Божественна літургія Ранішоовячених Дарів святого отця нашого Григорія Двоєслова
Літургія Ранішосвячених Дарів відрізняється від літургій св. Іоана Золотоустого і св. Василія Вели кого тим, що на ній не буває ні проскомидії ані освячення Дарів (Євхаристії).
Правиться літургія Ранішосвячених Дарів у Великий піст, а саме: 1) кожної середи і п’ятниці; 2) в четвер 5-го тижня Великого посту (день читання канону св. Андрія Критського); 3) в понеділок, вівторок і середу Страсного тижня; 4) в дні храмового свята (Тип., гл. 34, 35) або святого 3 поліс леєм (24 лютого і 9 березня); 5) а також в Понеділок, вівторок і четвер 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го тижня Великого посту, коли за Уставом належить правити цю літургію.
Не правиться літургія Ранішосвячених Дарів по суботах Великого посту, бо тоді має бути літургія св. Іоана Золотоустого, і по неділях, бо тоді правиться літургія св. Василія Великого.
Для кожної літургії Ранішосвячених Дарів священик заготовляє Святого Агнця на проскомидії попередньої літургії в неділю.
Заготовляючи Святого Агнця на проскомидії, священик спочатку заготовляє Святого Агнця для літургії, яку має правити а тоді для літургії Ранішосвячених Дарів, вирізуючи, виймаючи та проколюючи Святого Агнця з окремих просфор, і промовляє над кожним слова:
На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (тричі).
Як ягня на заколення ведено Його. І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, мовчить, І так і Він не відкриває уст Своїх.
В смиренні Його суд над Ним відбувся. Але про рід Його хто оповість? Бо візьметься від землі життя Його.
Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння.
Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве.
Далі священик чинить все, як звичайно: вливає в святу чашу вино і воду, накриває їх покрівцями, читає молитви і т. д.
На літургії під час святої Євхаристії, після призивання Святого Духа, священик коли показує на Святий Хліб, то каже: «Хліб цей…» (в однині, бо Христос – Єдиний, тому не можна казати «хліби ці»)
Коли священик творить піднесещя Хліба, то при словах «Святеє святим» підносить усе разом, а тоді розломлює першого Святого Агнця для літургії, що правиться, кладе частинки, вливає теплоту і т. інш. як звичайно. Далі правою рукою бере ложечку, а лівою – Святого Агнця для літургії Ранішосвячених Дарів і ложечкою, змоченою в Святій Крові, хрестообразно торкається Св. Агнця з хрестообразно надрізаної сторони. Тоді кладе Святого Агнця в дарохранильницю (кивот). Так само чинить і над кожним Святим Агнцем, що заготовляється для літургії Ранішосвячених Дарів, кладучи його в дарохранильницю. Далі молиться, причащається і взагалі священнодіє, як звичайно на літургії.
Священик приготовляє себе до відправи літургії Ранішосвячених Дарів тими молитвами, які повинен перечитати за церковним правилом перед кожною літургією, а також виконує всі інші вимоги.
В день відправи СВЯЩЕНИК, увійшовши у вівтар, цілує святий престіл і святіш хрест на престолі, далі накладає на себе постову єпитрахиль і, вийшовши з вівтаря, стає перед Царськими вратами і виголошує: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець читає часи: Третій, Шостий і Дев’ятий. На часах священик виголошує тропар кожного часу і молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами перед зачиненими Царськими вратами.
Після часів правиться чин зображальних з малим відпустом.
На 9 Часі після молитви Єфрема Сиріна священик, стоячи перед Царськими вратами, читає
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного виправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Благоутробний, і визволи нас від ворогів наших, бо Ти Бог наш, а ми, люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.
Потім підходить до образа Христа і цілує його, промовляючи:
Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже; бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
Тоді цілує також і образ Богородиці, проказуючи тропар:
Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости, зглянься на грішних людей, покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе-бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся», як колись Гавриїл, безплотних архистратиг.
Тоді входить у святий вівтар, кладе три поклони перед святим престолом, цілує святий престіл, хрест і Євангеліє та одягає повні всі ризи (постові), не читаючи молитов облачень, а тільки над кожною одежею промовляє: «Господу помолимось». Таким же чином миє руки.
Починається вечірнею.
При зачинених Царських дверях СВЯЩЕНИК стає перед святим престолом і моляться, проказуючи тричі:
Боже, очисти мене грішного і помилуй мене.
Цілує святий престіл.
ДИЯКОН, приготовивши себе до служіння святої літургії і облачившись, стає перед Царськими вратами і виголошує:
Благослови, владико.
СВЯЩЕНИК, узявши Святе Євангеліє в руки, творить ним знак хреста над престолом і виголошує:
Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків.
ЧИТЕЦЬ: Амінь. Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
І псалом 103-й.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).
Під час читання псалма 103 священик стає перед Царськими вратами і тихо читає такі
Ти, в невмовкних піснях і безупинних славословленнях Святими Силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє; і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами Святої Богородиці і всіх святих Твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас благість Твою, і дай нам благодаттю Твоєю і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус.
Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, – дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Благого й Чоловіколюбного Бога нашого.
Бо ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Боже Великий і Вишній, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, – Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі – ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослів’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбний Господи, вчини молитву нашу наче кадило перед Тобою і як пахощі прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських мрій. Так, Владико всього, всіх благ Подателю, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись повчаннями Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами Святої Богородиці.
Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон після початкового псалма виголошує
ДИЯКОН: В мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За місто наше (село наше або святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СШВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь.
Читець читає першу «Славу» 18 і кафизми (псалми 119, 120, 114, 122, 123), а СВЯЩЕНИК читає молитву першого антифону: Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву пашу й уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на благо; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імені Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти Сильний у милості і Благий в кріпості, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє.
По молитві, поклонившись перед святим престолом, розгортає антимінс, ставить на нього дискос, бере із великою побожністю Святого Агнця із дарохранильниці й кладе його на дискос.
Після прочитання першої «Слави» 18-ї кафизми диякон (чи священик) виголошує малу єктенію:
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь.
Читець читає другу «Славу» 18-ї кафизми (псалми 124, 125, 126, 127, 128). СВЯЩЕНИК читає молитву другого антифону: Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю і Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами Святої Богородиці і всіх святих.
По молитві бере кадило, а диякон свічку, і обкаджує тричі з усіх сторін престіл, що на ньому стоїть освячений Агнець, після чого віддає кадило.
Після прочитання Другої «Слави» 18-ї кафизми ДИЯКОН (чи священик) виголошує малу єктенію:
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. СПІВЦІ: Амінь.
АНТИФОН ТРЕТІЙ Читець читає третю «Славу» 18-їкафизми (псалми 129, 130, 131, 132, 133), а
СВЯЩЕНИК читає молитву третього антифону:
Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити в усьому волю Твою.
По молитві кладе поклін перед Святими Дарами, ставить дискос собі на голову і переносить попри Горне місце Святі Дари на жертовник. Перед ним іде диякон із свічкою і, повернувшись обличчям до священика, кадить Святі Дари. Поставивши Святі Дари на жертовнику, священик вливає в святу чашу вино і воду, обкаджує звіздицю і ставить її на дискосі над Святим Агнцем, потім бере покрівці і, обкадивши їх, покриває дискос і чашу, ставить свічку перед Святими Дарами, кадить Святе Принесення і, вчинивши земний поклін, вертається до престолу, складає антимінс і кладе на ньому Святе Євангеліє.
При виконуванні всіх цих дій священик нічого не промовляє із того, що проказується на повній літургії, а тільки при кожній дії каже: «Господу помолимось; Господи, помилуй», а наприкінці – «Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас».
Встановлений на проскомидії відпуст та інше не виголошується.
Після прочитання третьої «Слави» 18-ї кафизми диякон виголошує малу єктенію.
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
СПІВЦІ: Амінь. І на глас стихири співають:
Господи, взиваю до Тебе:
Потім читають і співають стихири а стихами з Тріоді и Мінеї, яких буває 10, а в середу 5-го тижня Великого посту, крім звичайних, ще 24. «Слава і нині» – богородичний.
Під час читання і співу стихир диякон, прийнявши кадило від священика, обкаджує вівтар і святий храм.
Після кадіння і співу стихир, коли починають співати богородичний, диякон відкриває Царські врата, отримує благословення в ієрея і йде з кадилом поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши св. престіл, йде слідом за дияконом і тихо читає молитву входу.
Якщо є свято з читанням Євангелія, то вхід з Євангелієм.
Ввечері, вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо і молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи; направ молитву нашу наче кадило перед Тобою і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ДИЯКОН стає в Царських вратах праворуч, тримає кадило лівою рукою, а правою з орарем показує священикові в напрямку св. престолу і півголосом каже:
Благослови, владико, святий вхід.
СВЯЩЕНИК стиха благословляє вхід: Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
ДИЯКОН: Амінь.
Підносячи кадило правою рукою високо вгору, виголошує:
Премудрість. Станьмо побожно.
Диякон входить у вівтар і кадить тільки св. престіл. За ним у вівтар входить священик, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують престіл, йдуть на Горнє місце і стають там лицем до людей, диякон ліворуч священика. Співці в цей час співають «Світе тихий».
ДИЯКОН стає в Царських вратах лицем до читця і, показуючи на нього орарем, виголошує:
Будьмо уважні.
СВЯЩЕНИК: Мир усім.
ЧИТЕЦЬ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Премудрість. Будьмо уважні.
ЧИТЕЦЬ:
Прокимен (проголошує, а співці співають перший прокимен).
ДИЯКОН: Премудрість. читець: Буття читання.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
Читець читає першу паремію. Царські врата зачиняються, а знову відчиняються після першої паремії. По першій паремії
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
ЧИТЕЦЬ: Прокимен (проголошує, а співці співають другий прокимен).
Після другого прокимна ДИЯКОН виголошує:
Повеліть!
СВЯЩЕНИК стає перед св. престолом, держачи обома руками кадило і свічку, чинить на схід знак хреста і виголошує: Премудрість. Станьмо побожно.
Тоді повертається на захід до народу, який стає на коліна і схиляє голову до землі. СВЯЩЕНИК виголошує:
Світло Христове просвітлює всіх. Священик входить у вівтар, віддає кадило з свічкою і йде до Горнього місця. Царські врата зачиняються.
ЧИТЕЦЬ: Притчей читання.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
ЧИТЕЦЬ читає Другу паремію. Якщо це напередодні великих свят, то читаються також і паремії свята. Після паремій СВЯЩЕНИК промовляє:
Мир тобі.
ДИЯКОН: Премудрість. Царські врата відчиняються. Ввесь народ, окрім співців і священика, молиться на колінах. Співці стають серед церкви, перед солеєю, а священик стоїть перед св. престолом і ввесь час кадить.
СПІВЦІ: Нехай піднесеться молита моя наче кадило перед Тобою, підношення рук моїх – як жертва вечірняя.
ЛЮДИ (співають на 6-й глас): Нехай піднесеться молитва моя наче кадило перед Тобою, підношення рук моїх як жертва вечірняя.
СПІВЦІ: Господи, взиваю до Тебе, почуй мене; зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе.
ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:
СПІВЦІ: Постав, Господи, охорону устам моїм і двері стримання устам моїм.
ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:
Співці стають на коліна. Священик переходить до жертовника, обкаджує Святощі, віддає кадило, вертається і стає перед святим престолом на коліна.
СПІВЦІ: Не схили серця мого до слів лукавства, щоб не виправдувавсь я у гріхах.
ЛЮДИ: Нехай піднесеться молитва моя:
СПІВЦІ: Нехай піднесеться молитва моя наче кадило перед Тобою.
Всі встають.
ЛЮДИ: Підношення рук моїх – як жертва вечірняя.
СВЯЩЕНИК виголошує молитву СВЯТОГО ЄФРЕМА СИРІНА
Господи і Владико життя мого!
Якщо цього дня є свято, то після поклонів буває прокимен, читається Апостол із кадінням при співі «Алилуя» й читається Євангеліє. А коли свята нема, то після поклонів диякон проказує
ДИЯКОН: Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого, промовмо.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (тричі, і так далі до кінця єктенії).
СВЯЩЕНИК тихо читає благальну молитву:
Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву, і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.
ДИЯКОН: Ще молимось за Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), за братів наших священиків, священно-монахів і за все у Христі братство наше.
При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.
ДИЯКОН: Ще молимось за Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили у всякому благочесті і чистоті.
Тут бувають додаткові прохання.
ДИЯКОН: Ще молимось за Святійших Патріархів православних, за благочестивих і повікнезабутніх фундаторів святого храму цього (в монастирі – святого монастиря цього) і всіх раніше спочилих отців і братів наших, що тут і повсюди лежать, – православних.
ДИЯКОН: Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих (поминає імена за здоров’я) і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої скорботи, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.
ДИЯКОН: Ще молимось за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому; за тих, що працюють, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
Царські врата зачиняються.
ДИЯКОН: Оголошені, помоліться Господеві.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (і так за кожним проханням).
ДИЯКОН: Вірні, за оголошених помолимось, щоб Господь помилував їх;
ДИЯКОН: Щоб просвітив їх словом істини;
ДИЯКОН: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.
Священик розкриває і верхню частину св. антимінса.
ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.
ДИЯКОН: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК (тихо):
Господи Боже наш, Творче і Будівничий всього! Ти хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Зглянься на рабів Твоїх оголошених і визволи їх від давньої омани і підступу супротивника; поклич їх до життя вічного, просвітлюючи їх душі і тіла приєднуючи їх до словесного Твого стада, в якому призивається ім’я Твоє святе.
Перед виголосом священик чинить губкою знак хреста над антимінсом, цілує її і кладе з правого боку вгорі антимінса.
СВЯЩЕНИК: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще й ще в мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
УВАГА. Так правиться до середи 4-го тижня Великого посту, а від середи 4-го тижня, після виголосу священика «Щоб і вони з нами славили», на літургіях Ранішосвячених Дарів встановлено такий додаток:
ДИЯКОН: Оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Усі, хто до просвічення, приступіть; помоліться ті, хто до просвічення.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).
ДИЯКОН: Вірні, за братів, що до просвічення готуються, і за спасіння їх Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб Господь Бог наш утвердив їх і зміцнив, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб просвітив їх світлом пізнання і побожності!, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб сподобив їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб відродив їх водою і духом, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб дарував їм звершеність віри, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб приєднав їх до Свого святого і вибраного стада, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Ті, хто до просвічення, голови ваші вклоніть перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
ДО СВЯТОГО ПРОСВІЧЕННЯ
СВЯЩЕНИК (тихо): Яви, Владико, дане Твоє, тим, що готуються до святого просвічення і прагнуть стрясти скверну гріховну; освіти їх помисли; зміцни їх у вірі, укріпи в надії, зверши в любові, покажи достойними членами Церкви Христа Твого, що віддав Себе за визволення душ наших.
СВЯЩЕНИК (виголос): Бо Ти єси Просвічення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Всі, хто до просвічення, вийдіть. Хто до просвічення, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Щоб із оголошених ніхто не залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй.
На цьому кінчається встановлений додаток.
СВЯЩЕНИК (тихо): Боже Великий і Хвальний, що животворчою смертю Христа Твого привів нас із тління до нетління, визволь усі наші почуття з омертвіння в пристрастях, давши їм за благого провідника внутрішні помисли; і око нехай уникає всякого погляду лукавого, і слух нехай не прихиляється до слів пустих, а язик нехай буде чистий від слів непристойних; очисти уста наші, що хвалять Тебе, Господи; дай, щоб руки наші від злих вчинків стримувалися, тільки вгодне Тобі діяли, зміцняючи всі члени і помисли благодатно Твоєю.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
СВЯЩЕНИК (уголос): Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
ДИЯКОН: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним разом).
ДИЯКОН: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.
ДИЯКОН: За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.
ДИЯКОН: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.
СВЯЩЕНИК (тихо): Владико Святий і Преблагий, Тебе, милістю багатого, молимо: будь милостивим до нас, грішних, і вчини нас достойними прийняти Єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя; слави. Ось-бо Пречисте Його Тіло і Животворча Кров, що в цю годину входять в невидимому супроводі множества воїнства Небесного, будуть предложені на цій таємній трапезі; дай нам неосудно причаститися їх, щоб, просвітлюючи ними мислені очі, ми стали синами світла і дня.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Премудрість.
СВЯЩЕНИК: За даром Христа Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
Співці співають:
Нині Сили Небесні з нами невидимо служать: ось-бо входить Цар слави, ось Жертва таємна звершена в славі проводиться. Після перенесення Святих Дарів:
З вірою і любов’ю приступимо, щоб причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Поки співають «Нині Сили», диякон входить північними дверима у вівтар і, взявши кадило, кадить св. престіл, жертовник, вівтар, іконостас і народ, проказуючи тихо псалом 50. Після кадіння священик і диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують «Нині Сили Небесні», тричі вклоняються, цілують святий престіл і відходять до жертовника. Священик, тричі вклонившись і покадивши, кладе воздух на плече диякона, бере правою рукою дискос із Божественними Тайнами і ставить собі на голову, а чашу з вином бере в ліву руку; ідуть через північні двері, як звичайно, але нічого не виголошують, диякон же, спереду йдучи, часто кадить.
Під час входу народ стає на коліна і схиляє голову до землі. Увійшовши у вівтар, священик ставить чашу і дискос на престолі, знімає з них покрівці, бере з плеча диякона воздух і, обгорнувши ним кадило, покриває ним дискос і чашу та кадить їх, не промовляючи нічого.
Після входу співці співають: «З вірою і любов’ю…» Коли ж проспівають, священик промовляє молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Потім зачиняють Царські врата і завішують катапетасмою наполовину. Після цього диякон виходить із вівтаря і на звичайному місці виголошує:
ДИЯКОН: Доповнимо вечірню молитву нашу Господу.
СПІВЦІ: Господи, помилуй (за кожним проханням).
СВЯЩЕНИК молиться (тихо):
Боже Невимовних і Невидимих Таїн! В Тобі містяться скарби премудрости і пізнання; Ти відкрив нам відправу служби цієї і з великого чоловіколюбства Твого наставив нас, грішних, приносити Тобі дари і жертви за гріхи наші і за людську несвідомість. Сам, Невидимий Царю, що твориш велике й недосліджувальне, славне й надзвичайне, якому нема числа, зглянься на нас, недостойних рабів Твоїх, що стоїмо перед святим оцим жертовником, наче перед херувимським Твоїм Престолом, на якому Єдинородний Син Твій і Бог наш спочиває в страшних Тайнах, що лежать перед нами; і, визволивши нас і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі й тіла освяченням невід’ємним, щоб, причащаючись з чистою совістю, з неосоромленим лицем, з просвіченим серцем цих Божественних Святощів і від них оживаючи, ми з’єдналися з Самим Христом Твоїм, Істинним Богом нашим, Який сказав: хто споживає Моє Тіло і Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому; щоб з оселенням і перебуванням у нас Слова Твого, Господи, ми стали храмом Пресвятого і Всехвального Твого Духа, визволились від усякого підступу диявольського в ділі, чи в слові, чи в думці діючого і осягнули обіцяні нам блага із усіма Твоїми святими, що від віку Тобі вгодили.
ДИЯКОН: За принесені й Ранішосвячені чесні Дари Господу помолимось.
ДИЯКОН: Щоб Чоловіколюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємні пахощі духовні, послів нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолимось.
ДИЯКОН: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
ДИЯКОН: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просимо.
СПІВЦІ: Подай, Господи (за кожним проханням).
ДИЯКОН: Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просимо.
ДИЯКОН: Прощення й відпущення гріхів та провин наших у Господа просимо.
ДИЯКОН: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просимо.
ДИЯКОН: Останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити у Господа просимо.
ДИЯКОН: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім просимо.
ДИЯКОН: Єдність віри й причастя Святого Духа виблагавши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК (виголос): І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:
СПІВЦІ: Отче наш:
СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК (благословляючи людей): Мир усім.
СПІВЦІ: І духові твоєму.
ДИЯКОН: Голови наші вклонімо перед Господом.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК, схилившись, молиться тихо:
Боже Єдиний, Благий і Милосердний, що на висоті перебуваєш і смиренними опікуєшся, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і збережи їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися животворчих Твоїх цих Таїн; перед Тобою бо вклонили ми свої голови, сподіваючись від Тебе багатої милости.
Вголос: Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК миє руки водою і потім молиться:
Зглянься, Господи Ісусе Христе Боже наш, з святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого і прийди освятити нас Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Після цієї молитви СВЯЩЕНИК і ДИЯКОН тричі вклоняються, тихо промовляючи:
Боже, очисти мене грішного.
Священик кладе руку під воздух, що покриває Божественні Дари, і з побожністю і страхом великим доторкається Животворчого Хліба.
ДИЯКОН: Будьмо уважні.
СВЯЩЕНИК (виголошує): Ранішосвячене Святеє – святим.
Друга половина Царських врат завішується катапетасмою. Священик знімає воздух із Святих Дарів.
СПІВЦІ: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
СПІВЦІ співають причасний:
Споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Якщо було читано Апостола і Євангеліє свята або храму, то також співається і належний причасний.
ДИЯКОН входить у святий вівтар і, ставши праворуч священика, промовляє: Розломи, владико, Святий Хліб. СВЯЩЕНИК розломлює Святий Хліб з великою увагою й побожністю на чотири частини й промовляє:
Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.
Священик вкладає частину з написом ІС до святої чаші, нічого не промовляючи, а диякон вливає теплоту до чаші, також нічого не промовляючи.
СВЯЩЕНИК ділить частину з написом ХС і промовляє:
Дияконе, приступи.
ДИЯКОН, підійшовши, чинить поклін, побожно прохаючи прощення, і промовляє: Ось приступаю до Безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико святий, Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
СВЯЩЕНИК подає часточку Святих Таїн дияконові і промовляє:
Священнодиякону (ім’я) подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.
ДИЯКОН приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престіл і, вклонивши голову, молиться:
Вірую, Господи, і визнаю…
Так само СВЯЩЕНИК промовляє: Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І, взявши одну часточку Святих Таїн, вклоняє голову і молиться:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
І так причащаються з великою обережністю. Тоді СВЯЩЕНИК бере губку і, обтираючи руку, промовляє:
Слава Тобі, Боже (тричі). Поцілувавши губку, кладе її на місце. Якщо служиться літургія Ранішосвячених Дарів з дияконом, то священик бере святу чашу з покрівцем обома руками і п’є з неї, нічого не промовляючи. Коли ж править один священик, без диякона, то він, причастившись Святих Таїн, не п’є із чаші, а п’є по закінченні літургії після споживання Святих Таїн.
Споживши антидор, СВЯЩЕНИК промовляє молитву подяки:
Дякуємо Тобі, Спасителеві всіх, Богу, за всі блага, що Ти подав нам, і за причастя Святого Тіла і Крови Христа Твого; і молимось Тобі, Владико Чоловіколюбний: захисти нас покровом Твоїм, і дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно причащатися Святощів Твоїх на просвічення душі й тіла і насліддя Царства Небесного.
Диякон не п’є з чаші, нічого не промовляє, а кладе до чаші часточки з дискоса, покриває чашу покрівцем, кладе звіздицю і другий покрівець на дискос, тричі вклоняється, відкриває катапетасму і відчиняє Царські врата. Вклонившись побожно один раз, ДИЯКОН бере від священика святу чашу, підходить до Царських врат, звертається до народу і, підносячи чашу, виголошує:
Зі страхом Божим і вірою приступіть.
СПІВЦІ: Благословлю Господа повсякчас, хвала Його в устах моїх.
Коли є причасники, то священик, запричастившись, розділює останніх дві частини Агнця з написом НІ КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і вкладає їх до святої чаші. Коли співці проспівають «Благословлю Господа», СВЯЩЕНИК стає в Царських вратах лицем до народу і проказує молитву:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший (перша). Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся, отже, Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником (причасницею) мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Всі причасники проказують за священиком молитву «Вірую, Господи…», чинять поклін до землі і, склавши навхрест руки на грудях, підходять один по одному до причастя. СВЯЩЕНИК, причащаючи, промовляє:
Причащається раб Божий (раба Божа – ім’я) Чесного і Пресвятого і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасникові, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причастившись, причасник цілує край св. чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Св. Причастя.
На літургії Ранішосвячених Дарів не причащають немовлят. Причастивши вірних, СВЯЩЕНИК входить у вівтар і ставить Святощі на престолі, а тоді звертається до людей і, благословляючи їх, виголошує:
Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
СПІВЦІ: Хліб небесний і Чашу життя споживіть і пізнайте, що Благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Покадивши Святощі тричі, священик віддає кадило дияконові і, взявши дискос, ставить його на голову диякона; диякон побожно приймає його, стоячи лицем до Царських врат, нічого не промовляє, відходить до святого жертовника і ставить на ньому св. дискос. СВЯЩЕНИК вклоняється і, взявши святу чашу, підходить до Царських врат, звертається до народу і промовляє тихої
Благословен Бог наш.
Виголос: Завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Тоді відходить до святого жертовника і ставить там Святощі.
СПІВЦІ: Амінь.
Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, безсмертних і животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує
ДИЯКОН: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, пречисті, безсмертні, небесні і животворчі, страшні Христові Тайни, подякуємо Господу.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
ДИЯКОН: Вечора всього, звершеного, святого, спокійного і безгрішного виблагавши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
СПІВЦІ: Тобі, Господи.
СВЯЩЕНИК, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:
Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь.
СВЯЩЕНИК: З миром вийдемо.
СПІВЦІ: З іменем Господнім.
ДИЯКОН: Господу помолимось.
СПІВЦІ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК виголошує
Владико Вседержителю, Ти все творіння премудро сотворив і невимовним промислом та многою благістю привів нас до цих священних днів на очищення душ і тіл, на втихомирення пристрастей, у надії воскресіння. Ти в сороковий день вручив угодникові Твоєму Мойсеєві скрижалі, Богом писаний Закон. Дай і нам, Милостивий, подвигом добрим трудитися, час посту закінчити, у вірі єдність зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями над гріхом стати, і щоб могли ми неосудно поклонитися і Святому Воскресінню. Бо благословенне і прославлене всехвальне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
СПІВЦІ: Амінь. Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).
Поки священик виголошує заамвонну молитву, диякон, голову вклонивши, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Тоді йде північними дверима у вівтар і споживає Святощі з страхом та обережністю.
МОЛИТВА ПЕРЕД СПОЖИВАННЯМ СВЯТОЩІВ
Господи Боже наш, Ти, що привів нас до цих святих днів і вчинив нас причасниками страшних Твоїх Таїн, приєднай же нас до словесного Твого стада і вчини наслідниками Твого Царства нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Після «Нехай буде благословенне ім’я Господнє» читець читає псалом 33-й: «Благословлю Господа» а в Страсну середу перед псалмом священик проказує молитву св. Єфрема Сиріна з трьома поклонами. Під час читання псалма СВЯЩЕНИК роздає народові антидор. Потім виходить на солею і, благословляючи людей, виголошує:
Благословення Господнє на вас, Того благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. співці: Амінь.
СВЯЩЕНИК, обернувшись до вівтаря: Слава Тобі, Христе Боже, Надія наша, слава Тобі.
СПІВЦІ: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (тричі). Благослови.
СВЯЩЕНИК (з хрестом у руках): Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Григорія Двоєслова і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день) , і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбний.
СПІВЦІ: Амінь. (І співають многоліття.)
Такий відпуст священик проказує до Страсного тижня; на Страсному ж тижні проказує окремі відпусти.
Після цього СВЯЩЕНИК проказує:
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
І читаються
ПОДЯКИ ПІСЛЯ СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ
Див.: Літургія Іоана Золотоустого, с. 153.
ТРОПАР
Правилом віри і образом лагідности, стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто є істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням – високе, убогістю – багатство, отче Григорію, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Заступнице християн усердная, молитвенице до Творця надійная, не зневаж молитви грішників, але поспіши, як Благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспіши на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що шанують Тебе, Богородице.
Прокимни, алилуя, причасні та величання | Зміст | Божественна літургія Ранішоовячених Дарів
