«Наша Парафія»

• Проскомиса́ніє діа́коном чесо́ ра́ди возбране́нно єст

Хотя́ ієре́й, Божестве́нноє соверша́ти Тайнодíйствіє, до́лжен єст пе́рвіє у́бо ми́рен би́ти со всíми, ні імíти что на кого́, нíже нань кто да íмать что, і се́рдце єли́ка си́ла, от лука́вих блюсти́ по́мислов, воздержа́ти же ся ма́ло с ве́чера, і бдíти да́же до вре́мене слу́жби.

Вре́мені же прише́дшу, по внегда́ створи́ти оби́чноє предста́телю мета́ніє, вхо́дит в Це́рков, і совокупи́вся с діа́коном, тво́рита вку́пі ко Восто́ку пред святи́ми Вра́ти поклоне́нія три, і к обíма ли́кома по єди́ному.

Та́же глаголе́т діа́кон ти́хим гла́сом:

Благослови́, Влади́ко.

Ієре́й же:

Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м.

Діа́кон: Амíнь.

І начина́ют глагола́ти в себí ти́хо:

Ца́рю Небе́сний: Трисвято́є по О́тче наш:

Ієре́й: Я́ко Твоє́ єст Ца́рствіє…

Та́же глаголю́т Тропарí сíя:

Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́кого бо отвíта недоумíюще, сíю Ти моли́тву, я́ко Влади́ці, грíшнії прино́сим: поми́луй нас.

Сла́ва:

Го́споди, поми́луй нас, на́ Тя бо упова́хом; не прогніва́йся на́ ни зíло, нíже пом’яни́ безако́ній на́ших, но призри́ і ни́ні, я́ко милосе́рд, і ізба́ви нас от вра́г на́ших: Ти́ бо єси́ Бог наш, і ми́ — лю́діє Твої́, всі дíла ру́ку Твоє́ю, і ім’я́ Твоє́ призива́єм.

І ни́ні:

Милосе́рдія две́рі отверзи́ нам, Благослове́нная Богоро́дице, надíющіїся на́ Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от обстоя́ній, Ти́ бо єси́ спасе́ніє ро́ду христіа́нскому.

Та́ж покло́ньшася єдино́щи, отхо́дита і пред íконою Спа́са Христа́ покло́ньшася два́щи, лобза́єта ї, глаголю́ща Тропа́р сей:

Пречи́стому Ти О́бразу покланя́ємся, Благи́й, прося́ще проще́нія прегріше́нієм на́шим, Хри́сте Бо́же, во́лею бо благоізво́лил єси́ взийти́ на Крест, да ізба́виши, ї́хже созда́л єси́ от работи́ вра́жія. Тíм благодаря́ще вопіє́м Ти: Ра́дости ісполни́л єси́ вся, Спа́се наш, прише́дий спасти́ мир.

І цілова́вше О́браз, покланя́єтася єдино́щи. Та́же пред Богоро́дичен прише́дше О́браз і подо́бні покло́ньшася два́щи, цілу́єта єго́, глаголю́ща Тропа́р сей:

Милосе́рдія су́щі Істо́чник, проще́нія сподоби́ нас, Богоро́дице, призри́ на лю́ди согрíшшия, яви́, я́ко при́сно, си́лу Твою́, на́ Тя бо упова́юще, «Ра́дуйся!» — вопіє́м Ти, я́коже іногда́ Гавриї́л, Безпло́тним Архистрати́г.

І по цілова́нії покло́ньшася єдино́щи, ста́нета пред святи́ми Вра́ти, і покланя́єтася три́жди, глаголю́ща в себí:

Бо́же, ми́лостив бу́ди мні грíшному.

І прекло́ньша гла́ви, глаголе́та моли́тву сíю:

Го́споди, посли́ ру́ку Твою́, от висоти́ жи́лища Твоє́го, і укріпи́ м’я во предлежа́щую слу́жбу Твою́. Да неосужде́нно предста́ну стра́шному Твоє́му Престо́лу, і безкро́вноє священнодíйствіє совершу́. Я́ко Твоя́ єст си́ла во вíки віко́м. Амíнь.

І покло́ньшася к Восто́ком, єдино́щи глаголе́та моли́тву сíю:

Ослаби́, остави́, прости́, Бо́же, прегріше́нія моя́ во́лная і нево́лная, я́же в дíлі і сло́ві, во відíнії і невідíнії, во днí і в но́щі, в ра́зумі і в помишле́нії вся́ ми прости́, я́ко Благ і Человіколю́бец.

І а́біє обра́щшася, і к ли́кома покло́ньшася, глаголе́та:

Простíте ми, отцí і бра́тіє, вся, єли́ка согріши́х во вся́ дні живота́ моє́го, і в сíй день, і в сíю нощ, дíлом, сло́вом, помишле́нієм і всíми мої́ми чу́встви, і помолíтеся о мнí грíшнім.

Лю́діє, íли ли́к:

Бог да прости́т і поми́луєт тя, ти́ же помоли́ся о нас, о́тче святи́й.

І а́біє вхо́дита во святи́лище, глаголю́щи в себí:

Вни́ду в До́м Тво́й, поклоню́ся к Це́ркві Свято́й Твоє́й во стра́сі Твоє́м. Го́споди, наста́ви м’я пра́вдою Твоє́ю, враго́в мої́х ра́ди ісправи́ пред Собо́ю пу́ть мой.

Вше́дшима же íма покланя́єтася три́жди пред свято́ю Тра́пезою, глаголю́ща в себí:

Бо́же, ми́лостив бу́ди мні грíшному.

І цілу́єта Єва́нгеліє і святу́ю Тра́пезу, приíмша в ліви́я ру́ки своя́ ко́ждо Стиха́р свой. Тво́рита поклоне́ніє три к Восто́ку, глаголю́ща в себí:

Бо́же, ми́лостив бу́ди мні грíшному.

Та́же прихо́дит ко свяще́ннику діа́кон, держа́ в де́сной руцí Стиха́р с Ораре́м і, поклони́в к не́му гла́ву, глаголе́т:

Благослови́, Влади́ко, Стиха́р с Ораре́м.

Ієре́й же благословля́я єго́ десни́цею, глаголе́т:

Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

І отхо́дит на осо́бноє мíсто діа́кон, к єдино́й стра́ні святи́лища, і облачи́тся во Стиха́р, моля́ся си́це:

Возра́дуєтся душа́ моя́ о Го́споді. Облече́ бо м’я в ри́зу спасе́нія, і оде́ждою весе́лія одія́ м’я, я́ко жени́ху возложи́ ми віне́ц, і я́ко невíсту украси́ м’я красото́ю.

————————————————————————————————————————-

Сíє от стари́х Россíйских Зво́дов 1.

ВОСПОМИНА́НІЯ РА́ДИ СТРАДА́НІЙ ХРИСТО́ВИХ:

і увідíнія, что ка́яждо Свяще́нная оде́жда знамену́єт, прили́чно приложи́ся. А́ще хо́щеши глаголи́ є:

І́род же, укори́в Ісу́са с во́ї свої́ми і поруга́вся Єму́, облече́ Єго́ в оде́жду свíтлу, і возврати́ Єго́ к Пила́ту. Лука́, глава́ 23, зача́ло 110.

—————————————————————————————–

Цілова́в же Ора́р, полага́єт ї на лíвом ра́мені. Нара́квиці 2 же возлага́я на ру́ки, цілова́в. На де́сной у́бо глаголе́т:

Десни́ца Твоя́, Го́споди, прослави́ся в крíпості. Де́сная Ти рука́, Го́споди, сокруши́ враги́, і мно́жеством сла́ви Твоє́я сотре́ супоста́ти.

На лíвой же, цілова́в, глаголе́т:

Ру́ці Твої́ сотвори́сті м’я і созда́сті м’я. Вразуми́ м’я, і научу́ся за́повідем Твої́м.

—————————————————————————————–

Глаголи́ і се́, а́ще хо́щеши:

Спи́ра же, і ти́сущник, і слу́ги Іуде́йскія, я́ша Ісу́са, і св’яза́ша Єго́, і ведо́ша Єго́ к А́нні пе́рвіє. Іоа́н, глава́ 18, зача́ло 58.

————————————————————————————————————————-

Та́ж шед во Проскоми́дію, і, омива́я ру́ці, глаголе́т:

Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́йду О́лтар Твой, Го́споди.

Та́ж оте́р ру́ці, і покло́нится три́жди пред свяще́нними сосу́ди, глаголе́т:

Бо́же, ми́лостив бу́ди мні грíшному.

І украша́єт свяще́нная; святи́й у́бо Ди́скос, цілова́в, поставля́єт от шу́єя стра́ни себе́. Святи́й же Поти́р, цілова́в, поставля́єт от де́сния. Покро́вци у́бо і святу́ю Звізду́, по оби́чаю чи́нно цілова́в поставля́єт. Ло́жицу же та́кожде, цілова́в, отно́сит і полага́єт ю на свято́й Тра́пезі. І та́ко ожида́єт вре́мене.

Ієре́й же облача́яся во Стиха́р, глаголе́т:

Возра́дуєтся душа́ (моя́ о Го́споді)…

Є́же і діа́кон. І приє́м Єпитрахи́ль, благословля́я і цілу́я єго́, глоголе́т:

Благослове́н Бог, ізлива́яй благода́ть Свою́ на ієре́я Своя́, я́ко ми́ро на гла́ві, сходя́щеє на бра́ду, бра́ду Ааро́ню, сходя́щеє на оме́ти оде́жди єго́.

—————————————————————————————–

Не безмíстно глаголи́, і сíє:

Во́їни же обле́кше Ісу́са в ри́зи Єго́, ведо́ша Єго́ на проп’я́тіє. Матте́я, глава́ 27, зача́ло 112.

—————————————————————————————–

Та́же взе́м По́яс і благослови́в, цілу́єт і опоясу́яся, глаголе́т:

Благослове́н Бог, препояса́яй м’я си́лою і положи́ непоро́чен путь мой, соверша́яй но́зі мої́, я́ко є́лені, і на висо́ких поставля́яй м’я.

—————————————————————————————-

І сíє глаголи́:

Совíт створи́ша всі архієре́є і ста́рці лю́дстії на Ісу́са, я́ко уби́ти Єго́, і св’яза́вше Єго́ ведо́ша, і преда́ша Єго́ Понтíйскому Пила́ту іґе́мону. Матвíя, глава́ 27, зача́ло 110.

—————————————————————————————-

Нара́квица же налага́я, то́жде глаголе́т, є́же і діа́кон. Зри ви́ше, лист 175.

А́ще ли же бу́дет Архимандри́т служа́й, приє́м Іпоґона́т, си́річ, Набе́дрник. Благословля́я, і цілу́я, глаголе́т:

Препояши́ ору́жіє своє́ по бе́дрі твоє́м, си́лне. Красото́ю твоє́ю і доброто́ю твоє́ю, і наляци́, і успіва́й, і царству́й íстинни ра́ди, і кро́тости, і пра́вди. І наста́вит тя ди́вно десни́ца твоя́ всегда́, і ни́ні і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

—————————————————————————————–

Глаголи́ і сíє:

Во́їни же іґе́монови, покло́ньшеся на колíну пред Ісу́сом, руга́хуся Єму́, глаголю́ще: Ра́дуйся, Ца́рю Іуде́йский, і, плю́нувше Нань, прия́ша трость і бія́ху по главí Єго́. Матте́я: глава́ 27, зача́ло 110.

—————————————————————————————–

Та́же приє́м Фело́н, благословля́єт єго́ і цілу́єт, глаголя́:

Ієре́ї Твої́, Го́споди, облеку́тся в пра́вду, і преподо́бнії Твої́ ра́достію возра́дуются всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

—————————————————————————————–

Рці і сíє:

Во́їни же Іге́монови приє́мше Ісу́са на су́дищі, собра́ша Нань все мно́жество во́їн, і, совле́кше Єго́, одія́ша Єго́ хлами́дою червле́ною, і іспле́тше віне́ц от те́рнія, возложи́ша на гла́ву Єго́, і тро́сть в десни́цу Єго́. Матте́я: Глава́ 27, зача́ло 112.

—————————————————————————————–

Та́же прихо́дит в Проскоми́дію ієре́й і умива́єт ру́ці, глаголя́:

Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́йду О́лтар Твой, Го́споди, є́же усли́шати ми глас хва́ли Твоє́я і повіда́ти вся чудеса́ Твоя́. Го́споди, возлюби́х благолíпіє до́му Твоє́го і мíсто селе́нія сла́ви Твоє́я. Да не погуби́ши с нечести́вими душа́ моя́, і с му́жми кро́вій — живо́т мой. Ї́хже в ру́ку безако́нія, десни́ца їх ісполни́ся мзди́. Аз же незлобо́ю моє́ю ходи́х, ізба́ви м’я, Го́споди, і поми́луй м’я. Нога́ моя́ ста на правотí, во церква́х благословя́ Тя, Го́споди.

І та́ко оте́р ру́ці Ле́нтієм, і ше́д в Проскоми́дію с діа́коном тво́рита мета́нія три́жди пред Жерто́вником, глаголю́ща:

Бо́же, ми́лостив бу́ди мні грíшному.

І воздíвша оба́ ру́ці к висотí, глаголе́та, держа́щу діа́кону в руцí де́сной Блю́до Анафо́рноє:

Іскупи́л ни єси́ от кля́тви За́конния, Че́стною си Кро́вію. На Крестí пригвозде́н бив і Ко́пієм прободе́н, бесме́ртіє істочи́л єси́ человíком, Спа́се наш, сла́ва Тебí.

І па́ки покло́нятся 3 (рази).

Та́же глаголе́т діа́кон: Благослови́, Влади́ко.

ІЄРЕ́Й ЖЕ:

Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́м.

Діа́кон: Амíнь.

І взе́м ієре́й в лíвую у́бо ру́ку Про́сфору, в де́сную же свято́є Ко́піє, знамена́єт їм три́жди: Верху́ воображе́нія Просфо́рнаго над Блю́дом Анафо́рним, от діа́кона с Ораре́м в десни́ці держи́мим, глаголя́:

В воспомина́ніє Го́спода, і Бо́га, і Спа́са на́шего Ісу́са Христа́. Три́жди.

І а́біє Водружа́єт Ко́піє в де́сную стра́ну воображе́нія, на не́йже начерта́но єст Ім’я́, Ісу́с, от до́лу. І ріжа́ 3 от себе́ к го́рі, глаголе́т:

Я́ко овча́ на заколе́ніє веде́ся.

На лíвой же стра́ні от не́яже начерта́нно «Христо́с». Та́кожде ріжа́, глаголе́т сíє:

І я́ко А́гнец пря́мо стригу́щому Єго́ безгла́сен, та́ко не отверза́єт у́ст Свої́х.

На Го́рной же стра́ні воображе́нія, ріжа́, глаголе́т:

Во смире́нії Єго́ суд Єго́ взя́тся.

На до́лной же стра́ні:

Ро́д же Єго́ кто ісповíсть.

Діа́кон же на коє́мждо різа́нії глаголе́т:

Го́споду помолíмся.

Та́же глаголе́т:

Возми́, Влади́ко.

Ієре́й же, вло́ж свято́є Ко́піє от ре́бр ліви́я стра́ни Про́сфори, взима́єт святи́й Хлíб, глаголя́ си́це:

Я́ко взе́млется от земля́ живо́т Єго́.

Про́сфору у́бо отложи́в на Блю́до Анафо́рноє, святи́й же Хліб полага́єт во знак на свято́м Ди́скосі. І ре́кшу діа́кону:

Пожри́, Влади́ко.

Ієре́й рíжет єго́ Крестао́бразно, глаголя́:

Жре́тся А́гнец Бо́жий, вземля́й гріхи́ ми́ра, за ми́рский живо́т, і спасе́ніє.

І обраща́єт ї на дру́гую стра́ну, на не́йже єст Крест. І а́біє глаголе́т діа́кон:

Прободи́, Влади́ко.

Ієре́й же, пробода́я ї на лíвой стра́ні святи́м Ко́пієм, іде́же начерта́нно єст «Христо́с», глаголе́т:

Єди́н от во́їн Ко́пієм ребра́ Єму́ прободе́.

Діа́кон же а́біє глаголе́т к ієре́ю:

Благослови́, Влади́ко, с’єдине́ніє.

Держа́ в руцí от вина́ вку́пі і води́ в Сосу́ді с’єдине́но, íли в два́ Сосу́да. Ієре́й же, благословля́я руко́ю Крестао́бразно, глаголе́т:

І а́біє ізи́йде Кро́в і Вода́, і ви́дивий свідителствова́, і íстинно єст свіди́телство єго́.

Сíя же ієре́ю глаголю́щу, діа́кон а́біє єдино́ю влива́єт во святи́й Поти́р і вино́, і во́ду, а́ще і не с’єдине́но в єдино́м Сосу́ді.

У В І Щ Е́ Н І Є

Подоба́єт вíдати: Я́ко оде́сную свята́го Хлíба глаголе́тся, от стра́ни на не́йже святи́й Ди́скос стої́т, от та́мо і Ча́сті полага́ются, Свято́й Богоро́диці, і в па́м’ять Дев’яте́м Чи́ном святи́х. По сему́ о́бразу, я́коже ізображе́нно зде́, зри́ши.

Ізображе́ніє положе́нія свята́го Хлíба і ча́стей святи́х.

на свято́м Ди́скосі.

Та́же ієре́й приє́м пе́рвую Про́сфору, глаголе́т: В че́сть і па́м’ять Преблагослове́нния Влади́чица на́шея Богоро́дица, і при́сно Дíва Марíя.

А́ще ли Храм, íли пра́здник Богоро́диці, рцí:

Че́стнаго і сла́внаго єя́ ім’яре́к. Єя́же моли́твами прийми́, Го́споди, же́ртву сíю в пренебе́сний Твой Жерто́вник.

І взе́м Часть святи́м Ко́пієм, полага́єт оде́сную свята́го Хлíба, бли́зь сре́днеє єго́. Я́коже вообрази́хом. Полага́я же, глаголе́т:

Предста́ Цари́ца оде́сную Тебе́, в ри́зи позлаще́нни, одія́на преукраше́на.

Та́же взем ієре́й вто́рую Про́сфору і, ріжа́, глаголе́т:

Че́стних Небе́сних Сил Беспло́тних.

1. І вземля́ пе́рвую Часть, полага́єт ю на лíвой стра́ні свята́го Хлíба, творя́ нача́ло пе́рваго Чи́на.

Та́же глаголе́т: Че́стнаго і сла́внаго Проро́ка Предте́ча, і Крести́теля Іоа́на і всіх святи́х Проро́ков.

2. І взе́м вто́рую Часть, полага́єт под пе́рвою благочи́нно.

Та́же па́ки глаголе́т: Святи́х сла́вних і всехва́лних Апо́стол.

3. І взе́м тре́тію Часть, полага́єт под вто́рою, соверша́я пе́рвий Чин.

Та́же глаголе́т: І́же во святи́х Оте́ц наших Ієра́рх: Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва, Іоа́на Златоу́стаго, Афана́сія, Кири́ла, Никола́я, íже в Ми́ріх, і святи́х трíєх Святи́телей, Митрополи́тов Кíєвских: Петра́, Алексíя, і Іо́ни, Россíйских Чудотво́рцев, Си́мона, Архієпи́скопа Сузда́лскаго і про́чіїх, íже в пеще́рі, і всіх святи́х Ієра́рх.

4. І взем четве́ртую Часть, полага́єт ю пря́мо пе́рвия ча́сти го́рі, творя́ вто́роє нача́ло.

Та́же глаголе́т: Свята́го Апо́стола первому́ченика, і Архидіа́кона Стефа́на, і святи́х великому́ченик: Гео́ргія, Дими́трія, Фео́дора, Іоа́на Нова́го, íже в Соча́ві, і Ро́сских чудотво́рних страстоте́рпец: Кíєвских кня́зей: Рома́на, і Дави́да, і Анто́нія, Євста́фія і Іоа́на в Ви́лні Христа́ ра́ди страда́вших, і Священному́ченика Ку́кши і Пи́мена Пече́рских, і всіх святи́х му́ченик і му́чениц.

5. І взем п’я́тую Часть, і полага́єт ю под пе́рвою, су́щею нача́лом вто́раго Чи́на.

По се́м глаголе́т: Преподо́бних і Богоно́сних Оте́ц на́ших, Анто́нія, Євфи́мія, Са́ви, Оно́фрія, Афана́сія Афо́нскаго, і Преподо́бних Оте́ц на́ших Анто́нія і Феодо́сія Пече́рских, і їх у́ченик: Ни́кона, Іоа́на Многострада́лнаго, Іса́кія і Ма́рка Пече́рних, Про́хора Чудотво́рца, і Мойсе́я У́грина, дíвства ра́ди страда́вшаго, і про́чіїх, і всіх Преподо́бних Оте́ц і Матере́й.

6. І взем ше́стую Часть, полага́єт ю под вто́рою во ісполне́ніє вто́раго Чи́на.

І по сих глаголе́т: Святи́х вра́чев безсре́брник, Ко́зми, і Даміа́на, Ки́ра і Іоа́на, Пантеле́ймона і Єрмола́я, і свята́го Блаже́ннаго Агапи́та, безме́зднаго вра́ча Пече́рскаго, і всíх святи́х безсре́брник.

7. І та́ко взем се́дмую Часть, полага́єт ю го́рі, творя́ тре́теє нача́ло по чи́ну.

Та́же па́ки, глаголе́т: Святи́х Оте́ц на́ших Андре́я і Симео́на, і про́чіїх Христа́ ра́ди юроди́вих, свята́го ім’яре́к, єго́же па́м’ять соверша́єм, і єго́же єст Хра́м.

8. І взе́м о́смую Ча́сть, полага́єт ю под пе́рвою благочи́нно.

Та́же глаголе́т: Святи́х пра́ведних Богооте́ц Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, ї́хже моли́твами посіти́ нас, Бо́же.

9. І та́ко взима́я дев’я́тую часть, полага́єт ю на концí в наполне́ніє тре́тіаго чи́на.

Та́же взем тре́тію Про́сфору, глаголе́т:

Пом’яни́, Влади́ко Человіколю́бче, вся́коє Єпи́скопство правосла́вних, четире́х Патріа́рхов Святи́я Восто́чния Це́ркве, і ве́с по них Ви́шший і Ни́жший при́чет Церко́вний. Єпи́скопа на́шего, ім’яре́к, (здíже і єго́же хо́щет Єпи́скопа (то́чію правосла́внаго) помина́єт. І полага́єт ча́сті їх под святи́м Хлíбом, почина́я ряд живи́х по оби́чаю), Че́стноє Пресвíтерство, о Христі діа́конство, і вес Свяще́ннический чин. Благочести́ваго і Христолюби́ваго Царя́ на́шего, ім’яре́к,

В монастире́х прила́гают і сíє:

Раба́ Бо́жія, отца́ на́шего Архимандри́та, íли Ігу́мена, ім’яре́к, і бра́тію, і сослуже́бники на́ша, презви́теря і діа́кони, і всю́ бра́тію на́шу, ї́хже призва́л єси́ во Твоє́ приобще́ніє за Твоє́ благоутро́біє, Всеблаги́й Влади́ко.

І та́ко взима́я Ча́сті, полага́єт под святи́м Хлíбом чи́нно.

Зри́, ієре́ю

Всіх Єпи́скопов пом’яну́в, єди́ну то́чію Ча́сть ізима́й і под святи́м Хлíбом полага́й. Та́кожде а́ще і Царя́, і Цари́цу, і ча́д їх пом’яне́ши, єди́ну ізима́й. І за Архимандри́та, íли Іґу́мена і бра́тію — єдину́, да не многи́ми ча́стьми наполни́ши безчи́нно Ди́скос. То́жде твори́ і про́чіїх живи́х помина́я, то́чію да чи́нно ісполни́ши ряд до конца́. Мо́жеши бо над єди́ною ча́стію, мно́гоє мно́жество єли́ко хо́щеши іме́н пом’яну́ти. Сíє і во вто́ром ря́ді твори́. А́ще же мно́го бу́дет Свяще́нников служа́щих, ти, началству́яй, оста́ви мíсто в ря́діх, да і они́ свої́ ча́сті полага́ют. О всіх живи́х на єди́ной ча́сті ко́ждо їх. На вто́рой же ме́ртвих, на тре́тей же себе́ да помина́єт.

Та́же приї́м Четве́ртую Про́сфору, помина́єт всіх, ї́хже íмать живи́х, по íмени всіх, глаголя́:

Го́споди, Ісу́се Хри́сте, прийми́ Же́ртву сíю в оставле́ніє гріхо́в раба́ Твоє́го, ім’яре́к. І та́ко полага́єт Ча́сті под святи́м Хлíбом в той же ряд. По сих приíм П’я́тую Про́сфору, глаголе́т:

О Блаже́нной па́м’яти і о оставле́нії гріхо́в блаже́нних кти́торов. А́ще в монастирí: святи́я оби́телі сея́. А́ще же в ми́рстей Це́ркві: свята́го Хра́ма сего́. І полага́єт ча́сті под святи́м Хлíбом, начина́я вто́рий ряд.

Помина́єт же і рукоположи́вшаго ї Архієре́я си́це, а́ще уже́ престави́ся. А́ще же жи́в єст, со живи́ми, а не зде́.

Пом’яни́, Го́споди, усо́пшаго раба́ Твоє́го, отца́ на́шего Архієпи́скопа, íли Єпи́скопа ім’яре́к, і дру́гія вся, єли́ких íмат усо́пших помина́єт, глаголя́:

Пом’яни́, Го́споди, усо́пшаго раба́ Твоє́го ім’яре́к.

На концí же глаголе́т си́це:

І всіх в наде́жді Воскресе́нія і жи́зні вíчния, і Твоє́го приобще́нія, усо́пших правосла́вних оте́ц, і бра́тій на́ших, Человіколю́бче Го́споди.

Полага́єт же о усо́пших на долнíйшом ряду́, є́же єст вто́рий под святи́м Хлíбом. Та́же приє́м ше́стую Про́сфору, глаголе́т:

Пом’яни́, Го́споди, по мно́гим щедрота́м Твої́м і моє́ недосто́їнство, і прости́ ми вся́коє прегріше́ніє во́лноє же і нево́лноє. І полага́єт на концí пе́рваго ряду́ под святи́м Хлíбом, си́ єст живи́х.

Діа́кон же, приíм Гу́бу, опа́сно сопрята́єт на крає́х свята́го Ди́скоса су́щія крупи́ца, к чи́нно расположе́нним ча́стем, под святи́м Хлíбом, в є́же ні єдино́й от них па́сти на зе́млю.

Та́ж приíм Кади́лницу і фиміа́м, глаголе́т к ієре́ю ти́хо:

Благослови́, Влади́ко, Кади́ло.

Ієре́й же благословля́єт руко́ю Крестао́бразно, глаголя́ моли́тву сíю:

Кади́ло, Ти, прино́сим, Хри́сте Бо́же наш, в во́ню благоуха́нія духо́внаго, є́же приє́м во пренебе́сний Твой Жерто́вник. Вознизпосли́ нам благода́ть Пресвята́го Твоє́го Ду́ха.

По благослове́нії от ієре́я да́ном, вложи́в діа́кон Кади́ло в Кади́лницу, глаголе́т:

Го́споду помолíмся.

Ієре́й же, покади́в Звізду́, полага́єт ю верху́ свята́го Хлíба, глаголя́:

І, прише́дши звізда́, ста ве́рху іде́же бі Отроча́.

Діа́кон: Го́споду помолíмся.

Ієре́й покади́в пе́рвий покро́вец, обви́в покро́вцем Кади́лницу, і ісполни́в во́ня фиміа́мния, покрива́єт святи́й Хлíб с Ди́скосом, глаголя́:

Пса́лм, 92.

Госпо́дь воцари́ся, в ліпоту́ ся облече́. Облече́ся Госпо́дь в си́лу і препояса́ся, ібо́ утверди́ Вселе́нную, я́же неподвижи́тся. Гото́в Престо́л Твой отто́лі, от вíка Ти́ єси́. Воздвиго́ша рíки, Го́споди, воздвиго́ша рíки гла́си своя́. Воздви́гнут рíки, стру́ги своя́ от гла́сов во́д мно́гих. Ди́вни висоти́ мо́рскія, ди́вен в висо́ких Госпо́дь. Свідíнія Твоя́ увіри́шася зíло. До́му Твоє́му подоба́єт святи́ня, Го́споди, в долготу́ днíй.

Діа́кон: Го́споду помолíмся. Покри́й, Влади́ко.

Ієре́й же та́кожде, покади́в вто́рий покро́вец, покрива́єт святи́й Поти́р, глаголя́:

Покри́ Небеса́ добродíтель Ти, Хри́сте, і хва́ли Твоє́я іспо́лнь земля́.

Діа́кон: Го́споду помолíмся. Покри́й обо́я, Влади́ко.

Ієре́й же та́кожде, покади́в тре́тій покро́в, íже нари́чется Аї́р, покрива́єт їм обо́я, глаголя́:

Покри́й нас, Бо́же, кро́вом кри́лу Твоє́ю і отжени́ от нас вся́каго вра́га і супоста́та, і умири́ живо́т наш, Го́споди, поми́луй нас і ми́р Свой, і спаси́ душа́ на́ша, я́ко Благ і Человіколю́бец.

Та́же взе́м ієре́й Кади́лницу, Да́ри предложе́нния, ка́дит три́жди, глаголя́:

Благослове́н Бог си́це ізволи́вий.

Діа́кон же за кої́мждо ра́зом, наво́дит глаголя́:

Всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По сем отда́в ієре́й діа́кону Кади́лницу, покланя́єта ся о́ба с благоговíнієм три́жди. І а́біє діа́кон глаголе́т:

О предложе́нних че́стних Да́ріх, Го́споду помолíмся.

Ієре́й же — моли́тву предложе́нія:

Бо́же, Бо́же наш, Небе́сний Хліб, пи́щу всего́ ми́ра, Го́спода на́шего і Бо́га Ісу́са Христа́, посла́вий Спа́са, і Ізбави́теля, і Благода́теля, благословя́ща і освяща́юща нас. Сам благослови́ предложе́ніє сíє, і прийми́ є в пренебе́сний Твой Жерто́вник. Пом’яни́, я́ко Благ і Человіколю́бец, прине́сших і за ї́хже принесо́ша, і нас неосужде́нних сохрани́ во священнодíйствії Божестве́нних Твої́х Та́їн. Я́ко святи́ся і просла́вися Прече́стноє і Великолíпоє Ім’я́ Твоє́, Отца́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Таж ієре́й: Сла́ва Тебí, Хри́сте Бо́же, Упова́ніє на́ше, сла́ва Тебí.

Діа́кон: Сла́ва: і ни́ні. Го́споди, поми́луй, три́жди. Благослови́.

І тво́рит ієре́й отпу́ст. А́ще єст недíля, глаголе́т си́це:

Воскреси́й із ме́ртвих Хри́стос, íстинний…

А́ще же пра́здник, то пра́зднику да глаголе́т: [І:]

Христо́с, íстинний Бог наш… По оби́чаю.

А́ще ли в про́стий день, глаголе́т:

Христо́с, íстинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своє́я Ма́тере, і íже во святи́х Отца́ на́шего Іоа́на, Архієпи́скопа Константи́ня гра́да Златоу́стаго, і всіх святи́х, поми́луєт і спасе́т нас, я́ко Благ і Человіколю́бец.

А́ще же бу́дет Літургíя Вели́каго Васи́лія, рцí:

І́же во святи́х отца́ на́шего Васи́лія Вели́каго, Архієпи́скопа Кеса́рія Капподокíйскія, і всіх святи́х, поми́луєт і спасе́т нас.

Діа́кон: Амíнь.

По Отпу́сті же ка́дит діа́кон пе́рвіє свято́є предложе́ніє на Жерто́вниці. Та́же отхо́дит і ка́дит святу́ю Тра́пезу Крестао́бразно, глаголя́ в себí:

Во гро́бі пло́тски, во а́ді же с душе́ю я́ко Бог, в раї́ же с разбо́йником, і на Престо́лі бил єси́, Хри́сте, с Отце́м і Ду́хом, вся ісполня́я, Неописа́нний.

Та́же пса́лм 50: Поми́луй м’я, Бо́же… вес до конца́. О не́мже О́лтар, у́бо і всю Це́рков покади́в, вхо́дит во святи́й О́лтар і па́ки ка́дит святу́ю Тра́пезу, і вес святи́й О́лтар, і ієре́я. Та́же Кади́лницу у́бо отлага́єт на мíсто своє́, сам же прихо́дит к ієре́ю. І ста́вша о́ба вку́пі, ієре́й і діа́кон, пред свято́ю Тра́пезою, покланя́єтася три́жди в себí, моля́щася, і глаголю́ща:

Ца́рю Небе́сний, Утіши́телю, Ду́ше íстинний, ве́зді сий, і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кія скве́рни, і спаси́, Бла́же, душа́ на́ша.

Та́же: Сла́ва в ви́шних Бо́гу, і на землí мир, в человíціх благоволе́ніє два́щи.

Го́споди, устнí мої́ отверзе́ши, і уста́ моя́ возвістя́т хва́лу Твою́ єдино́щи. І цілу́єта ієре́й у́бо свято́є Єва́нгеліє, діа́кон же — святу́ю Тра́пезу. І по сем, преклони́в діа́кон главу́ свою́ ієре́єві, держа́ і Ора́р трема́ пе́рсти де́сния руки́, глаголе́т:

Вре́м’я є́же сотвори́ти Господеві, Влади́ко, благослови́.

Ієре́й же знамена́я єго́, глаголе́т:

Благослове́н Бог наш всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́м.

Діа́кон: Амíнь. Ізре́к, глаголе́т: Помоли́ся о мнí, Влади́ко.

Ієре́й же: Да іспра́вит Госпо́дь сто́пи твоя́.

І па́ки діа́кон: Пом’яни́ м’я, Влади́ко святи́й.

Ієре́й же: Да пом’я́нет тя Госпо́дь Бог, во Ца́рствії Своє́м всегда́, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м.

Діа́кон же рек: Амíнь.

І, покло́нься, ісхо́дит із О́лтаря і, отверза́я Вели́кая Вра́та, глаголе́т: Прему́дрость.

Лик: Честнíйшую Херуви́м…

І́менем Госпо́дним благослови́, о́тче.

Ієре́й: Бо́же, ущедри́ ни і благослови́ ни…

Лик: Слава: і нині. Го́споди, поми́луй три́жди.

Благослови́.

Ієре́й — отпу́ст:

Христо́с, íстинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своє́я Ма́тере, і íже во святи́х Отца́ на́шего Іоа́на, Архієпи́скопа Константи́ня гра́да Златоу́стаго, і всíх святи́х, поми́луєт і спасе́т нас, я́ко Благ і Человіколю́бец.

А́ще же єст Недíля, рцí:

Воскреси́й із ме́ртвих Христо́с, íстинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своє́я Ма́тере, си́лою Че́стнаго і Животворя́щаго Креста́, і íже во святи́х Отца́ на́шего Іоа́на, íли Васи́лія, і всíх святи́х, і про́чая до конца́.

О ПРОСКОМИСА́НІЇ ДІА́КОНОМ

Чесо́ ра́ди возбране́но єст, подоба́єт вíдати я́ко діа́коном проскомиса́ти возбране́но єст, святи́м íже в Нике́ї Пе́рвим Собо́ром, святи́х і Богоно́сних Оте́ц. Я́коже рече́ся Пра́вилом 18-тим↑. Діа́коном ніка́коже Приноше́нія прино́сити, си́річ, Про́сфори не проскомиса́ти, ні дая́ти Пресви́тером Божестве́нноє Причаще́ніє, ні пре́жде тіх прикаса́тися. Но по Пресвíтеріх тако́вую Євхари́стію восприйма́ти їм, íли от Єпи́скопа, íли от Пресви́тера. Нíже посре́ді Пресвíтер сіда́ти, да не сідя́ще ви́шше їх, честнíйші мня́тся би́ти, є́же єст безчи́нно. А́ще кто не оста́нется того́, Пра́вилом сим да ізве́ржется. Но Проскомиса́ющу Пресвíтеру, прихо́дит діа́кон, і прино́сит дві Про́сфорі, і дає́т ієре́ю. Ієре́й же на пе́рвой у́бо помина́єт пре́жде живи́х, ї́хже хо́щет діа́кон всіх. На Вто́рой же Про́сфорі — ме́ртвих, ї́хже хо́щет пом’яне́т всіх. І у́бо ієре́й Ча́сті ізима́єт, сам же діа́кон íмена да глаголе́т:

Подоба́єт вíдати і сíє, я́ко а́ще слу́чится би́ти собо́ру Свяще́нников мно́гих на свято́й Літургíї. Пе́рвий от ни́х єди́н то́чію да Проскомиса́єт, да́же до:

І всіх в наде́жді Воскресе́нія…

Та́же отто́лі всі до́зде проче́тше во кра́тці, іду́т єди́н по єди́ному, і помина́ют живи́х і ме́ртвих, єли́ціх íмут.

Послíди же і діа́кони тíмже о́бразом, прихо́дят к єди́ному Пресвíтеру, íже преднача́лствуєт о́нже помина́єт і діа́коном, єли́ко требу́ют живи́х і ме́ртвих, я́ко предрече́ся.

Та́же глаголю́т всі:

І всіх, íже в наде́жді Воскресе́нія… і про́чеє по оби́чаю, я́коже ви́шше пи́санно єст. І та́ко покло́ньшеся отхо́дят.

1. «Російськими Зводами» у Служебнику названо саме українські «зводи». «Ро́сія», «Ру́сія», «Русь» — законні назви тодішньої України, а не тодішньої Московії. Докладніше див. Півторак Г. Українці : Звідки ми і наша мова : Дослідження, факти, документи. — 2014 р., 280 с. — С. 99—118. [↩]
2. Нарукавниці. [↩]
3. Надрізає. [↩]

Опубліковано: 17.08.2014; востаннє змінено: 26.12.2018.