Спасо-Преображенська церква (васильківська група)1726 рік (перебудована 1849)
Церква у Сухолісах — тендітна і романтична. Романтики додає близька колія залізниці, що кличе у далекі мандри. Коли віє вітер і прихрамові берези вимахують зеленими рукавами, здається, церква ось-ось відірветься від землі і полине у горній Єрусалим…(далі…)
Церква Зішестя Святого Духа (васильківська група)1750 (перебудована 1840)
Для киян: будете їхати в Умань чи Одесу — не полінуйтеся трохи відхилитися за Білою Церквою від траси і завітати у Шкарівку. Для некиян пропозиція лишається в не меншій силі. Мало в Україні місць, де б давні зодчі так повноцінно використали дарований Творцем ландшафт і настільки вдало вписали в образ села образ храму.(далі…)
Воскресенська церква (васильківська (?) група)1800 рік
Рік спорудження і архітектурні форми Воскресенської церкви так і спонукають до написання детективної історії. Наприклад, про те, як агенти Павла І після виходу указу 1801 року про заборону будівництва храмів «в малоросійском вкусє» перешкодили бороданським козакам звести Дім Божий висоти до того небаченої… Або як зловісні петербурзькі архітекти тортурами примусили нещасних українських зодчих розібрати вже виведені верхи і зловтішно при цьому реготали…(далі…)
Церква св. Іоана Богослова (васильківська група)1726 рік (добудована 1884)
Довгий час услід за чотиритомником «Пам’ятки УРСР» ми вважали, що церква Іоана Богослова у Розкопанцях — найяскравіший представник українського історизму. Та все змінилося, коли стараннями та «розкопками» київського архітектора Івана Бикова відкрилася правдива історія не історичної, а, як виявилося, істинно народної наддніпрянської церкви — скромного шедевру невідомих майстрів. (далі…)
Онуфріївська церква (центральна група)1705 рік
Онуфріївська церква — вельми рідкісна одразу за кількома «пунктами».
По-перше — присвята. В Україні обмаль храмів св. Онуфрія Великого (великого аскета і подвижника Церкви ІV ст.), до того ж майже всі вони знаходяться на заході країни. Древня традиція пов’язує заснування Онуфріївських храмів із цвинтарями (через те, що святий пустельник деякий час подвизався в Акелдамі — на «землі гончаревій», купленій за тридцять юдиних срібників для поховання подорожніх). Тож скит, заснований ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря Захарієм Корниловичем на початку ХVІІІ ст., також слугував місцем упокоєння братії цієї славетної київської обителі.(далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група)1784 рік
Один з наймонументальніших храмів школи. Особливо це відчувається зблизька, коли впритул підходиш до потужних нижніх вінців, оголених часом і незавершеною реставрацією радянських часів. Очевидно, старих дубів у ХVІІІ ст. в Тулинцях не бракувало — таких великих колод ще треба пошукати. Попри прибудову до бабинця у другій половині ХІХ ст. незугарної дзвіниці, церква справляє колосальне враження. Його не псує навіть явно завелика новітня баня на наві.(далі…)
Покровська церква (васильківська група)1761 рік, дзвіниця сер. ХІХ ст.
До скромної церковці у Креничах треба їхати вузенькою вуличкою, на якій непросто розминутися із зустрічним транспортом. Та воно того варто. Попри дату спорудження храм у його творців вийшов на диво архаїчним і затишним. Невисока нава із низьким пласким склепінням і прямокутні зруби наче відсилають споглядача як мінімум у ХVІ століття. Цілком імовірно, церква і направду є реплікою якогось древнього храму. Відтак, хоч ми і віднесли чарівну креничанку до наддніпрянської школи, з таким самим правом її можна було б зарахувати і до школи поліської.(далі…)
Церква Чуда св. Архистратига Михаїла в Хонах (васильківська група)1742 рік, дзвіниця сер. ХІХ ст.
Писати про Михайлівську церкву із Підгірців без брому неможливо. А у нас його якраз і немає. Тож спробуємо без поезії, обмежившися тільки фактами.(далі…)
Георгіївська церква (центральна група)1767 рікНині в Переяславському музеї просто неба
Про давнє село найліпше висловився Тарас Григорович Шевченко: «Мені тепер здається, що й раю кращого на тім світі не буде, як ті Андруші…». Втім, його «тепер» — це в листі із заслання, а дві андрушівські сепії поета-маляра датовані 1845 роком. На одній возноситься в небо стрімкий двоверхий силует Георгіївської церкви — унікальної і загадкової.(далі…)
Троїцька церква та дзвіниця (васильківська група)1750 рік(дзвіниця нині в Переяславському музеї просто неба)
Долина Росі — справжній клондайк традиційних наддніпрянських церков. Колись ми навіть склали прочанський маршрут «Дерев’яними храмами Поросся», та жодного інтересу до нього (за винятком власних парафіян) не відчули. А дарма. Місця тут красивезні, а цікаві церкви трапляються ледь не в кожному селі.(далі…)
