Кафи́сма п’я́тая
1 Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді, пра́вим подоба́єт похва́ла.
2 Ісповіда́йтеся Господе́ві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́нной по́йте Єму́.
3 Воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм.
4 Я́ко пра́во сло́во Госпо́днє і вся діла́ Єго́ в вíрі.
5 Лю́бит ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́.
6 Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і ду́хом уст Єго́ — вся си́ла їх.
7 Собира́яй, я́ко міх, во́ди мо́рскія, полага́яй в сокро́вищих бе́здни.
8 Да убої́тся Го́спода вся земля́, от Не́го же да подвижа́тся всі, живу́щії на вселе́нній.
9 Я́ко Той рече́ — і би́ша, Той повелí — і созда́шася.
10 Госпо́дь разоря́єт совíти язи́ков, отміта́єт же ми́слі людíй і отміта́єт совíти князе́й.
11 Совíт же Госпо́день во вік пребива́єт, помишле́нія се́рдца Єго́ в род і род.
12 Блаже́н язи́к, єму́же єст Госпо́дь Бог єго́, лю́ди, я́же ізбра́ в достоя́ніє Себí.
13 С небесе́ призрí Госпо́дь, ви́ді вся сини́ члове́ческія.
14 С гото́ваго жи́лища Своє́го призрí на вся живу́щия на землí.
15 Созда́вий на єди́ні се́рдца їх, разуміва́яй на вся дíла їх.
16 Не спасе́тся цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́тся мно́жеством крíпости своє́я.
17 Лож конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своє́я не спасе́тся.
18 Се о́ці Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́.
19 Ізба́вити от сме́рти душа́ їх і препита́ти їх в глад.
20 Душа́ же на́ша ча́єт Го́спода, я́ко помо́щник і защи́тник наш єст,
21 я́ко о Нем возвесели́тся се́рдце на́ше, і во ім’я́ свято́є Єго́ упова́хом.
22 Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на́ Тя!
внегда́ ізміни́ лице́ своє́ пред Авимеле́ха,
і отпусти́ єго́, і оти́де
2 Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м’я, ви́ну хва́ла Єго́ во устíх мої́х.
3 О Го́споді похва́лится душа́ моя́, да усли́шат кро́тції і возвеселя́тся.
4 Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесíм ім’я́ Єго́ вку́пі.
5 Взиска́х Го́спода, і усли́ша м’я, і от всіх ско́рбій мої́х ізба́ви м’я.
6 Приступíте к Не́му і просвітíтеся, і лица́ ва́ша не постидя́тся!
7 Сей ни́щій возва́, і Госпо́дь услиша́ ї, і от всіх ско́рбій єго́ спасе́ ї.
8 Ополчи́тся А́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вит їх.
9 Вкусíте і ви́діте, я́ко благ Госпо́дь. Блаже́н муж, íже упова́єт Нань!
10 Бо́йтеся Го́спода, всі святíї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́!
11 Бога́тії обнища́ша і взалка́ша, взиска́ющії же Го́спода не ли́шатся вся́каго бла́га.
12 Прийдíте, ча́да, послу́шайте мене́ стра́ху Госпо́дню научу́ вас.
13 Кто єст члове́к хотя́й жи́зні, любя́й дні ви́діти благí? –
14 Удержи́ язи́к свой от зла, і устнí свої́, є́же не глагола́ти ле́сти.
15 Уклони́ся от зла і сотвори́ благо́є, взищи́ ми́ра і пожени́ ї!
16 О́ці Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх.
17 Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от земля́ па́м’ять їх.
18 Возва́ша пра́веднії, і Госпо́дь услиша́ їх, і от всіх печа́лій їх ізбави́ їх.
19 Близь Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́т.
20 Мно́гі ско́рбі пра́ведним, і от всіх їх ізба́вит я Госпо́дь.
21 Храни́т Госпо́дь вся ко́сті їх, єди́на от них не сокруши́тся.
22 Смерть грíшником лю́та, і ненавидя́щії пра́веднаго прегріша́т.
23 Ізба́вит Госпо́дь душа́ рабо́в Свої́х, і не прегріша́т всі, упова́ющії Нань.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Суди́, Го́споди, обидя́щия м’я, возбрани́ бору́щия м’я.
2 Прийми́ ору́жіє і щит, і воста́ни в по́мощ мою́.
3 Ізсу́ни ору́жіє і заври́ сопроти́в гоня́щих м’я. Рці душí моє́й: «Спасе́ніє твоє́ єсм Аз!».
4 Да постидя́тся і посрам’я́тся íщущії душа́ моє́я, да возвратя́тся восп’я́ть і постидя́тся мисля́щії ми зла́я.
5 Да бу́дут, я́ко прах пред лице́м вíтру, і А́нгел Госпо́день оскорбля́я їх.
6 Бу́ди путь їх тма і по́лзок, і А́нгел Госпо́день поганя́я їх.
7 Я́ко всу́є сокри́ша ми па́губу сíті своє́я, всу́є поноси́ша душí моє́й.
8 Да при́йдет єму́ сіть, єя́же не совíсть, і лови́тва, ю́же сокри́, да оби́мет ї, і в сіть да впа́дет в ню.
9 Душа́ же моя́ возра́дуєтся о Го́споді, возвесели́тся о спасе́нії Єго́.
10 Вся ко́сті моя́ реку́т: «Го́споди, Го́споди, кто подо́бен Тебí? Ізбавля́яй ни́ща із рук крíпльших єго́, і ни́ща і убо́га — от расхища́ющих єго́».
11 Воста́вше ми свіди́теле непра́ведні, я́же не вíдях, вопраша́ху м’я.
12 Возда́ша ми лука́вая возблага́я, і безча́діє душí моє́й.
13 Аз же, внегда́ они́ стужа́ху ми, облача́хся во вре́тище, і смиря́х по́стом ду́шу мою́, і моли́тва моя́ в нíдра моя́ возврати́тся.
14 Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угажда́х, я́ко пла́ча і сіту́я, та́ко смиря́хся.
15 І на́ м’я возвесели́шася і собра́шася, собра́шася на́ м’я ра́ни, і не чух, разділи́шася і не умили́шася.
16 Іскуси́ша м’я, подражни́ша м’я подражне́нієм, поскрежета́ша на́ м’я зуба́ми свої́ми.
17 Го́споди, когда́ узри́ши? Устро́й ду́шу мою́ от злодíйства їх, от лев — єдиноро́дную мою́!
18 Ісповíмся Тебí в Це́ркві мно́зі, в лю́дех тя́жціх восхвалю́ Тя!
19 Да не возра́дуют ми ся вражду́щії ми без пра́вди, ненави́дящії м’я всу́є і помиза́юще очи́ма,
20 я́ко мні у́бо ми́рно глагола́ху і на гнів ле́сти помишля́ху.
21 І разшири́ша на́ м’я уста́ своя́, рíша: «Бла́гоже, бла́гоже, ви́діша о́чі на́ші!»
22 Ви́діл єси́, Го́споди, да не премо́лчиши; Го́споди, не отступи́ от мене́!
23 Воста́ни, Го́споди, і во́ньми су́ду моє́му, Бо́же мой і Го́споди мой, на прю мою́!
24 Суди́ ми, Го́споди, по пра́вді Твоє́й, Го́споди Бо́же мой, і да не пора́дуют ми ся!
25 Да не реку́т во се́рдцех свої́х: «Бла́гоже, бла́гоже душí на́шей». І да не реку́т: «Пожре́м ї».
26 Да постидя́тся і посрам’я́тся вку́пі ра́дующіїся злом мої́м; да облеку́тся в студ і срамоту́ велерічу́ющії на́ м’я!
27 Да возра́дуются і возвеселя́тся хотя́щії пра́вди моє́я, і да реку́т ви́ну: «Да возвели́чится Госпо́дь, хотя́щій ми́ра рабу́ Єго́!»
28 І язи́к мой поучи́тся пра́вді Твоє́й, вес день — хва́лі Твоє́й.
2 Рече́ законопресту́пний, є́же согріша́ти в себí, ність стра́ха Бо́жія пред очи́ма єго́.
3 Я́ко ульсти́ пред ним, є́же обрісти́ безако́ніє своє́ і возненави́діти.
4 Глаголи́ уст єго́ — беззако́ніє і лесть, і не восхотí разумíти, да ублажи́т.
5 Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м, предста́ вся́кому путí небла́гу, о злобí же не негодова́.
6 Го́споди, на небесí ми́лость Твоя́, і íстинна Твоя́ да́же до о́блак.
7 Пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жія, судби́ Твоя́ — бе́здна мно́га. Члове́ки і ско́ти спасе́ши, Го́споди!
8 Я́ко умножи́л єси́ ми́лость Твою́, Бо́же. Сино́ве же члове́честії во кро́ві кри́лу Твоє́ю надíются.
9 Упíются от оби́лія до́му Твоє́го, і пото́ком сла́дости Твоє́я напої́ши їх.
10 Я́ко от Тебе́ істо́чник живота́, во свíті Твоє́м у́зрим світ.
11 Проба́ви ми́лость Твою́ віду́щим Тя, і пра́вду Твою́ — пра́вим се́рдцем.
12 Да не при́йдет мні нога́ горди́ня, і рука́ грíшнича да не подвижи́т мене́.
13 Та́мо падо́ша всі діла́ющії беззако́ніє, ізринове́ні би́ша і не могу́т ста́ти.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
1 Не ревну́й лукавну́ющим, нíже зави́ди творя́щим беззако́ніє,
2 зане́, я́ко трава́, ско́ро ісшу́т і, я́ко зе́ліє зла́ка, ско́ро отпа́дут.
3 Упова́й на Го́спода і твори́ благости́ню, і насели́ зе́млю, і упасе́шися в бога́тстві єя́!
4 Наслади́ся Господе́ві, і дасть ти проше́ніє се́рдца твоє́го.
5 Откри́й ко Го́споду путь твой і упова́й Нань, і Той сотво́рит,
6 і ізведе́т, я́ко світ, пра́вду твою́ і судбу́ твою́, я́ко полу́дне.
7 Повини́ся Господе́ві і умоли́ Ї. Не ревну́й спíющому в путí своє́м, члове́ку, творя́щому законопреступле́ніє.
8 Престани́ от гнíва і оста́ви я́рость, не ревну́й, є́же лукавнова́ти.
9 Я́ко лукавну́ющії потребя́тся, терпя́щії же Го́спода, тíї наслíдят зе́млю.
10 І єще́ ма́ло, і не бу́дет грíшника, і взи́щеши мíсто єго́ і не обря́щеши.
11 Кро́тції же наслíдят зе́млю і насладя́тся о мно́жестві ми́ра.
12 Назира́єт грíшний пра́веднаго і поскреже́щет нань зуба́ми свої́ми.
13 Госпо́дь же посмíєтся єму́, зане́ про́зрит, я́ко при́йде день єго́.
14 Ору́жіє ізвлеко́ша грíшници, напряго́ша лук свой, є́же состріля́ти ни́ща і убо́га, закла́ти пра́вия се́рдцем.
15 Ору́жіє їх да вни́дет в се́рдца їх, і лу́ци їх да сокру́шатся.
16 Лу́че ма́ло пра́веднику, па́че бога́тства грíшних мно́га,
17 я́ко ми́шци грíшних сокруша́тся, утвержда́єт же пра́ведния Госпо́дь.
18 Вість Госпо́дь пу́ті непоро́чних, і достоя́ніє їх во вíки бу́дет.
19 Не постидя́тся во вре́м’я лю́то і во днех гла́да наситя́тся, я́ко грíшници поги́бнут.
20 Вра́зі же Госпо́дні, ку́пно просла́витися їм і вознести́ся, ісчеза́юще, я́ко дим ісчезо́ша.
21 Зає́млет грíшний і не возвраща́єт, пра́ведний же щедри́т і дає́т.
22 Я́ко благословя́щії Єго́ наслíдят зе́млю, клену́щії же Єго́ потреб’я́тся.
23 От Го́спода сто́пи члове́ку іспра́в’ятся, і пу́ті єго́ восхо́щет зíло.
24 Єгда́ паде́т, не разбíєтся, я́ко Госпо́дь подкріпля́єт ру́ку єго́.
25 Юнíйший біх, íбо состарíхся, і не ви́діх пра́ведника оставле́на, нíже сíмене єго́ прося́ща хлíби.
26 Вес день ми́луєт і вза́єм дає́т пра́ведний, і сíм’я єго́ во благослове́ніє бу́дет.
27 Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го, і всели́ся во вік вíка.
28 Я́ко Госпо́дь лю́бит суд і не оста́вит преподо́бних Свої́х, во вíки сохраня́тся, беззако́нници же іждену́тся, і сíм’я нечести́вих потреби́тся.
29 Пра́ведници же наслíдят зе́млю і вселя́тся во вíки вíка на ней.
30 Уста́ пра́веднаго поуча́тся прему́дрости, і язи́к єго́ возглаголе́т суд.
31 За́кон Бо́га єго́ в се́рдці єго́, і не запну́тся сто́пи єго́.
32 Сматря́єт грíшний пра́веднаго і íщет, є́же умертви́ти єго́.
33 Госпо́дь же не оста́вит єго́ в ру́ку єго́, нíже осу́дит єго́, єгда́ су́дит єму́.
34 Потерпи́ Го́спода і сохрани́ пу́ті Єго́, і вознесе́т тя, є́же насліди́ти зе́млю; внегда́ потребля́тися грíшником, узри́ши.
35 Ви́діх нечести́ваго превознося́щася і вися́щася, я́ко ке́дри лива́нскія.
36 І ми́мо ідо́х, і се — не бі, і взиска́х єго́, і не обріте́ся мíсто єго́.
37 Храни́ незло́біє і вижд правоту́, я́ко єст оста́нок члове́ку ми́рну.
38 Беззако́нници же потреб’я́тся вку́пі, оста́нци нечести́вих потреб’я́тся.
39 Спасе́ніє же пра́ведним от Го́спода, і Защити́тель їм єст во вре́м’я ско́рби.
40 І помо́жет їм Госпо́дь, і ізба́вит їх, і ізме́т їх от грíшник і спасе́т їх, я́ко упова́ша Нань.
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).
Го́споди, поми́луй (три́жди).
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Трисвято́є і по О́тче наш. Тропарí покая́нні:
Му́дрих дів бо́дрость дару́й ми, Го́споди, свíтлую же свіщу́ в ду́шу мою́, і просвіти́ м’я свíтом щедро́т Твої́х, да піснь А́нгелскую вопію́ Ти: «Алилу́я!»
Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
«Поми́луй м’я», — Дави́д рече́, — аз же Ти вопію́: согріши́х, Спа́се, гріхи́ моя́ покая́нієм очи́сти, і поми́луй м’я.
І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́м. Амíнь.
Непоро́чная Невíсто, Ма́ти Сло́ва, я́же із безсíменнаго чре́ва омраче́нним Світ восія́ла єси́, вíрно Тя всі велича́єм.
Го́споди, поми́луй (четирдеся́т).
Тебе́ хва́лят А́нгели, Арха́нгели, Престо́ли, Госпо́дствія, Нача́ла, Вла́сті, Си́ли, многоочи́стії Херуви́ми, Тебí предстоя́т шестокрила́тії Серафи́ми, і двíма у́бо кри́ли покрива́юще лица́ своя́, двíма же но́ги, і двíма літа́юще, возива́ют друг ко дру́гу непреста́нними благосло́вії, немо́лчними славосло́вії: «Я́ко Твоє́ єст Ца́рство, і си́ла, і сла́ва!» Тебí і аз, грíшний, Промисли́телю і Влади́ці всіх, і Благодíтелю душí і тíла моє́го, сла́ву недосто́йними устна́ми, і хвале́ніє, і благодаре́ніє, к си́мже і покланя́ніє возсила́ю, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, Єди́ному Божеству́, Єди́ной Си́лі, Єди́ному Ца́рству, Єди́ному Пребезнача́лному і Пресуществе́нному, і Содíтелю всіх, в Тро́йці славослови́мому Бо́гу, всегда́, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.
Кафисма 4 | Зміст | Кафисма 6
