Кафизма 11
Кафи́сма перваяна́десять
Псалом 77
Ра́зума Аса́фу
1 Внемлíте, лю́діє мої́, зако́ну Моє́му, приклонíте у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
2 Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
3 Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отци́ на́ші повіда́ша нам.
4 Не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
5 І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим, сказа́ти я синово́м свої́м.
6 Я́ко да позна́єт род ін, сино́ве родя́щіїся, і воста́нут, і повідя́т я синово́м свої́м.
7 Да поло́жат на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дут діл Бо́жіїх, і за́повіді Єго́ взи́щут.
8 Да не бу́дут, я́коже отци́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род, і́же не іспра́ви се́рдца своє́го, і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своє́го.
9 Сино́ве Єфре́млі наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в де́нь бра́ні.
10 Не сохрани́ша заві́та Бо́жія і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
11 І заби́ша благодія́нія Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
12 пред отци́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі.
13 Разве́рзе мо́ре, і проведе́ їх, предста́ви во́ди, я́ко міх.
14 І наста́ви я о́блаком во дні, і всю́ нощ — просвіще́нієм огня́.
15 Разве́рзе ка́мень в пусти́ні, і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі,
16 і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
17 І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній.
18 І іскуси́ша Бо́га в сердца́х свої́х воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
19 І клевета́ша на Бо́га, і рі́ша: «Єда́ возмо́жет Бог уготова́ти тра́пезу в пусти́ні?»
20 Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася. «Єда і хліб мо́жет да́ти іли́ уготова́ти тра́пезу лю́дем Свої́м?»
21 Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля,
22 я́ко не ві́роваша Бо́гові, нíже упова́ша на спасе́ніє Єго́.
23 І заповіда́ о́блаком сви́ше, і две́рі небесе́ отверзе́.
24 І одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
25 Хліб а́нгелский яде́ челові́к, бра́шно посла́ їм до си́тости.
26 Воздви́же юг с небесе́ і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва.
27 І одожди́ на ня, я́ко пра́х, пло́ті, і, я́ко песо́к морскі́й, пти́ці перна́ти.
28 І нападо́ша посре́ді ста́на їх о́крест жили́щ їх.
29 І ядо́ша, і наси́тишася зíло, і жела́ніє їх принесе́ їм.
30 Не лиши́шася от жела́нія своє́го. Єще́ бра́шну су́щу во усті́х ї́х,
31 і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ множа́йшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап’я́т.
32 Во всіх сих согріши́ша єще́, і не ві́роваша чудесе́м Єго́.
33 І ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
34 Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся, утренева́ху к Бо́гу.
35 І пом’яну́ша, я́ко Бог — Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній — Ізбави́тель їм єсть.
36 І возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м согла́ша Єму́.
37 Се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, нíже уві́ришася в заві́ті Єго́.
38 Той же єсть щедр, і очи́стит гріхи́ їх, і не растли́т, і умно́жит отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́т всего́ гні́ва Своє́го.
39 І пом’яну́, я́ко пло́ть су́ть, дух ходя́й і не обраща́яйся.
40 Колькра́ти преогорчи́ша Єго в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній!
41 І обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша.
42 І не пом’яну́ша руки́ Єго́ в день, во́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго.
43 Я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́ і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі.
44 І преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́т.
45 Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я.
46 І даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пру́гом.
47 Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною.
48 І предаде́ гра́ду ско́ти їх, і імі́ніє їх огню́.
49 Посла́ на ня гнів я́рости Своє́я, я́рость, і гнів, і ско́рб, посла́ніє а́нгели лю́тими.
50 Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своє́му і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і ско́ти їх в сме́рті заключи́.
51 І порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
52 І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні,
53 І наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася, і враги́ їх покри́ мо́ре,
54 І введе́ я в го́ру святи́ні Своє́я, го́ру сíю, ю́же стяжа́ десни́ца Єго́.
55 І ізгна́ от лица́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм [зе́млю] у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлева.
56 І іскуси́ша, і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша.
57 І отврати́шася, і отверго́шася, я́коже і отци́ їх, преврати́шася в лук развраще́н.
58 І прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
59 Сли́ша Бог і пре́зрі, і уничижи́ зíло Ізра́їля.
60 І отри́ну ски́нію Сило́мскую, селе́ніє, є́же всели́ся в челові́ціх.
61 І предаде́ в плін крі́пость їх, і доброту́ їх в руки враго́в.
62 І затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́, і достоя́ніє Своє́ пре́зрі.
63 Ю́ноши їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша.
64 Свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дут.
65 І воста́, я́ко спя, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́.
66 І порази́ враги́ Своя́ вспять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм.
67 І отри́ну селе́ніє Іосифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́.
68 І ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́. І созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́, на землі́ осно́ва ї в вік.
69 І ізбра́ Дави́да раба́ Своє́го, і восприя́т єго́ от стад о́вчих.
70 От дої́лиц поя́т єго́, пасти́ Іа́кова, раба́ Своє́го, і Ізра́їля, достоя́ніє Своє́.
71 І упасе́ я в незло́бії се́рдца своє́го, і в ра́зуміх ру́ку своє́ю наста́вил я єсть.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 78
Псалом Аса́фу
1 Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой.
2 Положи́ша Ієрусали́м, я́ко о́вощноє храни́лище, положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цам небе́сним, пло́ті преподо́бних Твої́х — звíрем земни́м.
3 Пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй.
4 Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
5 Доко́лі, Го́споди, прогнíваєшися до конца́, разжже́тся, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?
6 Проле́й гнів Твой на язи́ки, не зна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же íмене Твоє́го не призва́ша.
7 Я́ко поядо́ша Іа́кова і мíсто єго́ опустоши́ша.
8 Не помяни́ на́ших беззако́ній пе́рвих, ско́ро да предваря́т ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зíло.
9 Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю на́ш, сла́ви ра́ди íмене Твоє́го, Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша íмене ра́ди Твоє́го.
10 Да не когда́ реку́т язи́ци: «Гді єсть Бог їх?» І да увíстся во язи́ціх пре́д очи́ма на́шими отмще́ніє кро́ве раб Твої́х проли́тия.
11 Да вни́дет пред Тя воздиха́ніє окова́нних, по вели́чію ми́шці Твоє́я снабди́ сини́ умерщвле́нних.
12 Возда́ждь сосíдом на́шим седмери́цею в нíдро їх поноше́ніє їх, імже поноси́ша Тя, Го́споди.
13 Ми же лю́діє Твої́ і о́вці па́жити Твоє́я, ісповíмися Тебí, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́.
Псалом 79
В коне́ц, о ізмíншихся, свідíніє Аса́фу
2 Паси́й Ізра́їля вонми́, наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на херуви́міх, яви́ся
3 Пре́д Єфре́мом, і Веніами́ном, і Мана́сієм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́, во є́же спасти́ нас.
4 Бо́же, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
5 Го́споди Бо́же сил, доко́лі гнíваєшися на моли́тву раб Твої́х.
6 Напита́єши нас хлі́бом сле́зним, і напої́ши нас слеза́ми в мі́ру.
7 Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосі́дом на́шим, і вразі́ на́ші подражни́ша ни.
8 Го́споди, Бо́же сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
9 Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́, ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї.
10 Путесотвори́л єси́ пред ним і насади́л єси́ коре́нія єго́, і іспо́лни зе́млю.
11 Покри́ го́ри сінь єго́, і ві́твія єго́ — ке́дри Бо́жія.
12 Простре́ ро́зги єго́ до мо́ря і да́же до рік — о́трасли єго́.
13 Вску́ю низложи́л єси́ опло́т єго́, і обима́ют ї всі мимоходя́щії путе́м.
14 Озоба́ ї вепр от дубра́ви, і уєдине́нний ди́вій пояде́ ї.
15 Бо́же сил, обрати́ся у́бо і призри́ с небесе́, і ви́ждь, і посіти́ виногра́д сей.
16 І соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ца Твоя́, і на си́на челові́ческаго, єго́же укріпи́л єси́ Себі́.
17 Пожже́н огне́м і раско́пан, от запреще́нія лица́ Твоє́го поги́бнут.
18 Да бу́дет рука́ Твоя́ на му́жа десни́ці Твоє́я, і на си́на человíческаго, єго́же укрепи́л єси́ Себі́.
19 І не отсту́пим от Тебе́. Оживи́ши ни, і ім’я́ Твоє́ призове́м.
20 Го́споди Бо́же си́л, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
Псалом 80
В коне́ц, о точи́ліх, псало́м Аса́фу
2 Ра́дуйтеся Бо́гу, помо́щнику на́шему, воскли́кніте Бо́гу Іа́ковлю.
3 Приймíте псало́м і дадíте тимпа́н, псалти́р кра́сен с гу́сльми.
4 Вострубíте в новомíсячії трубо́ю во благознамени́тий день пра́здника ва́шего,
5 я́ко повелі́ніє Ізра́їлеві єсть і судьба́ Бо́гу Іа́ковлю.
6 Свіді́ніє во Іо́сифі положи́ є, внегда́ ізити́ єму́ от землі́ єги́петскія, язи́ка, єго́же не ві́дяше, усли́ша.
7 «От’я́т от бре́мене хребе́т єго́, ру́ці єго́ в кошí порабо́тасті.
8 В ско́рбі призва́л М’я єси́, і ізба́вих тя, усли́шах тя в та́йні бу́рні, іскуси́х тя на воді́ преріка́нія.
9 Сли́шіте, лю́діє Мої́, і засвиді́тельствую вам, Ізра́їлю, а́ще послу́шаєши Мене́.
10 Не бу́дет тебі́ Бог нов, нíже поклони́шися Бо́гу чу́ждему.
11 Аз бо єсм Госпо́дь Бог твой, ізведи́й тя от землі́ Єги́петскія. Разшири́ уста́ твоя́, і іспо́лню я.
12 І не послу́шаша лю́діє Мої́ гла́са Моє́го, і Ізра́їль не внят Ми.
13 І отпусти́х я по начина́нієм серде́ц їх, по́йдут в начина́ніїх свої́х.
14 А́ще би́ша лю́діє Мої́ послу́шали Мене́, Ізра́їль а́ще би в путі́ Моя́ ходи́л,
15 не о чесо́м же у́бо враги́ єго́ смири́л бих, і на оскорбля́ющия їх возложи́л бих ру́ку Мою́.
16 Вразі́ Госпо́дні солга́ша єму́, і бу́дет вре́м’я їх в вік.
17 І напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да наси́ти їх».
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 81
Псало́м Аса́фу
1 Бог ста в со́нмі бого́в, посре́ді же бо́ги разсу́дит.
2 Доко́лі су́дите непра́вду і ли́ца грі́шников приє́млете?
3 Судíте си́ру і убо́гу, смире́нна і ни́ща оправда́йте.
4 Ізмíте ни́ща і убо́га, із руки́ грі́шничі ізба́віте єго́.
5 Не позна́ша, нíже уразумі́ша, во тмі хо́дят; да подви́жатся вся основа́нія землі́.
6 Аз ріх: «Бо́зі єсте́, і сино́ве Ви́шняго всі.
7 Ви же, я́ко челові́ци, умира́єте і, я́ко єди́н от князе́й, па́даєте».
8 Воскресни́, Бо́же, суди́ землі́, я́ко Ти наслі́диши во всіх язи́ціх.
Псалом 82
Пíснь псалма́ Аса́фу
2 Бо́же, кто уподо́бится Тебí? Не премолчи́, нíже укроти́, Бо́же.
3 Я́ко се вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша гла́ву.
4 На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею і совіща́ща на святи́я Твоя́.
5 Рі́ша: «Прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом’я́нется ім’я́ Ізра́їлево ктому́».
6 Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша:
7 селе́нія Ідуме́йска і Ісмаїли́те, Моа́в і Агаря́не,
8 Гева́л, і Аммо́н, і Амали́к, і іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі.
9 І́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє сино́вом Ло́товим.
10 Сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́сові.
11 Потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й.
12 Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва, і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх,
13 íже рі́ша: «Да наслíдим себі́ святи́лище Бо́жіє».
14 Бо́же мой, положи́ я, я́ко ко́ло, я́ко трость пре́д лице́м ві́тра.
15 Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень, пожига́яй го́ри,
16 та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см’яте́ши я.
17 Іспо́лни ли́ца їх безче́стія, і взи́щут і́мене Твоє́го, Го́споди.
18 Да постидя́тся і см’яту́тся в вік ві́ка, і посрам’я́тся, і поги́бнут.
19 І да позна́ют, я́ко ім’я́ Тебі́ — Госпо́дь, Ти́ єди́н Ви́шній по всі́й землі́.
Псалом 83
В коне́ц, о точи́ліх, сино́м корео́вим
2 Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди сил.
3 Жела́єт і скончава́єтся душа́ моя́ во дво́ри Госпо́дні, се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві.
4 І́бо пти́ца обріте́ себі́ хра́мину, і го́рлица гніздо́ себі́, іді́же поло́жит птенци́ своя́ о́лтарі Твоя́, Го́споди сил, Ца́рю мой і Бо́же мой.
5 Блаже́ні живу́щії в дому́ Твоє́м: в ві́ки віко́в восхва́лят Тя.
6 Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́, восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́.
7 Во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто, є́же положи́, і́бо благослове́ніє даст Законополага́яй.
8 По́йдут от си́ли в си́лу, яви́тся Бог Бого́в в Сіо́ні.
9 Го́споди Бо́же сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль.
10 Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і призри́ на лице́ Христа́ Твоє́го.
11 Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ. Ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моє́го па́че, не́же жи́ти ми в селе́ніїх грíшничих.
12 Я́ко ми́лость і і́стину лю́бит Госпо́дь; Бог благода́ть і сла́ву даст. Госпо́дь не лиши́т благи́х ходя́щих незло́бієм.
13 Го́споди Бо́же сил, блаже́н челові́к, упова́яй на Тя.
Псалом 84
В коне́ц, сино́м коре́овим
2 Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль.
3 Оста́вил єси́ беззако́нія люде́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх.
4 Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоє́я.
5 Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас.
6 Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род.
7 Бо́же, Ти, обра́щся, оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́тся о Тебі́.
8 Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам.
9 Усли́шу, что рече́т о мні Госпо́дь Бог, — я́ко рече́т мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердца́ к Не́му.
10 Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу.
11 Ми́лость і і́стина сріто́стася1, пра́вда і мир облобиза́стася.
12 І́стина от землí возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че.
13 І́бо Госпо́дь даст бла́гость, і земля́ на́ша даст плод свой.
14 Пра́вда пред Ним преди́дет і поло́жит в путь сто́пи своя́.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
(див. Вступні молитви)
Іму́щи, ду́ше моя́, вра́чевство покая́нія, приступи́, слезя́щи, воздиха́нієм вопію́щи: Вра́чу душ і тіле́с, свободи́ м’я, Человіколю́бче, от мно́гих согріше́ній, сопричти́ м’я блудни́ці, і разбо́йнику, і митарю́, і дару́й ми, Бо́же, беззако́ній мої́х проще́ніє, і спаси́ м’я.
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.
Митаре́ву покая́нію не поревнова́х, і блудни́ці слез не стяжа́х, недоумі́юся бо от осліпле́нія о таково́м ісправле́нії, но Твої́м благоутро́бієм спаси́ м’я, Хри́сте Бо́же, я́ко Человіколю́бец.
І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Богоро́дице Ді́во нескве́рная, Си́на Твоє́го моли́ с го́рними си́лами проще́ніє прегріше́ній нам пре́жде конца́ дарова́ти і ве́лію ми́лость.
Возсія́й в сердца́х на́ших, Человіколю́бче Го́споди, Твоє́го богові́дінія нетлі́нний світ, і ми́сленния на́ша отве́рзи о́чі во єва́нгельских Твої́х проповіда́ній разумі́ніє. Вложи́ в нас і блаже́нних Твої́х за́повідей страх, да пло́тскія по́хоті вся попра́вше, духо́вноє жи́тельство про́йдем, вся, я́же ко благоугожде́нію Твоє́му, і му́дрствующе, і ді́юще. Ти бо єси́ просвіще́ніє душ і тіле́с на́ших, Хри́сте Бо́же, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і Всесвяти́м і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
- У московському тексті — «срітостіся», але в переважній більшості спільнослов’янських джерел — «срітостася». Зміна цієї форми на «срітостіся» нам здається неправильною, тому виправляємо її на загальновживану давню. [↩]
Помилка у Пс. 80:10 «Не бу́дет тебі́ Бог нов…», а потрібно «Не бу́дет в тебі́ Бог нов»