«Наша Парафія»

Свята великомучениця Варвара

Свята Варвара народилася у Фiнiкiйському мiстi Гелiополi наприкiнцi III столiття у родинi багатого мiщанина на iм’я Дiоскор, за вірою поганина. Постраждала як мучениця за вiру Христову при римському iмператорi Максимiанi (305–311 рр.).

За величний подвиг вiри отримала особливий дар визволяти людей вiд випадкової, несподiваної смертi, зцiляти тяжкi недуги, влаштовувати долю дiтей, розраджувати у журбi та зневiрi.

Святу великомученицю вшановують в усьому свiтi. У деяких мiсцевостях гiрники-шахтарi не спускаються в шахту без її образка; водiї, пiлоти, вiйськовi носять зображення святої бiля свого серця. Але небагато людей знає, що чудодiйнi мощi — нетлiнне тiлосвятої Варвари — спочивають в Українi, у Києвi, у Св.–Володимирському патрiаршому кафедральному соборi, i бiля них донинi вiдбуваються чудеса, звершується Служба Божа, горять свiчки та полум’янiють людськi серця.

Тропар, гл . 4

Агнице всеблаженна Варваро,/ божественно засяявши Трисонячним свiтлом Святої Тройцi/ i в купелi отримавши силу перемагати батькiвську оману,/ вiру Христову сповiдала ти./ Тому, всечесная, з висоти благодать дарував тобi Бог/ зцiляти всi немочi й недуги,/ Його ж моли, великомученице, щоб спас душi нашi.

Тропар, гл. 8

Варвару святу вшануймо: / ворожi бо сiтi вона розiрвала/ i, як пташка, визволилася вiд них/ за допомогою i зброєю Хреста, всечесная.

Кондак, гл . 4

У Тройцi благочесно оспiваному Боговi/ послiдувала ти, страстотерпице, / вiдкинувши шанування iдолiв. / Посеред подвигу страждаючи, Варваро, / погроз мучителiв не злякалася, мужемудра, вельмигласно спiваючи завжди:/ «Тройцю шаную, Єдине Божество».

Стихири

Праворуч Спаса стоїть дiва, / великомучениця Варвара, / одягнена i прибрана чеснотами / i мученицькою кров’ю, / i, тримаючи свiтильника, радiсно виголошує:/ «До Тебе прибiгла я, запалена любов’ю,/ не вiдкинь мене, Женише Небесний»./ Молитвами святої великомученицi Варвари, / Всемогутнiй Спасе, пошли нам Твої милостi.

Прийдiть, вiрнi, / побожно вшануймо святу Варвару, / що до Христа прийшла з волi своєї / i прикрасила своє серце чеснотами, / а зухвальство мучителiв посоромила, / та засяявши, як сонце, посеред безбожникiв,/ пiсля кончини явилася для нас, грiшних,/ божественною твердинею i силою.

АКАФIСТ ДО СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦI ВАРВАРИ

Кондак 1

Обранiй Богом iз роду iдолослужителiв i покликанiй до народу святого, до людей оновлених, тобi, невiсто Христова, позбавляючись тобою вiд багатьох скорбот i напастей, подячнi пiснi й хвалiння приносимо, молитвеники твої, свята i всехвальна великомученице: ти ж, маючи смiливiсть перед Господом, вiд усяких нас бiд визволяй, щоб з радiстю взивали до тебе: Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Iкос 1

Ангельськи вседостойну i вселюбну чистоту непорочно зберiгши, чесна Варваро, з ангелами жити сподобилася ти; з ними ж, коли спiваєш троїчну пiсню на небi Боговi, почуй i нас, що спiваємо тобi на землi такi похвали:

Радуйся, отроковице, що Богом Отцем наперед визначено тобi бути подiбною у стражданнях до Сина Його; радуйся, бо Сином Божим, Свiтлом вiд Свiтла покликана ти з темряви до чудового свiтла вiри i благодатi Його.

Радуйся, бо покликав тебе Дух Святий, i сама ти тiлом i духом свята; радуйся, бо вiд скверни плотi й духа непорочною себе зберегла.

Радуйся, бо заручилася ти, дiво чиста, з Народженим вiд Дiви Женихом Христом; радуйся, бо земного жениха бiльше за Небесного знати не захотiла.

Радуйся, лiлеє непорочности, що серед терня iдольського проросла на землi; радуйся, цвiте чистоти, що у славi квiтнеш на небi.

Радуйся, бо в небесному саду Христовими пахощами насолоджуєшся ти; радуйся, бо спогляданням Найпрекраснiшого серед синiв людських там утiшаєшся.

Радуйся, бо шати свої вибiлила ти у кровi Агнця на землi; радуйся, бо в хорi дiв перебуваєш з Божим Агнцем на небесах.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 2

Бачила себе свята Варвара батьком поставленою на високiй баштi, та помишляла рукою Божою себе до Неба пiднесеною. Отак поклавши початок розумному сходженню в серцi своєму, вiд темряви до свiтла i вiд оманливих iдолiв до iстинного Бога духовно пiдiймалася, спiваючи Йому: Алилуя.

Iкос 2

Незбагненного розумом Єдиного Творця всього творiння пiзнати прагнучи, свята дiва Варвара зi своїм розумом радилася, промовляючи: «Як можуть темнi iдоли сотворити дивогляднi свiтила небеснi, скажи менi?» Вiн же, згiдно з Пророком, вiдповiдав їй: «Усi боги народiв — бiси, Один є Бог i Господь, що сотворив небеса з усiма свiтилами».Такому твоєму розумовi, мудра дiво, дивуючись, виголошуємо:

Радуйся, розумнiша за старцiв-iдолослужителiв; радуйся, мудрiша за мудрецiв свiту цього.

Радуйся, бо тобi надвiчнi й неосяжнi тайни премудрости Своєї Бог явив; радуйся, бо тебе iстинного богослов’я Сам Бог Слово навчив.

Радуйся, бо всiх, хто на зiрках ворожить, ти розумом Христовим перевéршила; радуйся, бо яснiше за них роздивилася ти Небозвiд.

Радуйся, бо у творiннi ти, як у дзеркалi, Самого Творця побачила; радуйся, бо через сотворенi свiтила ти Несотворене Свiтло углéдiла.

Радуйся, бо нинi явно вже бачиш свiтло лиця Божого на небесах; радуйся, бо в тому свiтлi безперестанно радуєшся.

Радуйся, розумна зiрко, що сяйвом своїм лице Боже, як сонце, ясно являєш нам; радуйся, духовний мiсяцю, що нiч блукань, наче день, просвiчуєш.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 3

Сила Вишнього дала тодi святiй Варварi, як колись пророковi Єзекиїлю, лице дiамантове, мiцне перед усiма iдолослужителями, щоб не убоялася вона звiрячого образу їхнього i не жахалася лютих погроз. Тому з вiдвагою мужемудра дiва взивала: «Тройцю шаную, Єдине Божество, i Їй з вiрою поклоняюся, гучним голосом спiваючи: Алилуя».

Iкос 3

Маючи Небом даровану мудрiсть, свята Варвара звернулася до будiвничих лазнi, i їм, виявляючи тайну Пресвятої Тройцi, повелiла три вiкна у лазнi зробити. «Якщо, — говорить, — iдолослужителi вуста мають i не оспiвують слави Iстинного Бога, то камiння у цiй стiнi з трьома вiкнами, мов трьома вустами, хай свiдчить, що Один є Бог, у Тройцi Святiй, Якого все творiння прославляє i поклоняється Йому». За таку мудрiсть, свята Варваро, прийми оцю похвалу:

Радуйся, бо у тривiконнiй лазнi ти купiль хрещення в iм’я Пресвятої Тройцi зобразила; радуйся, бо в купелi води й Духа, додавши i крови твоєї мученицької, себе омила ти.

Радуйся, бо трьома вiкнами ти темряву безбожности, супротивну Тройцi Святiй, прогнала; радуйся, бо через три вiкна ти свiтло Троїчне ясно побачила.

Радуйся, бо крiзь тi три вiкна зглянулося на тебе Сонце Правди, що на третiй день засяяло з гробу; радуйся, бо крiзь них тобi засяяв день Троїчного спасiння.

Радуйся, бо серце своє Єдиному в Тройцi Боговi ти завжди мала вiдкритим; радуйся, бо почуття свої перед спокусами трьох ворогiв — плотi, свiту й диявола — мiцно закрила ти.

Радуйся, бо в душi твоїй три духовних вікна — вiру, надію й любов — улаштувала ти; радуйся, бо через тi три вiкна при Троїчному Божествi за три днi збудовану Церкву Тiла Христового ти побачила.

Радуйся, бо тобi три iєрархiї ангельськi Небеса вiдкривають; радуйся, бо тебе Небеснi оселi Троїчнi радiсно приймають.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 4

Буря великої лютi батька твого, що дихав злобою i вбивством, загримiла над храмом душi твоєї, свята Варваро, але не змогла його похитнути, бо вiн заснований був на твердому каменi вiри Христової, на ньому ж ти, мудра дiво, непорушно стояла й Iсусу Христу, Який укрiпляв тебе, пiсню спiвала: Алилуя.

Iкос 4

Почувши вiд тебе, мудрої дочки, нечуванi слова про Святу Тройцю, батько твiй Дiоскор, як гаспид глухий, закрив вуха свої i, на подобу змiїну з жалом отруйним, кинувся з гострим мечем, щоб убити тебе, але ти, невiсто Христова Варваро, наслiдуючи Жениха твого Iсуса, Який утiкав вiд меча Iродового, втiкала вiд меча Дiоскорового, бажаючи серце його вiд лютi звiриної до любовi батькiвської навернути. Ми ж розумну твою втечу так ушановуємо:

Радуйся, блаженна, бо тебе вигнано з дому земного заради правди; радуйся, багата в Бога, позбавлена батькiвських багатств ради Христа.

Радуйся, бо твоє зубожiння є Царством Небесним; радуйся, бо тобi уготовано скарби вiчних благ.

Радуйся, словесне ягнятко, бо вiд злого вовка мучителя ти до Пастиря Доброго — Христа — прибiгла; радуйся, бо у двiр праведних овець Його, що по правицi стоять, ти увiйшла.

Радуйся, незлобива голубко, бо вiд земного крука пiд покров Небесного Орла прилетiла ти; радуйся, бо пiд захистом крил Його пристановище добре знайшла собi.

Радуйся, Небесного Отця дочко почесна, бо земним батьком з безчестям на смерть гнаною ти була; радуйся, бо вiд Безсмертного Господа Слави життя вiчне зi славою ти прийняла.

Радуйся, бо такого життя i нам завжди бажаєш тисвоїм пiклуванням; радуйся, щира за нас до Бога молитвенице.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 5

Богом керованiй зiрцi була ти подiбною, свята великомученице Варваро: бiгла бо перед батьком твоїм, потаємно настановляючи його на шлях, що веде до Праведного Сонця, Котре вiд Дiви засяяло, — Христа Бога. Але, заслiпнувши душевними очима, i тiлесними вiн тебе не побачив. I пробiгла ти крiзь гору кам’яну, що за велiнням Божим перед тобою розступилася, i заховалася вiд очей його у печерi, i звiдти оспiвувала Бога, взиваючи: Алилуя.

Iкос 5

Бачили тебе пастухи, пасучи вiвцi на горi, як ти серед каміння ховалася, i, дивуючись, говорили: «Хто це словесне ягнятко i вiд якого вовка ховається?» Та ось Дiоскор, лютiший вiд вовка, на гору вибiг i тебе, що переховувалася там, знайшов та, схопивши за дiвочi коси твої, потягнув до свого дому жорстоким шляхом, на якому тебе, вiрнi, зустрiчаємо такими вiтаннями:

Радуйся, бо молодому оленю на горах ароматських уподiбнилась ти; радуйся, бо не земне, а небесне сходження, поклавши на серце собi, полюбила.

Радуйся, бо погибельної ями iдолослужiння уникла ти; радуйся, бо зiйшла на гору належного Тройцi поклонiння.

Радуйся, бо крiзь камiнь пройшла ти, тiкаючи вiд гонiння скам’янiлого серця; радуйся, бо серед каміння Камiнь Христа, що стверджує тебе, ти знайшла.

Радуйся, бо в печеру кам’яну увiйшла ти, щоб побачити Христа, до гробу кам’яного покладеного; радуйся, бо вже бачиш Його на Престол iСлави.

Радуйся, бо волосся голови твоєї за Христа, Котрий пильнує, щоб i волосина з голови людської не пропала, вирване було на землi; радуйся, бо Христом воно було вiддане, щоб увiнчати тебе на Небесах.

Радуйся, бо волосся своє ти кров’ю на землi, наче квiтами, збагрянила; радуйся, бо заплéтення скривавленого волосся твого на вiнець золотий обернула. Радуйся,
Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 6

Проповiдникам богоносним i апостолам Христовим смiливо уподiбнившись, перед мучителями проповiдувала ти Христа, iстинного Бога; заради Нього лютi рани вiд грубих волосяниць i гострих черепкiв, що ними боляче розтирали тебе, мужньо перетерпiла ти, свята Варваро. Пiсля цього в темницi, де ув’язнили тебе, наче у свiтлицi, у Христi Iсусi торжествувала ти, спiваючи Йому: Алилуя.

Iкос 6

Засвiтив усерцi твоєму сяйво iстинного богорозумiння, засвiтив i в очах твоїх свiтло Божественного лиця Свого Христос Господь: Вiн бо, як любий Жених твiй, опiвночi до тебе, непорочної Своєї невiсти, у темницю прийшовши, милостиво тебе вiдвiдав, зцiлив вiд ран i свiтлiстю лиця Свого невимовно душу твою звеселив, нас же, вiрних, навчив спiвати тобi так:

Радуйся, бо за Христа, що перетерпiв побиття, нещадно били тебе; радуйся, бо, перетерпiвши удари, ти невидимого ворога вбила.

Радуйся, бо рани Господа твого на тiлi своєму носила ти; радуйся, вiд усiх ран Тим Самим Господом зцiлена.

Радуйся, бо Сам Господь, Свiтло свiтовi, тобi, ув’язненiй у темницi, Себе явив; радуйся, бо Сам Лiкар душ i тiл тебе, хвору, вiдвiдав.

Радуйся, бо через земну в’язницю ти в Небесний Чертог свiтло увiйшла; радуйся, бо з крови твоєї весiльне вбрання собi виткала.

Радуйся, бо тобою вiд багатьох ран грiшники зцiляються; радуйся, бо тобою вiд усiх хвороб тi, хто з вiрою тебе прикликають, уздоровлюються.

Радуйся, вiд грiховних пут скора визволителько; радуйся, ран многоболiсних добра цiлителько.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 7

Хотiв безумний мучитель своє бажання здiйснити i знову намагався облесливими словами тебе, свята Варваро, вiд iстинного Бога вiдвернути до оманливих iдолiв, ти ж, мудра дiво, вiдповiдала йому: «Скорiше твердий дiамант на м’який вiск перетвориш, анiж мене вiд Христа Бога мого вiдвернеш: Його ж з Отцем i Святим Духом, Єдиного Iстинного Бога сповiдую, славлю, хвалю i спiваю Йому: Алилуя».

Iкос 7

Нову показав нелюдську лютiсть звiроподiбний мучитель, коли тебе, свята великомученице Варваро, звелiв на деревi повiсити i залiзними кiгтями тiло твоє краяти, i свiчками запаленими твої ребра обпалювати, ще й молотом голову тяжко бити. Це надзвичайне терпiння твоє благоговiйно згадуючи, похвалами вшановуємо тебе такими:

Радуйся, бо повiсили тебе на деревi ради Христа, на хрестi розiп’ятого; радуйся, бо краяли тобi ребра заради Iсуса, списом у ребра пробитого.

Радуйся, бо вогонь любовi до Бога у серцi своєму запалила ти; радуйся, бо за Нього запаленими свiчками обпiкали тебе.

Радуйся, твердiша за дiамант у терпiннi нездоланному; радуйся, мiцнiша вiд кам’яного стовпа у мужностi непохитнiй.

Радуйся, бо молотом, що бив тобi голову, вiнець Царства тобi сковано; радуйся, бо тим самим молотом голову ворога твого розбито.

Радуйся, бо з Христом заради Христа на землi страждала ти; радуйся, бо з Ним i у Ньому на Небесах ти прославилася.

Радуйся, усiх ворогiв наших мiцна переможнице; радуйся,у всiх бiдах наших скора помiчнице.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 8

Дивне i страшне страждання святої Варвари побачивши, благовiрна серед жiнок Юлiанiя вельми дивувалася, як молода отроковиця в юному тiлi так мужньо за Христа терпить муки; а тодi, слiзного сповнившись зворушення, вдячно й вона вигукнула Христу Боговi: Алилуя.

Iкос 8

Весь Найсолодший Iсус — твоя насолода, весь — бажання твоє, свята Варваро; солодко бо ради Нього перетерпiла ти гiркi муки, промовляючи: «Чашу страждання, що її дав менi Улюблений мiй Жених, хiба не буду я пити?» Тому й сама явилася ти чашею, що насолоду чудесних зцiлень виливає для всiх, хто взиває до тебе:

Радуйся, бо ти вкинула у пекельне горе iдольську гiркоту; радуйся, бо полюбила Небесну Iсусову насолоду.

Радуйся, духовна посудино, що зберiгаєш у собi поживну манну виконання волi Божої; радуйся, бо здiйснюєш добрi бажання вiрних.

Радуйся, рiчко, сповнена водами благодатi Божої; радуйся, джерело, що кипить виливанням чудес.

Радуйся, бо, як бджола, вiд смердючого диму iдолослужiння ти вiдлетiла; радуйся, бо до пахощiв мира Христового ти з насолодою полинула.

Радуйся, бо твоїми по всьому тiлу ранами ти була подiбною до стiльників; радуйся, бо краплi крови твоєї були солодшi за мед для Найсолодшого Iсуса.

Радуйся, бо для всiх вiрних пам’ять про тебе пресолодка; радуйся, бо для всiєї Церкви iм’я твоє препочéсне.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 9

Усе єство ангельське великою зрадiло радiстю, побачивши мужню твердiсть твою, свята i непереможна мученице Варваро: бачили бо Ангельськi чини давнього ворога, прегордого князя темряви з усiм його бiсiвським та iдольським полчищем, — тобою, єдиною юною дiвою, посоромленого, переможеного й пiд ноги твої скинутого, i величним гласом заспiвали Боговi: Алилуя.

Iкос 9

Проповiдники велеречивi пишномовними своїми устами не можуть оспiвати вéличi твоїх тяжких страждань, о Варваро: хто бо оповiсть бiль твiй, коли груди тобi вiдрiзали? Хто опише сором лиця дiвочого, коли нагою тебе по всьому мiсту беззаконнi мучителi водили? Цей бiль i безчестя твоє нинi згадуючи, жахаємося i зворушено взиваємо так:

Радуйся, добра лозо саду Iсусового; радуйся, iстинний пáгоне винограду Христового.

Радуйся, бо груди твої вiдрiзанi, як грона винограднi, Господевi твоєму ти в дар принесла; радуйся, бо кров твою вилила з них, як вино розчулення.

Радуйся, бо Христа ради роздягненого i тебе позбавили риз твоїх; радуйся, бо ради Христа, Єрусалимом для наруги вéденого, i тебе мiстом для наруги водили.

Радуйся, бо в наготi своїй була зодягнена Ангелом у свiтлi шати; радуйся, бо те вбрання вiд ворожих очей тебе покрило.

Радуйся, бо неосяжний для ангелiв i людей сором перетерпiла ти; радуйся, бо й самих мучителiв терпiнням своїм здивувала.

Радуйся, бо Сам Господь з Неба зглянувсяна твої страждання; радуйся, бо Сам Подвигоположник похвалив твої подвиги. Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 10

Спасти бажаючи душу свою, про тiло ти не дбала, свята Варваро: коли бо на смерть вiд меча тебе засудили, ти пiд гострий меч, мов пiд прекрасний вiнець, з радiстю пiшла i Боговi, Який у мученицькому подвизi тебе змiцнював, спiвала ти пiсню: Алилуя.

Iкос 10

Стiни кам’яної твердiшим був закам’янiлий серцем Дiоскор, твiй, свята Варваро, уже не батько, а жорстокий мучитель: вiн бо, почувши про твоє засудження на смерть вiд меча, не тiльки смертю твоєю не журився, але й сам на мiсцi засудження вiдтяв твою святу голову — i так, за провiщенням Господнiм, окаянний батько вiддав на смерть дитину свою. За таку блаженну твою кончину прийми вiд нас оцi спiви:

Радуйся, бо за главу Церкви — Христа — ти пiд меч голову свою схилила; радуйся, бо за любов до Небесного Чоловiколюбного Отця Безсмертного земним немилосердним батьком тлiнним на смерть вiддана була.

Радуйся, бо добре мученицький шлях скiнчила ти; радуйся, бо вiрнiсть Безсмертному Нареченому — Христовi — до смерти вiдважно зберегла.

Радуйся, бо силою з висоти на боротьбу проти сил пiднебесних була ти пiдперéзана; радуйся, бо звитяжною славою на Небесах Христос Переможець зодягнув тебе.

Радуйся, зброєю благоволiння Божого на землi увiнчана; радуйся, цвiтом нетлiння на Небесах прикрашена.

Радуйся, дiвам добро й похвало; радуйся, мученикiв окрасо й радосте. Радуйся, християнам мiцне пристановище; радуйся, вiрним надiйне заступництво.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 11

Пiсень наших похвальних, хоч би й було їх безлiч, знаємо, не достатньо, щоб належно оспiвати тебе, свята i всехвальна мученице Варваро; однак, дякуючи за Божi Дари, тобою щедро дарованi нам, до Бога, Який у тобi прославився, вдячними устами взиваємо: Алилуя.

Iкос 11

Тебе, свiтлоносну свiчу, на небесному свiчнику перед Пресвятою Тройцею поставлену, очима розуму бачимо, свята дiво Варваро: звiдти нiчний морок грiхiв наших промiнням молитов твоїх просвiтлюєш i нас на свiтлу дорогу спасiння наставляєш. Тож достойнати, щоб такими словами тебе прославляти:

Радуйся, свiтлорозумний промене, до Свiтла Незгасного прилучений; радуйся, духовна зоре, що зiйшла день вечiрнiй освiтлювати.

Радуйся, запашна смирно, що Церкву Христову пахощами наповнюєш; радуйся, золота кадильнице, що ладан молитви за нас до Бога приносиш.

Радуйся, невичерпне джерело зцiлень для всього свiту; радуйся, незглибима скарбнице Божих дарiв.

Радуйся, чаше, що радiсть черпає з багатства Дому Божого; радуйся, келиху, Христом наповнений, що приймаєш усiх небесних благ насолоду.

Радуйся, дiаманте, що прикрасив перстень безсмертних заручин iз Христом; радуйся, вінче добра, що Господь тримає в руцi Своїй.

Радуйся, бо тебе Цар Слави, Господь Сил, у славу й красу зодягнув; радуйся, бо тобi Цар царiв i Господь володарiв Царство Своє i владу дарував.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 12

Благодать вiд Бога дана тобi оберiгати вiд несподiваних скорбот i наглої смерти всяку людину, що з вiрою, любов’ю i благоговiнням чеснi твої страждання згадує й шанує; такої благодатi не позбав i нас, добра дiво Варваро, щоб, здоровi тiлом i духом, у нинiшньому й майбутньому життi за тебе спiвали Боговi: Алилуя.

Iкос 12

Оспiвуємо твої великi подвиги, шануємо страждання, хвалимо довготерпiння, величаємо святу кончину твою, славимо тебе, бо в немiчному своєму тiлi явила ти нездоланну мужнiсть, якою на землi й на Небесах прославилася ти, свята i всепереможна великомученице Варваро. I на честь твоїх звитяжних подвигiв i страждань з похвалою взиваємо до тебе:

Радуйся, бо ангельськi чини з любов’ю до спiльного життя прийняли тебе; радуйся, бо хори дiв у свiтлицi небеснi радiсно ввели тебе.

Радуйся, бо полки мученикiв пiд вiнець слави провадили тебе з пiснями радости; радуйся, бо вiд усiх жителiв небесних прийняла ти цiлування заради Господа.

Радуйся, бо нагорода твоя велика на Небесах; радуйся, бо радiсть твоя вiчна у свiтлостi святих.

Радуйся, вiд ворогiв видимих i невидимих наша заступнице; радуйся, бо радiсть, благодать i вiчну славу нам вимолюєш.

Радуйся, душевних i тiлесних недуг наших цiлителько; радуйся, спасенних благ земних i небесних подателько.

Радуйся, бо тобою вiд наглої i вiчної смерти збереженими бути ми уповаємо; радуйся, бо тобою вiчне життя здобути сподiваємося.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 13

O многостраждальна i всехвальна великомученице Варваро! Нинiшнє наше молiння прийнявши, вiд усяких хвороб душевних i тiлесних та вiд ворогiв видимих i невидимих визволи нас, i вiд вiчної муки твоїм богоприємним заступництвом охорони, щоб з тобою на землi живих довiку спiвали Боговi: Алилуя.

(Цей кондак читається тричi.
I пiсля цього знову читаються перший iкос i перший кондак).

Молитви до св. вмц. Варвари

Молитва 1-ша

Свята славна i всехвальна великомученице Христова Варваро! Зiбранi сьогоднi у храмi твоєму Божественному люди, поклоняючись i з любов’ю прикладаючись до раки з мощами Твоїми, страждання ж твої мученицькi i в них Самого Страстоположника Христа — Який дав тобi не тiльки в Нього вiрувати, але й страждати за Нього, — похвалами прославляючи, молимо тебе, вiдома за бажання нашi заступнице: моли з нами i за нас прихильного зi Свого милосердя до благань Бога, щоб милостиво почув нас, що просимо Його благiсть, i не відкинув від нас усi потрiбнi для спасiння й життя прохання, i дарував християнську кончину життя нашого, безболiсну, бездоганну i мирну, Божественних Таїн причасну; i всiм, хто на всякому мiсцi, в усякiй скорботi й напастях потребує Його милосердя й допомоги, велику Свою подав милiсть, щоб благодаттю Божою i твоїм теплим заступництвом, душею й тiлом завжди у здоров’ї перебуваючи, славили дивного у святих Своїх Бога Iзраїлевого, Який не вiддаляє допомоги Своєї вiд нас, завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Скорочена молитва

Свята великомученице Христова Варваро! Моли з нами i за нас, рабiв Божих (iмена), щоб милостиво зi Свого милосердя прихильний до благань Бог почув нас, що просимо Його благiсть, i не вiдкинув вiд нас усi потрiбнi для спасiння й життя прохання, i дарував християнську кончину життя нашого, безболiсну, бездоганну i мирну, Божественних Таїн причасну; i всiм, хто на всякому мiсцi, в усякiй скорботiй напастях потребує Його милосердя й допомоги, велику Свою подав милiсть, щоб благодаттю Божою i твоїм теплим заступництвом, душею й тiлом завжди у здоров’ї перебуваючи, славили дивного у святих Своїх Бога Iзраїлевого, Який не вiддаляє допомоги Своєї вiд нас, завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Молитва 2-га

Премудра i всехвальна свята великомученице Христова Варваро! Блаженна ти, бо надземну мудрiсть Божу не плоть i кров вiдкрили тобi, але Сам Бог Отець Небесний, Котрий тебе, заради вiри невiрним батьком полишену, вигнану i вбиту, — як Свою улюблену доньку прийняв; за тлiнну земну спадщину — нетлiння плотi дарував; труди мученицькi на спокiй Небесного Царства перемiнив; тимчасове твоє життя, смертю заради Нього перерване, прославив такою шаною, що душу серед хорiв небесних чинiв оселив, а тiло на землi, у храмi їх ангельському покладене, заповiв ангелам зберiгати цiлим, почесним i многочудодійним. Блаженна ти, з Христом Сином Божим заручена дiво; Його ж Прихильником краси твоєї бажаючи мати, усю себе стражданнями, ранами, тiла шматуванням i самої голови всiченням, як найдорожчими оздобами подбала прикрасити: i так, як вiрна дружина з головою своєю, чоловiком, — з Христом духом i тiлом з’єдналася нерозлучно, взиваючи: «Знайшла Того, Кого полюбила душа моя, утримала Його i не розлучилася з Ним». Блаженна ти, бо Святий Дух на тобi спочив, Котрим духовно про духовне навчилася мислити, усiх духiв лукавих в iдолах вiдкинула ти i, Єдиного Бога Духа пiзнавши, як iстинна поклонниця духом i iстиною поклонятися зволила, проповiдуючи: «Тройцю шаную, Єдине Божество». Оцю Святу Тройцю, що Її своїм життям i смертю сповiдувала i стражданням прославила ти, ублагай за мене, заступнице моя, щоб i я завжди троїчною чеснотою вiри, надiї й любови ту Саму Святу Тройцю вшановував(-ла). Маю бо свiтильник вiри, але не маю оливи добрих дiл: ти ж, мудра дiво, маючи свiтильник стражденної плотi, кров’ю сповнений i ранами переповнений, дай вiд оливи твоєї, щоб тим душевну мою свiчу прикрасивши, сподобився(-лася) за тобою увiйти в Чертог Небесний. Чужинець(-ка) я на землi i подорожнiй(-я), як i всi отцi мої; благ вiчних спадкоємице i блаженної поживи у Царствi Небесному причаснице, сподоби мене, як у подорожi життя — трапези Божественного частування, так i перед вiдходом зi свiту — бажаного напуття; i коли остаточно сном смерти почну засинати, торкнися тодi знеможеної плотi моєї, як колись ангел Iллi, промовляючи: пiдiймися, їж i пий — щоб укрiплений(-а) благодаттю Таїн Божественного Тiла i Крови перейшов(-ла) я, Тiєю Поживою змiцнений(-а), далекий шлях смерти аж до Гори Небесної,— i там, Кого ти через три вiкна лазнi перше вiрою в Бога Тройцю побачила, Того разом з тобою лицем до лиця нехай удостоюся бачити i славити Його нескiнченнi вiки. Амiнь.

Акафіст видано видавничим відділом нашої парафії у 2008 році. Формат: 145х215мм, 28 сторінок, 8 повноколірних сторінок, кольорова обкладинка.

Щодо придбання телефонуйте +380–67–11–909–73, +380–95–388–29–16, Віктор Сергійович Куземський, drukar@parafia.org.ua.