Божественна Літургія Іоана Золотоустого
Божественна Літургія святого отця нашого Іоана Золотоустого, архиєпископа Константинопольського
Диякон: Благослови, владико.
Священик бере Святе Євангеліє, творить ним знак хреста над антимінсом і виголошує:
Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Велика або мирна єктенія
Диякон: В спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За (все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого) … (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд та військо її Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За місто наше (або — село наше, святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі; за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
В разі потреби тут бувають додаткові прохання.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва першого антифону
Священик: Господи Боже наш, Твоя сила несказанна і слава неосяжна. Твоя ласка безмірна і любов до людей невимовна. Сам, Владико, з добросердечности Твоєї зглянься на нас і на святий храм цей і подай нам і тим, що моляться з нами, багату ласку Твою і щедрість Твою.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Антифон 1, зображальний (Пс. 102)
Благослови, душе моя, Господа, благословен єси, Господи.
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя — ім’я святеє Його.
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.
Він прощає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої Він визволяє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
Щедрий і Милостивий Господь, Довготерпеливий і Многомилостивий.
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя — ім’я святеє Його.
Благословен єси, Господи.
Антифон 1, повсякденний (Пс. 91)
Стих: Добре діло — прославляти Господа і співати імені Твоєму, Всевишній.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих: Щоранку сповіщати про милість Твою і щоночі про правду Твою.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих: Бо праведний Господь, Бог наш, і немає неправди в Ньому.
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Слава… і нині… Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Диякон, вклонившись, стоїть перед образом Христа, а після антифону стає на звичайному місці і, вклонившись, виголошує малу єктенію.
Мала єктенія 1
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва другого антифону
Священик: Господи Боже наш, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, охорони повноту Церкви Твоєї, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю божественною силою і не покидай нас, що надіємось на Тебе.
Священик: Бо Твоя є влада і Твоє Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Антифон 2, зображальний (Пс. 145)
Слава… Хвали, душе моя, Господа. Буду хвалити Господа, поки життя мого; співатиму Богові моєму, доки живу.
Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння.
Вийде дух його, і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його.
Блажен, кому Бог Якова помічник його, у кого надія на Господа Бога свого, що створив небо і землю, море і все, що в них;
Він береже істину повік, творить суд покривдженим, дає поживу голодним;
Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців. Господь підносить повалених, Господь любить праведників, Господь охороняє пришельців, сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить.
Воцариться Господь повік, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.
І нині… Єдинородний Сину і Слово Боже, Безсмертний єси, і зволив ради нашого спасіння тіло прийняти від святої Богородиці і Вседіви Марії, без зміни ставши чоловіком. Ти ж розп’ятий був, Христе Боже, і смертю смерть подолав; Ти один у Святій Тройці, рівнославлений з Отцем і Святим Духом, спаси нас.
Антифон 2, повсякденний (Пс. 92)
Стих: Господь воцарився, вдягнувся у величність. Зодягнувся Господь у силу і опоясався.
Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.
Стих: Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.
Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.
Стих: Свідчення Твої вельми правдиві. Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні.
Молитвами святих Твоїх, Спасе, спаси нас.
Слава… і нині… Єдинородний Сину…
Потім диякон на звичайному місці виголошує.
Мала єктенія 2
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва третього антифону.
Священик: Ти, що дав нам ці спільні й однодушні молитви і обіцяв вволити прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я Твоє, Сам і нині прохання рабів Твоїх на пожиток їм прийми, і подай нам і в цьому житті зрозуміння Твоєї істини, і в будучині даруй життя вічне.
Священик: Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Антифон 3, Блаженні (Мт. 5:3–12)
У Царстві Твоїм пом’яни нас, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.
Блаженні убогії духом, бо їх є Царство Небесне.
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Блаженні тихі, бо вони наслідять землю.
Блаженні голодні й спрагнені правди, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні гнані за правду, бо їх є Царство Небесне.
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та ширитимуть про вас усяку лиху славу неправдиво Мене ради. Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода вам на небесах.
Антифон 3, повсякденний (Пс. 94)
Стих: Прийдіть, у радості заспіваймо Господеві, виголосимо славу перед Спасителем нашим.
Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.
Стих: Станьмо перед лицем Його, з хвалою, піснями прославмо Його.
Спаси нас, Сину Божий…
Стих: Бог Господь — Бог великий і Цар великий над всіма сильними землі.
Спаси нас, Сину Божий…
Вхід з Євангелієм
Коли співають третій антифон, священик і диякон, ставши перед святим престолом, вклоняються тричі. Тоді священик бере Святе Євангеліє, подає дияконові і йдуть праворуч поза престолом. Вийшовши північними дверима, з ставниками попереду, стають на звичайному місці (на амвоні), схиляють обидва голови і, коли диякон промовить:
Господеві помолімось, священик читає молитву входу.
Молитва входу
Священик: Владико, Господи Боже наш, що встановив на небесах чини і воїнства ангелів і архангелів служити славі Твоїй, вчини, щоб з нашим входом відбувся і вхід святих ангелів, що разом з нами служили б і прославляли б Твоє милосердя. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після молитви диякон стає в царських дверях праворуч священика і, показуючи орарем до престолу, промовляє:
Диякон: Благослови, владико, святий вхід.
Священик благословляє, промовляючи:
Священик: Благословенний вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
Диякон дає священикові цілувати Євангеліє, стає в царських дверях, підносить Євангеліє вгору й виголошує:
Диякон: Премудрість. Станьмо побожно.
Люди: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, дивний у святих, співаємо Тобі: Алилуя.
Якщо в неділю: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: Алилуя.
Якщо в свято Богородиці: Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа. Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.
Тропарі і кондаки
Тоді люди співають належні тропарі й кондаки, а священик у той час читає молитву.
Молитва Трисвятого
Священик: Боже Святий, Ти в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують і херувими славлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються. Ти привів усе з небуття до існування, створив чоловіка на образ Свій і подобу і всякими дарами його прикрасив. Кожному, хто просить, Ти даєш премудрість і розум, не відкидаєш і грішника, а встановлюєш покаяння для спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю годину стати перед славним Твоїм жертовником і належне Тобі поклоніння і хвалу приносити. Сам, Владико, прийми з наших грішних уст трисвяту пісню, зглянься на нас з милосердя Твого, прости нам усяку провину вільну і невільну, освяти наші душі і тіла, і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами пресвятої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.
Трисвяте
Коли люди проспівають тропарі й кондаки, диякон, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священика:
Диякон: Благослови, владико, час Трисвятого.
Священик, благословляючи його, виголошує:
Священик: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.
Диякон підходить до царських дверей і, вказуючи орарем на образ Христа, виголошує:
Диякон: Господи, спаси благочестивих і вислухай нас.
Потім показує на вірних і виголошує:
Диякон: І на віки вічні.
Люди: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава… і нині…
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас.
Замість Трисвятого на Різдво Христове, на Богоявлення Господнє, у Лазареву суботу, на Пасху Христову, у всі дні Світлого Тижня, у неділю П’ятдесятниці співається:
Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя (тричі).
Слава… і нині…
У Христа зодягнулися. Алилуя.
Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.
Замість Трисвятого на Воздвиження Хреста співається:
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо (тричі).
Слава… і нині…
І святеє воскресіння Твоє славимо.
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.
Люди співають Трисвяте, а священик і диякон тричі проказують Трисвяте, вклоняючись перед святим престолом. Тоді промовляє диякон до священика:
Диякон: Звели, владико.
І йдуть до горнього місця, поцілувавши святий престол. Священик, ідучи, промовляє:
Священик: Благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Диякон: Благослови, владико, горній престол.
Священик: Благословен єси на престолі слави Царства Твого, що перебуваєш над херувимами, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
Священикові належить стояти або сидіти збоку горнього місця, на південь від нього.
Читання Святого Письма
Після Трисвятого диякон, ставши перед царськими дверима, виголошує:
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир усім.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Читець: Прокимен…
Люди співають прокимен, читець виголошує стих.
Диякон: Премудрість.
Читець: Діянь святих апостолів читання (або: Соборного послання святого апостола … (ім’я) читання; до Римлян, Коринтян… послання святого апостола Павла читання).
Диякон: Будьмо уважні.
Читець читає Апостол. У цей час диякон з кадилом підходить до священика і просить благословення словами:
Диякон: Благослови, владико, кадило.
Прийнявши благословення, диякон кадить святий престол навкруги і ввесь вівтар, іконостас, священика і людей. Священик під час читання Апостола сидить з правого боку горнього місця (на горньому місці сидить тільки архиєрей), а коли читець скінчить читати Апостола, священик промовляє:
Священик: Мир тобі.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Люди: Алилуя, алилуя, алилуя (тричі).
Читець виголошує стихи із псалмів.
Священик, стоячи перед престолом, проказує молитву.
Молитва перед Євангелієм
Священик: Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, чисте світло Твого богопізнання і очі розуму нашого розкрий на розуміння євангельської Твоєї науки. Дай нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб, перемігши всі тілесні пристрасті, ми провадили духовне життя, думали й чинили все угодне Тобі. Бо Ти єси світло душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і Всесвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон, закінчивши кадити, підходить до священика і, схиливши перед ним голову, показує на Святе Євангеліє й виголошує:
Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста… (ім’я).
Священик, благословляючи його, виголошує:
Священик: Бог, молитвами святого, славного, всехвального апостола і євангелиста … (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.
Диякон: Амінь.
Священик подає дияконові Святе Євангеліє, а диякон приймає його та виходить царськими дверима на солею, попереджуваний ставниками.
Священик, стоячи перед святим престолом обличчям на захід, виголошує:
Священик: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо святе Євангеліє. Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від … (ім’я євангелиста) святого Євангелія читання.
Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Священик: Будьмо уважні.
Диякон читає Євангеліє.
Після Євангелія промовляє:
Священик: Мир тобі, що благовіствуєш.
Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон, дійшовши до царських дверей, віддає Святе Євангеліє священикові.
Виголошується проповідь.
Потрійна єктенія
Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого, промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Господи Вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Священик читає благальну молитву.
Священик: Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.
Диякон: Ще молимось за (все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого) … (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), за братів наших священиків, священномонахів і за все у Христі братство наше.
При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд, військо і всю людність її, за державність, перемогу, спокій, здоров’я та спасіння їх, щоб Господь Бог допомагав їм у всьому та охороняв від усякого ворога і супротивника.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Тут бувають додаткові прохання.
Диякон: Ще молимось за святіших патріярхів православних, за благочестивих і повікнезабутніх князів і гетьманів наших, за вікопомних фундаторів святого храму (в монастирі — святого монастиря) цього і всіх православних отців і братів наших, що тут і повсюди давніше спочили.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось про милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих … (поминає імена за здоров’я), і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої журби, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому, за тих, що працюють, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Священик: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Якщо є поминання спочилих, виголошується заупокійна єктенія (крім неділь і свят).
Заупокійна єктенія
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за спокій душ спочилих рабів Божих … (імена) і за відпущення їм усякої провини вільної і невільної.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Щоб Господь оселив душі їх там, де праведні спочивають.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів їх у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Священик: Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх… (імена) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання.
Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Ти один без гріха. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Священик: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх … (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Єктенія за оголошених
Диякон: Оголошені, помоліться Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Вірні, за оголошених помолімось, щоб Господь помилував їх.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб просвітив їх словом істини.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.
Священик розкриває і верхню частину святого антимінса.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва за оголошених
Священик: Господи Боже наш, що в висотах перебуваєш і смиренних доглядаєш, Ти для спасіння роду людського послав Єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа; зглянься на рабів Твоїх оголошених, що вклонилися Тобі, і сподоби їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, приєднай їх до Святої Твоєї Соборної і Апостольської Церкви і прилучи їх до вибраного Твого стада.
Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Єктенія вірних 1
Диякон: Всі оголошені, вийдіть.
Другий диякон (коли є): Оголошені, вийдіть.
Диякон: Всі оголошені, вийдіть. Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Перша молитва за вірних
Священик: Дякуємо Тобі, Господи Боже сил, що сподобив нас і нині стати перед святим Твоїм жертовником і припасти до милосердя Твого за гріхи наші і за людську несвідомість. Прийми, Боже, благання наше, дай нам бути достойними приносити Тобі молитви, благання і жертви безкровні за всіх людей Твоїх; а нас, яких Ти настановив на цю Твою службу, учини гідними силою Святого Духа Твого неосудно і безпорочно в чистім свідоцтві сумління нашого призивати Тебе у всякий час і на всякому місці, щоб, вислухавши нас, Ти був милосердний до нас з великої Твоєї ласки.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодатно.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Єктенія вірних 2
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Коли священик править один, то дальших прохань не проказує.
Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Друга молитва за вірних
Священик: Знову і почасту припадаємо до Тебе і молимось Тобі, Милосердний Чоловіколюбче, щоб Ти, зглянувшись на благання наші, очистив наші душі й тіла від усякої тілесної і душевної скверни і дав нам безвинно і неосудно стояти перед святим Твоїм жертовником. Дай же, Боже, і тим, що моляться з нами, успіх у житті й вірі і в духовному розумінні; дай тим, що завжди зо страхом і любов’ю служать Тобі, безвинно й неосудно причаститися Святих Твоїх Таїн і Небесного Твого Царства сподобитися.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Диякон північними дверима йде у вівтар.
Священик: Щоб під Твоєю владою ми завжди захист мали і Тобі славу віддавали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Великий вхід
Люди співають херувимську пісню. Диякон, узявши кадило і поклавши ладану, підходить до священика і, прийнявши благословення від нього, кадить навкруги святий престол і ввесь вівтар та іконостас, а потім священика, співців і народ, проказуючи про себе 50-ий псалом. А священик тихо читає молитву.
Люди: Ми, таємно херувимів з себе уявляючи і Животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, відкладімо нині всякі житейські піклування.
Молитва великого входу
Священик: Ніхто із зв’язаних тілесними пристрастями і втіхами не достойний приходити або наближатися, або служити Тобі, Царю слави! Бо служити Тобі — велике і страшне навіть для самих небесних сил. Одначе, з невимовного і безмежного Твого чоловіколюбства, Ти сам непорушно і незмінно став чоловіком, був нашим Архиєреєм і, як Владика всього, передав нам священнодійство богослужної цієї і безкровної жертви. Бо Ти Єдиний, Господи Боже наш, маєш владу над небесним і земним, Тебе на престолі херувими носять, Ти серафимів Господь і Цар Ізраїля, Ти Єдиний Святий і в святині спочиваєш. Тому молю я Тебе, Єдиного Милосердного і Благоуважного: зглянься на мене, грішного і непотрібного раба Твого, і очисти мою душу й серце від сумління лукавого, і силою Святого Твого Духа мене, одягненого благодаттю священства, учини гідним стати коло святої Твоєї цієї трапези та священнодіяти тайну Святого і Пречистого Твого Тіла і Чесної Крови. До Тебе бо я приходжу, вклонивши голову свою, і молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене і не виключай мене із слуг Твоїх, а сподоби мене, грішного і недостойного раба Твого, принести Тобі Дари ці Бо Ти єси Той, що приносиш жертву і Принесений, що приймаєш і роздаєшся, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Надвічним Твоїм Отцем і Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після молитви і кадіння, ставши перед святим престолом, священик здіймаючи руки, а диякон — орар, тричі проказують херувимську пісню, щоразу вклоняючись.
Священик: Ми, таємно херувимів з себе уявляючи і Животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, відкладімо нині всякі житейські піклування.
Диякон: Щоб прийняти і нам Царя всіх, що Його в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя, алилуя, алилуя.
Священик і диякон цілують святий престол і переходять до жертовника (диякон попереду), де вже стоять іподиякони або братчики зі свічками. Священик бере в диякона кадило, кадить тричі жертовник і молиться про себе:
Священик: Боже, очисти мене грішного.
Тоді віддає кадило дияконові, який бере його на мізинець правої руки. Диякон тихо промовляє до священика:
Диякон: Візьми, владико.
Священик кладе воздух на ліве плече диякона, промовляючи:
Священик: Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.
Священик бере покритий малим покрівцем дискос і з побожністю та увагою ставить його на голову диякона, який стає на одне коліно; диякон, тримаючи кінець орара в лівій руці, а кадило на пальці правої руки, держить дискос обома руками на голові. Сам священик бере покриту покрівцем святу чашу і держить її перед собою. Всі виходять через північні двері на солею: іподиякони або братчики несуть свічники, за ними йде диякон і далі священик. Диякон виголошує:
Диякон: (Все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого) … (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … ім’я, титул єпархіяльного архиєрея) нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Коли священик править без диякона, то виголошує це саме, а коли з дияконом, то виголошує далі:
Священик: Увесь єпископський, священичий, дияконський чин і причет церковний, боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, уряд, військо і всю людність її, почесних і повікнезабутніх фундаторів і доброчинців святого храму цього, вас і всіх православних християн нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Якщо правлять кілька священиків, то вони виголошують по черзі:
Перший священик: Увесь єпископський, священичий, дияконський чин і причет церковний нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Другий священик: Боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, уряд, військо і всю людність її нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Третій священик: Почесних і повікнезабутніх фундаторів і доброчинців святого храму цього, вас і всіх православних християн нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь. Щоб прийняти і нам Царя всіх, що Його в славі проводять ангельські чини невидимо. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон входить у вівтар царськими дверима і стає праворуч, а коли входить священик, то промовляє до нього:
Диякон: Священство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм.
Священик: Священнодияконство твоє нехай пом’яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Священик ставить святу чашу на антимінсі праворуч і знімає з неї покрівець. Тоді бере з голови диякона дискос, ставить його на антимінсі ліворуч, теж знімає і відкладає покрівець. Ці дії священик виконує, тихо промовляючи тропарі:
Священик: Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.
У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, в раю ж з розбійником і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний.
Як Життєносець, як кращий від раю і воістину ясніший від усякої царської палати, явився для нас гріб Твій, Христе, джерелом нашого воскресіння.
Тоді священик бере воздух з плеча диякона і, подержавши його над кадилом, покриває ним святощі, промовляючи знов один тропар:
Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі новім положив.
А далі бере від диякона кадило, тричі кадить святощі і проказує.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на жертовник Твій тельців.
Священик віддає кадило дияконові і промовляє, схиливши голову:
Священик: Пом’яни мене, брате і сослужителю.
Диякон: Нехай пом’яне Господь Бог священство твоє в Царстві Своєму.
Тоді й диякон, схиливши голову і трьома пальцями правої руки тримаючи орар, промовляє до священика:
Диякон: Помолися за мене, владико святий.
Священик: Дух Святий нехай найде на тебе, і сила Вишнього нехай осінить тебе (Лк. 1:35).
Диякон: Той же Дух допомагає нам у всі дні життя нашого. Пом’яни мене, владико святий.
Священик: Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
Диякон, промовивши «Амінь», цілує праву руку священика, виходить північними дверима і, ставши на звичайному місці, виголошує єктенію.
Благальна єктенія 1
Диякон: Доповнімо молитву нашу Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За принесені Чесні Дари Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Після перенесення Божественних Дарів на святий престол священик проказує молитву принесення:
Священик: Господи Боже Вседержителю, Єдиний Святий, Ти приймаєш жертву хвали від тих, що всім серцем призивають Тебе! Прийми ж благання і нас, грішних, та принеси його до святого Твого жертовника, і сподоби нас гідно приносити Тобі дари і жертви духовні за наші гріхи і людську несвідомість. І сподоби нас знайти благодать у Тебе, щоб була приємна Тобі жертва наша і щоб добрий дух благодати Твоєї вселився в нас і в принесених Дарах цих і в усіх людях Твоїх.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Ангела спокою, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і спокою для світу у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Останок життя нашого в спокої та покаянні скінчити у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного, і доброї відповіді на страшному суді Христовім просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик звертається до народу і благословляє.
Священик: Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Полюбімо один одного, щоб однодумно визнавати.
Люди: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.
І священик тричі вклоняється перед святим престолом, про себе промовляючи:
Священик: Любитиму Тебе, Господи, сило моя; Господь — твердиня моя і пристановище моє (Пс. 17:2–3).
Священик цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чашею, і край престолу. Коли ж правлять два священики або більше, то всі цілують святощі і один одного в праве і ліве плече і руку.
Старший промовляє: Христос посеред нас!
А другий відповідає: І є, і буде.
Диякони також цілують свої орарі і один одного в плечі і промовляють, як і священики.
Диякон: Двері, двері! В премудрості будьмо уважні!
Священик підносить воздух і повіває ним над Святими Дарами, проказуючи Символ віри (якщо буде кілька священиків, то всі вони тримають воздух над Святими Дарами), і, поцілувавши воздух, відкладає його в кінці Символу віри.
Символ віри
Люди: Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків,
Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.
І воскрес на третій день, як було написано.
І вознісся на небо і сидить праворуч Отця.
І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.
В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.
Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.
Анафора
Диякон (на солеї): Станьмо побожно, станьмо зо страхом. Будьмо уважні, щоб у спокої святу жертву приносити.
Люди: Милість спокою, жертву хвали.
Диякон відходить у вівтар північними дверима і обвіває святощі рипідою (або зложеним малим покрівцем).
Священик звертається до вірних і благословляє їх.
Священик: Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами.
Люди: І з твоїм духом.
Священик: До неба піднесімо серця.
Люди: Піднесли до Господа.
Священик: Принесімо подяку Господеві.
Люди: Достойно і правдиво є поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці Єдиносущній і Нероздільній.
Священик: Достойно і правдиво є Тебе славити, Тебе благословити, Тебе хвалити, Тобі дякувати, Тобі поклонятися на всякому місці влади Твоєї. Ти єси Бог Несказанний, Неосяжний розумом, Невидимий, Незбагненний, завжди Сущий і завжди Незмінний, Ти і Єдинородний Син Твій, і Дух Твій Святий. Ти з небуття до буття нас привів, а коли ми впали в гріх, Ти знову нас підніс, і безперестанно все діяв, поки нас на небо привів і будуче Царство Твоє нам дарував.
За все це дякуємо Тобі, і Єдинородному Твоєму Синові, і Духові Твоєму Святому, за всі Твої до нас добродійства, які ми знаємо і яких не знаємо, за явні і неявні. Дякуємо Тобі і за цю службу, що з рук наших Ти зволив прийняти, хоч і стоять перед Тобою тисячі архангелів, незчисленна сила ангелів, шестикрилих і многооких херувимів і серафимів, що високо витають на крилах.
(Виголос): Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють.
Люди: Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф! Повні небо і земля слави Твоєї! Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє! Осанна в вишніх!
Диякон при виголосі священика бере з дискоса звіздицю, творить нею над дискосом знак хреста і, поцілувавши, відкладає її. Тоді далі обвіває святощі.
Священик: З цими блаженними силами, Владико Чоловіколюбче, і ми виголошуємо і промовляємо: Святий єси і Пресвятий, Ти, і Єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий. Святий єси і Пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так полюбив, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Він, прийшовши і діло нашого спасіння виконавши, в ніч, як зраджено Його, а правдивіше, коли Він Сам Себе віддав за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши, дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав:
(Виголос): Прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Люди: Амінь.
Коли священик промовляє виголос, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священиком на святий дискос. Так само і коли священик виголошує: «Пийте з неї всі», — диякон показує разом із священиком на святу чашу.
Священик: Так само і чашу після вечері, промовляючи:
(Виголос): Пийте з неї всі — це є Кров Моя Нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
Люди: Амінь.
Священик: Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя.
(Виголос): Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.
Одночасно, коли священик промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.
Люди: Тебе в піснях славимо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.
Священик: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу і просимо, і молимо, і благаємо: пошли Духа Твого Святого на нас і на предложені Дари ці.
Диякон відкладає рипіду, яку тримав, і підходить до священика. Обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:
Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).
І промовляють:
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правди віднови в нутрі моєму.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі.
Диякон, в клонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє:
Диякон: Благослови, владико, святий хліб.
Священик благословляє святий хліб, промовляючи:
Священик: І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого.
Диякон: Амінь. Благослови, владико, святу чашу.
Священик, благословляючи, промовляє:
Священик: А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого.
Диякон: Амінь.
І знову диякон, показуючи орарем на ті й другі святощі, промовляє:
Диякон: Благослови, владико, обоє.
Священик, благословляючи ті й другі святощі, промовляє:
Священик: Перетворивши Духом Твоїм Святим.
Диякон: Амінь, амінь, амінь.
Усі священнослужителі вшановують істинне Тіло і Кров Христові земним поклоном.
Диякон, схиливши голову перед священиком, промовляє:
Диякон: Пом’яни, владико святий, мене грішного.
Священик: Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
Диякон, промовивши «Амінь», переходить на місце, де стояв перше. Священик молиться.
Священик: Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність із Святим Твоїм Духом, на осягнення Царства Небесного, на уповання на Тебе, не на суд або осуд.
Ще приносимо Тобі цю словесну службу за у вірі спочилих праотців, отців, патріярхів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, ісповідників, посників і за усяку душу праведну, у вірі спочилу.
І, взявши кадило, священик виголошує:
Священик: Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію.
І кадить перед святим престолом тричі по три. Потім диякон кадить навкруги святий престол і поминає живих і померлих.
Люди: Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, завжди славну і пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
Священик знову молиться.
Священик: За святого Іоана, пророка, Предтечу й Хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, святого… (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і за всіх святих Твоїх, молитвами їх зглянься на нас, Боже. І пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне … (поминає померлих), і упокой їх там, де сяє світ лиця Твого.
Ще молимось Тобі, пом’яни, Господи, всіх єпископів православних, що правдиво навчають слова Твоєї істини, все пресвітерство, у Христі дияконство і всякий священний чин.
Ще приносимо Тобі словесну цю службу за всесвіт, за Святу Соборну і Апостольську Церкву, і за тих, що в чистоті і побожному житті перебувають, за наш уряд і військо. Дай їм, Господи, спокійне урядування, щоб і ми за їх спокоєм тихе й сумирне життя провадили у всякому благочесті та чистоті.
(Виголос): Найперше пом’яни, Господи, (все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого) … (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), і даруй їх святим Твоїм Церквам, щоб були вони у спокої збережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слова Твоєї істини.
Люди: І всіх, і все.
Священик молиться.
Священик: Пом’яни, Господи, це місто (або — село, монастир), в якому живемо, і всяке місто і країну, і тих, що по вірі живуть в них. Пом’яни, Господи, тих, що на морі, в дорозі, в недузі, в тяжкій праці, в полоні, і спаси їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари приносять і добро діють у святих Твоїх Церквах та пам’ятають за вбогих, і на всіх нас пошли ласку Твою.
Тут поминають живих. Потім священик виголошує:
Священик: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик повертається до царських дверей і, благословляючи людей, виголошує:
Священик: Нехай же будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
Люди: І з твоїм духом.
Диякон, вклонившись, обходить святий престол, північними дверима виходить на солею і виголошує єктенію.
Благальна єктенія 2
Диякон: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За принесені і освячені Чесні Дари Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб Чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мисленний Свій жертовник, як духовні пахощі, послав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Священик (молиться): На Тебе покладаємо все життя і всю надію нашу, Владико Чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: сподоби нас причаститися Небесних Твоїх і Страшних Таїн, цієї священної і духовної Трапези, з чистим сумлінням, на відпущення гріхів, на прощення провин, на спільність із Духом Святим, на насліддя Царства Небесного, на сміливість перед Тобою, не на суд і не в осуд.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Ангела спокою, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і спокою для світу у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Останок життя нашого у спокої та покаянні скінчити у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного, і доброї відповіді на страшному суді Христовім просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Єдність віри і причастя Святого Духа виблагавши, самих себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик (з піднесеними руками виголошує): сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:
Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик, звертаючись і благословляючи людей, виголошує:
Священик: Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Люди: Тобі, Господи.
Священик (молиться): Дякуємо Тобі, Царю Невидимий, що незчисленною Твоєю силою все сотворив і з великої ласки Твоєї все з небуття в буття привів. Сам, Владико, зглянься з неба на тих, що вклонили свої голови перед Тобою, бо не перед тілом і кров’ю вони вклонилися, а перед Тобою, Страшним Богом. Ти ж, Владико, принесені Дари на добро нам усім подай кожному по потребі: тих, що плавають, супроводь; з подорожніми на землі і в повітрі будь у путі; хворих зціли, Лікарю душ і тіл наших.
(Виголос): Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Причастя
Священик, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки.
Священик: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, з святої оселі Твоєї і з престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Поки священик проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священик і диякон, кожний на своєму місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:
Боже, милостивий будь до мене, грішного (тричі).
Коли священик простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує:
Диякон: Будьмо уважні.
Диякон входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священик, підносячи Святий Хліб, виголошує:
Священик: Святеє святим.
Люди: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Люди співають прйчасний (кінонік) дня або святого.
Диякон, ставши праворуч священика, промовляє:
Диякон: Розломи, владико, Святий Хліб.
Священик, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:
Священик: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.
Про розломлювання Святого Агнця
Треба тобі знати, священику, що, розломлюючи Святий Агнець, маєш класти частини на дискос знаком хреста вниз, а надрізом догори. Частину з написом ІС клади вгорі дискоса, цебто на схід; ХС — внизу, цебто на захід; НІ — на північ; a KA — на південь, як показано на малюнку.
Взявши ж частину з написом ІC, поклади до святої чаші. Частину з ХС розломлюй для священиків та дияконів. Частини з написами НІ й КА розділи для причасників на стільки дрібних частинок, скільки їх, на твою думку, буде потрібно.
Також треба тобі знати, що, розбавляючи святою теплотою Божественну Кров Господню, маєш вливати з увагою так, щоб було досить для всіх причасників. Тому на проскомидії, коли проколюєш Святий Агнець, вливай вина і води стільки, щоб вистачило для всіх; опісля ж нічого не доливай, а розбавленим один раз під час «Святеє святим» – причащай.
Диякон (вказуючи орарем, промовляє): Доповни, владико, святу чашу.
Священик бере частину вгорі дискоса з написом ІС, чинить нею знак хреста над святою чашею і промовляє:
Священик: Повнота Духа Святого.
Тоді вкладає її до святої чаші.
Диякон: Амінь.
І, взявши теплоту, промовляє до священика:
Благослови, владико, теплоту.
Священик благословляє, промовляючи:
Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
І диякон вливає скільки треба, навхрест, до святої чаші, промовляючи:
Диякон: Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.
Диякон відставляє теплоту, а священик промовляє:
Священик: Дияконе, приступи.
Диякон підходить, побожно вклоняється Св. Дарам і промовляє:
Диякон: Ось приступаю до Безсмертного Царя. Прости мені, владико святий, і благослови, і подай мені Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик подає часточку Святих Таїн і промовляє:
Священик: Рабу Божому …(ім’я), священнодиякону, подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.
Диякон приймає Святий Хліб на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престол і, вклонивши голову, молиться:
Диякон: Вірую, Господи, і визнаю…
Священик так само побожно вклоняється, бере часточку на долоню правої руки, а ліву підкладає під неї зі словами:
Священик: Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному рабу Божому, ієреєві… (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І, схиливши голову, священик молиться, промовляючи: Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими перший — це я. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся отже Тобі: помилуй мене і прости мені провини мої вільні й невільні, чи то в слові, чи ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно запричаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Після молитви священик і диякон причащаються Тіла Христового зі страхом і всякою обережністю. Священик підкладає під бороду плат і побожно приступає до святої чаші, бере її обома руками з платом, промовляючи:
Священик: Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, недостойний раб Божий, ієрей… (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І тричі причащається. Тоді, витерши уста свої і край святої чаші платом, що тримає в руці, промовляє:
Це торкнулося уст моїх, і здійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.
Потім призиває диякона, промовляючи:
Дияконе, приступи.
Диякон підходить і вклоняється один раз, промовляючи:
Диякон: Прости мені, владико святий, і благослови, і подай мені Чесну, і Пресвяту, і Пречисту Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик подає дияконові плат і підносить до уст його святу чашу, з якої диякон обережно три рази причащається, а священик у той час промовляє:
Священик: Причащається раб Божий, священно-диякон … (ім’я), Чесної, і Пресвятої, і Пречистої Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Диякон витирає уста платом і цілує святу чашу, а священик промовляє:
Це торкнулося уст твоїх, і здійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.
Коли є вірні до причастя Святих Таїн, тоді священик розділяє дві частини з написом НІ і КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і, вкладаючи їх до святої чаші, промовляє:
Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господеві Ісусу, Єдиному Безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, і святеє воскресіння Твоє оспівуємо і славимо. Бо Ти єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо, ім’я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімось святому Христовому воскресінню, бо через Хрест прийшла радість усьому світові. Повсякчас благословляючи Господа, оспівуємо воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг.
Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над Тобою зійшла. Радій нині й веселися, Сіоне, а Ти, чистая, красуйся, Богородице, воскресінням Сина Твого.
О Пасхо велика і найсвятіша, Христе! О Мудросте і Слово Боже і Сило! Сподоби нас тісніше з’єднатися з Тобою в невечірній день Царства Твого.
Потім покриває чашу покрівцем та проказує молитву:
Дякуємо Тобі, Владико Чоловіколюбче, Доброчинцю душ наших, що і сьогодні сподобив нас Небесних Твоїх і Безсмертних Таїн. Направ нашу путь, утверди всіх нас у страсі Твоїм, збережи наше життя і всі стопи наші утверди, молитвами та благаннями славної Богородиці і Вседіви Марії і всіх святих Твоїх.
Тоді відчиняють царські двері і диякон, вклонившись один раз, бере з престола плат, побожно приймає святу чашу від священика, підходить до царських дверей, підносить святу чашу перед народом і виголошує:
Зі страхом Божим, вірою і любов’ю приступіть.
Люди: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Бог Господь і з’явився нам.
Священик стає в царських дверях лицем до людей і читає молитву перед Причастям:
Священик разом з вірними: Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими перший — це я. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся отже Тобі: помилуй мене і прости мені провини мої вільні й невільні, чи то в слові, чи ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно запричаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
Усі причасники проказують за священиком молитву «Вірую, Господи…» І, склавши руки навхрест на грудях, один по одному підходять до Причастя. Священик бере від диякона святу чашу, відкриває покрівець і, причащаючи, промовляє:
Священик: Причащається раб Божий … (ім’я) Чесного, і Пресвятого, і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Під час причастя диякон (або причетник) підкладає покрівець під бороду причасників, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причасник, причастившись, цілує край чаші й, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Святе Причастя.
Причащаючи дітей до семи років, священик промовляє:
Священик: Причащається дитя Боже … (ім’я) Чесного, і Пресвятого, і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на життя вічне.
Люди співають причасний.
Перенесення Святих Таїн
Після причастя вірних священик і диякон входять у вівтар і ставлять Святощі на престолі. Диякон згортає з дискоса до чаші часточки, обтирає губкою дискос уважно, пильно й побожно, а священик при тому стиха промовляє:
Обмий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх.
Диякон малим покрівцем накриває святу чашу, а на святий дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку і другий покрівець, і все те покриває складеним воздухом, а священик обертається лицем до людей і, благословляючи їх рукою, промовляє:
Священик: Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
Священик повертається до святого престолу і, взявши кадило, тричі кадить Чесні Дари, промовляючи:
Священик: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.
Священик віддає кадило диякону.
Люди: Ми бачили Світ істинний, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, Нероздільній Тройці поклоняємось, бо Вона спасла нас.
Диякон стає на праве коліно; священик ставить йому на голову святий дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до царських дверей, нічого не промовляючи, відходить до святого жертовника і ставить святий дискос. Священик, уклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи:
Священик: Благословенний Бог наш
Тоді священик повертається до царських дверей і, благословляючи святою чашею народ, виголошує:
завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь. Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх, Божественних, Безсмертних і Животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй святині кожний день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя.
Священик іде до жертовника, ставить чашу і кадить, а диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайнім місці, виголошує:
Подячна єктенія
Диякон: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, Пречисті, Безсмертні, Небесні і Животворчі, Страшні Христові Тайни, достойно подякуймо Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Дня всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного випросивши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи його просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:
Священик: Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик: В спокої вийдімо.
Люди: З іменем Господнім.
Диякон: Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Заамвонна молитва
Священик: Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, і освячуєш тих, що на Тебе надію покладають. Спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї збережи, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю божественною силою і не остав нас, що надіємось на Тебе. Спокій світові Твоєму дай, Церквам Твоїм, священикам, боголюбивій і Богом береженій Україні нашій, парафіянам святого храму цього і всім людям Твоїм. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, подяку і поклоніння віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Доки священик читає заамвонну молитву, диякон, вклонивши голову, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви священик входить царськими дверима і тихо проказує молитву перед споживанням Святощів.
Священик: Ти Сам єси сповнення Закону і пророків, Христе Боже наш, що сповнив усе, Отцем встановлене. Наповняй радістю та веселістю серця наші завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон, увійшовши північними дверима, споживає Святощі зі страхом та обережністю.
Люди: Амінь. Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).
Псалом 33 (стор. 29–30)
Відпуст
Священик благословляє народ, виголошуючи:
Священик: Благословення Господнє на вас Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик (обернувшись до престолу): Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови.
Священик (з хрестом у руках): Христос (у неділю — що воскрес із мертвих), Істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Іоана, архиєпископа Царгородського, Золотоустого, і святого … (ім’я святого, що його храм), і святого … (ім’я святого, що його пам’ять у той день), і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.
Люди: Амінь. (Все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого)… (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіального архиєрея), настоятеля і парафіян святого храму цього, і всіх православних християн, Господи, збережи на многії літа!
Після відпусту священик роздає вірним антидор (просфори від проскомидії) і одночасно дає їм цілувати святий хрест. Коли священик повернеться у вівтар, то закриваються царські двері і завіса, а священик проказує молитви подяки після Святого Причастя (стор. 324).
