Кафи́сма осмна́десятая
1 Ко Го́споду, внегда́ ско́рбіх, возва́х, і услиша́ м’я.
2 Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́ от усте́н непра́ведних і от язи́ка льсти́ва!
3 Что даст Ти ся іли́ что прило́жит Ти ся к язи́ку льсти́ву?
4 Стрíли си́лнаго ізостре́ні, со у́гльми пусти́нними.
5 Уви́ мні, я́ко прише́лствіє моє́ удали́ся, всели́хся с се́ли Кида́рскими.
6 Мно́го пришелствова́ душа́ моя́, с ненавидя́щими ми́ра біх ми́рен.
7 Єгда́ глагола́х їм, боря́ху м’я ту́не.
1 Возведо́х о́ці мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдет по́мощ моя́,
2 По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.
3 Не дажд во см’яте́ніє ноги́ твоє́я, нíже да воздрíмлет храня́й тя.
4 Се не воздрíмлет, ні да усне́т храня́й Ізра́їля.
5 Госпо́дь сохрани́т тя, Госпо́дь — покро́в твой на ру́ку де́сную твою́.
6 Во дні со́лнце не ожеже́т тебе́, ні луна́ но́щію. Госпо́дь сохрани́т тя от вся́каго зла, сохрани́т ду́шу твою́ Госпо́дь.
7 Госпо́дь сохрани́т вхожде́ніє твоє́ і ісхожде́ніє твоє́ от ни́ні і до вíка!
1 Возвесели́хся о ре́кших мні: «В дом Госпо́день вни́дем!»
2 Стоя́ще бя́ху но́зі на́ша во дво́ріх твої́х, Ієрусали́ме,
3 Ієрусали́ме зижде́мий, я́ко град, єму́же прича́стіє єго́ вку́пі.
4 Та́мо бо взийдо́ша колíна, колíна Госпо́дня, свідíніє Ізра́їлево, ісповіда́тися íмені Госпо́дню.
5 Я́ко та́мо сідо́ша престо́ли на суд, престо́ли в дому́ Дави́дові.
6 Вопросíте же я́же о ми́рі Ієрусали́му, і оби́ліє — любя́щим тя.
7 Бу́ди же мир во си́лі твоє́й, і оби́ліє во столпостіна́х твої́х.
8 Ра́ди бра́тій мої́х і бли́жніх мої́х глагола́х у́бо: «Мир о тебí!»
9 До́му ра́ди Го́спода Бо́га на́шего взиска́х блага́я тебí.
1 К Тебí возведо́х о́ці мої́, живу́щому на небесí.
2 Се я́ко о́чі раб в ру́ку господíй свої́х, я́ко о́ці раби́ня в ру́ку госпождя́ своє́я, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже ущедри́т ни.
3 Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу ісполни́хомся уничиже́нія.
4 На́йпаче напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і уничиже́нія го́рдих.
1 Я́ко а́ще не би Госпо́дь бил в нас, — да рече́т ни́ні Ізра́їль, –
2 я́ко а́ще не би Госпо́дь бил в нас, внегда́ воста́ти члове́ком на́ ни,
3 у́бо жи́ві поже́рли би́ша нас, внегда́ прогніва́тися я́рости їх на́ ни.
4 У́бо вода́ потопи́ла би нас, пото́к пре́йде душа́ на́ша.
5 У́бо пре́йде душа́ на́ша во́ду непостоя́нную.
6 Благослове́н Госпо́дь, íже не даде́ нас в лови́тву зу́бом їх.
7 Душа́ на́ша, я́ко пти́ца, ізба́вися от сíті ловя́щих.
8 Сíть сокруши́ся, і ми ізба́влені би́хом.
9 По́мощ на́ша в ім’я́ Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю!
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Надíющіїся на Го́спода, я́ко гора́ Сіо́н, не подви́гнется во вік, живи́й во Ієрусали́мі.
2 Го́ри о́крест єго́, і Госпо́дь о́крест людíй Свої́х от ни́ні і до вíка.
3 Я́ко не оста́вит Госпо́дь жезла́ грíшних на жре́бій пра́ведних, я́ко да не простру́т пра́веднії во беззако́нії рук свої́х.
4 Ублажи́, Го́споди, благíя і пра́вия се́рдцем!
5 Уклоня́ющия же ся в развраще́нія поведе́т Госпо́дь со діла́ющими беззако́ніє. Мир на Ізра́їля.
1 Внегда́ возврати́ти Го́споду плінь Сіо́нь, би́хом, я́ко утіше́ні.
2 Тогда́ ісполни́шася ра́дости уста́ на́ша, і язи́к наш — весе́лія. Тогда́ реку́т во язи́ціх: «Возвели́чил єст Госпо́дь сотвори́ти с ни́ми».
3 Возвели́чил єст Госпо́дь сотвори́ти с на́ми — би́хом веселя́щеся.
4 Возврати́, Го́споди, пліне́ніє на́ше, я́ко пото́ки, ю́гом.
5 Сíющії слеза́ми — ра́достію по́жнут.
6 Ходя́щії хождаа́ху і плака́хуся, мета́юще сíмена своя́, гряду́ще же при́йдут ра́достію, вземлю́ще рукоя́ті своя́.
1 А́ще не Госпо́дь сози́ждет дом, всу́є труди́шася зи́ждущії. А́ще не Госпо́дь сохрани́т град, всу́є бді стреги́й.
2 Всу́є вам єст утренева́ти: востанíте по сіда́нії, яду́щії хліб бо́лізні, внегда́ дасть возлюбле́нним свої́м сон.
3 Се достоя́ніє Госпо́днє — сино́ве, мзда пло́да чре́внаго.
4 Я́ко стрíли в ру́ці си́лнаго, та́ко сино́ве от’я́тих.
5 Блаже́н, íже іспо́лнит жела́ніє своє́ от них. Не постидя́тся, єгда́ глаголю́т враго́м свої́м во вра́тіх.
1 Блаже́ні всі, боя́щіїся Го́спода, ходя́щії в путе́х Єго́.
2 Тру́ди пло́дов свої́х снíси, блаже́н єси́, і добро́ тебí бу́дет.
3 Жена́ твоя́, я́ко лоза́ плодови́та, во стра́нах до́му твоє́го.
4 Сино́ве твої́, я́ко літора́слі масли́чния, о́крест тра́пези твоє́я.
5 Се та́ко благослови́тся члове́к, боя́йся Го́спода.
6 Благослови́т тя Госпо́дь от Сіо́на, і узри́ши блага́я Ієрусали́му вся дні живота́ твоє́го.
7 І у́зриши сини́ сино́в твої́х. Мир на Ізра́їля.
1 Множи́цею бра́шася со мно́ю от ю́ности моє́я, да рече́т ни́ні Ізра́їль,
2 множи́цею бра́шася со мно́ю от ю́ности моє́я, íбо не премого́ша м’я.
3 На хребтí моє́м діла́ша грíшніци, продолжи́ша беззако́нія своя́,
4 Госпо́дь пра́веден сосіче́т ви́я грíшником.
5 Да постидя́тся і возвратя́тся восп’ят всі ненавидя́щії Сіо́на.
6 Да бу́дут, я́ко трава́ на зда́ніїх, я́же пре́жде восторже́нія ісше́,
7 єю́же не іспо́лни руки́ своє́я жняй, і ло́на своє́го — рукоя́ти собира́яй.
8 І не рíша мимоходя́щії: «Благослове́ніє Госпо́днє на ви, благослови́хом ви в ім’я́ Госпо́днє!»
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Із глубини́ возва́х к Тебí, Го́споди, Го́споди, усли́ши глас мой.
2 Да бу́дут у́ші Твої́ внемлю́ще гла́су моли́тви моє́я.
3 А́ще беззако́нія на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто посто́їт? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єст.
4 І́мени ра́ди Твоє́го потерпíх Тя, Го́споди, потерпí душа́ моя́ во сло́во Твоє́, упова́ душа́ моя́ на Го́спода.
5 От стра́жа у́трняя до но́щі, от стра́жа у́трняя да упова́єт Ізра́їль на Го́спода.
6 Я́ко у Го́спода ми́лость, і мно́гоє у Не́го ізбавле́ніє, і Той ізба́вит Ізра́їля от всіх беззако́ній єго́.
1 Го́споди, не вознесе́ся се́рдце моє́, ні вознесо́стіся о́ці мої́, ні ходи́х в вели́ких, ні в ди́вних па́че мене́.
2 А́ще не смиреномудрствова́х, но вознесо́х ду́шу мою́, я́ко отдоє́ноє на ма́тер свою́, я́ко воздаси́ на ду́шу мою́.
3 Да упова́єт Ізра́їль на Го́спода от ни́ні і до вíка.
1 Пом’яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́.
2 Я́ко кля́тся Господе́ві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю:
3 «А́ще вни́ду в селе́ніє до́му моє́го ли взи́йду на одр посте́ля моє́я,
4 а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і віжда́ма мої́ма — дріма́ніє, і поко́й — скра́ніям мої́м,
5 до́ндеже обря́щу мíсто Господе́ві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю».
6 Се сли́шахом я в Єфра́ті, обріто́хом я во по́лих дубра́ви.
7 Вни́дем в селе́нія Єго́, поклонíмся на мíсті, іде́же стоя́сті но́зі Єго́.
8 Воскресни́, Го́споди, во поко́й Твой, Ти і Киво́т святи́ня Твоє́я.
9 Свяще́нници Твої́ облеку́тся во пра́вду, і преподо́бнії Твої́ возра́дуются.
10 Дави́да ра́ди, ра́ба Твоє́го, не отврати́ лица́ помаза́ннаго Своє́го.
11 Кля́тся Госпо́дь Дави́ду íстиною і не отве́ржется єя́: «От пло́да чре́ва твоє́го посажду́ на престо́лі твоє́м.
12 А́ще сохраня́т сино́ве твої́ завíт Мой і свідíнія Моя́ сíя, íмже научу́ я, і сино́ве їх до вíка ся́дут на престо́лі твоє́м».
13 Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жи́лище Себí.
14 «Сей поко́й Мой во вік вíка, зде вселю́ся, я́ко ізво́лих ї.
15 Лови́тву єго́ благословству́я благословлю́, ни́щия єго́ насищу́ хлíби.
16 Свяще́нници єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуются.
17 Та́мо возращу́ рог Дави́дові, уготова́х світи́лник помаза́нному Моє́му.
18 Враги́ єго́ облеку́ сту́дом, на нем же процвите́т святи́ні Моя́».
1 Се ни́ні что добро́ іли́ что кра́сно, я́ко є́же жи́ти бра́тії вку́пі.
2 Я́ко ми́ро на гла́ві, сходя́щеє на бра́ду, бра́ду Аа́роню, сходя́щеє на оме́ти оде́жди єго́.
3 Я́ко роса́ Аєрмо́ньская сходя́щая на го́ри Сіо́нскія, я́ко та́мо заповіда́ Госпо́дь благослове́ніє і живо́т до вíка.
1 Се ни́ні благословíте Го́спода, всі раби́ Госпо́дні, стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
2 В но́щех воздеждíте ру́ки ва́ша во свята́я і благословíте Го́спода.
3 Благослови́ тя Госпо́дь от Сіо́на, сотвори́вий не́бо і зе́млю.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:
От пу́ті покая́нія заблуди́х, унива́ю лíностію в нечая́нії, те́мнаго бо іскуси́теля стрíли летя́т на́ м’я. Но Ти, Ми́лостиве Спа́се, не удали́ по́мощі Твоє́я от мене́, дажд ми сле́зи умиле́нія, да си́ми оми́ю гріхо́вную со́вість, і спаси́ м’я.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
Человіколю́бче Го́споди! Пом’яни́ м’я, я́ко Благ, убо́гаго раба́ Твоє́го, о отпуще́нії вíдомих і невíдомих гріхо́в моля́щася, Ми́лостиве Спа́се, доброту́ рук Твої́х возведи́ на́ м’я, моли́твами Богоро́дици і всіх Святи́х.
І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Богоро́дице, не пре́зри мене́ грíшнаго, требу́ющаго по́мощі Твоє́я, на́ Тя бо упова́ душа́ моя́, і поми́луй м’я.
Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).
Благодарю́ Тя, Го́споди Бо́же, о всіх благости́нях Твої́х, от пе́рваго дне і до ни́нішнего ча́са на мні недосто́йном би́вших. І ни́ні, Го́споди, к Тебí простира́ю ум мой, се́рдце і по́мисл, і возсила́ю все моє́ чу́вство; к Тебí бо вес прихожду́ осужде́н, і без отвíтен ко Твоє́й прибіга́ю ми́лости. Ру́ці же скве́рнії воздíю со воздиха́нієм і умиле́нієм молю́ся, і із глубини́ душí моє́я вопію́: очи́сти м’я, Го́споди, очи́сти, і огня́ негаси́маго ізба́ви, і не дажд мене́ окая́ннаго в порадова́ніє бíсом, безсту́дні на́ м’я напада́ющим. Стра́шному же Твоє́му Су́дищу без осужде́нія предста́ти сподоби́, і вíчних получи́ти дарова́ній со всíми ізбра́нними Твої́ми. Моли́твами Богоро́дици і всіх Святи́х Твої́х, я́ко Ми́лостив єси́ і Долготерпе́лив, і Тебí сла́ву возсила́ю, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.
Кафисма 17 | Зміст | Кафисма 19
