«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиТріодь Постова

Часи Великої П’ятниці

ЧАС ПЕРШИЙ

Священик, надівши єпитрахиль (чорний) благословляє на часи: Благословен Бог наш,.. Читець: Амінь, Трисвяте, Пресвята Тройце… Отче наш,.. Прийдіть, поклонімось… (тричі). І читаємо псалми.

Під час співу тропарів, після псалмів, священик одягає ризи, відкриває Царські врата, кадить вівтар, увесь храм, потім виносить святе Євангеліє, кладе його на аналої посеред церкви, кадить його, і після Апостола читає з такими ж виголосами і співами, як і на Страстях. Євангеліє залишається на аналої до 9 часа. На 3 і 6 часах священик перед читанням Євангелія кадить вівтар, іконостас і Євангеліє, а на 9 часі — знову весь храм і, прочитавши Євангеліє, благословляє ним вірних і відносить у вівтар.

Псалом 5

Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої.

Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, Господи!

Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати.

Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий.

Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня.

Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь.

Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою.

Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою.

Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують.

Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи.

І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє.

Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його.

Псалом 2

Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне?

Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його.

«Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє.

Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх.

Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх.

Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його.

Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе». (Діян. 13, 33; Євр. 1, 5; 5, 5).

«Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє.

Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх».

Отже нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.

Служіть Господу зі страхом і радійте Йому з трепетом.

Прийміть повчання Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.

Псалом 21

Боже, Боже мій! Зглянься на мене! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.

Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.

Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.

На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.

До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.

А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.

Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:

«Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому».

Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.

На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.

Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.

Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.

Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.

Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.

Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерті Ти звів мене.

Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.

Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.

Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб. (Див.: Мф. 27, 35; Ін. 19, 24).

Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!

Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.

Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.

Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.

Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!

Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.

Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.

Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.

Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.

Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.

Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.

Нащадки мої будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.

Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.

Після псалмів Слава: і нині. Алилуя (тричі). Господи, помилуй (тричі).

Слава…

Тропар, глас 1: Коли Ти був роз п’ятий, Христе, згинуло мучительство, подолано силу ворожую бо не ангел, і не людина, а Ти Сам, Господи, спас нас, слава Тобі.

І нині…

Богородичний: Як нам назвати Тебе, Благодатна? Небом, — бо з Тебе засяяло Сонце правди; раєм, — бо Ти виростила цвіт нетління; Дівою, — бо Ти зосталася нетлінною; чистою Матір’ю, — бо Ти носила у святих обіймах Твоїх Сина, всіх Бога. Його благай, щоб спастися душам нашим.

Стихира часа, глас 8: Сьогодні церковна завіса роздерлася на викриття беззаконників, і сонце проміння своє ховає, бачачи Владику розп’ятим.

Стих: Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? (Пс. 2, 1).

Як ягня на заколення, вели Тебе, Христе Царю, і, як Агнець невинний, прибитий був Ти до хреста беззаконниками за гріхи наші, Чоловіколюбче.

Стих: Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його (Пс. 2, 2).

Знову тропар: Як ягня на заколення…

Слава: і нині.

Господи, кати взяли Тебе беззаконники, то, терплячи страждання взивав Ти; хоча й уразили ви Пастиря і розігнали дванадцять овець — Моїх учеників, та Я міг би більше, ніж дванадцять легіонів, виставити ангелів, але терплю Я, щоб сповнилося все недовідоме й таємне, що провістив Я вам через пророків Моїх. Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Прокимен пророцтва, глас 4: Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене (Пс. 40, 7).

Стих: Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь (Пс. 40, 1-2).

Паремія: Пророцтва Захарії читання (Зах. 11, 10-13).

Так говорить Господь: і візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб зруйнувати завіт, який Я уклав з усіма народами. І буде він знищений того ж дня, і тоді довідаються бідні з овець, які чекають на Мене, що це є слово Господнє. І скажу їм: якщо хочете ви, то дайте Мені плату Мою; коли ж ні, то не давайте. І вони призначать ціну Мені тридцять срібників. І сказав мені Господь: кинь їх до церковної скарбниці, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене. І Я взяв тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончаря.

Апостол: До Галатів послання святого Апостола Павла читання (Гал. 6, 14-18).

Браття, бачите, не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу. Бо у Христі Ісусі не має ваги ні обрізання, ні необрізання, а нове створіння. Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість та Ізраїлеві Божому. А втім, ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моїм. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браття! Амінь.

Євангеліє від Матфея 27, 1-56, зачало 110.

Далі: Стопи мої направ,.. Нехай наповняться уста мої хвалою Твоєю,.. Трисвяте, Отче наш… (Часослов — час перший).

Заради нас розп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог Мій.

Далі: Господи, помилуй (40 разів), Ти, що кожного часу,.. Господи, помилуй, (тричі), Слава: і нині, Чеснішу від херувимів,.. Ім’ям Господнім благослови, отче.

Священик: Боже, ущедри нас,.. Христе, Світло істинне…

ЧАС ТРЕТІЙ

Читець: Прийдіть, поклонімось… І читаємо псалми:

Псалом 34

Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.

Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.

Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я — твоє спасіння».

Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.

Нехай стануть вони, як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.

Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.

Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.

Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить — його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.

А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.

Всі кості мої скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».

Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене. (Див.: Мк. 14. 57-59).

Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.

Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.

Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.

А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;

спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.

Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.

Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе.

Щоб не торжествувати наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.

Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.

Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».

Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.

Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!

Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.

Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, добре, цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».

Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.

І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»

А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.

Псалом 108

Боже хвали моєї! Не мовчи.

Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.

Словами ненависті звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;

за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; віддають мені злом за добро і ненавистю — за любов мою.

Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.

Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.

Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.

Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою;

Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх;

Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.

Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;

Нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й Імені його.

Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.

Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,

за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її;

він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.

Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;

і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.

Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!

Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.

Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.

Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.

Коліна мої знесилили від посту, і тіло моє сохне без поживи.

І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.

Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.

Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.

Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.

А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.

А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,

бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.

Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.

Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив,

отже праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.

Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.

Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені.

Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу.

Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.

Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.

Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене.

Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе.

Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою.

Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш.

Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш.

Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські.

Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Слава: і нині. Алилуя (тричі), Господи, помилуй, (тричі).

Слава…

Тропар, глас 6: Господи, засудили юдеї на смерть Тебе, Життя всіх. Ті, що через Червоне море, жезлом розділене, перейшли, на хресті розп’яли Тебе; і ті, що з каменя воду, як мед, пили, жовч Тобі принесли; але Ти з волі Своєї страждав, щоб нас визволити з неволі ворожої; Христе Боже, слава Тобі.

І нині…

Богородичний: Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна, що зростила нам плід життя. Благаємо Тебе: молися, Владичице, з апостолами й з усіма святими, щоб помилувані були душі наші.

І співаємо ці тропарі, глас 8.

Через страх юдейський друг Твій і близький зрікся Тебе, Господи, і, ридаючи, так взивав: сліз моїх не забудь, Щедрий, бо обіцяв я зберегти віру, та не зберіг. Прийми також і наше покаяння, Господи, і помилуй нас.

Стих: Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої (Пс. 5, 1-2).

Коли воїни перед розп’яттям Твоїм знущалися над Тобою, Господи, Небесне воїнство дивувалося: як Ти, що землю оздобив квітами, терновий вінець наклав на Себе; як Ти, що небо хмарами одягаєш, в багряницю знущання одягнувся. У цьому бо виявляється Твоє милосердя, Христе; велика Твоя милість, слава Тобі.

Стих: Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати (Пс. 5, 3).

Коли вели Тебе на хрест, так говорив Ти, Господи? за яке діло хочете розп’яти Мене, юдеї? Чи за те, що розслаблених ваших укріпив, чи за те, що мерців, ніби від сну, пробудив, чи кровоточиву жінку зцілив, хананейську жінку помилував? За яке ж діло хочете Мене вбити, юдеї? Але побачите, беззаконні, Христа, що Його нині розпинаєте.

Слава: і нині, той самий.

Прокимен, глас 4: Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною (Пс. 37, 18).

Стих: Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм (Пс. 37, 1).

Паремія: Пророцтва Ісаї читання (Іс. 50, 4-11).

Господь Бог дав Мені язик мудрих, щоб Я міг словом підкріпляти занепалого; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб я слухав як учні. Господь Бог відкрив Мені вухо, і я не противився, не відступив назад. Плечі Мої віддав я на побиття і щоки Мої — на знущання, лиця Мого не відвернув від наруги і заплювання. І Господь Бог допоможе Мені: тому Я не соромлюся, тому Я тримаю лице Моє, мов кремінь, і знаю, що не вкриюся соромом. Близько Той, Хто виправдав Мене; хто захоче змагатися зі Мною? Хай наблизиться до Мене. Ось, Господь Бог допомагає Мені — хто осудить Мене? Всі вони, як застаріла одежа, міль з’їсть їх. Хто з вас боїться Господа, слухається голосу Раба Його? Хто ходить у темряві, без світла, хай уповає на ім’я Господнє й утверджується в Бозі своєму. Ось, усі ви, що розпалюєте вогонь, озброєні палаючими стрілами, — ідіть у полум’я вогню вашого і стріл, розпалених вами. Це буде вам від руки Моєї: в муках загинете.

Апостол: До Римлян послання святого апостола Павла читання (Рим. 5, 6-11).

Браття, Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих. Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і зважиться померти. Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. Тож, тим більше нині, будучи виправдані Його Кров’ю, спасемося Ним від гніву.

Євангеліє: від Марка 15, 16-41, зачала 66, 67 і 68 підряд.

Також: Господь Бог благословенний, благословенний Господь день у день, поспіши на поміч нам, Бог спасіння нашого; Бог наш — Бог, щоб спасати. Трисвяте,

Отче наш…

Кондак: Заради нас розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог Мій.

Господи, помилуй (40 разів).

І молитва: Ти, що кожного часу й кожної години на небі й на землі поклоняємий і славимий, Христе Боже, Довготерпеливий, Многомилостивий і Премилосердний, що праведників любиш і грішників милуєш, що всіх кличеш до спасіння обітницею прийдешніх благ. Прийми, Господи, в цю голину й наші молитви, і направ життя наше до заповідей Твоїх. Душі наші освяти, тіла очисти, помисли направ, думки очисти, і визволи нас від усякої скорботи, біди й страждання. Оточи нас святими Твоїми ангелами, щоб ми, бережені і проваджені ними, прийшли до єдності віри й до пізнання неприступної Твоєї слави, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй (тричі). Слава: і нині. Чеснішу від херувимів… Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Боже, ущедри нас, благослови нас, осяй нас світлом Своїм і помилуй нас.

І молитва: Владико Отче Боже Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе, єдине Божество, єдина Сило, помилуй мене грішного і, як Сам знаєш, спаси мене, недостойного раба Твого, бо Ти благословенний на віки вічні. Амінь.

ЧАС ШОСТИЙ

Прийдіть, поклонімось… І читаємо псалми:

Псалом 53

Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.

Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.

Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.

Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.

Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх.

Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе.

Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

Псалом 139

Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів:

вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви,

гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх.

Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого.

Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму.

Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого!

Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви.

Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися

Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх.

Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали.

Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі.

Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним.

І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.

Псалом 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.

Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе».

Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.

Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.

Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.

Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.

Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.

Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.

Бо ти сказав: «Господь — надія моя», І Всевишнього ти обрав за оборонця собі.

Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.

Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.

На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.

На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.

Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.

Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.

Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Слава: і нині. Алилуя (тричі). Господи, помилуй (тричі).

Слава… глас 2.

Спасіння звершив Ти посеред землі, Христе Боже, на хресті пречисті руки Свої простягнув єси, збираючи всі народи, що взивають: Господи, слава Тобі.

І нині…

Богородичний: Не маємо сміливості через безліч гріхів наших, Ти ж Тобою Народженого моли, Богородице Діво: багато може моління Матері до благосердя Владики; не зневаж грішних молитви, Всечиста, бо Він милостивий і може спасти, бо Він і страждати за нас зволив.

І співаємо тропарі, глас 8: Так говорить Господь юдеям: люди Мої, що вчинив вам або чим вас пригнічував — сліпців ваших просвітив, прокажених очистив, мужа, що в постелі лежав, підняв; люди Мої, що вчинив вам; і чим Мені відплатили: за манну — жовч, за воду — оцет, замість того, щоб любити Мене, на хресті Мене розіп’яли; більше не терпітиму, закличу Мої: народи, і ті Мене прославлять з Отцем і Духом; і Я їм дарую життя вічне.

Стих: І дали в їжу мені жовч і у спрагу Мою напоїли Мене оцтом (Пс. 68, 22).

Законники ізраїльські, юдеї і фарисеї! Собор апостольський так говорить до вас: ось той Храм, що ви його зруйнували, ось Агнець, Якого ви розп’яли й у гріб поклали. Не хваліться перемогою, юдеї; владою Своєю Він воскресне, бо Він є Той, що і в морі спасає, і в пустелі годує. Він є Життя, і Світло, і мир світові.

Слава: і нині, глас 5.

Прийдіть, христоносні люди, побачимо змову Іуди-зрадника з беззаконними священиками на Спаса нашого: сьогодні вони безсмертне Слово на смерть засудили і, Пилатові віддавши, на Голгофі розп’яли. І в цих стражданнях промовив Спас наш, кажучи: прости їм, Отче, гріх цей, щоб зрозуміли народи з мертвих Моє Воскресіння.

Прокимен: Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! (Пс. 8, 1).

Стих: Слава Твоя піднеслася вище небес (Пс. 8, 2).

Паремія: Пророцтва Ісаї читання (Гл. 52, 13-15; 53, 1-12; 54, 1).

Так говорить Господь: ось, Отрок Мій буде мати благий успіх, підніметься, вознесеться і звеличиться.

Як багато хто вражався, дивлячись на Тебе, — настільки був спотворений, гірше за будь-яку людину вид Його і образ його — гірше синів людських! Так багато народів здивує Він; царі закриють уста свої перед Ним, бо вони побачать те, про що їм не говорилося, і дізнаються те, чого не чули. Господи, хто повірив би почутому від нас, і кому відкрилася правиця Господня? Бо Він виріс перед Ним, як ніжний паросток і як корінь із сухої землі; нема в Ньому ні вигляду ні величі; і ми бачили Його, і не мав Він вигляду, який приваблював би нас до Нього. Він був зневажений і принижений перед людьми, муж скорбот, який зазнав недуг, і ми відвертали лице своє від Нього; Він був зневажений, і ми ні у що ставили Його. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші недуги; а ми думали, що Він уражений, покараний і зневажений Богом. Але Він зранений був за гріхи наші і муки терпів за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Всі ми блукали, як вівці, збилися кожен на дорогу свою, і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. Він був катований, але страждав добровільно і не відкривав уст Своїх; як вівця, ведений був на заколення і, як агнець перед тим, хто стриже, безмовний, так Він не відкривав уст Своїх. Від ув’язнення й суду Він був взятий; але рід Його хто пояснить? Бо він був відірваний від землі живих, за злочини народу Мого перетерпів страту. Призначали Йому гріб з лиходіями, але Він похований у багатого, бо не вчинив Він гріха, і не було неправди в устах Його. Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву, Він побачить потомство довговічне, і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися з задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, оправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе. Тому Я дам спадщину Йому між великими, і з сильними буде ділити здобич, бо Він віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв прилучений був тоді, коли Він гріхи багатьох поніс на Собі і став заступником злочинців. Звеселися, неплідна, що не народжувала дітей; викликни сильним голосом, та, що не знала мук пологів, бо більше дітей у залишеної, ніж у тієї, що має чоловіка.

Апостол: До євреїв послання святого Апостола Павла читання (Євр. 2, 11-18).

Браття, Хто освячує і хто освячується, всі — від Єдиного; тому Він не соромиться називати їх браттями, кажучи: «Оповіщу ім’я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспіваю Тебе». І ще: «Я буду надіятися на Нього» І ще: «Ось Я і діти, яких дав Мені Бог». А оскільки діти причетні плоті і крови, то і Він також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабстві. Бо не ангелів приймає Він, але приймає сім’я Авраамове. Тому Він повинен був у всьому уподібнитися браттям, щоб бути милостивим і вірним первосвящеником перед Богом, для умилостивлення за гріхи народу. Бо оскільки Сам Він перетерпів, бувши спокушеним, то може й спокушуканим допомогти.

Також Євангеліє від Луки (Лк. 23, 32-49), зачало 111.

Після Євангелія: Скоро пошли нам щедроти Твої, Господи, бо зубожіли дуже ми. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого; Господи, визволи нас і очисти гріхи наші ради імені Твого.

Трисвяте, по Отче наш…

Кондак: Заради нас розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог Мій.

Господи, помилуй (40 разів).

Ти, що кожного часу й кожної години на небі й на землі поклоняємий і славимий, Христе Боже, Довготерпеливий, Многомилостивий і Премилосердний, що праведників любиш і грішників милуєш, що всіх кличеш до спасіння обітницею прийдешніх благ. Прийми, Господи, в цю годину й наші молитви, і направ життя наше до заповідей Твоїх. Душі наші освяти, тіла очисти, помисли направ, думки очисти, і визволи нас від усякої скорботи, біди й страждання. Оточи нас святими Твоїми ангелами, щоб ми, бережені і проваджені ними, прийшли до єдности й віри й до пізнання неприступної Твоєї слави, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй… (тричі). Слава: і нині. Чеснішу від херувимів… Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Боже, ушедри нас, благослови нас, осяй нас світлом Твоїм і помилуй нас.

Також молитва св. Василія Великого:

Боже й Господи Сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости Твоєї послав на спасіння роду нашого Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і чесним Його хрестом рукописання гріхів наших розірвав і переміг ним начало й владу темряви. Сам, Владико Чоловіколюбче, прийми й від нас грішних пі вдячні та благальні молитви, і визволи нас від усякого всезгубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. Пригвізди до страху Твого тіла наші й не допусти сердець наших до слів або помислів лукавих, але любов’ю Твоєю пройми душі наші, щоб повсякчас на Тебе дивлячись і світлом Твоїм просвітлені, бачачи Тебе, неприступне й вічне Світло, ми безперестанно Тобі похвалу й подяку возсилали — Безпочатковому Отцеві з Єдинородним Твоїм Сином і Всесвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

ЧАС ДЕВ’ЯТИЙ

Прийдіть, поклонімось (тричі). І читаємо псалми:

Псалом 68

Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї.

Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.

Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога мого.

Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.

Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.

Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.

Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.

Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.

Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.

Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мені.

Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.

Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.

А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.

Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.

Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.

Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.

Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.

Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.

Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.

Зневага і страждання крушать серце моє. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.

І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.

Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.

Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.

Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме

Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.

Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.

Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.

Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.

А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.

Я буду славити в піснях Ім’я Бога мого, буду прославляти Його хвалою.

І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.

Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.

Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.

Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.

Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.

І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.

Псалом 69

Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.

Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.

Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть мені: «Добре, добре!»

Але нехай зрізуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»

А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Псалом 85

Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий.

Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе.

Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня.

Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою.

Бо Ти, Господи, благий, і лагідний, і многомилостивий до тих, що призивають Тебе.

Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого.

В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже.

Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми.

Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять Ім’я Твоє.

Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний.

Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед Іменем Твоїм.

Буду вихваляти Тебе, Господи. Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки.

Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого.

Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою.

Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний.

Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї.

Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене.

Слава: і нині. Алилуя (тричі). Господи, помилуй (тричі)

Слава…

Тропар, глас 8: Розбійник, бачачи Життєдавця, розп’ятого на хресті, промовив; коли б не був Богом втіленим, Який з нами розп’ятий, сонце не сховало б свого промінну, і земля не тряслася б; але, Господи, що все терпиш, пом’яни мене у Царстві Твоїм.

І нині…

Богородичний: Ти, Милосердний, що ради нас народився від Діви і розп’яття перетерпів, смертю смерть подолав і Воскресіння явив як Бог, не відкинь тих, кого створив Своєю рукою. Покажи чоловіколюбство Твоє, милостивий, прийми молитву за нас Богородиці, що породила Тебе, і спаси, Спасе наш, людей, що втрачають надію.

І співаємо ці тропарі, глас 7:

Страшно було бачити Творця неба і землі розп’ятим на хресті, сонце затьмарилося, день же знову на ніч обернувся, земля віддає з гробів тіла померлих. З ними поклоняємося Тобі, Спасе наш.

Стих: Розділили ризи Мої собі й за одежу Мою кидали жереб.

Коли беззаконники прибили на хресті Господа Слави, Він промовив до них; чим Я вас образив або чим прогнівив? Хто, крім Мене, визволяв вас від скоробот? І чому тепер відплачуєте Мені злом за добро? За стовп вогненний — на хресті Мене розп’яли; за хмару — могилу Мені викопали; за манну — жовч Мені принесли; за воду — оцтом Мене напоїли. Покличу інші народи, і вони прославлять Мене з Отцем і Святим Духом.

Стих: Дали в їжу Мені жовч і у спрагу Мою напоїли Мене оцтом. Слава: і нині, глас 6.

Сьогодні на хресті розп’ятий Той, що землю на водах повісив; на Царя ангелів вінець з терня поклали; в одежу знущання одягнули Того, Хто небо хмарами вкриває; удари по щоках приймає Той, Хто Адама в Йордані очистив; цвяхами прибили Жениха Церкви; списом прокололи Сина Діви, Поклоняємось Страстям Твоїм, Христе (тричі). Покажи нам Преславне Твоє Воскресіння.

Прокимен, глас 6: Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема» (Пс. 13, 1).

Стих: Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного (Пс. 13, 3).

Паремія: Пророцтва Єремії читання (Єр. 11, 18 — 12, 5).

Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їхні. І я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони замишляють проти мене, говорячи: покладемо отруйне дерево в їжу і відторгнемо його від землі живих, щоб і ім’я його більше не згадувалося. Але, Господи Саваофе, Судде праведний, що випробовуєш серця й утроби, дай мені побачити Твою помсту на них, бо Тобі я вручив справу мою. Тому так говорить Господь про мужів Анафора, що шукають душі твоєї і говорять: не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших; тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я покараю їх: юнаки їхні помруть від меча; сини й дочки їхні помруть від голоду. І не буде залишку від них; бо Я наведу лихо на мужів Анафофа в рік відвідин їх. Справедливим будеш Ти, Господи, коли я стану на суд перед Тобою; а все ж буду говорити з Тобою про правосуддя: чому щастить нечестивим на їхньому шляху, і всі зрадливі благоденствують? Ти насадив їх, і вони вкорінилися, виросли і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, але далекий від сердець їхніх. А мене, Господи, Ти знаєш, бачиш мене і випробовуєш серце моє, яким воно є до Тебе. Відділи їх, як овець на заколення, і приготуй їх на день убивання. Чи довго ще буде горювати земля і трава на всіх полях — сохнути? Худоба і птахи гинуть через нечестя жителів її, бо вони кажуть: Він не побачить, що з нами буде. Якщо ти з пішими біг, і вони втомили тебе, як же тобі змагатися з кіньми? І якщо у мирній країні ти був у безпеці, то що будеш робити під час паводку Йордану? Бо і брати твої і дім батька твого, і вони зрадливо чинять з тобою, і вони кричать услід тобі гучним голосом. Не вір їм, коли вони говорять тобі й добре. Я залишив дім Мій; покинув уділ Мій; найдорожче для душі Моєї віддав у руки ворогів його. Уділ Мій став для Мене ніби лев у лісі: підняв на Мене голос свій: тому Я зненавидів його. Уділ Мій став ніби різнобарвний птах, на якого з усіх боків напали інші хижі птахи. Йдіть, збирайтесь, усі польові звірі, йдіть пожирати його. Безліч пастухів пошкодили виноградник Мій, витоптали ногами поле Моє; улюблену землю Мою обернули на дикий степ, зробили її пустелею, і плаче вона в запустінні переді Мною. Так говорить Господь про всіх моїх злих сусідів, що нападають на уділ, який Я дав у спадщину народові Моєму, Ізраїлю: ось, Я викину їх із землі їхньої, і дім Іудин викину із середовища їхнього. Але після того, як Я покараю їх, знову змилуюся над ними і приведу кожного в уділ його і кожного в країну його.

Апостол: До Євреїв послання святого апостола Павла читання (Євр. 10, 19-31).

Браття, маючи дерзновення входити до святилища через Кров Ісуса Христа, дорогою новою і живою, яку Він знову відкрив нам через завісу, тобто плоть Свою, і маючи великого Священика над домом Божим, приступаймо з щирим серцем, з повною вірою, кропленням очистивши серце від порочної совісти та обмивши тіло водою чистою, будемо триматися сповідання надії неухильно, бо вірний Той, Хто обіцяв; будемо уважними один до одного, заохочуючи до любови й добрих діл, не будемо залишати зібрання свого, як у деяких є звичай; але умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня. Бо коли ми, одержавши пізнання істини, свавільно грішимо, то не зостається більше жертви за гріхи, але якесь страшне очікування суду й лютости вогню, готового пожерти противників. Якщо той, хто зрікся закону Мойсеєвого, при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю, то наскільки тяжчої кари, гадаєте, заслужить той, хто зневажає Сина Божого і не шанує як святиню Кров завіту, якою освячений, і Духа благодаті ображає? Ми знаємо Того, Хто сказав: «У Мене помста, Я відплачу, — говорить Господь». І ще: «Господь буде судити народ Свій». Страшно впасти в руки Бога Живого!

Євангеліє від Іоана (Ін. 18, 28-40; 19,1-37), зачало 59.

Після Євангелія: Не залиш нас до кінця ради імені Твого Святого, не порушуй завіту Твого й не віддаляй милости Твоєї від нас заради улюбленого Тобою Авраама, і ради Ісаака, раба Твого, й Ізраїля святого Твого. Трисвяте. Отче наш… Кондак, як і на попередніх часах. Господи, помилуй (40 разів). Ти, що кожного часу й кожної години… Господи, помилуй (тричі). Слава: і нині. Чеснішу від Херувимів… Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Боже, ущедри нас, благослови нас, осяй нас світлом Твоїм і помилуй нас.

І молитва 9 Часа: Владико Господи, Ісусе Христе Боже наш, Довготерпеливий до наших гріхів, що сподобив нас дожити до цієї години, коли, на животворчому древі розіп’ятим бувши, вхід у рай відкрив сси благорозумному розбійникові і смертю смерть знищив, очисти нас, грішних і недостойних рабів Твоїх. Бо нагрішили ми й беззаконня натворили, і недостойні ми піднести очі наші й глянути на височінь небесну, тому що залишили путь правди Твоєї і пішли з волі серця нашого. Але молимо Твою безмірну благість: пощади нас, Господи, з безмежної милости Твоєї і спаси нас заради імені Твого святого, бо марно минають у світі дні наші. Визволи нас із рук супротивника і прости нам гріхи наші. І умертви тіла нашого пристрасті, щоб, ветхої позбувшися людини, в нову ми зодяглися та жили для Тебе, нашого Владики й Благодійника, і так, ідучи за Твоїми повеліннями, досягли вічного спокою, де оселя всіх, що радуються. Бо Ти єси істинна втіха і радість для тих, що люблять Тебе, Христе Боже наш, і ми славу возсилаємо Тобі з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Далі Блаженні… читаємо швидко: Пом’яни нас, Господи, коли прийдеш… Слава: і нині. Пом’яни нас, Господи… Хор небесний… Слава… Хор святих ангелів…

І нині… Вірую в єдиного Бога… Полегши, відпусти…

Потім Отче наш… і кондак: Нас ради розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо… Господи, помилуй (40 разів). І молитва: Всесвята Тройце… Далі Нехай буде благословенне ім’я Господнє… (тричі). Слава: і нині. Благословлю Господа на всякий час… І відпуст.

Належить знати, що як прийняли ми це з Палестини, в цей святий день Великої п’ятниці, не відправляємо літургію Ранішосвячених дарів, ні іншу літургію, і не влаштовуємо трапези, і нічого не споживаємо в цей день — день розп’яття. Якщо хтось немічний чи старий, і не може постити, йому дозволяються хліб і вода після заходу сонця. Таку заповідь ми прийняли від святих апостолів, не їсти у велику п’ятницю. Господь бо сказав фарисеям, що коли відніметься від них Жених, тоді будуть постити у ті дні. Це блаженні апостоли сприйняли, і це знаходиться в Апостольських Переданнях, уважно цього дотримуймося. Також і святий архиєпископ Олександрійський Дионисій у своєму Посланні про це згадує.

Свята літургія не служиться, за винятком випадку, коли на цей день припадає свято Благовіщення. Тоді в цей день правиться літургія Іоана Золотоустого.

На часах Великої п’ятниці священик одягає лише єпитрахиль і відкриває завісу Царських врат. Перед прокимном кожного часа одягає і фелонь, відкриває Царські врата і кадить на Першому і Дев’ятому часах увесь храм, а на Третьому і Шостому часах — лише вівтар, іконостас, Євангеліє і людей. Св. Євангеліє виноситься на Першому часі перед читанням на аналой посередині церкви. На Дев’ятому часі після прочитання Євангеліє переноситься на престіл. Приспіви перед читанням Євангелія і після прочитання його такі самі, як і на Страстях. Після прочитання кожного Євангелія священик закриває Царські врата аж до наступного Євангелія, але завісу не закриває. Кінцевий відпуст священик виголошує на солеї перед закритими Царськими вратами. Якщо в цей день є свято Благовіщення, то літургія відправляється після часів, не порушуючи уставного чину часів.

Вечірня святої Великої п’ятниці

Вечірня починається після 12 години дня. Перед вечірнею священик виймає плащаницю з ризниці, чистить її і кладе на жертовник або на поставлений біля нього стіл. Священик одягає повний священичий одяг — чорний, як на літургію. Служба за Тріоддю.

Після передпочаткового псалма — велика єктенія. Кафизми нема.

На Господи, взиваю… стихири на 6, глас 1.

Все творіння змінювалося від страху, бачачи Тебе на хресті розп’ятим, Христе; сонце затьмарилось, і основи землі похитнулися: все співстражало Сотворителю всього. Господи, що з волі Своєї ради нас страждання перетерпів, слава Тобі.

Глас 2: Люди нечестиві й беззаконні! Для чого замишляєте марне? Навіщо Життя засудили на смерть? О чудо велике! Творець світу в руки беззаконників віддається і Чоловіколюбець підноситься на хрест, щоб визволити з пекла в’язнів, що взивають: довготерпеливий Господи, слава Тобі.

Коли побачила Тебе, Слове, сьогодні на хресті, пренепорочна Діва, як Мати, від жалю плакала й уболівала серцем, стогнала у глибині душі, лице волоссям закриваючи, била Себе у груди і зі слізьми взивала: о горе Мені, Божественний Сину Мій! О горе Мені, Світло світу! Навіщо сховався Ти від очей Моїх, Агнче Божий? Тому й воїнства безтілесних вжахнулися, взиваючи: незбагненний Господи, слава Тобі.

Бачачи Тебе, розп’ятого на хресті, Христе, Творця всіх і Бога, Діва, що непорочно породила Тебе, плакала гірко: Сину Мій, де поділася краса лиця твого? Не можу дивитись, як неправедно Тебе розпинають. Але поспіши встати, щоб і Я побачила Твоє з мертвих на третій день воскресіння.

Глас 6: Сьогодні Владика світу стоїть перед Пилатом і на хрест віддається Творець усього; як агнець, ведеться з волі Своєї; цвяхами прибивається і в ребра проколюється: і з губки напоюють Того, Хто манну, як дощ, посилав: по щоках б’ють Спасителя світу; над Сотворителем усіх знущаються раби Його. О, яке чоловіколюбство Владики! Бо за розпинателів молиться до Отця Свого, кажучи: Отче, прости їм гріх цей, бо не знають беззаконники, який злочин учиняють.

Слава… глас той самий.

О, як беззаконне зборище засудило на смерть Царя світу, не посоромившись добродійств, про які споминав раніше, промовляючи до них: люди Мої, що Я заподіяв вам? Чи не чудесами Я наповнив Юдею? Чи не воскрешав Я мерців єдиним словом? Чи не зціляв Я всілякі хвороби й недуги? Чим же ви Мені віддячили? Чому забули Мене? За зцілення — завдали Мені рани; за воскрешення — умертвляєте Мене; Благодійника, як злочинця, розпинаєте на хресті, а Законодавця, Царя всіх, засудили до смерти. Довготерпеливий Господи, слава Тобі.

І нині… глас той самий.

Страшна й преславна таїна нині видимо діється: Неосяжного затримують; Того, Хто Адама визволив від прокляття, зв’язують; Того, Хто знає серця й утроби, неправдиво допитують; у в’язницю кидають Того, Хто безодню зачинив; перед Пилатом стоїть Той, перед Яким із трепетом стоять Сили Небесні; Сотворителя вдаряє рука, що її Він створив; на хрест засуджується Суддя живих і мертвих; у гріб кладуть Того, Хто зруйнував пекло. Ти, що все перетерпів милосердно і всіх спасаєш від прокляття, незлобивий Господи, слава Тобі.

Вхід із Євангелієм. Світло тихе…

Прокимен, глас 4: Розділили ризи Мої собі й за одежу Мою кидали жереб (Пс. 21, 17).

Стих: Боже, Боже мій! Зглянься на мене! Нащо Ти покинув мене? (Пс. 21, 1-2).

Паремія 1: Виходу читання (Вих. 33, 11-23).

І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, немовби хто говорив з другом своїм; і повертався Мойсей до табору; слуга ж його Ісус Навин, юнак, не відлучався від скинії. Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: виведи народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоч і сказав Ти: Я знаю тебе на ім’я, і ти придбав благовоління в очах Моїх. Отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, — молю: відкрий мені путь Твою, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і зваж, що ці люди — народ Твій. Господь сказав йому: Я Сам піду перед тобою і введу тебе у спокій. Мойсей сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам з нами, то й не виводь нас звідси, бо з чого ми дізнаємося, що я й народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? Чи не з того, що Ти підеш із нами? Тоді я й народ Твій будемо славнішими за будь-який народ на землі. І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, бо ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я. Мойсей сказав: покажи мені славу Твою. І сказав Господь Мойсеєві: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу перед тобою ім’я Ієгови; і кого помилувати — помилую, і кого пожаліти — пожалію. І потім сказав Він: лиця Мого тобі не можна бачити, бо людина не може побачити Мене і залишитися живою. І сказав Господь: ось місце біля Мене, стань на цій скелі; коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщілині скелі і прикрию тебе рукою Моєю, доки не пройду; і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, лиця ж Мого не побачиш.

Прокимен, глас 4: Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене (Пс. 34, 1).

Стих: Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені (Пс. 34, 2).

Паремія 2: Іова читання (Іов. 42,12-17).

І благословив Бог останні дні життя Іова більше, ніж минулі: він мав чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисячу пар волів і тисячу ослиць. І було в нього сім синів і три дочки. І нарік він ім’я першій — Еміма, ім’я другій — Касія. а Ім’я третій — Керенгаппух. І не було на всій землі таких вродливих жінок, як дочки Іова; і дав їм батько їхній спадщину поміж їхніми братами. Після того Іов жив сто сорок років і бачив синів своїх і синів їхніх аж до четвертого роду. І помер Іов у старості, насолодившись життям.

Паремія 3: Пророцтва Ісаї читання (Іс. 52, 13-15; 53, 1-12; 54, 1).

Так говорить Господь: ось, Отрок Мій буде мати благий успіх, підніметься, вознесеться і звеличиться. Як багато хто вражався, дивлячись на Тебе, — настільки був спотворений, гірше за будь-яку людину вид Його і образ його — гірше синів людських! Так багато народів здивує Він; царі закриють уста свої перед Ним, бо вони побачать те, про що їм не говорилося, і дізнаються те, чого не чули. Господи, хто повірив би почутому від нас, і кому відкрилася правиця Господня? Бо Він виріс перед Ним, як ніжний паросток і як корінь із сухої землі; нема в Ньому ні вигляду ні величі; і ми бачили Його, і не мав Він вигляду, який приваблював би нас до Нього. Він був зневажений і принижений перед людьми, муж скорбот, який зазнав недуг, і ми відвертали лице своє від Нього; Він був зневажений, і ми ні у що ставили Його. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші недуги; а ми думали, що Він уражений, покараний і зневажений Богом. Але Він зранений був за гріхи наші і муки терпів за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Всі ми блукали, як вівці, збилися кожен на дорогу свою, і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. Він був катований, але страждав добровільно і не відкривав уст Своїх; як вівця, ведений був на заколення і, як агнець перед тим, хто стриже, безмовний, так Він не відкривав уст Своїх. Від ув’язнення й суду Він був взятий; але рід Його хто пояснить? Бо він був відірваний від землі живих, за злочини народу Мого перетерпів страту. Призначали Йому гріб з лиходіями, але Він похований у багатого, бо не вчинив Він гріха, і не було неправди в устах Його. Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву, Він побачить потомство довговічне, і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися з задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, оправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе. Тому Я дам спадщину Йому між великими, і з сильними буде ділити здобич, бо Він віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв прилучений був тоді, коли Він гріхи багатьох поніс на Собі і став заступником злочинців. Звеселися, неплідна, що не народжувала дітей; викликни сильним голосом, та, що не знала мук пологів, бо більше дітей у залишеної, ніж у тієї, що має чоловіка.

Прокимен, глас 6: Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній (Пс. 87, 7).

Стих: Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою (Пс. 87, 1-2).

Апостол: До Коринф’ян послання святого Апостола Павла читання (1 Кор. 1, 18-31: 2. 1-2).

Браття, слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа. Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину». Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. Бо й юдеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрости; а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллінів безумство, для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, — Христа, Божу силу і Божу премудрість; бо й безумне Боже мудріше від людського, і немічне Боже сильніше від людського. Погляньте браття, хто ви, покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; і незнатне світу, і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, — щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом. Від Нього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та викупленням, щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом». І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю, бо я розсудив не знати між вами нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.

Алилуя, глас 1: Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї (Пс. 68, 1-2).

Стих: Зневага і страждання крушать серце моє (Пс. 68, 21).

Стих: Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни (Пс. 68, 24).

Євангеліє.

Потрійна єктенія. Сподоби, Господи… Благальна єктенія.

Стихири на стиховні, глас 2.

Коли Йосиф Аримафейський зняв з хреста Тебе, Життя всіх, мертвого, смирною й плащаницею Тебе, Христе, обвив; і з любов’ю подвизався серцем, і устами нетлінне тіло Твоє обцілував, та, обійнятий страхом, радісно взивав до Тебе: слава сходженню Твоєму, Чоловіколюбче.

Стих: Господь воцарився, у велич зодягнувся.

Коли у гробі новім Ти був за всіх покладений, Визволителю всіх, глумливе пекло, побачивши Тебе, вжахнулося, кайдани порвалися, ворота зламалися, гроби відкрилися, мертві встали, тоді Адам подячно з радістю взивав до Тебе: слава сходженню Твоєму, Чоловіколюбче.

Стих: Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.

Коли у гробі з волі Своєї Ти був закритий тілесно, за єством Божеством будучи, неописанним і невимовним, Ти замкнув сховище смерти і зруйнував усе пекельне царство, Христе, — тоді Ти і суботу цю Божественного благословення і слави, і твоєї Світлости сподобив.

Стих: Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні (Пс. 92, 5).

Коли ангели побачили, що Тебе, Христе, беззаконники обмовили, як облесника, і що камінь гробу запечатаний руками, якими були пробиті Твої нетлінні ребра, — вжахнулися невимовному довготерпінню Твоєму, але, радуючись нашому спасінню, взивали до Тебе: слава сходженню Твоєму, Чоловіколюбче.

Слава: і нині, глас 5.

Тебе, що зодягаєшся у світло, як у ризу, зняли з древа Йосиф з Никодимом, побачили Тебе мертвого, нагого, непохованого; жалібний плач підняв (Йосиф) і, ридаючи, взивав: «О горе мені, улюблений Ісусе! Тебе бо побачивши на Хресті розп’ятого, сонце в темряву вдягнулося, і земля зі страху затряслася, і розідралася церковна завіса; я ж нині бачу Тебе, що мене ради зволив прийняти смерть. Як же я поховаю Тебе, Боже мій, або якою плащаницею обгорну? Як же руками доторкнуся до нетлінного тіла Твого? Або якою піснею оспіваю Твою кончину, Щедрий? Величаю страсті Твої, оспівую і поховання Твоє з воскресінням, взиваючи: Господи, слава Тобі».

Увага: Під час цього співу священик підходить з кадилом до плащаниці, тричі кадить її, а потім бере й побожно переносить її на престіл, заздалегідь приготувавши для неї місце, і кладе на престолі головою на північ і кадить тричі навкруги престолу.

Скінчивши спів: Тебе, що зодягаєшся в світло,.. співають Нині відпускаєш,.. потім Трисвяте, а після Отче наш… співаємо тропар: Благообразний Йосиф… на глас 2.

Тропар: Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнувши і пахощами у гробі новім покривши, поклав.

Другий тропар: Мироносицям жонам при гробі з’явився ангел і промовив: миро мертвим подобає, — Христос же тління не зазнав.

Увага: Під час співу цього тропаря священик кадить плащаницю на престолі, а потім бере її на голову за допомогою диякона, а в руки бере мале Євангеліє й хрест, повільно обносить її навколо престолу і через дияконські двері виносить на солею. Тут плащаницю беруть парафіяни й побожно несуть, а священик іде під плащаницею, диякон іде спереду з кадилом; тричі обносять навкруги церкви під звуки усіх дзвонів. Потім заносять у церкву і кладуть плащаницю на прибраному й уквітчаному столі, теж головою на північ. Священик лице плащаниці закриває воздушком і кладе на нього Євангеліє, посередині плащаниці, нижче рук, кладе хрест, з усіх боків обкладають плащаницю рушниками, а священик тричі кадить плащаницю. Співці весь час. поки обносять плащаницю, кладуть її на столі і кадять, співають Благообразний Йосиф…

Премудрість… і відпуст.

Після відпусту священнослужителі і вірні прикладаються і цілують плащаницю, а співці співають стихиру, глас 5.

Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам’ятного, що вночі до Пилата прийшов і Життя всіх випросив: «Дай мені Цього Подорожнього, що не має де голови прихилити; дай мені Цього Подорожнього, Його ж бо ученик лукавий на смерть продав; дай мені Цього Подорожнього, що Його Мати, бачачи на хресті розп’ятим, ридаючи, голосила і по-материнськи промовляла: «О, горе Мені, Світло Моє і Серце Моє улюблене! Симеоном бо провіщене в церкві нині сталося: Моє серце меч пройняв. Ти ж на радість воскресінням Твоїм Мій плач оберни». Поклоняємось страстям Твоїм, Христе; поклоняємось страстям Твоїм, Христе; поклоняємось страстям Твоїм, Христе, і святому Воскресінню.

Мале повечір’я Великої п’ятниці

Священик після відпусту вечірні закриває завісу Царських врат, виходить на солею лише в єпитрахилі, стає перед іконою Божої Матері і проголошує: Благословен Бог наш… Читець: Амінь. Прийдіть, поклонімось… Три псалми: 50, 69 і 142. Слава в вишніх Богу… Вірую… І канон. Співаються ірмоси пасу 6, а тропарі священик читає перед іконою Богоматері.

Існує інший звичай читати цей канон перед плащаницею після її виносу.

Канон
розп’яття Христового
і плач Богородиці

Пісня 1

Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Бачачи на хресті розіп’ятого Сина і Господа, Діва пречиста в тяжких муках гірко ридала з іншими жінками і, стогнучи, промовляла:

Бачу Тебе нині, Сину Мій улюблений, на хресті розіп’ятого, і до болю вражається серце Моє, — говорила чиста, — скажи ж хоч слово, Благий, Рабі Твоїй.

Слава…

З волі Своєї, Сину Мій і Творче, приймаєш на хресті люту смерть, — промовляла пречиста Діва, коли стояла біля хреста з улюбленим учеником.

І нині…

Нині втратила Я Мою надію, радість і втіху — Сина Мого і Господа. О горе Мені! Болить моє серце, — плачучи, взивала Пречиста.

Пісня 3

Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.

Через страх юдейський сховався Петро, й усі вірні розбіглися, покинувши Христа, — Діва ж, ридаючи, промовляла:

Надзвичайним і дивним різдвом Твоїм, Сину Мій, Я більше за всіх матерів звеличена була; але горе Мені: нині, бачачи Тебе на хресті, палає Моє серце.

Слава…

Хочу Дитя Моє, що Його тримала на руках ще Немовлям, з хреста забрати, — говорила Чиста; та горе Мені: ніхто вже не дає Його Мені.

І нині…

Ось, Світло Моє солодке, надія Моя й життя Моє благе, Бог Мій погас на хресті, палає Моє серце, — ридаючи, промовляла Пречиста.

Пісня 4

Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.

Незаходиме Сонце, Боже предвічний і Творче всього світу, Господи, як Ти терпиш страждання на хресті? — Пречиста, плачучи, промовляла.

З плачем говорила Безмужна до Йосифа благообразного: поспіши, Йосифе, до Пилата приступити і випроси зняти з хреста Учителя твого.

Слава…

Бачачи Пречисту в гірких сльозах, Йосиф засмутився і, плачучи, приступив до Пилата: дай мені, слізно благаю, тіло Бога мого.

І нині…

Бачачи Тебе, ранами вкритого і без слави зневаженого, нагого на хресті. Сину Мій, серце Моє полум’ям горить, — ридаючи як Мати, Діва взивала.

Пісня 5

Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зрання линуть до Тебе, пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.

Страждаючи, ридаючи й уболіваючи, Йосиф з Никодимом, знявши й обцілувавши пречисте тіло, ридали і стогнали, оспівуючи Його як Бога.

Прийнявши Його на руки, Мати пренепорочна з плачем поклала Його на коліна, молилась у сльозах і, обціловуючи, гірко ридала і взивала.

Слава…

Єдину надію й життя, Владико, Сину Мій і Боже, в очах світло, Раба Твоя мала, а нині втратила Тебе, солодке й улюблене Дитя Моє.

І нині…

Болісті й скорботи і зітхання напали на Мене, о горе Мені, — Пречиста, гірко ридаючи, промовляла: бачу бо Тебе, Дитя Моє улюблене, — нагого, самотнього, намащеного пахощами мерця.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Бачу мертвого, Чоловіколюбче, Тебе, що оживляв мертвих і всім володів; Я боляче вражена в серце, хотіла б померти з Тобою, — говорила Пречиста, — бо не можу терпіти муки, коли бачу Тебе без дихання мертвого.

Жахаюся, бачачи Тебе, премилосердний Боже і прещедрий Господи, знеславленого, бездиханного і без вигляду; плачу, тримаючи Тебе, бо не сподівалася Я бачити Тебе таким, Сину Мій і Боже, о горе Мені!

Слава…

Чи вже не промовиш і слова, Слово Боже, Рабі Твоїй, не обрадуєш, Владико, Матір Твою? — промовляла Пречиста, ридаючи, плачучи і цілуючи тіло Господа Свого.

І нині…

Думаю, Владико, що вже не почую солодкого голосу Твого, як бувало колись, ні краси лиця Твого вже не побачу Я, Раба Твоя, бо зайшов Ти, Сину Мій, від очей Моїх.

Кондак, глас 8: Прийдіть усі, оспіваймо за нас розп’ятого, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог Мій.

Ікос: Коли побачила Агниця Агнця, Якого на заколення вели, з розпущеним волоссям пішла за Ним з іншими жінками і взивала: куди йдеш, Сину Мій? Ради чого так поспішаєш Ти? Чи не другий шлюб справляють у Кані Галилейській, і Ти поспішаєш туди, щоб воду на вино перетворити? Чи піти і Мені з Тобою, Сину Мій, чи краще чекати, поки Ти повернешся? Скажи Мені хоч слово, Слово Боже, не йди мовчки мимо Мене, чистою Мене зберігши, Ти бо єси Син і Бог Мій.

Пісня 7

Ірмос: Росоносною піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя нахилило взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Де, Сину Мій і Боже, благовіщення давнє, що його Гавриїл Мені провістив, назвавши Тебе Царем, Сином Всевишнього і Богом? Нині ж бачу Тебе, Світло Моє солодке, — нагого і зраненого мерця.

Сину Мій і Боже, що зціляєш болісті, візьми Мене з Собою, нехай і Я зійду з Тобою до пекла, Владико; не покидай Мене Саму, бо вже не маю Я сили жити, не бачачи Тебе, солодке Моє Світло.

Слава…

Непорочна, з іншими жонами-мироносицями, ридала гірко, коли побачила принесеного Христа і взивала: о горе Мені, що Я бачу! Куди йдеш, Сину Мій, а Мене одну залишаєш?

І нині…

Знемагаючи в риданнях, Непорочна мироносицям говорила: ридайте й плачте гірко разом зі Мною; ось бо Світло Моє солодке, Учитель ваш, до гробу кладеться.

Пісня 8

Ірмос: З полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.

Побачивши, як Діва ридала, Йосиф, уболіваючи, плакав гірко: як же Тебе, Боже мій, нині поховаю я, раб Твій? Якими плащаницями обгорну тіло Твоє?

Перевищило всякий людський розум дивне це явище: Тебе, Господи, що весь світ носиш, Йосиф приймає мертвого на руки свої і з Никодимом переносить і погребає.

Слава…

Дивну й преславну таїну бачу Я, — промовляла Діва до Сина й Господа, — як у вбогому гробі покладаєшся Ти, що мертвим повеліваєш вставати із гробів?

І нині…

Не відійду від гробу Твого, Сину Мій, не перестану сльози проливати Я, Раба Твоя, поки й Сама не зійду до пекла, бо сили не маю стерпіти розлуки з Тобою, Сину Мій.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись: через Тебе, Всечиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його, з Небесними Силами Тебе ублажаємо.

Ніколи вже віднині радість не повернеться до Мене, — ридаючи, промовляла Пречиста: Світло Моє і Радість Моя — Ти до гробу зійшов, та не покину Тебе Самого, а вмру тут і ляжу в могилу з Тобою.

Рану душі Моєї зціли нині, Сину Мій, — взивала у сльозах Пречиста. Воскресни і заспокой Мою болість і печаль, бо можеш, Владико, творити, що хочеш, хоч і похований Ти з волі Своєї.

Слава…

О, як же втаїлася від Тебе безодня щедрот? — таємно прорік Матері Господь. Бажаючи спасти світ Мій, зволив Я Сам умерти, але Я воскресну й Тебе звеличу як Бог неба і землі.

І нині…

Оспівую милосердя Твоє, Чоловіколюбче, і поклоняюся багатству милости Твоєї, Владико. Бажаючи творіння Своє спасти, смерть прийняв Ти, — промовила Пречиста. Але Воскресінням Своїм, Спасе, помилуй усіх нас.

Замість Достойно є… співаємо ірмос: Бога людям неможливо бачити…

Трисвяте і після Отче наш… кондак:

Заради нас розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти Син Мій і Бог мій.

Господи, помилуй (40 разів).

Ти, що кожного часу й кожної години…

Господи, помилуй (тричі).

Слава: і нині.

Чеснішу від херувимів…

Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Читець: Амінь.

Молитва до Пресвятої Богородиці: Непорочна, чиста, нетлінна, пречиста свята Діво, Богоневісто Владичице! Ти славним народженням Бога Слова з’єднала Його з людьми і природу нашу, що відпала, поєднала з небесною. Ти — зневірених єдина надія і поміч для тих, на кого нападають; Ти — вірне заступництво для тих, хто до Тебе вдається, і для всіх християн пристановище. Не зневажай мене, грішного, скверного, мене, що злими помислами, словами та вчинками усього себе зробив негідним і через лінощі розуму став рабом насолод життєвих. Але, як Мати Чоловіколюбного Бога, змилосердься чоловіколюбно наді мною, грішним і блудним, і прийми моє благання, що його приношу Тобі скверними устами; і з материнською сміливістю моли Твого Сина, а нашого Владику й Господа, щоб Він і мені відкрив чоловіколюбне милосердя благости Своєї і, не зваживши на мої незліченні провини, навернув мене до покаяння і щирим виконавцем заповідей Своїх явив мене. І, як милостива, і милосердна, і благолюбна, будь мені завжди в цьому житті щирою заступницею і помічницею, захищаючи від нападів ворогів і на спасіння мене наставляючи. А в час смерти моєї охороняй мою окаянну душу й далеко відганяй від неї темні привиди злих духів; у страшний же день суду визволи мене з вічної муки і вчини мене спадкоємцем невимовної слави Сина Твого й Бога нашого. О, коли б я досягнув цього, Владичице моя, Пресвята Богородице, за Твоїм заступництвом і поміччю, благодаттю і чоловіколюбством Єдинородного Твого Сина, Господа й Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Йому ж бо належить усяка слава, честь і поклоніння з Безпочатковим Його Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Його Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Відпуст Великої суботи.

Полуношницю співаємо в келіях.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору