Дмитрівська церква (центральна група)1790 рік та дзвіниця, 1814 р.
Велику і величну галицьку церкву у 2012 році безжально спотворили блискучою фольгою. Навіщо? Невже у когось Божий храм асоціюється із цукеркою?(далі…)
Церква св. Симеона Богоприємця (центральна група)1776 рік та дзвіниця, кін. ХVІІІ ст.
Дата спорудження церкви вказана на одвірку південних дверей. Нічим особливим споруда не вирізняється, а надто після останнього ремонту. Храм складено із соснових брусів і поставлено на дубові підвалини, що також є найтиповішою технікою галицького зодчества. От, либонь, і все про цю невидатну пам’ятку архітектури національного значення. (далі…)
Церква св. Параскеви (П’ятниці) (центральна група) та дзвіницяДруга пол. ХVІІ ст. (1724?)
У літературі наявні дві дати будівництва церкви: друга пол. ХVІІ ст. і 1724 рік. Обидві мають право на життя, навіть з огляду на приписуваний Івану Рутковичу із учнями іконостас (майстер помер найімовірніше 1708 року, але це не достеменно). Прототипом церкви слугував втрачений храм Крехівського монастиря, нині відновлений у цілком довільних формах.(далі…)
Святодухівська церква (архаїчна група)1502 рік (1560-ті рр.?) та дзвіниця ХVІІ ст.
Одна з найдавніших українських церков і точно найдавніша представниця галицької народної школи. Мабуть, тому вона проста і ясна, як дитяча душа.(далі…)
Дзвіниця Троїцької церкви1593 рік
«Видатна пам’ятка українського дерев’яного зодчества». Це майже уся інформація, почерпнута нами із електронних джерел. Якщо дата правдива, пам’ятка набуває всесвітнього значення. (далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група) та дзвіниця1739 рік
Рік будівництва та ім’я майстра (Теодор Брегінь) зазначені на одвірку. Григорій Логвин повідомляє, що нава і вівтар церкви складені із колотих (? — очевидно, все ж таки тесаних) дубових брусів, а бабинець — із пиляних соснових. Бабинець став таким після його розширення у 1840 році. Відтоді ніяких інших змін у вигляді церкви не відбулося — хіба гонт замінила бляха. (далі…)
Воздвиженська церкваХVІІ ст. та дзвіниця, ХVІІІ ст.
Здобувши євровікна, вагонку на стінах і ядучо-зелений колір, церква не стала кращою. Втім, це наша суб’єктивна думка. Вочевидь, о. настоятель з громадою вважають інакше. Залишилося замінити бляху на пластик — і все в ажурі. Ось тільки як бути з номером у списку пам’яток національного значення? Хіба обнулити… А для естетів лишити дзвіницю, котра на разі радує як не кольором, то гармонійними формами класичної галичанки…(далі…)
Церква свв. Козьми та Даміана (центральна група)1697 рік та дзвіниця, ХVІІІ ст.
Початком церкви стала давніша споруда, що стояла у сусідньому лісі. Невідомо, чи була вона монастирською дзвіницею або просто каплицею, але 1697 року її перенесли до села і поставили на місці спаленого татарами храму. На початку ХVІІІ ст. старий зруб доповнили ще чотирма дільницями, утворивши хрещату церкву, не типову для Золочівщини.(далі…)
Преображенська церква та дзвіниця (центральна група)1735 рік
Типова представниця галицької школи ще в радянські часи були узята до національного реєстру пам’яток. За яким принципом у 1970-тих роках робили цей серйозний вибір — нині сказати важко. Можливо, кращій долі підлиської святині прислужився о. Маркіян Шашкевич — видатний діяч галицького національного відродження, дозволений до «вжитку» навіть «совітами» як «письменник-демократ».(далі…)
Церква св. мц. Параскеви, (П’ятниці) (центральна група) та дзвіниця1715 рік
Храм у Плугові відповідає назві села — такий він міцний, врівноважений, «збитий». Врізаний в рідну землю міцно-міцно. В селі побутують легенди, що пов’язують церкву із Богданом Хмельницьким, але, певно, ідеться про її попередницю. Можливо, від Хмельниччини на обійсті лишився козацький хрест, хоча ледь видна дата, здається, також не дотягує до часів перших визвольних змагань.(далі…)
