Кафи́сма четве́ртая
1 К Тебí, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́.
2 Бо́же мой, на́ Тя упова́х, да не постижду́ся во вік, ні да посмію́т ми ся вра́зі мої́! І́бо всі терпя́щії Тя не постидя́тся.
3 Да постидя́тся беззако́нующії всу́є.
4 Путí Твоя́, Го́споди, скажи́ ми і стезя́м Твої́м научи́ м’я.
5 Наста́ви м’я на íстинну Твою́ і научи́ м’я, я́ко Ти єси́ Бог Спас мой, і Тебе́ терпíх вес день.
6 Пом’яни́ щедроти́ Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от вíка сут!
7 Гріх ю́ности моє́я і невидíнія моє́го не пом’яни́. По ми́лости Твоє́й пом’яни́ м’я Ти ра́ди бла́гости Твоє́я, Го́споди.
8 Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законополо́жит согріша́ющим на пу́ті.
9 Наста́вит кро́ткія на суд, нау́чит кро́ткія путе́м Свої́м.
10 Всі пу́тіє Госпо́дні – ми́лость і íстина взиска́ющим завíта Єго́ і свіде́ній Єго́.
11 Ра́ди íмене Твоє́го, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єст.
12 Кто єст человíк, боя́йся Го́спода? Законополо́жит єму́ на пу́ті, íже ізво́ли.
13 Душа́ єго́ во благи́х водвори́тся, і сíм’я єго́ наслíдит зе́млю.
14 Держа́ва Госпо́дь боя́щимся Єго́, і завíт Єго́ яви́т їм.
15 О́ці мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко Той істо́ргнет от сíти но́зі мої́.
16 При́зри на́ м’я і поми́луй м’я, я́ко єдиноро́д і нищ єсм аз.
17 Ско́рбі се́рдца моє́́го умножи́шася, от бід мої́х ізведи́ м’я.
18 Вижд смире́ніє моє́ і труд мой, і отпусти́ вся гріхи́ моя́.
19 Вижд враги́ моя́, я́ко умножи́шася, і ненавидíнієм непра́ведним возненавидíша м’я.
20 Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м’я, да не постижду́ся, я́ко упова́х на́ Тя.
21 Незлоби́вії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпíх Тя, Го́споди.
22 Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх ско́рбій єго́!
1 Суди́ ми, Го́споди, я́ко аз незлобо́ю моє́ю ходи́х і, на Го́спода упова́я, не ізнемогу́!
2 Іскуси́ м’я, Го́споди і істяжи́ м’я, раждези́ утро́би моя́ і се́рдце моє́,
3 я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єст, і благоугоди́х во íстині Твоє́й.
4 Не сíдох с со́нмом су́єтним і со законопресту́пними не вни́ду.
5 Возненави́діх це́рков лукавну́ющих і со нечести́вими не ся́ду.
6 Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́ і оби́йду о́лтар Твой, Го́споди,
7 є́же усли́шати ми глас хвали́ Твоє́я і повіда́ти вся чудеса́ Твоя́.
8 Го́споди, возлюби́х благолíпіє до́му Твоє́го і мíсто вселе́нія сла́ви Твоє́я.
9 Да не погуби́ши со нечести́вими душа́ моє́я і с му́жми кро́вій – живо́т мой,
10 ї́хже в ру́ку безако́нія, десни́ца їх ісполни́ся мзди.
11 Аз же незло́бою моє́ю ходи́х, ізба́ви м’я, Го́споди, і поми́луй м’я!
12 Нога́ моя́ ста на правотí, во церква́х благословлю́ Тя, Го́споди!
1 Госпо́дь – Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ся убою́? Госпо́дь – Защити́тель животу́ моє́му, от кого́ся устра́шу?
2 Внегда́ приближа́тися на́ м’я злобу́ющим, є́же снíсти пло́ти моя́, оскорбля́ющії м’я і вра́зі мої́, тíї ізнемого́ша і падо́ша.
3 А́ще ополчи́тся на́ м’я полк – не убої́тся се́рдце моє́; а́ще воста́нет на́ м’я брань – Нань аз упова́ю.
4 Єди́но проси́х от Го́спода, то взи́щу, є́же жи́ти ми в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моє́го, зрíти ми красоти́ Госпо́дня і посіща́ти Це́рков святу́ю Єго́!
5 Я́ко сокри́ м’я во кро́ві Своє́м в день зла моє́го, покри́ м’я в та́йні кро́ва Своє́го, на ка́мень вознесе́ м’я.
6 І ни́ні се вознесе́ гла́ву мою́ на враги́ моя́. Обийдо́х і пожро́х во кро́ві Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія, воспою́ і пою́ Господе́ві.
7 Усли́ши, Го́споди, глас мой, íмже возва́х, поми́луй м’я і усли́ши м’я!
8 Тебí рече́ се́рдце моє́: «Го́спода взищу́!» Взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лица́ Твоє́го, Го́споди, взищу́.
9 Не отврати́ лица́ Твоє́го от ме́не і не уклони́ся гнíвом от раба́ Твоє́го. Помо́щник ми бу́ди, не отрини́ мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой!
10 Я́ко оте́ц мой і ма́ти моя́ оста́виста м’я, Госпо́дь же восприя́ть м’я.
11 Законоположи́ ми, Го́споди, в пу́ті Твоє́м і наста́ви м’я на путь пра́вий враго́в мої́х ра́ди.
12 Не преда́жд мене́ в душа́ стужа́ющих ми, я́ко воста́ша на́ м’я свіди́теле непра́ведні і солга́ непра́вда себí.
13 Вíрую ви́діти блага́я Госпо́дня на землí живи́х.
14 Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да крíпится се́рдце твоє́, і потерпи́ Го́спода.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 К Тебí, Го́споди, воззову́, Бо́же мой, не премолчи́ от ме́не. Да не когда́ премолчи́ши от ме́не, і уподоблю́ся низходя́щим в ров.
2 Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моє́го, єгда́ молю́ся к Тебí, внегда́ воздíти ми ру́ці мої́ ко Це́ркві свято́й Твоє́й.
3 Не привлеци́ мене́ со грíшники і с діла́ющими непра́вду не погуби́ мене́, глаголю́щими мир со бли́жними свої́ми, зла́я же в се́рдцех свої́х.
4 Дажд їм, Го́споди, по дíлом їх і по лука́вству начина́нія їх, по дíлом ру́ку їх дажд їм, возда́жд воздая́ніє їх їм,
5 я́ко не разумíша в дíла Госпо́дня і в дíла ру́ку Єго́, разори́ши їх і не сози́ждеши їх.
6 Благослове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моє́го.
7 Госпо́дь – Помо́щник мой і Защити́тель мой. Нань упова́ се́рдце моє́. І помо́же ми, і процвíте плоть моя́, і во́лею моє́ю ісповíмся Єму́.
8 Госпо́дь – утвержде́ніє люде́м Свої́м і Защити́тель спасе́ній христа́ Своє́го єст.
9 Спаси́ лю́ди Твоя́ і благослови́ достоя́ніє Своє́, і упаси́ я, і возми́ я до вíка!
1 Принесíте Господе́ві, сино́ве Бо́жії, принесíте Господе́ві, сини́ о́вня, принесíте Господе́ві сла́ву і честь!
2 Принесíте Господе́ві сла́ву íмени Єго́, поклонíтеся Господе́ві во дворí свято́м Єго́!
3 Глас Госпо́день на вода́х. Бог сла́ви возгримí. Госпо́дь на вода́х мно́гих.
4 Глас Госпо́день во крíпості, глас Госпо́день во велелíпоті.
5 Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри, і сотри́єт Госпо́дь ке́дри Лива́нскія.
6 І істни́т я, я́ко те́лца Лива́нска, і возлюбле́нний, я́ко син єдиноро́жд.
7 Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́.
8 Глас Го́спода, сотряса́ющаго пусти́ню. І сотрясе́т Госпо́дь пусти́ню Кадди́с.
9 Глас Госпо́день соверша́ющій є́лені і откри́єт дубра́ви. І в Це́ркві Єго́ всяк кто глаголе́т сла́ву.
10 Госпо́дь пото́п населя́єт, і сіди́т Госпо́дь Цар во вíки.
11 Госпо́дь крíпость люде́м Свої́м дасть, Го́сподь благослови́т лю́ди Своя́ ми́ром.
2 Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под’я́л м’я єси́ і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні.
3 Го́споди Бо́же мой, возва́х к Тебí, і ісціли́л м’я єси́.
4 Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м’я єси́ от низходя́щих в ров.
5 По́йте Господе́ві, преподо́бнії Єго́, і ісповіда́йте па́м’ять святи́ня Єго́!
6 Я́ко гнів в я́рості Єго́ і живо́т во во́лі Єго́; ве́чер водвори́тся плач, і зау́тра – ра́дость.
7 Аз же ріх в оби́лії моє́м: «Не подви́гнуся во вік!»
8 Го́споди, в во́лі Твоє́й пода́жд добротí моє́й си́лу. Отврати́л же єси́ лице́ Своє́ – і бих смуще́н.
9 К Тебí, Го́споди, воззову́ і к Бо́гу моє́му помолю́ся.
10 Ка́я по́лза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти ми в істлíніє? Єда́ ісповíсть Ти ся персть, іли́ возвісти́т íстинну Твою́?
11 Слиша́ Госпо́дь і помилова́ м’я; Госпо́дь бисть помо́щник мой.
12 Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препояса́л м’я єси́ весе́лієм,
13 я́ко да воспо́єт Тебí сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вíки ісповíм Ти ся!
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
2 На́ Тя, Го́споди, упова́х, да не постижду́ся во вік, пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м’я і ізми́ м’я!
3 Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із’я́ти м’я; бу́ди ми в Бо́га защити́теля і в дом прибіжи́ща, є́же спасти́ м’я,
4 я́ко держа́ва моя́, і прибíжище моє́ єси́ Ти, і íмене Твоє́го ра́ди наста́виши м’я, і препита́єши м’я.
5 Істо́ргнеши м’я от сíті сея́, ю́же сокри́ша ми, я́ко Ти єси́ Защити́тель мой, Го́споди!
6 В ру́ці Твої́ предаю́ дух мой. Ізба́вил м’я єси́, Го́споди Бо́же íстинни!
7 Возненави́діл єси́ храня́щия су́єтная вотще́, аз же на Го́спода упова́х.
8 Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лости Твоє́й, я́ко призрíл єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от бід ду́шу мою́.
9 І нíси мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.
10 Поми́луй м’я, Го́споди, я́ко скорблю́; см’яте́ся от я́рости о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́,
11 я́ко ісчезе́ в бо́лізні живо́т мой і лíта моя́ – во воздиха́ніїх. Ізнемо́же нището́ю крíпость моя́ і ко́сті моя́ см’ято́шася.
12 От всіх враго́в мої́х бих поноше́ніє, і сосíдом мої́м зíло, і страх зна́ємим мої́м; видя́щії м’я вон біжа́ша от мене́.
13 Забве́н бих, я́ко мертв от се́рдца; бих, я́ко сосу́д погубле́н.
14 Я́ко сли́шах гажде́ніє мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собира́тися їм вку́пі на́ м’я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.
15 Аз же на́ Тя, Го́споди, упова́х, ріх: «Ти єси́ Бог мой!»
16 В ру́ку Твоє́ю жре́бій мой. Ізба́ви м’я із руки́ враго́в мої́х, і от гоня́щих м’я.
17 Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоє́го, спаси́ м’я ми́лостію Твоє́ю.
18 Го́споди, да не постижду́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́тся нечести́вії і сни́дут во ад.
19 Нíми да бу́дут устни́ льсти́вия, глаголю́щия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і уничиже́нієм.
20 Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоє́я, Го́споди, ю́же сокри́л єси́ боя́щимся Тебе́! Соділа́л єси́ упова́ющим на́ Тя пред сини́ человíческими.
21 Сокри́єши їх в та́йні лица́ Твоє́го от м’яте́жа члове́ческа, покри́єши їх во кро́ві от преріка́нія язи́к.
22 Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді обстоя́нія.
23 Аз же ріх во іступле́нії моє́м: «Отверже́н єсм от лица́ о́чію Твоє́ю!» Сего́ ра́ди услиша́л єси́ глас моли́тви моє́я, єгда́ возва́х к Тебí.
24 Возлюбíте Го́спода, всі преподо́бнії Єго́, я́ко íстини взиска́єт Госпо́дь і воздає́т ізли́ха творя́щим горди́ню.
25 Мужа́йтеся і да кріпи́тся се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода!
1 Блаже́ні, ї́мже отпусти́шася беззако́нія і ї́мже прикри́шася гріси́.
2 Блаже́н муж, єму́же не вміни́т Госпо́дь гріха́, нíже єст во устíх єго́ лесть.
3 Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, зову́щу ми вес день,
4 я́ко в день і нощ отяготí на мні рука́ Твоя́, возврати́хся на страсть, єгда́ унзе́ ми терн.
5 Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моє́го не покри́х. Ріх: «Ісповíм на́ м’я безако́ніє моє́ Господе́ві!» – і Ти отпусти́л єси́ нече́стіє се́рдца моє́го.
6 За́ то помо́лится к Тебí всяк преподо́бний во вре́м’я благопотре́бно, оба́че в пото́пі вод мног к не́му не приближа́тся.
7 Ти єси́ Прибіжи́ще моє́ от ско́рби, одержа́щія м’я. Ра́дости моя́, ізба́ви м’я от обише́дших м’я.
8 «Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, во́ньже по́йдеши, утвержду́ на́ тя о́ці Мої́.
9 Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебí».
10 Мно́гі ра́ни грíшному, упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́дет.
11 Веселíтеся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалíтеся всі пра́вії се́рдцем!
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:
Зе́мная і време́нная возлюби́в, вíчних благ лиша́юся, но Ти, Єди́не Человіколю́бче, упра́ви мисль ума́ моє́го і спаси́ от гріхо́в убо́гую ду́шу мою́.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
Прийми́ м’я ка́ющагося, я́ко разбо́йника і блу́дницу, і обраща́ющася не пре́зри, но прости́ ми вся моя́ свідо́мая і несвідо́мая согріше́нія, Єди́не Многоми́лостиве.
І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Душе́внаго ми паде́нія по вся ча́си плача́ся, Тебе́, Дíво Непоро́чная, на по́мощ призива́ю: Милосе́рдая Госпоже́ Богоро́дице Дíво, смире́нную ду́шу мою́ от вíчния му́ки ізба́ви.
Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).
О́тче Ви́шній! Непостижи́мий, Пресвяти́й, íже Со́лнце Пра́вди Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ благоволи́вий восія́ти в но́щі за́кона, і сего́ ісполне́нії, íже Проро́ку Дави́ду водхну́вий рещí: «Зау́тра предста́ну Ти, і узри́ши м’я». Сам призри́, Влади́ко, щедрота́ми і бла́гостію Твоє́ю на́ м’я недосто́йнаго ра́ди Своє́го человіколю́бія, предстоя́ти смíюща пред свято́ю Ти сла́вою, і пода́жд ми вся дні живота́ моє́го прейти́ благоговíнно і благоо́бразно, соблюда́я м’я неврежде́нна от невиди́мих і види́мих враг, і вся́коє моє́ помишле́ніє і дія́ніє без гріха́ дійствова́ти мні творя́, і всегда́, я́ко пред Твої́ма очи́ма су́ща і ви́дима, во правотí наста́ви моли́твами Пречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і при́сно Дíви Ма́рії і всіх Святи́х Твої́х. Амíнь.
Кафисма 3 | Зміст | Кафисма 5
