«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том І

Акафіст преподобному Іову Почаївському

Кондак 1

Обраний Господом, благий раб і вірний, угоднику Христів, преподобний отче наш Іове! Твоїм заступництвом охоронені, возсилаємо тобі похвалу, розповідаючи про благі подвиги й чудеса твої; підносимо подячні моління Господу і Царю слави, Який прославив тебе. Ти ж, маючи сміливість перед Господом і Пречистою Його Матір’ю, Приснодівою Богородицею, визволи від усяких бід тих, хто взиває до тебе:

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Ікос 1

Ангела земного вдачею і людину небесну житієм вчинив тебе Владика ангелів і всього видимого і невидимого творіння; Він прославив тебе, бо ти явився відповідним Його провидінню; Він благозволив і нам явити славне житіє і небесне прославлення твоє, щоб оспівувати тебе так:

Радуйся, бо ти був обраний від утроби матері твоєї на подвиг служіння Царю Небесному; радуйся, ім’ям Іоанна, благодаті тезоіменному, після народження ти був названий, як печаткою благодаті запечатаний.

Радуйся, бо ти прийняв ім’я Хрестителя Господнього, якому твоїм пустельнолюбним житієм добре поревнував; радуйся, бо з дитинства почув ти внутрішній голос закликаючого тебе Господа.

Радуйся, бо ти, будучи десятилітнім, цього голосу охоче послухавши, ухилився від очей любимих тобою батьків і оселився в Угорницькій обителі.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 2

Угорницькі ченці, побачивши твоє доброчинне житіє і благі нрави, угоднику Божий, після двох років твого лагідного і трудолюбного послуху у своїй обителі постригли тебе в ангельський чин і, ніби передбачаючи багатотрудні подвиги твої, які ти мав понести Христа ради, Іовом нарекли тебе, оспівуючи Бога: алилуя.

Ікос 2

Розум більший за роки подаючи тобі, Бог напоумив і умудрив тебе у пізнанні того, що потрібно для спасіння, щоб ти мав добрий успіх на путі Господній більше за всіх, сущих в обителі; тому і на ступінь священства ти був поставлений після досягнення потрібного віку, хоч і довго відмовлявся. Заради цього прийми від нас похвальний спів такий:

Радуйся, світлом божественного розуму від юності твоєї осяяний; радуйся, у світлі лиця Божого темряву невідання і плотських мудрувань у всьому житії твоєму від себе ти відганяв.

Радуйся, гілко плодоносна, ділами богоугодними прищеплена до істинної лози винограднику Господнього; радуйся, лілеє, що виростила благочестя на росі від Святого Духа.

Радуйся, колоску, що приніс стократний духовний плід віри, надії і Божественної любові.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 3

Сила Вишнього, якою ти був одягнений в угодну Божественній благодаті зброю, таке полум’я ревності Божої розпалила у твоєму серці, що заради невсипного хваління Господа ти зволив прийняти великий ангельський образ невдовзі після рукоположення, і знову ім’ям Іоанна у схимі наречений, бо ти був сповнений сугубої благодаті і навчився безперестанно співати серафимську пісню: алилуя.

Ікос 3

Маючи різноманітні дарування від Господа, ти воістину не міг сховатися від своїх сучасників, багато хто з них приходив до тебе заради духовної користі; побожний же Острозький князь Костянтин випросив тебе для Хресного монастиря на острові Дубенському, де ти невдовзі був поставлений ігуменом, навчаючи всіх виголошувати тобі:

Радуйся, вмістилище всіх скарбів Господніх; радуйся, роздавачу дарів духовних на користь кожному, які прийняв ти від Господа.

Радуйся, маючи ревність за православ’я, ти богомудро вправлявся у писанні божественних книг у Дубенському монастирі проти унії, що тільки з’явилася; радуйся, заради цього і братію твою богомудро спонукав на подвиг розповсюдження православних книг.

Радуйся, бо з твого благословення і за твоїм натхненням, що від Духа Святого, Острозький князь надрукував першодруковану слов’янську Біблію для утвердження вірних.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 4

Бажаючи позбутися тимчасової слави, якою турбували тебе багато православних, а заразом і різноманітних страждань від прихильників унії за любов до православ’я, надумав ти уникнути ігуменства, яке ти мав більше двадцяти років на острові Дубенському. Тому таємно залишив ти свою Хрестовоздвиженську обитель, і, щоб сховатися від бурі суєтного світу цього, прийшов ти в образі простого ченця на гору Почаївську, що з давнини сяяла світлістю численних чудес, взиваючи до Бога: алилуя.

Ікос 4

Почаївські ченці, почувши і відчувши серцем і душею переповнене в тобі джерело благодаті Божої, отче наш Іове, бо такого дуже діяльного і мудрого наставника благозволила мати Пресвята Богородиця у Своїй небесам подібній обителі, тому спільним бажанням зі сльозами зразу ж поставили тебе собі ігуменом, взиваючи до тебе:

Радуйся, граде, що стоїть на верху гори, повний високих чеснот; радуйся, скарбнице, що збагачує нас духовним бісером.

Радуйся, стовпе, що показує путь праву тим, хто хоче знайти її; радуйся, світиле, що на Україні для нашого просвіщення засяяло.

Радуйся, слідами всеблаженного Феодосія Києво-Печерського спільного чернечого житія на горі Почаївській першоначальнику.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 5

Боготечній зірці уподібнився ти, всеблаженний, сяючи благими і богоугодними ділами на горі Почаївській, заради яких багато хто приходив до тебе від гріховної розпусти; одні на потреби монастиря твого від свого майна приносили, інші ж обирали тебе духовним отцем для сповідання своїх гріхів, щоб усі, хто через тебе Богу служить і тобою на путь спасіння наставлений, сміливо співали Богові: алилуя.

Ікос 5

Побачивши тебе, ієросхимонах Досифей, ученик твій, угоднику Божий, що ти давнім отцям у своєму житії уподібнюєшся, написав нам про преславні діла і великі подвиги твої; їм же дивуючись, такими піснеспівами тебе величаємо:

Радуйся, бо ти багато років свято подвизався у тісній і темній печері на горі Почаївській таємно від людських очей; радуйся, бо ти заради богомислія один затворявся в печері іноді на три дні, а іноді на цілу седмицю.

Радуйся, бо одного разу, коли ти молився всередині неї, осяяло тебе невимовне світло і довго не переставало освітлювати суміжну з печерою церкву; радуйся, бо тоді ти нічим не годувався, тільки сльозами, що із глибини серця виливалися.

Радуйся, бо від незвичайного знеможення плоті і довгих стоянь згнило на ногах тіло твоє і відпало аж до кісток.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 6

Проповідувати бажаючи православ’я у своєму краї, всеблаженний, як на острові Дубенському, так і на горі Почаївській, ти роздавав божественні книги для навчання вірним, ще ж і друком печатати їх у своїй Почаївській друкарні ти повелів, і разом з ними архієрейські послання і багато різних молитов, щоб усі, хто читав їх і по них молився, правдиво співали Богові: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти як зоря, що зійшла на Українські землі, угоднику Божий, коли заради церковних потреб через панування унії був ти на соборі святих отців у богоспасаємому граді Києві, де у святій Києво-Печерській лаврі, преподобні отці якої, що спаслися від злого нашестя Батия, заснували в давнину Почаївську обитель, ти з клятвою обіцяв разом з іншими твердо і незмінно стояти у православній вірі, і ніяк і ніколи не думати про відступлення в іновір’я, і в цьому народ український напоумлювати; тому чуєш від усіх:

Радуйся, чисте дзеркало апостольських передань; радуйся, живоприємне джерело істинних кафоличних правил.

Радуйся, бо ти премудро знищував єретичне баснослів’я; радуйся, мудрий вимірителю глибин православних догматів.

Радуйся, божественний орга́не, що заграв нам спасительне вчення.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 7

Христос Господь і преблага Пречиста Матір Його, бажаючи явити на тобі, отче, невимовне провидіння Своє про святу Почаївську гору, дарували тобі силу і премудрість благоуспішно подвизатися проти найлютішого ворога твоєї обителі, зловірного боярина Андрія; бо ти примусив його справедливим судом повернути монастирське майно, повелінням його пограбоване, і його до примирення з собою і з ченцями своїми ти привів, співаючи Богові суду і правди: алилуя.

Ікос 7

Нове своє недослідиме провидіння показав Господь Почаївській обителі, коли, слідуючи твоєму бажанню, поважний боярин Федір і Єва, благородна дружина його, на свої кошти збудували на верху Почаївської гори велику і красиву церкву, щоб вмістити в ній цільбоносну стопу Божої Матері, де й ікону Її чудотворну поставив, слухаючи від усіх:

Радуйся, Тройці Живоначальної, в ім’я Якої ти сам освятив новий храм, обраний поборнику; радуйся, Пречистої Богородиці ради стопи Її й ікони Почаївської найкращий поклоннику.

Радуйся, бо, турбуючись про благоустрій обителі твоєї, ти власноручно насаджував сади на горі Почаївській; радуйся, бо заради забезпечення водою обителі і всього селища Почаївського ти сам викопав ставки́ під горою Почаївською.

Радуйся, все майно монастирське ти сам охороняв від злодіїв багаторазово вночі, і, піймавши їх, на істинну путь ти настановив їх.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 8

Дивне і чудесне житіє твоє, як і успіння твоє, преподобний отче. Бажаючи відійти від цього тимчасового життя, ти сподобився від Господа такої прозорливості, що день і годину твого відходу ти прорік за тиждень. У визначений день і годину, після Божественної літургії, тобою звершеної, ти мирно спочив у Господі без усякої болісті, не перестаючи співати Йому: алилуя.

Ікос 8

Весь народ почаївський і всі навколишні люди були у страсі, побачивши світло, що виходило від гробу твого через сім років після твого успіння, угоднику Божий, бо не розуміли, звідки і чому виходить це проміння. Тоді ти сам явився у сонному видінні митрополиту Київському Діонисію, сповіщаючи, що Бог хоче через нього відкрити святі мощі твої; почувши це, православний архієрей виголосив про тебе:

Радуйся, трудівнику добрий, бо ти з ранку до вечора протягом столітнього життя благочесно працював у духовному винограднику; радуйся, бо ти охоче поніс тяжкість і спеку багатотрудного твого життя заради Господа.

Радуйся, бо заради цього не залишилася душа твоя у пеклі, ні плоть твоя не побачила тління; радуйся, благий раб і вірний, що за безмірні подвиги твої ти увійшов у радість Господа твого.

Радуйся, світильнику, якого не захотів Бог, щоб він ховався під спудом, а щоб був поставлений на свічнику для всенародного бачення і поклоніння.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 9

Діонисій, почувши слова́ про твоє житіє, що перевершує земне, хоч і не складав їх у серці своєму, однак як мудрий і досвідчений богослов не поспішав звершувати те діло, доки втретє ти не явився йому з погрозами, якщо він не виконає швидко те, що йому повелівається; зрозумівши, що на це діло є воля Божа, зразу ж прибув зі всім кліром своїм на гору Почаївську і, дослідивши про богоугодне твоє житіє, повелів відкрити гріб, в якому знайшов твої мощі нетлінними, сповненими невимовної духмяності; і тоді вніс їх у церкву Живоначальної Тройці, ублажаючи тебе і співаючи Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовство всяке не може висловити величі преславних знамень і чудес твоїх, явлених після відкриття мощей твоїх, всеблаженний отче; багато людей, одержимих різними недугами, приходили до багатоцілющої твоєї раки і отримували зцілення. Бо як за життя твоє ти був сповнений всякими чеснотами і благістю, так і після смерті ти не перестаєш творити добро всім, хто з вірою закликає ім’я твоє і взиває до Бога так:

Радуйся, пшеничне зерно, що, за словами апостола, виростає із земного тління і приносить багато духовного плоду тим, хто потребує; радуйся, древо, посаджене біля джерела цілющої води від стопи Божої Матері.

