Колінопреклонні молитви на вечірні П’ятдесятниці
Після великого прокимна
Диякон: Ще і ще, схиливши коліна, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Всі стають на коліна. Священик читає молитву, стоячи на колінах в царських дверях лицем до людей.
Священик: Пречистий, Нескверний, Безпочатковий, Невидимий, Недосяжний, Недослідимий, Непереможний, Незлічений, Незлобивий Господи! Ти один, що маєш безсмертя, у світі живеш не приступнім, що створив небо і землю, море і все, що в них і на них. Перш, ніж просити Тебе, Владико Чоловіколюбче, що задля нас і задля нашого спасіння з неба зійшов і тіло прийняв від Духа Святого і Марії, Вседіви й преславної Богородиці, Ти всі наші прохання задовольняєш.
Ти перше словом навчав, а потім діла показав, коли спасительні страждання витерпів, подав нам, покірним і грішним і недостойним рабам Своїм, волю приносити моління Тобі, в схиленні голови й колін, про гріхи наші й людську несвідомість.
Сам, Милостивий і Чоловіколюбний, вислухай нас, коли взиваємо до Тебе, а особливо в цей день п’ятдесятий, коли по вознесінні Господа нашого Ісуса Христа на небо і сидінні праворуч Тебе, Бога Отця, зіслав єси на святих Своїх учнів і апостолів Духа Святого, що спочив на кожному з них; і сповнились усі вони невичерпної ласки Його, і говорили різними мовами про величність Твою.
І нині, тих, що моляться Тобі, вислухай і згадай нас, смиренних і засуджених, і виведи з полону душі наші, маючи над нами, що молимось Тобі, милість. Прийми нас, що припадаємо до Тебе і взиваємо: згрішили ми, Тобі від утроби матері нашої приналежні, — бо Ти єси Бог наш.
Марно бо пройшли дні наші й позбавлені ми всякої відповіді. Але, надіючись на щедрість Твою, благаємо гріхів молодости й несвідомости нашої не згадуй і від таємних наших очисти нас, і не покинь нас під час старості, коли покинуть нас сили наші, — не залиш нас. Раніше, ніж у землю нам повернутись, сподоби до Тебе звернутись і уваж нас благоприяттям і благодаттю.
Зглянься з висоти святої Своєї, Господи, на людей, що тут стоять і моляться, і ждуть від Тебе благодати і багатої милости. Зглянься на нас ласкою Твоєю, визволи нас від насильства диявольського, зміцни життя наше святими Твоїми і священними постановами. Ангела вірного й охоронителя пристав до людей Твоїх — усіх збери у Твоє Царство, дай прощення тим, що надіються на Тебе, прости їм гріхи, очисти нас дійством Святого Духа Твого, знищи підступи ворожі. Благословенний Ти, Владико Вседержителю, що просвітив день сонячним світлом, а ніч просяяв зорями вогняними; довготу денну перейти нас сподобив і наблизитись до початку ночі, — вислухай моління наші і подай безліч милости Твоєї і щедрот Твоїх у насліддя Твоє. Захисти нас святими Твоїми ангелами, зодягай нас у зброю правди Твоєї, охорони нас істиною Твоєю, збережи нас силою Твоєю, визволи нас від усяких лихих обставин і всякого підступу ворожого. Подай нам цей вечір з наступаючою ніччю досконалий, святий, спокійний, безгрішний, без спокус, безмрійний і так у всі дні життя нашого, молитвами пресвятої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі догодили.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй, піднеси і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну…
Священик: Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Далі потрійна єктенія з виголосом.
Диякон: Ще і ще, схиливши коліна, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Всі стають на коліна. Священик читає молитву, стоячи в царських дверях на колінах лицем до людей.
Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що подав спокій Твій людям і дар Пресвятого Духа ще за життя з нами, і в насліддя невід’ємне вірним завжди подаєш; а особливо цю ласку Твоїм учням і апостолам зіслав і їхні уста зміцнив вогняними язиками, що ними увесь рід людський, богопізнання почувши, просвітився і від темряви спокус одвернувся, і навчився віри через розділення видимих вогненних язиків, щоб благословити Тебе з Отцем і Святим Духом в Єдиному Божестві, силі і владі. Бо Ти єси Отцеве сяйво істоти і єства Його незмірне й непорушне накреслення. Джерело премудрости й благодати, відкрий і мені, грішному, уста і навчи мене належно в потребі молитися. Бо Ти знаєш безліч моїх гріхів, але милість Твоя переможе усе безмірно. Бо зі страхом стою перед Тобою, безнадійність душі моєї в безодню милости Твоєї опустивши. Покермуй життям моїм, Ти, що словом, невимовною силою мудрости усім творінням керуєш, збурених тихе пристановище. Покажи мені дорогу, куди маю йти. Духа премудрости Твоєї подай моїм помислам, Духа розуму – нерозумові моєму подай. Духом страху Твого захисти мої діла й Духа правди віднови в нутрі моїм. Духом Владичним зміцни думки мої, щоб на кожен день, будучи наставлений Духом Твоїм Благим на все добре, я сподобився чинити по заповідях Твоїх і завжди пам’ятати про Твоє славне пришестя й осудження заподіяного нами.
Не допусти мене спокушатися всім тлінним і гарним світу цього, але зміцни бажання до одержання майбутнього Скарбу. Бо Ти сказав, Владико: коли хто просить у Твоєму імені, без перешкод одержить від Твого Споконвічного Бога Отця. Тому я, грішний, в день пришестя Святого Твого Духа молю Твою добрість: дай мені все потрібне для спасіння. Так, Господи, всякого добра багатий Подателю Благий, бо Ти подаєш усе з перебільшенням, чого просимо. Ти єси Той, що страждав, і Милостивий, що був мешканцем тіла нашого, і, схиляючи перед Тобою коліна, схиляємось для очищення гріхів наших. Подай, Господи, людям Твоїм щедроти Твої, вислухай з неба святого Твого, освяти нас силою Твоєї спасительної правиці, покрий нас покровом крил Твоїх, не відкинь творіння рук Твоїх. Тобі єдиному грішимо, але Тобі єдиному й служимо. Не вміємо вклонятися чужому богові і простягати руки, Владико, до бога іншого. Прости нам провини наші й прийми від нас колінопреклонні молитви, подай нам усім руку допомоги і прийми молитву всіх, як кадило приємне, що приноситься перед Твоїм Преблагим Царством.
Господи, Господи, визволяй нас від усякої стріли, що летить удень, і від усякого лиха, що приходить у темряві. Прийми жертву вечірню, підношення рук наших. Сподоби нас у нічну пору без гріха прожити, без спокуси від злого, і визволи нас від усякого неспокою й боязливости, що від диявола до нас приходить. Подай душам нашим покаяння й думкам нашим пам’ять про іспити на страшнім суді Твоїм. Пригвозди до страху Твого тіла наші й умертви земні члени наші, щоб і в спокої, під час сну, ми просвіщалися, розважаючи над постановами Твоїми. Віддали від нас усяке видіння згубне. Підведи нас у час молитви зміцненими у вірі й дай нам доспівати в заповідях Твоїх.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй, піднеси і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну…
Священик: Благоволінням і милосердям Єдинородного Сина Твого, що з ним благословен єси, з Пресвятим, Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь. Сподоби, Господи…
Диякон: Ще і ще, схиливши коліна, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Всі стають на коліна. Священик читає молитву, стоячи в царських дверях на колінах лицем до людей:
Вічнотекуче, життєдайне просвітительне Джерело, Єдиносущне з Отцем, співіснуюча з Отцем Творча Сило! Все призначення до спасіння чудово виконавши, Ти, Христе Боже наш, що кайдани смерти й замки пекельні розірвав, лукавих духів безліч подолав і віддав Себе за нас на непорочне заколення, і дав Тіло Пречисте, вільне від усякого гріха, в жертву і страшним цим священнодійством життя нам дарував; до пекла зійшов і кайдани вічні розбив і тим, що сиділи в темряві, вихід показав. Змія, що був початком злоби і перебував у безодні, богомудрою спокусою уловив і кайданами темряви зв’язав, у пеклі й вогні невгасимім та в темряві вічній незмірною Твоєю силою прикріпив.
Великоіменна Премудросте Отцева, подорожнім великим помічником явився єси і просвітив тих, що сидять у темряві і тіні смертельній. Ти споконвічної слави Господа й Отця Всевишнього Сину Улюблений, Світло Споконвічне від Споконвічного Світла, Сонце Правди! Вислухай нас, що молимось Тобі, і упокой душі рабів Твоїх, раніше спочилих отців і братів наших і всіх родичів по тілу; всіх, що перебувають у вірі, що їх згадуємо нині, — бо в Тебе влада вся і в руці Твоїй тримаєш усі кінці землі Владико Вседержителю, Боже отців і Господи милости роду смертного й безсмертного і всякого єства людського Содіятелю, Будівничий життя і упокоєння в життя вічне! Ти виміряєш роки для живих і встановлюєш час смерти, зводиш до пекла і виводиш; зв’язуєш у немочі і виводиш у силі, сучасне належно будуєш і майбутнім пожиточно керуєш; там, що вражені смертельним жалом, надію на воскресіння подаєш.
Сам, Владико всіх, Боже Спасителю наш, надіє всіх кінців землі і тих, що на морі далеко! Очисти нас, недостойних рабів Твоїх, і подай благодать, щоб смиренним серцем безперестанно приносити славослов’я й подяку за Твої великі дари, що подав і подаєш завжди нам. Пом’яни, Господи, неміч нашу й не погуби нас за беззаконня наші, але вчини велику милість з покорою нашою, щоб, позбавившись гріховної темряви, жили ми по правді, зодягнувшись у зброю світла, й перебували далеко від підступів ворожих, і сміливо прославляли всі Тебе, Єдиного, Істинного й Чоловіколюбного Бога, бо Твоє є справді велике й багате Таїнство, Владико всіх, Творче: дочасне рішення Твого творіння і по цьому з’єднання й надія повіки.
Тобі благодать за всіх визнаємо і за вхід наш у світ цей, і за відхід, що в надії на воскресіння й життя нетлінне, — Твої правдиві обіцяння запевняють, що їх приймемо під час майбутнього другого пришестя Твого. Бо Ти воскресіння нашого Начальник непідкупний і Чоловіколюбний Суддя й нагороди Владика і Господь, що щиро дав нам Своє Тіло і Кров для кінцевого упокорення наших пристрастей невід’ємних, бо добровільно спокусу прийняв з милосердя й щедрот і постраждав єси Сам, бувши Помічником для спокушених, Сам обіцяючи допомогу нам, що спокушаємось, тому й вивів нас у Твою безпристрасність.
Прийми, Владико, благання й молитви наші. І упокой отців, матерів, дітей, братів і сестер наших, рідних, споріднених і всіх, раніше спочилих, душі в надії на воскресіння і життя вічне; осели духи їх в оселі живих і в Царстві Небесному, запиши й імена їхні в книзі життя; в раю насолоди через світлих Твоїх ангелів уводячи всіх у святі Твої оселі, воскрешаючи наші тіла в день, що його визначив правдивим Твоїм обіцянням, — бо немає, Господи, смерти рабам Твоїм, що розлучаються з тілом і до Тебе, Бога нашого, приходять, але на преставлення від журби на пожиточне й солодше, на радість, упокоєння очікують. А коли що согрішили Тобі, то будь милостивим до нас, тому що ніхто не є чистий від гріха перед Тобою, хоч би один день життя мав. Тільки Ти один на землі явився Безгрішний, Господь наш Ісус Христос, через Котрого усі маємо надію одержати милість і відпущення гріхів. Через те нам і їм, як Благий і Чоловіколюбний Бог, ослаби, ocтaв, прости всі гріхи наші вільні й невільні, свідомі й несвідомі, явні й забуті, в слові, у всьому нашому поводженні й рухах Тим, що відійшли від нас, волю й ослаблення даруй, а нас, що перебуваємо тут, благослови; кінець добрий і спокійний подай нам і всім людям Твоїм, і, милості та чоловіколюбства лоно відкриваючи нам під час страшного й жахливого Твого пришестя, Царства Твого гідними нас учини.
Боже Великий і Найвищий, Єдиний Безсмертний, що в світлі неприступнім перебуваєш, — Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі — ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослов’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбче Господи, вчини молитву нашу, наче кадило перед Тобою, і, як пахощі, прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських примар. Так, Владико всього, всіх благ Подавче, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись наукою Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами святої Богородиці.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй, піднеси і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну…
Священик: Бо Ти єси спокій душ і тіл наших, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Дякую!
Дякую за допомогу