«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиТріодь Квітна

Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Святкуємо у середу ввечері 6-го тижня після Пасхи.

Час дев’ятий з трьома псалмами. Після благословення початку часу дев’ятого читається Трисвяте до неділі 8-ї на всіх церковних службах.

На малій вечірні

На Господи, взиваю… ставимо стихів 4, глас 6.

Господь вознісся на небеса… Господи, Твоєму вознесінню… На горі святій… (див. за посиланням нище).

Слава: і нині, глас той самий:

Господи, апостоли, які бачили Тебе…

Прокимен дня.

На стиховні стихири, глас 1:

Вознісшись на небеса… Стих: Всі народи, заплещіть руками… Вознісся Ти, Христе, до безначального Отця… Стих: Зійшов Бог при окликах радости… Ангели Твої, Господи… Слава: і нині, глас 2. Народився Ти, як Сам захотів… (див. за посиланням нище).

Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш…

Відпустительний тропар, глас 4:

Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу.

Далі єктенія, і відпуст.

На великій вечірні

Після псалма 103 кафизми не читаємо. На Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо стихири самогласні 5, повторюючи їх. Глас 6.

Господь вознісся на небеса, щоб послати Утішителя світові, небеса приготували престіл Його, хмари — піднесення Його. Ангели дивувалися, побачивши людину, вищу за себе. Отець чекає, Його ж має в лоні співприсносущного; Дух же Святий повеліває всім ангелам Його: підніміть, врата, верхи ваші, всі народи, заплещіть руками, бо піднявся Христос, де був раніше (двічі).

Господи, Твоєму вознесінню здивувалися херувими, побачивши Тебе — Бога, що піднімається на хмарах і на них сидить; славимо Тебе, бо блага милість Твоя, слава Тобі (двічі).

На горі святій побачивши Твоє вознесіння, Христе, сяяння Отчої слави, оспівуємо Твій світлосяйний лиця вигляд, поклоняємося стражданням Твоїм, шануємо воскресіння, прославляючи славне вознесіння (двічі).

Господи, коли побачили Тебе апостоли, на хмарах возносимого, слізним плачем сповнилися і скорботою, Життєдавче Христе, ридаючи, взивали: Владико, не залиш сиротами нас, рабів Твоїх, яких полюбив з милосердя як благосердий, але пошли нам, як обіцяв, Духа Пресвятого Твого, Який просвічує душі наші (двічі).

Господи, звершивши таїнство провидіння, Ти взяв Твоїх учеників на гору Елеонську і вознісся, пройшовши твердь небесну, заради мене принизившись до мене, і зійшов туди, звідкіля не відлучався; Всесвятого Твого Духа пошли, Який просвічує душі наші (двічі).

Слава: і нині, глас той самий:

Від лона Отчого Ти не відлучався, Найсолодший Ісусе, і з земними як людина пожив, нині з гори Елеонської вознісся у славі, й упале єство наше возніс і посадив з Отцем, Тому небесні безплотні чини, дивуючись чуду, вжахнулися й затремтіли, Твоє чоловіколюбство величаючи. З ними ж і ми, земнородні, Твоє до нас сходження, і від нас вознесіння прославляючи, молимось, промовляючи: Ти, що учеників і Богородицю, що народила Тебе, безмірною радістю наповнив у Твоєму вознесінні, і нас, обраних Твоїх, сподоби радости, молитвами їх, великої заради милости Твоєї.

Вхід. Прокимен дня. І читання.

Пророцтва Ісаї читання (Іс. 2, 2–3).

Так говорить Господь: буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена над усіма горами, і піднесеться над пагорбами, і поспішать до неї всі народи. І підуть многі народи і скажуть: прийдіть і піднімемось на гору Господню, в дім Бога Якового, і навчить Він нас путей Своїх, і будемо ходити стежками Його.

Пророцтва Ісаї читання (Іс. 62, 10–12; 63, 1-3, 7–10).

Так говорить Господь: приходьте і заходьте у ворота, готуйте путь народу. Рівняйте, рівняйте дорогу, прибирайте каміння, піднімайте знамена для народів. Ось, Господь оголошує до країв землі: скажіть дочці Сионовій: гряде Спаситель твій; нагорода Його з Ним і платня його перед Ним. І назвуть їх народом святим, визволеним Господом; а тебе називатимуть містом вишуканим і не залишеним. Хто це йде від Едома у червоних ризах від Восора, настільки величний у Своєму одязі, виступаючи в повноті сили Своєї? Я, що говорю правду, сильний, щоб спасати. Чому ж одежа Твоя червона, і ризи Твої, як у того, хто топтав виноград у точилі? Я топтав точило один, і з народів нікого не було зі Мною; і Я топтав у гніві Моїм і давив у ярості Моїй. Кров винограду бризкала на ризи Мої, і Я заплямував весь одяг Мій. Милість Господню пом’яну, і славу Господню за все, чим Він винагороджує нас. Господь, Суддя благий дому Ізраїля, судить нас за милістю Своєю і за багатством правди Своєї. І говорить: чи не ви люди Мої? Чи не відмовляться діти? Я був для них спасінням у всякій скорботі їхній. Не заступник, ні ангели, але Сам Господь спасе їх, тому що любить їх, і милує їх, Сам визволяє їх, і приймає їх, і підносить їх в усі дні віку.

Пророцтва Захарії читання (Зах. 14, 4, 8–11).

Так говорить Господь: ось гряде день Господній, і стануть ноги його в той день на горі Елеонській, яка перед Єрусалимом, від сходу сонця. І в той день потечуть з Єрусалима води живі, половина їх до моря східного, і половина їх — до моря західного; так буде влітку і взимку. І буде Господь Царем над усією тією землею, в день той буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине. Вся ця земля буде, як рівнина, від Гавана до Реммона, на південь від Єрусалима, який буде високо стояти на своєму місці і населиться від воріт Веніамінових до місця перших воріт, аж до воріт кутових, і від вежі Анамеіла до царських точил. І будуть жити в ньому, і не буде більше прокляття, і буде стояти Єрусалим надійно.

На літії стихири самогласні, глас 1:

Піднісшись на небеса, звідкіля і зійшов Ти, не залиш нас сиротами, Господи: нехай прийде Твій Дух, приносячи мир світові, покажи синам людським діла могутности Твоєї, Господи Чоловіколюбче.

Зійшов Ти, Христе, до безначального Твого Отця, неописаного, з Його лоном не розлучаючись, і сила хваління не збільшилась, а єдиним Сином і після втілення пізнаємо Тебе, Господи, Єдинородного Отцю; заради множества щедрот Твоїх помилуй нас.

Ангели Твої, Господи, промовляли до апостолів: мужі галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Цей є Христос Бог, що вознісся від вас на небо, Він прийде знову, у такому образі, у якому бачите Його, що йде на небо; послужіть йому святістю і правдою.

Глас 4: Коли прийшов Ти, Христе, на гору Елеонську, щоб звершити благовоління Отця, вжахнулися небесні ангели, і злякалося пекло. Ученики ж стояли, тремтячи від радости, бо Ти сказав їм, що готується престіл і хмара чекає; врата ж неба відкриваються, красу показуючи, і земля скарбницю відкриває, щоб пізналося падіння Адамове і знову його піднесення. Але ступні піднімались, як і руки, уста ж благословляли вельми, як чулося, хмари піднімали, і небо прийняло Тебе в себе. Діло це, Господи, вчинив Ти велике і преславне на спасіння душ наших.

Впале єство Адамове з глибини пекла Ти, Боже, новостворив Собою вищим за всякі начала і влади, піднявши його нині; бо як полюбив, тому й посадив з Собою: як помилував, то і з’єднав з Собою; як з’єднав, то й постраждав, і прославив з Собою.

Але безплотні взивали: Хто є цей Муж величний? Бо не тільки людина, а Бог і людина, з’єднані і явлені. Тому здивувалися ангели, в одежі літаючи навколо учеників, інші ж стояли і взивали: мужі галилейські, Той, Хто від вас відійшов, є Ісус — Бог і чоловік; Богочоловік знову прийде судити живих і мертвих, вірним же дарує гріхів прощення і велику милість.

Коли вознісся Ти у славі, Христе Боже, ученики бачили, як хмара піднімала Тебе з тілом, врата небесні відкривалися, хор ангельський радів і веселився, горні сили, взиваючи, промовляли: підніміть, врата, верхи ваші, і ввійде Цар слави. Ученики ж, дивуючись, говорили: не відлучайся від нас, Пастирю добрий, але пошли нам Духа Твого Пресвятого, Який наставлятиме, утверджуватиме, просвічуватиме й освячуватиме душі наші.

Слава: і нині, глас той самий:

Господи, таїнство від віків, яке було сокровенним для людей, Ти звершив як Благий: Ти прийшов з учениками Твоїми на гору Елеонську, разом з Тією, що народила Тебе, Творця і Спасителя всіх: бо Тій, Яка під час Твоїх страждань як Мати більше за всіх уболівала, подобало і славою плоті Твоєї насолодитися, і великою радістю, якої і ми сподобляємося, — на небеса вознесінням Твоїм, Владико: велику Твою милість до нас славимо.

На стиховні стихири самогласні, глас 2:

Народився Ти, як Сам захотів, явився Ти, як Сам зволив; постраждав Ти тілом, Боже наш, воскрес із мертвих Ти, подолавши смерть. Вознісся Ти у славі, все наповнюючи Божеством, і послав нам Духа Божественного, щоб оспівувати і прославляти Твоє Божество.

Стих: Всі народи, заплещіть руками…

Коли Ти, Христе, підносився з гори оливкової, сини небесні, дивлячись, один до одного взивали: Хто є Цей? І говорить їм: Цей є могутній і сильний, Цей є сильний у битві, Цей є воістину Цар слави. І чому у Нього ризи червоні? Із Восора походять, бо вони є плоттю. Ти ж Сам як Бог сів праворуч величі, послав нам Духа Святого, щоб наставити і спасти душі наші.

Стих: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках трубних.

Вознісся Ти у славі на горі оливковій, Христе Боже, перед Твоїми учениками, і сів праворуч Отця, всіх наповнюючи Божеством, і послав їм Духа Святого, Який просвічує й утверджує, і освячує душі наші.

Слава: і нині, глас 6:

Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках трубних, щоб вознести упалий образ Адама, і послати Духа Утішителя, щоб освятити душі наші.

Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте. На благословенні хлібів тропар свята, глас 4. Вознісся Ти у славі… (тричі)

І читання велике Діянь святих апостолів, А де немає всенічної: після Нині відпускаєш… тропар свята один раз. На повечір’ї після Достойно є… кондак свята.

Полуношницю співаємо за звичаєм з кафизмою. Після 1-го Трисвятого, замість Ось жених гряде… читаємо тропар свята. Після 2-го Трисвятого, замість Пом’яни, Господи, як благий… читаємо кондак свята. Далі: Господи, помилуй (12 разів). І відпуст. Молитви Пом’яни, Господи, в надії… не промовляємо. Ранньої початок звичайний. Потім читець: Прийдіть, поклонімося… (тричі), і звичайні два псалми: 19 і 20, і Шестипсалміє.

Вознесіння. У четвер на ранній

На Бог Господь… тропар свята: Вознісся Ти у славі… (тричі). Після кафизми 1 — сідальний, глас 1:

Ангели дивувалися незвичайному зшестю, і ученики жахалися страшного піднесення; вознісся Ти у славі як Бог, і врата Тобі відкрилися, Спасе. Тому Сили Небесні дивувалися, взиваючи: слава сходженню Твоєму, Спасе; слава вознесінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче (двічі).

Після кафизми 2 — сідальний, глас 3:

Превічний Бог і безначальний, прийнявши людську природу, обоживши її таємниче, нині вознісся. Ангели, явившись апостолам, показували Його, грядущим на небеса з великою славою, поклонившись Йому, взивали: слава Богу, Який вознісся (двічі).

Після полієлея — сідальний, глас 5:

Той, Хто зійшов з небес на землю і долу лежав під пекельною сторожею, воскресив з Собою як Бог образ Адамів, вознесінням Твоїм, Христе, на небеса підняв і посадив на престолі праворуч Отця, як Милостивий і Чоловіколюбець (двічі).

І читання святу: Похвальні Слова преподобного Андрія, або інших.

Ступеневі, антифон 1, глас 4.

Прокимен, глас 4: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.

Стих: Всі народи, заплещіть руками, викликніть Богові голосом радости.

Все, що дише…

Євангеліє від Марка, зачало 71.

Воскресіння Христове бачивши… (один раз).

Псалом 50. Слава… глас 5. Молитвами апостолів… І нині… Молитвами Богородиці… Потім стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї…

І співаємо цей самогласний, глас 6:

Нині на небесах горні сили, наше єство побачивши, дивувалися незвичайному сходженню, одне до одного промовляючи: Хто Цей, що прийшов? Побачивши ж свого Владику, повеліли відкрити небесні врата; з ними ж безперестанно оспівуймо Того, Хто знову гряде з плоттю як Суддя всіх і Бог всесильний.

Канони: глас 5, з ірмосами на 8, і четвертий, на 6.

Канон творіння Іоана-ченця. Глас 5.

Пісня 1

Ірмос: Спасителю Богу, що в морі людей сухими ногами поставив, і фараона з воїнством потопив, Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.

Оспівуємо, всі люди, Христа, Який на раменах херувимів вознісся у славі, і посадив нас із Собою праворуч Отця, піснею перемоги, бо Він прославився.

Спасителя Бога і людину Христа, ангели, побачивши з плоттю у вишніх, здивувалися, одноголосно співаючи пісню перемоги, бо Він прославився.

Бог, що явився на горі Синайській і закон дав Мойсеєві, з гори Елеонської вознісся плоттю; Йому всі співаємо, бо Він прославився.

Богородичний: Пречиста Мати Божа, безперестанно благай Того, Хто воплотився з Тебе і від лона Отця не відлучився, щоб Він спас від усяких бід тих, кого створив.

Інший канон преподобного Йосифа.

Пісня 1

Ірмос: Відкрию уста мої…

Воскрес Ти триденно, єством безсмертний, і явився одинадцятьом, і всім ученикам, і відійшов Ти до Отця, Христе, несений на хмарах, Творче всіх.

Взиває ясно богонатхненний Давид, співаючи: зійшов Господь на небеса при окликах радости, при звуках сурми, і досягнув началосвітлого Отця.

Слава…

Господи, світ, що постарів через безліч гріхів, Ти оновив стражданнями Твоїми і воскресінням Твоїм, і зійшов на небеса на хмарах: слава славі Твоїй.

І нині…

Богородичний: Породила Ти, Всенепорочна Владичице, владику всіх, що прийняв добровільно страждання, і вознісся до Свого Отця, Якого не залишав, хоч і плоть прийняв.

Катавасія: Божественним покритий мороком, повільномовний Мойсей красномовно висловив Богом описаний закон; темряву відкинувши з очей духовних, побачив Сущого, і навчився духу розуму, хвалячи божественними піснями.

Пісня 3

Ірмос: Силою хреста Твого, Христе, утверди мої помисли, щоб оспівувати і славити Твоє вознесіння.

Зійшов Ти, Життєдавче Христе, до Отця, і возніс рід наш, Чоловіколюбче, невимовним Твоїм благосердям.

Чини ангельські, Спасе, побачивши людську природу, яка возносилася з Тобою, дивуючись, безперестанно оспівують Тебе.

Вжахнулися ангельські хори, Христе, побачивши Тебе, вознесеним з тілом, і оспівували Твоє вознесіння.

Людську природу, Христе, що впала, Ти оновив, і зішестям Твоїм возніс із Собою, і нас прославив.

Богородичний: Моли безперестанно, Чиста, Того, Хто вийшов із лона Твого, щоб Він визволив від омани диявола тих, що оспівують Тебе, Матір Божа.

Інший.

Ірмос: Твої піснеспівці, Богородице…

Відкрийте врата небесні, ось іде Христос — Цар творіння, в тіло земне одягнений, — до горніх сил взивали дольні.

Знайшов Ти, Христе, Адама, спокушеного оманою змія, коли в нього зодягнувся; вознісся Ти і сів праворуч співпрестольного Отця, і ангели оспівують Тебе.

Земля святкує і веселиться, радіє і небо вознесінню нині Творця творіння, що волею з’єднав роз’єднане.

І нині…

Богородичний: Народивши смерти Руйнівника, єдиного безсмертного Бога, Діво Мати Всечиста, Його ж завжди благай уморити мої пристрасті, що умертвляють мене, і спаси мене.

Катавасія: Розірвала колись пута утроби бездітної, ганьбу нестерпиму благодітної, молитва пророчиці Анни, що носила дух упокорений, до всемогутнього Бога.

Сідальний, глас 8:

Сівши на хмари небесні, покинувши світ сущим на землі, вознісся Ти і сів праворуч Отця, як єдиносущний Йому і Духу, бо хоч і у плоті явився Ти, але незмінним Ти перебував; тому чекаєш кінця звершення, щоб прийти знову на землю судити весь світ. Правосудний Господи, пощади душі наші, подаючи прощення гріхів рабам Твоїм як Бог милостивий.

Слава: і нині, той самий. І читання свята.

Пісня 4

Ірмос: Почув слово про силу хреста, що рай відкрився ним, і взиваю: слава силі Твоїй, Господи.

Вознісся Ти у славі, ангелів Царю; Утішителя послав нам від Отця, тому взиваємо: слава, Христе, вознесінню Твоєму.

Коли зійшов Спас до Отця плоттю, здивувалися Йому ангельські воїнства і взивали: слава, Христе, вознесінню Твоєму.

Ангельські чини до вищих сил взивали: відкрийте врата Христу, Царю нашому, його ж оспівуємо разом з Отцем і Духом.

Богородичний: Діва народила, і болей матері не пізнала, але, будучи Матір’ю, Дівою перебуває, Її ж оспівуючи, — радуйся, Богородице, — взиваємо.

Інший ірмос: Той, що сидить у славі…

Ісус Життєдавець узяв тих, кого полюбив, на Елеонську гору піднявся, і їх благословив і, несений хмарою, лона Отця досягнув, якого ніколи не покидав.

Світ весь видимий і невидимий святкує: ангели в радості веселяться, і люди безперестанно славословлять вознесіння Того, Хто з’єднався з нами плоттю, заради благости.

Слава…

Ти зруйнував силу смерти як безсмертний, Господи, безсмертя всім дарував, Чоловіколюбче, і вознісся у славі, коли дивилися на Тебе ученики, Ісусе всесильний.

І нині…

Богородичний: Блаженна утроба Твоя, Всенепорочна, бо вона сподобилася невимовно вмістити Того,

Хто преславно знищив утробу пекла; Його ж благай спасти нас, що оспівують Тебе.

Катавасія: Царю царів, єдиний Слове, Такий від Такого походиш, від Отця безначального рівносильного Духа істинно посилаєш апостолам, що як Благодійника Тебе оспівують: слава державі Твоїй, Господи.

Пісня 5

Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси нас; Ти бо єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо.

Наповнивши всіх радістю, Ти прийшов з плоттю до горніх сил.

Ангельські сили, побачивши Твоє вознесіння, взивали: відкрийте врата Царю нашому.

Апостоли, побачивши Спасове вознесіння, з трепетом взивали до Царя нашого: слава Тобі.

Богородичний: Діву після Різдва оспівуємо Тебе, Богородице, Ти бо Бога Слово плоттю народила світові.

Інший ірмос: Здивувалось усе…

Умертвивши смерть Своєю смертю, Ти, Господи, взяв тих, кого полюбив, зійшов на гору оливкову святу і звідтіля вознісся, Христе, до Твого Отця, хмарою несений.

Дивне Твоє Різдво, дивне Твоє воскресіння, дивне і страшне Твоє, Життєдавче, з гори Божественне вознесіння, яке прообразував Ілля четверокінним сходженням на небо, оспівуючи Тебе, Чоловіколюбче.

Слава…

До апостолів, що дивились, ангели взивали: мужі галилейські, чому дивуєтеся вознесінню Життєдавця Христа. Він прийде знову на землю судити весь світ як Суддя праведний.

І нині…

Богородичний: Дівою зберігши Тебе після народження нетлінною, Христос возноситься до Отця, Богородице, Якого не залишав, хоч і плоть прийняв від Тебе, мислячу ж і одухотворену, заради невимовної милости.

Катавасія: Повне очищення гріхів, вогнедухновенну прийміть Духа росу, о діти світлозорі церковні; нині бо від Сиону вийшов закон, вогнеязикообразна Духа благодать.

Пісня 6

Ірмос: Обняла мене безодня, китом став для мене гріб, я ж взиваю до Тебе, Чоловіколюбче, і спасе мене рука Твоя, Господи.

Зраділи апостоли, побачивши Творця нині на висоту піднятого, з надією на пришестя Духа і зі страхом взивали: слава сходженню Твоєму.

Предстали ангели, взиваючи, Христе, до учеників Твоїх: який образ бачите — Христа з плоттю вознесеного, — так Він знову прийде — праведний усіх Суддя.

Як побачили Тебе, Спасе наш, Небесні Сили, на висоту з тілом взятого, взивали, промовляючи: велике, Владико, чоловіколюбство Твоє.

Богородичний: Купину неопалиму, і гору, і ліствицю одухотворену, і двері небесні — Тебе достойно славимо, Маріє славна, православних похвало.

Інший ірмос: Божественне це і всечесне…

Нехай краплють нам з висоти хмари радість вічну, Христос бо на хмарах, як на херувимах несений, до Свого Отця возноситься нині.

Явившись у подібній до нас плоті, Ти, Чоловіколюбче, з’єднав у єдине раніше роз’єднане і вознісся, Щедрий, на небеса; дивилися на Тебе ученики Твої.

Слава…

Чому червоні ризи у Того, Хто з’єднався з грубою плоттю? — святі ангели, дивлячись на Христа, взивали. Він носить образ Божественних чесних страждань.

І нині…

Богородичний: Оспівуємо, Діво, зачаття, оспівуємо Твоє невимовне Різдво, Яким визволилися, Чиста, від тління й озлоблення і затьмареного пекельного ув’язнення.

Катавасія: Очищення нам, Христе, і спасіння, Владико, засяяв Ти від Діви, щоб, як пророка Іону з утроби звіра морського, від тління визволив Ти всього Адама — родоначальника впалого.

Кондак самогласний, глас 6: Сповнивши наше спасіння і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: Я з вами, і ніхто проти вас.

Ікос: Ті, що земне для землі залишили, ті, що попіл праху віддали, прийдіть, піднесімося духом, і на висоту піднімімо очі й думки, зосередьмо почуття на небесних вратах, смертні, уявімо себе на оливковій горі, як ми дивимося на Спасителя, несеного на хмарах. Звідтіля бо Господь на небеса піднявся, і там обіцяв дари роздати апостолам Своїм, утішав їх як Отець і утвердив, наставив як синів, і сказав їм: не відлучаюся від вас, Я з вами, і ніхто проти вас.

Пісня 7

Ірмос: В печі вогняній піснеспівців юнаків спас, благословенний Бог отців наших.

На хмарах світлих вознісся, і спас світ, благословенний Бог отців наших.

На рамена, Спасе, заблудле взяв єство; вознісшись, Ти привів його до Бога і Отця.

Вознісся у плоті до безплотного Отця, благословенний Бог отців наших.

Омертвлене гріхом наше єство Ти взяв, і до Твого Отця, Спасе, привів.

Богородичний: Від Діви народившись, Ти вчинив Її Богородицею, благословенний Бог отців наших.

Інший. Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця…

Світла хмара, Світло суще, підняла Тебе, Господи, віл землі незбагненно, і небесні чини з апостолами прославляли, промовляючи: благословенний Бог отців наших.

Руками всі заплещіть, радіючи вознесінню Христовому, і викликнімо: вознісся Бог під звуки сурми, і сів праворуч, як співпрестольний Отцю навіки.

Слава…

Співаючи, колись Мойсей великий взивав: нехай поклоняться вознесеному Христу небесні ангели як Царю всіх; до Нього ж взиваємо: отців Господи і Боже, благословенний Ти.

І нині…

Богородичний: О чудеса преславні! Як Ти вмістила Бога невмістимого, Богорадувана, плоттю зубожілого і з великою славою нині на небеса вознесенного, що оживив людей?

Катавасія: Одноголосно пролунала органна пісня, скликаючи шанувати золотоствореного бездушного ідола; Утішителева ж світлоносна благодать закликає шанувати Тройцю єдину, рівносильну, безначальну, благословенну.

Пісня 8

Ірмос: Із Отця раніше віків родженого Сина, і Бога, в останні літа втіленого від Діви Матері, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

У двох природах вознесеного на небеса зі славою Життєдавця Христа, Який сів з Отцем, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Від рабства ідольського Ти визволив творіння, і представив його вільним Твоєму Отцю; тому Тебе, Спасе, оспівуємо і Тебе прославляємо по всі віки.

Того, Хто Своїм сходженням подолав супостата, і Своїм вознесінням підняв людей, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Богородичний: Ти явилася вищою за херувимів, Богородице чиста, бо у лоні Своєму носила Того, Хто їх носить; Його ж з безплотними, люди, прославляймо по всі віки.

Інший. Ірмос: Юнаків побожних…

Явилися розумні сили апостолам у вознесінні і взивали: чому дивуєтеся, стоячи? Цей, що сходить на небеса, знову прийде судити людей на землі, Він є єдиний Суддя.

Воздамо Богу величання, єдинодушно викликнімо похвалу, співаймо, веселімося, руками ж плещучи: зійшов Бог наш на небеса від землі; ангели й архангели оспівують Його як Владику і Творця всіх.

Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Піднеслося вище за ангелів єство наше, що колись відпало, і на престолі Божественному було посаджене, незбагненно; прийдіть, радіймо і взиваймо: Господа оспівуйте діла і прославляйте по всі віки.

І нині…

Богородичний: Ось Син Твій, Богородице, полонив хрестом Своїм смерть, воскрес триденно, й ученикам Своїм явився, і вознісся до Небесних Сил: з ними ж Тобі поклоняємося, оспівуємо і прославляємо по всі віки.

Далі: Хвалимо, благословляємо, поклоняємося…

Катавасія: Розриває кайдани, і зрошує полум’я Трисвітлий Богоначала образ: юнаки співають, все творіння благословляє ж єдиного Спаса і Вседержителя як Благодійника.

Пісня 9

Ірмос: Тебе, вишу розучу і слів Матір Божу, що в літо Безлітного невимовно народила, вірні, єдиномудро величаємо.

Тебе, Спасителя світу Христа Бога, апостоли, побачивши Божественно вознесеного, зі страхом радіючи, прославляли.

Твою обожену плоть побачивши, Христе, на висоті ангели один до одного промовляли: воістину Цей є Бог наш.

Безплотні чини, побачивши Тебе, на хмарах вознесеного, взивали: слава Царю, врата відкривайте.

Тебе, що зійшов аж до глибин землі, і людей спас, і вознесінням Твоїм підніс, прославляємо.

Богородичний: Радуйся, Богородице, Мати Христа Бога, Його ж Ти народила, нині разом з апостолами, дивлячись, як Він від землі возноситься, прославляєш.

Інший приспів: Ангели, сходження Владики бачивши, дивувалися, як зі славою Він був взятий від землі на небо.

Інший ірмос: Всякий земнородний…

О дари неосяжні! О таїнство страшне! Той, Хто владарює над усім, від землі піднімається до небес, ученикам обіцяє послати Духа Святого, Який просвітить їхній розум благодаттю у вигляді вогняних язиків.

Соборе апостолів, — говорить Господь, — ви сидіть в Єрусалимі, і Я пошлю вам Утішителя іншого, Отцю співпрестольного і Мені рівночасного, Якого ви бачите возносимим і на хмарах світлих носимим.

Наше єство впале було взяте Тим, Хто, плоттю зубожівши, велично підніс його до небес і вшанував сидінням праворуч Отця; веселімось і єдинодушно всі викликуймо і плещімо руками, радіючи.

Богородичний: Світло, що від Світла засвітилося, Всенепорочна, від Тебе засяяло, і грубість безбожжя всю зруйнувало, і тих, що сплять, як уночі, просвітило. Тому всі достойно Тебе повіки завжди ублажаємо.

Катавасія: Радуйся, Царице, Материнсько-дівствена славо, ніякі бо красномовні богоглаголиві уста не можуть Тебе оспівати достойно; ніякий розум не може Твоє Різдво зрозуміти; тому Тебе одностайно славимо.

Екзапостиларій самогласний:

Ученики дивились, як Ти, Христе, вознісся до Отця і сів праворуч; ангели, з’явившись, взивали: відкрийте врата, Цар бо піднімається до Начального Світла слави (тричі).

На Хваліте… Все, що дише… ставимо стихів 4 і співаємо стихири, глас 1.

Ті, що у світі, радіймо з ангелами, бо на престіл слави возноситься Бог; взиваймо піснями: свят єси, Отче Небесний, співприсносущне Слово, свят єси і Душе Всесвятий.

Начальники ангелів, побачивши, Спасе, дивне вознесіння, не розуміючи, один до одного промовляли: що це за видіння? Людина, видима образом, з плоттю возноситься вище небес як Бог.

Галилеяни, бачачи Тебе, Слове, вознесеним з тілом на оливковій горі, чули ангелів, які говорили їм: чому стоїте, дивлячись? Він прийде знову з плоттю, у такому самому вигляді, як бачите.

(Повторюючи першу стихиру).

Слава: і нині.

Народився Ти, як Сам захотів, явився Ти, як Сам зволив; постраждав плоттю, Боже наш, із мертвих воскрес, подолавши смерть, вознісся у славі, все звершивши, і послав нам Духа Божественного, щоб оспівувати і славити Твоє Божество.

Славослів’я велике. Дають і святий єлей братії. І повчання Студитове. Час перший — у притворі. І кінцевий відпуст.

На Літургії

Співаємо ці антифони, псалом 46, глас 5.

Стих 1: Всі народи, заплещіть руками, викликніть Богові голосом радости.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2: Бо Господь Всевишній страшний — великий Цар усієї землі.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 4: Зійшов Бог при окликах радости; Господь — при звуках сурмних.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава: і нині. Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Антифон 2, псалом 47, глас 2.

Стих 1: Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його.

Спаси нас, Сину Божий, що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2: Гори Сионські, ребра північні, місто Царя великого.

Спаси нас, Сину Божий, що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Бог у храмі Своєму знаний як захисник.

Спаси нас, Сину Божий, що вознісся у славі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 4: Бо ось зібралися царі земні, зійшлися докупи.

Спаси нас, Сину Божий, що вознісся у славі…

Слава: і нині. Єдинородний Сину і Слово Боже…

Антифон 3, псалом 48, глас 4.

Стих 1: Слухайте це, всі народи, почуйте всі, хто живе по вселенній.

Тоді тропар, глас 4: Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу.

Стих 2: Земнородні і сини людські, вкупі багаті і вбогі.

Тропар: Вознісся Ти у славі…

Стих 3: Уста мої промовлятимуть премудрість, і повчання серця мого — розум.

Тропар: Вознісся Ти у славі…

Стих 4: Прихилю до притчі вухо моє, відкрию на Псалтирі гадання моє.

Тропар: Вознісся Ти у славі…

Вхідне: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.

Тропар: Вознісся Ти у славі…

Слава: і нині.

Кондак, глас 6: Сповнивши наше спасіння, і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: Я з вами, і ніхто проти вас.

Тоді трисвяте.

Прокимен, глас 7: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.

Стих: Готове серце моє, Боже, готове серце моє, оспівую і співаю в славі моїй.

Апостол в Діяннях, зачало 1 (Діян. 1, 1-12).

Алилуя, глас 2: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.

Стих: Всі народи, заплещіть руками, викликніть Богові голосом радости.

Причасний: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних. Алилуя (тричі).

Замість Достойно… співаємо ірмос: Тебе вище розуму…

На трапезі — велике утішення братії.

У четвер увечері

Кафизму на вечірні не читаємо, якщо де не буває всенічної, кафизма читається рядова.

На Господи, взиваю… ставимо стихів 6 і співаємо стихири самогласні свята 3, і Мінеї 3.

Свята, глас 1:

Піднісшись на небеса, звідкіля і зійшов Ти, не залиш нас сиротами, Господи; нехай прийде Твій Дух, приносячи мир світові, покажи синам людським діла могутности Твоєї, Господи Чоловіколюбче.

Зійшов Ти, Христе, до безначального Твого Отця, неописаного, з Його лоном не розлучаючись, і сила хваління не збільшилась, а єдиним Сином і після втілення пізнаємо Тебе, Господи, Єдинородного Отцю; заради множества щедрот Твоїх помилуй нас.

Ангели Твої, Господи, промовляли до апостолів: мужі галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Цей є Христос Бог, що вознісся від вас на небо, Він прийде знову, у такому образі, у якому бачите Його, що йде на небо; послужіть йому святістю і правдою.

Слава… святого, якщо є, якщо ж ні…

Слава: і нині, глас 2:

Народився Ти, як Сам захотів, явився Ти, як Сам зволив; постраждав плоттю, Боже наш, із мертвих воскрес, подолавши смерть, вознісся у славі, все звершивши, і послав нам Духа Божественного, щоб оспівувати і славити Твоє Божество.

Вхід. Світло тихе…

Прокимен великий, глас 7:

Бог наш на небесах і на землі все, що захотів, створив.

Стих: При виході Ізраїлю з Єгипту, від людей чужих, до дому Якова, стала Юдея святинею Його.

Стих: Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад.

Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад?

І знову: Бог наш на небесах і на землі…

Єктенії: Промовмо всі… Доповнимо молитву нашу…

На стиховні стихири, глас 2:

Той, Хто наповнює все, говорить до учеників, піднявшись на гору Елеонську: О друзі Мої, наближається час вознесіння, ідіть, навчайте народи слова, яке ви чули від Мене. Тоді вознісся Ти у славі як на колісниці; тому, тремтячи, апостоли вжахалися.

Стих: Всі народи, заплещіть руками, викликуйте Господу голосом радости.

Коли Ти супроводжував Матір і учеників до Вифанії, Христе, Ти підняв руки Твої, благословив їх, і коли благословляв їх, хмара світла підняла Тебе на очах їхніх; тоді вознісся Ти у славі, і сів воістину праворуч Отця, з Тобою співпоклоняємого.

Стих: Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.

Прийдіть, вірні, піднімімось разом на високу гору Елеонську, як піднімалися апостоли, і до неба піднесімо серця і помисли, і побачимо нині Господа вознесеного. Тому й ми, вдячно радіючи, взиваймо: слава вознесінню Твоєму, Многомилостивий.

Слава: і нині, глас 6:

На горі святій, побачивши Твоє вознесіння, Христе, сяяння Отчої слави, оспівуємо Твого світлообразного лиця вигляд, кланяємося стражданням Твоїм, шануємо воскресіння, славимо вознесіння славне: помилуй нас.

Тропар свята: Вознісся Ти у славі…

І відпуст.

Службу рядового святого з Мінеї, який прилучився на свято Вознесіння, співаємо на повечір’ї.

1 відгук
to «Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа»
  1. Протоієрей Петро сказав:

    Щиро дякую за вашу допомогу в поширенні Божого слова на рідній мові. Хай береже Вас Бог і пошле многії літа!


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору