«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиАкафістник. Том І

Акафіст преподобним Антонію і Феодосію Києво-Печерським

Кондак 1

Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невíдання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Ікос 1

Бажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали ногами, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідоме волевиявлення оспівуємо так:

Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.

Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.

Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.

Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і повністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.

Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 2

Побачило всевидяче око Отця світів таке ваше вельми благовгодне Богу починання і душоспасительний намір, хоч і не зразу влаштував Він ваше спільне житіє, однак невдовзі так вас з’єднав, як з’єднав Павла з Петром, щоб ви несли одне ярмо і багатьох ввели в небесні оселі, чому ми, дивуючись, подячно Богові, Який так влаштував, співаємо: алилуя.

Ікос 2

Всехвальний Антонію, намагаючись старанно придбати розум богоприємний, для самого себе і для інших благокорисний, його ж вдень і вночі зі сльозами теплими ти старанно просив у Всемилостивого Бога, як пророк взиваючи: «Покажи мені путь, якою піду». Тому чоловіколюбний Бог послухав твою слізну молитву і вклав у твоє серце, щоб ти негайно йшов на гору Афонську; ти ж як другий Авраам вирушив у дорогу з великою старанністю, виконуючи Боже повеління, заради цього взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Антонію, ти уподібнився давньому Аврааму, за словом Божим добровільно з послухом, без печалі й смутку залишив рідню і родичів своїх; радуйся, бо ти безпечально для себе відійшов у далеку і невідому країну заради чернечого життя.

Радуйся, бо ти без смутку пройшов довгий, тяжкий і скорботний шлях; радуйся, бо ти на тому шляху мав за супутника ангела Божого, як колись Товія.

Радуйся, бо ти за твоїм бажанням і Божим благоволінням благополучно дійшов до гори Афонської; радуйся, бо ти придбав там духовні блага й душокорисні скарби.

Радуйся, бо ти там багатьох здивував своїм любомудрим житієм у пості й молитві, постійному труді й бдінні, і беззаперечним заради Господа послухом; радуйся, бо ти чернечими трудами і подвигами зрівнявся з великими старцями Святої Гори.

Радуйся, Антонію, бо ти, як богомудра бджола, збирав солодкість чернечу від подвигів тамтешніх отців, як від різних квітів; радуйся, бо ти ту ж солодкість у вітчизну охоронно приніс і тут благоуспішно насадив її і виростив багатократно.

Радуйся, бо в чернецтві тією ж солодкістю багатьох, з ними ж і великого Феодосія, ти привабив словом і ділом; радуйся, бо ти щедро нагодував духовною солодкістю зібрану братію і в чеснотах укріпив.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 3

Сила Вишнього оселилася у твоєму чистому і непорочному серці, преблаженний Феодосію, і так тебе всього Божественною любов’ю розпалила, що ти віддалився від усього земного і тимчасового, і навчила та напоумила завжди шукати вічного і безкінечного. Тому, бачачи таку твою ревність про спасіння душі, зворушено всесильному Богу співаємо: алилуя.

Ікос 3

Мав ти, отче преблаженний Феодосію, велике бажання відвідати святі місця в Єрусалимі, і на цю бажану справу найшов зручність — приєднатися до прочан, які йшли до Єрусалима, але злобний ворог влаштував тобі перешкоду — спонукав матір твою, яка гналася слідом за тобою, і, догнавши, як злодія зв’язаного, в дім приволокла і після сильного побиття міцно зачинила в домі; ти ж, як адамант, ці злостраждання терпеливо переніс і після цього поневолення був звільнений; далі ти вдався до випікання просфор для Божественної літургії. Дивуючись цьому, взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Феодосію, непохитний і непорушний стовпе терпіння; радуйся, пречудний і прекрасний образе лагідності й смирення.

Радуйся, бо ти перетерпів мужньо і благодушно тяжке побиття матір’ю і ногами потоптання; радуйся, бо ти вважав для себе за смертоносну отруту її цілування і ласки.

Радуйся, бо ти всією душею полюбив служіння Богу і Божій Матері; радуйся, бо ти з самого дитинства мав велику старанність до церковного служіння.

Радуйся, бо ти вважав за шану для себе глузування і насмішки однолітків; радуйся, бо ти показав образ смирення і лагідності всім старшим і юним.

Радуйся, бо ти від душі прощав усіх, хто тебе кривдив; радуйся, бо тебе хвалили, любили і шанували всі побожні люди більше за однолітків твоїх.

Радуйся, бо ти прикрасив себе добрим норовом і благочестям більше, ніж красивою одежею; радуйся, бо ти вважав за скверне болото одягання тебе у великосвітську одежу матір’ю.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 4

Богомерзотними солодощами і хвилюваннями ти був не переможений, преподобний отче наш Феодосію, бо ти завжди мав у душі і серці прагнення безперестанно трудитися для Господа, кожного дня все більші і більші брав на себе труди і кожного дня намагався бути угодним Богові, перемагаючи всяке сластолюбство і любочестя світу цього, єдиному Богу завжди співав: алилуя.

Ікос 4

Почувши, преблаженний отче Феодосію, про суворе і жорстоке у печерному затворі житіє святого Антонія, швидко, як олень на джерельну воду, ти пішов до нього таємно від матері і, досягнувши його, старанно благав, щоб він прийняв тебе у своє співжитіє і вписав тебе в число ченців; він же, передбачаючи благодать Божу, що жила в тобі, повелів невідкладно постригти тебе в чернечий образ; ти ж, подякувавши за це Благодайника Бога, разом з Антонієм постійно подвизався в чернечому житті, про що ми, розмірковуючи, так взиваємо:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя засновники; радуйтеся, найперші першоначальних ченців на Русі наставники.

Радуйтеся, бо ви вводили тих, хто приходив до вас, у чернечу тишу, як в якийсь безпечний корабель; радуйтеся, найкращі керманичі тих, хто в безодні світу цього хвилюється.

Радуйтеся, бо ви мудро перетворюєте світські бурі, хвилювання і сум’яття на тишу; радуйтеся, бо ви з любов’ю всіх приводите до доброго і спасительного пристановища.

Радуйтеся, бо ви мудро смиряєте люте ворогів зухвальство; радуйтеся, бо ви спасаєте всіх, хто до вас приходить, від неприємних хвилювань.

Радуйтеся, бо ви всіх приймаєте під ваш батьківський покров і захист; радуйтеся, бо ви без упередження всіх захищаєте від всіляких бід і напастей.

Радуйтеся, бо ви є добрі заступники всіх, хто в бідах, завжди, у всьому і на кожному місці; радуйтеся, бо ви завжди клопочетеся за скривджених, скорботних і принижених.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 5

Богоявлені зірки, яких на небосхилі Київської Русі явило Сонце правди, ви багатьох просвіщаєте промінням високої вашої святості, багатьох на путь богопізнання наставляєте, багатьох приводите до чернецтва, багатьох утверджуєте в чеснотах і укріплюєте у скорботному житті; бачачи це Боже благозволення, що на вас добре виявилося, співаємо подячно всемилостивому Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачачи ваше благоугодне в печерах, як у гробах, затворне житіє, багато хто зворушується душею, серцем скрушується, поспішно приходить до вас, шукаючи спасіння, смиренно благаючи, щоб ви і їх зробили спільниками такого житія і посвятили на постійне служіння Богу; ви ж, пам’ятаючи Того, Хто сказав: «грядущого до Мене не прожену геть», усіх з любов’ю приймали і по-батьківськи навчали. Тому таким піснеспівом величаємо вас:

Радуйтеся, преблаженні отці, ви багатьох привели від рабської неволі гріховної до солодкої свободи духу; радуйтеся, бо ви багатьох навчили істинно для Христа подвизатися і щиро Йому служити.

Радуйтеся, бо ви вашими чеснотами багатьом відкрили путь до спасіння, як колись Мойсей у землю обітовану; радуйтеся, бо вже не в землю обітовану, але в самі небесні оселі ви вводите.

Радуйтеся, не тільки словом, а більше ділом і щирою до Бога молитвою ви повчали своїх учнів і послідовників; радуйтеся, бо ви прекрасно керували через чернечі правила вашими співжителями ченцями.

Радуйтеся, бо ви швидко допомагали обтяженим різними спокусами і бідами; радуйтеся, пригнічених супротивниками ви завжди захищали.

Радуйтеся, бо ви підкріпляли вашим несподіваним захистом тих, кого утискали супротивники і які впадали у відчай, але з надією на Бога в молитві до вас зверталися; радуйтеся, бо всякий ворожий напад ви відганяли.

Радуйтеся, зібране вами стадо ви завжди доглядали несплячим вашим оком; радуйтеся, бо ви постійно наставляєте ваших учнів і спадкоємців на путь Божих заповідей.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 6

Проповідується і всюди прославляється ваше, преподобні отці, богоугодне і безмовне житіє, бо тільки хто бачив або чув про вашу бідність і довге перебування в печерних затворах, вважав вас більше за ангелів, ніж за людей; кожний дивувався вашому терпінню і різноманітному умертвлінню тіла і підносив до Бога достойну подяку, разом з вами співаючи пісню: алилуя.

Ікос 6

Засяяли ви, преблаженні, на церковному небосхилі, бо хоч ви і самих себе зачинили у темних печерах, як під спудом, однак промінням ваших подвигів і чеснот усі навколишні країни осяяли і просвітили, як земне сонце освітлює і просвіщає світ; і так багатьох серця до богоугодного житія пробудили і зігріли і сотворили пригодними до добродіяння, як і сонце, зігріваючи землю, творить її придатною до проростання різних дерев, і плодів, і польової трави, і всякого зілля на службу людям і тваринам. За це дякуючи Богу, приносимо вам такий спів:

Радуйтеся, бо ви просвіщаєте тих, хто перебуває в затьмаренні пристрастями; радуйтеся, бо ви напоумлюєте тих, що живуть у суєті й самозабутті.

Радуйтеся, керівники сущих у нерозумінні й омані; радуйтеся, управителі тих, що починають добре жити.

Радуйтеся, бо ви укріплюєте знемагаючих у благому і тих, що хитаються слабкодухістю і зневірою; радуйтеся, бо ви пробуджуєте тих, що сплять у байдужості.

Радуйтеся, бадьорості й тверезості добрі вчителі; радуйтеся, бо ви проганяєте недбайливість і ледарство.

Радуйтеся, найтепліші попечителі трудолюбства, яке є началом усякого блага і утвердження; радуйтеся, чистого і непорочного житія невсипні охоронителі.

Радуйтеся, всіх до спасіння добрі й вірні дороговкази; радуйтеся, всіх тих, що хочуть побожно і богоугодно жити, мудрі вчителі.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 7

Всезлобний ворог, бажаючи вашому доброму починанню вчинити перешкоду, так розпалив гнівом і люттю проти вас князя за постриг у чернецтво його слуги, якого любив більше за інших, одного євнуха і сина боярина, що змусив вас залишити своє печерне життя і переселитися кудись; однак недовго цими своїми хитрощами ворог радів, бо благодушний князь, напучений своєю богобоязною дружиною, невдовзі пізнав вашу незлобливість, побачив ворожу хитрість і підступ і з благанням послав до вас, щоб ви повернулися на своє попереднє місцеперебування, через що зрадівши, ви подячно співали Богові: алилуя.

Ікос 7

Новий труд і новий подвиг взяли ви на себе після повернення в печерне житло, отці преподобні, бо ви взялися за розширення чернечих келій і за побудову молитовного храму, щоб гординю підступного ворога і його безсоромне безумство посоромити, зібрану ж братію до богоугодного і побожного житія більше розбудити і підняти на старанніше служіння Христу Богу, на що ми, духовними очима дивлячись, так взиваємо до вас:

Радуйтеся, ревнителі печерного чернечого перебування трудолюбиві винахідники; радуйтеся, теплі і преславні захисники чернечого житія.

Радуйтеся, монастирів ваших бадьорі і невсипущі охоронителі; радуйтеся, княжого гніву і лютості смиренні приборкувачі.

Радуйтеся, ворогів і неприятелів ваших істинні і нелицемірні любителі; радуйтеся, бо ви, праведники, любили тих, хто вам творив кривди і напасті.

Радуйтеся, заповідей Божих і порад старанні виконавці; радуйтеся, благопоспішні водителі до чистого і непорочного житія.

Радуйтеся, добромисності і побожності мудрі вчителі; радуйтеся, всесильні силою Христовою помічники тих, що подвизаються у благочесті й благодіянні.

Радуйтеся, в чернечих трудах невтомні подвижники; радуйтеся, для зібраного вами стада незборимі у всьому поборники.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 8

Дивне ваше і дуже скорботне житіє здивувало не тільки людей на землі, але й ангелів на небесах; бо ви, замкнувши себе в печерах, як у темних гробах, зі всією щирістю і теплотою се́рця єдиному Богу служили, щоб те служіння, яке вдень і вночі ви приносили своєму Сотворителю, було невідомим і незнаним для світу, а явилося відомим і знаним Самому Творцю. Заради цього Богу, Який так вас навчив і напоумив, ми завжди співаємо: алилуя.

Ікос 8

Все ваше, преблаженні і богоносні отці, старання і все піклування було про те, щоб завжди боротися зі всезлобним християнського роду ворогом і горду його голову потоптати і знищити, спільного ж для всіх Творця разом з вашими учениками прославляти в душах і тілах ваших, і в цьому вашому благому намірі й богоугодному подвигу ви укріплялися звище, і такий успіх мали в цьому, що все могли силою Ісуса Христа, Який укріпляв вас. Тому і слава Божа засяяла із ваших печер і просвітила всі краї землі, заради цього приносимо вам такий похвальний спів:

Радуйтеся, невтомні ревнителі й проповідники похвали і шани Божої в світі; радуйтеся, усмирителі зухвалої ворожої гордині.

Радуйтеся, достохвальні викоренителі ворожих підступів і утисків; радуйтеся, мужні відгонителі згубних наклепів і неприємних сітей.

Радуйтеся, бо ви прикрасили себе глибоким смиренням і лагідністю, як коштовним бісером; радуйтеся, бо ви багатьох утвердили в тих же боголюб’язних чеснотах.

Радуйтеся, бо ви поревнували давнім пустельникам у пості й стриманості; радуйтеся, бо ви провадили дні і ночі в невсипущій молитві без усякої тяготи і зневіри.

Радуйтеся, бо ви добре навчили своїх послідовників перебувати в такій же молитві; радуйтеся, бо ви показали нам путь, як образ і путь, як пильнувати проти ворожих підступів і як їх долати.

Радуйтеся, бо ви застосовували проти мислених ворогів піст, молитву і поклони замість зброї; радуйтеся, бо ви таким вашим пісним і скорботним житієм славу Божу в світі примножили.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 9

Усякий чин людського єства, убогі і багаті, прості і благородні, дивлячись на ваше убоге, смиренне і дуже тяжке житіє, воздавали Богові велику подяку і щиро прославляли Його благість і невимовне милосердя, Який налаштував вас, як таке тісне і скорботне житіє провадити, щоб ви, відхиливши багатьох від душозгубних стежок, як пастирі настановили на путь спасіння, навчаючи їх завжди співати Творцю і Промислителю: алилуя.

Ікос 9

Ви, преславні отці наші, явилися обраними красномовцями, але ви вітійствували не за образом світу цього, бо те, що любить цей світ, ви щиро зненавиділи, і те, що він ублажає і дуже шанує, ви зневажили і далеко від себе відігнали і, як непотрібне і некорисне сміття, ногами своїми потоптали, тому від усіх прийміть таке похвальне шанування:

Радуйтеся, бо ви мужньо зневажили світ і всі його насолоди, красо́ти і привабливість; радуйтеся, бо ви тепло полюбили чернечу безкорисливість і убогість.

Радуйтеся, бо ви бачили всю вашу втіху і блаженство в убогості й безкорисливості; радуйтеся, безмовністю і від світу зреченням себе збагатили.

Радуйтеся, самих себе повністю на Боже провидіння і піклування поклали; радуйтеся, бо ви ніколи солодкої їжі і гортанноугодних напоїв не вживали.

Радуйтеся, бо ніколи не одягали на себе м’яких і світлих одеж; радуйтеся, бо ви у постійному вашому житті носили руб’я, як дорогоцінну прикрасу.

Радуйтеся, бо замість обраної їжі ви годували себе багатоденним постом і гострим умертвлінням тіла; радуйтеся, бо замість солодкого життя ви напоювали самих себе сердечними сльозами.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 10

Бажаючи багатьох спасти, Премилосердний Бог чекає від усіх навернення до спасіння; вас, других апостолів, явив на Русі, щоб через вас багатьох напоумити і наставити на праву путь спасіння, в чому ви як апостоли потрудилися, старанно навчаючи євангельської істини сущих у невіданні, до православ’я привели і до виконання заповідей Божих, постійно спонукаючи словом і ділом до богоугодного житія і співаючи Богу Помічнику: алилуя.

Ікос 10

Міцною стіною і кріпкою огорожею стали ви, всехвальні отці, для тих, хто до вас звертається; бо не тільки тим, що хотіли проводити з вами чернече життя, ви подавали руку допомоги, але утішали і тих, що були обтяжені різними мирськими ділами, напастями і скорботами, як батьки дітей своїх утішають сущих у хворобах і болістях, охорону своїм піклуванням подаючи і батьківською ласкою полегшуючи тяжкість їхніх скорбот. За такі ваші благодіяння цей подячний спів приносимо вам:

Радуйтеся, бо ви є скорі помічники тих, хто бідує і перебуває в тяжких обставинах; радуйтеся, покривджених і скорботних відомі захисники.

Радуйтеся, добрі керманичі тих, хто знаходиться в бурі тяжких обставин світу цього; радуйтеся, щедрі збагатителі убогих і скорботних.

Радуйтеся, милостиві годувальники голодних; радуйтеся, спраглих і сущих у спекоті дивні прохолодителі.

Радуйтеся, бо ви відкриваєте в лоні милосердя Божого покров і пристановище для тих, хто не має одежі і покрівлі; радуйтеся, бо ви дивні керівники сліпих і тих, хто помиляється в законі Господньому.

Радуйтеся, премудрі цілителі хворих і обтяжених важкими недугами; радуйтеся, прогонителі всіх напастей, бід і скорбот.

Радуйтеся, подателі всякого добра тимчасового і вічного; радуйтеся, теплі захисники від усяких скорботних обставин тих, що з вірою до вас звертаються.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 11

Спів, який приносимо вам, богоносні отці, недостатній для похвали славних ваших подвигів і трудів надлюдських, бо ваше життя перевершує життя людське і уподібнюється ангельському, тому і похвала повинна бути більше від ангелів, ніж від людей; однак, бачачи наше щире бажання, прийміть наше оспівування, з любов’ю вам принесене, нас же очистіть від гріхів і всяких скверн і нечистот вашими молитвами, щоб кожну годину і день ми співали чистим серцем Богові: алилуя.

