«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиСлужебник

Божественна літургія Ранішоовячених Дарів святого отця нашого Григорія Двоєслова

ПРО ЛІТУРГІЮ РАНІШООВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Літургія Ранішосвячених Дарів відрізняється від літургій св. Іоана Золотоустого і св. Василія Вели кого тим, що на ній не буває ні проскомидії ані освячення Дарів (Євхаристії).

Правиться літургія Ранішосвячених Дарів у Великий піст, а саме: 1) кожної середи і п’ятниці; 2) в четвер 5-го тижня Великого посту (день читання канону св. Андрія Критського); 3) в понеділок, вівторок і середу Страсного тижня; 4) в дні храмового свята (Тип., гл. 34, 35) або святого 3 поліс леєм (24 лютого і 9 березня); 5) а також в Понеділок, вівторок і четвер 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го тижня Великого посту, коли за Уставом належить правити цю літургію.

Не правиться літургія Ранішосвячених Дарів по суботах Великого посту, бо тоді має бути літургія св. Іоана Золотоустого, і по неділях, бо тоді правиться літургія св. Василія Великого.

ЗАГОТОВЛЕННЯ СВ. АГНЦЯ

Для кожної літургії Ранішосвячених Дарів священик заготовляє Святого Агнця на проскомидії попередньої літургії в неділю.

Заготовляючи Святого Агнця на проскомидії, священик спочатку заготовляє Святого Агнця для літургії, яку має правити а тоді для літургії Ранішосвячених Дарів, вирізуючи, виймаючи та проколюючи Святого Агнця з окремих просфор, і промовляє над кожним слова:

На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (тричі).

Як ягня на заколення ведено Його. І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, мовчить, І так і Він не відкриває уст Своїх.

В смиренні Його суд над Ним відбувся. Але про рід Його хто оповість? Бо візьметься від землі життя Його.

Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння.

Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве.

Далі священик чинить все, як звичайно: вливає в святу чашу вино і воду, накриває їх покрівцями, читає молитви і т. д.

На літургії під час святої Євхаристії, після призивання Святого Духа, священик коли показує на Святий Хліб, то каже: «Хліб цей…» (в однині, бо Христос – Єдиний, тому не можна казати «хліби ці»)

Коли священик творить піднесещя Хліба, то при словах «Святеє святим» підносить усе разом, а тоді розломлює першого Святого Агнця для літургії, що правиться, кладе частинки, вливає теплоту і т. інш. як звичайно. Далі правою рукою бере ложечку, а лівою – Святого Агнця для літургії Ранішосвячених Дарів і ложечкою, змоченою в Святій Крові, хрестообразно торкається Св. Агнця з хрестообразно надрізаної сторони. Тоді кладе Святого Агнця в дарохранильницю (кивот). Так само чинить і над кожним Святим Агнцем, що заготовляється для літургії Ранішосвячених Дарів, кладучи його в дарохранильницю. Далі молиться, причащається і взагалі священнодіє, як звичайно на літургії.

Священик приготовляє себе до відправи літургії Ранішосвячених Дарів тими молитвами, які повинен перечитати за церковним правилом перед кожною літургією, а також виконує всі інші вимоги.

ЧАСИ ПЕРЕД ЛІТУРГІЄЮ РАНІШОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

В день відправи СВЯЩЕНИК, увійшовши у вівтар, цілує святий престіл і святіш хрест на престолі, далі накладає на себе постову єпитрахиль і, вийшовши з вівтаря, стає перед Царськими вратами і виголошує: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Читець читає часи: Третій, Шостий і Дев’ятий. На часах священик виголошує тропар кожного часу і молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами перед зачиненими Царськими вратами.

Після часів правиться чин зображальних з малим відпустом.

На 9 Часі після молитви Єфрема Сиріна священик, стоячи перед Царськими вратами, читає

ВХІДНІ МОЛИТВИ

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного виправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Благоутробний, і визволи нас від ворогів наших, бо Ти Бог наш, а ми, люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Потім підходить до образа Христа і цілує його, промовляючи:

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже; бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Тоді цілує також і образ Богородиці, проказуючи тропар:

Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости, зглянься на грішних людей, покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе-бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся», як колись Гавриїл, безплотних архистратиг.

Тоді входить у святий вівтар, кладе три поклони перед святим престолом, цілує святий престіл, хрест і Євангеліє та одягає повні всі ризи (постові), не читаючи молитов облачень, а тільки над кожною одежею промовляє: «Господу помолимось». Таким же чином миє руки.

ЧИН ЛІТУРГІЇ РАНІШОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Починається вечірнею.

При зачинених Царських дверях СВЯЩЕНИК стає перед святим престолом і моляться, проказуючи тричі:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.

Цілує святий престіл.

ДИЯКОН, приготовивши себе до служіння святої літургії і облачившись, стає перед Царськими вратами і виголошує:

Благослови, владико.

СВЯЩЕНИК, узявши Святе Євангеліє в руки, творить ним знак хреста над престолом і виголошує:

Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків.

ЧИТЕЦЬ: Амінь. Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

І псалом 103-й.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).

Під час читання псалма 103 священик стає перед Царськими вратами і тихо читає такі

СВІТИЛЬНИЧНІ МОЛИТВИ

Молитва четверта

Ти, в невмовкних піснях і безупинних славословленнях Святими Силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє; і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами Святої Богородиці і всіх святих Твоїх.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва п’ята

Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас благість Твою, і дай нам благодаттю Твоєю і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус.

Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва шоста

Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, – дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Благого й Чоловіколюбного Бога нашого.

Бо ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва сьома

Боже Великий і Вишній, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, – Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі – ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослів’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбний Господи, вчини молитву нашу наче кадило перед Тобою і як пахощі прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських мрій. Так, Владико всього, всіх благ Подателю, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись повчаннями Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами Святої Богородиці.

Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон після початкового псалма виголошує

ВЕЛИКУ ЄКТЕНІЮ

ДИЯКОН: В мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За місто наше (село наше або святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СШВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь.

АНТИФОН ПЕРШИЙ

Читець читає першу «Славу» 18 і кафизми (псалми 119, 120, 114, 122, 123), а СВЯЩЕНИК читає молитву першого антифону: Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву пашу й уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на благо; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імені Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти Сильний у милості і Благий в кріпості, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє.

По молитві, поклонившись перед святим престолом, розгортає антимінс, ставить на нього дискос, бере із великою побожністю Святого Агнця із дарохранильниці й кладе його на дискос.

Після прочитання першої «Слави» 18-ї кафизми диякон (чи священик) виголошує малу єктенію:

ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК: Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь.

АНТИФОН ДРУГИЙ

Читець читає другу «Славу» 18-ї кафизми (псалми 124, 125, 126, 127, 128). СВЯЩЕНИК читає молитву другого антифону: Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю і Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами Святої Богородиці і всіх святих.

По молитві бере кадило, а диякон свічку, і обкаджує тричі з усіх сторін престіл, що на ньому стоїть освячений Агнець, після чого віддає кадило.

Після прочитання Другої «Слави» 18-ї кафизми ДИЯКОН (чи священик) виголошує малу єктенію:

ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК: Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. СПІВЦІ: Амінь.

АНТИФОН ТРЕТІЙ Читець читає третю «Славу» 18-їкафизми (псалми 129, 130, 131, 132, 133), а

СВЯЩЕНИК читає молитву третього антифону:

Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити в усьому волю Твою.

По молитві кладе поклін перед Святими Дарами, ставить дискос собі на голову і переносить попри Горне місце Святі Дари на жертовник. Перед ним іде диякон із свічкою і, повернувшись обличчям до священика, кадить Святі Дари. Поставивши Святі Дари на жертовнику, священик вливає в святу чашу вино і воду, обкаджує звіздицю і ставить її на дискосі над Святим Агнцем, потім бере покрівці і, обкадивши їх, покриває дискос і чашу, ставить свічку перед Святими Дарами, кадить Святе Принесення і, вчинивши земний поклін, вертається до престолу, складає антимінс і кладе на ньому Святе Євангеліє.

При виконуванні всіх цих дій священик нічого не промовляє із того, що проказується на повній літургії, а тільки при кожній дії каже: «Господу помолимось; Господи, помилуй», а наприкінці – «Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас».

Встановлений на проскомидії відпуст та інше не виголошується.

Після прочитання третьої «Слави» 18-ї кафизми диякон виголошує малу єктенію.

ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

СПІВЦІ: Амінь. І на глас стихири співають:

Господи, взиваю до Тебе:

Потім читають і співають стихири а стихами з Тріоді и Мінеї, яких буває 10, а в середу 5-го тижня Великого посту, крім звичайних, ще 24. «Слава і нині» – богородичний.

Під час читання і співу стихир диякон, прийнявши кадило від священика, обкаджує вівтар і святий храм.

Після кадіння і співу стихир, коли починають співати богородичний, диякон відкриває Царські врата, отримує благословення в ієрея і йде з кадилом поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши св. престіл, йде слідом за дияконом і тихо читає молитву входу.

Якщо є свято з читанням Євангелія, то вхід з Євангелієм.

МОЛИТВА ВХОДУ

Ввечері, вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо і молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи; направ молитву нашу наче кадило перед Тобою і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

ДИЯКОН стає в Царських вратах праворуч, тримає кадило лівою рукою, а правою з орарем показує священикові в напрямку св. престолу і півголосом каже:

Благослови, владико, святий вхід.

СВЯЩЕНИК стиха благословляє вхід: Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

ДИЯКОН: Амінь.

Підносячи кадило правою рукою високо вгору, виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно.

Диякон входить у вівтар і кадить тільки св. престіл. За ним у вівтар входить священик, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують престіл, йдуть на Горнє місце і стають там лицем до людей, диякон ліворуч священика. Співці в цей час співають «Світе тихий».

ДИЯКОН стає в Царських вратах лицем до читця і, показуючи на нього орарем, виголошує:

Будьмо уважні.

СВЯЩЕНИК: Мир усім.

ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Премудрість. Будьмо уважні.

ЧИТЕЦЬ:

Прокимен (проголошує, а співці співають перший прокимен).

ДИЯКОН: Премудрість. читець: Буття читання.

ДИЯКОН: Будьмо уважні.

Читець читає першу паремію. Царські врата зачиняються, а знову відчиняються після першої паремії. По першій паремії

ДИЯКОН: Будьмо уважні.

ЧИТЕЦЬ: Прокимен (проголошує, а співці співають другий прокимен).

Після другого прокимна ДИЯКОН виголошує:

Повеліть!

СВЯЩЕНИК стає перед св. престолом, держачи обома руками кадило і свічку, чинить на схід знак хреста і виголошує: Премудрість. Станьмо побожно.

Тоді повертається на захід до народу, який стає на коліна і схиляє голову до землі. СВЯЩЕНИК виголошує:

Світло Христове просвітлює всіх. Священик входить у вівтар, віддає кадило з свічкою і йде до Горнього місця. Царські врата зачиняються.

ЧИТЕЦЬ: Притчей читання.

ДИЯКОН: Будьмо уважні.

ЧИТЕЦЬ читає Другу паремію. Якщо це напередодні великих свят, то читаються також і паремії свята. Після паремій СВЯЩЕНИК промовляє:

Мир тобі.

ДИЯКОН: Премудрість. Царські врата відчиняються. Ввесь народ, окрім співців і священика, молиться на колінах. Співці стають серед церкви, перед солеєю, а священик стоїть перед св. престолом і ввесь час кадить.

СПІВЦІ: Нехай піднесеться молита моя наче кадило перед Тобою, підношення рук моїх – як жертва вечірняя.

ЛЮДИ (співають на 6-й глас): Нехай піднесеться молитва моя наче кадило перед Тобою, підношення рук моїх як жертва вечірняя.

СПІВЦІ: Господи, взиваю до Тебе, почуй мене; зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе.

ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:

СПІВЦІ: Постав, Господи, охорону устам моїм і двері стримання устам моїм.

ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:

Співці стають на коліна. Священик переходить до жертовника, обкаджує Святощі, віддає кадило, вертається і стає перед святим престолом на коліна.

СПІВЦІ: Не схили серця мого до слів лукавства, щоб не виправдувавсь я у гріхах.

ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:

СПІВЦІ: Нехай піднесеться молитва моя наче кадило перед Тобою.

Всі встають.

ЛЮДИ: Підношення рук моїх – як жертва вечірняя.

СВЯЩЕНИК виголошує молитву СВЯТОГО ЄФРЕМА СИРІНА

Господи і Владико життя мого!

Якщо цього дня є свято, то після поклонів буває прокимен, читається Апостол із кадінням при співі «Алилуя» й читається Євангеліє. А коли свята нема, то після поклонів диякон проказує

ПОТРІЙНУ ЄКТЕНІЮ

ДИЯКОН: Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого, промовмо.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі, і так далі до кінця єктенії).

СВЯЩЕНИК тихо читає благальну молитву:

Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.

ДИЯКОН: Ще молимось за Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), за братів наших священиків, священно-монахів і за все у Христі братство наше.

При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.

ДИЯКОН: Ще молимось за Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили у всякому благочесті і чистоті.

Тут бувають додаткові прохання.

ДИЯКОН: Ще молимось за Святійших Патріархів православних, за благочестивих і повікнезабутніх фундаторів святого храму цього (в монастирі – святого монастиря цього) і всіх раніше спочилих отців і братів наших, що тут і повсюди лежать, – православних.

ДИЯКОН: Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих (поминає імена за здоров’я) і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої скорботи, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.

ДИЯКОН: Ще молимось за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих, що працюють, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.

СВЯЩЕНИК: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

Царські врата зачиняються.

ДИЯКОН: Оголошені, помоліться Господеві.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (і так за кожним проханням).

ДИЯКОН: Вірні, за оголошених помолимось, щоб Господь помилував їх;

ДИЯКОН: Щоб просвітив їх словом істини;

ДИЯКОН: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.

Священик розкриває і верхню частину св. антимінса.

ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.

ДИЯКОН: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

ДИЯКОН: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

МОЛИТВА ЗА ОГОЛОШЕНИХ

СВЯЩЕНИК (тихо):

Господи Боже наш, Творче і Будівничий всього! Ти хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Зглянься на рабів Твоїх оголошених і визволи їх від давньої омани і підступу супротивника; поклич їх до життя вічного, просвітлюючи їх душі і тіла приєднуючи їх до словесного Твого стада, в якому призивається ім’я Твоє святе.

Перед виголосом священик чинить губкою знак хреста над антимінсом, цілує її і кладе з правого боку вгорі антимінса.

СВЯЩЕНИК: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще й ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

УВАГА. Так правиться до середи 4-го тижня Великого посту, а від середи 4-го тижня, після виголосу священика «Щоб і вони з нами славили», на літургіях Ранішосвячених Дарів встановлено такий додаток:

ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Усі, хто до просвічення, приступіть; помоліться ті, хто до просвічення.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).

ДИЯКОН: Вірні, за братів, що до просвічення готуються, і за спасіння їх Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб Господь Бог наш утвердив їх і зміцнив, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб просвітив їх світлом пізнання і побожності!, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб сподобив їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб відродив їх водою і духом, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб дарував їм звершеність віри, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Свого святого і вибраного стада, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

ДИЯКОН: Ті, хто до просвічення, голови ваші вклоніть перед Господом.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

МОЛИТВА ЗА ТИХ, ЩО ГОТУЮТЬСЯ

ДО СВЯТОГО ПРОСВІЧЕННЯ

СВЯЩЕНИК (тихо): Яви, Владико, дане Твоє, тим, що готуються до святого просвічення і прагнуть стрясти скверну гріховну; освіти їх помисли; зміцни їх у вірі, укріпи в надії, зверши в любові, покажи достойними членами Церкви Христа Твого, що віддав Себе за визволення душ наших.

СВЯЩЕНИК (виголос): Бо Ти єси Просвічення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН: Всі, хто до просвічення, вийдіть. Хто до просвічення, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб із оголошених ніхто не залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй.

На цьому кінчається встановлений додаток.

ПЕРША МОЛИТВА ВІРНИХ

СВЯЩЕНИК (тихо): Боже Великий і Хвальний, що животворчою смертю Христа Твого привів нас із тління до нетління, визволь усі наші почуття з омертвіння в пристрастях, давши їм за благого провідника внутрішні помисли; і око нехай уникає всякого погляду лукавого, і слух нехай не прихиляється до слів пустих, а язик нехай буде чистий від слів непристойних; очисти уста наші, що хвалять Тебе, Господи; дай, щоб руки наші від злих вчинків стримувалися, тільки вгодне Тобі діяли, зміцняючи всі члени і помисли благодатно Твоєю.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Премудрість.

СВЯЩЕНИК (уголос): Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним разом).

ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.

ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

ДРУГА МОЛИТВА ВІРНИХ

СВЯЩЕНИК (тихо): Владико Святий і Преблагий, Тебе, милістю багатого, молимо: будь милостивим до нас, грішних, і вчини нас достойними прийняти Єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя; слави. Ось-бо Пречисте Його Тіло і Животворча Кров, що в цю годину входять в невидимому супроводі множества воїнства Небесного, будуть предложені на цій таємній трапезі; дай нам неосудно причаститися їх, щоб, просвітлюючи ними мислені очі, ми стали синами світла і дня.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Премудрість.

СВЯЩЕНИК: За даром Христа Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

Співці співають:

Нині Сили Небесні з нами невидимо слу­жать: ось-бо входить Цар слави, ось Жертва таємна звершена в славі проводиться. Після перенесення Святих Дарів:

З вірою і любов’ю приступимо, щоб причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

Поки співають «Нині Сили», диякон вхо­дить північними дверима у вівтар і, взявши кадило, кадить св. престіл, жертовник, вівтар, іконостас і народ, проказуючи тихо псалом 50. Після кадіння священик і дия­кон, ставши перед святим престолом, тричі проказують «Нині Сили Небесні», тричі вклоняються, цілують святий престіл і від­ходять до жертовника. Священик, тричі вклонившись і покадивши, кладе воздух на плече диякона, бере правою рукою дискос із Божественними Тайнами і ставить собі на голову, а чашу з вином бере в ліву руку; ідуть через північні двері, як звичайно, але нічого не виголошують, диякон же, спереду йдучи, часто кадить.

Під час входу народ стає на коліна і схиляє голову до землі. Увійшовши у вівтар, священик ставить чашу і дискос на престолі, знімає з них покрівці, бере з плеча диякона воздух і, обгорнувши ним кадило, покриває ним дискос і чашу та кадить їх, не промовляючи нічого.

Після входу співці співають: «З вірою і любов’ю…» Коли ж проспівають, священик промовляє молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Потім зачиняють Царські врата і завішують катапетасмою наполовину. Після цього диякон виходить із вівтаря і на звичайному місці виголошує:

ДИЯКОН: Доповнимо вечірню молитву нашу Господу.

СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).

СВЯЩЕНИК молиться (тихо):

Боже Невимовних і Невидимих Таїн! В Тобі містяться скарби премудрости і пізнання; Ти відкрив нам відправу служби цієї і з великого чоловіколюбства Твого наставив нас, грішних, приносити Тобі дари і жертви за гріхи наші і за людську несвідомість. Сам, Невидимий Царю, що твориш велике й недосліджувальне, славне й надзвичайне, якому нема числа, зглянься на нас, недостойних рабів Твоїх, що стоїмо перед святим оцим жертовником, наче перед херувимським Твоїм Престолом, на якому Єдинородний Син Твій і Бог наш спочиває в страшних Тайнах, що лежать перед нами; і, визволивши нас і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі й тіла освяченням невід’ємним, щоб, причащаючись з чистою совістю, з неосоромленим лицем, з просвіченим серцем цих Божественних Святощів і від них оживаючи, ми з’єдналися з Самим Христом Твоїм, Істинним Богом нашим, Який сказав: хто споживає Моє Тіло і Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому; щоб з оселенням і перебуванням у нас Слова Твого, Господи, ми стали храмом Пресвятого і Всехвального Твого Духа, визволились від усякого підступу диявольського в ділі, чи в слові, чи в думці діючого і осягнули обіцяні нам блага із усіма Твоїми святими, що від віку Тобі вгодили.

ДИЯКОН: За принесені й Ранішосвячені чесні Дари Господу помолимось.

ДИЯКОН: Щоб Чоловіколюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємні пахощі духовні, послів нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолимось.

ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

ДИЯКОН: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просимо.

СПІВЦІ: Подай, Господи (за кожним проханням).

ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просимо.

ДИЯКОН: Прощення й відпущення гріхів та провин наших у Господа просимо.

ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просимо.

ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просимо.

ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просимо.

ДИЯКОН: Єдність віри й причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК (виголос): І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:

СПІВЦІ: Отче наш:

СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК (благословляючи людей): Мир усім.

СПІВЦІ: І духові твоєму.

ДИЯКОН: Голови наші вклонімо перед Господом.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК, схилившись, молиться тихо:

Боже Єдиний, Благий і Милосердний, що на висоті перебуваєш і смиренними опікуєшся, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і збережи їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися животворчих Твоїх цих Таїн; перед Тобою бо вклонили ми свої голови, сподіваючись від Тебе багатої милости.

Вголос: Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК миє руки водою і потім молиться:

Зглянься, Господи Ісусе Христе Боже наш, з святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого і прийди освятити нас Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.

Після цієї молитви СВЯЩЕНИК і ДИЯКОН тричі вклоняються, тихо промовляючи:

Боже, очисти мене грішного.

Священик кладе руку під воздух, що покриває Божественні Дари, і з побожністю і страхом великим доторкається Животворчого Хліба.

ДИЯКОН: Будьмо уважні.

СВЯЩЕНИК (виголошує): Ранішосвячене Святеє – святим.

Друга половина Царських врат завішується катапетасмою. Священик знімає воздух із Святих Дарів.

СПІВЦІ: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

СПІВЦІ співають причасний:

Споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

Якщо було читано Апостола і Євангеліє свята або храму, то також співається і належний причасний.

ДИЯКОН входить у святий вівтар і, ставши праворуч священика, промовляє: Розломи, владико, Святий Хліб. СВЯЩЕНИК розломлює Святий Хліб з великою увагою й побожністю на чотири частини й промовляє:

Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.

Священик вкладає частину з написом ІС до святої чаші, нічого не промовляючи, а диякон вливає теплоту до чаші, також нічого не промовляючи.

СВЯЩЕНИК ділить частину з написом ХС і промовляє:

Дияконе, приступи.

ДИЯКОН, підійшовши, чинить поклін, побожно прохаючи прощення, і промовляє: Ось приступаю до Безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико святий, Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

СВЯЩЕНИК подає часточку Святих Таїн дияконові і промовляє:

Священнодиякону (ім’я) подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.

ДИЯКОН приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престіл і, вклонивши голову, молиться:

Вірую, Господи, і визнаю…

Так само СВЯЩЕНИК промовляє: Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.

І, взявши одну часточку Святих Таїн, вклоняє голову і молиться:

Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.

І так причащаються з великою обережністю. Тоді СВЯЩЕНИК бере губку і, обтираючи руку, промовляє:

Слава Тобі, Боже (тричі). Поцілувавши губку, кладе її на місце. Якщо служиться літургія Ранішосвячених Дарів з дияконом, то священик бере святу чашу з покрівцем обома руками і п’є з неї, нічого не промовляючи. Коли ж править один священик, без диякона, то він, причастившись Святих Таїн, не п’є із чаші, а п’є по закінченні літургії після споживання Святих Таїн.

Споживши антидор, СВЯЩЕНИК промовляє молитву подяки:

Дякуємо Тобі, Спасителеві всіх, Богу, за всі блага, що Ти подав нам, і за причастя Святого Тіла і Крови Христа Твого; і молимось Тобі, Владико Чоловіколюбний: захисти нас покровом Твоїм, і дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно причащатися Святощів Твоїх на просвічення душі й тіла і насліддя Царства Небесного.

Диякон не п’є з чаші, нічого не промовляє, а кладе до чаші часточки з дискоса, покриває чашу покрівцем, кладе звіздицю і другий покрівець на дискос, тричі вклоняється, відкриває катапетасму і відчиняє Царські врата. Вклонившись побожно один раз, ДИЯКОН бере від священика святу чашу, підходить до Царських врат, звертається до народу і, підносячи чашу, виголошує:

Зі страхом Божим і вірою приступіть.

СПІВЦІ: Благословлю Господа повсякчас, хвала Його в устах моїх.

Коли є причасники, то священик, запричастившись, розділює останніх дві частини Агнця з написом НІ КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і вкладає їх до святої чаші. Коли співці проспівають «Благословлю Господа», СВЯЩЕНИК стає в Царських вратах лицем до народу і проказує молитву:

Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший (перша). Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником (причасницею) мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.

Всі причасники проказують за священиком молитву «Вірую, Господи…», чинять поклін до землі і, склавши навхрест руки на грудях, підходять один по одному до причастя. СВЯЩЕНИК, причащаючи, промовляє:

Причащається раб Божий (раба Божа – ім’я) Чесного і Пресвятого і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасникові, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причастившись, причасник цілує край св. чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Св. Причастя.

На літургії Ранішосвячених Дарів не причащають немовлят. Причастивши вірних, СВЯЩЕНИК входить у вівтар і ставить Святощі на престолі, а тоді звертається до людей і, благословляючи їх, виголошує:

Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.

СПІВЦІ: Хліб небесний і Чашу життя споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

Покадивши Святощі тричі, священик віддає кадило дияконові і, взявши дискос, ставить його на голову диякона; диякон побожно приймає його, стоячи лицем до Царських врат, нічого не промовляє, відходить до святого жертовника і ставить на ньому св. дискос. СВЯЩЕНИК вклоняється і, взявши святу чашу, підходить до Царських врат, звертається до народу і промовляє тихої

Благословен Бог наш.

Виголос: Завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Тоді відходить до святого жертовника і ставить там Святощі.

СПІВЦІ: Амінь.

Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, безсмертних і животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує

ЄКТЕНІЮ ПОДЯКИ

ДИЯКОН: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, пречисті, безсмертні, небесні і животворчі, страшні Христові Тайни, подякуємо Господу.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

ДИЯКОН: Вечора всього, звершеного, святого, спокійного і безгрішного виблагавши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

СПІВЦІ: Тобі, Господи.

СВЯЩЕНИК, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:

Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь.

СВЯЩЕНИК: З миром вийдемо.

СПІВЦІ: З іменем Господнім.

ДИЯКОН: Господу помолимось.

СПІВЦІ: Господи, помилуй.

СВЯЩЕНИК виголошує

ЗААМВОННУ МОЛИТВУ

Владико Вседержителю, Ти все творіння премудро сотворив і невимовним промислом та многою благістю привів нас до цих священних днів на очищення душ і тіл, на втихомирення пристрастей, у надії воскресіння. Ти в сороковий день вручив угодникові Твоєму Мойсеєві скрижалі, Богом писаний Закон. Дай і нам, Милостивий, подвигом добрим трудитися, час посту закінчити, у вірі єдність зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями над гріхом стати, і щоб могли ми неосудно поклонитися і Святому Воскресінню. Бо благословенне і прославлене всехвальне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

СПІВЦІ: Амінь. Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).

Поки священик виголошує заамвонну молитву, диякон, голову вклонивши, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Тоді йде північними дверима у вівтар і споживає Святощі з страхом та обережністю.

МОЛИТВА ПЕРЕД СПОЖИВАННЯМ СВЯТОЩІВ

Господи Боже наш, Ти, що привів нас до цих святих днів і вчинив нас причасниками страшних Твоїх Таїн, приєднай же нас до словесного Твого стада і вчини наслідниками Твого Царства нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після «Нехай буде благословенне ім’я Господнє» читець читає псалом 33-й: «Благословлю Господа» а в Страсну середу перед псалмом священик проказує молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Під час читання псалма СВЯЩЕНИК роздає народові антидор. Потім виходить на солею і, благословляючи людей, виголошує:

Благословення Господнє на вас, Того благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. співці: Амінь.

СВЯЩЕНИК, обернувшись до вівтаря: Слава Тобі, Христе Боже, Надія наша, слава Тобі.

СПІВЦІ: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй (тричі). Благослови.

СВЯЩЕНИК (з хрестом у руках): Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Григорія Двоєслова і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день) , і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбний.

СПІВЦІ: Амінь. (І співають многоліття.)

Такий відпуст священик проказує до Страсного тижня; на Страсному ж тижні проказує окремі відпусти.

Після цього СВЯЩЕНИК проказує:

Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.

І читаються

МОЛИТВИ

ПОДЯКИ ПІСЛЯ СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ

Див.: Літургія Іоана Золотоустого, с. 153.

ТРОПАР

Правилом віри і образом лагідности, стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто є істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням – високе, убогістю – багатство, отче Григорію, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

БОГОРОДИЧНИЙ

Заступнице християн усердная, молитвенице до Творця надійная, не зневаж молитви грішників, але поспіши, як Благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспіши на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що шанують Тебе, Богородице.

Кінець Божественної літургії Ранішосвячених Дарів.


Прокимни, алилуя, причасні та величання | Зміст | Божественна літургія Ранішоовячених Дарів

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору