Кафизма 9
Псалом 64
В коне́ц, псало́м пі́сні Дави́ду, пі́снь Ієремі́єва і Ієзекії́лева, люде́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти
2 Тебі́ подоба́єт піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́стся моли́тва во Ієрусали́мі.
3 Усли́ши моли́тву мою́, к Тебі́ вся́ка плоть при́йдет.
4 Словеса́ беззако́нник премого́ша нас, і нече́стія на́ша Ти очи́стиши.
5 Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́тся во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоє́го, свят храм Твой,
6 ди́вен в пра́вді. Усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́, і су́щих в мо́рі дале́че.
7 Уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою,
8 смуща́яй глубину́ морску́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́т? См’яту́тся язи́ци
9 і убоя́тся живу́щії в конца́х от зна́меній Твої́х, ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши.
10 Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю. Ріка́ Бо́жія напо́лнися вод. Уготова́л Єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) уготова́ніє.
11 Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́, в ка́плях єя возвесели́тся возсія́ющи.
12 Благослови́ши віне́ц лі́та бла́гости Твоє́я, і поля́ Твоя́ іспо́лнятся ту́ка.
13 Разботі́ют кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шутся.
14 Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жат пшени́цу. Воззову́т, і́бо воспою́т.
Псалом 65
В коне́ц, пі́снь псалма́ воскресе́нія
2 Воскли́кніте Господеві, вся земля́, по́йте же і́мені Єго, дадíте сла́ву хвалі́ Єго.
3 Рцíте Бо́гу: «Ко́ль стра́шна діла́ твоя́, во мно́жестві си́ли Твоє́я солжу́т Тебі́ вразі́ Твої́.
4 Вся́ земля́ да покло́нится Тебі́ і поє́т Тебí, да поє́т же і́мені Твоє́му, Ви́шній!»
5 Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́ческих.
6 Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдут нога́ми, та́мо возвесели́мся о Нем.
7 Влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті: преогорчева́ющії да не возно́сятся в себі́.
8 Благословíте, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворíте глас хвали́ Єго́.
9 Поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т і не да́вшего во см’яте́ніє ног мої́х.
10 Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́єтся сре́бро.
11 Вве́л ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем.
12 Возве́л єси́ челові́ки на гла́ви на́ша, пройдо́хом скво́зі огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й.
13 Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́,
14 я́же ізреко́сті устні́ мої́ і глаго́лаша уста́ моя, в ско́рбі моє́й.
15 Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і о́вни, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́.
16 Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі моє́й.
17 К Не́му усти́ мої́ми воззва́х і вознесо́х под язи́ком мої́м.
18 Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шит мене́ Госпо́дь.
19 Сего́ ра́ди усли́ша м’я Бог, внят гла́су моле́нія моє́го.
20 Благослове́н Бог, і́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́.
Псалом 66
В конец, в пі́снех, псало́м пі́сні Дави́ду
2 Бо́же, ущедри́ ни і благослови́ ни, просвіти́ лице́ Твоє́ на ни, і поми́луй ни.
3 Позна́ти на землі́ путь Твой, во всіх язи́ціх — спасе́ніє Твоє́.
4 Да ісповідя́тся Тебі́ лю́діє, Бо́же, да ісповідя́тся Тебі́ лю́діє всі.
5 Да возвеселя́тся і да возра́дуются язи́ци, я́ко су́диши лю́дем правото́ю і язи́ки на землí наста́виши.
6 Да ісповідя́тся Тебі́ лю́діє, Бо́же, да ісповідя́тся Тебí лю́діє всі.
7 Земля́ даде́ плод свой. Благослови́ ни, Бо́же, Бо́же наш.
8 Благослови́ ни, Бо́же, і да убоя́тся Єго́ всі конци́ землі́.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 67
В конец, псало́м пі́сні Дави́ду
2 Да воскре́снет Бог, і расточа́тся вразі́ Єго́, і да біжа́т от лица́ Єго́ ненави́дящії Єго́.
3 Я́ко ізчеза́єт дим, да ізче́знут, я́ко та́єт воск от лица́ огня́, та́ко да поги́бнут грі́шници от лица́ Бо́жія.
4 А пра́ведници да возвеселя́тся, да возра́дуются пред Бо́гом, да насладя́тся в весе́лії.
5 Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́, путесотворíте возше́дшему на за́пади. Госпо́дь ім’я́ Єму́, і ра́дуйтеся пред Ним.
6 Да см’яту́тся от лица́ Єго́, Отца́ си́рих і Судії́ вдови́ц — Бог в мі́сті святі́м Своє́м.
7 Бо́г вселя́єт єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, та́кожде преогорчева́ющия, живу́щия во гробі́х.
8 Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні,
9 земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лица́ Бо́га Сіна́їна, от лица́ Бо́га Ізра́їлева.
10 Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоє́му, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є.
11 Живо́тная Твоя́ живу́т на ней, уготова́л єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же.
12 Госпо́дь да́ст глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою.
13 Цар сил возлю́бленнаго, красото́ю до́му разділи́ти ко́ристі.
14 А́ще поспите́ посре́ді преді́л, кри́лі голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та.
15 Внегда́ разнстви́т Небе́сний царі́ на ней, осніжа́тся в Селмо́ні.
16 Гора́ Бо́жія, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная.
17 Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же блаоволи́ Бог жи́ти в ней, íбо Госпо́дь всели́тся до конца́.
18 Колесни́ца Бо́жія тма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих, Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м.
19 Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін, прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися.
20 Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне, поспіши́т нам Бог спасе́ній на́ших.
21 Бог наш, Бо́г, є́же спаса́ти, і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная.
22 Оба́че Бог сокруши́т гла́ви враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х.
23 Рече́ Госпо́дь: «От Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морски́х,
24 я́ко да омо́чится нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х — от враг от Не́го».
25 Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моє́го Царя́, і́же во святі́м.
26 Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посре́ді дів тимпа́нниц.
27 В церква́х благословíте Бога — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих.
28 Та́мо Веніами́н юні́йший во ужа́сі1, кня́зі Іу́дові — влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Нефтали́млі.
29 Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю, укріпи́, Бо́же, сíє, є́же соді́лал єси́ в нас.
30 От хра́ма Твоє́го во Ієрусали́м Тебі́ принесу́т ца́ріє да́ри.
31 Запрети́ звíрем тро́стним, сонм ю́нец в ю́ницах лю́дских, є́же затвори́ти іскуше́нния сре́бром, расточи́ язи́ки хотя́щия бра́нем.
32 При́йдут моли́твенници от Єги́пта, Ефіо́пія предвари́т ру́ку свою́ к Бо́гу.
33 Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Господеві,
34 возше́дшему на не́бо небесе́ на восто́ки, се даст гла́су Своє́му гла́с си́ли.
35 Дадíте сла́ву Бо́гові, на Ізра́їлі велелі́пота Єго́ і си́ла Єго́ на о́блаціх.
36 Ди́вен Бог во святи́х Свої́х, Бо́г Ізра́їлев, Той да́ст си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 68
В коне́ц, о о ізмі́ншихся, псало́м Дави́ду
2 Спаси́ м’я, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ди до душí моє́я.
3 Углібо́х в тимі́нії глубини́, і ність постоя́нія, прийдо́х во глубини́ морскі́я, і бу́ря потопи́ м’я.
4 Утруди́хся зови́й, ізмо́лче горта́нь мой, ісчезо́сті о́чі мої́ от є́же упова́ти ми на Бо́га моє́го.
5 Умно́жишася па́че влас глави́ моє́я ненави́дящії м’я ту́не, укріпи́шася вразі́ мої́, ізгоня́щії м’я непра́ведно, я́же не восхища́х, тогда́ воздая́х.