Ікос 11

Ви, отці преблаженні, явилися світлоподательними світилами на земному колі, всю вселенну із підземного печерного спуду ясно просвітили, бо ваші діла засяяли із підземних затворів і стали пізнанням і віданням, тому Схід їх ублажає, і Захід величає, і Південь восхваляє, і Північ прославляє. Тому і ми так вас із любові оспівуємо:

Радуйтеся, бо ви неліниві виконавці усіх чеснот; радуйтеся, бо ви добрі насельники багатьох чернечих обителей.

Радуйтеся, прекрасні й предивні оселі Духа Святого; радуйтеся, добрі вмістилища всіх богоугодних і благоприємних діл.

Радуйтеся, бо ви догодили у вашому тимчасовому житті Творцю і Богу; радуйтеся, бо ви добре себе приготували до відходження із цього тимчасового і багатотрудного життя.

Радуйтеся, бо ви наставляли на богоугодне житіє ваших учнів, як істинних дітей, не тільки при житті, але і під час відходу; радуйтеся, тим же учням ви обіцяли після відходження звідси завжди невидимо перебувати і постійно допомагати.

Радуйтеся, бо ви благопоспішно ввійшли в небесні оселі без усяких перешкод; радуйтеся, бо ви прийняли велику нагороду за ваші чернечі злостраждання від всещедрого Мздовоздаятеля.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 12

Благодать, яку всемилостивий і всещедрий Бог подає від своїх невичерпних скарбів, ніколи не була у вас даремною і бездіяльною, але завжди приносила багатий плід, як добре зерно, кинуте на добру землю; бо ви, як вірні і мудрі раби, прийнявши таланти від свого господаря, трудолюбно використали їх з допомогою сили, що подавалася вам звище, і явилися перед Богом приємними і люб’язними, і собі отримали велику нагороду в небесних оселях, безперестанно оспівуючи Бога: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи ваше безмовне житіє з єдиним Богом, віддалене від житейських мирських турбот, прославляємо ваші моління, величаємо ваші колінопоклоніння і долулягання і хвалимо ваше умертвління плоті й скрушення душі, все, що ви взяли на себе заради любові до Христа, згадуємо і велику нагороду, яку ви прийняли від праведного Судді і Мздовоздаятеля Бога, і так взиваємо:

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до ангелів у безкінечній славі; радуйтеся, бо ви прийняли шану, рівну з патріархами.

Радуйтеся, бо ви вписані в чин пророків, як ті, що мають дар пророчий; радуйтеся, бо ви приєднані до собору апостолів і євангелістів, як благовісники Христа словом і ділом.

Радуйтеся, бо ви прийняті у сонм мучеників як ті, що багато за Христа перетерпіли; радуйтеся, бо ви в зібранні сповідників вшановані саном сповідництва.

Радуйтеся, бо ви з дівственниками звеличені, як дівственники; радуйтеся, бо ви одержали частку і спадок зі всіма святими, які добре вгодили Богові.

Радуйтеся, бо ви завжди насичуєтеся солодким і блаженним спогляданням Лиць Пресвятої Тройці; радуйтеся, бо ви після чернечих подвигів і посницьких трудів насолоджуєтеся безкінечним упокоєнням.

Радуйтеся, бо ви праведно удостоїлися спадку невимовних благ, уготованих від віку преподобним; радуйтеся, бо ви стали спільниками і наслідниками Царства Небесного, яке перевершує людський розум своїми насолодами, красою, величчю і блаженством.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 13

О преблаженні й всякої шани достойні, отці богоносні, Антонію і Феодосію Печерські, з любов’ю прийнявши це мале моління, що від любові до вас приноситься, вашу разом і нашу Вітчизну неушкодженою і непохитною збережіть від усіх нападів супротивників і наклепів ворожих, по-батьківськи визволіть від усяких бід, скорбот і недолі, щоб ми завжди з вдячністю за вас співали Спасителю Богу: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських

Преподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору