Михайлівська церква (архаїчна група)1598 рік та дзвіниця ХІХ ст.
Про церкву написано багато — можливо, й забагато. Але все якось одноманітно. Тому будемо небагатослівними (все й так зрозуміло) і подаємо лишень короткі тези.
1. Стандартний для ХVІ ст. храм в силу дати народження у ХХІ ст. записали до архітектурних шедеврів.
2. Типовий для ХVІІ ст. іконостас з тих самих причин називають видатним зразком галицького сницарства та ікономалярства. Його намісний та святковий ряди виготовлено у 1655 році невідомими майстрами, апостольський ряд і дияконські двері у 1680 та 1688 — 89 рр. написав Іван Руткович. Даруйте за крамолу, але, на нашу думку, це не найкращі творіння геніального іконописця.
3. Настінні розписи 1611 р., виявлені на поч. 1990-х під час реставрації іконостасу, порівняно з іншими розписаними церквами Західної України не являють собою чогось незвичайного.
4. Так само й матеріал, з якого збудовано церкву — модрина — є хоч і рідкісним, але не унікальним в українському храмобудівництві.
Однак, як це буває у вищій математиці, сума вищенаведених тез несподівано призводить до висновку, що храм св. Архистратига Михаїла у Волі-Висоцькій — абсолютно дивовижний і неповторний зразок дерев’ного зодчества та ікономалярства України.
Усі фото
