«Наша Парафія»

Вступні молитви, «Господи, помилуй» (12 разів), «Слава… і нині…», «Прийдіть, поклонімось».

Кондак 1

Незбагненним промислом до блага вічного світ готуючи, час життя і спосіб кончини людям визначивши, відпусти, Господи, від віку спочилим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла й радости, обійми Отчі поспіши їм відкрити і почуй нас, що поминаємо їх і співаємо:
Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Ікос 1

Адама падшого і весь рід людський від вічної погибелі рятуючи, послав єси, Милосердний, у світ Сина Твого, щоб Хрестом і воскресінням Його осяяти й нам життя вічне. На безмірне милосердя Твоє уповаючи, сподіваємось нетлінного Царства Слави Твоєї, дарувати його спочилим просимо і молимося:

Звесели, Господи, душі, життєвими бурями знесилені, нехай забудуть скорботи й зітхання земні.

Почуй їх, Господи, на лоні Твоєму, як матір дітей своїх, і скажи їм: прощаються вам гріхи ваші.

Прийми їх, Господи, у блаженне й тихе пристановище Твоє, нехай возрадуються у Божественній славі Твоїй.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 2

Сяйвом Всевишнього просвічений, преподобний Макарій голос від черепа язичницького почув: «Коли молитеся за тих, що страждають у пеклі, полегшення мають язичники». О, дивна сила молитов християнських, що вони й пекельний морок просвітлюють! Невірні разом із вірними втіху мають, коли за весь світ молимося: Алилуя!

Ікос 2

Сказав колись Ісаак Сирін: «Серце, що милує і людей, і звірину, і все творіння, молитви зі сльозами повсякчасно приносить, щоб спаслися й очистилися». Так і ми насмілюємося всім од віку спочилим просити допомоги від Господа і взиваємо:

Подай нам, Господи, дар молитви, що пломеніє за спочилих.

Пом’яни, Господи, усіх, що заповідали нам, недостойним, молитися за них, і викресли забуті ними гріхи.

Пом’яни, Господи, усіх без молитви похованих; прийми, Господи, в оселі Твої всіх несподівано померлих, чи то від горя, чи від радости.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 3

Винуваті ми в бідуванні світу, у стражданні безсловесної тварі, у хворобах і муках немовлят непорочних, усю бо красу і блаженство твору Божого гріхопадіння людей зруйнувало. О найбільший з невинних Страждальців, Христе Боже наш! Ти Єдиний простити всім можеш. Прости ж усім і все, світу первозданне благоденство подай, щоб і мертві й живі, отримавши його, взивали: Алилуя!

Ікос 3

Світе тихий, Спасителю всесвіту, що любов’ю весь світ обіймаєш; ось чуємо з хреста молитву Твою за ворогів Твоїх: «Отче, відпусти їм!» Іменем всепрощення Твого і ми насмілюємося молитися Отцю Небесному за вічний спокій ворогів наших:

Прости, Господи, тих, що неповинну кров пролили, життєвий шлях наш скорботами усіяли, добробут свій сльозами ближніх влаштовуючи.

Не засуди, Господи, тих, що гонять нас наклепами та злобою, милістю відплати тим, кого ми несвідомо образили чи засмутили, і нехай святою буде молитва наша за них таїнством примирення.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 4

Спаси, Господи, тих, що в тяжких муках скінчили життя, убитих, живими похованих, землею засипаних, хвилями й полум’ям поглинених, звірами роздертих, від голоду, морозу, бурі чи падіння з висоти померлих, і радість Твою вічну подай їм за скорботу кончини. Нехай благословлять час страждань своїх, як визволення день, співаючи: Алилуя!

Ікос 4

Усім, котрих поглинула могила у світлій юності, котрі на землі терновий вінець страждань прийняли, котрі радости земної не побачили, щедротами Твоєї невичерпної любови віддай, Господи.

Тим, що впали під тяжким тягарем трудів, відплату подай.

Прийми, Господи, у світлиці раю отроків, сподоби їх торжествувати на вечері Сина Твого.

Утіши, Господи, тугу батьків за дітьми спочилими.

Упокой, Господи, всіх, хто роду й нащадків не мають, за кого нема кому помолитися до Тебе, Сотворителя, нехай зникнуть гріхи їхні від сяйва всепрощення Твого.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 5

Як останнє знамення на врозумління і покаяння — смерть дарував єси, Господи. При грізному зблиску її оголюється земна суєта, пристрасті плотські й страждання вгамовуються, непокірливий розум змиряється. Правда вічна відкривається, обтяжені ж гріхами й безбожники на смертному одрі буття Твоє вічне сповідують і до милосердя Твого взивають: Алилуя!

Ікос 5

Отче всілякої розради, Ти світиш сонцем, обдаровуєш плодами, друзів і ворогів красою світу звеселяєш. Віруємо, що й за гробом милосердя Твоє навіть до всіма відкинутих грішників не вичерпується. Сумуємо за беззаконних і запеклих ганьбителів Святині Твоєї.

Нехай буде, Господи, над ними спасенна воля Твоя.

Відпусти, Господи, без покаяння спочилим, спаси тих, що в затьмаренні розуму самі себе позбавили життя, нехай загасне полум’я гріховности їхньої в морі благодати Твоєї.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 6

Страшний є морок душі, віддаленої від Бога: муки сумління, скрегіт зубів, вогонь невгасимий і черв невсипущий. Жахаюся такої долі і, як за себе самого, молюся за тих, що в пеклі страждають. Нехай зійде на них росою прохолодною наш спів: Алилуя!

Ікос 6

Засяяло світло Твоє, Христе Боже наш, на тих, що сиділи в темряві й тіні смертній, і тих, що в пеклі, котрі співати до Тебе неспроможні.
У темряву підземну зійшовши, виведи, Господи, у радість тих, які, хоч і розлучилися з Тобою гріхами, але не відреклися від Тебе, бо вони дуже страждуть, помилуй їх.

Согрішили вони перед небом і перед Тобою, безмірно тяжкі гріхи їхні, але милість Твоя безмірна є.

Відвідай гірку вбогість душ, віддалених від Тебе, помилуй, Господи, тих, що істину гнали в невіданні, нехай буде їм любов Твоя не вогнем, що палить, але райською прохолодою.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 7

Поспішаючи допомогти десницею Своєю спочилим рабам Своїм, ясно являвся Господь живим у видіннях таємних, на молитву їх надихаючи, щоб поминали спочилих і добрі діла та подвиги творили за них, співаючи: Алилуя!

Ікос 7

Церква Христова вселенська безустанно повсякчас молитви за спочилих усієї землі возносить, бо гріхи світу Пречистою Кров’ю Божественного вінця змиваються, від смерти до життя і від землі до неба душі спочилих підіймаються силою молитви за них перед вівтарем Божим.

Нехай буде, Боже, піклування Церкви для спочилих сходами на небеса.

Помилуй їх, Господи, заступництвом Пресвятої Богородиці і всіх святих.

Відпусти їм гріхи ради вірних Твоїх, що день і ніч волають до Тебе.

Заради немовляток незлобивих помилуй, Господи, батьків їхніх і сльозами матерів викупи провини дітей їхніх.

Молитвами безвинних страждальців, заради крови мучеників пожалій і помилуй грішників.

Прийми, Господи, молитви наші й милостині як спомин про чесноти їхні.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 8

Весь світ — спільна могила священна, бо на всякому місці порох батьків і братів наших. Христе Боже наш, єдиний, що незмінно любиш нас, прости всіх, од віку й донині померлих, нехай заспівають любов’ю безмірною: Алилуя!

Ікос 8

Надходить день, що як піч розпалена, день великого і страшного останнього Суду, таємниці людські відкриються, книги сумління розгорнуті будуть… «Примирися з Богом! — волає апостол Павло. — Примирися перше того страшного дня!» Поможи нам, Господи, сльозами живих доповнити, що не встигли померлі.

Нехай буде їм, Господи, звук труби ангельської благовістом спасіння, і в час суду Твого сподоби їх радісного помилування.

Увінчай, Господи, славою тих, що постраждали за Тебе, і покрий благістю Твоєю провини немічних.

Господи, Ти всіх на ім’я знаєш, пом’яни всіх, що в чернечому чині спасалися, пом’яни благословенних пастирів з духовними дітьми їхніми.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 9

Благословіть швидкоплинний час. Кожна бо година, кожна мить до вічности наближає. Нова скорбота, сивина нова — вісниці світу майбутнього, свідчення тлінности земної і всього на ній скороминущого та наближення Царства вічного, де немає ні сліз, ані зітхання, але радісний спів: Алилуя!

Ікос 9

Як дерево свого часу позбавляється листя, так і днів наших з роками стає все менше. В’яне молодости торжество, світильник радости згасає, наближається старости відчуження. Друзі й рідні вмирають. Де ви, юні та радісні? Безмовні гроби їхні, але душі їхні в десниці Твоїй.
Бачимо погляд їхній зі світу духовного.

Господи, Ти єси сонце пресвітле, осяй і зігрій спочилих оселі.

Нехай перейде навіки гіркий розлуки час.

Сподоби нас радісної зустрічі на небесах.

Сотвори, Господи, щоб усі були одне з Тобою.

Поверни, Господи, померлим дитинства чистоту і молодости добросердечність, і святом Пасхи нехай буде їм життя вічне.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 10

Проливаючи тихі сльози на могилах рідних наших, молимося з надією і з упованням взиваємо: Скажи нам, Господи, що відпустив Ти гріхи їхні! Дай про це одкровення таємне духу нашому, щоб заспівали: Алилуя!

Ікос 10

Увесь минулого життя шлях оглядаючи, бачу, скільки спочило людей, які від першого мого дня й донині багато доброго зробили мені. Любов’ю свій борг віддаючи їм, взиваю до Тебе:

Сподоби, Господи, слави небесної батьків, рідних і близьких моїх, що над колискою моєю пильнували, зростили й виховали мене.

Прослав, Господи, перед Ангелами святими всіх, хто благовістив мені слово спасіння, добру і правді святим прикладом життя свого навчав мене.

Звесели, Господи, тих, що в дні скорботи моєї манною сокровенною послужили мені.

Усіх доброчинців і благодійників обдаруй і спаси.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 11

Де ти, смерти жало, де ти, морок і страх твій, що був раніш? Віднині ти бажана, нерозлучно з Богом з’єднуючи. Спокій великий суботства потаємного. Бажання маємо вмерти і з Христом бути, взиває Апостол. Тому й ми, дивлячись на смерть, як на дорогу до життя вічного, взиваємо: Алилуя!

Ікос 11

Воскреснуть мертві і встануть ті, що в гробах, і звеселяться ті, що живуть на землі, бо постануть тіла духовні, світло прославлені, нетлінні. Кістки сухі, слухайте слово Боже: «Ось Я введу у вас духа життя, і дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру». Підійметеся із давнини, викуплені Кров’ю Сина Божого, оживотворені смертю Його, засяє бо на вас світло воскресіння.

Відкрий їм, Господи, нині всю безмежність довершености Твоєї.

Ти світив їм світлом сонця й місяця, нехай побачать вони й славу світлосяйних ангельських чинів.

Ти насолоджував їх величною красою сходу й заходу світил небесних, нехай же побачать вони й світло незгасне Божества Твого.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 12

Плоть і кров Царства Божого не успадкують; допоки в тілі живемо, відлучені від Христа. Якщо ж помремо, то оживемо для вічности. Належить бо тлінному тілу нашому в нетління зодягнутися і мертвому цьому засяяти безсмертям, щоб у світлі нескінченного дня заспівати: Алилуя!

Ікос 12

Чекаємо зустрічі з Господом, чекаємо ясного світанку воскресіння, чекаємо пробудження з гробів рідних наших і друзів і оживотворення померлих у благоговійній красі. I майбутнє преображення всього творіння святкуємо, і Життєдавцю нашому виголошуємо:

Господи, заради торжества радости й добра Ти світ сотворив і нас до святости із глибини гріховної підняв, дай спочилим царствувати в новому бутті, нехай засяють, як сонце на небі, у день слави їхньої.

Нехай буде їм Агнець Божественний світлом незгасним.

Подай, Господи, і нам з ними Пасху нетління святкувати.

З’єднай померлих і живих у нескінченній радості.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 13

О Премилосердний Отче Безпочатковий, що всім хочеш спасіння, Ти Сина до загиблих посилаєш і Духа Животворчого виливаєш! Помилуй, прости і спаси рідних і близьких нам спочилих та всіх од віку померлих і заступництвом їхнім відвідай нас, щоб разом з ними заспівали Тобі, Спасителю Богові, пісню перемоги: Алилуя!

(Цей Кондак читаємо тричі, а тоді — Ікос 1 і Кондак 1)

Молитва

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму подав! Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх: святійших патріархів, преосвященних митрополитів, архиєпископів і єпископів, тих, що у священицькому церковному й чернечому чині Тобі послужили; фундаторів святих храмів Божих, православних праотців, отців, братів і сестер, що тут і повсюди лежать, і рабів Божих (імена); князів і воїнів, що за віру й Батьківщину життя своє поклали, усіх жертв репресій, геноцидів і голодоморів, замучених і убієнних од віку, вірних, що були вбиті у міжусобицях; тих, що потонули, згоріли, замерзли, були розірвані звірами, померли несподівано без покаяння й не встигли примиритися з Церквою та з ворогами своїми; тих, що в затьмаренні розуму позбавили себе життя; тих, що за них заповідали й просили нас молитися, за кого нема кому помолитися; і вірних, що не мали поховання християнського, у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Усякий гріх, що вчинили вони чи то словом, чи ділом, чи думкою, як Благий і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила, Ти один без гріха. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.

Бо Ти — воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Опубліковано: 01.07.2009; востаннє змінено: 08.10.2021.