Преподобномученики Феодор і Василь Печерські
«Корінь всякого зла — «сріблолюбство»», — сказав блаженний апостол Павло. В житті преподобних Феодора і Василя ці слова підтвердилися.
Блаженний Феодор у світському житті мав великий маєток. Наслідуючи слова євангельські, він продав своє майно, роздав бідним і постригся в ченці Печерського монастиря. Чесно ніс чернечий подвиг, багато років жив у Варязькій печері. Проте диявол надоумив його, що їжа в монастирі погана і життя проходить у бідності. Він почав сумніватись у вибраному ним життєвому шляху.
У монастирі був й інший чернець — преподобний Василь. Він досяг високої досконалості. Про свої сумніви Феодор розповів Василю. Брат Василь вилікував Феодора від недуга, розповівши, що Господу ближче той, хто творить милостиню. Феодор розкаявся перед Господом за такі думки. Після цього Феодор і Василь стали добрими друзями.
Одного разу ігумен послав преподобного Василя у відрядження. Він був відсутній три місяці. Диявол устами Василя вказав на скарб у печері й попросив, щоб Феодор відкопав його і переховав у інше місце. Феодор виконав усі вказівки диявола, а коли повернувся Василь, то виявилося, що це витівки диявола. Після цього Василь пішов в іншу печеру і став мовчальником, а Феодор приніс у печеру жорна і молов зерно для братії монастиря. Іноді він заставляв бісів молоти зерно. За одну ніч вони змололи п’ять возів зерна.
Потім Феодор у старості переселився в дерев’яну церкву. Сталося так, що вона згоріла, і він вирішив побудувати дерев’яну келію.
Кожен день він носив на гору дерев’яні колоди для будівництва. Вночі біси переносили колоди вниз із гори. Преподобний Феодор заставив бісів працювати на монастир. За одну ніч вони перенесли стільки колод, що можна було побудувати велику церкву. Але як сказано в Євангелії: «Не радійте, що вам біси коряться». Біси поквиталися преподобним Феодору і Василю таким способом.
Біс у вигляді преподобного Василя з’явився князю Мстиславу Святославичу і розповів про те, що Феодор знайшов варязький скарб і закопав його. Князь захотів заволодіти скарбом і викликав Феодора на допит. Преподобний сказав, що він знайшов скарб і закопав його, але не може пригадати де. Тоді привели преподобного Василя. Князь нагадав Василю, що він сповістив його про скарб, а Феодор не хоче показати, де він. Здивований Василь сказав князю, що не бачив його і нічого не говорив, бо понад 15 років знаходиться в печері й мовчить. Князь не повірив, що це видумки диявола і стрілою проколов тіло Василя. Преподобних кинули в темницю і три дні не давали їсти й пити. Вони померли в 1098 р.
Преподобний Василь напророчив князю, що він загине від стріли. Це збулося під час битви з князем Давидом Ігоровичем у місті Володимирі.
Мощі преподобних мучеників Феодора та Василя знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про них сказано: «Радуйтесь, Феодоре і Василю, бо в земному житті ви союзом любові Христової себе зв’язали; радуйтесь, бо від корисливого князя Мстислава ви постраждали». Пам’ять мучеників Феодора і Василя вшановується 24 серпня (11 серпня за ст. ст.).
