«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаКниги, брошуриЖиття і діяльність святих нашої землі Руси-України прославлених

Святитель Олексій, митрополит Київський і всієї Русі, чудотворець

(1378)

Святий чудотворець Олексій — виходець із боярського роду. Батьки його — Федір і Марія — були боярами Чернігівського князівства, потім переїхали до Москви, де в 1300 р. народився Олексій. Його хрестили ім’ям Єпевферій.

Одного разу, коли йому було 12 років, хлопчик розставляв в полі сільця для пташок. Заснувши, він почув голос: «Для чого, Олексію, ти даремно трудишся. Я зроблю тебе ловцем людей». Проснувшись, хлопчик нікого біля себе не побачив і дуже здивувався тому, що чув. Він довго думав, що б мали означати ці слова.
У юному віці Олексій залишив своїх батьків і поступив у Богоявленський монастир у Москві. Постригся в ченці під іменем Олексій в 1320 р. Тоді ігуменом монастиря був Стефан — брат великого чудотворця Сергія Родонезького.

З того часу і до сорокарічного віку святитель Олексій безперестанно трудився, молився і виконував різні чернечі подвиги. За богоугодне життя всі любили й поважали його, навіть великий князь московський Симон Іванович Гордий (1340-1353) і митрополит Феогност (1328-1353). Після смерті святителя Феогноста собором єпископів Олексій був обраний на посаду митрополита. У 1354 р. Олексія поставили митрополитом Київським і всієї Русі. Прийнявши управління церквою, він ще більше служив їй, подавав приклад словом, вірою і чистотою, духом і любов’ю. Слава про нього поширювалася не тільки серед християн, а й серед магометян.

Він ізцілив сліпу дружину хана Джанібека Тайдулу. Після молитви в Орді Олексій окропив святою водою царицю і та прозріла. Хан подарував митрополиту перстень, який і нині знаходиться в патріаршій ризниці. Святителю прийшлося їхати в Орду ще раз до хана Бердибека, який хотів йти на Руську землю війною. Він його переконав не робити цього. Коли помер князь Іван, то на плечі митрополита лягла опіка над малолітнім князем московським Дмитрієм. Тоді вже кафедра Київського митрополита була в Москві.

Тимчасово Московським князівством управляв суздальський князь Дмитрій Константинович (1359-1363). В 1362 р., коли підріс князь Дмитрій Іванович, святитель Олексій поблагословив його на престол чудотворною іконою Володимирської Божої Матері. При митрополиті було побудовано нові храми й монастирі: на річці Руза храм на честь нерукотворного образа Ісуса Христа, у Москві церкву Св. Архістратига Михаїла, відкрив монастир, названий Чудним (на честь чудесного зцілення татарської цариці Тайдули). У цьому монастирі він заповідав себе поховати. Багато інших добрих справ зробив святитель.

Відчувши свою смерть, святитель відслужив літургію, прийняв святі Христові тайни і віддав Богу душу в 1378 р. У Чудному монастирі зберігається Євангеліє, перекладене митрополитом із грецької мови і власноручно ним написане.

У працях дослідників, які пишуть про українських святих, імені святителя Олексія немає. Українська церква в церковних календарях згадує його як святого.

Пам’ять святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі, чудотворця вшановується 25 лютого (12 лютого за ст. ст.).

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Допомога ЗСУ

Сторінки

Останні відгуки

Канали RSS


Українська Церковна Архітектура














Нагору