Кафи́сма єдинна́десятая
1 Внемлíте, лю́діє мої́, За́конові Моє́му, приклонíте у́хо ва́ше во глаголи́ уст Мої́х.
2 Отверзу́ во при́тчях уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
3 Єли́ка сли́шахом і разумíхом я, і отци́ на́ші повіда́ша нам.
4 Не утаї́ся от чад їх в род ін, возвіща́юще хва́ли Госпо́дня, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
5 І воздви́же свіде́ніє во Іа́кові, і За́кон положи́ во Ізра́їлі, єли́ка заповіда́ отце́м на́шим, сказа́ти я сино́м свої́м,
6 я́ко да позна́єт род ін, сино́ве родя́щіїся, і воста́нут, і повідя́т я сино́м свої́м.
7 Я́ко да поло́жат на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дут діл Бо́жіїх, і за́повідій Єго́ взи́щут.
8 Я́ко да не бу́дут, я́коже отци́ їх, род стропти́в і прегорчева́яй, род, íже не ісправи́ се́рдца своє́го, і не увіри́ с Бо́гом ду́ха своє́го.
9 Сино́ве Єфре́млі, напряза́ющії і спíющії лу́ки, возврати́шася в день бра́ні.
10 Не сохрани́ша завíта Бо́жія і во За́коні Єго́ не ізволи́ша ходи́ти,
11 і заби́ша благодія́ній Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же яви́ їм.
12 Пред отци́ їх, я́же сотвори́ чуде́с в землí Єги́петстій, на по́лі Тане́осі.
13 Разверзе́ мо́ре і проведе́ їх, предста́ви во́ди, я́ко міх.
14 І наста́ви я о́блаком во дні, і всю нощ — просвіще́нієм огня́.
15 Разверзе́ ка́мень во пусти́ні і напої́ їх, я́ко в бе́здні мно́зі,
16 і ізведе́ во́ду іс ка́мене, і низведе́, я́ко рíки, во́ди.
17 І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, прегорчи́ша Ви́шняго в безво́дні.
18 І іскуси́ша Бо́га в се́рдцех свої́х воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
19 І клевета́ша на Бо́га, і рíша: «Єда́ возмо́жет Бог уготова́ти тра́пезу в пусти́ні?»
20 Поне́же порази́ ка́мень і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася. «Єда і хліб мо́жет да́ти іли́ уготова́ти тра́пезу лю́дем Свої́м?»
21 Сего́ ра́ди сли́ша Бог і презрí, і огнь возгорíся в Іа́кові, і гнів взи́йде на Ізра́їля,
22 я́ко не вірова́ша Бо́гові, ні упова́ша на спасе́ніє Єго́.
23 І заповіда́ о́блаком сви́ше, і две́рі небесе́ отверзе́.
24 І одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
25 Хліб а́нгелский яде́ члове́к, бра́шно посла́ їм до оби́лія.
26 Воздви́же юг с небесе́ і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва.
27 І одожди́ на́ ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко пісо́к мо́рский, пти́ця перна́ти.
28 І нападо́ша посре́ді ста́на їх о́крест жи́лищ їх.
29 І ядо́ша, і насити́шася зíло, і жела́ніє їх принесе́ їм.
30 Не лиши́шася жела́ній свої́х. Єще́ бра́шну су́щу во устíх їх,
31 і гнів Бо́жий взи́де на́ ня, і уби́ множа́йшия їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап’я́т.
32 Во всіх сих согріши́ша єще́, і не вірова́ша чудесе́м Єго́.
33 І іщезо́ша в суєтí днíє їх, і лíта їх — со тща́нієм.
34 Єгда́ убива́ше їх, тогда́ возиска́ху Єго́ і возвращаа́хуся, і утренева́ху ко Бо́гу.
35 І пом’яну́ша, я́ко Бог — Помо́щник їм єст, і Бог Ви́шній — Ізбави́тель їм єст.
36 І возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м согла́ша Єму́.
37 Се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ні увіри́шася в завíті Єго́.
38 Той же єст Щедр, і очи́стит гріхи́ їх, і не растли́т, і умно́жит є́же возврати́ти я́рость Свою́, і не раждеже́т всего́ гнíва Своє́го.
39 І пом’яну́, я́ко плоть сут, дух ходя́й і не обраща́яйся.
40 Колькра́ти прогніва́ша Ї во пусти́ні, раздражи́ша Ї в землí безво́дні!
41 І обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева прогніва́ша.
42 І не пом’яну́ша руки́ Єго́ в день, во́ньже ізбави́ їх із руки́ оскорбля́ющаго,
43 я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́ і чудеса́ Своя́ на по́лі Тане́осі.
44 І преложи́ во кров рíки їх і істо́чники їх, я́ко да не пíют.
45 Посла́ на́ ня пе́сія му́хи, — і поядо́ша їх, і жа́би, — і растли́ша їх.
46 І даде́ ржі плод їх, і тру́ди їх пру́гом.
47 І уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх — мра́зом.
48 І предаде́ гра́ду ско́ти їх, і імíніє їх — огню́.
49 Посла́ на́ ня гнів я́рости Своє́я, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́нгели лука́вими.
50 Путь сотвори́ сте́зю гнíва Своє́го, і не пощадí от сме́рти душ їх, і ско́ти їх в сме́рті затвори́.
51 І порази́ вся́каго перве́нца в землí Єги́петстій, нача́ток вся́каго тру́да їх в селе́ніїх Ха́мових.
52 І воздви́же, я́ко о́вца, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні.
53 І наста́ви я на упова́ніє, і не устраши́шася, і враги́ їх покри́ мо́ре.
54 І воведе́ я в гору́ святи́ня Своє́я, гора́ си, ю́же стяжа́ десни́ца Єго́.
55 І ізгна́ от лица́ їх язи́ки, і по жре́бію разділи́ їм зе́млю у́жем дíло мíрним, і всели́ в селе́ніїх їх колíна Ізра́їлева.
56 І іскуси́ша, і прогніва́ша Бо́га Ви́шняго, і свідíній Єго́ не сохрани́ша.
57 І обрати́шася, і отверго́шася, я́коже і отци́ їх, преврати́шася в лук развраще́н.
58 І прогніва́ша Ї в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Ї.
59 Сли́ша Бог, і пре́зрі, і уничижи́ зíло Ізра́їля.
60 І отрину́ ски́нію Сило́мскую, селе́ніє, в не́же всели́ся во члове́ціх.
61 І предаде́ в плінь крíпость їх, і доброту́ їх — в ру́ки враго́м.
62 І затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́, і достоя́ніє Своє́ презрí.
63 Юно́ша їх пояде́ огнь, і дíви їх не осітова́ні би́ша.
64 Свяще́нници їх ору́жієм падо́ша, і вдови́ця їх не опла́кані би́ша.
65 І воста́, я́ко спя, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́.
66 І порази́ враги́ Своя́ восп’ят, поноше́ніє вíчноє даде́ їм.
67 І отрину́ селе́ніє Іо́сифово, і колíна Єфре́мова не ізбра́.
68 І ізбра́ колíно Ію́дово, гору́ Сіо́ню, ю́же возлюби́. І созда́, я́ко іноро́г, святи́ню Свою́, на землí основа́ ю во вік.
69 І ізбра́ Дави́да, раба́ Своє́го, і восприя́ть ї от стад о́вчих.
70 От дої́лиц поя́ть єго́, пасти́ Іа́кова, раба́ Своє́го, Ізра́їля, достоя́ніє Своє́.
71 І упасе́ їх в незло́бії се́рдца своє́го, і в ра́зуміх ру́ку своє́ю наста́вил їх єст.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша це́рков святу́ю Твою́, положи́ша Ієрусали́м, я́ко о́вощноє храни́лище.
2 Положи́ша тру́піє раб Твої́х бра́шно пти́цам небе́сним, пло́ті преподо́бних Твої́х — звíрем зе́мним.
3 Пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погріба́яй!
4 Би́хом поноше́ніє сосíдом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
5 Доко́лі, Го́споди, прогніва́єшися до конца́, раждеже́тся, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?
6 Проли́й гнів Твой на язи́ки, не зна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же íмени Твоє́го не призва́ша.
7 Я́ко поядо́ша Іа́кова і мíсто єго́ опусти́ша!
8 Не пом’яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих, ско́ро да предваря́т ни щедроти́ Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зíло.
9 Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди íмене Твоє́го. Го́споди, ізми́ нас, і очи́сти гріхи́ на́ша íмене Твоє́го ра́ди.
10 Да не когда́ реку́т язи́ци: «Где єст Бог їх?» І да увíстся во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ви раб Твої́х проли́тия.
11 Да вни́дет пред Тя воздиха́ніє окова́нних, по вели́чію ми́шця Твоє́я снабди́ сини́ умерщве́нних.
12 Возда́жд сосíдом на́шим седмери́цею в нíдра їх поноше́ніє їх, íмже поноси́ша Тя, Го́споди.
13 Ми же лю́діє Твої́ і о́вця па́жити Твоє́я, ісповí ми ся Тебí, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хва́лу Твою́.
Псало́м о Асси́рії
2 Паси́й Ізра́їля, воньми́! Наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на Херуви́міх, яви́ся!
3 Пред Єфре́мом, і Веніами́ном, і Мана́сієм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́ спасти́ нас!
4 Бо́же, обрати́ ни і яви́ лице́ Твоє́ — і спасе́мся!
5 Го́споди Бо́же Сил, доко́лі гнíваєшися на моли́тву раб Твої́х?
6 Пита́єши нас хлíбом сле́зним, і пої́ши нас слез в мíру.
7 Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосíдом на́шим, і вра́зі на́ші подражни́ша нас.
8 Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни, і яви́ лице́ Твоє́, і спасе́ні бу́дем!
9 Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́, ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї.
10 Путь сотвори́л єси́ пред ним і насади́л єси́ ко́реніє єго́, і ісполни́ зе́млю.
11 Покри́ го́ри сінь єго́, і сте́бліє єго́ — ке́дри Бо́жія.
12 Прострíт ро́зги єго́ до мо́ря, і да́же до рік — отра́сли єго́.
13 Воску́ю разори́л єси́ опло́т єго́, і обима́ют ї всі ми́моходя́щії путе́м?
14 Озоба́ ї вепр от лу́га, і íнок ди́вій поя́л ї єст.
15 Бо́же Сил, обрати́ся, і призри́ с небесе́, і вижд, і посіти́ виногра́д сей,
16 і соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ца Твоя́, і на си́на члове́ческа, єго́же укріпи́л єси́ Себí.
17 Пожже́н огне́м і раско́пан, от запріще́нія лица́ Твоє́го поги́бнут.
18 Бу́дет рука́ Твоя́ на му́жа десни́ца Твоє́я, і на си́на члове́ча, єго́же укріпи́л єси́ Себí!
19 І не отсту́пим от Тебе́. Живи́ши ни, і ім’я́ Твоє́ призове́м.
20 Го́споди Бо́же Сил, обрати́ ни і яви́ лице́ Твоє́, і спасе́ні бу́дем!
2 Ра́дуйтеся Бо́гу, помо́щнику на́шему, воскликнíте Бо́гу Іа́ковлю.
3 Приймíте псало́м і дадíте тимпа́н, псалти́р кра́сен с гу́сльми.
4 Вострубíте на нов мíсяць трубо́ю в нарочи́тий день пра́здника ва́шего,
5 я́ко повелíніє Ізра́їлеві єст і судба́ Бо́гу Іа́ковлю.
6 Свіде́ніє в Іо́сифі положи́ єму́, внегда́ ізийти́ єму́ от земля́ Єги́петскія, язи́ка, єго́же не відя́ше, усли́ша.
7 «От’я́т от бре́мене хребе́т єго́, ру́ці єго́ в кошí поработа́сті.
8 Во ско́рбі призва́л М’я єси́, і ізба́вих тя, усли́шах тя в та́йні бу́рні, іскуси́х тя на водí Преріка́нія.
9 Сли́шіте, лю́діє Мої́, і засвидітелству́ю вам, Ізра́їлю, а́ще послуша́єши Мене́:
10 не бу́дет в тебí бог нов, нíже поклони́шися бо́гу чу́ждему.
11 Аз бо єсм Госпо́дь Бог твой, ізведи́й тя от земля́ Єги́петскія. Разшири́ши уста́ твоя́, — і іспо́лню я.
12 І не послуша́ша лю́діє Мої́ гла́са Моє́го, і Ізра́їль не внят Ми.
13 І отпусти́х їх по начина́нію се́рдец їх, по́йдут в начина́ніїх свої́х.
14 А́ще би́ша лю́діє Мої́ послуша́ли Мене́, Ізра́їль а́ще би в пу́ті Моя́ ходи́л,
15 ні о чесо́м же у́бо враги́ єго́ сміри́л бих, і на стужа́ющия їм возложи́л бим ру́ку Мою́.
16 Вра́зі Госпо́дні солга́ша єму́, і бу́дет вре́м’я їх во вік.
17 І напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да насити́ їх».
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Бог ста в со́нмі бого́в, посре́ді же боги́ разсу́дит.
2 «Доко́лі су́дите непра́вду і лиц грíшнич обину́єтеся?
3 Судíте си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте.
4 Ізмíте ни́ща і убо́га, із руки́ грíшнича ізба́вите ї.
5 Не увідíша, нíже разумíша, во тмі хо́дят; да подвижа́тся вся основа́нія земля́.
6 Аз ріх: «Бо́зі єсте́ і сино́ве Ви́шняго всі,
7 ви же, я́ко члове́ци, умира́єте і, я́ко єди́н от князь, па́даєте».
8 Воскресни́, Бо́же, суди́ землí, я́ко Ти насліди́ши во всіх язи́цех!
2 Бо́же, кто уподоби́тся Тебí? Не премолчи́, ні укроти́, Бо́же,
3 я́ко се вра́зі Твої́ возшумíша, і ненавидя́щії Тя воздвиго́ша гла́ву.
4 На лю́ди Твоя́ лукавнова́ша во́лею і совіща́ша на святи́я Твоя́.
5 Рíша: «Прийдíте і потреби́м я от язи́к, і не пом’яне́тся ім’я́ Ізра́їлево ктому́».
6 Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на́ Тя завíт завіща́ша:
7 селе́нія Ідуме́йска, Ісмаїли́те, Моа́в і Агаря́не,
8 Гева́л, і Аммо́н, і Амали́к, іноплеме́нници со живу́щими в Ти́рі.
9 І́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє сино́м Ло́товим.
10 Сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові.
11 Потреби́шася в Аендо́рі, би́ша, я́ко гной зе́мний.
12 Положи́ кня́зя їх, я́ко Ори́ва, і Зи́ва, і Зеве́я і Сальма́на, вся кня́зя їх,
13 íже рíша: «Наслідíм себí святи́ло Бо́жіє».
14 Бо́же мой, положи́ їх, я́ко ко́ло, я́ко трость пре́д лице́м вíтру.
15 Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень, пожига́яй го́ри,
16 та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю, і гнíвом Твої́м см’яте́ши я.
17 Іспо́лни лиця́ їх безче́стія, і взи́щут íмени Твоє́го, Го́споди.
18 Да постидя́тся і см’яту́тся во вік вíка, і да посрам’я́тся, і поги́бнут.
19 І да увíдят, я́ко ім’я́ Тебí — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землí.
2 Коль возлюбле́нна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил!
3 Жела́єт і скончева́єтся душа́ моя́ во дво́ри Госпо́дня, се́рдце моє́ і плоть моя́ возрадова́стася о Бо́зі Жи́ві.
4 І́бо пти́ца обріте́ себí храмину́, і го́рлица гніздо́ себí, іде́же поло́жит пте́нця своя́ о́лтаря Твоя́, Го́споди Сил, Ца́ру мой і Бо́же мой.
5 Блаже́ні живу́щії в дому́ Твоє́м: во вік вíка восхваля́т Тя.
6 Блаже́н муж, єму́же єст заступле́ніє єго́ от Тебе́, восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́.
7 Во юдо́ль плаче́вну, в мíсто, є́же положи́, íбо благослове́ніє дасть За́кон да́яй.
8 По́йдут от си́ли в си́лу, яви́тся Бог бого́м в Сіо́ні.
9 Го́споди Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль.
10 Защи́тниче наш, вижд, Бо́же, і призри́ на лице́ Христа́ Твоє́го!
11 Я́ко лу́чший день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ. Ізво́лих приміта́тися в дому́ Бо́га моє́го па́че, не́же жи́ти ми в селе́ніїх грíшничих.
12 Я́ко ми́лость і íстинну лю́бит Госпо́дь Бог, благода́ть і сла́ву дасть. Госпо́дь не лиши́т благи́х ходя́щих незло́бієм.
13 Го́споди Бо́же Си́л! Блаже́н члове́к, упова́яй на́ Тя.
2 Благоволи́л єси́, Го́споди, в землí Твоє́й, возврати́л єси́ плінь Іа́ковль.
3 Оста́вил єси́ беззако́нія лю́дем Твої́м, покри́л єси́ вся гріхи́ їх.
4 Укроти́л єси́ вес гнів Твой, возврати́лся єси́ от гнíва я́рости Твоє́я.
5 Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас.
6 Єда́ во вíки прогніва́єшися на́ ни? Іли́ простре́ши гнів Свой от ро́да в род?
7 Бо́же, Ти обра́щся, живи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́тся о Тебí.
8 Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ дажд нам.
9 Усли́шу, что рече́т о мні Госпо́дь Бог. Я́ко рече́т мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия се́рдця к Не́му.
10 Оба́че близь боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, є́же всели́ти сла́ву в землí на́шей.
11 Ми́лость і íстина сріто́стася, пра́вда і мир облобиза́стася,
12 íстина от земля́ восія́, і пра́вда с небесе́ прини́че.
13 І́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой.
14 Пра́вда пред Ним преди́дет, і поло́жит в путь стопи́ своя́.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:
Я́ко блу́дница, припада́ю Ти, і в ми́ра мíсто приношу́ Ти от се́рдца сле́зи, я́коже і она́. Очи́сти м’я, Спа́се, пода́жд отпуще́ніє гріхо́в. І́бо, я́коже она́, вопію́ Ти: ізба́ви м’я от тимíнія дія́ній мої́х, і спаси́ м’я.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
Вік мой скончава́єтся, а стра́шний Престо́л гото́вится, жи́тіє ми́мо тече́т, суд ждет, претя́ ми огне́м, му́кою і пла́менем горя́щим. Но дажд ми, Го́споди, слез ту́чу, угаса́ющую си́лою Твоє́ю о́ний, Ти бо всім человíком спасти́ся хо́щеши.
І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Тя Град і Приста́нище íмами, і Моли́твенницу благоприя́тну ко Ро́ждшемуся іс Тебе́ Бо́гу, Богоро́дице Безневíстная, вíрним Спасе́ніє.
Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).
Да ісповідя́тся Тебí, Го́споди, ми́лості Твоя́ і чудеса́ Твоя́ сино́м человíческим, і да пожру́т Тебí же́ртву хвале́нія, возвістя́т дíла Твоя́ в ра́дості, да вознесу́т Ім’я́ Твоє́ Свято́є по мно́жеству ми́лости Твоє́я, я́ко Благ єси́, і от вíка і до вíка ми́лость Твоя́. Хвалю́ Тя, благословлю́ Тя, кла́няю Ти ся, благодарю́ Тя, славословлю́ Тя, Тро́йце Свята́я, Бо́же, сла́ва Тебí! Я́ко Бог ми́лости і человіколю́бія єси́, і Тебí сла́ву недосто́йними устна́ми, і хвале́ніє і благодаре́ніє, к си́мже і поклоне́ніє возсила́ю Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, Єди́ному Божеству́, Єди́ной Си́лі, Єди́ному Ца́рству, Єди́ному Пребезнача́лному, і Пресуществе́нному, і Зижди́телю всіх, во Тро́йці сла́вимому Бо́гу, всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.
Кафисма 10 | Зміст | Кафисма 12