6 Бо́же, Ти уві́діл єси́ безу́міє моє́, і прегріше́нія моя́ от Тебе́ не утаї́шася.
7 Да не постидя́тся о мні терпя́щії Тебе́, Го́споди, Го́споди сил, нíже да посрам’я́тся о мні і́щущії Тебе́, Бо́же Ізра́їлев.
8 Я́ко Тебе́ ра́ди претерпі́х поноше́ніє, покри́ срамота́ лице́ моє́.
9 Чу́жд бих бра́тії моє́й і стра́нен сино́вом ма́тере моє́я.
10 Я́ко ре́вность до́му Твоє́го снíде2 м’я, і поноше́нія понося́щих Ти нападо́ша на м’я.
11 І покри́х по́стом ду́шу мою́, і бисть в поноше́ніє мні.
12 І положи́х одія́ніє моє́ вре́тище, і бих їм в при́тчу.
13 О мні глумля́хуся сідя́щії во вра́тіх, і о мні поя́ху пію́щії вино́.
14 Аз же моли́твою моє́ю к Тебі́, Бо́же, вре́м’я благоволе́нія. Бо́же, во мно́жестві ми́лості Твоє́я усли́ши м’я, во і́стині спасе́нія Твоє́го.
15 Спаси́ м’я от бре́нія, да не углі́бну, да ізба́влюся от ненави́дящих м’я і от глубо́ких вод.
16 Да не пото́пит мене́ бу́ря во́дная, нíже да пожре́т мене́ глубина́, нíже сведе́т о мні рове́нник уст свої́х.
17 Усли́ши м’я, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́, по мно́жеству щедро́т Твої́х призри́ на м’я.
18 Не отврати́ лица́ Твоє́го от о́трока Твоє́го, я́ко скорблю́, ско́ро усли́ши м’я.
19 Вонми́ душі́ моє́й і ізба́ви ю, враг мої́х ра́ди ізба́ви м’я.
20 Ти бо ві́си поноше́ніє моє́ і студ мой, і срамоту́ мою́. Пред Тобо́ю всі оскорбля́ющії м’я.
21 Поноше́ніє ча́яше душа́ моя́ і стра́сть, і ждах соскорбя́щаго, і не бі, і утіша́ющих, і не обріто́х.
22 І да́ша в снідь мою́ желч, і в жа́жду мою́ напої́ша м’я о́цта.
23 Да бу́дет тра́пеза їх пред ни́ми в сіть, і в воздая́ніє і в собла́зн.
24 Да помрача́тся о́чі їх, є́же не ви́діти, і хребе́т їх ви́ну сляци́.
25 Проле́й на ня гнів Твой, і я́рость гні́ва Твоє́го да пости́гнет їх.
26 Да бу́дет двор їх пуст, і в жили́щих їх да не бу́дет живи́й.
27 Зане́, єго́же Ти порази́л єси́, тíї погна́ша, і к бо́лізні язв моїх приложи́ша.
28 Приложи́ беззако́ніє к беззако́нію їх, і да не вни́дут в пра́вду Твою́.
29 Да потребя́тся от кни́ги живи́х, і с пра́ведними да не напи́шутся.
30 Нищ і боля́й єсм аз; спасе́ніє Твоє́, Бо́же, да при́ймет м’я.
31 Восхвалю́ ім’я́ Бо́га моє́го с пі́снію, возвели́чу Єго́ во хвале́нії.
32 І уго́дно бу́дет Бо́гу па́че тельца́ ю́на, ро́ги ізнося́ща і па́знокти.
33 Да узря́т ни́щії і возвеселя́тся. Взищі́те Бо́га, і жива́ бу́дет душа́ ва́ша.
34 Я́ко усли́ша убо́гія Госпо́дь, і окова́нния Своя́ не уничижи́.
35 Да восхва́лят Єго́ небеса́ і земля́, мо́ре і вся живу́щая в нем.
36 Я́ко Бог спасе́т Сіо́на, і сози́ждутся гра́ди Іуде́йстії, і вселя́тся та́мо, і наслі́дят ї.
37 І сі́м’я рабо́в Твої́х удержи́т ї, і лю́бящії ім’я́ Твоє́ вселя́тся в нем.
Псалом 69
В коне́ц, Дави́ду в воспомина́ніє, во є́же спасти́ мя Го́споду
2 Бо́же, в по́мощ мою́ вонми́, Го́споди, помощи́ ми потщи́ся.
3 Да постидя́тся і посрам’я́тся і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́тся вспять і постидя́тся хотя́щії ми зла́я.
4 Да возвратя́тся а́біє стидя́щеся глаго́лющії ми: «Бла́гоже, бла́гоже».
5 Да возра́дуются і возвеселя́тся о Тебі́ всі і́щущії Те́бе, Бо́же, і да глаго́лют ви́ну: «Да возвели́чится Госпо́дь», — лю́бящії спасе́ніє Твоє́.
6 Аз же нищ єсм і убо́г: Бо́же, помози́ ми. Помо́щник мой і Ізбави́тель мой єси́ Ти, Го́споди, не закосни́.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
(див. Вступні молитви)
Помишля́ю день стра́шний і пла́чу дія́ній мої́х лука́вих. Ка́ко отвіща́ю Безсме́ртному Царю́? Іли́ ко́їм дерзнове́нієм воззрю́ на Судію́, блу́дний аз? Благоутро́бний О́тче, Си́не Єдиноро́дний, Ду́ше Святи́й, поми́луй м’я.
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.
Во удо́лі плаче́вні, на мі́сті, є́же завіща́л єси́, єгда́ ся́деши, Ми́лостиве, сотвори́ти пра́ведний суд, не обличи́ моя́ сокрове́нная, нíже посрами́ мене́ пред а́нгели, но пощади́ м’я, Бо́же, і поми́луй м’я.
І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Упова́ніє і покро́в держа́вний к Тебі́ притека́ющих, Богороди́тельнице, благо́є предста́тельство ми́ра, моли́ со безпло́тними прилі́жно, Єго́же роди́ла єси́ Человіколю́бнійшаго Бо́га, ізба́витися душа́м на́шим от вся́каго преще́нія, єди́на Благослове́нная.
Влади́ко Го́споди Бо́же наш, і́же єди́н окая́нния моє́я душí неду́г, і се́я ісціле́ніє ві́дий, ісціли́ ю я́коже ві́си, ра́ди мно́жества ми́лости Твоє́я і щедро́т Твої́х. Поне́же от діл мої́х ність пла́стиря приложи́ти єй, нíже єле́я, ні об’яза́нія, но Ти, прише́дий не пра́ведная призвати, но грі́шния в покая́ніє, поми́луй, уще́дри, прости́ ю. Раздери́ рукописа́ніє мно́гих мої́х і сту́дних дія́ній і наста́ви м’я на пра́вий путь Твой. Да ходя́й во і́стині Твоє́й, возмогу́ ізбіжа́ти стріл лука́ваго, і си́це предста́ну неосужде́нно пред стра́шним престо́лом Твої́м, сла́вя і воспіва́я превято́є Твоє́ ім’я́ во вíки. Амíнь.
- Від праслов’янського жас. Українською — жах, діалектне — жас; жаский, жасати. Дослівний переклад — у жа́сі. Старослов’янською — ужас (наголос ставили відповідно до традиції мовлення: серби й українці — ужа́с, болгари і росіяни — у́жас). [↩]
- З праслов’янської мови: снíдаті, снíсті означає з’їсти. Звідси українське снíдати (Етимологiчний словник української мови у семи томах. Т.5.—К.: Наукова думка, 2006, с. 335). Московський наголос — сніде́. [↩]
