«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиТріодь Постова

У святий і Великий четвер

На ранній

Параеклисіарх дзвонить о 7-й годині ранку, після того, як ми зібралися в церкві.

Священик починає: Благословен Бог наш..

Далі початок звичайний. Після Шестипсалмія співаємо Алилуя на глас 8, замість Бог Господь… (тричі) і тропар: Коли славні ученики… (тричі). Під час цього співу священик одягає чорні ризи, відкриває Царські врата і кадить вівтар і весь храм.

Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися, тоді Юда злочестивий недугою грошолюбства засліплювався і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, продає. Глянь, скарбів ревнителю, на того, що через них повісився. Тікай від тієї ненаситної душі, що на Вчителя так наважилася. Милосердний до всіх, Господи, слава Тобі.

Після тропаря священик виголошує: І щоб сподобитися нам… і читає Євангеліє від Луки (22, 1-39), зачало 108. Співці співають Слава Тобі, Господи… страсним наспівом. Після Євангелія читається псалом 50 і потім — Канон преподобного Косьми, глас 6. Ірмоси по двічі, тропарі ж на 6. Молитви: Спаси, Боже, людей Твоїх… не виголошуємо.

Пісня 1

Ірмос: Жезлом розсікається море Червоне, і хвиленаситна висушується морська глибина; для неозброєних вона прохідною стала, а для озброєних — могилою. Пісня ж божественна співається: славно прославився Христос Бог наш.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш. слава Тобі.

Начало всього і подателька життя — безмежна Божа Премудрість — створила храм для Себе у Пречистій неневісній Матері; у храмі бо тілесно оселившись, славно прославився Христос Бог наш.

Ведучи до пізнання таїни друзів Своїх, Божа Премудрість спасенну трапезу для душ готує і чашу безсмертя вірним подає: приступімо побожно і заспіваймо: славно прославився Христос Бог наш.

Почуймо, всі вірні, несотворенну і вічносущу Божу Премудрість, що високою проповіддю всіх призиває, виголошуючи: споживіть і пізнайте — Я є Христос; і заспівайте: славно прославився Христос Бог наш.

В кінці обидва кліроси співають разом ірмос.

Пісня 3

Ірмос: Господь усіх і Сотворитель Бог, зубожівши, створене з Собою з’єднав, безстрасний і, як Агнець, Сам Себе в жертву приніс, щоб з волі Своєї вмерти за всіх. Споживайте, — виголошує, — Тіло Моє і вірою зміцнюйтесь.

Спасенною для всього роду людського чашею радости, напоїв Ти, Милосердний, учеників Своїх, наповнивши її, і Сам Себе священнодієш, виголошуючи: пийте кров Мою і вірою укріпляйтеся.

Безумний муж, що був серед вас, зрадником став, — предрік Ти ученикам Своїм, незлобливий; не розуміє він цього і, як безумний, не може зрозуміти, а ви зі Мною будьте і вірою утвердіться.

Сідальний, глас 1: Сотворитель озер, джерел і морів, навчаючи нас смирення особливого, підперезався рушником і ноги ученикам умив, смирився з великого милосердя і підняв нас із безодні зла, єдиний Чоловіколюбець.

Слава… глас 3.

Смиряючись ради милосердя, ноги умив єси ученикам Твоїм і на божественний подвиг їх направив. Петро ж, не вважаючи себе достойним бути вмитим, одразу ж підкорюється Божественному повелінню і стає омитим, Тебе щиро благаючи дарувати нам велику милість.

І нині… глас 4.

Споживаючи їжу, Владико, з учениками Твоїми, таємно виявив єси пресвяту Твою жертву, якою визволилися від тління всі, хто шанує чесні страждання Твої.

Пісня 4

Ірмос: Передбачивши несказанну таїну Твою, Христе, пророк виголосив: явив єси, Отче щедрий, непорушну любов могутности — Єдинородного бо Сина на спасіння світові послав Ти, Милосердний.

Коли йшов Ти, Христе, на страждання, щоб усіх нащадків Адама визволили від гріхів, друзям Своїм сказав єси: з вами Я побажав причаститися Пасхи цієї, бо Мене, Єдинородного, на спасіння світу Отець послав.

Коли Ти, безсмертний, причащався з чаші, то сказав ученикам: далі вже не питиму від плоду виноградного, з вами перебуваючи, бо Мене, Єдинородного, на спасіння світу Отець послав.

Нове пиття, несказанне, питиму я з вами, друзями, у Царстві Моїм, бо, де буду я, там і ви будете зі мною, — сказав Ти, Христе, — бо Мене, Єдинородного, на спасіння світу Отець послав.

Пісня 5

Ірмос: Союзом любови з’єднані, апостоли, віддавши себе Христу — Владиці всього, прекрасні ноги свої вмиванням очищали, благовістячи всім мир.

Премудрість Божа, що нестримну й піднебесну воду в хмарах тримає, безодні втихомирює і морями управляє, вливає воду в умивальницю, і Владика обмиває ноги рабам Своїм.

Ученикам Своїм показує приклад смирення Владика: Той, Хто хмарами огортає небо, підперізується рушником, стає на коліна, щоб обмити рабам ноги; в Його ж руці — дихання всіх істот.

Пісня 6

Ірмос: Безодня остання гріхів обійняла мене, і хвилювання більше не стерплю; як Іона, до Тебе, Владико, взиваю: від тління мене визволи.

Господом і Вчителем ви Мене називаєте, ученики: Я й є Той, — сказав Ти, Спасе, — тому наслідуйте образ, який ви в Мені бачили.

Неосквернений не потребує, щоб йому обмивали ноги. Ви чисті, ученики Мої, але не всі, — один бо з вас вмить стає свавільно безумним.

Кондак, глас 2: Хліб святий прийнявши в руки, зрадник Іуда таємно простягає їх і отримує ціну за продаж Того, Хто Своїми руками створив людину, і не покаявся лукавий раб і облесник.

Ікос: До Тайної Трапези у страху наблизившись, всі чистими душами хліб приймімо разом із Владикою, щоб побачити, як Він умиває ноги ученикам, і вчинімо так само, один одному підкоряючись, один одному ноги вмиваючи, — бо так повелів Христос ученикам Своїм, так передрік творити, але не послухав Іуда, раб і облесник.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки у вавилонській печі вогню не побоялися, а, вкинуті посеред полум’я і зрошувані, співали: благословен єси, Господи, Боже отців наших.

Понурюючи голову, Іуда, замисливши злочин, поривався знайти слушний час, щоб віддати на осудження Суддю, Який є Господь і Бог отців наших.

Вам, друзям Своїм, Христос сказав: один з вас видасть Мене; втративши радість, пройнявшись сумом і страхом, ви запитали: хто це, скажи нам, Боже отців наших.

Той, хто зі Мною руку свою простягнути до миски насмілиться, краще б йому на світ не родитися, — так того, хто став зрадником виявив Бог отців наших.

Пісня 8

Ірмос: За закони отців терплячи муки у Вавилоні, блаженні юнаки зневажили безумне царське повеління і, вкинуті у вогонь, який їх не спалив, Вседержителю достойну пісню співали: оспівуйте Господа, творіння, і проставляйте по всі віки.

Апостоли, блаженні співучасники сионської трапези, вражені словом, покірливо, наче ягнята, пішли за Пастирем і в єднанні не розлучалися з Христом, але, божественним Його словом наставлені, вдячно взивали: оспівуйте Господа, творіння, і проставляйте по всі віки.

Злоіменний Іскаріот, зневаживши святу дружбу, Того, Хто ноги омив йому, замислив зраду і, споживши Твій хліб — Тіло Божественне, проти Тебе, Христе, злочинний намір задумав і був негідний взивати: оспівуйте Господа, творіння, і прославляйте по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Споживав безсовісний зрадник тіло, що гріхи відпускало, і пролиту за світ кров Божественну, не соромившись, пив, за гроші продавав, не нехтував злобою і був негідний взивати: оспівуйте Господа, творіння, і прославляйте по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Прийдіть вірні, гостинністю Владики і Безсмертною трапезою на горньому місці насолодимося, піднесеним розумом навчаючись словам від Слова, Його ж величаємо.

Ідіть, — Слово каже ученикам, — приготуйте для пізнання таїни у світлиці Пасху, якою розум утверджується, і безквасним істинним словом силу благодаті величайте.

Мене — співтворчу Премудрість — Отець народжує превічно, начало путі, що нині у ділах таємно звершується; Слово — несотворенне єством, але називаюся тим, з яким єством з’єднався.

Я — людина єством, а не в уяві, але Я — Бог Істинний, і в Мені з’єдналися дві природи. Тому Христом єдиним Мене знайте, і в цій вірі — ваше спасіння.

Знову 9 ірмос і мала єктенія.

Екзапостиларій (тричі).

Чертог Твій бачу, Спасе мій, прикрашений, але одежі не маю, щоб увійти до нього. Просвіти одежу душі моєї, Світлодавче, і спаси мене.

На хвалітних ставимо стихири 4.

Стихири хвалітні, глас 2.

Збирається вже зборище юдейське, щоб Сотворителя і Господа всього світу Пилатові видати. О, яке беззаконня і яке невірство! Як вони намагаються видати на суд Того, Хто прийде судити живих і мертвих; Того, Хто зціляє недуги, на страждання готують. Довготерпеливий Господи, велика милість Твоя, слава Тобі.

Іуда, беззаконний, що на вечері з Тобою, Господи, руку опустив у миску, простягнув руки до беззаконників, щоб прийняти срібники, і за придуману ним ціну мира не побоявся Тебе, неоціненного, продати; ноги простягнув свої, щоб Ти омив їх; Владику поцілував улесливо, щоб видати беззаконникам, апостольський образ утратив і викинув тридцять срібників, не знаючи Твого триденного Воскресіння; ним же і помилуй нас.

Іуда, зрадник лукавий, що поцілунком улесливим Господа Спаса і Владику всіх видав, як раба, продав юдеям; як ягня на жертву, так пішов на смерть Агнець Божий, Син Бога Отця, єдиний Многомилостивий.

Іуда — раб і облесник, ученик і зрадник, друг і диявол — на ділі виявив себе, бо пішов за Вчителем, але замишляв проти Нього, щоб видати Його, сам із собою міркуючи: видам Його і придбаю велике багатство; думав він і миро продати, а Ісуса облесливо схопити; дав поцілунок і видав Христа, і, як ягня на жертву, так пішов єдиний милосердний і Чоловіколюбець.

Слава: і нині, глас той самий.

Агнець, про Якого пророкував Ісая; добровільно Себе в жертву приносить, плечі віддає на рани, щоки — під удари, лиця ж не відвертає від огидного заплювання і на ганебну смерть засуджується; все приймає Безгрішний з волі Своєї, щоб подати всім мертвим воскресіння.

Після виголосу священика: Слава Тобі, що показав нам світло… читається славослів’я. Після благальної єктенії.

Стихири на стиховні, глас 8.

Сьогодні зібралося лукаве зборище проти Христа і проти Нього лукаву раду радило, щоб видати Пилатові на смерть невинного. Сьогодні через сріблолюбство Юда вішається і позбавляється життя вічного і божественного. Сьогодні Каяфа проти волі своєї прорікає: краще, каже, одному вмерти за людей. Прийшов бо Христос постраждати за гріхи наші і визволити нас із неволі ворожої як милосердний і Чоловіколюбець.

Стих: Той, хто їв мій хліб, і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою (Пс. 40, 10).

Сьогодні Юда знімає з себе маску піклувальника про бідних і виявляє образ лихваря, не журиться вже про бідних і не миро грішниці продає, а Небесне Миро, і за нього одержує срібники. Іде до юдеїв і каже беззаконним: що мені хочете дати, і я видам вам Його. О грошолюбство зрадника! Дешеву пропонує ціну, щоб згодилися покупці, Неоціненного продати хоче, не наполягає на ціні, як раба-втікача продає: у натурі бо злодіїв — знецінювати коштовності. Нині ж ученик Святе кинув псам: біснування бо заради грошолюбства змусило його виступити проти Владики свого. Утікаймо від його спокуси, взиваючи: довготерпеливий Господи, слава Тобі.

Стих: Ховають злобу в серці, а вийшовши змовляються (Пс. 40, 7).

Норов твій лукавством сповнюється, беззаконний Юдо! Хворіючи бо на грошолюбство, придбав собі ненависть усіх людей. Якщо ти любив багатство, то для чого до Вчителя вбогих прийшов? Якщо ж любив Його, чому продав ти Неоціненного на смерть? Вжахнися, сонце, застогни, земле, і, рухаючись, виголоси: Милосердний Господи, слава Тобі.

Стих: Словом лихим ображають мене (Пс. 40, 9).

Нехай ніхто з вас, вірні, не буде невтаємничений у Владичну вечерю, нехай же ніхто, як Юда, облесливо не приступає до трапези: він бо, взявши шматок, від Хліба відвернувся, на вигляд ніби ученик, а насправді вбивця; з юдеями радіючи, і з апостолами перебував; ненавидячи, цілував, а цілуючи, продавав Бога і Спаса нашого, що визволив нас від прокляття.

Слава… глас той самий: Норов твій лукавством…

І нині… глас 5.

Відкриваючи таїну Своїм ученикам, навчав Ти, говорячи: о друзі, глядіть, щоб ніякий страх не розлучив вас зі Мною. Якщо і страждатиму — то за світ, не сумнівайтеся в Мені: не прийшов бо, щоб служили Мені, але щоб Я послужив і поклав душу Мою за спасіння світу. Якщо ви — друзі Мої, Мене наслідуйте: хто хоче бути першим, нехай буде останнім, володар хай стане слугою. Залишайтеся при Мені і плід принесете: Я бо є Лоза життєдайна.

Далі: Благо є сповідуватися Господові,.. Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш,.. тропар: Коли славні ученики,.. Єктенія: Помилуй нас, Боже,.. Премудрість… Утверди, Боже… і починаємо Перший час, після Богородичного: Як Тебе назвати, Благодатна…

Тропар пророцтва, глас 3: Ти, Господи, був зневажений за рід людський і не прогнівався; визволи від тління життя наше і спаси нас.

Слава: і нині, той самий.

Прокимен, глас 1: І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь (Пс. 82, 19).

Стих: Боже, хто уподібниться Тобі (Пс. 39, 6).

Паремія: Пророцтва Єремії читання (Єр. 11, 18-23; 12, 1-11,14-15).

Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їхні. І я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони замишляють проти мене, говорячи: покладемо отруйне дерево в їжу і відторгнемо його від землі живих, щоб і ім’я його більше не згадувалося. Але, Господи Саваофе, Судде праведний, що випробовуєш серця й утроби, дай мені побачити Твою помсту на них, бо Тобі я вручив справу мою. Тому так говорить Господь про мужів Анафора, що шукають душі твоєї і говорять: не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших; тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я покараю їх: юнаки їхні помруть від меча; сини й дочки їхні помруть від голоду. І не буде залишку від них; бо Я наведу лихо на мужів Анафора в рік відвідин їх. Справедливим будеш Ти, Господи, коли я стану на суд перед Тобою; а все ж буду говорити з Тобою про правосуддя: чому щастить нечестивим на їхньому шляху, і всі зрадливі благоденствують? Ти насадив їх, і вони вкорінилися, виросли і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, але далекий від сердець їхніх. А мене, Господи, Ти знаєш, бачиш мене і випробовуєш серце моє, яким воно є до Тебе. Відділи їх, як овець на заколення, і приготуй їх на день убивання. Чи довго ще буде горювати земля і трава на всіх полях — сохнути? Худоба і птахи гинуть через нечестя жителів її, бо вони кажуть: Він не побачить, що з нами буде. Якщо ти з пішими біг, і вони втомили тебе, як же тобі змагатися з кіньми? І якщо у мирній країні ти був у безпеці, то що будеш робити під час паводку Йордану? Бо і брати твої і дім батька твого, і вони зрадливо чинять з тобою, і вони кричать услід тобі гучним голосом. Не вір їм, коли вони говорять тобі й добре. Я залишив дім Мій; покинув уділ Мій; найдорожче для душі Моєї віддав у руки ворогів його. Уділ Мій став для Мене ніби лев у лісі: підняв на Мене голос свій: тому Я зненавидів його. Уділ Мій став ніби різнобарвний птах, на якого з усіх боків напали інші хижі птахи.

Йдіть, збирайтесь, усі польові звірі, йдіть пожирати його. Безліч пастухів пошкодили виноградник Мій, витоптали ногами поле Моє; улюблену землю Мою обернули на дикий степ, зробили її пустелею, і плаче вона в запустінні переді Мною. Так говорить Господь про всіх моїх злих сусідів, що нападають на уділ, який Я дав у спадщину народові Моєму, Ізраїлю: ось, Я викину їх із землі їхньої, і дім Іудин викину із середовища їхнього. Але після того, як Я покараю їх, знову змилуюся над ними і приведу кожного в уділ його і кожного в країну його.

Після паремії інший прокимен, глас 8: Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому (Пс. 75,12).

Стих: Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс. 75, 2).

Далі звичайний порядок. Відпуст.

На Літургії

У Великий Четвер вранці відправляється літургія Василія Великого разом із вечірнею. Священик одягається як на літургію в світлу одежу і благословляє на часи. Читаються звичайні часи — 3-ій, 6-ий і 9-ий. Потім: У Царстві твоїм… Хор Небесний прославляє Тебе… Вірую… і відпуст. Під час читання часів священик звершує проскомідію, але Дарів не покриває. В Страсний четвер готуються запасні Дари для причастя хворих на весь рік. Священик виймає окремий Агнець, освячує його, як на літургії Ранішосвячених Дарів, а під час запричасного ріже на запасному дискосі на маленькі частки, злегка насичує їх Святою Кров’ю і на добу ставить під скло, щоб трохи причерствіли, а потім засушує на вільному вогні (розпаленому вугіллі) і пильнує, щоб не пригоріли. Це дуже складна й небезпечна справа, краще запасні Дари готувати серед літа, на Петра або на Спаса. Тоді дари досить поставити в церкві на вікні проти сонця під склом і за два дні добре засушаться.

Після відпусту часів священик благословляє на літургію, виголошуючи: Благословенне Царство… Читається і Прийдіть, поклонімось… і псалом 103: Благослови, душе моя, Господа… і велика єктенія.

На Господи, взиваю… глас 2 і співаються хвалітні стихири: Іуда беззаконний; зрадник лукавий; Іуда, раб і облесник; Агнець, про Якого проповідував Ісая.

Стихири хвалітні, глас 2.

Збирається вже зборище юдейське, щоб Сотворителя і Господа всього світу Пилатові видати. О, яке беззаконня і яке невірство! Як вони намагаються видати на суд Того, Хто прийде судити живих і мертвих: Того, Хто зціляє недуги, на страждання готують. Довготерпеливий Господи, велика милість Твоя, слава Тобі.

Іуда, беззаконний, що на вечері з Тобою, Господи, руку опустив у миску, простягнув руки до беззаконників, щоб прийняти срібники, і за придуману ним ціну мира не побоявся Тебе, неоціненного, продати; ноги простягнув свої, щоб Ти омив їх; Владику поцілував улесливо, щоб видати беззаконникам, апостольський образ утратив і викинув тридцять срібників, не знаючи Твого триденного Воскресіння; ним же і помилуй нас.

Іуда, зрадник лукавий, що поцілунком улесливим Господа Спаса і Владику всіх видав, як раба, продав юдеям; як ягня на жертву, так пішов на смерть Агнець Божий, Син Бога Отця, єдиний многомилостивий.

Іуда — раб і облесник, ученик і зрадник, друг і диявол — на ділі виявив себе, бо пішов за Вчителем, але замишляв проти Нього, щоб видати Його, сам із собою міркуючи: видам Його і придбаю велике багатство; думав він і миро продати, а Ісуса облесливо схопити; дав поцілунок і видав Христа, і, як ягня на жертву, так пішов єдиний милосердний і Чоловіколюбець.

Агнець, про Якого пророкував Ісая, добровільно Себе в жертву приносить, плечі віддає на рани, щоки — під удари, лиця ж не відвертає від огидного заплювання і на ганебну смерть засуджується; все приймає Безгрішний з волі Своєї, щоб подати всім мертвим воскресіння.

Слава: і нині, глас 6.

Дійсно, Іуда є породження єхидн, які їли в пустелі манну і ремствували на Годувальника, коли ще був хліб у вустах їхніх, а на Бога наклепи зводили, невдячні. І цей, злочестивий, маючи у вустах небесний хліб, проти Спаса зраду вчинив. О душе ненаситна! О люте зухвальство! Годувальника продає і Владику, Який його любив, на смерть віддає. Воістину він є син нечестивих і з ними загибель заслужив. Але спаси, Господи, душі наші від такої жорстокости, єдиний невимовний у довготерпінні.

Вхід із Євангелієм. Світло тихе…

Прокимен, глас 1: Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти Мене, від гнобителів (Пс. 139, 1).

Стих: Вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви (Пс. 139, 3).

Паремія 1. Виходу читання (Вих. 19, 10-19).

І сказав Господь Мойсеєві: іди до народу, оголоси й освяти його сьогодні й завтра: нехай виперуть одежу свою, щоб бути готовими до третього дня: бо третього дня зійде Господь перед очима усього народу на гору Синай; і проклади для народу межу з усіх боків і скажи: бережіться сходити на гору і доторкатися до підніжжя її; всякий, хто доторкнеться до гори відданий буде на смерть; нічия рука нехай не торкнеться до нього, а нехай буде побитий камінням або прострілений стрілою; чи то буде скотина, чи людина — живою хай не залишиться; під час протяжного звуку труби, коли хмара відійде від гори, тоді вони можуть зійти на гору. І спустився Мойсей з гори до людей і освятив їх, і вони випрали одежу свою. І сказав Мойсей народові: будьте готові до третього дня, не сходьтеся з жінками. На третій день, як почало світати, були громи, блискавки, і густа хмара над горою Синайською, і гучно затрубили труби; і затремтів увесь народ, що був у таборі. І вивів Мойсей людей із табору на зустріч із Богом, і стали вони під горою. Гора ж Синайська вся диміла, бо Господь зійшов на неї в полум’ї, і підіймався дим від неї, ніби з печі, і вся гора дуже тряслася; і звук трубний ставав сильнішим і сильнішим. Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом.

Прокимен, глас 7: Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене (Пс. 58, 1-2).

Стих: Спаси мене від тих, що чинять беззаконня (Пс. 58, 3).

Паремія 2. Іова читання (Іов. 38, 1- 23; 42, 1–5).

Господь відповів Іову з бурі і сказав: хто він, що затьмарює Провидіння Моє нерозумними словами? Підпережи нині стегна твої, як чоловік, Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені. Де був ти, коли я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш. Хто визначив їй міру, чи знаєш ти? Або хто протягнув шнур по ній? На чому утверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її, при загальному тріумфуванні ранішніх зірок, коли всі сини Божі викликували з радости? Хто перекрив море воротами, коли воно вирвалося, вийшло ніби з утроби, коли Я хмари зробив одежею його і пітьму пеленами його, коли Я визначив йому місце, поставив засуви й ворота і сказав: ось сюди дійдеш і не перейдеш, і тут край зухвалим хвилям твоїм? Чи давав ти коли-небудь у житті твоєму наказ, коли має настати ранок і чи вказував зорі місце її, щоб досягла вона країв землі і щоб струсила з неї нечестивих, щоб земля перемінилася, мов глина під печаткою, і стала, наче барвиста одежа, і щоб відібрано було у нечестивих світло їх і зухвала рука їх знищилася? Чи спускався ти у глибини моря і чи досліджував ти безодню? Чи відкривалися для тебе ворота смерти і чи бачив ти врата тіні смертної? Чи охопив ти оком шир землі? Поясни, якщо знаєш усе це. Де шлях до оселі світла і де місце темряви? Ти, певно, доходив до межі її і знаєш стежки до дому її. Ти це знаєш, бо ти вже тоді народився, і число днів твоїх дуже велике. Чи входив ти у сховище снігу і чи бачив ти комори з градом, які Я зберігаю на смутні часи, на день битви і війни? І відповів Іов Господу і сказав: знаю, що Ти все можеш і всі наміри Твої не можуть бути зупинені. Хто він, що затьмарює Провидіння Твоє, нічого не розуміючи? Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав. Вислухай, взивав я, Господи, і я буду говорити, і про що буду питати Тебе, поясни мені. Досі я тільки вухом чув про Тебе, тепер же мої очі бачать Тебе.

Паремія 3. Пророцтва Ісаї читання (Іс. 50, 4-11).

Господь Бог дав Мені язик мудрих, щоб Я міг словом підкріплювати занепалого. Щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, як учні. Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не противився, не відступив назад. Плечі Мої віддав Я на рани і щоки Мої — на знущання; лиця Мого не відвернув від наруги й обплювання. І Господь Бог допомагає Мені: тому не соромлюся Я, тому й тримаю Я лице Моє, мов кремінь, і знаю Я, що не залишусь у соромі. Близько Той, Хто виправдовує Мене: хто захоче змагатися зі Мною? Станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? Хай наблизиться до Мене. Ось, Господь Бог допомагає Мені — хто осудить Мене? Ось, усі вони, як застаріла одежа, міль з’їсть їх. Хто з вас боїться Господа, слухається голосу Раба Його? Хто ходить у темряві і не має світла, хай уповає на ім’я Господнє і хай утверджується у Бозі своїм. Ось, усі ви, що розпалюєте вогонь, озброєні запаленими стрілами, — ідіть у полум’я вогню вашого і стріл, розпечених вами! Це буде вам від руки Моєї: в муках загинете.

Також мала єктенія. Трисвяте.

Прокимен. глас 7: Князі людські змовляються разом проти Господа і проти Христа Його (Пс. 2, 2).

Стих: Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне (Пс. 2, 1).

До Коринф’ян постання святого Апостола Павла читання (1 Кор. 11, 23-32) зачало 149.

Браття, я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це — Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде. Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої. Нехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї. Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє. Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає. Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом.

Алилуя, глас 6: Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь (Пс. 40, 1-2).

Стих: Вороги мої в злобі кажуть про мене: коли він помре та згине ім’я його? (Пс. 40, 6).

Стих: Той, хто їв мій хліб, підняв проти мене п’яту свою (Пс. 40, 10).

Євангеліє від Матфея, зачало 107.

І далі за чином Божественної літургії Василія Великого.

Замість херувимської пісні, співаємо тропар, глас 6:

Вечері Твоєї тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм таїни не розповім і цілування не дам Тобі, як Іуда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм. Алилуя, алилуя, алилуя.

Замість Достойно є… співаємо ірмос 9.

Ірмос: Прийдіть вірні, гостинністю Владики і Безсмертною трапезою на горньому місці насолодимося, піднесеним розумом навчаючись словам від Слова, Його ж величаємо.

Причасний: Вечері Твоєї тайної…

Замість: Нехай повні будуть… — Вечері Твоєї тайної…

В деяких соборах після заамвонної молитви буває умовення.

Відпуст, як на ранній. Роздається антидор.

На трапезі вживаємо вино і єлей.

На повечір’ї

Повечір’я співаємо мале, на ньому трипіснець, глас 8. Творіння преподобного Андрія Критського.

Пісня 5

Ірмос: Морок душі моєї розжени, Світлодавче Христе, первісну темряву вигнавши з безодні, і даруй мені світло повелінь Твоїх, Слове, щоб вранці славити Тебе.

Прикрашена вечеря і приготована Тобі пасха, як Ти сказав, Христе, але Іуда готується зрадити Тебе, і Тебе, Безцінного, домовляється продати за гроші.

Встає від вечері і, підперезавшись рушником по стегнам, з волі Своєї Христос прихиляє шию; Петро ж взиває: ніколи не обмиєш мої ноги, Творче мій, але, одначе, обмий.

Прийнявши хліб у руки, зрадник Іуда, облесливий ученик, простягає ноги, якими пішов на зраду; їх же Ти Сам обмив і рушником витер.

На цілування облесливе відкрив тоді Іуда уста, якими тіло Твоє недостойно спожив, взиваючи до Тебе: радуйся, Учителю; цілує і зраджує раб і облесник.

Петро, коли побачив, що чинилося, був охоплений жахом, викритий був запитанням рабині: зрікся Тебе, Господи, не тільки тому, що був попереджений, але тому, що знав це Той, Хто все знає.

Ударяють у вухо Творця, і тремтить земля через ганьблення Його; тростиною б’ють, і небеса прихиляються; обпльовується Суддя, і основи землі всі колишуться.

Слава…

Терням увінчується Бог, Який прикрасив землю квітами, і рани приймає, і ганьблення зносить довготерпеливо, і багряницю насмішки носить, і все терпить Сущий Бог, і страждає Своєю плоттю.

І нині…

Нехай взиває Іоан, проповідуючи вчення про Твоє Божественне втілення: Слово стало плоттю від Діви незаперечно, і перебуває єством Бог, як і був, не відступивши від Його Отчого лона.

Пісня 8

Ірмос: Ти покриваєш волами піднебесся Твоє, обкладаєш край моря піском і утримуєш все; Тебе оспівує сонце, Тебе славить місяць, Тобі приносить пісні все творіння як Сотворителю всього повіки.

Ти зодягаєш небо хмарами, Ісусе, на престолі слави царюєш з нетлінним Отцем. Ти взяв рушник, Сам підперезався, щоб омити тлінні ноги, будучи весь вогонь сущий, Слове, хоч і втілився Ти.

Коли обмив усіх, возліг, Ісусе, з учениками Твоїми і сказав: знаєте всі, що вчинив нині — образ смирення дав усім вам; якщо хто з вас хоче бути першим, нехай стане з усіх останнім добровільно.

Ви вже чисті, але не всі ви, — сказав Христос друзям Своїм, які возлежали на вечері; один до одного говорили, не розуміючи Слово. Тому після цього відкрито явив ім’я зрадника.

Коли говорив це, прийшовши на гору Елеонську, Суддя всіх з учениками, тоді ж сказав: прийдіть і підемо звідсіля, бо вже наближається зрадник; ніхто не відмовляйтеся від Мене, бо страждаю добровільно.

О облесливе цілування! Радуйся, Учителю, — говорить Іуда Христу, разом зі словом він видає Його на заколення: таку дав ознаку беззаконникам: кого я поцілую Той і є. Його ж зрадити обіцяв вам.

Взятий Ти був, Боже наш, беззаконними людьми, і не чинив спротиву, й не взивав, Агнче Божий; Ти перетерпів усе: випробування, суд і побиття, був зв’язаний; і повели Тебе зі зброєю і кілками до Каяфи.

Нехай буде розіп’ятий Ісус Христос, — кричали євреї зі священиками і книжниками. О люди невірні! Що створив Той, Хто явився: воскресив Лазаря із гробу і путь відкрив людям до спасіння.

На судилищі у Пилата баззаконні люди кричали: розіпни Його, відпусти ж нам ув’язненого за вбивство Варавву; Христа ж, спочатку побивши, візьми, візьми, розіпни його з розбійниками.

Благословімо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

О невимовне приниження! О незбагненна рада! Як вогонь сущий, Ти обмив ноги зраднику, Спасе; обмив же і не обпалив; і подаючи хліб на вечері, і служіння таїнству навчив Ти.

І нині…

О нова вість! Бог — Син Жони, і безсіменне Різдво, безмужна Мати, і народжений Бог. О жахлива вість! О страшне зачаття! О Діви нетлінної Різдво! Воістину все незбагненне і вище розуміння.

Пісня 9

Ірмос: Благословен Господь Бог Ізраїлів, воздвиг Ти ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого; в ньому ж відвідав нас Схід з неба і направив нас на путь миру.

Знову ви спите, — сказав Христос ученикам; пильнуйте, наближається час; встаньте, підемо, друзі Мої. Ось, ученик-зрадник, ведучи воїнів, іде, щоб зрадити Мене чоловіковбивцям.

Цілування твоє облесливе і цілування гірке, до кого звертаєшся, облеснику, говорячи: радуйся, Равві! Христос до Іуди каже: друже, навіщо прийшов ти, коли прийшов привітати, навіщо пропонуєш ніж, намазаний медом.

До Пилатового судилища Ти, Невинний Суддя, прийшов добровільно, Христе, щоб визволити нас від боргів наших. Тому перетерпів Ти, Благий, рани плоті, щоб усі отримали визволення.

Милосердя безодня: чому стоїть Вогонь перед Пилатом, який є сіном, тростиною і землею; його ж не опалив Вогонь Божества — Христос, але чекає терпеливо Той, Хто єством вільний як Чоловіколюбець.

Візьми, візьми, розіпни так званого Христа, — юдеї кричали колись до Пилата; той же, руки вмивши, тростиною написав на Нього звинувачення, на Того, Хто всім дарує безсмертя.

Взивали беззаконні до Пилата надмірно: візьми, візьми, розіпни Христа, — просили вбити Його як засудженого; чи не Він воскрешав мертвих, прокажених очищав, кровоточиву зцілив, розслаблених випрямив.

Яке зло Він вчинив, що так сильно кричите: візьми, візьми, розіпни Його; Пилат тоді казав людям нерозумним: провини не знаходжу в Ньому. Вони ж ще гірше кричали: візьми, візьми, розіпни Спаса всіх.

О юдеї беззаконні! О нерозумні люди! Чи не пам’ятаєте якесь із чудес Христових, безліч зцілень; але і всієї Його Божественної сили не зрозуміли — як раніше отці ваші, нині ж і ви не розумієте.

Слава…

Били Тебе, Сотворителю мій, і віддав Себе ради мене на розп’яття, щоб моє спасіння посеред землі вчинити, виточуючи світові життя, і дарував безсмертя чесною Твоєю кров’ю тим, хто поклоняється Тобі.

І нині…

Агниця Твоя, Владико, стоячи біля хреста, і ридаючи над Тобою, Творцем усього, дивується Твоєму довготерпінню: добровільно бо народився Ти плоттю і страждання всі Ти перетерпів у ній, щоб спасти світ.

1 відгук
to «У святий і Великий четвер»
  1. Олександр сказав:

    Читання Євангелія краще б було показати все.
    Ось тут:

    Євангеліє від Матфея, зачало 107.

    І далі за чином Божественної літургії Василія Великого.

    Ось так:
    ЄВАНГЕЛІЄ
    (Мф. 26:1-20,
    Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав ученикам Своїм: 2 ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.
    3 Тоді зібралися первосвященики, і книжники, і старійшини народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа, 4 і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити. 5 Але говорили: тільки не у свято, щоб не було заворушення в народі.
    6 Коли ж Ісус був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, 7 підійшла до Нього жінка з посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, що возлежав, на голову. 8 Побачивши це, ученики Його ремствували і говорили: для чого таке марнотратство?
    9 Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим. 10 Ісус же, зрозумівши це, сказав їм: навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене. 11 Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте. 12 Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала. 13 Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде про те, що вона зробила, в пам’ять її. 14 Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників 15 і сказав: що хочете дати мені, — і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників. 16 І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
    17 Першого ж дня опрісноків ученики приступили до Ісуса і сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску? 18 Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; у тебе справлю Пасху з учениками Моїми. 19 Ученики зробили, як звелів їм Ісус, і приготували паску.
    20 Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учениками.
    Ин. 13:3-17,
    3 Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить, 4 встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався. 5 Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний. 6 Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги? 7 Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. 8 Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною. 9 Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову. 10 Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі. 11 Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті. 12 Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам? 13 Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. 14 Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. 15 Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. 16 Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. 17 Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
    Мф. 26:21-39,
    21 І коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене. 22 Вони дуже засмутились і почали говорити Йому, кожен з них: чи не я, Господи? 23 Він же сказав у відповідь: хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене. 24 Син же Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій. 25 При цьому Іуда, що зрадив Його, сказав: чи не я, Учителю? Ісус говорить йому: ти сказав.
    26 І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. 27 І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, 28 бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. 29 Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого.
    30 І, проспівавши, пішли на гору Елеонську. 31 Тоді говорить їм Ісус: всі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари. 32 По воскресінні ж Моїм випереджу вас у Галилеї. 33 Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь. 34 Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перше ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене. 35 Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі ученики.
    36 Потім приходить з ними Ісус у місцевість, що зветься Гефсиманією, і говорить ученикам: посидьте тут, поки Я піду та помолюся там. 37 І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити. 38 Тоді говорить їм Ісус: сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною. 39 І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.
    Лк. 22:43-45,
    43 Явився ж Йому ангел з небес і укріплював Його. 44 І, перебуваючи в борінні, старанніше молився; і був піт Його як краплі крови, що падають на землю. 45 Вставши від молитви, Він прийшов до учеників і знайшов, що вони спали від смутку,
    Мф. 26:40-27:2):
    40 І приходить до учеників, і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: то не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? 41 Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна. 42 Знову відійшовши, вдруге молився, кажучи: Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя. 43 І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли. 44 І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те саме слово. 45 Тоді приходить до учеників Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. 46 Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене.
    47 І, коли Він ще говорив, ось прийшов Іуда, один з дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і старійшин людських. 48 Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його. 49 І, відразу ж підійшовши до Ісуса, сказав: радуйся, Учителю! І поцілував Його. 50 Ісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Ісуса і взяли Його. 51 І ось один з тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відсік йому вухо. 52 Тоді Ісус говорить йому: поверни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть; 53 чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів? 54 Як же тоді збудуться Писання, що так повинно бути? 55 Тоді сказав Ісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене. 56 Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків. Тоді всі ученики, покинувши Його, розбіглися.
    57 А воїни, які взяли Ісуса, повели Його до Каяфи, первосвященика, де зібралися книжники і старійшини. 58 Петро ж ішов за Ним здаля, до двору первосвященика; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець. 59 Первосвященики і старійшини, і весь синедріон* шукали лжесвідчення проти Ісуса, щоб убити Його, 60 і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, наостанок, прийшли два лжесвідки 61 і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його. 62 І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать? 63 Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий? 64 Ісус говорить йому: ти сказав; але скажу вам: віднині побачите Сина Людського, Який сидить праворуч Сили і гряде на хмарах небесних. 65 Тоді первосвященик роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? Ось тільки що ви чули хулу Його! 66 Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті. 67 Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках 68 і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?
    69 Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна служниця і сказала: і ти був з Ісусом Галилейським. 70 Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш. 71 Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша і говорить тим, що були там: і цей був з Ісусом Назореєм. 72 І він знову відрікся з клятвою: не знаю Цього Чоловіка. 73 Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе. 74 Тоді він почав божитися й клястися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень. 75 І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж проспіває півень, тричі
    Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини людські зібрали раду на Ісуса, щоб убити Його. 2 І, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пилату, правителю.
    І далі за чином Божественної літургії Василія Великого.


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору