«Наша Парафія»

Йосиф Кишакевич народився 26 (або 27) жовтня 1872 в м. Лежайськ (тепер це Польща). Музичну освіту він отримав у музичній школі в Перемишлі (закінчив у 1888 році), а вищу — здобув у Львівському університеті (закінчив у 1895 році).

Концертна діяльність Йосифа Кишакевича розпочалася 1895 року, коли йому виповнилося 23 роки. Тоді він закінчив Перемишльську духовну семінарію, розпочав працю як учитель співу в чоловічій і жіночій гімназіях і Руському інституті для дівчат Перемишля, а також став диригентом «Перемишльського Бояна».

Йосиф Кишакевич був одним із засновників музичного товариства «Боян» у Перемишлі.

Його творча спадщина, що здебільшого зосереджується у вокально-хоровому жанрі, попри традиційність музично-виразових засобів, підкупає достатньо високою майстерністю і професійністю, приваблює мелодичним багатством, органічністю перевтілення національних інтонаційних джерел, добрим володінням формою, вишуканістю фактури, відчуттям хорового звукопису. Будучи безпосереднім спадкоємцем художньої манери перемишльської школи та інших видатних композиторів Галичини ХІХ ст. (передусім В. Матюка та С. Воробкевича), він своєю творчістю довів життєздатність і тяглість тих естетичних засад, котрі були сформовані у ХІХ ст. та не втратили актуальності і в пізніший час.

Чільне місце у творчій спадщині композитора посідає музика духовно-релігійного змісту вже тому, що Кишакевич присвятив усе своє життя служінню Богові. Досконале знання релігійних обрядів, глибоке розуміння ролі музики у них дозволили отцю Кишакевичу створювати музику для церкви, що найкраще відповідала канонічним вимогам, піднесену за духом, стриману і величну за своїми настроями і образами.

У роки більшовицького тоталітаризму згадувати ім’я о. Йосифа Кишакевича суворо заборонялося.

У музичну спадщину композитора входять твори для Літургії, кантати «На вічну пам’ять Котляревському», «Тарасова ніч», «Шевченкові», хори «Заповіт», «Наша дума», пісні «Витай між нами, Христе, витай», «Спи, Ісусе, спи», «О спомагай нас, Діво Маріє!» хорові мініатюри, як «Сосна» й інші з циклу «Лірична сюїта» та інші.

Ім’я о. Йосифа Кишакевича стоїть серед інших велетнів духовної пісні, як , о. Володимир Стех, о. Мелетій Лончина, о. Віктор Матюк, о. Іван Дуцько… Ось як пише про них в одному зі своїх віршів знаний поет, ієромонах Василіянського Чину, член Спілки письменників України о. Василь Богдан Мендрунь: