Місяць серпень, 30-й день. Святого благовірного великого князя Олександра Невського
На вечірні
Співаємо Блажен муж… 1-й антифон.
На Господи, взиваю… стихири святому на 8, глас 6.
Яке ім’я твоє, таке і життя твоє, благовірний князю Олександре: ти був мужнім на землі і добрим правителем, нині ж на небесах молитвами допомагаєш людям твоїм. Тому тебе і в тобі славленого у святих Своїх Бога шануємо.
Добра будівничий і мужній воїне, скіпетром на престолі правдиво правлячи, і в боротьбі зброєю захищаючи людей твоїх, подвійної чести сподобився ти від Вишнього Правителя і Господа Саваофа.
Більшої любови немає за ту, коли хтось покладе душу свою за друзів своїх: такою любов’ю ти людей твоїх полюбив, зброї ворожої не побоявся, бо опікувався Бог тобою в день битви.
Мойсея, Давида та інших людей Божих і вождів ти наслідував, з мужністю в битвах людей твоїх захищаючи, тому і на небесах з ними як переможець торжествуєш, молячись за воїнів Господу.
Слава… глас 6.
Веселися, Іжерська земле і вся руська країно, варязьке море, заплещи руками, Нева-ріка, розшир свої потоки, ось бо князь твій і владика від іга свейського тебе звільнив, торжествує місто Боже, його ж веселять потоки ріки.
І нині…
Богородичний догматик 6-го гласу: Хто Тебе не ублажить, пресвята Діво? Хто не прославить Твоє пречисте Різдво? Син бо Єдинородний, що одвічно від Отця возсіяв, Той самий від Тебе чистої невимовно тілом народився, за природою бувши Богом, Він заради нас за природою Людиною став; не на дві Особи поділяється, а у двох незлитих природах Він визнається. Його ж моли, чиста й всеблаженна, спастися душам нашим.
Вхід. Прокимен дня. Паремії три.
Пророцтва Ісаї читання (40, 1-3, 9; 41, 17-18; 45, 8; 48, 20-21; 54, 1).
Так говорить Господь: утішайте, утішайте народ Мій. Говорить Бог: священики, промовляйте до серця Єрусалима і сповіщайте йому, що прийшов час смирення його, що відпускається гріх його, бо приймає від руки Господньої прощення тяжких гріхів своїх. Глас, волаючий у пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому.
Піднімись на високу гору, благовіснику Сионе! Піднеси з силою голос твій, благовіснику Єрусалиме! Піднеси, і не бійся. Я Господь Бог, Я почую убогих Ізраїля і не залишу їх. Але відкрию гірські ріки і посеред поля — джерела, перетворю пустелю на луки, і спраглу землю — на дрежела води. Нехай веселиться небо, хмари нехай проливають правду, нехай засяє земля, і нехай виросте милість, і правда нехай засяє разом. Глас радости сповістіть, і нехай буде почутим. Сповістіть навіть до країв землі, говоріть, що визволив Господь раба Свого Якова. І якщо матимуть спрагу в пустелі, виточить їм воду з каменя. Звеселися, неплідна, що не народжувала, утішайся і радій, що не мала болістей, бо у залишеної набагато більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.
Пророцтва Малахії читання (3, 1-3, 5-7, 12, 18; 4, 4-6).
Так говорить Господь Вседержитель: ось, Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою, і прийде в храм Свій Господь, Якого ви шукаєте. І хто стерпить день входу Його? І хто встоїть, коли Він явиться. Бо Він, як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає; і сяде переплавляти й очищати срібло і золото. І прийду до вас для суду, і буду скорим викривателем чародіїв і перелюбників, і тих, що клянуться неправдиво і затримують винагороду найманця, пригноблюють вдову і сироту, і відштовхують прибульця, і Мене не бояться, — говорить Господь Вседержитель. Бо Я — Господь, Я не змінюся. Ви, сини Якова, відступили від повелінь Моїх і не зберігаєте їх; зверніться до Мене, і Я повернуся до вас, — говорить Господь Вседержитель, і будуть ублажати вас усі народи. І розумійте, що Я Господь, і тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між тим, хто служить Богу і хто не служить Йому. Пам’ятайте Закон Мойсея, раба Мого, який Я заповідав на Хориві для всього Ізраїля, а також повеління й устави. Ось, Я пошлю до вас Іллю — пророка перед пришестям дня Господнього великого і страшного, і він наверне серця батьків до дітей, і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, прийшовши, не знищив землю прокляттям, — говорить Господь Вседержитель, Бог Святий Ізраїлів.
Премудрости Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На літії стихира храму і святого, глас 4.
Нехай веселиться сьогодні новий Ізраїль Тим, Хто його сотворив; і сини слов’янські нехай радіють князем своїм благовірним Олександром Невським, ось бо царською діадемою увінчав його Цар царів.
Хоч і володієш ти нами, благовірний княже Олександре, але рабом тебе називаємо Господа, Якого ти сповідував, Йому ж послужив і від Нього почув: благий рабе, добрий і вірний, увійди в радість Господа твого.
Спокушали колись фарисеї, говорячи: хто з князів вірував у Нього? Благовірний князь Олександр Невський вірував в Ісуса разіп’ятого і благочестям догодив Йому і прийняв спасіння вічне.
Воістину вірним і мудрим будівничим був ти, Олександре, тебе ж поставив Господь над рабами твоїми, руським народом. Блаженний ти, бо у час твоєї кончини прийшов до тебе Господь, і побачив, що добре ти чиниш, і над всім майном на небесах поставив тебе.
Слава: і нині, глас 4.
Ось, сповнилося пророцтво Ісаї: Діва бо народила, і після народження такою, як до народження, залишилася; Бог народжується і закони природи перемагає. Але, о, Богомати, моління Твоїх рабів, що в храмі Твоєму приносяться, не відкинь, а як Та, що Благоутробного на руках Твоїх носила, над Твоїми рабами змилуйся і моли, щоб спастися душам нашим.
На стиховні стихири святому, глас 6.
Ти сповідував ім’я Ісусове перед людьми, тому визнав тебе Ісус перед Отцем Своїм на небесах, і ми на землі оспівуємо тебе, благовірний Олександре, як того, хто молиться за душі наші.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Серцем вірував ти у правду, устами ж перед мучителем сповідував ти спасіння; тому як істинний сповідник і наслідувач, молися про спасіння душ наших.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа і в заповідях Його ходить завжди.
Мучеників наслідувач, не побоявся ти постраждати як добрий воїн Ісуса Христа, бажав бути мучеником, тому ж і з мучениками увінчався ти від Подвигоположника Ісуса.
Слава… глас 2.
Прийдіть, усі слов’янські чини, прославте доброго чиноначальника: владарі — мудрого будівничого, воїни — хороброго воїна, православ’я ревнителі — твердого сповідника, мученика з волі своєї. Коріться наставнику вашому і слухайтесь і, бачивши кончину його, наслідуйте віру його.
І нині…
Богородичний, глас той самий: О, чудо нове, серед усіх древніх чудес! Хто бо знає іншу матір, яка без мужа народила і на руках носила всіх Творця і Бога; в цьому є Боже благовоління. Його ж, Пречиста, Якого Ти на руках Своїх носила як Немовля і материнську сміливість до Нього маєш, не переставай молити за тих, хто шанує Тебе, щоб помилував Він і спас душі наші.
Тропар, глас 4: Пізнай свою братію, руський Йосифе, що не в Єгипті, а на небесах царюєш, благовірний князю Олександре, і прийми моління їх, примножуючи жито людям плодоносною землею твоєю, міста влади твоєї огороджуючи моліннями, і спадкоємцям твоїм у боротьбі з супротивниками допомагай.
Інший тропар, глас той самий.
Як від благочестивого кореня ти був пречесним паростком, блаженний Олександре, бо явив тебе Христос руській землі як божественний скарб, нового чудотворця, преславного і благоприємного; і сьогодні, зійшовшись у пам’ять твою з вірою і любов’ю, радіючи, у псалмах і піснях славимо Господа, Який дав тобі благодать зцілення; Його ж моли спасти град цей, і щоб державі родичів твоїх богоугодною бути, і синам руським спастися.
На ранній
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4.
Нехай веселиться сьогодні новий Ізраїль Тим, Хто його сотворив; і сини слов’янські нехай радіють князем своїм благовірним Олександром Невським, ось бо царською діадемою увінчав його Цар царів.
Слава: і нині.
Богородичний: Пречисті руки Твої, Діво Мати, простягнувши, покрий тих, хто на Тебе уповає і до Сина Твого взиває: всім подай, Христе, милості Твої.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 3.
Подячно взиваємо всі до Христового угодника зі щирим молінням, щоб подолав боротьбу пристрастей наших і відігнав демонські спокуси; блаженний, молися Христу Богові, щоб дарував нам велику милість.
Слава: і нині.
Богородичний: Неосмислюване і недоступне є, Владичице благодатна, таїнство, через Тебе звершене, — величне Боже таїнство, бо Ти, зачавши в утробі, народила Невмістимого, Він тіло прийняв від Тебе, Його ж, Всечиста, як Сина Твого завжди моли, щоб спастися душам нашим.
Полієлей. Величання: Величаємо тебе, благовірний княже Олександре, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа…
Після полієлея сідальний, глас 4.
Дух Святий тебе, блаженний, наставив батьківщину твою пасти на нивах спасительних, і Христос світильником тебе показав. Тому радій і веселись зі сміливістю, бо ти отримав особливий вінець від Вінцедавця.
Слава: і нині, глас той самий.
Здивувався Йосиф, бачачи те, що незбагненно трапилося: зачаття твоє безмужне — як дощ на руно, Богородице; Ти — купина неопалима, жезл Ааронів, що зацвів, про це свідчив обручник Твій і охоронитель, до священиків взиваючи: Діва народжує і після народження Дівою залишається.
Прокимен, глас 4: Возніс Я обраного від людей моїх.
Стих: Заради цього помазав Тебе, Боже, Бог Твій.
Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.
Після 50-го псалма стихира, глас 6: Прийдіть, усі люди, хвалу принесімо блаженному, взиваючи так: радуйся, пресвітлий стовпе, що просвічуєш нас чудесами світлоносними; радуйся, росоносна хмаро, що загашуєш полум’я пристрастей і зрошуєш вірних помисли, божественний Олександре.
Канон молебний Богородиці, з ірмосом на 6.
Канон святому на 8, глас 8.
Пісня 1
Ірмос: Воду пройшовши…
Достойними похвалами оспівати преславного чудотворця розум даруй мені, Христе Боже, щоб прославити з радістю пам’ять його.
Світильнику багатосвітлий руської землі, ти, як друге сонце, чудесами сяєш, поминай усіх нас, що звершуємо пам’ять твою, Олександре блаженний.
Богомудрий Олександре, хоч і в останні роки Богом просвітлена руська земля виростила тебе, але древньої чести сподобилася, дарування чудес достойно прийнявши.
Богородичний: Поза законами природними, Діво, породила Ти Законодавця Бога, Який людиною став; Того як Благодійника моли, Всенепорочна, щоб наші беззаконня простив.
Пісня 3
Ірмос: Небесного кола Верхотворче…
Світильником світу став ти, Олександре всеблаженний, недругів глибоку темряву руйнуючи завжди зорею світлою чудес, премудрий.
Ти предстоїш престолу благодаті і зі всіма ангелами радієш сьогодні: світові подаєш багатство зцілень, спаси ж усіх нас молитвами твоїми, блаженний.
Благочестивого і вінценосного Олександра, зійшовшись, достойно прославмо, як чудес подателя щирого; спаси всіх нас молитвами твоїми, блаженний.
Богородичний: Воістину Господь воцарився в Царстві вічному, і втілився з Тебе, як у псалмах говориться, Богомати, в красну боголіпну плоть святу одягнувся, в ній смерть прийняв, і зруйнував її царство.
Сідальний, глас 8: Як зірка багатосвітла явився ти, заради світлого життя твого, сосудом Святого Духа бувши, тому і стали мощі твої нетлінними, від них бо ріки чудес та зцілень витікають для тих, хто взиває до тебе: радуйся, великий княже Олександре.
Слава: і нині.
Богородичний: Це Тебе роди родів славлять, Творця бо всіх народила Ти, палато і божественний храме; в Тобі оселився Всевишній, тіло прийняв, і спас нас.
Пісня 4
Ірмос: Почуй, Господи…
Зорею трисонячної благодаті сяючи, тих, хто світле твоє свято святкує, осяй і пристрасного затьмарення демонського позбав, Олександре преславний.
Царі і князі, священики і вельможі, старці з юнаками і всі люди, світло радійте і пам’ять блаженного в піснях величайте.
До божественного світла сьогодні приєднався ти, будучи сином Світла улюбленим, в радості і красі з чинами ангельськими нині торжествуєш.
Богородичний: Маю Тебе помічницею і не посоромлюсь, Пречиста Матір Божа, маю Тебе заступницею і не убоюся.
Пісня 5
Ірмос: Зранку співаємо Тобі…
Зіркою світлою явився ти немеркнучою, полонених визволителю, убогих збагачувачу, хворих лікарю, царів поборнику і країни нашої утвердження.
Явився ти руської землі чудотворцем преславним, Олександре блаженний, як всесвітлий світильник, сяючи в усьому світі і в мороці пристрастей освітлюючи всіх.
Досточудна і преславна пам’ять твоя засяяла в руській землі, блаженний, і радісно вірних торжествує собор.
Відкрилися тобі двері Едемські, і невимовне світло трисяйне засвітилося, блаженний, у непорушному Царстві Небесному, і праведних спів прийняв ти з радістю.
Богородичний: Смерти і тління позбавила Ти людство, єством бо Життєдавця і Бога безмужно породила Ти, Діво Всенепорочна, на благодіяння тих, хто прославляє Тебе вірно.
Пісня 6
Ірмос: Очисти мене, Спасе…
Від пречесного кореня виріс ти, як паросток, преславний, і благочестиво на землі прожив ти, оселею Святого Духа став, освячуючи всіх, хто з вірою прибігає до тебе, блаженний.
Радістю сьогодні сповнюється вся наша земля в день свята преславного чудотворця Олександра блаженного, бо він охороняє країну свою завжди.
Сиріт і вдів заступника, і в бідах незборимого помічника, піснями Олександра ублажаємо, прославляючи, він бо тих, хто святкує пам’ять його, від бід і скорбот визволяє.
Богородичний: Будучи пресвятим храмом, Богородице, Джерело невичерпне народила Ти, Всенепорочна Владичице.
Кондак, глас 4: Як явилися тобі родичі, Борис і Гліб з небес на допомогу, коли боровся ти з Велгером Свейським і воїнством його, так і ти сьогодні, блаженний Олександре, прийди на допомогу нам проти тих, хто бореться з нами.
Ікос: Ти колись людей від нашестя ворожого, як орел пташенят крилами прикривав, збираючи воїнів своїх. Ти і сьогодні на святкування збираєш нас: прийдіть, радіймо Господу, і прославмо родича нашого святого і владику, взиваючи: радуйся, руська слава, скіпетрів держава, воїнів хоробрість, зброї міцність, поминай стадо твоє, над ним же Господь поставив тебе, і побори тих, хто бореться з нами.
Пісня 7
Ірмос: Від Юдеї прийшовши, юнаки…
Сьогодні Церква Христова, святкуючи Олександрове торжество, воістину подає благодать тим, хто зійшовся, хто щиро молиться і з любов’ю оспівує його.
В усіх країнах слов’янських пройшло віщування, що явився в них чудотворець преславний, який подає зцілення всім, хто оспівує його тепло.
Чудесами твоїми, як цвіт, процвів ти, блаженний, і зцілення подаєш тим, хто прибігає під покров твій, мудрий і дивний.
Богородичний: Від дівочої утроби Твоєї втілився Бог, явився на спасіння наше. Тому, знаючи Тебе як Матір, Богородице, православно взиваємо до Нього: отців наших Боже, благословенний Ти.
Пісня 8
Ірмос: Благочестиві юнаки…
Тебе в чудесах славних слов’янським країнам показав Бог, Олександре, і прикрасив тебе небесними дарами; Його моли, щоб помилував усіх нас.
Як ранок, як день світлий твоє свято явилося, просвічуючи серця наші і всіх, хто з вірою прославляє тебе, Олександре преславний.
Настав день торжества, і свято веселе, зійдімось, вірні, очистивши разом душі і тіла, ось бо нас закликає Олександр божественний.
Богородичний: Прообрази носячи народження Твого, Діво Мати, піч колись юнаків не опалила; так і вогонь божественний утроби Твоєї не опалив, Чиста.
Пісня 9
Ірмос: Вжахнулося від цього небо…
Твоє святе преставлення сьогодні світло святкуємо; наповни радістю всіх, хто тебе прославляє, Олександре преславний.
Великим щитом і кріпостю у руській землі явився ти, Олександре, православним християнам похвало; і нині молимося тобі: збережи країну твою від народів ворожих.
Незаходимого світла промінням, світлом для сущих у темряві явився ти, славний; до радости просвічення настав нас, що оспівуємо тебе.
Блаженний Олександре, як зможемо оспівати тебе достойно, не може бо язик висловити твої численні зцілення і багатство дарованих тобою чудес, які ти подаєш насліддю твоєму.
Богородичний: Як ранок, засвітила Ти, Діво, для темних і заблудлих правди Сонце — Христа Бога, Його ж на руках Твоїх носила, Чиста.
Світильний: Чули у свейських країнах про велику славу твою, Олександре, бо від одного мужнього імені твого тремтять вороги, і сьогодні, блаженний, невидимо устрашай ворогів наших, що вороже налаштовуються на христолюбиве твоє воїнство.
Слава: і нині.
Богородичний: Тебе піснями невмовкними ублажаємо, Діво, бо від Тройці єдиного Ти, Богородице, породила і носила на Божественних руках пребагате Слово, незмішане і незмінне.
На Хваліте… стихири святого на 4, глас 8.
О, преславне чудо! Той, хто світом володіє, залишає світ, скіпетроносець руський відкладає скіпетр, знімає порфиру і гробовою покривається плащаницею, увінчана голова княжу діадему з себе знімає, тимчасове царство залишає на землі, знаючи про вічне на небі, де увінчається царською діадемою (двічі).
О, скількох ворогів переміг ти, прехоробний воїне Ісуса Христа, видимим мечем і благочестям, невидимою молитвою, плоті стриманням, відкиданням мирського, і як преславний переможець на небо Ти зійшов.
Навчив ти нас премудрими ділами твоїми, що нічого не можна забрати з собою від світу цього у світ інший, тому залишив ти тимчасове і побажав небесного, яке успадкував; молися ж, щоб і ми цього не позбулися.
Слава… глас 8.
Подвигом добрим подвизався ти, життя закінчивши, віру зберіг, благовірний князю Олександре, сподобився ти вінця правди, яким увінчав тебе Творець; Його моли, преблаженний, щоб доручене тобі стадо, народ слов’янський, спасіння успадкував.
І нині…
Богородичний, глас той самий: Владичице, прийми молитви рабів Твоїх і визволи нас від усякої біди і печалі.
Славослів’я велике. Єктенії. Відпуст.
На літургії
Блаженні з канону святого, пісні 3-я і 6-а на 8.
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Апостол до Галатів, зачало 213 (5, 22-6, 2).
Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, заповідей Його дуже бажає.
Стих: Сильним буде на землі сім’я його.
Євангеліє від Матфея, зачало 43 (11, 27-30).
Причасний: В пам’ять вічну…
