«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир давньоукраїнський 1643 року (в українській транслітерації)

Кафи́сма ше́стая

Псало́м 37
Псало́м Дави́дов.
Воспомина́ніє о субо́ті

2 Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ні гнíвом Твої́м пока́жеши мене́.

3 Я́ко стрíли Твоя́ унзо́ша ми, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́.

4 Ність ісціле́нія во пло́ті моє́й от лица́ гнíва Твоє́го, ність ми́ра в ко́стех мої́х от лица́ гріхо́в мої́х.

5 Я́ко беззако́нія моя́ превзийдо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м’я тя́жкоє отяготíша на мні.

6 Возсмердíшася і согни́ша ра́ни моя́ от лица́ безу́мія моє́го.

7 Пострада́х і сляко́хся до конца́, вес день сіту́я хожда́х.

8 Я́ко ля́двія моя́ наполни́шася поруга́ній, і ність ісціле́нія во пло́ті моє́й.

9 Озлобле́н бих і смири́хся до зíла, рика́х от воздиха́нія се́рдца моє́го.

10 Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся.

11 Се́рдце моє́ см’яте́ся, оста́ви м’я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю, і той ність со мно́ю.

12 Дру́зі мої́ і íскренії мої́ пря́мо мні приближи́шася і ста́ша.

13 І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся íщущії душа́ моє́я, і íщущії зол мні глагола́ху су́єтная, і льсти́вним вес день поуча́хуся.

14 Аз же, я́ко глух, не сли́шах і, я́ко нім, не отверза́яй уст свої́х.

15 І бих, я́ко члове́к не сли́шай і не іми́й во устíх свої́х обличе́нія.

16 Я́ко на́ Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди Бо́же мой.

17 Я́ко ріх: «Да не когда́ пора́дуют ми ся вра́зі мої́». І внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на́ м’я велерічева́ша.

18 Я́ко аз на ра́ни гото́в, і бо́лізнь моя́ пре́до мно́ю єст ви́ну.

19 Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісí моє́м.

20 Вра́зі же мої́ живу́т, і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненавидя́щії м’я без пра́вди.

21 Возда́ющії ми зла́я за блага́я облига́ху м’я, зане́ гоня́х благости́ню.

22 Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́.

23 Во́ньми в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моє́го.

Псало́м 38
Коне́ц, о Ідифу́мі. Піснь Дави́дові

2 Ріх: «Сохраню́ путí моя́, є́же не согріша́ти язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грíшному пре́до мно́ю».

3 Онімíх і смири́хся, і умолча́х от благ, і бо́лізнь моя́ обнови́ся.

4 Согрія́ся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́тся огнь, глагола́х язи́ком мої́м:

5 «Скажи́ ми, Го́споди, кончи́ну мою́, і число́ дній мої́х — ко́є єст, да разумíю, что лиша́юся аз?»

6 Се п’я́дію ізмíрени положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой, я́ко нічто́же пред Тобо́ю, оба́че вся́ческая су́єта — всяк члове́к живя́й.

7 І у́бо во о́бразі прехо́дит члове́к, оба́че всу́є м’яте́тся, сокровищу́єт і не вість, кому́ собира́єт я.

8 І ни́ні — кто терпе́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єст.

9 От всіх безако́ній мої́х ізба́ви м’я. Поноше́ніє безу́мному дал м’я єси́.

10 Онімíх і не отверзо́х уст свої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.

11 Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́, от крíпости бо руки́ Твоє́я аз ісчезо́х.

12 Во обличе́ніїх о безако́нії наказа́л єси́ члове́ка і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк члове́к.

13 Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́, внуши́ сле́зи моя́, не премолчи́, я́ко пресе́лник аз єсм у Тебе́ і пришле́ц, я́коже всі отци́ мої́.

14 Осла́би ми, да почíю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду.

Псало́м 39
В коне́ц, псало́м Дави́дові

2 Терпя́, потерпíх Го́спода, і внят ми, і услиша́ моли́тву мою́.

3 І возведе́ м’я от ро́ва стра́стей і от тимíнія глубини́, і поста́ви на ка́мені но́зі мої, і іспра́ви стопи́ моя́.

4 І вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву — пíніє Бо́гу на́шему. Узря́т мно́зі, і убоя́тся, і упова́ют на Го́спода.

5 Блаже́н муж, єму́же єст ім’я́ Госпо́днє — упова́ніє єго́, і не при́зрі в су́єтная і неістовле́нія ло́жная.

6 Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нії Твої́ми ність кто уподоби́тся Тебí, возвісти́х і глагола́х, умно́жишася па́че числа́.

7 Же́ртви і приноше́нія не восхотíл єси́, тíло же соверши́л ми єси́; всесожже́ній і о грісí не возиска́л єси́.

8 Тогда́ ріх: «Се іду́. Во глави́зні кни́жні написа́ся о Мні».

9 Сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхотíх, і За́кон Твой посре́ді чре́ва моє́го.

10 Благовісти́х пра́вду в Це́ркві мно́зі, се устну́ моє́ю не возбраню́, Го́споди, Ти разумíл єси́.

11 Пра́вди Твоє́я не сокри́х в се́рдці моє́м, íстинну Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не сокрих ми́лости Твоє́я і íстини Твоє́я от со́нма мно́га.

12 Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́. Ми́лость Твоя́ і íстинна Твоя́ ви́ну заступíсті м’я.

13 Я́ко одержа́ша м’я зла́я, íмже ність числа́, постиго́ша м’я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрíти, умножи́шася па́че вла́сов глави́ моє́я, і се́рдце моє́ остави́ м’я.

14 Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м’я, Го́споди, помощи́ ми потщи́ся.

15 Да постидя́тся і посрам’я́тся вку́пі íщущії ду́шу мою́, із’я́ти ю. Да возвратя́тся восп’я́ть і постидя́тся хотя́щії ми зла́я.

16 Да при́ймут а́біє студ свой глаголю́щії ми: «Бла́го же, бла́го же!»

17 Да возра́дуются і возвеселя́тся о Тебí всі íщущії Тебе́, Го́споди. І да глаголю́т ви́ну: «Да возвели́чится Госпо́дь!» — лю́бящії спасе́ніє Твоє́.

18 Аз же убо́г єсм і нищ, Госпо́дь — Попече́ніє моє́. Помо́щник мой і Защити́тель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́!

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 40
В коне́ц, псало́м Дави́дові

2 Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вит єго́ Госпо́дь.

3 Госпо́дь да сохрани́т єго́ і живи́т єго́, і да́ ублажи́т єго́ на землí, і да не преда́ст єго́ в ру́ки враго́м єго́.

4 Госпо́дь да помо́жет єму́ на о́дрі бо́лізні єго́, все ло́же єго́ обрати́л єси́ в бо́лезні єго́.

5 Аз ріх: «Го́споди, поми́луй м’я, ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ти».

6 Вра́зі мої́ рíша мні зла́я: «Когда́ умре́т і поги́бнет ім’я́ єго́?»

7 І вхожда́ше ви́діти, всу́є глагола́ше; се́рдце єго́, собра́ беззако́ніє єму́, ісхождаа́ше вон, і глагола́ше вку́пі.

8 На́ м’я шепта́ху всі вра́зі мої́, на́ м’я помишля́ху зла́я мні.

9 Сло́во законопресту́пно возложи́ша на́ м’я: «Єда́ спяй, не прило́жит воскресну́ти?»

10 І́бо члове́к ми́ра моє́го, нань же упова́х, яди́й хлíби моя́, возвеличи́ на́ м’я п’яту́.

11 Ти же, Го́споди, поми́луй м’я і воздви́гни м’я — і возда́м їм.

12 О сем позна́х, я́ко восхотíл м’я єси́, я́ко не возра́дуєтся враг мой о мні.

13 Мене́ же за незло́біє прия́л єси́ і утверди́л м’я єси́ пред Собо́ю во вік.

14 Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев, от вíка і до вíка! Бу́ди, бу́ди!

Псало́м 41
В коне́ц. Ра́зум сино́в Коре́ових

2 І́мже о́бразом жела́єт є́лень на істо́чники во́дния, си́це жела́єт душа́ моя́ к Тебí, Бо́же.

3 Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу Крíпкому, Живо́му. Когда́ прийду́ і явлю́ся лицу́ Бо́жію?

4 Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глагола́тися ми на всяк день: «Где єст Бог твой?»

5 Сíя пом’яну́х, і ізлія́х на́ м’я ду́шу мою́, я́ко про́йду в мíсті кро́ва ди́вна да́же до до́му Бо́жія, во гла́сі радова́нія і ісповіда́нія, шу́ма праздну́ющаго.

6 Воску́ю приско́рбна єси́, ду́ше моя́, і воску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, Спасе́ніє лица́ моє́го і Бог мой.

7 Ко мні душа́ моя́ см’яте́ся, сего́ ра́ди пом’яну́х Тя от земля́ Іорда́нскія і Єрмо́нскія, от гори́ Ма́ли.

8 Бе́здна бе́здну призива́єт во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ по мні прейдо́ша.

9 В день заповíсть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ у мене́, моли́тва Бо́гу живота́ моє́го!

10 Реку́ Бо́гу: «Засту́пник мой єси́, почто́ м’я єси́ заби́л? І воску́ю сіту́я хожду́, внегда́ стужа́єт ми враг?»

11 Внегда́ сокруша́хуся ко́сті моя́, поноша́ху ми вра́зі мої́, внегда́ глагола́ти їм мні на всяк день: «Где єст Бог твой?»

12 Воску́ю печа́лна єси́, ду́ше моя́, і воску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, спасе́ніє лица́ моє́го і Бог мой!

Псало́м 42
Псало́м Дави́дов. Не надпи́сан от євре́й

1 Суди́ ми, Бо́же, і разсуди́ прю мою́, от язи́ка непреподо́бна, от члове́ка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м’я.

2 Я́ко Ти єси́, Бо́же, держа́ва моя́, воску́ю отрину́л єси́ м’я? І воску́ю сіту́я хожду́, внегда́ стужа́єт ми враг?

3 Посли́ світ Твой і íстинну Твою́, та́ м’я наста́виста і введо́ста м’я в гору́ святу́ю Твою́ і в жи́лища Твоя́.

4 І вни́ду к О́лтару Бо́жію, к Бо́гу веселя́щому ю́ность мою́. Ісповíмся Тебí в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой!

5 Воску́ю приско́рбна єси́, ду́ше моя́, і воску́ю смуща́єши м’я? Упова́й на Бо́га, я́ко ісповíмся Єму́, спасе́ніє лица́ моє́го і Бог мой.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 43
В коне́ц. Сино́в Коре́ових, ра́зум

2 Бо́же, уши́ма на́шима услиша́хом, і отци́ на́ші возвісти́ша нам дíло, є́же соділа́л єси́ во днех їх, во днех пе́рвих.

3 Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л єси́ я, озлоби́л єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.

4 Не ору́жієм бо свої́м насліди́ша зе́млю і ми́шца їх не спасе́ їх, но десни́ца Твоя́, і ми́шца Твоя́, і просвіще́ніє лица́ Твоє́го, я́ко благоволи́л єси́ в них.

5 Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, заповіда́яй спасе́нія Іа́ковля.

6 О Тебí враги́ на́ша ізбоде́м рога́ми, і о íмени Твоє́м уничижи́м воста́ющия на́ ни.

7 Не на лук бо мой упова́ю, і ору́жіє моє́ не спасе́т мене́.

8 Спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам і ненавидя́щих нас посрами́л єси́.

9 О Бо́зі похва́лимся вес день і о íмени Твоє́м ісповíмися во вік.

10 Ни́ні же отрину́л і посрами́л єси́ нас і не ізи́йдеши, Бо́же, в си́лах на́ших.

11 Возврати́л єси́ нас восп’я́ть пред враги́ на́шими, і ненавидя́щії нас расхища́ху себí.

12 Дал єси́ нас, я́ко о́вця снíди, і во язи́ціх разсія́л ни єси́.

13 Отда́л єси́ лю́ди Своя́ без ціни́, і не бі мно́жество во ізмíнах  на́ших.

14 Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосíдом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.

15 Положи́л єси́ нас во при́тчю во язи́ціх, покива́ніє гла́ви в люде́х.

16 Вес день срамота́ моя́ пре́до мно́ю єст, і студ лица́ моє́го покри́ м’я.

17 От гла́са поноша́ющих і оклевета́ющих, от лица́ вра́жія і ізгоня́щаго.

18 Сíя вся прийдо́ша на́ ни, і не заби́хом Тебе́, і не неправди́хом в завíті Твоє́м.

19 І не отступи́ восп’я́ть се́рдце на́ше, і уклони́л єси́ стезя́ на́ша от путí Твоє́го.

20 Я́ко смири́л єси́ нас на мíсті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.

21 А́ще заби́хом ім’я́ Бо́га на́шего і а́ще воздíхом ру́ки на́ша к бо́гу чу́ждему –

22 не Бог ли взи́щет сих? Той бо свіст та́йная се́рдца.

23 Я́ко Тебе́ ра́ди умерщвля́єми єсми́ вес день, вміни́хомся, я́ко о́вця заколе́нія.

24 Воста́ни, воску́ю спи́ши, Го́споди? Воскресни́ і не отрини́ до конца́!

25 Воску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і печа́ль на́шу?

26 Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землí утро́ба на́ша.

27 Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас íмени Твоє́го ра́ди!

Псало́м 44
В коне́ц. О ізмíншихся. Сино́в Коре́ових ра́зум.
Піснь о возлюбле́нном

2 Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаголю́ аз: дíла моя́ Царе́ві. Язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сца.

3 Кра́сен доброто́ю па́че сино́в члове́ческих, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х, сего́ ра́ди благослови́т Тя Бог во вíки.

4 Препояши́ ору́жіє Своє́ по бе́дрі Твоє́м, Си́лне.

5 Красото́ю Твоє́ю і доброто́ю Твоє́ю, і наляци́, і успіва́й, і царству́й íстини ра́ди, і кро́тости, і пра́вди, і наста́вит Тя ди́вно десни́ца Твоя́.

6 Стрíли Твоя́ ізо́щрени, Си́лне, лю́діє под Тобо́ю па́дут во се́рдці враго́в Царе́вих.

7 Престо́л Твой, Бо́же, во вік вíка, жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоє́го.

8 Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє, сего́ ра́ди помаза́ Тя, Бо́же, Бог Твой єле́ом ра́дости па́че прича́стник Твої́х.

9 Сми́рна, і стакти́, і касíя от риз Твої́х, от тя́жестей сло́нових, із ни́хже возвесели́ша Тя.

10 Дще́ря ца́рей в че́сті Твоє́й, предста́ Цари́ца оде́сную Тебе́, в ри́зи позлаще́ні одія́на преукраше́на.

11 Сли́ши, дщи, і вижд, і приклони́ у́хо Твоє́, і забу́ди лю́ди Твоя́ і дом отца́ Твоє́го.

12 І вожделíєт Цар добротí Твоє́й, я́ко Той єст Госпо́дь Твой і поклони́шися Єму́.

13 І дщи Ти́рова с да́ри, лицу́ Твоє́му помо́лятся бога́тії лю́дстії.

14 Вся сла́ва дще́ре Царе́ви внутр, ря́сни зла́тими одія́на преукраше́на.

15 Приведу́тся Царю́ дíви вослíд єя́, бли́жняя єя́ приведу́тся Тебí.

16 Приведу́тся во весе́лії і ра́дості, воведу́тся в Це́рков Царе́ву.

17 Вмíсто оте́ц Твої́х роди́шася сино́ве Твої́. Уста́виши їх кня́зя по всей землí.

18 Пом’яну́ ім’я́ Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді. Сего́ ра́ди лю́діє ісповідя́тся Тебí во вік і во вік вíка.

Псало́м 45
В коне́ц. Сино́в Коре́ов, о та́йних, псало́м

2 Бог нам прибіжи́ще і си́ла, помо́щник во ско́рбех, обрíтших ни зíло.

3 Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́єтся земля́, і прелага́ются го́ри в се́рдца мо́рская.

4 Возшумíша і смути́шася во́ди їх, смути́шася го́ри крíпостію Єго́.

5 Рíчная устремле́нія веселя́т град Бо́жий, освяти́л єст селе́ніє Своє́ Ви́шній.

6 Бог посре́ді єго́ — і не подви́жится, помо́жет єму́ Бог у́тро зау́тра.

7 См’ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія, даде́ глас Свой Ви́шній — потрясе́ся земля́.

8 Госпо́дь Си́лам с на́ми, Заступни́к наш — Бог Іа́ковль.

9 Прийдíте і ви́діте дíла Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землí:

10 от’ємля́ бра́ні до конца́ землí. Лук сокру́шит і сло́мит ору́жіє, і щи́ти сожже́т огне́м.

11 Упразднíтеся і разумíйте, я́ко Аз єсм — Бог, вознесу́ся во язи́цех, вознесу́ся на землí.

12 Госпо́дь Си́лам с на́ми, Засту́пник наш — Бог Іа́ковль.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По ше́стой кафи́смі

Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:

Воздиха́нія не іми́й, я́ко митоíмец, і слез покая́нія, я́ко блу́дница, лю́ті погиба́ю, отчая́нний. Оба́че вопію́ Ти: Бо́же, ущедри́ і поми́луй м’я.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Я́ко Бог ми́лости і Оте́ц утіше́нія, моля́щаго Ти ся послу́шай: Світода́вче су́щим во тмі, Го́споди, сла́ва Тебí.

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Богоро́дице! Ти єси́ вíрним Столп крíпости, Ти — милосе́рдія неісчерпа́ємая Пучи́на. Тíмже пою́щих Тя спаси́, Пресла́вная.

Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).

Моли́тва ше́стая

Хвалю́ Тя, восхвалю́ Тя, славословлю́ Тя, благодарю́ Тя, благословлю́ Тя, покланя́ю Ти ся, Бо́же мой, я́ко от неби́тія во би́тіє вся, і мене́ непотре́бнаго приве́л єси́, я́ко пита́єши і покрива́єши всіх, і мене́ грíшнаго непам’ятозло́бно, я́коже Преблаги́й Оте́ц, і пра́виши всему́дрно жизнь про́чіїх, і моє́го окая́нства. Но молю́ Твою́ бла́гость: очи́сти гріхи́ моя́ і прийми́ славосло́віє моє́ і моли́тву благоутро́бним Си милосе́рдієм, я́ко к Тебí єди́ному прибіга́ю, сотво́ршему м’я, Ми́лостивому і Всеси́лному Єди́ному Бо́гу. Восія́й во се́рдці моє́м íстинноє Со́лнце Пра́вди, просвіти́ ми ум, і чу́вства вся соблюди́, да я́коже во дні благоо́бразно путь за́повідей Твої́х теку́щи, дости́гну во вíчную жизнь і в наслажде́нії би́ти сподоблю́ся непристу́пнаго Ти свíта, благода́тію, і щедрота́ми, і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Ти Си́на, Го́спода, і Бо́га, і Спа́са на́шего Ісу́са Христа́. С Ни́мже Тебí подоба́єт держа́ва, і сла́ва, і поклоне́ніє, і со Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.


Кафисма 5 | Зміст | Кафисма 7

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору