Подвійний ліцензійний компакт-диск «Максим Березовський, Артем Ведель. Духовні твори»
|
Комплект: Брошура про життя і творчий шлях М. Березовського й А. Веделя Ліцензійний подвійний компакт-диск духовних творів геніальних українських композиторів з інформативним буклетом, текстами концертів і коментарем. Духовні твори геніальних композиторів звучать у виконанні славнозвісних українських хорів «Відродження» та «Київ». Із творів М. Березовського до компакт-диска увійшло все, що на сьогодні записано з хорової спадщини композитора. З творчої спадщини А. Веделя увійшли шість духовних концертів, твори з Літургії № 1 та Всенічної. Тривалість звучання дисків максимальна: Диск 1 — 78:04; Диск 2 — 77:59. Автор текстів і упорядник — Ганна Куземська. Консультант — Тетяна Гусарчук, кандидат мистецтвознавства. Брошура та буклет освітлюють важливі історичні, культурні та віронавчальні істини. Видавничий відділ Св.-Михайлівської парафії максимально знизив закупівельну ціну на диски з брошурою, аби зробити доступним національний духовний скарб для всіх верств населення, дати змогу нашій громаді — особливо ж молоді — дізнатися про славетних синів рідної землі, вслухатися та зрозуміти їхню музику, яка вражає красою весь світ. |
Березовський і Ведель.
Дві вершини однаково недосяжної височини. Один із найвидатніших композиторів XVIII ст., ім’я якого вписано золотими літерами в історію музики, і подвижник-молитвоспівець, чиє ім’я золотим сяйвом зогріває православні храми по всій землі… Обидва замучені й віками замовчувані — і лише тепер поволі вертаються до нас, усе дужче вражаючи своєю духовною величчю та неймовірною красою. їх донедавна незнані імена ще пролунають славою на весь світ, але найвища їхня слава не від світу цього: вона сокровенна і виявляє себе на повен зріст лише в душах, співзвучних з їхньою небесною богонатхненною херувимською піснею.
Нерукотворний Спас у терновому вінці.
роботи ієром. Йова Кондзелевича, 1698-1705рр.
1-й диск
Максим Созонтович Березовський (1745-1777)
духовні твори
|
Хор «Відродження»:
Хор «Київ»:Хорові концерти
|
2-й диск
Артем Лук’янович Ведель (1767-1808)
вибрані духовні твори
|
Піснеспіви з Літургії № 1
Хорові концерти
Піснеспіви зі Всенішної
|
Професор Мстислав Юрченко — найвизначніший в Україні дослідник життя і творчості М. Березовського — воістину воскресив духовну спадщину композитора, втіливши у спів досконалу красу його святих пісень: божественне смирення й неземну велич Літургії, невичерпне багатство Причасних віршів.
Увінчує диск М. Березовського трьома його концертами хор «Київ», ніби переймаючи естафету відродження української духовності на найвищому професійному рівні.
Камерний хор «Київ» засновано у грудні 1990 року. Капелу професійних співаків очолює Микола Гобдич, випускник Київської консерваторії, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Хор «Київ» провів понад тисячу концертних виступів на сценах 21-ї країни світу, здійснив записи і трансляції на багатьох радіо Європи та Національному радіо України. Вийшли у світ 34 компакт-диски із записами національної та зарубіжної музики, більшість із яких записано вперше. З 1996 року Микола Гобдич започатковує серію нотних видань «Бібліотека хору „Київ'». Плід цієї безустанної праці — 12 збірок та понад 200 окремих творів українських і зарубіжних композиторів. 2007 року видано повне зібрання відомих на сьогодні духовних творів Артема Веделя, більше половини з яких записано на п’яти компакт-дисках.
Що звучатиме на дисках
Із творів М. Березовського до цього диска увійшло все, що на сьогодні записано з хорової спадщини композитора. На превелику радість Мстислав Юрченко віднайшов і реставрував іще кілька концертів геніального митця, і ця робота триває. Тож будемо терпляче очікувати…
З творчої спадщини А. Веделя до диска увійшла, напевно, лише десята частина з того, що знайдено, — а знайдено іще далеко не все! Через те, що твори митця попри суворі заборони і переслідування дуже любили співати в церквах, багато із цих молитвоспівів «сховалися» під чужими іменами та загубилися серед анонімних: зокрема славетне веделівське Многоліття аж досі друкують під назвою «Московского напєва», «Буди ім’я Господнє» нерідко підписують Д. Бортнянським, і так — чисельні твори, багатьом із яких, на щастя, вдалося повернути ім’я справжнього автора.
На дисках звучатимуть піснеспіви Літургії та Всенішної, Причасні вірші й духовні концерти. Обидва композитори майстерно відтворили традиційні особливості богослужбових творів. Шкода, що деякі з цих піснеспівів («Отче наш» обох митців, «Приідіте, поклонімся», «Єдинородний Сине» М. Березовського) через тривалість звучання навряд чи увійдуть у щоденну Літургію, пришвидшену через нашу неміч духовну й тілесну. Зате решта творів може стати окрасою будь-якого сучасного богослужіння.
Духовні концерти композиторів потребують окремих пояснень.
Що таке духовний концерт і як його слухати
Класичний духовний концерт, виплеканий у своїй вишуканій красі М. Березовським та довершений Д. Бортнянським і А. Веделем, увібрав у себе найліпші здобутки українського народного й церковного співу та кращі досягнення європейського композиторського мистецтва. Це — особливий світ, який має свої закони і свою мову. У концерті неодмінно має чергуватися звучання всього хору й окремих солістів (ансамблю), змінюватися повільні й рухливі частини (яких зазвичай 3-4), він базується на класичній гармонії та 4-голосному складі хору. Тексти для духовних концертів можна було обирати довільно з віршів Псалтиря чи церковних молитов: стихир, догматиків тощо. Саме цей довільний вибір текстів і їхнє музичне осмислення найбільше розкривають перед слухачем внутрішній світ автора, потреби його духу, глибину релігійної свідомості.
Усередині XVIII ст. при Петербурзькому дворі з’явилася мода на італійську, взірцеву для того часу, музику. Запрошені в Росію італійські маестро писали поруч зі світськими творами мелодії до православних молитов, нерідко навіть не розуміючи їхнього змісту, а інші композитори, захоплені ефектністю форми, бездумно копіювали їхній немолитовний стиль. Ця мода завдавала шкоди православній культурі. Максим Березовський одним із перших подолав цей вплив, органічно поєднавши музику з біблійним текстом, сполучивши візантійську стриманість з італійською майстерністю та суто українською мелодійністю і глибинною побожністю.
Духовні концерти Березовського і Веделя — це не просто музичне оздоблення Слова Божого, не лише проповідь основоположних істин православного віровчення, яка вражає нас майстерністю та мудрістю проповідників, неповторністю викладу і могутньою силою Богом даної їм благодаті, а передусім — одухотворена молитва, кожен звук якої виливається просто із серця. Молитва, яка найкраще навчає, що таке істинне православ’я, у чому сенс життя, що є страх Божий, смирення, уповання, духовна відвага, радість у Господі, як треба ставитися до своїх бід, до ворогів і до гріха в собі — одне слово, це розкриття за допомогою музики глибинного змісту Святого Письма та науки Святих Отців.
У концерти Березовського й Веделя потрібно уважно ВСЛУХАТИСЯ, бо з кожним прослуховуванням усе більше прояснюється зміст, відчиняються все нові двері, за якими нові духовні скарби. I те, що було зовсім незрозумілим, раптом осяває душу життєво важливими відкриттями. Не дивуймося, що в концертах багаторазово повторюються ті самі слова чи рядки. Ці молитовні повтори, мов сходами, підіймають нас до невимірної суті небесного світу і, коли ми чистим серцем заглиблюємося в них, стають нашою власною молитвою, нетлінним багатством життя у Христі.
Слухаючи ці прекрасні твори у виконанні двох чудових хорів, слід враховувати, що партії сопрано й альта за часів Березовського та
Веделя виконували хлопчики — діти. І, звісно ж, ці твори звучали трохи інакше (у деяких концертах Веделя саме дітям відведено найзворушливіші соло перед Господом: «Боже! Помози нам!» — з 23-го концерту).
Церковнослов’янську мову концертів транслітеровано згідно з українською вимовою: саме так ці твори мали звучати, якби численними указами (зокрема лише у XVIII ст. — 12-ма імператорськими та 7-ма указами Синоду) українську вимову церковних текстів не було силою змінювано на московську, а згодом — суворо заборонено. Слід пам’ятати, що Україна боронила свою вимову аж до нищівного удару таємним циркуляром П. Валуєва 1863 року.
Окремо варто сказати про мову Псалтиря, рядки якого найчастіше використовували композитори для духовних концертів. Псалтир — це книга пророча, її мова символічна й багатовимірна: тут одночасно зображено історичні події, містичне життя Церкви Христової, незмінні закони духовного зростання (святоотцівську науку православної аскетики) і потаємні думки, скорботи й радощі кожного з нас.
На жаль, розуміння духовних концертів буває ускладнене відсутністю знань церковної та біблійної символіки, добре відомої нашим освіченим і побожним композиторам. Саме тому ми подаємо тексти всіх концертів, які звучатимуть на цих дисках, з певним коментарем і тлумаченням Св. Отців.
Ангел із сурмою. Фрагмент розпису притвору Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври 20-і — поч. 30-х років XVIII ст.
Тексти концертів Максима Березовського
«Господь воцарися»
Псалом 92
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
1. Господь воцари́ся, в лíпоту облече́ся; облечеся Господь в силу і препоя́сася, íбо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́жится. 2. Готов престол Твой отто́лі, от вíка Ти єси́. 3. Воздвиго́ша ріки, Господи, возвиго́ша ріки гла́си своя́. 4. Во́змут ріки сотре́нія своя от гла́сов вод мно́гих. Ди́вни висоти́ морскíя; ди́вен в висо́ких Господь. 5. Свидíнія Твоя увíришася зіло́; до́му Твоєму́ подоба́єт святи́ня, Господи, в долготу́ дній. |
1. Господь воцарився, у красу зодягнувся; зодягнувся Господь у силу і опоясався, бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. 2. Престол Твій, Господи, од вічности, споконвіку Ти єси Бог. 3. Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки ревуть хвилями своїми. 4. Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. 5. Свідчення Твої вельми правдиві; домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні. |
Пророк Давид провіщає у псалмі втілення Христове. «Господь воцарися» замість царювання князя світу цього — сатани. «В ліпоту облечеся» — у плоть, народжену від Діви. Наступні слова: «облечеся у плоть і препоясася» показують, що перше «облачення» було від Марії, а друге — від воскресіння з мертвих, коли Господь «препоясася силою», з’єднавши плоть з Божеством і зробивши її непідвладною тлінню. Березовський музично відтворює безмежну радість людства у потаємній зустрічі Спасителя — істинного і вічного Царя.
Ріками у псалмі названо дії й дари Духа Святого: «Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої» /Ін. 7: 38-39/. Морями названо народи, що увірували у Христа. «Свидінія» — це свідоцтва пророків про втілення Христове. Домом Божим названо не лише церкви, але й кожного християнина, у якому живе Дух Святий, і цей храм має бути святим.
На кожному вечірньому богослужінні напередодні неділі 92-й псалом читають як Великий недільний прокимен, що знаменує день воскресіння Христового і водночас — наше загальне воскресіння з мертвих.
Священик урочисто виголошує один по одному всі п’ять віршів псалма, а хор щоразу повторює:
«Господь воцарися, в ліпоту облечеся!»
«Бог ста в сонмі богов»
Псалом 81
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
1. Бог ста в со́нмі бого́в, посредí же бо́ги разсу́дит: 2. «Доко́лі су́дите неправду і лица грíшников приє́млете? 3. Судíте си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте. 4. Ізміíте нища і убога, із руки́ грíшничи ізба́вите єго. 5. Не позна́ша, ниже́ уразумíша,во тьмі ходят; да подви́жатся вся основа́нія земли́. 6. Аз ріх: бо́зи єсте́ і си́нове Ви́шняго всі. 7. Ви же, яко человíци, умира́єте і, яко єдин от князе́й, па́даєте». 8. Воскресни́, Боже, суди́ земли́, яко Ти наслíдиши во всіх язи́ціх. |
1. Бог став серед сильних землі і висловив суд Свій: 2. «Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? 3. Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. 4. Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його. 5. Не хочуть знати і не розуміють, у темряві ходять; основи землі захиталися. 6. Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі. 7. Але ви помрете, як люди, і, як кожний із князів, упадете». 8. Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи. |
Цей концерт мас дві цікаві особливості: музичну і змістовну. У музичному плані твір сполучає риси українського бароко та класицизму. А щодо змісту — композитор обрав нечувану тему. У Російській імперії викриття неправедності сильних світу цього («богів»), взивання до їхнього сумління і співчуття та захист пригноблених і безправних було справою невдячною. Лише гострий біль за нужденних і скривджених людей дав відвагу благородному серцю митця обрати для концерту саме ці рядки Псалтиря.
Знаменно, що цю безмовно заборонену тему сміливо підхопив і розвинув А. Ведель, ніби продовжуючи перерваний політ геніального першопроходця.
«Не отвержи мене во время старости»
Псалом 70:9-13
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
9. Не отве́ржи мене́ во вре́мя ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крíпости моє́й, не оста́ви мене́. 10. Яко рíша врази́ мої мні, і стрегу́щиї ду́шу мою совіща́ша вкупі, 11. глаго́люще: «Бог оста́вил єсть єго, поженíте і імíте єго, яко ність ізбавля́яй». 12. Боже мой, не удали́ся от мене́; Боже мой, в по́мощ мою вонми́. 13. Да постидя́тся і ісче́знут оклевета́ющиї душу мою. |
9. Не покинь мене в часи старости, коли буде покидати мене сила моя, не залиш мене. 10. Бо змовляються вороги мої, і ті, що чигають на душу мою, радяться між собою, 11. кажучи: «Бог покинув його, доганяйте і схопіть його, бо нема визволителя». 12. Боже, не віддаляйся від мене, Боже, на поміч мені прийди. 13. Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. |
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
1-2. Доко́лі, Господи, забу́деши мя до конца́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє от мене́? 3. Доко́лі положу́ совíти в души́ моєй, болíзни в се́рці моєм день і нощ? Доколі вознесе́тся враг мой на мя? 4. При́зри, усли́ши мя, Господи Боже мой, просвіти́ очи мої, да не когда усну в смерть, 5. да не когда рече́т враг мой: «Укріпи́хся на него». 6. Стужа́ющиї ми возра́дуются, аще подви́жуся. 7. Аз же на милость Твою упова́х; возра́дуєтся серце моє о спасе́нії Твоєм. Воспою Го́сподеви, благодíявшему мні, і пою íмени Господа Ви́шняго. |
1-2. Доки, Господи, забуватимеш мене докраю? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? 3. Доки носитиму думи моїв душі моїй і муки в серці моїм день і ніч? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? 4. Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій, просвіти очімої, щоб я не заснув на смерть, 5. щоб не сказав ворог мій: «Я переміг його», — 6. та щоб не зраділи вороги мої,коли б я похитнувся. 7. Я ж на милість Твою уповаю, серце моє радітиме спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, і співатиму імені Господа Всевишнього. |
12-й псалом — це молитва християнина у важких випробуваннях і спокусах. Пророк навчає нас не втрачати бадьорості у тривалій скорботі, терпляче очікуючи Божої милості. У цьому концерті відображено досвід самого композитора і скоріше навіть не життєві його скорботи (бо час написання концерту припадає на найуспішніший період життя і творчості митця), а скорботи внутрішньої, непомітної для сторонніх очей духовної боротьби. Досвід знайомої всім істинним Христовим воїнам виснажливої і ніби нескінченної битви, коли здасться, що Господь «не чує» молитви, не визволяє від бісівських нападів, не послаблює владу гріха та пристрастей, — і подвижник знемагає в нерівному бою. Завершується концерт провідною темою всієї Веделевої творчості: незгасним упованням на Господа, непохитною вірою у визволення Боже, найглибшою подякою Спасителеві, «благодіявшему мні».
№ 13 «На ріках вавилонских»
Псалом 136
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
1. На ріка́х вавило́нских, та́мо сідо́хом і пла́кахом,внегда́ пом’яну́ти нам Сіо́на. 2. На ве́рбіїх посредí єго обíсихом орга́ни наша. 3. Яко та́мо вопроси́ша ни плíншиї нас о словесíх пíсней і ве́дшиї нас о пíнії: «Воспо́йте нам от пíсней сіо́нских». 4. Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на земли́ чужде́й? 5. Аще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́на бу́ди десни́ца моя. 6. Прильпни́ язик мой горта́ни моєму́, аще не пом’яну́ тебе́,аще не предложу́ Ієрусали́ма, яко в нача́лі весе́лія моєго́. 7. Пом’яни́, Го́споди, сини едо́мскія в день Ієрусали́мль, глаго́лющия: «Істоща́йте, істощайте до основа́ній єго». 8. Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, íже возда́ст тебі воздаяніє твоє, є́же воздала́ єси нам. 9. Блаже́н, íже íмет і разбіє́т младе́нци твоя о камень. |
1. На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували про Сіон. 2. На вербах, там, посеред нього, повісили ми орга́ни наші. 3. Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сіонських». 4. Як ми заспіваємо пісню Господню на землі чужій? 5. Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. 6. Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, коли не буду споминати тебе, коли не ставитиму Єрусалима початком усіх радощів моїх. 7. Пригадай, Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте! Все руйнуйте до підвалин його!» 8. Дочко Вавилону, окаянна, блаженний, хто віддасть тобі за все, що ти вчинила нам. 9. Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь. |
У цьому Псалмі святий Давид пророкує юдеям майбутню вавилонську неволю. Водночас символічно тут зображено трагедію людства, полоненого гріхом і пристрастями, гнобленого дияволом у віддаленні від Небесної Вітчизни, ридання кожної праведної душі, яка понад усе бажає визволення від гріха й повернення до свого Пресвятого Отця. Сіон і Єрусалим у православній термінології ототожнюють із Царством Божим або з Церквою Христовою, а Вавилон — із царством гордині та гріха. Вавилоняни насміхалися з полонених, наказуючи їм співати божественні пісні, аби поглумитися з них. Цей глум прекрасно відтворив у музиці Ведель («Воспойте нам, воспойте.»), відтворив і непохитну мужність зболілого душею народу Божого, який не віддає святиню на посміх, тобто не скоряється гріхові, протистоїть спокусам, свято зберігаючи заповіді Божі та надію на Господнє визволення. У псалмі передусім ідеться про непримиренну війну християнина з гріхом у собі.
Людей необізнаних часто жахають рядки: «Дочко Вавилону, окаянна, блаженний, хто віддасть тобі за все, що ти вчинила нам. Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь». В історичному плані цар Давид пророкує падіння Вавилону (дочкою Вавилону названо увесь вавилонський народ), розграбування та винищення нащадків. Проте значно важливіше символічне значення цього тексту. Дочка Вавилону — це породжені гріхом пристрасті, а її діти — насіння та паростки пристрастей: гріховні думки, які християнам належить знищувати раніше, ніж вони закореняться й переростуть у недобрі звички та вчинки. Усю цю гріховну парость ми можемо «розбити» лише об «камінь», яким є Христос (наріжним каменем названо в Євангелії Христа і Христову науку). Звернімо увагу, як глибоко розумів цей текст Артем Ведель, з яким упованням, як світло й радісно звучить у нього тема всепереможного Каменя, об який розбивається все темне і зле (з такою самою пресвітлою радістю митець оспівує наріжний Камінь у концертах № 4, 8 і 21).
Окрім духовного підтексту псалма А. Ведель, безумовно, відтворив і наболілу тему тяжкої неволі українського народу. Нестерпний біль за кріпаків, за знедолений і знекровлений свій край пронизує життя, листи і творчість композитора. У його музиці крізь незмінне смирення й лагідність лунає героїчна відвага та мужнє протиборство злу. Порятунок воїн Христовий бачить тільки у Христі-Камені, Єдиному, Хто може дати істинне визволення від неволі. Та сама тема з богонатхненною силою звучить у 23-му концерті.
№ 14 «Приклони, Господи, ухо Твоє»
Псалом 85: 1-3, 11
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
1. Приклони́, Господи, ухо Твоє і усли́ши мя. 2. Сохрани́ душу мою, спаси раба Твоєго́, Боже мой, упова́ющаго на Тя. 3. Помилуй мя, Господи, яко к Тебí воззову́ весь день. 11. Наста́ви мя, Господи, на путь Твой, і пойду́ во íстині Твоєй. |
1. Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, (бо я немічний івбогий). 2. Охорони душу мою, (бо я відданий Тобі). Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе. 3. Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня. 11. Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. |
Композитор узяв із цього псалма окремі рядки, музично доповнивши контекст пропущених слів: «бо я немічний і вбогий». Глибоке смирення чергується в концерті з неповторним Веделевим щиро дитинним упованням, притаманним лише істинним подвижникам віри: «Спаси раба Твоєго, Боже, Боже мой, уповающаго на Тя». Увінчує молитву невимовно прекрасне сердечне благання до Господа наставити на путь.
№ 15 «Всемирную славу» Богородичний догматик 1-го гласу
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
| Всеми́рную славу, от человíк прозя́бшую і Владику ро́ждшую, небе́сную двер воспої́м — Марію Діву, безпло́тних піснь і вірних удобре́ніє; Сія́ бо явися небо і храм Божества́; Сія́ прегражде́ніє вражди́ разруши́вши, мир введе́ і Ца́рствіє отве́рзе. Сію́ у́бо іму́ще віри утвержде́ніє, Побо́рника íмами із Нея́ ро́ждшагося Господа. Дерза́йте у́бо, дерза́йте, людіє Божиї, íбо Той побіди́т враги́, я́ко Всеси́лен. | Прославмо Діву Марію, славу всього світу, що народилась від людей і Господа породила, Вона бо є двері небесні, ангелів похвала і окраса вірних; Вона стала небом і храмом Божества; Вона зруйнувала перегороду ворожу, мир дарувала і Царство відкрила. її бо маючи твердинею віри, Оборонцем маємо від Неї народженого Господа. Насмілюйся ж, насмілюйся, народе Божий, бо Він переможе ворогів, як Всемогутній. |
Богородична тема посідає у творчості Веделя особливе місце. Любов композитора до Пресвятої Діви не мас меж, тому й описати словами неймовірне духовне торжество, відображене у 15-му концерті, перегуки людських і ангельських хорів, божественну красу Цариці Небесної — здасться нам нереальним. Музичне зображення невичерпної радості «дерзання» народу Божого, Господь якого переможе ворогів, «яко ВСЕСИЛЕН», не мас, на наш погляд, аналогів у світовій духовній культурі. Надзвичайно важливим є догматичний аспект молитви, адже вона стверджує засадничі істини православної віри.
№ 22 «Ти моя кріпость, Господи» Ірмос 4-ї пісні Воскресного канону 8-го гласу
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
| Ти моя крíпость, Господи, Ти моя і сила; Ти мой Бог, Ти моє ра́дованіє. Не оста́вль нíдра Отча і нашу нищету́ посіти́в. Тім з пророком Авваку́мом зову Ти: силі Твоє́й слава, Человіколю́бче. | Ти моя кріпость, Господи, Ти моя і сила; Ти мій Бог, Ти радість моя. Не покинув Ти лона Отцевого і до нашої вбогості завітав. Тому з пророком Аввакумом до Тебе взиваємо: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче. |
Важливу догматичну тему Ведель обрав і для цього концерту — це істина втілення Божого: «Не оставль нідра Отча і нашу нищету посітив». Провідний мотив уповання на Господа знаходить у концерті довершене розкриття. 22-й концерт — один із найсвітліших, найрадісніших з усіх Веделевих концертів, який у мажорності може змагатися хіба тільки зо «Всемирною славою».
№ 23 «Боже, приідоша язици в достояніє Твоє»
| Церковнослов’янський текст | Український текст |
|---|---|
|
Пс. 78:1. Боже, приідо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє і оскверни́ша храм святи́й Твой. :2. Положи́ша тру́пія раб Твоїх брашно пти́цам небе́сним, пло́ти преподобних Твоїх звíрем земни́м. :3. Пролія́ша кров їх, яко воду, окре́ст Ісрусали́ма, і не бі погреба́яй їх. :5. Доко́лі, Господи, прогнíваєшися до конца́; ражже́тся, яко огнь, рве́ніє Твоє? :9. Помози́ нам, Боже, слави ради імене Твоєго́ . :6. Проле́й гнів Твой на язи́ки, не знающия Тебе́ . :10. Да не когда реку́т: «Гді єсть Бог їх?» :8. Боже, не пом’яни́ беззако́ній наших. :11 Да вни́дет пред Тя воздиха́ніє окова́нних. :12 Возда́ждь сосíдом нашим седмери́цею поноше́ніє, íмже поноси́ша Тя, Господи. Пс. 7:7. Воскресни́, Господи, гнíвом Твоїм, вознеси́ся в конца́х враг Твоїх. Пс. 82:19. Да уви́дят язи́ци, я́ко ім’я Тебі Господь, Пс. 23:8. Господь си́лен в бр́ани. Пс. 78:13. Ми же лю́діє Твої, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою. |
Пс. 78:1. Боже, прийшли чужинці в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, (Єрусалим обернули на руїну). :2. Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним. :3. Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх. :5. Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє? :9. Поможи нам, Боже, (Спасителю наш,) задля слави імені Твого. :6. Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, (і на царства, які ймення Твого не призивають). :10. Щоб не сказали безбожні: «Де Бог їх?» :8. Не згадуй давніх гріхів батьків наших. :11. Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; (могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть). :12. Всемеро поверни в серце ворогам нашим наругу їх, що нею Тебе, Господи, вони зневажали. Пс. 7:7. Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх у краях їх. Пс. 82:19. І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь, Пс. 23:8. Господь могутній в бою. Пс. 78:13. А ми, народ Твій… будемо… з роду в рід сповіщати хвалу Твою. |
23-й концерт, напевне, найтрагічніший в усій творчості Веделя. Текст композитор узяв із різних псалмів, майстерно інкрустуючи окремі рядки у цілісну молитву. Блискуче знання Псалтиря (Ведель знав Псалтир напам’ять і постійно молився словами пророчих пісень) давало змогу композиторові легко підбирати потрібні слова, які найкраще відображали молитовну потребу його душі.
Насмілюємося припустити, що митець відтворює ці святі рядки не так у символічному, як в історичному контексті, ототожнюючи тяжке лихо юдейського народу з українським лихоліттям: кривавою розправою Петра над Батурином, Катерини — над Січчю; варварським насильством над культурою побожного, освіченого, миролюбного народу, плюндруванням і спустошенням України та святого Києва — нового Єрусалима — «язичниками», чужинцями, що не знають милості й не відають закону Божого. Утім у Веделя не буває безнадії. Незламна, героїчна мужність осяває його святу молитву, нестримними потоками світла проривається крізь біль і пітьму нездоланна віра Господеві, бачення кінцевої і вічної перемоги правди Божої — і Ведель завершує концерт осяйним торжеством у Господі, гімном «сильному в брани» (могутньому в бою) Переможцеві усіх сил зла, пекла, гріха і смерті.
Хотілося б окремо сказати про рядок: «Воздаждь сосідом нашим седмерицею поношеніє, імже поносиша Тя, Господи». Сусідами символічно названо демонів. Тож у молитві йдеться не про помсту гнобителям, а про визволення від могутніх невидимих ворогів, які за гріхи наші надто близько приступили до нас і боляче вражають, як через наші власні пристрасті, так і через нечестивих, жорстоких людей — нещасних слуг темних сил. Варто звернути увагу на те, з яким смиренням Ведель молить Господа «воздати» цим «сосідом» — не за що інше, як за богозневагу, яку найтяжче витерпіти праведній людині.
На сайті нашої парафії (https://parafia.org.ua/) ви знайдете своєрідне продовження диска Веделевих творів: ви зможете прослухати два останні, надзвичайно змістовні, пророчі концерти Артема Веделя (№ 11 і 12), які через тривалість звучання не увійшли до цього диска, а також інші твори композитора.
І ще кілька слів про нумерацію Веделевих концертів. У виданні, яким ми користувалися (Артем Ведель. Духовні твори. Ред.-упоряд. Микола Гобдич і Тетяна Гусарчук. — К., 2007), 28 концертів Веделя нумеровані таким чином: перші 12 — це те, що було знайдено в автографі Веделя та пронумеровано його рукою, далі — те, що знайдено в інших друкованих та рукописних джерелах.
Ноти «Бібліотеки хору „Київ'» та записи можна придбати, звернувшись за адресою kyivchoir@gmail.com.
Щодо придбання телефонуйте +380–67–11–909–73, +380–95–388–29–16, Віктор Сергійович Куземський, drukar@parafia.org.ua.
