Глас 3. П’ятниця
У п’ятницю на ранній
Хрест був установлений на землі, а доторкнувся небес, не тому що дерево досягло висоти, але заради Тебе, що наповняєш все; слава Тобі.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Хрест і смерть Ти перетерпів, бо постраждати зволив серед творіння; коли Ти, Спасе, благозволив тіло Твоє розіп’яти, тоді сонце і місяць сховали проміння; тоді і розбійник, дивлячись на це, на хресті Тебе прославив, побожно взиваючи: пом’яни мене, Господи, і, увірувавши, ввійшов у рай.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Нескверна Агниця Слова, нетлінна Діва Мати, побачивши на хресті розіп’ятого Того, Хто без болістей від Неї народився, як Мати, ридаючи, взивала: горе Мені, Сину Мій, як Ти страждаєш з волі Своєї, бажаючи визволити людину від пристрастей безчесних?
На кипарисі, і на певзі, і на кедрі піднісся Ти, Агнче Божий, щоб спасти тих, що з вірою поклоняються добровільному Твоєму розп’яттю, Христе Боже, слава Тобі.
Стих: Бог же Цар нас раніше віку вчинив спасіння посеред землі.
Безмежній владі Твоїй і вільному Твоєму розп’яттю дивувалися ангельські воїнства, коли бачили, як Невидимий приймає плоттю рани, бажаючи визволити від тління людство. Тому як до Благодійника взиваємо до Тебе: слава, Христе, благосердю Твоєму.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Благодушне терпіння ваше перемогло підступи злоначального ворога, мученики всехвальні; заради цього ви сподобилися вічного блаженства; моліться Господеві спасти паству христолюбивих людей, будучи свідками істини.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Ганебну смерть і добровільне розп’яття перетерпів Ти, Щедрий; Народивша ж Тебе, Христе, дивлячись, страждала; Її ж благанням, заради милосердя милості Твоєї, єдиний преблагий Чоловіколюбче Господи, ущедри і спаси світ, бо Ти взяв гріхи світу.
Хрест перетерпів Ти, безгрішний, заради невимовного милосердя, — клятви сосуд, і визволив первозданного Адама від першої клятви; тому поклоняємось Твоїм чесним стражданням, Твоє святе провидіння славлячи, яке Ти єдиний звершив заради милосердя милості і спас Твоє творіння.
По щоках били тебе за рід людський, і Ти не розгнівався; визволи із тління життя наше, Господи, і помилуй нас як Чоловіколюбець.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Жезл сили — хрест Сина Твого, Богородице, придбавши, ним перемагаємо хитання ворогів, з любов’ю безперестанно Тебе величаючи.
Ірмос: У глибині морській сонце показало колись суху землю, бо, як стіна, по обидва боки огустіла вода, люди проходили море пішки і боговгодно співали: співаймо Господеві, бо Він славно прославився.
Хвилі морські Ти жезлом зробив густими і провів людей, прообразуючи хрест Твій, яким Ти розсік воду омани і спас для землі богопізнання всіх, хто з вірою оспівує силу Твою.
Ти, всесильний, що водами покриваєш наднебесну, повелінням сотворив безодню; Ти, що на водах повісив землю, висиш на древі і трясеш усе творіння Своїм повелінням; серця ж всіх утверджуєш у страсі Твоєму.
Мученичий: Мученики Христові, ви стали синами Бога, і жителями небесного Сіону, і спадкоємцями, носите вінці і радісно взиваєте: співаймо Господеві, бо Він славно прославився.
Мученичий: Мученики, вам відсікали руки і ноги, і болісно стругали тіло, і обпалювали вогнем, але ви не зреклися Христа Бога всіх, тепло взиваючи: співаймо Господеві, бо Він славно прославився.
Богородичний: Предобра Діва Владичиця, бачачи на древі розіп’ятого з волі Своєї Сина, Якого народила, плачучи вигукувала і з болістю взивала: Боже всіх, благоутробний, Господь слави, як Ти страждаєш, Владико?
Другий канон до Пресвятої Богородиці. Глас 3
Ірмос: Води в давнину божественним повелінням в єдине зібрав і розділив море ізраїльським людям. Цей є Бог наш препрославлений; Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Очищення гріхів подай мені божественними Твоїми молитвами, Діво; бо Ти маєш сильну молитву, Пречиста, і тих, що шанують Тебе, визволяєш від гріхів, і пристрастей, і скорбот, і бід.
Водами молитов Твоїх, Діво, зроси смиренну мою душу, виснажену спекою моїх гріхів і пристрастей, щоб я одержав божественну прохолоду і піснями Тебе величав, як теплу заступницю.
Владичице Чиста, Ти простягни руку Твого милосердя мені, що весь занурений гріхами і перебуваю у відчаї, і підніми на висоту покаяння, подаючи мені джерело сліз.
Роздери, Пречиста, рукописання моїх гріхів Твоїми молитвами, бо Ти маєш сміливість перед Сином Твоїм тепло молитися за нас; Тебе бо маємо християни єдину Заступницю.
Ірмос: Утвердження тих, що надіються на Тебе, утверди, Господи, Церкву, яку Ти придбав чесною Твоєю кров’ю.
Слове, Ти єдиний носиш з’єднані природи, перетерпів ганебне розп’яття; сподоби шани тих, що шанують Тебе.
Земнородні були визволені від клятви через Твою, Владико, клятву і хрест, який подав благословення.
Мученичий: Всехвальні мученики, ви були подорожніми на землі, і стали воістину громадянами на небесах і Христу спадкоємцями.
Мученичий: Мученики, ви придбали хрест — найсильнішу зброю, і всю силу згубного ворога до кінця перемогли.
Богородичний: Ти, Діво, і після Різдва зберегла дівство, Бога народивши втіленого і на хресті розіп’ятого з волі Своєї, Чиста.
Інший.
Ірмос: Ти, що з небуття до буття все привів, Словом сотворив, звершив Духом, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
Відкрий мені, Пречиста Богородице, двері благоутробного милосердя Твого і будь моєю теплою помічницею в спокусах і спасінням.
Визволи мене, Пречиста, раба Твого, від усякої лютої гріховної бурі і направ мене до спасительного пристановища Твоїми молитвами.
Спаси мене, Мати Діво Чиста, від бісівських каламутних пристрастей, що охопили нині смиренну душу мою і ганьблять.
Подай мені, блага Богородице, хмару сліз, і ними погаси піч моїх пристрастей, і омий всілякі скверни душі моєї.
Ірмос: Покрила небеса чеснота Твоя, Христе, бо Ти вийшов із кивота святині Твоєї — нетлінної Матері; у храмі слави Твоєї явився Ти, як Немовля на руках носимий, і все наповнилось Твоєю похвалою.
Падіння Адамове Ти, Христе, єдиний підняв, ставши новим Адамом, на хресті руки простягнув; тростиною били Тебе з волі Твоєї, оцту і жовчі Ти скуштував, прославлений висотою Царства Твого.
Як ягня на заколення передбачив Тебе пророк, і як Агнця лагідного і безмовного, Слове Божий; бо Ти з волі Своєї перетерпів розп’яття, щоб визволити тих, що добровільно згрішили, і спасти їх, милосердний Господи.
Мученичий: Оновивши душі плугом віри, мученики Христові терпінням мук посіяли зерно і одержали багаті колоски мук, які годують вірних зібрання; тому їх прославляємо.
Богородичний: Ти, Мати Діво, як кліща, прийнявши божественне вугілля, яке ніскільки Тебе не опалило, а навіть зросило безмежну і божественну Твою утробу; Його ж побачивши плоттю розп’ятого на древі з волі Своєї, піснями прославляла.
Інший.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов, Господи, бо Єдинородного Твого Сина за нас на смерть віддав: тому вдячно взиваємо до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Всю надію покладаючи на Тебе. Владичице, припадаючи, молюся від душі; визволи мене від смертоносної хвороби і приведи до спасительного життя, бо Ти народила Життя.
Владичице Чиста, кріпка Помічнице світові, не відкинь мене від Себе, і не відсилай мене від лиця Твого осоромленим, і не віддавай мене бісам на радість.
Я, окаянний, весь напій до божественних діл, і уранений гострими стрілами насолод, і покритий струпами; тому взиваю до Тебе, Владичице: спаси мене, Пречиста.
Дійшли води нечистих діянь до окаянної моєї душі, Чиста, і, земними помислами обтяжений, взиваю до Тебе в скорботі: не зневаж, Владичице, раба Твого.
Ірмос: Коли побачив Ісая образ на престолі прославленого Бога, ангелами слави дориносимого, взивав: о, окаянний я, бо передбачив втілення Бога, Світла невечірнього, і світом володіючого.
Упокоїв Ти мене, Слове, обтяженого гріхами, спочивши на древі, Владико, взявши мою ганьбу, через яку постраждав Ти, Ісусе; оспівую Твою державу і божественні страждання.
Запалив Ти на хресті плоть Твою, як світильник, і став шукати загублену драхму, Чоловіколюбче, і закликав на її знаходження друзів Твоїх — сили; оспівуємо державу Царства Твого, Христе.
Мученичий: Повалений обманщик перед ногами правдивих страстотерпців Христових, мертвим став він і бездіяльним; самі ж вони правдиво приєдналися до ангелів, наповнюючись невимовною радістю.
Мученичий: Святі мученики, застуджені на морозі, через люті муки, скорботи і рани перейшли воістину до теплоти божественного Небесного Царства і являються нині теплими заступниками вірних.
Богородичний: Пречиста Діва, дивлячись на розп’ятого на древі і в ребра проколотого списом Того, Хто в давнину із ребра створив Єву, взивала як Мати: як Ти умираєш, Сину Мій, Життя безсмертне.
Інший. Ірмос той самий.
Винограду божественний, що виростила прекрасне гроно і подаєш душам пиття божественне, Діво; визволи душу мою від гіркого напою, і пристрасті пияцтва, і насолод, і вогню вічного.
Із болота гріхів витягни мене, Пресвята Діво, що впав у бруд пристрастей; і, обмивши мене струмками молитов Твоїх від скверни пристрастей, одягни в світлосяйну ризу спасіння.
Ти, що подала світові мир і спасіння всім, бо народила божественний мир, Діво Чиста, втихомир душі і тіла мого війну пристрастей страхом і любов’ю Спаса Христа.
Хвору гріхами душу мою, Пречиста, зціли Твоїм милосердям і сподоби мене зі смиренням завжди виконувати повеління Сина Твого, щоб прийняти Його благість.
Ірмос: Воззвав до тебе старець, побачивши очима спасіння, яке прийшло людям від Бога: Христе, Ти Бог мій.
З волі Своєї Ти, Христе, був заколений як Агнець, щоб знову привести до життя того, хто добровільно помер від плоду. На хрест Ти піднісся, і упала бісівська омана; піднеслося множество вірних, що оспівують Тебе, Життєдавче.
Мученичий: Мученики, які обагрили своєю кров’ю одежу, нині стоять перед Царем усіх, прикрашені світлими вінцями.
Мученичий: Мощі святих мучеників виточують усім зцілення і потопляють безліч пристрастей.
Богородичний: Людський розум не може зрозуміти, Діво, таїну Твого надприродного Різдва.
Інший.
Ірмос: Безодня остання гріхів охопила мене, і щезає дух мій, але простягни, Владико, всемогутню силу Твою і, як Петра, спаси мене, Керманичу.
Визволення від гріхів подай рабу Твоєму, Пречиста, як блага, бо я благаю з вірою Твоє заступництво, і вирви мене із майбутнього суду.
Владичице і Мати Визволителя, Ти прийди на поміч мені в час кончини моєї, коли злі духи будуть звинувачувати мене в тому, що я безумно вчинив думками.
Я весь окаянний, завжди охоплений нечистотами, і, побачивши позаду себе ногу моєї смерті, взиваю до Тебе, Богородице: допоможи мені.
Хвилі пристрасних помислів завжди засмучують мене, Пречиста, і буря лукавих духів потопляє мене, але утверди мене на камені безстрастя.
Ірмос: Тебе, що зросив у вогні побожних юнаків і оселився в нетлінній Діві, Бога Слова оспівуємо, благочесно співаючи: благословенний Бог отців наших.
На кедрі, і певзі, і кипарисі піднісся Ти, Владико, єдиний від Тройці, і підніс тих, що впали в глибину многих насолод, благословенний Бог отців наших.
Кров’ю чесною, Господи, Ти очистив творіння від крові, яку приносили мерзотним бісам, і зруйнував Ти скверні жертви, Слове Божий, принісши Себе в жертву як незлобивий Агнець; слава державі Твоїй.
Мученичий: Ви, страстотерпці, стояли, як стовпи непохитні, захитавши оману і утверджуючи серця вірних, співаючи: благословенний Господи, Боже отців наших.
Мученичий: Ви, страстотерпці Христові, не обпалилися вогнем, придбавши тепліше за вогонь благовоління, вінценосці, взиваючи: благословенний Господи, Боже отців наших.
Богородичний: Зачаття незрівнянне і Різдво невимовне Ти єдина мала, Чиста, втіливши Владику, Який плоттю був розп’ятий; Його оспівуючи, взиваємо: благословенний Господи, Боже отців наших.
Інший.
Ірмос: Як у давнині зросив Ти трьох побожних юнаків у полум’ї халдейському, світлим вогнем Божества і нас осяй, що взиваємо: благословенний, Боже отців наших.
До Тебе, Матері Божої, чистої і непорочної, молюся, осквернений тілом і душею і забруднений нечистими ділами, надіючись на милість Твою, Владичице, Ти мене ущедри, Пречиста.
Множество гріхів моїх, і спокуси лукавого дуже засмучують мене і тягнуть у глибину відчаю; Пречиста Владичице, спаси мене, що гину і потопаю.
Помилуй, Блага, душу мою, яка смирилася через лукаві діяння, і настанови мене на путь покаяння, і сподоби мене творити волю Сина Твого, і визволи від мук.
Заради великих щедрот Твоєї благості прости безліч гріхів наших, Блага, і будь благоперемінною для тих, що невмовкно взивають: благословенний, Пречиста, плід утроби Твоєї.
Ірмос: Нестерпимого вогню доторкнувшись, побожні юнаки стояли в полум’ї неушкодженими, божественну пісню співаючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте по всі віки.
Люди непокірні і нерозумні засудили на смерть Тебе, душею благопокірного; Ти волею розіп’явся, щоб оживити тих, що добровільно умертвилися, Слове, і оспівують Тебе і прославляють по всі віки.
Ти простягнув руки на хресті, щоб зцілити первозданного Адама, який нестримано простягнув руки до плодів дерева, Владико; дивлячись на Тебе, сонце проміння сховало, і все творіння заколихалося.
Мученичий: Промінням священних страждань ви, страстотерпці, висушили струмки нечестя безбожного і виточили джерела зцілень, що омивають скверну пристрастей і серця вірних напоюють щедро.
Мученичий: Відповідно до чесних страждань і виконання заповідей божественних, ви, страстотерпці, стали співгромадянами безплотних; нині записані в граді небеснім; моліть Бога за тих, хто шанує вас по всі віки.
Богородичний: Стамну золоту і світильник, трапезу і жезл, божественну гору і хмару, палату Цареву і престол вогневидний, Тебе називаємо всі вірні Богородицею, Яка залишилася Дівою після Різдва.
Інший.
Ірмос: У полум’я до юнаків єврейських Ти зійшов Божою силою і явився; Господа, священики, благословляйте і прославляйте по всі віки.
Гіркота насолод пройняла всі почуття тілесні і душу мою безглуздо оскверняє і до смерті тягне; Владичице світу, будь мені спасінням.
На Тебе, Владичице, покладаю серце, і душу, і тіло: бо не маю іншої надії, крім Тебе, і від Тебе одержу милість; тому подай мені Твою багату благодать.
Змій приповз до мене з отрутою і плотською насолодою окаянну мою душу умертвив; але оживи її протилежними ліками, Чиста, Твоїми молитвами.
Темна ніч гріхів покриває мене, свята Владичице, бо не маю я світильника, що просвіщає душу єлеєм благодіянь; тому викинули мене із чертога небесного.
Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа моя Господа…
Ірмос: У законі тіней і писань образ бачимо, вірні: всяка чоловіча стать, що розкриває лоно, посвячується Богові; тому Єдинородне Слово, Отця безначального, Сина першонародженого Матір’ю безмужньо, величаємо.
Ти, Ісусе, що на нічому заснував землю, на хресті був розіп’ятий, і як благий, Христе, ущедрив мене, що потонув у бруді гріховному лукавим норовом, і витягнув мене, і вшанував через безчесну Твою смерть, Многомилостивий.
Бог, невидимий єством, став видимим через розп’яття плоттю, щоб визволити від ворогів невидимих видимий світ, і сущих внизу вчинити небесними, Христе, тих, що прославляють державу великої влади Твоєї.
Мученичий: Всеславні Спасові страстотерпці, ви е воїнство священне, подібне святим ангелам, рай, який має посередині живоносне древо — Христа, богокрасний чесний собор Церкви.
Мученичий: Нас, що згадують вас на землі, згадайте, святі мученики, перед престолом Владичним, перед яким ви стоїте в радості, і звідти просвіщайте нас, щоб ми прийняли прощення провин.
Богородичний: Світила зайшли, побачивши Твоє розп’яття, Сину Мій; і чому не зайшло невірне зібрання єврейське, віддавши Тебе на смерть, Начальника життя? Богородиця взивала; Її ж безперестанно величаємо.
Інший.
Ірмос: Тебе, неопалиму купину, і святу Діву, Матір Світла, і Богородицю, надію всіх нас, величаємо.
Скверну пристрасних думок мого розуму очистивши, Чиста, одягни мене у світлу ризу безстрастя.
Відкрий мені, Діво, божественний вхід покаяння, закривши входи пристрастей і насолод моїх, і заборони силою Твоєю.
Почуй голос стогнання мого і голос плачу мого, Діво Всенепорочна, і подай очищення і спасіння окаянній душі моїй.
Весь у відчаї, окаянний, і не розумію, думаючи про лукаві мої діяння; задарма ущедри, Владичице, і спаси мене.
Далі: Достойно є… єктенія і світильний.
Древо непослуху принесло світові смерть, древо ж хресне — життя і нетління; тому Тебе благаємо, розп’ятого Господа: нехай знаменується на нас світло лиця Твого.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів Твоїх.
Заздрістю був я вигнаний від споживи, упав великим падінням; але Ти не зневажив, Владико, і, заради мене прийнявши мене, Ти перетерпів розп’яття, щоб спасти мене і ввести у славу, Визволителю мій, слава Тобі.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ, і в ділах рук наших допоможи нам.
Прийдіть, всі люди, вшануймо пам’ять святих страстотерпців; бо, будучи видовищем для ангелів і людей, вони прийняли вінці перемоги від Христа і моляться за душі наші.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Бачачи розп’ятим на хресті Народженого із Тебе, Всенепорочна, Ти викликувала і промовляла: солодкий Мій Сину, куди зайшла Твоя світла доброта, сотворившого добро роду людському?
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія, час 1-й і відпуст.
У п’ятницю блаженні. Глас 3
Ти, Христе, вигнав із раю праотця Адама, який відкинув Твою заповідь; розбійника ж, Щедрий, Ти оселив у ньому, бо він сповідав Тебе на хресті, взиваючи: пом’яни мене, Спасе, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Побачивши Тебе на хресті, Сонце незаходиме, сонце затьмарило світло, каміння розкололося, Владико, вся земля затряслася, завіса ж церковна розідралася посередині, дивлячись на Тебе, Спасе, неправедно страждаючого, для всіх незбагненного.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
За всіх, Ісусе, повели Тебе, Життя живих, на смерть, щоб божественними Твоїми стражданнями, як Бог, спасти тих, що померли від давньої споживи, і вчинити їх жителями раю; тому нині вірою прославляємо Твої страждання.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах.
Святі мученики, ви уподібнилися стражданням Того, Хто постраждав за нас з волі Своєї і відкинув ганьбу людей; заради великих мук подолали ворога і одержали небесну славу; тому велично прославляємо вас.
Слава… Отцю, і Сину, і Утішителю правому всі вірно поклонімось; єдине начало і славу велично оспівуючи, побожно православним богопізнанням взиваймо: пом’яни нас у Царстві Твоїм.
І нині… Всенепорочна, бачачи на хресті Свого Сина, Який з волі Своєї плоттю страждав, засмутилася вся і плачучи взивала Чиста: горе Мені, Сину Мій, як Ти помер, бажаючи оживити тих, що люто померли?
У п’ятницю на вечірні
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Кріпко страждаючи, мужні мученики, ви перетерпіли і рани, і в’язниці, і різні муки, і прийшли воістину до безболісного і блаженного спадку відповідно до вартості болістей.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Ви, святителі Господні, побожно проповідували божественне слово, і все єретичне супротивне вчення зруйнували, і всім вірним перший приклад на собі показали; заради цього шануємо вас.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Отці богоносні, ви, будучи в тілі, уподібнились безплотним силам, показуючи їхнє преславне житіє, тому в їхніх оселях тепер живете.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Велика сила хреста Твого, Господи; він був поставлений на одному місці, а діє в усьому світі, і показав рибалок апостолами, і від язичників мучеників, щоб молилися за душі наші.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Велика сила Твоїх мучеників, Христе: вони лежать у гробах, а злих духів проганяють, і знищили владу ворога, побожно подвизаючись у вірі тройчеській.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Пророки, і апостоли Христові, і мученики навчили нас оспівувати Тройцю єдиносущну, і просвітили народи, які жили в омані, і сотворили спільниками ангелів синів людських.
Слава, і нині… Богородичний: Як нам не дивуватися Богомужньому Різдву Твоєму, Пречиста? Бо, не пізнавши мужа, Ти, Всенепорочна, без Отця породила Сина у плоті, перше віків народженого від Отця без матері, Який не зазнав ніякої зміни, ані змішання, ані розділення, а в цілості властивості обох природ зберіг. Тому, Мати Діво, Владичице, моли Його, щоб спаслися душі тих, що православно Богородицею визнають Тебе.
Далі: Світло тихе… прокимен дня.
Мученики Твої, Господи, вірою утвердилися і надією укріпилися, любов’ю хреста Твого душею з’єдналися, ворожі муки подолали і одержали вінці; з безплотними моліться за душі наші.
Померлим: Все суєта людська: ніщо не залишається після смерті, не залишається багатство, ні слава; коли приходить смерть, усе це гине; тому взиваймо до Христа, безсмертного Царя: спочилих наших упокой там, де у Тебе оселя всіх радіючих.
Померлим: Люди, чому ми даремно турбуємось? Путь, якою йдемо, коротка; дим є життя наше, пара, і порох, і попіл: швидко з’являється і швидко гине; тому взиваймо до Христа, безсмертного Царя: спочилих наших упокой там, де у Тебе оселя всіх радіючих.
Слава, і нині… Богородичний: Серед жон Ти свята Богородице Мати безневісна, моли Того, Кого народила Ти, Царя і Бога нашого, щоб Він спас нас як Чоловіколюбець.
Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… тропар і відпуст.
У п’ятницю на повечір’ї
Ірмос: Води в давнині повелінням божественним в єдине зібрав і розділив море ізраїльським людям; Цей є Бог наш прославлений; Його єдиного оспівуємо, бо Він прославився.
Начальника спасіння і Життєдавця народивши незбагненно, Ти розірвала кайдани засудження праматері Єви; тому все творіння ублажає Тебе, Богородице Чиста.
Озлобленого лютими хворобами, душею і тілом, Пресвята Діво, визволи мене із глибини відчаю і від всяких бід, бо Ти, Пречиста, джерело милосердя.
Слава… Зняв я з себе весільну одежу, і впав у скорботи і хвороби, і звідси тяжко поранився; попередь і визволи мене від омани, бо Ти моє, Владичице, пристановище і надія.
І нині… Придбавши Тебе надійною Заступницею, Богоневісто, до Твого покрову звертаюся і молюся: не зневаж мене, Твого раба, обтяженого многими пристрастями, і хворобами, і скорботами, але Твоїми молитвами зціли мене, Мати Божа.
Ірмос: Ти, що із небуття до буття усе привів, Словом сотворив, звершив Духом, Вседержителю Вишній, в любові Твоїй утверди мене.
В нерозумінні і хворобливій скорботі перебуваю я, окаянний, і бачу за собою смерть; тому, Пречиста, Твоєю молитвою спаси мене.
Все життя, розтлінне гріхами і блудними діяннями, засуджує мене і занурює мене у відчай; Пречиста, спаси мене.
Слава… Безодня щедрот Твоїх всюди проливається, Владичице, заради єдиної благості; єлеєм милості намащує всіх, хто завжди оспівує Тебе.
І нині… Прийнявши від Тебе начало нашого єства, Богоневісто, Син Твій і Господь з’єднує Твоїми молитвами тих, що оспівують Тебе.
Ірмос: Виявив Ти до нас велику любов, Господи, бо Єдинородного Твого Сина віддав за нас на смерть; тому вдячно взиваємо до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Всю надію покладаю на Тебе, Владичице, молюся і припадаю від душі: визволи мене від смертоносної хвороби і приведи мене до спасительного життя, бо Ти життя народила.
Зціли мене, Пречиста, молитвами Твоїми, раба Твого безнадійного, ураненого лютими ранами, бо Ти народила Лікаря, багатого милістю Бога нашого.
Слава… Визволи мене, Діво, від нечистих пристрастей і одягни у весільну одежу Твоїм божественним відвіданням, бо Ти народила радість, яка перевершує всяке розуміння.
І нині… Ти, Діво, явилася другим небом, бо засяяла невимовно на землі Сонце правди і просвітила, Чиста, світлом присносущим нас богопізнанням.
Ірмос: Зранку молюся до Тебе, Творця всіх, мир Якого перевершує всяке розуміння; бо повеління Твої світло, в них же настанови мене.
Моїми безмежними гріхами я наблизився до страждань і духовної смерті; Мати Божа, тепло благаю Тебе: визволи мене від безлічі моїх провин.
Душевні мої руки простягаю до Тебе, Чиста, бо я ослаб через плотські гріхи, окаянний; але Ти визволи мене від багатьох ран, подаючи зцілення.
Слава… Зняв я з себе одежу здоров’я і одягнувся у плачевний одяг хвороб; молюся до Тебе, Владичице, одягни мене у здоров’я.
І нині… Тебе, Богородице, священну красу мучеників і апостолів і заступницю вірних, всі достойно прославляємо.
Ірмос: Виведи мене із тління, Господи Боже мій, взивав Іона; і я взиваю до Тебе: визволи мене, Спасе, від многих моїх зол і приведи мене до світла Твого, молюся.
Обтяжує мене безліч хвороб через безмежні мої тлітворні гріхи і умертвляє мене; але Ти Сама, Богородице, визволи мене від них і від усякої біди.
Вкинутий я у глибину гріхів, і хвороб, і скорбот безмежних, і нині пригнічуюсь ними; але Ти, Богородице, простягнувши руку, приведи мене до спасіння.
Слава… Знаю Тебе, Богородице, як міцну основу і державну помічницю сущим у скорботах; тому, до Твого покрову припадаючи, благаю Тебе: визволи мене від лютих бід і від тяжких хвороб.
І нині… Оспівуємо Тебе, Діво Богомати, як Божий ковчег і як борозну, яка виростила божественний колосок, яким вірою годуються вірні, і духовний голод перестав.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
З божественним єством не розлучившись, Бог став плоттю у Твоєму лоні; Він став людиною і залишився Богом; єдиний Господь, Який після Різдва зберіг Дівою Тебе, Матір, як і до Різдва; Його тепло моли дарувати нам велику милість.
Ірмос: Як у давнині трьох побожних юнаків Ти зросив у полум’ї халдейськім, світлим Божества вогнем і нас просвіти, що взивають: благословенний, Боже отців наших.
Змилосердься наді мною, Богоневісто, що зійшов у глибину відчаю; Тебе, що є моєю тишею, благаю, Пречиста, бо Ти є пристановище і спасіння сущим у бідах завжди.
Невимовно і незбагненно народила Ти Христа, Премудрість і Божу силу; тому, будучи багатою милістю і щедрою, подай мені Твоє спасительне зцілення, Богородице, надія вірних.
Слава… Збагативши солодкістю нетління краї землі божественним Різдвом, визволи мене, Божа Мати преславна, від згубних хвороб і гірких пристрастей і подай спасіння.
І нині… Той, Хто обрав Тебе для Себе таємничими дверима і дивною заступницею сущим на землі, через Тебе відкрив людям двері, які приводять усіх до вічного життя, як Щедрий і Бог усіх.
Ірмос: Вавилонська піч юнаків не обпалила, і вогонь Божества Діву не розтлів; тому з юнаками взиваємо: благословляйте, діла Господні, Господа.
Я придбав невичерпну безодню гріхів, нині позбавляюся життя, Чиста, покриваючись хворобами; тому, подавши мені руку помочі, визволи мене із глибини хвороб, молюся.
Ти, Приснодіво Чиста, Богородице Пресвята, явилася Богові земним престолом і небесними дверима; тому відчини мені двері спасіння, Богомати, і визволи із темряви пристрастей.
Слава… Як виноградна лоза, Ти виростила необроблене гроно, що виточує душам вино, яке веселить тих, хто Тебе оспівує, Всенепорочна.
І нині… Ти, що і після Різдва перебуваєш нетлінною, Всенепорочна, молися, Чиста, визволити із тління рабів Твоїх, що єдинодушно співають: благословляйте, всі діла Господні, Господа і прославляйте Його повіки.
Ірмос: На горі Синайській бачив Тебе в купині Мойсей, що неопалимо зачала в утробі вогонь Божества; Даниїл же побачив Тебе як нерозсічену гору; Ісая назвав Тебе жезлом заквітлим із кореня Давидового.
О Діво блага! О радість і пристановище світові! О охорона вірних і визволення від скорбот! Ти явись мені в час смерті і визволи від бісів, що намагаються розтлити мене.
Як зачавша в утробі Творця і Бога, Діво Мати Чиста, силою, яка в Тобі, знищи хитання бісів і піднеси ріг тих, що оспівують Твою божественну державу і вірно поклоняються образу Твоєму.
Слава… Той, Хто воплотився із Тебе, Діво Чиста, оновив наше єство; робить новим і оновлює Твоєю Матірною молитвою; Тебе, світлу і пильну Заступницю і сущу Богородицю, безперестанно в піснях величаємо.
І нині… Ти ангелів радість, Ти праведників доброта, Ти вірних надія, Ти збереження наше; Ти міст, що веде до нестаріючого життя тих, хто вірою і любов’ю Тебе величає.
Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… тропарі та інше звичайне і відпуст.
Глас 3. Четвер | Зміст | Глас 3. Субота