Радуйся, праведнику, який, за Псалмоспівцем, зацвів як фенікс на горі Почаївській, щоб насичувати жадаючих правди всякою благостинею, істиною і благими нравами; радуйся, бо ти розірвав благодаттю Божою кайдани земного тління у своєму нетлінні, щоб подавати лікування і зцілення страждаючим на усякі згубні недуги.

Радуйся, бо ти, названий у миру Залізом, приносиш незбориму кріпкість і силу немічним душею і тілом.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 10

Спасти бажаючи учня твого Досифея, що страждав від смертоносної недуги, отче преподобний, ти закликав ангелів, з ними ж і бачили тебе у незвичайному світлі стоячим перед Божою Матір’ю вночі в церкві Пресвятої Тройці; ти послав хворому плат, напоєний цілющим миром, щоб він обтер ним своє тіло і зразу ж ішов у церкву на всенічну великого свята вселенського Воздвиження Хреста Господнього, співаючи Богу, Який силою хресною укріпляє святих на допомогу вірним: алилуя.

Ікос 10

Ти є стіна і огорожа від ворогів видимих і невидимих спадку твоєму, в якому ти, отче, жив і нині перебуваєш нетлінним тілом твоїм. Тому, коли нечестиві ісмаїльтяни оточили гору Почаївську під час Збаразької битви, ти несподівано явився на хмарах на її верху, у незвичайному світлі заступаючись перед святою Дівою Богородицею, щоб Вона не віддала в неволю супостатам обитель, де ти був ігуменом; це бачили ченці і люди, оточені в обителі, які припадали до раки мощей твоїх, взиваючи до тебе:

Радуйся, бо ти з ангельськими силами предстояв перед Царицею Небесною проти полків невірних агарян; радуйся, бо ти знищував їх їхніми ж стрілами, що на голови їх поверталися, як блискавки.

Радуйся, бо заради цього вороги хреста Христового утекли від гори Почаївської, один одного у жаху знищуючи; радуйся, бо багато з них, страхом Божим напоумлені, прийняли християнську віру і перебували на монастирському послуху в Почаєві до своєї кончини.

Радуйся, бо заступництвом твоїм перед Богородицею вірні у визволенні отримали всі блага.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 11

Спів усякий недостатній для прославлення небесної величі твоєї і влади від Господа, всеблаженний отче, бо не тільки православним, але і латиноуніатам, коли попущенням Божим у їхній владі була гора Почаївська, незліченні дари і благодіяння ти посилав: одних від духів нечистих, інших від хвороб і смертоносних ран зціляв, других же навчав судом тяжким і різноманітними видіннями, щоб вони шанували тебе як істинного слугу Божого; бо це вони і почали робити, поки чесні мощі твої разом з монастирем Почаївським не були знову повернені православним з подячними піснями Богові: алилуя.

Ікос 11

Як світлоприємна свічка, запалена єлеєм благодаті Божої, як світильник світлосяйний, що стоїть на висоті, подаєш ти світло всім краям землі, отче наш Іове; заради цього і Схід тебе ублажає, і Північ величає, і Південь хвалить, і Захід прославляє. Ми, у світлі лиця твого йдучи до Світла невечірнього, настановлені Божественним розумом, від повноти серця взиваємо:

Радуйся, превічного Архієрея Христа вірний служителю, за своє благочестя архієрейськими руками з-під спуду земного взятий і відкритий для всенародного шанування; радуйся, Царя Небесного і Владики непереможний воїне.

Радуйся, молитвенику і заступнику з Пресвятою Богородицею безперестанний, разом з Її іконою і стопою цілительною від усіх, хто приходить на гору Почаївську, звеличуваний; радуйся, ангелів Божих і святих на небесах співгромадянин преславний, у храмі, чесному імені твоєму посвяченому на землі, тими, хто приходить до тебе, шанований.

Радуйся, стовпе віри, провидінням Божим на Україні поставлений, щоб він показував добру путь до істинного правовір’я і православної нашої Церкви всім заблудлим синам іноземного Заходу.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 12

Благодаттю, даною тобі зверху, чудодіючи на горі Почаївській, отче преподобний, ти не залишаєш нас і в цей час; як у давнині, так і дотепер не тільки ті, що приходять до раки багатоцінних твоїх мощей, але і всі, що тебе закликають і на тебе уповають: сліпі стають зрячими, кульгаві ходять, розслаблені встають, біснуваті зціляються, страждаючі втішаються, ті, кому загрожує згубне повітря, від смертоносного мору визволяються, землі плодючість подається, міста і доми від землетрусу, повені і вогню спасаються, щоб усі, хто отримує від тебе поміч, так тобою величаючись, в радості серця співали Богові: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи преславне про тебе провидіння Боже і чудеса твої, преподобний отче, щиро благаємо тебе, раби твої, не забудь і нас в усі дні життя нашого, але завжди перебувай з нами, щоб твоїм заступництвом і допомогою ти охороняв, спасав і визволяв нас від усякого видимого і невидимого зла і щоб ми взивали до тебе:

Радуйся, милості великої скарбе; радуйся, провидіння Божого за людей приятилище.

Радуйся, безнадійних надіє; радуйся, тих, що у відчаї, спасіння.

Радуйся, бо твоїми благоприємними молитвами ми визволяємося від вічної смерті й сподобляємося вічного життя.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 13

О прехвальний і пречудний отче Іове, прийми нині це мале моління наше, що тобі від сердечної любові приносимо, і твоїм богоприємним заступництвом сповни всі благі прохання наші, бо ми до тебе в нуждах вдаємося і на тебе після Бога і Богородиці все уповання наше покладаємо, прославляючи тебе, і через тебе славимому Подателю всіх благ, Владиці життя і смерті, співаючи старанно: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобного отця нашого Іова Почаївського

О всесвятий і преславний угоднику Божий, преподобний отче наш Іове, постійний за нас до Господа молитвенику і теплий за ду́ші наші заступнику; до тебе нині з розчуленістю звертаємося і, згадуючи подвиги і чудеса, які ти створив і твориш на землі, просимо і молимо твою благість: як твердо і непохитно ти потрудився у вірі Христа Бога нашого і її до кінця в собі й у всіх ближніх твоїх цілою і неушкодженою зберіг від усяких нападів ворожих і єресей розтлінних, так і нас у православ’ї і однодумності укріпи, відганяючи твоїми молитвами всяку темряву невір’я і неправомислення від сердець і думок наших. Ти послужив Господу і Богу твоєму благими ділами і самозреченням у трудах, нічних молитвах і пості, настави і нас на путь усяких чеснот і благості, визволяючи від спокус і гріхів, що віддаляють нас від Бога і опускають у безодню зла все життя наше; ти колись явився з Пречистою Дівою Богородицею на верху гори Почаївської, щоб спасти твою обитель від нашестя і оточення агарянського, і нині прийди на поміч Богом береженій Україні нашій проти усіх ворогів наших зовнішніх і внутрішніх, утверджуючи мир і спокій на землі нашій, щоб твоїми молитвами і заступництвом ми тихе і безмовне житіє прожили у всякому благочесті й чистоті. І всім, хто до тебе вдається і припадає до раки чесних і многоцілющих мощей твоїх і твоєї допомоги і заступництва потребує незаздрісно, подавай невичерпні милості; не залиш і нас сиротами і безпомічними, що молимося тобі, визволяючи від усякої скорботи, гніву і недолі, від голоду, згуби, землетрусу, повені, вогню, меча, нашестя іноплемінників і міжусобної боротьби. Так, угоднику Божий, зглянься милостиво від престолу Царя слави, Якому ти нині предстоїш з архангелами і ангелами і зі всіма святими, на обитель твою Почаївську, якою ти мудро правив, укріпивши її всехвальним і дивним твоїм житієм, і збережи її молитвами твоїми, і всяке місто, і країну, і всіх усюди: на морі, на суші, в повітрі, в пустелях і в ув’язненнях різноманітних, що тебе закликають, від усякого видимого і невидимого зла; щоб так твоєю допомогою і заступництвом спасенні, у цьому віці і після кінця життя нашого сподобилися разом з тобою славити і оспівувати всечесне ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.

Коментування вимкнено
to «Акафіст преподобному Іову Почаївському»
  1. Наталя :

    Акафіст Преподобному Іову Почаївському: вважаю слово охоронювані не правильним, було б добре замінити на Хранимі:

    Кондак 1
    Обраний Господом, благий раб і вірний, угоднику Христів, преподобний отче наш Іове! Твоїм заступництвом охоронювані

    Кондак 1
    Обраний Господом, благий раб і вірний, угоднику Христів, преподобний отче наш Іове! Твоїм заступництвом хранимі або охоронимі, збережені… дякую завчасно за розуміння. віднесіться до цього як до поради! З повагою Наталя Шавула


  2. Ліка :

    Чомусь Преподобний Іов не міням мову служби а служив тією мовою яку ви відкинули а він був ближче за нас усіх до Господа задумайтесь

    • Дмитро :

      Ви говорите мовою ворожнечі.

      Читайте Якою мовою молилася давня Україна, щоб дізнатися більше про мову, якою молилися наші святі.

      І не відкидайте мову наших святих. Задумайтеся.

      • Ліка :

        Але ж ніхто тоді нічого не міняв а що сталось зараз чому такі різкі переміни всіх все влаштовувало а зараз що ви заплутали багатьох людей повірте зараз не знаємо в що вірити та в яку церкву ходити було ж все добре а зараз жуть таке відчуття ніби ви не знаєте що далі робити повірте з такими темпами бажання відпаде жити в такій державі
        Ніхто не говорить мовою ворожнечі мені здається кожен має право висловлювати власну думку чи це вже не враховується знайте я не за Україну і не за Росію це все знаєте як надоїло оці всі зміни а що далі буде страшно й уявити я все життя ходила в московський патріархат і мені всерівно воюють чи не воюють ми всі люди і один одного повині поважати та любити а якщо йде війна то ми від Бога заслужили дуже багато беремо на себе і тому маємо це прийняти як явне Госпдь же так просто не карає

        • Дмитро :

          «Ніхто нічого не міняв» не відповідає дійсності. Ви ж читали підручник з церковнословʼянської ієромонаха Аліпія Гамановича? Ви ж памʼятаєте, як він пише, що «язык наших богослужений окончательно сформировался не более 300 лет назад»?

          Не відкидайте мову наших святих. Не відкидайте мову, якою молилися тисячу років тому. Мову, яку відкинула РПЦ.

          Учіться, більше читайте. Не говоріть штампами.

          І не робіть вигляд, що хтось комусь забороняє молитися тією мовою, якою він хоче. Це неправда. Це наклеп.

          • Ліка :

            Ні це не наклип повірте скільки поганих слів приходиться чути про московський патріархат «Учіться, більше читайте. Не говоріть штампами.„ постараюсь зауважити а хоча знаєте жаль що ви нас не розумієте а ми вас не розумієм ну й ладно робіть що хочете ваше право але не забувайте враховувати думки простих прихожан тепер я зрозуміла…цього мені достатньо думаю в суперечці нашій залишусь при своїй думці хай береже вас Бог

            • Дмитро :

              Цікаво, чому Ви мовчали, коли стільки поганих слів доводилося чути про Київський Патріархат.

              Ми вас чудово розуміємо.


            • Ганна :

              Дівчинка нікого не хоче слухати. Вона хоче виплеснути своє обурення, яким її накачали МПшні попи. Чергове підтвердження того, як МП деморалізує свою паству безугавними наклепами, лякає, доводить до таких-от істерик.








Пошук

Допомога ЗСУ

Сторінки

Останні відгуки

Канали RSS


Українська Церковна Архітектура














Нагору