«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаСвятоотцівські твориСвт. Іоан Золотоустий. Вибрані твориСвт. Іоан Золотоустий. Листи до різних осіб

Єпископам, пресвітерам і дияконам, ув’язненим за благочестя

Блаженні1 ви в тюремному ув’язненні, у ланцюгах і кайданах. Блаженні тричі, тисячократно блаженні ви, які збудили у всьому світі ніжне співчуття до себе і зробили своїми прихильниками навіть тих людей, які знаходяться далеко від вас! Усюди, на морі і на суші, прославляються ваші подвиги, ваша мужність, ваша непохитна воля, ваш напрям думок, далекий від раболіпства. Зі всього, що вважається страшним, вас ніщо не зломило: ані судилище, ані кат, ані незліченні тортури, ані тисячократні погрози смертю, ані судді з полум’ям в устах, ані вороги, що скрегочуть зубами і влаштовують усілякі інтриги, ані безсовісні наклепи, ані безсоромні обвинувачення, ані щоденна смерть перед очима. Для розради у цьому для вас було достатньо причини від цього. За це всі відкрито покладають на вас вінці і проголошують вашу славу — не тільки друзі, але й навіть вороги і винуватці ваших катувань. Якщо ж деякі і не відкрито, то варто тільки заглянути в їхню совість — у її глибині у них виявиться великий подив перед вами.

Такою є властивість чесноти: їй дивуються навіть ті, котрі її переслідують. Такою є властивість зла: його зневажають навіть ті, котрі його чинять. І все це ще тут. А що там, на небі, яке слово може це виразити? Ваші імена вже вписані у книгу життя, і ви зараховані до сонму святих мучеників. Я все це добре знаю не тому, що сходив на небо, а тому, що довідався з Божественних віщань. Якщо (Іоан), цей плід неплідної, цей громадянин пустелі, який повстав проти беззаконного шлюбу (Ірода Антипи) і не міг відвернути беззаконня, а тільки викривав його, будучи вкинутим за те до в’язниці й обезголовленим, став мучеником і першим з мучеників, то подумайте, яку нагороду отримаєте ви, котрі повстали проти злочину щодо законів та постанов отців, проти попрання та порушення прав священства, і стільки потерпіли за правду і за праведне викриття безсоромних наговорів! «Не годиться тобі мати жінку брата твого» (Мк. 6, 18), — сказав тоді цей доброчесний і великий муж, і для нього цього було достатньо, щоб отримати невимовний доступ.

Так і ви сказали: ось наші тіла, їх можна піддати на покарання, муки, катування. Нищ, нівеч їх, якими хочеш муками, однак ми не погоджуємося на неправду і краще готові тисячу разів померти. Правда, ви не обезголовлені, зате ви зазнали набагато більшої жорстокості. Не одне і те ж — скласти голову за коротку мить чи так довго боротися зі стількома скорботами, жахами, погрозами, темницями, засланнями, судилищами, зусиллями катів, безсоромними вустами наклепників, зі стількома осудженнями, ганьбленнями, глузуваннями. Це — набагато вищий вид подвижництва, і блаженний Павло зараховує його до числа великих подвигів, кажучи так: «Згадайте попередні дні ваші, коли ви, бувши просвічені, витримали великий подвиг страждань» (Євр. 10, 32). Вказуючи далі на сам подвиг, він описав його такими словами: «То самі серед ганьби і скорбот, бувши видовищем для інших, то поділяючи участь інших, які були в такому ж стані» (Євр. 10, 38). Якщо навіть ті, котрі розділяли ганьбу, вже були подвижники, то тим більше ті, котрі від неї терпіли. Ви не одну, не дві, не три, а багато смертей перенесли, якщо і не тілесно, то в душі. «Радуйтесь і веселіться» (Мф. 5,12), — так велів Владика Небесний — не печалитися і не журитися, а веселитися і радіти, коли безчестять ім’я ваше. Якщо ж треба радіти при наклепах, то, коли до наклепів додаються ще побиття, муки, вигострені мечі, в’язниці, окови, заслання, нові заслання, незліченні збіговиська ворогів, — подумай, якою тоді буде нагорода, наскільки високою буде тоді відплата!

Отже, радійте, веселіться, мужайтесь, укріплюйтесь, роздумуйте, скільки інших людей ви підняли на подвиг вашими стражданнями, у скількох підняли дух, скільки утвердили тих, котрі вагалися. І не тільки тих, котрі знаходяться біля вас, але й відсутніх, принісши велику користь не тільки для тих, котрі могли бачити все, що ви перенесли, але й для тих, котрі у своїй далечині могли тільки чути про це. Нехай завжди у ваших устах буде це апостольське слово, що «нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас» (Рим. 8,18). Надійтеся, що досить скоро настане кінець випробовувань і прийде цілковите звільнення, і завжди моліться за нас. Хоч ми відділені від вас великою віддаллю і вже чимало часу з вами розлучені, але обіймаємо вас, ніби живучи і знаходячись разом з вами. Цілуємо кожного з вас у милу главу, з розпростертими руками приймаючи увінчаних борців і сподіваючись навіть звідси через нашу велику любов до вас отримати для себе найбільшу користь. Якщо ж ті, котрі люблять вас, мають очікувати для себе великої нагороди, то подумайте, які нагороди приготовлені для вас, котрі просяяли незліченними подвигами.

  1. Написаний, імовірно, наприкінці 404 року. []

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору