«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир давньоукраїнський 1643 року (в українській транслітерації)

Кафи́сма дев’ятна́десятая

Псало́м 134
Алилу́я

1 Хвалíте ім’я́ Госпо́днє, хвалíте раби́ Го́спода,

2 стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.

3 Хвалíте Го́спода, я́ко Благ Госпо́дь; по́йте íмені Єго́, я́ко добро́.

4 Я́ко Іа́кова ізбра́ себí Госпо́дь, Ізра́їля — в достоя́ніє Себí.

5 Я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всíми боги́.

6 Вся, єли́ка восхотí Госпо́дь, сотвори́ на небесí і на землí, в мо́рях і во всіх бе́зднах.

7 Возводя́ о́блаки от послíдних землí, мо́лнію в дожд сотвори́, ізводя́й вíтри от сокро́вищ Свої́х.

8 І́же порази́ перве́нця єги́петскія от члове́ка до ско́та,

9 посла́ зна́менія і чудеса́ посре́ді тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́.

10 І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царя́ крíпки:

11 Сіо́на, царя́ Аморе́йска, і О́га, царя́ Васа́нска, і вся ца́рствія Ханаа́нска;

12 і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю, люде́м Свої́м.

13 Го́споди, ім’я́ Твоє́ во вíки, і па́м’ять Твоя́ в род і род.

14 Я́ко су́дит Госпо́дь люде́м Свої́м і о рабíх Свої́х умо́лится.

15 І́доли язи́к — сре́бро і зла́то, дíла рук члове́ческих.

16 Уста́ іму́т і не глаголю́т, о́чі іму́т і не ви́дят,

17 у́ші іму́т і не сли́шат, ні бо єст дух во устíх їх.

18 Подо́бні їм да бу́дут творя́щії я і всі надію́щіїся на́ ня.

19 До́ме Ізра́їлев, благословíте Го́спода! До́ме Аа́ронь, благословíте Го́спода!

20 До́ме Левíїн, благословíте Го́спода! Боя́щіїся Го́спода, благословíте Го́спода!

21 Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі!

Псало́м 135
Алилу́я

1 Ісповіда́йтеся Господе́ві, я́ко Благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.

2 Ісповіда́йтеся Бо́гу бого́м, я́ко во вік ми́лость Єго́.

3 Ісповіда́йтеся Господе́ві го́сподем, я́ко во вік ми́лость Єго́.

4 Сотво́ршому чюдеса́ ве́лія єди́ному, я́ко во вік ми́лость Єго́.

5 Сотво́ршому небеса́ ра́зумом, я́ко во вік ми́лость Єго́.

6 Утверди́вшому зе́млю на вода́х, я́ко во вік ми́лость Єго́.

7 Сотво́ршому світи́ла ве́лія єди́ному, я́ко во вік ми́лость Єго́:

8 со́лнце во о́бласть дні, я́ко во вік ми́лость Єго́;

9 луну́ і звíзди во о́бласть но́щі, я́ко во вік ми́лость Єго́.

10 Порази́вшому Єги́пта с перве́нци єго́, я́ко во вік ми́лость Єго́,

11 і ізве́дшому Ізра́їля от сре́ди їх, я́ко во вік ми́лость Єго́;

12 руко́ю крíпкою і ми́шцею висо́кою, я́ко во вік ми́лость Єго́.

13 Раздíлшому Че́рмноє мо́ре в разділе́ніє, я́ко во вік ми́лость Єго́,

14 і прове́дшому Ізра́їля посре́ді єго́, я́ко во вік ми́лость Єго́.

15 І істря́сшому фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Че́рмноє, я́ко во вік ми́лость Єго́.

16 Прове́дшому лю́ди Своя́ в пусти́ні, я́ко во вік ми́лость Єго́;

17 порази́вшому царя́ ве́лія, я́ко во вік ми́лость Єго́;

18 і уби́вшому царя́ крíпкія, я́ко во вік ми́лость Єго́;

19 Сіо́на, царя́ Аморе́йска, я́ко во вік ми́лость Єго́;

20 і О́га, царя́ Васа́ньска, я́ко во вік ми́лость Єго́;

21 і да́вшому зе́млю їх достоя́ніє, я́ко во вік ми́лость Єго́;

22 достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своє́му, я́ко во вік ми́лость Єго́;

23 я́ко во смире́нії на́шем пом’яну́л ни єст Госпо́дь, я́ко во вік ми́лость Єго́;

24 і ізба́вил ни єст от враг на́ших, я́ко во вік ми́лость Єго́.

25 Да́яй пи́щу вся́кой пло́ті, я́ко во вік ми́лость Єго́.

26 Ісповіда́йтеся Бо́гу Небе́сному, я́ко во вік ми́лость Єго́.

Псало́м 136
Дави́дов іли́ Ієремíїн

1 На ріцí Вавило́нстій, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом’яну́ти нам Сіо́на.

2 На ве́рбії посре́ді єя́ обіси́хом орга́ни на́ша.

3 Я́ко та́мо вопроси́ша нас плíншії нас — о словесе́х пíсній, і ве́дшії нас о пíнії: «Воспо́йте нам от пíсній Сіо́нских».

4 Ка́ко воспо́єм піснь Госпо́дню на землí чу́ждей?

5 А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́на бу́ди десни́ца моя́.

6 Прильпни́ язи́к мой горта́ні моє́му, а́ще не пом’яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́ло весе́лія моє́го.

7 Пом’яни́, Го́споди, сини́ Едо́мскія в день Ієрусали́мль, глаголю́щия: «Істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́!»

8 Дщи Вавило́ня, окая́нная, блаже́н, íже возда́ст тебí воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам.

9 Блаже́н, íже іме́т і разбíєт младе́нця твоя́ о ка́мень.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 137
Псало́м Дави́дові, Агге́я і Заха́рія

1 Ісповíмся Тебí, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, і пред А́нгели воспою́ Тебí, я́ко усли́шал вся глаголи́ уст мої́х.

2 Поклоню́ся ко це́ркві святíй Твоє́й і ісповíмся íмені Твоє́му о ми́лости Твоє́й і íстині Твоє́й, я́ко возвели́чил єси́ о всем ім’я́ Твоє́ свято́є.

3 Во́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м’я, умно́жиши м’я в душí моє́й си́лою Твоє́ю.

4 Да ісповідя́тся Тебí, Го́споди, всі ца́ріє зе́мстії, я́ко услиша́ша вся́ глаголи́ уст Твої́х,

5 і да воспо́ют в пíснех Госпо́днях, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня,

6 я́ко висо́к Госпо́дь, і смире́ная призира́єт, і висо́кая іздале́ча совíст.

7 А́ще пойду́ посре́ді ско́рби, живи́ши м’я, на гнів враго́в мої́х просте́рл єси́ ру́ку Свою́, і спасе́ м’я десни́ца Твоя́.

8 Госпо́дь возда́ст за́ м’я; Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік, діл рук Твої́х не презри́!

Псало́м 138
В коне́ц псало́м Дави́дові

1 Го́споди, іскуси́л м’я єси́ і позна́л м’я єси́. Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́.

2 Ти разумíл єси́ помишле́нія моя́ іздале́че.

3 Сте́зю мою́ і потлаче́нную мою́ Ти єси́ ізслідова́л, і вся путí моя́ прови́діл єси́.

4 Я́ко ність ле́сти во язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти разумíл єси́.

5 Вся послíдняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м’я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́.

6 Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к не́му.

7 Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоє́го і от лица́ Твоє́го ка́мо біжу́?

8 А́ще взи́йду на не́бо — Ти та́мо єси́, а́ще сни́йду во ад — та́мо єси́.

9 А́ще возму́ кри́лі мої́ ра́но і вселю́ся в послíдних мо́ря –

10 і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вит м’я, і уде́ржит м’я десни́ца Твоя́.

11 І ріх: «Єда́ тма попере́т м’я, і нощ просвіще́ніє в пи́щі моє́й».

12 Я́ко тма не помрачи́тся от Тебе́ і нощ, я́ко день, просвíтится, я́ко тма єя́, та́ко і світ єя́.

13 Я́ко Ти созда́л єси́ утро́би моя́, восприя́л м’я єси́ із чре́ва ма́тере моє́я.

14 Ісповíмся Тебí, я́ко стра́шно удиви́лся єси́. Чу́дна дíла Твоя́, і душа́ моя́ зна́єт я зíло.

15 Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой во преіспо́дних земля́.

16 Несоділа́нноє моє́ ви́дісті о́ці Твої́, і во кни́зі Твоє́й всі напи́шутся, во дні сози́ждутся, і нікто́же в них.

17 Мні же зíло че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зíло утверди́шася влади́чествія їх.

18 Ізчту́ їх — і па́че піска́ умно́жатся, воста́х — і єще́ єсм с Тобо́ю.

19 А́ще ізбíєши грíшники, Бо́же! Му́жіє кро́ви, уклонíтеся от мене́.

20 Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймут в суєту́ гра́ди Твоя́.

21 Не ненавидя́щая ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вра́зіх Твої́х істая́х?

22 Соверше́нною нена́вистію возненави́діх їх, во враги́ би́ша ми.

23 Іскуси́ м’я, Бо́же, і увíжд се́рдце моє́, істяжи́ м’я і разумíй путí моя́.

24 І вижд, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м’я на путь вíчен.

Псало́м 139
В коне́ц, псало́м Дави́дов

1 Ізми́ м’я, Го́споди, от члове́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м’я,

2 íже поми́слиша непра́вду в се́рдці, вес день ополча́ху бра́ні.

3 Ізостри́ша язи́к свой, я́ко змíїн, яд а́спиден под устна́ми їх.

4 Сохрани́ м’я, Го́споди, із руки́ грíшнича, от члове́ков непра́ведних ізми́ м’я, íже поми́слиша зап’я́ти стопи́ моя́.

5 Сокри́ша го́рдії сіть мні, і ю́жами преп’я́ша сіть нога́ма мої́ма,

6 при сте́зі собла́зни положи́ша ми.

7 Ріх Господе́ві: «Бог мой єси́ Ти! Внуши́, Го́споди, глас моле́нія моє́го!»

8 Го́споди, Го́споди! Си́ло спасе́нія моє́го! Осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні.

9 Не преда́жд мене́, Го́споди, от жела́нія моє́го грíшнику. Поми́слиша на́ м’я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́тся.

10 Глава́ окруже́нія їх труд усте́н їх покри́єт їх.

11 Па́дут на них у́глія огне́нна, низложи́ши їх во стра́стех, і не посто́ят.

12 Муж язи́чен не іспра́вится на землí; му́жа непра́ведна зло уло́вит во істлíніє.

13 Позна́х, я́ко сотво́рит Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим.

14 Оба́че пра́веднії ісповідя́тся íмені Твоє́му, і вселя́тся пра́вії с лице́м Твої́м.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Псало́м 140
Псало́м Дави́дов

1 Го́споди, возва́х к Тебí, усли́ши м’я, во́ньми гла́су моли́тви моє́я, єгда́ воззову́ к Тебí.

2 Да́ ся іспра́вит моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, воздія́ніє ру́ку моє́ю — же́ртва вече́рняя.

3 Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м і двер огражде́нія о устна́х мої́х.

4 Не уклони́ се́рдца моє́го во словеса́ лука́вствія, непщева́ти вини́ о грісе́х со члове́ки, діла́ющими беззако́ніє, і не сочту́тся со ізбра́нними їх.

5 Пока́жет м’я пра́ведник ми́лостію і обличи́т м’я, єле́й же грíшнаго да не намасти́т глави́ моє́я, я́ко єще́ і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх.

6 Поже́рти би́ша при ка́мені су́діє їх, усли́шатся глаголи́ мої́, я́ко возмого́ша.

7 Я́ко то́лща земля́ прося́деся на землí, разси́пашася ко́сті їх при а́ді.

8 Я́ко к Тебí, Го́споди, Го́споди, о́ці мої́, на́ Тя упова́х, не отими́ душа́ моє́я!

9 Сохрани́ м’я от сíти, ю́же соста́виша ми, і от со́блазн діла́ющих беззако́ніє.

10 Впа́дут во мре́жа своя́ грíшници, єди́н єсм аз, до́ндеже прейду́.

Псало́м 141
Ра́зум Дави́дов,
внегда́ би́ти єму́ в пеще́рі Одола́мской.
Моли́тва єго́ ко Бо́гу

2 Гла́сом мої́м ко Го́споду возва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся.

3 Пролíю пред Ним моли́тву мою́ і печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.

4 Внегда́ ісчеза́ти от мене́ ду́ху моє́му, і Ти позна́л єси́ стезя́ моя́. На пу́ті сем, по не́муже хождаа́х, сокри́ша сіть мні.

5 Сматря́х оде́сную і возгляда́х, і не бі зна́яй мене́. Поги́бе бíгство от мене́, і ність взиска́яй душа́ моє́я.

6 Возва́х к Тебí, Го́споди, ріх: «Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землí живи́х».

7 Во́ньми моли́тві моє́й, я́ко смири́хся зíло; ізба́ви м’я от гоня́щих м’я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.

8 Ізведи́ іс темни́ца ду́шу мою́, ісповіда́тися íмені Твоє́му. Мене́ ждут пра́ведници, до́ндеже воздаси́ мні.

Псало́м 142
Псало́м Дави́дов,
єгда́ гоня́ше ї Авесало́м, син єго́

1 Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ в íстинні Твоє́й; усли́ши м’я во пра́вді Твоє́й.

2 І не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́тся пред Тобо́ю всяк живи́й.

3 Я́ко погна́ враг ду́шу мою́, смири́л єст в землí живо́т мой, посади́л м’я єст в те́мних, я́ко ме́ртвия вíку.

4 І уни́ во мні дух мой, во мні см’яте́ся се́рдце моє́.

5 Пом’яну́х дні дре́вняя, поучи́хся во всіх дíліх Твої́х, во творе́ніїх ру́ку Твоє́ю поуча́хся.

6 Воздíх к Тебí ру́ці мої́, душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, — Тебí.

7 Ско́ро усли́ши м’я, Го́споди, ісчезе́ дух мой. Не отврати́ лица́ Твоє́го от ме́не, і уподоблю́ся низходя́щим в ров.

8 Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на́ Тя упова́х. Скажи́ ми, Го́споди, путь, во́ньже пойду́, я́ко к Тебí взя́х ду́шу мою́.

9 Ізми́ м’я от враг мої́х, Го́споди, к Тебí прибіго́х.

10 Научи́ м’я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Дух Твой Благи́й наста́вит м’я на зе́млю пра́ву.

11 І́мени Твоє́го ра́ди, Го́споди, живи́ши м’я пра́вдою Твоє́ю. Ізведе́ши от печа́ли ду́шу мою́,

12 і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́, і погуби́ши вся стужа́ющия душí моє́й, я́ко аз раб Твой єсм.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Го́споди, поми́луй (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

По дев’ятна́десятой кафи́смі

Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:

Свíдий та́йная се́рдца моє́го, судя́й не обину́яся, Многоми́лостиве Го́споди, ізба́ви м’я многогрíшнаго от пла́мене геє́нскаго і спаси́, Человіколю́бче.

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

От сна гріхо́внаго обуди́ м’я, Человіколю́бче Го́споди, і Ду́хом Святи́м утверди́ м’я, і научи́ м’я твори́ти во́лю Твою́, і спаси́ м’я Кресто́м Свої́м, Многоми́лостиве.

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.

Сластолю́бієм пло́тьским оскверни́в ду́шу мою́, Тебе́, Всенепоро́чная Госпоже́, Богоро́дице Дíво, молю́: пода́жд ми у́тренюю і вели́кую ми́лость Си́на Твоє́го і Бо́га на́шего.

Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).

Моли́тва дев’ятна́десятая

Го́споди Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш! Оби́чними щедрота́ми Твої́ми ізба́ви окая́нную мою́ ду́шу от скве́рни тíла моє́го і стра́стних по́мислов, íже по вся ча́си стужа́ют окая́нній душí моє́й. Но Ти, Го́споди, Вра́чу і ми́лости Істо́чниче, ізлíй на́ м’я человіколю́біє Твоє́ і очи́сти гріхи́ моя́. Не отврати́ лица́ Твоє́го от мене́, да не ка́ко огнь нечая́нія сність м’я, но я́коже рекл єси́: «Вели́кой ра́дости бива́ти на небесí о грíшничі покая́нії», — сíє да бу́дет і о мні грíшнім. Не затвори́ у́шію благосе́рдія Твоє́го ко моли́тві покая́нія моє́го, но усли́ши і я́ко благоуха́нія кади́ло, іспра́ви ю пред Собо́ю, не́мощ бо єстества́ моє́го і сла́бость ю́ностную. Зижди́телю мой, вíси, презри́ гріхи́ моя́ ожида́яй покая́нія íстині призива́ющих Тя: Милосе́рде, Долготерпе́ливе Го́споди, Тебí сла́ву возсила́ю с Отце́м і Святи́м Ду́хом. Амíнь.


Кафисма 18 | Зміст | Кафисма 20

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору