«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиСлужебник

Божественна літургія святого отця нашого Василія Великого

Знай, що ця Божественна літургія Василія Великого не завжди співається, а в час, спеціально вказаний за Уставом: в недільні дні святої Чотиридесятниці (Великого посту), крім неділі Вербної, і в святий Великий четвер, і у Велику суботу, і в навечір’я Різдва Христового і Богоявлення, і в день пам’яті святого Василія Великого. Устав цієї літургії є такий самий, як і літургії Іоана Золотоустого.

ДИЯКОН: Благослови, владико.

СВЯЩЕНИК бере Святе Євангеліє, творить ним знак хреста і виголошує:

Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ВЕЛИКА, АБО МИРНА ЄКТЕНІЯ

ДИЯКОН: В мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За місто наше (село наше або святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

В разі потреби тут бувають додаткові прохання.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК тихо читає молитву першого антифону:

Господи Боже наш, Твоя держава несказанна і слава неосяжна. Твоя милість безмірна і чоловіколюбство невимовне. Сам, Владико, з благосердя Твого зглянься на нас і на святий храм цей і подай нам і тим, що моляться з нами, багату милість Твою і щедрість Твою.

Виголос:

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

І співають АНТИФОН ПЕРШИЙ.

ДИЯКОН, вклонившись, стоїть перед образом Христа, а після антифону стає на звичайному місці і, вклонившись, виголошує

МАЛУ ЄКТЕНІЮ

Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК тихо читає молитву другого антифону:

Господи Боже наш, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, охорони повноту Церкви Твоєї, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю Божественною силою і не залишай нас, що надіємось на Тебе. Виголос:

Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

І співають АНТИФОН ДРУГИЙ.

Потім ДИЯКОН на звичайному місці виголошує:

Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК тихо читає молитву третього антифону:

Ти, що дав нам ці спільні й однодушні молитви і обіцяв виконати прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я Твоє, Сам і нині прохання рабів Твоїх на благо їм сповни, і подай нам і в цьому житті розуміння Твоєї істини, і в майбутньому даруй життя вічне.

Виголос:

Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і

Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

І співають АНТИФОН ТРЕТІЙ.

Коли співають третій антифон, священик і диякон, ставши перед святим престолом, вклоняються тричі. Тоді священик бере Святе Євангеліє, подає дияконові і йдуть праворуч поза престолом; вийшовши північними дверима, з ставниками попереду, стають на звичайному місці (на амвоні), схиляють обидва голови і, коли ДИЯКОН промовить: Господу помолимось, — СВЯЩЕНИК тихо читає

МОЛИТВУ ВХОДУ

Владико, Господи Боже наш, що встановив на Небесах чини і воїнства ангелів і архангелів служити славі Твоїй, вчини, щоб з нашим входом відбувся і вхід святих ангелів, що разом з нами служили б і прославляли б Твою благість. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після молитви диякон стає в Царських вратах праворуч священика і, показуючи орарем до престолу, промовляє:

Благослови, владико, святий вхід.

СВЯЩЕНИК, благословляючи, промовляє:

Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

ДИЯКОН: Амінь.

ДИЯКОН дає священикові цілувати Євангеліє, стає в Царських вратах, підносить Євангеліє вгору і виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно.

СПІВЦІ: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Сий, співаємо Тобі: алилуя.

Якщо в неділю:

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: алилуя. Якщо в свято Богородиці:

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: алилуя.

Також співають належні тропарі і кондаки, а СВЯЩЕНИК в той час читає

МОЛИТВУ ТРИСВЯТОГО

Боже Святий, Ти в святих перебуваєш, Тебе трисвятими голосами серафими оспівують і херувими славлять, і всі Небесні Сили Тобі поклоняються. Ти привів усе з небуття до буття, створив чоловіка на образ Свій і подобу і всякими дарами його прикрасив. Кожному, хто просить. Ти даєш премудрість і розум, не відкидаєш і грішника, а встановляєш покаяння для спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю годину стати перед славним Твоїм жертовником і належне Тобі поклоніння і хвалу приносити. Сам, Владико, прийми з наших грішних уст Трисвяту пісню, зглянься на нас з милосердя Твого, прости нам усяку провину вільну і невільну, освяти наші душі і тіла і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами Пресвятої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.

Коли співці проспівають тропарі і кондаки, ДИЯКОН, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священика:

Благослови, владико, час Трисвятого.

СВЯЩЕНИК, благословляючи його, виголошує:

Бо Ти Святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.

Диякон (якщо є) підходить до Царських врат і, вказуючи орарем на образ Христа і на вірних, виголошує:

І на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

Співці співають «Трисвяте», а священик і диякон тричі промовляють «Трисвяте», вклоняючись перед святим престолом. Тоді промовляє диякон до священика:

Звели, владико.

І йдуть до Горнього місця, поцілувавши святий престіл. СВЯЩЕНИК, йдучи, промовляє:

Благословен, хто йде в ім’я Господнє.

ДИЯКОН: Благослови, владико, Горній престіл.

СВЯЩЕНИК: Благословен єси на Престолі слави Царства Твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СВЯЩЕНИКОВІ належить стояти або сидіти збоку Горнього місця, на південь від нього.

Після «Трисвятого» ДИЯКОН, ставши перед Царськими вратами, виголошує:

Будьмо уважні.

СВЯЩЕНИК: Мир усім.

ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Премудрість.

ЧИТЕЦЬ: Прокимен (і виголошує проки-мен, а співці повторюють тричі за ним).

Після цього

ДИЯКОН: Премудрість.

ЧИТЕЦЬ: Діянь святих апостолів читання. Або: Соборного послання святого апостола (ім’я) читання. Або: До Римлян (Коринф’ян, Галатів тощо) послання святого апостола Павла читання.

І знову

ДИЯКОН: Будьмо уважні.

Поки читається Апостол, ДИЯКОН з кадилом підходить до священика і просить благословення словами:

Благослови, владико, кадило.

Прийнявши благословення, кадить святий престіл навкруги і ввесь вівтар, іконостас, священика і людей, священик під час читання Апостола сидить з південного боку Горнього місця (на Горньому місці сидить тільки архиєрей), а коли читець скінчить читати Апостол, СВЯЩЕНИК промовляє:

Мир тобі.

ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Премудрість.

ЧИТЕЦЬ: Алилуя (і виголошує стих із псалмів).

СПІВЦІ: Алилуя, алилуя, алилуя.

А СВЯЩЕНИК, стоячи перед святим престолом, проказує

МОЛИТВУ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбний Владико, Богопізнання Твого нетлінне світло, і відкрий мислені очі наші на розуміння євангельської проповіді Твоєї. Всели нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб ми, подолавши всі тілесні похоті, провадили духовне життя і думали, і чинили все вгодне Тобі. Бо Ти єси освячення і просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

ДИЯКОН, скінчивши кадити, підходить до священика і, схиливши перед ним голову, показує на Святе Євангеліє і виголошує:

Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангеліста (ім’я).

СВЯЩЕНИК, благословляючи його, виголошує:

Бог, молитвами святого славного всехвального апостола і євангеліста (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою на сповнення Євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

ДИЯКОН: Амінь.

Священик подає дияконові Св. Євангеліє, а диякон приймає його та виходить Царськими вратами на солею, а попереду нього йдуть свічконосці.

СВЯЩЕНИК, стоячи перед святим престолом обличчям на захід, виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Потім, благословляючи:

Мир усім.

СПІВЦІ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Від (ім’я євангеліста) Святого Євангелія читання.

СПІВЦІ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.

Після Євангелія промовляє СВЯЩЕНИК:

Мир тобі, що благовістуєш.

СПІВЦІ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон, дійшовши до Царських врат, віддає Святе Євангеліє священикові, а сам лишається на солеї. Якщо священик сам має читати Євангеліє, то диякон не говорить слів: «Благослови, владико, благовістителя…».

ПОТРІЙНА ЄКТЕНІЯ

ДИЯКОН, ставши на звичайному місці, починає;

Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого промовмо.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі). 1 так до кінця єктенії.

СВЯЩЕНИК тихо читає благальну молитву;

Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милості Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.

ДИЯКОН: Ще молимось за Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), за братів наших священиків, священномонахів і за все у Христі братство наше.

При цих словах священик розгортає амтимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.

ДИЯКОН: Ще молимось за Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили у всякому благочесті і чистоті.

Тут бувають додаткові прохання.

ДИЯКОН: Ще молимось за Святійших Патріархів православних, за благочестивих і повікнезабутніх фундаторів святого храму цього (в монастирі — святого монастиря цього), і всіх раніше спочилих отців і братів наших, що тут і повсюди лежать, – православних.

ДИЯКОН: Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих (поминає імена за здоров’я), і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої скорботи, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.

ДИЯКОН: Ще молимось за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих, що трудяться, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.

СВЯЩЕНИК: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН: Оголошені, помоліться Господеві.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (і так за кожним проханням).

ДИЯКОН: Вірні, за оголошених помолимось, щоб Господь помилував їх;

ДИЯКОН: Щоб просвітив їх словом істини;

ДИЯКОН: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.

Священик розкриває і верхню частину св. антимінса.

ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.

ДИЯКОН: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

ДИЯКОН: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

МОЛИТВА ЗА ОГОЛОШЕНИХ

Господи Боже наш, що на небі живеш і споглядаєш на всі діла Твої; зглянься на рабів Твоїх оголошених, що голови свої вклонили перед Тобою, дай їм легке ярмо, учини їх гідними членами Святої Твоєї Церкви і сподоби їх купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління для пізнання Тебе, Істинного Бога нашого.

СВЯЩЕНИК: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН (або священик, якщо править без диякона): Оголошені, вийдіть. (А якщо є другий диякон, то виголошує і той): Оголошені, вийдіть. (І знову перший): Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ПЕРША МОЛИТВА ВІРНИХ

Ти, Господи, показав нам цю велику тайну спасіння; Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, стати служителями святого Твого жертовника.

Ти Силою Святого Твого Духа вчинив нас гідними служби цієї, щоб ми, неосудно ставши перед святою славою Твоєю, принесли Тобі жертву хвали, Ти-бо дієш усе в усьому. Дай, Господи, щоб наша жертва і за гріхи наші і за людську несвідомість стала вгодною і приємною Тобі.

Поки священик молиться, диякон продовжує проголошувати єктенію.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Премудрість.

СВЯЩЕНИК (виголос): Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

Коли священик править один, то дальших прохань не промовляє.

ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДРУГА МОЛИТВА ВІРНИХ

Боже, з милістю і щедротами Ти навістив смирення наше; поставив нас, смиренних і грішних і недостойних рабів Твоїх, пред святою славою Твоєю служити святому Твоєму жертовникові. Ти укріпи нас силою Святого Твого Духа на службу цю і дай нам слово, відкривши уста наші, призивати благодать Святого Твого Духа на дари, що мають бути принесені.

ДИЯКОН (якщо його нема, виголошує священик):

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Премудрість.

ДИЯКОН північними дверима йде у вівтар.

СВЯЩЕНИК (виголос): Бо під Твоєю державою завжди охорону маючи, Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

І співають Херувимську пісню. Диякон, узявши кадило і поклавши ладану, підходить до священика і, прийнявши благословення від нього, кадить навкруги святий престіл і весь вівтар та іконостас, а потім священика, співців і народ, промовляючи про себе 50-й псалом. А СВЯЩЕНИК тихо читає молитву;

Ніхто із зв’язаних тілесними пристрастями і похіттю не достойний приходити, або наближатися, або служити Тобі, Царю слави! Бо служити Тобі -велике і страшне навіть для самих Небесних Сил. Одначе, з невимовного і безмежного Твого чоловіколюбства, Ти Сам непреложно і незмінно став чоловіком, був нашим Архиєреєм і, як Владика всього, передав нам священнодійство Богослужної цієї і безкровної жертви. Бо Ти Єдиний, Господи Боже наш, маєш владу над небесним і земним; Тебе на Престолі херувими носять, Ти серафимів Господь і Цар Ізраїлю, Ти Єдиний Святий і в святих перебуваєш. Тому молю я Тебе, Єдиного, Благого і Благопослушного: зглянься на мене, грішного і негідного раба Твого, і очисти мою душу й серце від совісті лукавої, і силою Святого Твого Духа мене, одягненого благодаттю священства, учини гідним стати коло святої Твоєї цієї трапези та священнодіяти тайну Святого і Пречистого Твого Тіла і Чесної Крови. До Тебе-бо я приходжу, вклонивши голову свою, і молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене і не відкидай мене із слуг Твоїх, а сподоби мене, грішного і недостойного раба Твого, принести Тобі дари ці. Бо Ти єси Той, що приносиш жертву і принесений, що приймаєш і роздаєшся, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після молитви і кадіння священик та диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують Херувимську пісню і по кожнім проказуванні вклоняються один раз.

СВЯЩЕНИК: Ми, що херувимів тайно уявляємо і Животворчій Тройці Трисвятую пісню співаємо, відкладімо нині всякі житейські піклування.

ДИЯКОН: Щоб підняти Царя всіх, Якого в славі проводять невидимо ангельські чини. Алилуя, алилуя, алилуя.

У ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР замість Херувимської пісні СВЯЩЕНИК промовляє:

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

У ВЕЛИКУ СУБОТУ СВЯЩЕНИК промовляє:

Нехай мовчить всяка плоть людська, і нехай стоїть із страхом і трепетом, і ні про що земне в собі не помишляє, Цар-бо над царями і Господь над володарями приходить у жертву Себе принести і дати Себе на поживу вірним. Перед Ним ідуть чини ангельські, з усяким началом і владою, многоокі херувими і шестикрилі серафими, лиця закриваючи і співаючи пісню: алилуя, алилуя, алилуя.

Священик і диякон цілують святий престіл і переходять до жертовника (диякон попереду), де уже стоять іподиякони (або братчики) зі свічками. СВЯЩЕНИК бере в диякона кадило, кадить тричі жертовник і молиться про себе;

Боже, очисти мене грішного.

Тоді віддає кадило дияконові, який бере його на мізинець правої руки. ДИЯКОН тихо промовляє до священика;

Візьми, владико.

СВЯЩЕНИК кладе воздух на ліве плече диякона, промовляючи;

Піднесіть руки ваші до Святині і благословіть Господа.

Священик бере покритий малим покрівцем дискос і з побожністю та увагою ставить на голову диякона, який стає на одне коліно; диякон, тримаючи кінець ораря в лівій руці, а кадило на пальці правої руки, тримає дискос обома руками на голові. Сам священик бере покриту покрівцем святу чашу і тримає її перед собою. Всі виходять через північні двері на солею: іподиякони або братчики несуть свічки, за ними йде диякон і далі священик. ДИЯКОН виголошує:

Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого (ім’я правлячого єпископа) нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Коли СВЯЩЕНИК править без диякоиа, то виголошує це саме, а коли з дияконом, то виголошує далі:

Преосвященних митрополитів, архиєпископів і єпископів православних, священство, дияконство і весь чернечий чин, Богом бережену Україну нашу, владу і військо її, парафіян святого храму цього, вас і всіх православних християн нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь. Щоб підняти Царя всіх, Якого в славі проводять невидимо ангельські чини. Алилуя (тричі).

ДИЯКОН входить у вівтар Царськими вратами і стає праворуч, а коли входить священик, то промовляє до нього:

Священство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своєму.

А СВЯЩЕНИК до диякона:

Священнодияконство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Священик ставить святу чашу на антимінсі праворуч і знімає з неї покрівець. Тоді бере з голови диякона дискос, ставить його на антимінсі ліворуч, теж знімає і відкладає покрівець. Ці дії СВЯЩЕНИК виконує, тихо промовляючи тропарі:

Благообразний Йосиф, із древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнувши і пахощами у гробі новім покривши, поклав.

У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, в раю ж з розбійником і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний.

Як життєносець, як кращий від раю і воістину світліший від усякої царської палати, явився для нас Гріб Твій, Христе, джерелом нашого воскресіння.

Тоді бере воздух з плеча диякона і, подержавши його над кадилом, покриває ним Святощі, промовляти знову один тропар:

Благообразний Йосиф, із древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнувши і пахощами у гробі новім покривши, поклав.

А далі бере від диякона кадило, тричі кадить Святощі і промовляє:

Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на жертовник Твій тільців.

СВЯЩЕНИК віддає кадило дияконові і промовляє, схиливши голову:

Пом’яни мене, брате і співслужителю.

ДИЯКОН же до нього:

Нехай пом’яне Господь Бог священство твоє в Царстві Своєму.

Тоді ДИЯКОН, схиливши голову і трьома пальцями правої руки тримаючи орар, промовляє до священика:

Помолися за мене, владико святий. СВЯЩЕНИК: Дух Святий нехай зійде на тебе, і сила Вишнього нехай осінить тебе.

ДИЯКОН: Той же Дух допомогає нам у всі дні життя нашого. Пом’яни мене, владико святий.

Тоді СВЯЩЕНИК:

Нехай пом’яне тебе Господь Бог у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

ДИЯКОН, промовивши: Амінь, – цілує праву руку священика, виходить північними дверима і, ставши на звичайному місці, виголошує єктенію;

Доповнимо молитву нашу Господу.

СПІВЦІ (за кожним проханням): Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За принесені чесні дари Господу помолимось.

ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

Після перенесення Божественних Дарів на святий престіл СВЯЩЕНИК промовляє

МОЛИТВУ ПРИНЕСЕННЯ

Господи Боже наш! Ти створив нас і привів до цього життя; показав нам путі до спасіння; дарував нам відкриття небесних Таїн; Ти поставив нас на цю службу силою Духа Твого Святого. Сподоби ж нас, Господи, бути служителями Твого Нового Завіту, слугами Святих Твоїх Таїн; вчини нас, що з великої милості Твоєї наближаємось до святого Твого жертовника, бути достойними приносити Тобі цю словесну і безкровну жертву за наші гріхи і людську несвідомість, прийми жертву нашу в святий і наднебесний і мислений Твій жертовник, як приємні пахощі, і зішли нам благодать Святого Твого Духа.

Зглянься на нас, Боже, і подивись на цю службу нашу, і прийми її, як приймав Ти дари Авеля, жертви Ноя, всепалення Авраама, священні жертви Мойсея і Аарона, мирні жертви Самуїла. Як приймав Ти від святих Твоїх апостолів істинну службу цю, так і з рук нас грішних прийми дари ці з милосердя Твого, Господи; щоб ми, сподобившись служити непорочно святому Твоєму жертовнику, здобули нагороду вірних і мудрих управителів у страшний день Твоєї праведної відплати.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просимо.

СПІВЦІ (за кожним проханням): Подай, Господи.

ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просимо.

ДИЯКОН: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просимо.

ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу в Господа просимо.

ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просимо.

ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного, і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просимо.

ДИЯКОН: Пресвяту Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК (виголос): Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК (звертається до народу і благословляє): Мир усім.

СПІВЦІ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Полюбімо один одного, щоб однодумно сповідувати

СПІВЦІ: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.

І СВЯЩЕНИК тричі вклоняється перед св. престолом, про себе промовляючи:

Возлюблю Тебе, Господи, Кріпосте моя; Господь – Твердиня моя і Пристановище моє.

І цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чашею і край престолу. Коли правлять два священики або більше, то всі цілують Святощі і один одного в праве і ліве плече і руку. Старший промовляє: Христос посеред нас, а другий відповідає: І є, і буде. Диякони також цілують свої орарі і один одного в плечі і промовляють, як і священики.

ДИЯКОН: Двері, двері! В премудрості будьмо уважні.

Священик підносить воздух і повіває ним над Святими Дарами, проказуючи Символ віри (якщо буде кілька священиків, то всі вони разом тримають воздух над Святими Дарами) і, поцілувавши його, відкладає в кінці Символу віри.

СИМВОЛ ВІРИ

Вірую в Єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків.

Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, як було написано.

І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що

Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.

ДИЯКОН (стоячи на солеї): Станьмо побожно, станьмо зо страхом. Будьмо уважні, щоб у мирі святу жертву приносити.

СПІВЦІ: Милість миру, жертву хвали.

Диякон відходить у вівтар північними дверима і, взявши рипіду, побожно обвіваєг Святощі. Якщо нема рипіди, чинить це складеним малим покрівцем.

СВЯЩЕНИК (звертаючись до вірних і благословляючи їх): Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами.

СПІВЦІ: І з духом твоїм.

СВЯЩЕНИК: До неба піднесімо серця.

СПІВЦІ: Піднесли до Господа.

СВЯЩЕНИК: Дякуємо Господеві.

СПІВЦІ: Достойно і правдиво є поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці Єдиносущній і Нероздільній.

А СВЯЩЕНИК молиться:

Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, Тобі поклоняємось! Воістину достойно, і правдиво, і величі святости Твоєї подобає, Тебе хвалити, Тебе в піснях славити, Тебе благословити, Тобі поклонятися, Тобі дякувати. Тебе славити, Єдиного істинно сущого Бога, і Тобі з серцем сокрушенним і духом смиренним приносити цю словесну нашу службу; бо Ти дарував нам пізнання Твоєї істини.

І хто може висловити силу Твою, виголосити всі хвали Твої або розповісти про всі чудеса Твої у всякий час? Владико всіх, Господи неба І землі і всього творіння видимого і невидимого, що на Престолі слави перебуваєш і доглядаєш безодні, Безначальний, Невидимий, Незбагненний, Неописанний, Незмінний, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Великого Бога і Спасителя, надії нашої. Він є образ Твоєї благости, рівнообразна печать, що являє в Собі Тебе, Отця; живуще Слово, Бог Істинний, предвічна Премудрість, Життя, Освячення, Сила Світ істинний, через Нього явився Дух Святий, Дух істини, дар усиновлення, запорука будучого насліддя, початок вічних благ, животворча Сила, джерело освячення; через Нього зміцнюючись, усе словесне і розумне творіння Тобі служить і Тобі повсякчасну віддає славу, бо все служить Тобі; Тебе-бо хвалять ангели, архангели, престоли, господства, начала, власті, сили і многоокі херувими; перед Тобою стоять навколо серафими, шість крил в одного і шість крил в другого, і двома вони покривають лиця свої, а двома ноги, і, двома літаючи, взивають один до одного невмовкними устами безперестанно славословлячи.

Виголос:

Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють.

СПІВЦІ: Свят, Свят, Свят Господь Саваоф, – повне небо і земля слави Твоєї. Осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Осанна в вишніх!

Диякон при цих словах священика бере з дискоса звіздицю, творить нею над дискосом знак хреста і, поцілувавши, відкладає її. Тоді далі обвіває Святощі.

СВЯЩЕНИК продовжує молитву:

З цими блаженними Силами, Владико Чоловіколюбний, і ми, грішні, виголошуємо і промовляємо: воістину Святий єси, і Пресвятий, і безмірна велич Святости Твоєї, і Праведний єси в усіх ділах Твоїх, бо в правді й істинному суді Ти все подав нам. Ти створив чоловіка, взявши пороху землі, і, вшанувавши образом Твоїм, Боже, оселив його в раю насолоди і обіцяв йому безсмертне життя і насолоду вічних благ за додержання Твоїх заповідей. Коли ж він не послухав Тебе, Істинного Бога і Сотворите ля свого, та спокусився на принаду змієву і умертвив себе власними провинами, то праведним Твоїм судом Ти, Боже, вигнав його з раю у світ цей і повернув його в землю, з якої взято його, подаючи йому спасіння через відродження в Самому Христі Твоєму. Бо Ти, Благий, не відвернувсь до краю від створіння Твого, що йому Ти дав життя, і не забув про діло рук Твоїх, але многообразно з милосердя милости Твоєї одвідував: посилав пророків, творив чудеса через святих Твоїх, що в кожному роді догодили Тобі; промовляв до нас устами рабів Твоїх пророків, провіщаючи нам, що обіцяне спасіння настане; Закон дав на поміч; поставив ангелів охоронителями. Коли ж сповнився час, Ти говорив до нас через Самого Сина Твого, що Ним і віки сотворив; Він, бувши сяйвом слави і образом Іпостасі Твоєї, тримаючи все словом сили Своєї, не вважав за привласнення бути рівним Тобі, Богові й Отцеві, але Предвічним Богом бувши, на землі явився і з людьми жив; прийнявши тіло від Святої Діви, Він смирив Себе до образа раба і став подібним до тіла смирення нашого, щоб нас уподобити образові слави Своєї. Бо коли через людину гріх увійшов у світ, а через гріх – смерть, то Єдинородний Твій Син, Сущий у лоні Твоїм, Бога і Отця, народився від Жони, Святої Богородиці і Приснодіви Марії, і, народжений під законом, осудив гріх у тілі Своєму, щоб смертні в Адамі – ожили в Христі Твоєму.

І, поживши в цьому світі, Він дав заповіді на спасіння, відвернув нас від ідольської омани, привів до пізнання Тебе, Істинного Бога і Отця, придбав Собі в нас людей вибраних, священство царське, народ святий і, очистивши водою й освятивши Духом Святим, віддав Себе як викуп за смерть, в якій держано нас, проданих в неволю гріха. І, зійшовши через хрест до пекла, щоб наповнити Собою все, Він знищив муки смерти, і воскрес на третій день, і проклав усім людям путь до воскресіння мертвих, бо не можна було, щоб Начальник життя утриманий був у тлінні; Він став початком з померлих, первородним із мертвих, щоб бути Самому всім, першим серед усіх. І, зійшовши на небеса, Він сів праворуч величі Твоєї на висотах; Він і прийде віддати кожному за діла його. А нам на спомин Свого спасенного страждання Він залишив те, що ми принесли за Його заповідями; бо, коли Він мав вийти на вільну, і незабутню, і животворчу Свою смерть, в ніч, коли віддав Себе за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті руки і, показавши Тобі, Богові й Отцеві, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши

(голосно):

дав святим Своїм ученикам і апостолам, промовивши: прийміть, споживайте – це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.

СПІВЦІ: Амінь.

Коли священик це промовляє, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священиком на святий дискос. Так само, коли священик промовляє: «Пийте з неї всі», диякон разом із священиком показує на святу чашу. СВЯЩЕНИК (про себе):

Так само взяв і чашу з плодом виноградним, розбавивши, подякувавши, благословивши, освятивши,

(голосно):

дав святим Своїм ученикам і апостолам, промовивши: пийте з неї всі -це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів, СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК (продовжує далі про себе): Це чиніть на спомин про Мене, бо кожного разу, коли споживаєте Хліб цей і п’єте Чашу що – звіщаєте Мою смерть, визнаєте Моє воскресіння.

Отже і ми, Владико, споминаючи спасенні Його страждання, Животворчий Хрест, триденне погребіння, воскресіння з мертвих, на небо вшестя, праворуч Тебе, Бога й Отця, сидіння і славне та страшне Його друге пришестя

(виголос):

Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.

Одночасно, коли священик промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.

СПІВЦІ: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.

СВЯЩЕНИК молиться:

Тому, Владико Пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби Твої, що сподобилися служити святому Твоєму жертовнику не за праведні діла наші, бо ми не вчинили нічого доброго на землі, а через милість Твою і щедрості Твої, що Ти їх багато вилив на нас, насмілюємось приступити до святого Твого жертовника і, подавши вмістообразно Святого Тіла й Крови Христа Твого, молимось Тобі і благаємо Тебе, Святий над Святими, щоб благоволінням Твоєї милости Дух Твій Святий зійшов на нас і на ці предложені дари, і благословив їх, і освятив, і явив.

ДИЯКОН підходить до СВЯЩЕНИКА; обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.

І промовляють:

СВЯЩЕНИК: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.

ДИЯКОН: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного обнови в нутрі моєму.

СВЯЩЕНИК (знову): Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа:

ДИЯКОН: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.

СВЯЩЕНИК (втретє): Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа:

ДИЯКОН, вклонивши голову, показує орарем на Святий Хліб і тихо промовляє:

Благослови, владико, Святий Хліб.

СВЯЩЕНИК благословляє Святий Хліб, промовляючи:

Хліб же цей – самим Чесним Тілом Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

ДИЯКОН: Амінь.

Знову ДИЯКОН:

Благослови, владико, святу чашу.

СВЯЩЕНИК, благословляючи, промовляє:

А чашу цю – самою Чесною Кров’ю Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

ДИЯКОН: Амінь.

СВЯЩЕНИК: Що пролилася за життя світу.

ДИЯКОН: Амінь.

І знову ДИЯКОН, показуючи орарем на ті й другі Святощі, промовляє: Благослови, владико, обоє.

СВЯЩЕНИК, благословляючи ті й другі Святощі, промовляє:

Перетворивши Духом Твоїм Святим.

ДИЯКОН: Амінь, амінь, амінь.

Усі священнослужителі вшановують істинні Тіло і Кров Христові земним поклоном.

ДИЯКОН, схиливши голову перед священиком, промовляє:

Пом’яни, владико святий, мене грішного.

СВЯЩЕНИК промовляє:

Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своєму завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

ДИЯКОН, промовивши: «Амінь», переходить на місце, де стояв перше. СВЯЩЕНИК молиться:

А нас усіх, що від одного Хліба й Чаші причащаємось, з’єднай одного з одним на спільність з Єдиним Святим Духом і вчини, щоб ніхто з нас не причастився Святого Тіла й Крови Христа Твого на суд або в осуд, але щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку Тобі вгодили: праотцями, отцями, патріархами пророками, апостолами, проповідниками, благовісниками, мучениками, сповідниками, учителями і з усякою душею праведною, у вірі спочилою.

І взявши кадило, СВЯЩЕНИК виголошує:

Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю й Приснодіву Марію.

І кадить перед святим престолом тричі по тричі. Потім диякон, якщо є, кадить навколо святий престіл і поминає живих і померлих.

СПІВЦІ: Тобою радується, Благодатна, всяке творіння, ангельський собор і чоловічеський рід, освячений храме і раю словесний, дівства похвало. Від Тебе Бог тіло прийняв і Дитям став, Предвічний Бог наш. Лоно-бо Твоє Престолом учинив і утробу Твою просторішою небес сотворив. Тобою, Благодатна, радується всяке творіння. Слава Тобі.

СВЯЩЕНИК знову тихо молиться:

Святого Іоана пророка, Предтечі й Хрестителя, святих, славних і всехвальних апостолів, святого (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, й усіх святих Твоїх молитвами зглянься на нас, Боже, і пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне (імена померлих, кого священик хоче пом’янути) і упокой їх там, де сяє світло лиця Твого.

Ще молимось Тобі, пом’яни, Господи, Святу Твою Соборну і Апостольську Церкву, сущу від краю і аж до краю всього світу, що її Ти придбав Чесною Кров’ю Христа Твого; дай їй мир; і святий храм цей утверди аж до кінця віку. Пом’яни, Господи, тих, що ці дари Тобі принесли, і тих, за кого і ради кого їх принесено. Пом’яни, Господи, тих, що плоди приносять І благо творять у святих Твоїх церквах і пам’ятають за вбогих; відплати їм багатими Твоїми і небесними дарами; дай їм замість земного – небесне, замість тимчасового – вічне, замість тлінного – нетлінне. Пом’яни, Господи, тих, що в пустелях, і горах, і печерах та проваллях земних. Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві і в побожності, і в подвижництві і в чистому житті перебувають. Пом’яни, Господи, владу нашу, уряд і військо. Дай їм непорушний мир; наповни серця їх добром до Церкви Твоєї і до всього народу Твого, щоб за спокоєм їх ми провадили тихе і мирне життя в усякій побожності і чистоті; добрих у благості Твоїй збережи, лукавих учини добрими милістю Твоєю. Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з необхідности відсутніх, і помилуй їх і нас з великої милості Твоєї; скарбниці їх наповни всяким достатком, подружжя їх збережи в спокої та однодушності; дітей виховай; молодь навчи; старих підкріпи; малодушних порадуй; розпорошених збери; спокушених наверни і приєднай до Святої Твоєї Соборної і Апостольської Церкви; одержимих духами нечистими визволи; тих, що плавають, супроводь; з подорожніми будь у путі; вдовиць заступи; сиріт охорони; невільників визволи; хворих зціли; тих, хто під судом і на каторзі, на засланні і на тяжких роботах і в усякій скорботі, нужді й біді, – пом’яни їх, Боже. І всіх, що потребують великого Твого милосердя, і що люблять нас і ненавидять, і що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей Твоїх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх пролий багату Твою благодать, подаючи всім, чого вони просять на спасіння. І тих, кого ми не пом’янули через незнання, чи забуття, або через множество імен, тих пом’яни Ти Сам, що знаєш вік і ім’я кожного, знаєш кожного від утроби матері його. Бо Ти, Господи, Поміч безпомічним, Надія безнадійним, Спаситель у бурях сущим, Пристановище тим, що плавають, хворим Лікар; Сам для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, дім і потребу його. Спаси, Господи, це місто (село чи монастир) і всяке місто і країну від голоду, мору, землетрусу, повені, вогню, меча, нападу чужинців та міжусобиці.

По молитві виголошує: Найперше пом’яни, Господи, Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), і даруй їх святій Твоїй Церкві, щоб були вони у мирі бережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слову Твоєї істини.

СПІВЦІ: і всіх, і все.

СВЯЩЕНИК тихо молиться:

Пом’яни, Господи, усіх єпископів православних, що правдиво навчають слову Твоєї істини.

Пом’яни, Господи, з великих щедрот Твоїх і мою недостойність, прости мені всяку провину вільну і невільну і через ; гріхи мої не стримуй благодаті Святого Твого Духа від принесених дарів.

Пом’яни, Господи, пресвітерство, у Христі дияконство і ввесь священний чин, і не осором нікого з нас, що стоїмо навколо святого Твого жертовника. Зглянься на нас в благості Твоїй, Господи, явись нам у багатстві щедрот Твоїх, даруй нам добре і пожиточне поліття, даруй тихі дощі землі на врожай, благослови вінець року благости Твоєї, припини незгоду Церков, втихомир розрухи народів, виникнення єресей скоро зруйнуй силою Святого Твого Духа; всіх нас прийми до Царства Твого, показавши синами світла й синами дня; Твій мир і Твою любов даруй нам, Господи Боже наш, все-бо Ти дав нам.

Тут священик (або диякон) поминає живих. Потім виголошує

СВЯЩЕНИК: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК повертається до Царських врат і, благословляючи людей, виголошує:

Нехай же будуть милості Великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.

СПІВЦІ: І з духом твоїм.

Диякон, вклонившись, обходить святий престіл і північними дверима виходить на солею стає на звичайне місце і виголошує єктенію.

ДИЯКОН: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

І так за кожним проханням.

ДИЯКОН: За принесені й освячені чесні дари Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб Чоловіколюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як духовні пахощі, зіслав нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолимось.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

СВЯЩЕНИК молиться:

Боже наш, Боже спасіння, навчи нас достойно Тобі дякувати за благодійства Твої, що їх учинив Ти і чиниш нам. Ти, Боже наш, прийнявши дари ці, очисти нас від усякої тілесної і духовної скверни і навчи відправляти Святиню в страсі Твоїм, щоб, із чистим свідоцтвом совісті нашої приймаючи частину Святощів Твоїх, з’єдналися ми з Святим Тілом і Кров’ю Христа Твого, і, достойно прийнявши їх, мали б Христа, що жив би в серцях наших, і були б храмом Святого Твого Духа. Так, Боже наш, нікого з нас не вчини винним перед цими Твоїми страшними і небесними Тайнами, ані немічним душею і тілом за недостойне їх причастя, але дай нам до останнього нашого зітхання достойно приймати частину Святощів Твоїх на путь до життя вічного, на добру відповідь на Страшному Суді Христа Твого, щоб з усіма святими, які від віку Тобі вгодили, і ми стали причасниками вічних Твоїх благ, приготовлених Тобою для тих, що люблять Тебе, Господи.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просимо.

СПІВЦІ: Подай, Господи (і так за кожним проханням).

ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просимо.

ДИЯКОН: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просимо.

ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просимо.

ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господі просимо.

ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просимо.

ДИЯКОН: Єдність віри і причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК з піднесеними руками виголошує:

І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:

СПІВЦІ: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини нашу як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК, благословляючи людей:

Мир усім.

СПІВЦІ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Голови наші вклонімо перед Господом.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК молиться:

Владико, Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи! Перед Тобою вони вклонили свої голови; благослови їх, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого злого діла віддали, а до всякого доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися пречистих цих і животворчих Твоїх Таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого.

Виголос:

Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

Священик, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає праворуч від св. трапези і миє руки.

СВЯЩЕНИК молиться:

Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, з святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш; і сподоби державною Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.

Поки священик промовляє цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест, священик і диякон, кожний на своїм місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе: Боже, милостивий будь до мене, грішного.

Коли священик простягає руки і торкається Святого Хліба, щоб святе Піднесення творити, ДИЯКОН виголошує: Будьмо уважні.

І входить південними дверима у вівтар. Царські врата й завіса закриваються СВЯЩЕНИК, підносячи Святий Хліб, виголошує: Святеє святим,

СПІВЦІ: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

І співають співці причасний (кіноник) дня або святого.

Диякон, ставши праворуч священика, промовляє:

Розломи, владико, Святий Хліб.

СВЯЩЕНИК з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:

Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.

Про розломлювання святого агнця

Треба тобі знати, священику, що, розломлюючи Святого Агнця, маєш класти частини на дискос знаком хреста вниз, а надрізом догори. Частину з написом ІС клади вгорі дискоса, тобто на схід, ХС – внизу, цебто на захід; НІ – на північ, і КА на південь, як показано на малюнку (стор. 139).

Взявши ж частину з написом ІС, поклади до святої чаші. Частину з ХС розломлюй для священиків та дияконів. Частини з написом НІ та КА розділи для причасників на стільки дрібних часточок, скільки їх, на твою думку, буде потрібно.

Також треба тобі знати, що, розбавляючи святою теплотою Божественну Кров Господню, маєш вливати з увагою так, щоб було досить для всіх причасників. Тому на проскомидії, коли проколюєш Святого Агнця, уливай вина та води стільки, щоб вистачило для всіх; опісля ж нічого не доливай, а розбавленим один раз під час «Святеє святим» – причащай.

ДИЯКОН, показуючи орарем на святу чашу, промовляє:

Доповни, владико, святу чашу. СВЯЩЕНИК бере частину вгорі дискоса з написом ІС, чинить нею знак хреста над святою чашею і промовляє:

Повнота Духа Святого.

ДИЯКОН: Амінь.

І, взявши теплоту, промовляє до священика:

Благослови, владико, теплоту.

СВЯЩЕНИК благословляє, промовляючи: Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки – віків.

ДИЯКОН: Амінь.

І ДИЯКОН вливає скільки треба, навхрест, до святої чаші, промовляючи:

Теплоті віри повна Духа Святого. Амінь.

Диякон відставляє теплоту, а СВЯЩЕНИК промовляє:

Дияконе, приступи.

ДИЯКОН підходить, побожно вклоняється Св. Дарам і промовляє:

Ось приступаю до Безсмертного Царя. Владико святий, благослови і подай мені Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

СВЯЩЕНИК подає часточку Святих Таїн і промовляє:

Священнодиякону (ім’я) подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.

ДИЯКОН приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку, під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престіл і, вклонивши голову, молиться:

Вірую, Господи, і визнаю…

СВЯЩЕНИК так само побожно вклоняється, бере часточку на долоню правої руки, а ліву підкладає під неї зі словами:

Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.

І, схиливши голову, молиться, про мовляючи:

Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти; між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє, і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осуд буде мені; причастя Святих Твоїх Таїн, Господар а на зцілення душі й тіла.

Після молитви священик і диякон причащаються Тіла Христового з страхом і всякою обережністю. СВЯЩЕНИК підкладав під бороду ілітон і побожно приступає до святої чаші, бере її обома руками, промовляючи:

Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Кро

ви Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, недостойний ієрей (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

І тричі причащається. Тоді, витерши уста свої і край святої чаші покрівцем, що тримає в руці; промовляє:

Це торкнулося уст моїх, і відніме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.

Потім призиває диякона, промовляючи: Дияконе, приступи.

ДИЯКОН ПІДХОДИТЬ І ВКЛОНЯЄТЬСЯ ОДИН раз, промовляючи:

Владико святий, благослови і подай мені Чесну, і Пресвяту, і Пречисту Кров Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик подає дияконові ілітон і підносить до уст його святу чашу, з якої диякон обережно три рази причащається, а СВЯЩЕНИК у той час промовляє:

Причащається священнодиякон (ім’я) Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Диякон витирає уста ілітоном і цілує святу чашу, а СВЯЩЕНИК промовляє:

Це торкнулося уст твоїх, і відніме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Коли є вірні до причастя Святих Таїн,тоді СВЯЩЕНИК розділяє дві частини з написом НІ та КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і вкладаючи їх до святої чаші, промовляє:

Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господу Ісусу Єдиному Безгрішному. Хресту Твоєму Поклоняємось, Христе, і Святеє Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо, бо Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо, ім’я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімось Святому Христовому Воскресінню, бо через Хрест прийшла радість всьому світові. Завжди благословляючи Господа, оспівуємо Воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг.

Світися, світися, Новий Єрусалиме, слава-бо Господня над тобою зійшла. Радій нині і веселися, Сионе; а Ти, Чистая, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.

О Пасхо велика і найсвятіша, Хлисте! О Мудросте і Слово Боже і Сило! Дай нам істинно причащатися Тебе у невечірній день Царства Твого.

Потім покриває чашу покрівцем. Так само й на дискос кладе звіздицю і покрівець і промовляє молитву:

Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, за причастя Святих, Пречистих, Безсмертних і Небесних Твоїх Таїн, що їх Ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших. Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя Святого Тіла й Крови Христа Твого було нам на віру бездоганну, любов нелицемірну, на примноження мудрости, зцілення душі й тіла, відігнання всякого супротивника, додержання заповідей Твоїх та добру відповідь на Страшному Суді Христа Твого.

Тоді відчиняють Царські врата, і ДИЯКОН, вклонившись один раз, бере з престолу ілітон, побожно приймає святу чашу від священика, підходить до Царських врат підносить святу чащу перед народом і виголошує:

Зі страхом Божим і вірою приступіть.

СПІВЦІ: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Бог Господь і явився нам.

СВЯЩЕНИК стає в Царських вратах обличчям до людей і читає молитву перед Причастям:

Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший (перша). Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні, чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником (причасницею) мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.

Усі причасники повторюють за священиком молитву «Вірую, Господи», чинять поклін до землі. Затим, побожно, склавшії руки навхрест на грудях, один по одному підходять до причастя. СВЯЩЕНИК, причащаючи, промовляє:

Причащається раб Божий (раба Божа – ім’я) Чесного і Святого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець Під бороду причасникові, а по причасті витирає уста причасника платом. Причасник, причастившись, цілує край чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею св. Причастя.

Причащаючи дітей до семи років, СВЯЩЕНИК промовляє:

Причащається дитя Боже (ім’я) Чесного і Святого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Після причастя вірних священик і диякон входять у вівтар і ставлять Святощі на престолі. Диякон згортає з дискоса до чаші часточки, обтирає губкою дискос, уважно, пильно і побожно, а СВЯЩЕНИК при тому стиха промовляє:

Омий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх.

Диякон малим покрівцем накриває св. чашу, а на св. дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку і другий покрівець і все те покриває складеним воздухом, а СВЯЩЕНИК обертається обличчям до людей і, благословляючи їх рукою, промовляє:

Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.

Повертається до св. престолу і, взявши кадило, тричі кадить його, промовляючи:

Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.

І віддає кадило.

СПІВЦІ: Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли Віру істинну, Нероздільній Тройці поклоняємось, бо Вона спасла нас.

Диякон стає на праве коліно; священник ставить йому на голову св. дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до Царських врат, нічого не промовляючи, відходить до св. жертовника і ставить св. дискос. СВЯЩЕНИК, вклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи:

Благословен Бог наш.

Тоді повертається до Царських врат і, благословляючи святою чашею народ, виголошує:

Завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Є звичай, що по цьому священик доторкається святою чашею до голів вірних, які стоять перед солеєю, нахиливши голови, священик відходить до жертовника і ставить там Святощі.

СПІВЦІ: Амінь.

Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, безсмертних і животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя (тричі).

Диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує

ЄКТЕНІЮ ПОДЯКИ

ДИЯКОН: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, пречисті, безсмертні, небесні і животворчі страшні Христові Тайни, достойно подякуємо Господу.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного виблагавши, самі себе, й один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи його просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:

Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину , і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК: З миром вийдемо.

СПІВЦІ: З іменем Господнім.

ДИЯКОН: Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

СВЯЩЕНИК виголошує заамвонну молитву:

Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, і освячуєш тих, що на Тебе надію покладають. Спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї збережи, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Божественною Твоєю силою і не залиши нас, що надіємось на Тебе. Мир світові Твоєму дай, Церквам Твоїм, священикам, Богом береженій Україні нашій, парафіянам святого храму цього і всім людям Твоїм. Бо всяке благе даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла; і Тобі славу, подяку і поклоніння возсилаємо, Отцю, і Сину,, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).

І читець читає псалом 33-й «Благословлю Господа». Поки священик читає заамвонну молитву, диякон, вклонивши голову, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви СВЯЩЕНИК входить Царськими вратами і тихо промовляє молитву перед споживанням Святощів:

Сповнилось і звершилось, по нашій силі, Твого Промислу Таїнство, Христе Боже. Бо маємо спомин Твоєї смерти, бачили образ твого Воскресіння, сповнилися безконечного Твого життя, сподобилися невичерпної Твоєї насолоди, що її ж і в будучому віці всіх нас сподоби благодаттю Безпочаткового Твого Отця і Святого і Благого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон, увійшовши північними дверима, споживає Святощі з страхом та обережністю. СВЯЩЕНИК благословляє народ, виголошуючи:

Благословення Господнє на вас, Того благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК (обернувшись до престолу):

Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.

СПІВЦІ: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови.

СВЯЩЕНИК (з хрестом у руках) виголошує відпуст:

Христос (в неділю: що воскрес із мертвих), є Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері (див. Відпусти), святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день), і всіх святих, помилує і спасе нас, Бо Він Благий і Чоловіколюбний.

СПІВЦІ: Амінь.

І співають многоліття:

Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого (ім’я), єпископа (назва єпархії), Богом бережену Україну нашу, владу і військо її, парафіян святого храму з цього і всіх православних християн збережи, Господи, на многії літа.

Після відпусту священик роздає вірним антидор (просфори від проскомидії) і одночасно дає їм цілувати св. хрест. Коли священик повернеться у вівтар, то закриваються Царські врата й завіса, а СВЯЩЕНИК промовляє молитви подяки після святого Причастя (див. стор. 153).

тропар відпусту

На глас 1-й:

Розійшлося віщування твоє по всій землі, що прийняла слово твоє, яким достойно навчив єси, природу єства з’ясував єси, людські звичаї прикрасив єси, царське священство, преподобний отче Василію, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

КОНДАК

На глас 4-й:

Явився єси непохитною основою Церкви, подаючи всім людям скарби, що неможна вкрасти, стверджені твоїм навчанням, небоявлений Василію преподобний.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

БОГОРОДИЧНИЙ

На глас 4-й:

Заступнице християн усердная, молитвенице до Творця надійная, не зневаж молитви грішників, але прийди швидше, як Благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспіши на молитву й скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що шанують Тебе, Богородице.

Господи, помилуй (12 разів).

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

І малий відпуст, згадуючи святителя, якого літургія правилася.

Диякон, споживши Святощі з великою обережністю, щоб не впала і не залишилась найменша з крихіток, наливає до святої чаші вина і води і, споживши, витирає губкою. Далі все складає і ставить на звичайному місці, тихо проказуючи «Нині відпускаєш…» та інше, як і священик. Тоді, як і священик, обмиває руки на звичайному місці і разом з священиком чинять відпуст і і, дякуючи Богові за все, виходять.

Кінець Божественної літургії св. отця нашого Василія Великого.


Прокимни, алилуя, причасні та величання | Зміст | Божественна літургія Ранішоовячених Дарів

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору