Глас 1. Субота
У суботу ввечері на малій вечірні
На Господи, взиваю… ставимо стихів чотири і співаємо три воскресні стихири Восьмигласника, повторюючи першу. Твір преподобного отця нашого Іоана Дамаскина.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Вечірні наші молитви прийми, святий Господи, і подай нам відпущення гріхів, бо Ти єдиний, Хто явив світові воскресіння.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Оточіть, люди, Сіон, обійміть його і дайте славу Тому, Хто в ньому воскрес із мертвих, бо Він Бог наш, Який визволив нас від беззаконь наших.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Прийдіть, люди, заспіваймо й поклонімось Христу, прославляючи воскресіння Його з мертвих, бо Він Бог наш, що визволив світ від спокуси ворожої.
Стих: Бо велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Вечірні наші молитви прийми, святий Господи, і подай нам відпущення гріхів, бо Ти єдиний, Хто явив світові воскресіння.
Слава, і нині… богородичний (догматик): Сьогодні, браття, торжество дівства! Нехай веселиться творіння, нехай торжествує людство, бо скликала нас свята Богородиця, чистий скарб дівства, словесний рай другого Адама, храм з’єднання двох природ, торжество спасенного примирення, палата, що в ній Слово з тілом з’єдналося, воістину легка хмара, яка носила тілом Того, що на херувимах. Її молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
Потім Світло тихе… і прокимен: Господь воцарився, у красу зодягнувся… з його стихами. Після Сподоби, Господи… єктенії не буває, а співаємо першу воскресну стихиру на стиховні:
Стражданням Твоїм, Христе, від страждань ми визволились і воскресінням Твоїм від тління спаслися. Господи, слава Тобі.
Та інші стихири пресвятої Богородиці
Стих: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді.
Прославлена в родах родів Ти, Діво Мати, отроковице, Богородице Маріє, заступнице світу, що тілом істинно породила Сина безначального Отця, з Духом рівносущного, Його благай, щоб спастися нам.
Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє.
Несподіваними скорботами обтяжені і в Тобі, чиста Діво, єдину заступницю маючи, вдячно взиваємо: спаси нас, пресвята Богоневісто, бо Ти пристановище світу й охорона роду нашого.
Стих: Лицю Твоєму помоляться багаті народи.
Оновився світ Різдвом Твоїм, Богомати отроковице, спасіння вірних і заступнице невсипуща тих, що побожно благають Тебе, Пречиста: не переставай щиро молитися за всіх, що в піснях Тебе славлять.
Слава, і нині… богородичний (догматик): Хмарою вічного світла пророк назвав Тебе, Діво, бо Слово Отця, Христос Бог наш, немов дощ на руно, зійшовши на Тебе і від Тебе народившись, світ просвітив, спокусу знищив. Благаємо, пресвята, не переставай щиро молити Його за нас, що істинною Богородицею визнаємо Тебе.
Потім Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… тропар воскресний. Слава, і нині… богородичний тропар, мала єктенія і відпуст.
У суботу ввечері на великій вечірні
Після початкового псалма кафизма 1 Псалтиря. На Господи, взиваю… ставимо стихів 10 і співаємо стихир воскресних 7, і святого дня 3, або 4, або й 6, якщо є свято святого.
Стихири воскресні Восьмигласника
Стих: Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє.
Вечірні наші молитви прийми, святий Господи, і подай нам відпущення гріхів, бо Ти єдиний, Хто явив світові воскресіння.
Стих: На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
Оточіть, люди, Сіон, обійміть його і дайте славу Тому, Хто в ньому воскрес із мертвих, бо Він Бог наш, Який визволив нас від беззаконь наших.
Стих: З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій.
Прийдіть, люди, заспіваймо й поклонімось Христу, прославляючи воскресіння Його з мертвих, бо Він Бог наш, що визволив світ від спокуси ворожої.
Стих: Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.
Веселіться, небеса, затрубіть, основи землі, викликуйте радісно, гори, бо ось Еммануїл прибив до хреста гріхи наші, життя подавши, умертвив смерть і Адама воскресив як Чоловіколюбець.
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Того, Хто тілом добровільно розіп’явся за нас, постраждав, і був похований, і воскрес із мертвих, в піснях прославимо, промовляючи: укріпи у православ’ї Церкву Твою, Христе, і втихомир життя наше як милосердний і Чоловіколюбець.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи; страждає душа моя за Слово Твоє; бо уповає душа моя на Господа.
Стоячи перед Твоїм гробом, що Життя прийняв, ми, недостойні, приносимо хвалу невимовному Твоєму милосердю, Христе Боже наш, бо Ти, безгрішний, хрест і смерть прийняв, щоб дарувати світові воскресіння як Чоловіколюбець.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
З Отцем рівнобезначальне й рівносущне Слово, що з дівочої утроби незбагненно вийшло та хрест і смерть добровільно за нас прийняло і в славі воскресло, в піснях прославимо, оспівуючи: слава Тобі, Життєдавче, Господи, Спасе душ наших.
Слава… (з Мінеї, якщо є свято святого), І нині… (богородичний з Восьмигласника). А як свята святого нема, то Слава, і нині… і цей богородичний:
Всесвітню славу, що від людей засяяла і Владику породила, небесні двері прославимо, Марію Діву, пісню Сил безплотних і похвалу вірних; бо Вона стала небом і храмом Божества; Вона, перепону ворожнечі зруйнувавши, мир дарувала й Царство відкрила. У Ній же утвердження віри маючи, поборником маємо Господа, Який від Неї народився. Будьте мужні, люди Божі, будьте мужні, бо Він ворогів переможе як всемогутній.
Після входу й після Світло тихе… співаємо прокимен дня, на глас 8.
Господь воцарився, у красу зодягнувся.
Стих: Зодягнувся Господь у силу й опоясався.
Стих: Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.
Стих: Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.
Після звичайної єктенії і Сподоби, Господи… та єктенії: Доповнимо вечірню молитву… співаються воскресні стихири на стиховні:
Стражданням Твоїм, Христе, від страждань ми визволились і воскресінням Твоїм від тління спаслися. Господи, слава Тобі.
Стих: Господь воцарився, у красу зодягнувся.
Нехай радіє творіння; нехай небеса веселяться; нехай радісно плещуть руками народи; бо Христос Спаситель наш до хреста прибив гріхи наші і, смерть умертвивши, нам життя дарував, загиблого Адама, праотця всіх, воскресивши як Чоловіколюбець.
Стих: Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.
Царем неба й землі бувши, Ти, незбагненний, добровільно з любові до людей дав Себе розіп’яти. Зустрівши Тебе внизу, пекло засмутилося, а душі праведників, зустрівши, зраділи. Адам же воскрес, у пеклі Тебе, Творця, побачивши. О чудо! Чому Життя всіх смерті зазнало? А тому, що забажало просвітити світ, який взиває й промовляє: Ти, що воскрес із мертвих, Господи, слава Тобі.
Стих: Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.
Жони-мироносиці, що несли миро, поспішно і з риданням підійшли до гробу Твого, та, не знайшовши пречистого Твого тіла, а від ангела про нове й преславне чудо довідавшись, промовляли апостолам: воскрес Господь, подаючи світові велику милість.
Слава… святого, якщо є, а як ні, Слава, і нині… і богородичний:
Ось сповнилося пророцтво Ісаї, бо Ти, Діво, породила, і після Різдва такою, як і до Різдва, залишилася, бо народжений був Бог, тому й змінив закон природи. Але, Мати Божа, не знехтуй молитвами, що їх Тобі раби Твої в храмі Твоєму приносять, а як Та, що на руках Своїх милосердного носила, змилуйся над рабами Твоїми і благай, щоб спастися душам нашим.
Потім Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… тропар воскресний:
Хоч камінь запечатали юдеї, і воїни стерегли пречисте тіло Твоє, воскрес Ти на третій день, Спасе, даруючи світові життя. Ради цього Сили Небесні взивали до Тебе, Життєдавче: слава воскресінню Твоєму, Христе, слава Царству Твоєму, слава Провидінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.
Слава, і нині… богородичний: Коли Гавриїл звістив Тобі, Діво: «Радуйся», – з його голосом втілився Владика всіх у Тобі, святім кивоті, як говорить праведний Давид: «Явилася Ти ширшою небес, що носила Створителя Твого». Слава Тому, Хто вселився в Тебе, слава Тому, Хто прийшов із Тебе, слава Тому, Хто визволив нас Різдвом Твоїм.
У суботу на повечір’ї
Священик виголошує: Благословенний Бог наш… Читець: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний… Трисвяте по Отче наш… Господи, помилуй, 12. Слава, і нині… Прийдіть, поклонімось… (тричі). Псалом 50-й: Помилуй мене, Боже… Псалом 69-й: Боже, на поміч мені прийди… Псалом 142-й: Господи, почуй молитву мою… Потім: Слава в вишніх Богу… Господи, пристановищем нашим був Ти… Сподоби, Господи, у ніч цю… Далі: Вірую в єдиного Бога…
Потім співаємо канон до Пресвятої Богородиці, глас 1.
Ірмос: Із гіркої неволі визволився Ізраїль, пройшовши море наче по суші, побачивши ворога потопленим, пісню співав благодійнику Богу, що чудодіяв силою великою, бо Він прославився.
Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вжахнулися зі страху ангельські сили, Всецарице, хвалячи Тебе; оспівують Тебе за благість усі розумні істоти як Матір Творця, бо Ти перевершуєш всяку похвалу, народивши Христа.
Лютими напастями пригнічений і нападками ворогів, окаянний, з плачем взиваю: простягни мені з неба Твою руку допомоги, і визволи мене, і сподоби безбідно пожити молитвами Твоїми.
Слава… Зціли милосердям таємні гріхи душі моєї і втихомир плотські пристрасті, Богородице, повертаючи на ворогів їхні списи і стріли, міцно в серця їхні втикаючи.
І нині… Давнє людиновбивче пасовище знищила Ти, народивши із дівочої утроби Христа; тому нині все творіння радується, Пречиста, бо ожило і єдинодушно оспівує Сина Твого і Бога.
Ірмос: Нехай не мудрістю і багатством своїм хвалиться смертний, а вірою Господньою, православно взиваючи до Христа Бога і завжди співаючи: на камені Твоїх заповідей утверди мене, Владико.
Великий Яків, заснувши колись у дорозі, побачив ангелів, які сходили по сходинках з неба на землю, і дивувався; прокинувшись, зрозумів, що Ти, Діво, є двері небесні.
Тимчасовим житієм, обтяжений бідами, пригнічений бурею напастей, окаянний я взиваю: горе мені; Ти, що народила Бога і піднесла ріг наш, спаси мене молитвами Твоїми.
Слава… О Царю всіх Христе, простягни з неба кріпку руку і поклади під ноги голови плотських і невидимих ворогів, Ісусе мій, тим, що вірно проповідують Богородицю, Матір Твою.
І нині… Ісая у давнині, очистившись вугіллям Духа, провістив народження із Твоєї утроби Сина, Якого Ти в останні часи безмужньо народила заради мене.
Ірмос: Почувши в давнині Авакум чудний слух про Тебе, Христе, зі страхом взивав: від півдня прийде Бог і Святий з гори, покритої зеленню, щоб спасти помазаних: слава силі Твоїй, Господи.
Тебе, прекрасну і пречесну між жонами, що виходить із пустелі і тримає на руках паросток – Христа, Мати Божа, прообразував мироначальник, взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.
Прихили, Блага, вухо Твоє до мене і подивись на моє озлоблення і безліч бід; бо до Тебе, Владичице, я піднімаю душевні очі мої і зі сльозами, схиливши коліна, нині благаю: зупини напасті, які засмучують мене.
Слава… Знаючи Тебе як незбориму стіну, нині раб Твій до Тебе звертаюся і вважаю недійсними стріли ворожі, як стріляння дітей; о Всебагата! Тому, радіючи, взиваю: слава, Богомати, Твоєму Різдву.
І нині… Сила Вишнього осінила Тебе, Діво, нашестям Божественного Духа; і тоді Господь усіх, надприродно з’єднавши Себе, перебуваючи у тому ж єстві, оживив плоть і душу.
Ірмос: Світло Твоє незаходиме, Христе, засяй в серцях тих, що вірно оспівують Тебе, подаючи нам мир, незбагненно; тому, йдучи від ночі невідання до дня Твого світла, славословимо Тебе, Чоловіколюбче.
Колись Даниїл передбачив Тебе, Всехвальна, як божественну нерозсічену гору, прообразуючи, взивав: відсікся від Тебе камінь Богонародження – Христос, Спас світу; Його ж вірні нині шануючи, прославляємо Тебе, Богоневісто.
Упав я, окаянний, у многі напасті; з болістю і сльозами серця молюся і взиваю, Твій нерозумний служитель: визволи мене, смиренного, від бід і наповни мене радістю.
Слава… Втихомир безодню моїх лютих пристрастей кріпкою Твоєю молитвою, Блага, бо Ти народила Христа безгрішного; щоб я віднині прожив останок життя мого в тиші душі моєї, прославляючи Тебе піснями.
І нині… Промов, як Ти носила на руках Бога? Як Ти годувала Того, Хто рукою Своєю утримує все, о Всеблаженна Діво? Я, говорить, перебуваю чистою і після Різдва, народивши Христа Бога, Який простив Адамів і праматірній борг.
Ірмос: Весь пристрастями безмежними поневолений і китом гріха поглинутий; але визволи мене із тління, Боже, як раніше Іону, і вірою даруй мені безстрастя, щоб я гласом хваління і духом спасіння приносив Тобі жертву.
Ти, не залишивши лона Отчого, будучи безлітним, став Сином Матері; Ти, що раніше віків Сущий з Отцем, на останок днів народився із утроби Діви, приводячи всіх до безсмертного життя невимовною благістю.
Зв’язаний ланцюгами ворожої злоби, я опинився в пекельних кайданах, горе мені; але заступи, Богоотроковице чиста, визволивши мене, Твого служителя, Твоїми молитвами, і подай мені руку помочі, що оспівую божественне Твоє Різдво.
Слава… У рів загибелі упав я, окаянний, і многі звірі оточили мене; але Твоїми молитвами, Владичице, каміння відверни і збережи неушкодженим раба Твого, бо Ти носила в лоні Твоєму наріжний камінь – Христа.
І нині… У давнині пророк провістив божественні прообрази Різдва Твого, Діво: світлу хмару, і світильник, і стамну, і трапезу, і небесну росу, хліб, манну і двері, престол і палату, жезл, рай, як народившу Христа.
Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Матір Божу Тебе знаємо всі і воістину Діву після Різдва, з любов’ю вдаючись до Твоєї благості; бо ми, грішні, маємо Тебе заступницею, і Тебе придбали спасінням у напастях, єдина Всенепорочна.
Ірмос: Увійшли як у чертог у нестерпне полум’я печі святі юнаки, які колись явно показали своє благочестя, співаючи пісню: отців Боже, благословенний Ти.
Споконвічний, пройшовши Твоїми непроходимими дверима, Всецарице, зберіг чистими і цілими Твої знамення, чистими і після Різдва; тому взиваємо: отців наших Боже, благословенний Ти.
Вкинутий у семикратно розпалену піч, обпалююсь я душевбивчими бідами; але Ти Сама, Владичице блага, пошли мені росу Твоїми молитвами, щоб я взивав: благословенний Бог отців наших.
Слава… У пристрастях застарілий, обтяжений напастями і скорботами, дійшов я до заходу життя мого, чеснотами непричасний, будучи лінивством поглинутий, взиваю до Тебе: утіха земнородним, помилуй мене!
І нині… Тройці в Єдиниці православно служачи, Тебе, Мати Діво Чиста, ми, земнородні, проповідуємо як Бога плоттю народившу, божественно співаючи: отців наших Боже, благословенний Ти.
Ірмос: Образ чуда надприродного показала в давнину вогненосна піч; вогонь бо не обпалив юнаків, являючи безмужнє від Діви божественне Різдво Христове; тому, оспівуючи, взиваймо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.
Істинне слово священика прообразувало Різдво Твоє, Діво; бо Ти воістину народила Боже Слово, і не розкрив лоно Діви, яким пройшов Бог; тому, радіючи, Тебе, Богородице, достойно єдинодушно оспівуємо і прославляємо Пречисту по всі віки.
Терня безплідне, що виросло в душі моїй, попали, Пречиста, божественним вогнем, і Твоїми молитвами підніми мене на чесноти, щоб я приносив плоди Христу; бо із Тебе виросла жива квітка, що все творіння прикрашає; тому Тебе, Богородице чиста, шануємо по всі віки.
Слава… Подай мені, Богородице, безболісне зцілення від тяжких хвороб; бо я упав у скорботи і біди; і закликаю, ридаючи, окаянний, Твоє швидке заступництво; тому, Пречиста, поспіши визволити і спасти мене від усякої муки, щоб я, благословляючи, оспівував Твоє Різдво.
І нині… У давнину заквітлий жезл Ааронів прообразував Тебе, Діво; бо Ти єдина народила безмужньо, прийнявши в утробу небесний дощ; тому, радіючи, Тебе достойно єдинодушно всі оспівуємо і прославляємо по всі віки.
Ірмос: Невимовне Діви таїнство; бо Вона небо і престол херувимський, і світлоносний чертог Христа Бога Вседержителя; Її побожно як Богородицю величаємо.
Преславне таїнство Діви: бо Того, Кого не вміщають небеса, Ти вмістила в утробі; тому, зібравшись, ублажаємо Тебе і, радіючи, вірно величаємо.
Знаємо Тебе, Пречиста, вищою за небеса, Божу зорю, престол херувимський, і чертог, і лоно святе, ми, земнородні, прославляючи, Христа Бога величаємо, Якого Ти народила із чистої утроби Твоєї.
Слава… Навколо мене великі скорботи, і злі напасті нині оточують мене, хвороби і тяжкі гріхи ввергають мене в рів; тому благаю Тебе, Пресвята Богородице, у горі душі моєї, визволи мене із глибини гріха.
І нині… Примири світ, Христе, молитвами Пречистої Богородиці, подолай ворожу силу, подай нам невимовну тишу і навіки збережи.
Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… Кондак гласу. Господи, помилуй, 40. Молитва: Ти, що кожного часу… Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині… Чеснішу за херувимів… Іменем Господнім благослови, отче. Далі молитва: Непорочна, чиста, нетлінна… та інше, відпуст і прохання.
Октоїх. Устав служб | Зміст | Глас 1. Неділя
