«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир давньоукраїнський 1643 року (в українській транслітерації)

Кафи́сма се́дмая

Псало́м 46
В коне́ц, от синíх Коре́ових, псалом

2 Всі язи́ци восплещíте рука́ми, воскликнíте Богу гла́сом ра́дости,

3 я́ко Госпо́дь Ви́шній стра́шен, Цар ве́лій по всей землí.

4 Покори́ лю́ди нам, і язи́ки под но́ги на́ша.

5 Ізбра́ нам достоя́ніє своє́, доброту́ Іа́ковлю, ю́же возлюби́.

6 Взи́йде Бог в воскликнове́нії, Госпо́дь во гла́сі тру́бні.

7 По́йте Бо́гу на́шему, по́йте! По́йте Царе́ві на́шему, по́йте,

8 я́ко Цар всей землí Бог, по́йте разу́мно!

9 Воцари́ся Бог над язи́ки: Бог сіди́т на престо́лі свято́м Своє́м.

10 Кня́зі лю́дстії собра́шася с Бо́гом Авраа́млим, я́ко Бо́жії держа́внії земля́, зíло вознесо́шася.

Псало́м 47
Піснь псалма́, сино́в Коре́ов, вто́раго субо́ти

2 Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зíло, во гра́ді Бо́га на́шего, в горí свято́й Єго́.

3 Благокоре́нним радова́нієм всея́ земля́. Го́ри Сіо́нскія, ре́бра сíверова, град Царя́ вели́каго.

4 Бог в до́мех єго́ зна́єм єст, єгда́ заступа́єт ї.

5 Я́ко се ца́ріє зе́мстії собра́шася, снидо́шася вку́пі.

6 Тíї ви́дівше та́ко, удиви́шася, см’ято́шася, подвиза́шася.

7 Тре́пет прия́т я, та́мо бо́лізні, я́ко ражда́ющія.

8 Ду́хом бу́рним сокруши́ши корабля́ Фарсíйския.

9 Я́коже сли́шахом, та́ко і ви́діхом во гра́ді Го́спода сил, во гра́ді Бо́га на́шего: Бог основа́ ї во вік.

10 Прия́хом, Бо́же, ми́лость Твою́ посре́ді людíй Твої́х.

11 По íмени Твоє́му, Бо́же, та́ко і хва́ла Твоя́ на ко́нця земля́; пра́вди іспо́лнь десни́ца Твоя́!

12 Да возвесели́тся гора́ Сіо́нская і да возра́дуются дще́рі Іуде́йскія, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди.

13 Обийдíте Сіо́н і приймíте ї, возвістíте во сто́лпіх єго́.

14 Положíте се́рдца ва́ша в си́лу єго́, і разділíте до́ми єго́, я́ко да повісте́ в ро́ді íном,

15 я́ко Той єст Бог наш во вік і во вік вíка. Той упасе́т нас во вíки.

Псало́м 48
В коне́ц, сино́в Коре́ових, псало́м

2 Усли́шіте сíя, всі язи́ци, внушíте, всі живу́щії по вселе́нній,

3 зе́мнії же і сино́ве члове́честії, вку́пі бога́т і убо́г.

4 Уста́ моя́ возглаголю́т прему́дрость, і поуче́ніє се́рдца моє́го — ра́зум.

5 Приклоню́ во при́тчу у́хо моє́, отверзу́ во псалти́рі гана́ніє моє́.

6 Воску́ю бою́ся в день лют, беззако́ніє п’яти́ моє́я оби́дет м’я?

7 Надíющіїся на си́лу свою́ і мно́жеством бога́тства своє́го хваля́щіїся.

8 Брат не ізбавля́єт, ізба́вит ли члове́к? Не дасть Бо́гу ізмíни за́ ся,

9 і ціни́ ізбавле́нія душа́ своє́я, і утруди́ся во вік,

10 і жив бу́дет до конца́. Не узри́т па́губи,

11 єгда́ ви́дит прему́дрия умира́ющя, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнут і оста́в’ят чю́ждим бога́тство своє́.

12 І гро́би їх жи́лища їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х свої́х.

13 І члове́к, в че́сті сий, не разумí, приложи́ся ско́том несмисле́ним і уподоби́ся їм.

14 Сей путь їх — со́блазнь їм, і по сих во устíх свої́х благоізво́лят.

15 Я́ко о́вця, во а́ді положе́ні сут, смерть упасе́т їх, і обладíют ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єт во а́ді, от сла́ви своє́я ізринове́ні би́ша.

16 Оба́че Бог ізба́вит ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млет м’я.

17 Не убо́йся, єгда́ разбогатíєт члове́к іли́ єгда́ умно́жится сла́ва до́му єго́.

18 Я́ко єгда́ умира́єт, не оста́вит ли вся, нíже сни́дет с ним сла́ва єго́.

19 Я́ко душа́ єго́ в животí єго́ благослови́тся. Ісповíсть ти ся, єгда́ благосотвори́ши єму́.

20 Всели́тся да́же до ро́да оте́ц свої́х, да́же до вíка не у́зрит свíта.

21 І члове́к, в че́сті сий, не разумí, приложи́ся ско́том несмисле́нним, і уподоби́ся їм.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 49
Псало́м Аса́фов

1 Бог бого́м, Госпо́дь глагола́ і призва́ зе́млю от восто́к со́лнца до за́пад.

2 От Сіо́на благолíпіє красоти́ Єго́.

3 Бог я́ві при́йдет, Бог наш, і не премо́лчит; огнь пред Ним возгори́тся, і о́крест Єго́ — бу́ря зíлная.

4 Призове́т не́бо сви́ше і зе́млю — разсуди́ти лю́ди Своя́.

5 Соберíте Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия завíт Єго о жертва́х.

6 І возвістя́т небеса́ пра́вду Єго́, я́ко Бог — Су́дій єст.

7 «Сли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаголю́ вам, Ізра́їлю, і засвідітелству́ю ти: Бог, Бог твой єсм Аз!

8 Не о жертва́х твої́х обличу́ тя: всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю сут ви́ну.

9 Не прийму́ от до́му твоє́го те́лцов, ні от стад твої́х ко́злищ,

10 я́ко Мої́ сут всі звíріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве.

11 Позна́х вся пти́ця небе́сния, і красота́ се́лная со Мно́ю єст.

12 А́ще вза́лчу, не реку́ тебí, Моя́ бо єст вселе́нная і ісполне́ніє єя́.

13 Єда́ ям м’я́са ю́нча, іли́ кров ко́злію пію́?

14 Пожри́ Бо́гові же́ртву хва́ли і возда́жд Ви́шнему обíти твоя́.

15 І призови́ М’я в день печа́ли твоє́я — і ізба́влю тя, і просла́виши М’я».

16 Грíшнику же рече́ Бог: «Воску́ю ти повіда́єши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши завíт Мой усти́ твої́ми?

17 Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ восп’я́т.

18 А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним, і с прелюбодíєм уча́стіє своє́ полага́л єси́.

19 Уста́ твоя́ умно́жиша злобу́, і язи́к твой спліта́ше лще́нія.

20 Сідя́, на бра́та своє́го клевета́л єси́ і на си́на ма́тере своє́я полага́л єси́ собла́зн.

21 Сíя сотвори́л єси́, і умолча́х. Вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебí подо́бен. Обличю́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.

22 Разумíйте же сíя, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тит, і не бу́дет ізбавля́яй.

23 Же́ртва хва́ли просла́вит М’я, і та́мо путь, íмже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́!»

Псало́м 50
В коне́ц, псало́м Дави́дов,
внегда́ прийти́ к не́му Ната́ну-проро́ку,
єгда́ вни́де ко Вирсаве́ї, женí У́рієві

3 Поми́луй м’я, Бо́же, по вели́цій ми́лости Твоє́й, і по мно́жеству щедро́т Твої́х очисти́ беззако́ніє моє́.

4 На́йпаче оми́й м’я от беззако́нія моє́го і от гріха́ моє́го очи́сти м’я.

5 Я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єст ви́ну.

6 Тебí Єди́ному согріши́х, і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х, я́ко да оправди́шися во словесе́х Свої́х, і побіди́ши внегда́ суди́ти Ти.

7 Се бо в беззако́ніїх зача́т єсм, і во грісíх роди́ м’я ма́ти моя́.

8 Се бо íстинну возлюби́л єси́, безвíстная і та́йная прему́дрости Твоє́я яви́л ми єси́.

9 Окропи́ши м’я гісо́пом — і очи́щуся, оми́єши м’я — і па́че снíга убілю́ся.

10 Слу́ху моє́му даси́ ра́дость і весе́ліє, возра́дуются ко́сті смире́нния.

11 Отврати́ лице́ Твоє́ от гріхо́в мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти.

12 Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ в утро́бі моє́й.

13 Не отверзи́ мене́ от лица́ Твоє́го і Ду́ха Твоє́го Свято́го не отими́ от мене́.

14 Возда́жд ми ра́дость спасе́нія Твоє́го і Ду́хом Влади́чном утверди́ м’я.

15 Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебí обратя́тся.

16 Ізба́ви м’я от кро́вій, Бо́же, Бо́же спасе́нія моє́го, возра́дуєтся язи́к мой пра́вді Твоє́й.

17 Го́споди, устнí мої́ отверзе́ши, і уста́ моя́ возвістя́т хва́лу Твою́.

18 Я́ко а́ще би єси́ восхотíл же́ртви, дал бим у́бо, во всесожже́ніїх не благоволи́ши.

19 Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н. Се́рдца сокруше́на і смире́на Бог не уничижи́т.

20 Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждутся стíни Ієрусали́мскія.

21 Тогда́ благоізволи́ши в же́ртві пра́вди, в возноше́нії і во всесожига́ємих. Тогда́ возло́жат на О́лтар Твой те́лця.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 51
В коне́ц, ра́зума Дави́дова,
внегда́ прийти́ Дої́ку Ідумеа́нину, і возвісти́ти
Сау́лу, і рещи́ єму́: «При́йде Дави́д в дом Авимеле́хов»

3 Что ся хвали́ши во зло́бі, си́лне, беззако́ніє вес день?

4 Непра́вду уми́сли язи́к твой: я́ко бри́тва ізощре́на сотвори́л єси́ лесть.

5 Возлюби́л єси́ злобу́ па́че благости́ня, непра́вду, не́же глагола́ти пра́вду.

6 Возлюби́л єси́ вся глаголи́ пото́пния, язи́к льстив.

7 Сего́ ра́ди Бог раздру́шит тя до конца́, восто́ргнет тя і пресе́лит тя от селе́нія твоє́го, і ко́рень твой — от земля́ живи́х.

8 Узря́т пра́веднії, і убоя́тся, і о нем возсмію́тся, і реку́т:

9 «Се члове́к, íже не положи́ Бо́га помо́щника себí, но упова́ на мно́жество бога́тства своє́го і возмо́же в суєтí своє́й».

10 Аз же, я́ко масли́на плодови́та в дому́ Бо́жії, упова́х на ми́лость Бо́жію во вік і во вік вíка.

11 Ісповíмся Тебí во вік, я́ко сотвори́л єси́, і терплю́ ім’я́ Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми.

Псало́м 52
В коне́ц о Маєле́фі, ра́зум Дави́дов

2 Рече́ безу́мен во се́рдці своє́м: «Ність Бо́га!» Растлíша і омрази́шася в беззако́ніїх, ність творя́й благо́є.

3 Бог с небесе́ прини́че на сини́ члове́ческия ви́діти, а́ще єст разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га?

4 Всі уклони́шася, вку́пі непотре́бні би́ша; ність творя́й благо́є, ність до єди́наго!

5 Ні ли разумíют всі, діла́ющії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди Моя́ в  хлíба мíсто, Бо́га не призва́ша?

6 Та́мо устраши́шася стра́ха, іде́же не бі стра́ха: я́ко Бог разсипа́ ко́сті чловекоуго́дником, постидíшася, я́ко Бог уничижи́ їх.

7 Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? Внегда́ возврати́т Бог пліне́ніє людíй Свої́х, возра́дуєтся Іа́ков і возвесели́тся Ізра́їль.

Псало́м 53
В коне́ц, в пíснех ра́зума Дави́дова.
Внегда́ прийти́ Зифе́ом

і рещи́ Сау́лові: «Не се ли Дави́д скри́ся в нас?»

3 Бо́же, в ім’я́ Твоє́ спаси́ м’я і в си́лі Твоє́й суди́ ми.

4 Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаголи́ уст мої́х.

5 Я́ко чу́ждії воста́ша на́ м’я, і крíпції взиска́ша душа́ моє́я, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю.

6 Се бо Бог помага́єт ми, і Госпо́дь — Засту́пник душí моє́й.

7 Отврати́т зла́я враго́м мої́м, íстиною Твоє́ю потреби́ їх.

8 Во́лею пожру́ Тебí, ісповíмся íмені Твоє́му, Го́споди, я́ко бла́го; я́ко от вся́кія печа́ли ізба́вил м’я єси́, і на враги́ моя́ воззрí о́ко моє́!

Псало́м 54
В коне́ц, в пíснех ра́зума Аса́фу

2 Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моє́го.

3 Во́ньми ми і усли́ши м’я, возскорбíх печа́лію моє́ю і см’ято́хся

4 от гла́са вра́жія і от стуже́нія грíшнича, яко уклони́ша на́ м’я беззако́ніє і во гнíві враждова́ху ми.

5 Се́рдце моє́ см’яте́ся во мні, і страх сме́рти нападе́ на́ м’я.

6 Бо́язнь і тре́пет при́йде на́ м’я, і покри́ м’я тма.

7 І ріх: «Кто дасть ми кри́лі, я́ко го́лубі? І полещу́, і почíю».

8 Се удали́хся, бíгая, і водвори́хся в пусти́ні.

9 Ча́ях Бо́га, спаса́ющаго м’я от малоду́шія і бу́ря.

10 Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх, я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді!

11 Днем і но́щію оби́йдет ї по стіна́м єго́, і беззако́ніє, і труд посре́ді єго́, і непра́вда.

12 І не оскудí от стогн єго́ ли́хва і лесть.

13 Я́ко а́ще би враг поноси́л ми, претерпíл бим у́бо. І а́ще би ненавидя́й м’я на́ м’я велерічева́л, укри́л бим ся от не́го.

14 Ти же, члове́че, равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой,

15 íже ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шна, во хра́мі Бо́жії ходи́хова єдиномишле́нієм.

16 Да при́йдет же смерть на́ ня, і да сни́дут во ад жи́ві, я́ко лука́вство в жи́лищих їх посре́ді їх!

17 Аз ко Бо́гу возва́х, і Госпо́дь усли́ша м’я.

18 Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне повíм, і возвіщу́, і усли́шит глас мой.

19 Ізба́вит ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні, я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю.

20 Усли́шит Бог і смири́т їх, Сий пре́жде вік. Ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га.

21 Простре́ ру́ку Свою́ на воздая́ніє, оскверни́ша завíт Єго́. Разділи́шася от гнíва лица́ Єго́ і приближи́шася се́рдца їх, ум’якну́ша словеса́ їх па́че єле́я, і та сут стрíли.

22 Возверзи́ на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єт, не дасть во вік мо́льви пра́веднику.

23 Ти же, Бо́же, низведе́ши їх во студе́нец істлíнія, му́жіє кро́ви і ле́сти не преполов’я́т дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на́ Тя!

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По се́дмой кафи́смі

Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:

Ду́ше моя́! Вску́ю ліни́шися і гріху́ работа́єши? Вску́ю недугу́ющи ко Вра́чу не притіка́єши? Возникни́ про́чеє от зол, я́же сотвори́ла єси́, і возопíй Спа́су, вопію́щи: Упова́ніє ненадíющимся, Жи́зні отчая́вшимся, Вра́чу всіх, Спа́се мой, поми́луй м’я.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Воспом’яни́, ду́ше моя́, всеми́рний суд Бо́жий, єгда́ бу́дут грíшниї напра́сно влеко́ми пла́менними А́нгели, я́ко тогда́ по́мощи їм не бу́дет, іму́щим дія́нія зла́я на обличе́ніє своє́. І ни́ні возникни́ і пока́йся Христу́ Бо́гу, вопію́щи: Человіколю́бче, спаси́ м’я!

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Недугу́юща м’я ісціли́, Богоро́дице, от злих діл і бо́лізней облегчи́, вра́чбу покая́нія подая́ ми, Ма́ти Христа́ Бо́га.

Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).

Моли́тва се́дмая

Влади́ко Го́споди, Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш, íже єди́н окая́нния моє́я душí не́дуг, і се́я ісціле́ніє вíдий, ісціли́, я́коже вíси, ра́ди мно́жества ми́лости Твоє́я і щедро́т Твої́х. Поне́же от діл мої́х ність врачева́нія приложи́ти єй, нíже єле́я, нíже обв’яза́нія. Но Ти, Го́споди, прише́дий не пра́ведния призва́ти, но грíшния в покая́ніє, поми́луй, ущедри́, прости́ ю; раздери́ рукописа́ніє мно́гих мої́х і сту́дних дія́ній і наста́ви м’я на пра́вий путь Твой, да ходя́й в íстині Твоє́й, возмогу́ ізбіжа́ти стріл лука́ваго, і си́це предста́ну неосужде́нно пред Стра́шним Су́дищем Твої́м, славя́ і воспіва́я Пресвято́є ім’я́ Твоє́ во вíки. Амíнь.


Кафисма 6 | Зміст | Кафисма 8

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору