«Наша Парафія»

На вечірні

Співаємо Блажен муж… 1-й антифон.

На Господи, взиваю… стихири свята 3, і святителя 5, глас 8.

На висоту чеснот підніс ти себе і славним чудотворцем у Мирах став; спочиваючи тілом у Барі, духом ти всюди відвідуєш вірних, і всіх із біди визволяєш, достойно честь приймаючи, між святителями прославлений, блаженний угоднику Христів. В молитвах нині тебе призиваємо і щиро благаємо: помолися, святителю Миколаю, Спасові всіх, щоб Він подав мир світові і спас душі наші. (двічі)

Вшануймо молебними піснями, зійшовшись, вірні, і нашого заступника чесне перенесення мощей прославмо; він усі країни просвічує чудесами, скорботних побожно утішає, ображених захищає. Він бо милостинею Богові послужив і за це сторицею від Нього нагороду прийняв. До нього ж усі ми взиваємо: помолися, святителю Миколаю, Спасу всіх, щоб Він подав мир світові і спас душі наші. (двічі)

Ангельських осель досяг ти чеснотами, стоїш перед твоїм Владикою Христом, благопокірним рабом Якого ти був, і від раки мощей миро виточуєш, допомагаючи вірним чудесами твоїми, і до Бога приводиш побожних людей. Не від Бара нині призиваємо тебе, а з небесного Єрусалима, де ти радісно торжествуєш з апостолами, пророками і святителями; помолися, богоносний Миколаю, Спасу всіх, щоб Він подав мир світові і спас душі наші.

Слава… глас 6.

Святителів красу і отців славу, джерело чудес і заступника великого, зійшовшись, вірні, піснями хвальними оспіваймо, промовляючи: радуйся, охоронителю мирян, предстоятелю чесний і стовпе непохитний. Радуйся, світильнику всесвітлий, що краї світу просвічуєш чудесами. Радуйся, скорботних божественна радосте і ображених теплий захиснику. І нині, всеблаженний Миколаю, не переставай молитися Христу Богу за тих, що з вірою і любов’ю шанують завжди радісну і всесвяту пам’ять твою.

І нині… свята.

Вхід. Прокимен дня. Паремії три.

Притч читання (10,7; 3,13-16).

Пам’ять праведника з похвалами, і благословення Господнє на главі його. Блажен муж, який знайшов премудрість, і смертна людина, яка придбала розум, тому що краще придбати її, ніж купувати скарби із золота і срібла. Вона дорожча за коштовне каміння, і ніщо із бажаного тобою не може порівнятися з нею. Довголіття — у правиці її, а в лівій руці у неї — багатство і слава; із вуст її виходить правда; закон же і милість вона на язиці носить. Послухайте мене, бо я буду говорити важливе, і висловлювання уст моїх — правда. Блажен муж, який зберігає путі мої, початок бо мій — початок життя, і бажання готуються Господом. Заради цього молю вас і пропоную мій голос синам людським; бо я, премудрість, створила раду, і розум, і смисл я прикликала. Моя рада й утвердження, мій розум, моя ж сила. Я люблю тих, хто мене любить; і ті, що шукають мене, придбають благодать. Зрозумійте ж, незлобиві, підступність, ненавчені ж, відкривайте серця. Послухайте мене знову, бо я скажу праведне і відкрию уста для істини, бо істини навчається гортань моя; мерзенні переді мною уста облудні. Всі слова уст моїх — правда, і нічого нема в них ні непокірного, ні розпутного. Все правдиве для тих, хто розуміє, і просте для тих, хто має розум. Бо я навчаю вас істини, нехай буде в Господі надія ваша, і сповнитеся Духа.

Притч читання (10, 31-32; 11, 1-12).

Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене. Неправильні терези — мерзенність перед Господом, але правильна вага угодна Йому. Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. Праведник, умираючи, залишає жаль; але раптова і радісна буває загибель нечестивих. Непорочність щирих буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. Не допоможе багатство в день гніву, правда ж спасе від смерти. Правда непорочного вирівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. Правда щирих спасе їх, а беззаконники впадуть від нечестя свого. Зі смертю людини нечестивої зникає надія, і очікування беззаконних гине. Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє в неї нечестивий. Вустами лицемір губить ближнього свого, але праведники прозірливістю спасаються. При благоденстві праведників веселиться місто, а після загибелі нечестивих буває торжество. Благословенням праведних підноситься місто, а вустами нечестивих руйнується. Недоумкуватий висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.

Премудрости Соломона читання (4, 7-5, 7).

Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».

На літії стихири, глас 2.

Отче Миколаю, хоч і мовчить країна Мирська, але весь світ, освячений тобою, пахощами мира сповнений і безліччю чудес прославлений, взиває благохвальними піснями; і ми, що спаслися тобою від засудження, з сущими у Мирах, оспівуючи, взиваємо: моли, щоб спастися душам нашим.

Глас 4: Отче Миколаю, будучи мироположницею Пресвятого Духа, виточуєш у Мирах божественні пахощі; як споборник апостолів Христових, обходиш вселенну з проповіддю про чудеса твої. Тому і далеким уві сні являвся, і від смерти визволив тих, що неправедним судом були засуджені на смерть; спасаєш славно від безлічі бід тих, хто призиває тебе. Тому визволи від лютих напастей твоїми молитвами і нас, що завжди тебе прославляємо.

Глас 8: Плодами чеснот своїх, преподобний отче, ти просвітив вірних серця: хто бо, почувши про твоє смирення, не дивувався твоєму терпінню, лагідності до убогих, утішенню скорботних? Всіх побожно навчив ти, святителю Миколаю, і нині, увінчавшись нев’янучим вінцем, молися за душі наші.

В тимчасовому житті ти, Миколаю, прославляв Господа, і Він тебе прославив на небесах в істинному житті. Тому, маючи перед Ним сміливість, моли, щоб спастися душам нашим.

Слава… глас 6.

Благий і вірний рабе, працівнику у винограднику Христовім, ти і перетерпів тягар дня, і даний тобі талант примножив, і не заздрив тим, що прийшли після тебе. Тому відкрилися для тебе врата небесні, ввійди в радість Господа твого і молися за нас, святий Миколаю.

І нині… свята.

На стиховні стихири, глас 4.

Ублажимо преславного святителя Миколая, як зірку незаходиму всесвітнього Сонця, як небо духовне, що сповіщає про спасительну славу Божу, божественного проповідника народів і ріку, що проливає воду розуму і напоює серця вірних.

Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Морем, святителю, було твоє шестя із Мир Лікійських у Барград; взятий був і перейшов зі сходу на захід ковчег гробу твого, який побожно супроводжували ченці, які при гробі твоєму вшановували тебе, повелінням Владики всіх, преславний Миколаю.

Стих: Священики Твої зодягнуться у правду, і преподобні Твої радітимуть.

Кораблеплаванням твоїм ти воду освятив і, до града Бара прийшовши, миро виточив, славний, і, незцілимі пристрасті зціляючи, ти став для сущих там пристановищем, заступником і визволителем; молися, святителю Миколаю, до Царя всіх і Спаса.

Слава… глас 6.

Чоловіче Божий і вірний рабе, слуго Господній, муже бажань, сосуде обраний, стовп і утвердження Церкви, Царства спадкоємцю, не переставай взивати за нас до Господа.

І нині… свята.

Тропар, глас 4: Настав день світлого торжества, і місто Бар радується, і з ним вселенна вся веселиться піснями і співами духовними. Сьогодні бо священне торжество перенесення чесних і многоцілющих мощей святителя й чудотворця Миколая, що, як сонце незаходиме, возсяяло світлосяйним промінням і відганяє темряву спокус і бід від тих, що з вірою взивають: спасай нас як заступник наш, великий Миколаю.

Інший тропар, глас той самий.

Вітчизну свою, Мири Лікійські, ти не залишив духом, у мирний град Барський преславно тілом переселившись, архиєрею Миколаю і звідти безліч людей своїм пришестям звеселив, і хворих зціляв. Тому тебе благаємо, святителю Миколаю, моли Христа Бога, щоб Він спас душі наші.

Слава: і нині, свята.

На ранній

На Бог Господь… тропар свята і святого.

Після 1-ї кафизми сідальний свята (двічі).

Після 2-ї кафизми сідальний святителя, глас 4.

Дивним показав Ти, Владико, святителя Твого в усіх країнах, подавши йому благодать чудес, щоб відганяти від людей усякі недуги і визволяти ув’язнених, спасати від злого ображених. Йому ж ми молитовно виголошуймо: святий Миколаю, визволи нас від ворогів наших.

Слава: і нині, свята або богородичний.

Нечистих помислів моїх безліч і непристойних думок бурю хто може висловити, Всенепорочна? Про наполегливість же безплотних ворогів моїх і їх злобу хто повідає? Але Твоїми молитвами, Всеблага, від усіх них даруй мені визволення.

Полієлей.

Величання: Величаємо тебе, святителю отче Миколаю, і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.

Після полієлея сідальний, глас 1.

Освятивши себе життям довершеним, став ти святителем Бога Вишнього; Ним же укріплений, ти закрив уста єретиків; тому твоє перенесення святкуємо радісно, Христа Бога прославляючи.

Слава: і нині, свята або богородичний.

Безневісна чиста Богородице Діво, вірних єдина заступнице і покрове, визволи від бід, скорбот і недолі всіх, хто на Тебе, Діво, надію покладає, і спаси душі наші Твоїми божественними молитвами.

Ектенія

Ступеневі, 1-й антифон 4-го гласу.

Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Все, що дише…

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?

Євангеліє від Іоана, зачало 35, від половини (9, 39-10, 9).

Після 50-го псалма стихира, глас 6.

Насліднику Божий, співпричаснику Христа, служителю Господній, святий Миколаю, за іменем твоїм і життя твоє, бо разом із сивиною сяяв розум твій, світлість лиця твого свідчила про душевну незлобивість, а про лагідність — слово ласкаве, життя твоє славне й упокоєння зі святими; молися ж за душі наші.

Канон свята з ірмосом на 6. І святого на 8.

Канон святого, глас 8.

Пісня 1

Ірмос: Пісню співаємо, люди, дивному Богу нашому, що визволив Ізраїля з неволі, пісню перемоги виголошуючи: співаємо Тобі, єдиному Владиці.

Пісню вуст моїх прийми, Благодійнику Христе, й очисти мій язик, не згадуючи безліч моїх гріхів, щоб оспівав я чесне життя Твого святителя на спомин перенесення мощей його.

Прийнявши дар чудотворіння і вінець терпіння, ти прикрасився святительством, отче; помолися Богу, щоб Він дарував прощення гріхів нам, що прославляємо твоє перенесення.

Пастир Христової отари, отче, ти посилаєшся до інших овець, до латинського народу, щоб усіх здивувати чудесами твоїми і до Христа привести, блаженний; Йому ж молися і за нас безперестанно.

Богородичний: Далеко були колись язичницькі народи, Різдвом же Твоїм, Богородице, наблизилися до Бога: Ти бо породила Того, Хто мене обожив і визволив від давньої клятви Своєю кров’ю.

Іншим канон Миколаю, глас 4.

Ірмос: Відкрию уста мої, і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.

Просвіти душу і серце, благаю Тебе, Світлодавче, творіння Сотворителя, подай мені дар оспівувати Твого угодника пречистого, яким світ від скорбот визволи.

Придбавши мудрість небесну, як вручений талант, ти її на благо використав, бо, знищивши нею безбожну оману, ти умудрив людей божественним ученням.

Богородичний: Зачинається Превічний і створений оновлюється; від Діви Дитя народжується, Яке ти проповідував у двох природах, в єдиній же іпостасі, богоблаженний Миколаю.

Катавасія свята.

Пісня 3

Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй; Ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.

Незлобивий серцем і лагідний образом, житіє ангельське маючи, богоблаженний Миколаю, не переставай молитися за нас єдиному Чоловіколюбцю.

Яке місто, святителю, не має тебе помічником? Яка душа не призиває твого імені? Або в якому місці ти не перебуваєш духом, усіх дивуючи твоїми чудесами, отче Миколаю?

Барський град прийняв тіло твоє, але дух твій — у небесному Єрусалимі, де ти торжествуєш з пророками, апостолами і святителями разом; молися за нас єдиному Чоловіколюбцю.

Богородичний: Просвічення виблагай, Пречиста Владичице, мені, затьмареному многими гріхами. Ти породила Світло всьому світові, віджени ж від мене морок пристрастей, єдина Богоблаженна.

Інший.

Ірмос: Богородице, живоносне й достатнє джерело, співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють, духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі вінців слави сподоби.

Сумні знайшли в тобі надійну утіху, затьмарені — світло, пригнічені скорботами — визволення від лихого, отче священний.

Святителю Миколаю, будучи устами Божими, ти визволив людей із пащі вовка неприязного, славний, і привів до Творця дар, подаючи всім зцілення.

Богородичний: Єдиний, що зволив народитися плоттю від Тебе, Богомати Пречиста, Той, Хто понад слово є Словом, обрав Собі служителя і вчителя народів — ієрарха Миколая.

Кондак свята, й ікос.

Сідальний святителя, глас 1: Перенесення чесних твоїх мощей стало для нас святом радісним, святителю Господній прехвальний, його ж ми славимо побожно і радісно, шануючи тебе, світло незаходимого Сонця вірних похвало, Миколаю.

Слава: і нині, свята.

Пісня 4

Ірмос: Сів Ти на коней, апостолів Твоїх, Господу і прийняв руками Твоїми вузду їхню, і стала спасінням Твоя їзда для тих, хто з вірою співає: слава силі Твоїй, Господи.

Світлом небесним осяяний, святителю, просвіти моє серце і темряву гріховну віджени, щоб я радісно оспівував твоє святе перенесення.

Ставши на сходинки чеснот, ти явився чудотворцем по всій землі, святий Миколаю, і заради цього вірні люди в Барі приймають від Мир святі мощі твої.

Ієреї вірні тобою хваляться і християни призивають тебе, помічника у бранях; і ми, недостойні, закликаємо тебе помолиться за нас Богу, Миколаю.

Богородичний: Глибина Твоєї таємниці, Богородице, дивує ангельські сили, демонів же страшить Твоя ікона; їй же ми поклоняємося, шануючи Тебе, Божу Матір.

Інший. Ірмос: Недосліджену Божу раду — від Діви втілення Тебе, Вишнього, побачивши, пророк Авакум, взивав: слава силі Твоїй, Господи.

Ти, богогласний Миколаю, через причастя до начала Світла Божого явився другим світлом, просвічуючи сяянням затьмарених як любитель чеснот, у славі прекрасний.

Визволи паству твою від гріховної бурі, від бід же і супротивних хвиль, приведи нас до тихого пристановища, спасительними твоїми молитвами.

Богородичний: Невимовно народивши єством Всевишнє Світло, пребагате милосердям, Пречиста Діво, збагати Божими дарами нас, зубожілих.

Пісня 5

Ірмос: Морок душі моєї розжени, Світлодавче Христе Боже, началородну темряву безодні прогнавши, і даруй мені світло Твоїх повелінь, Слове, щоб я зранку славив Тебе.

В Мирах ти мав престіл, у Бар переселив тіло, а духом перебуваєш на небесах, святителю Миколаю, з апостолами, як преємник; з ними ж молися за нас, що оспівуємо твоє перенесення.

Всіх християн надіє, ображених великий заступнику і хворих цілителю, печальних утіхо і перед Богом за людей захиснику, народові мир виблагай і спаси нас від нападу чужинців.

Богородичний: Його ж, Кого страшаться безліч ангелів і перед Ким тремтять множество серафимів, Того Ти годуєш як Немовля, Діво; Його ж образ на руках Твоїх бачачи, завжди поклоняємося.

Інший. Ірмос: Здивувалось усе Божественній славі Твоїй, Ти бо, нетлінна Діво, носила в утробі Бога всіх і породила відвічного Сина, подаючи мир усім, що Тебе прославляють.

Многими чудесами ти придбав прекрасні ноги, всім проповідуючи добро, від давньої ворожнечі визволяєш божественним ученням; спаси нас, священноначальнику.

Бога благоволінням на хребет морський ти сів, з побожними мужами велику безодню перейшов і до града Бара прийшов, святий Миколаю.

Богородичний: Щит вірним, Божа Мати Діво, Тебе воістину славимо, разом з ангелом взиваючи до Тебе: радуйся, благословенна і благодатна, величний слух і проповідання, і дивне вмістилище Владики всього творіння.

Пісня 6

Ірмос: Як пророка визволив Ти із глибини пекельної, Христе Боже, і мене від гріхів моїх визволи як Чоловіколюбець, і керуй життям моїм, молюся.

Як із чаші, від божественної Твоєї Церкви ми щедро приймаємо здоров’я тіла й очищення душі, святителю Миколаю, бо ти благодаттю проливаєш чудеса тим, хто з вірою непохитною надіється на тебе.

Від усяких напастей, і лютих бід, і скорбот, що находять на нас, і від усякого зла як угодник Христів, отче преславний, визволи рабів твоїх, що достойно шанують твоє святе перенесення.

Гріховним морозом виснаженому і житейським вітром розірваному, дай мені побачити подобу твого образу, як друге сонце, щоб я зігрівся твоїми молитвами, служителю Христа, отче Миколаю.

Богородичний: Ні земний розум не пізнає небесної тайни, ні творіння не осягне розуму Творця; перевищує бо людське розуміння від Діви народження Господнє; Їй же молимося з вірою, щоб одержати прощення гріхів.

Інший. Ірмос: Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо, народженого від Неї Бога прославимо.

Людей Божих привів до спасіння заради великої благости Того, Хто явився у плоті, проповіднику Миколаю і вчителю народів; спаси нас твоїми настановами.

Ти мав путь по морю і стежки на воді, ублагай Господа, щоб нам перепливти безбідно житейське море, і стежками слізних вод досягнути Царства Небесного.

Богородичний: Ти двері Царя Небесного і храм славний Його, Діво всехвальна, відкрий нам двері милосердя і введи нас Твоїми молитвами в оселі небесної слави.

Кондак, глас 3: Зійшли, як зоря, від сходу до заходу, твої мощі, святителю Миколаю, море ж освятилося шестям твоїм, і місто Бар приймає через тебе благодать. Бо ради нас ти явився як чудотворець, предивний і милостивий.

Ікос: Оспіваймо нині святителя піснями, Мирських людей пастиря і вчителя, щоб його молитвами просвітитися; він бо явився — увесь чистий, безсмертний духом, приносячи Христу жертву непорочну, чисту, Богу приємну, як святитель, очищений душею і тілом. Тому він є істинно предстоятель Церкви і її поборник, і чудотворець предивний і милостивий.

Пісня 7

Ірмос: На полі Деіри колись мучитель поставив піч на муку богоносних, в якій три юнаки оспівували в піснях єдиного Бога, Тройцю прославляючи і промовляючи; отців Боже, благословенний Ти.

Сьогодні радуються ангели Божі і ридає безліч демонів, бо ти спас безліч людей від напасти і прогнав злих духів; тому достойно називаєшся переможцем. Заради цього взиваємо до Господа: отців наших Боже, благословенний Ти.

Обтяжені скорботою немочі й усякими недугами знесилені з вірою до раки мощей твоїх припадають і, одержавши милість твою, швидко відходять, радісно співаючи Господу: отців наших Боже, благословенний Ти.

Предстоять тобі, славний, собори православних людей, і хваляться тобою церковні вчителі, прославляють тебе царі, як заступника. Ми ж молимося тобі — спаси, отче Миколаю, нас, що співаємо Господу: отців наших Боже, благословенний Ти.

Богородичний: О, як я прославлю Спаса мого, Його ж з тремтінням хвалять ангели? Але Ти, Мати, навчи мене і милосердя Сина Твого благосердям Твоїм прихили, щоб помилував нас, що на Тебе уповаємо, і, благаючи Його за нас, визволи нас від муки.

Інший. Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преславний Господи, Боже отців, благословен єси.

Речі суєтою весь людський розум охопили; як сіллю, словом твоїм, отче Миколаю, подай зцілення і навчи співати Господу: отців Боже, благословенний Ти.

О, преславні твої чудеса, які ти сотворив! Від недуг бо зціляєш і від бід визволяєш, усім повеліваєш взивати до Господа: оспіваний отців наших Боже, благословенний Ти.

Богородичний: Ти єси нашого смирення Заступниця і стіна, Богородице Пречиста. Ми, сущі раби Твої, завжди взиваємо до Господа: оспіваний отців наших Боже, благословенний Ти.

Пісня 8

Ірмос: Ангели і небеса Того, Хто на престолі слави сидить, як Бога безперестанно славлять; благословляйте, оспівуйте і прославляйте Його повіки.

Ангели небесні як служителя тебе приймають, пророки і апостоли як друга зустрічають, Сам Господь Тебе прославляє, ми ж, грішні, милости просимо.

Велика влада дана тобі від Бога, отче Миколаю; море підкорюється, повітря слухає, і народи підлягають тобі, бачачи преславні твої чудеса.

Новому Ізраїлю, християнському народу, Спасе, Ти показав славнішого за Мойсея Твого святителя Миколая, який визволяє нас від усякого зла.

Богородичний: Очищення гріхів виблагай як Мати Божа і руку простягни мені, Владичице, бо я потопаю у глибині відчаю, щоб я встав з надією і прославляв Тебе по всі віки.

Інший. Ірмос: Юнаків побожних у печі спасло Різдво Бородичне: тоді провіщене, а нині здійснене, воно весь світ спонукає співати; всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.

Виріс ти, як квітка запашна, у Мирській землі, славний отче Миколаю, приносиш запашні пахощі, дари зцілення всім тим, хто прославляє тебе і співає: Господа оспівуйте діла і прославляйте Його повіки.

Ти виточуєш солодкість Божої благодаті, як гора оливкова — єлей; морем пролягала твоя путь, безбідна через благодать Господа; до Нього ж радісно взиваємо: Господа оспівуйте діла, і прославляйте Його повіки.

Богородичний: На дивування Небесних Сил Ти породила і перебуваєш Дівою, породивши Слово, Яке стало Людиною, незмінне Божеством; Йому ж всі співаємо: Господа оспівуйте діла і прославляйте Його повіки.

Пісня 9

Ірмос: Благословенний Господь Бог Ізраїлів, що воздвиг нам ріг спасіння в домі Давида — Отрока Свого; у ньому ж відвідав нас Схід з висоти і направив нас на путь миру.

Благословенний Господь Бог наш, що прославив святителя, чудотворця, який у Мирах і в країнах латинських всіх зціляє, і в землі нашій милості подає.

Чесним сном заснув ти, і тіло задля користи у Бар віддав, будучи невсипучим заступником твоїми молитвами усім, хто призиває тебе, Миколаю.

Благословенний Творець неба і землі, Бог Вседержитель, Отець безначальний і всесильний, і Син раніше віків, із лона вивержене Слово, Яким усе сталося, і Дух Святий, Який від Отця сходить, Тройця Свята, слава Тобі.

Богородичний: Красномовством слів достойно похвалити Тебе не насмілююся, бо Ти, вища за Небесні Сили і чесніша за все творіння, Бога і Творця породила плоттю; Його ж моли, Богородице, щоб Він помилував нас у день судний.

Інший. Ірмос: Всякий, на землі народжений, нехай звеселиться, Духом просвічений. Нехай зрадується безплотних ангелів собор, шануючи священне торжество Богоматері, і заспіває: радуйся, найславніша Богородице, Пречиста Приснодіво.

Пам’ять твоя сьогодні приносить свято, апостольський і мученичий собори, і душі праведних радуються; ми ж, вірні, тебе піснями прославляємо, взиваючи: від скорбот усіх визволи нас, святителю Христів.

Преславна пам’ять твоя нам засяяла, світло просвічуючи вірних, святителю Христів Миколаю; тому благаємо тебе: пом’яни всіх нас і від всяких напастей супротивників визволи нас молитвами твоїми.

Богородичний: Умертви наші тілесні пристрасті й хотіння, Богородице чиста, втихомир і бурю гріховну, заспокой хвилювання помислів, укріпи серця тих, хто з вірою прославляє Тебе як заступницю, благословенна Пречиста.

Світильний: Великі чудеса твої, пресвятий Миколаю, бо ти явився уві сні богомудрому Костянтину і трьох воїнів спас, засуджених без провини на смерть. Так і нас спаси від наглої і вічної смерти, пресвятий Миколаю, святителю Господній.

Слава: і нині, свята.

На Хваліте… стихири на 4, глас 1.

Дбаючи постійно про вищість розуму, і побачивши невидиму глибину премудрости, ти, отче, збагатив світ твоїм навчанням. Молися за нас завжди Христу Богу, святителю Миколаю.

Чоловіче Божий і вірний угоднику, і будівничий Його таїн, і муже бажань духовних, стовпе одухотворений і образе натхненний, бо, як божественний скарб і молитвеника за душі наші, тебе, дивуючись, прийняла Мирська Церква.

Глас 2: Правилом віри і образом лагідности явив тебе пастві твоїй Христос Бог, святителю Миколаю; в Мирах ти подаєш запашні пахощі і скрізь сяють світло твої божественні діяння, сиріт і вдовиць заступнику. Тому молися безперестанно, щоб спасти душі наші.

Отче Миколаю, мироскарбниця мощей твоїх Мири збагачує; в них же твоїм явленням уві сні цареві ти визволив від смерти, кайданів і в’язниці неправедно засуджених; але і нині, як тоді, і завжди явленнями твоїми являйся, благаючи за душі наші.

Слава… глас 5.

Засурмімо сурмою пісні, радіючи, святкуймо і торжествуймо на молитовному святі богоносного отця, нехай збираються царі і князі, щоб оспівати того, хто страшним явленням уві сні царю загрожував, щоб той відпустив трьох воєвод неповинних; пастирі і вчителі, зійшовшись, прославмо пастиря, який уподібнювався Доброму Пастирю; ті, що в недугах — лікаря, в бідах — визволителя, грішні — заступника, убогі — скарбницю, ті, що в скорботах, — утішителя, подорожні — супутника, сущі в морі — керманича, і за всіх усюди теплого заступника. Великого святителя прославляючи, так промовмо: пресвятий Миколаю, попередь і визволи нас від теперішньої біди і спаси паству твою молитвами твоїми.

І нині… свята.

Після Трисвятого тропар святого. Слава: і нині, свята.

Велике славослів’я. Єктенії і відпуст. Братія помазується єлеєм від лампади святого. Перший час, кінцевий відпуст.

На літургії

Блаженні: з канону свята, пісня рядова і святого пісня 3-я, на 4.

Прокимен, глас 7: Звеличаться преподобні у славі, і зрадіють в оселях своїх.

Стих: Заспівайте Господеві пісню нову, хвала Йому в Церкві преподобних.

Апостол до Євреїв, зачало 335 (13, 17-21).

Алилуя, глас 2: Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.

Євангеліє від Луки, зачало 24 (6, 17-23).

Причасний: В пам’ять вічну…

Опубліковано: 27.07.2012; востаннє змінено: 06.02.2013.