Церква св. Параскеви (П’ятниці) (центральна група) та дзвіницяДруга пол. ХVІІ ст. (1724?)
У літературі наявні дві дати будівництва церкви: друга пол. ХVІІ ст. і 1724 рік. Обидві мають право на життя, навіть з огляду на приписуваний Івану Рутковичу із учнями іконостас (майстер помер найімовірніше 1708 року, але це не достеменно). Прототипом церкви слугував втрачений храм Крехівського монастиря, нині відновлений у цілком довільних формах.
Відомості про іконостас ширші. Більша частина апостольського ряду буцімто походить із ХVІ ст. (пишемо «буцімто», бо особисто не мали змоги розгледіти відповідні ікони). Стосовно Рутковича можна сказати, що крехівський шедевр перебуває на одному рівні із двома відомими жовківськими іконостасами (із церков Різдва Христового і Різдва Богородиці). Всі вони ренесансні за формою, але майже барокові за технікою сницарства. Безперечно, композиційним прототипом для всіх цих іконостасів послужив іконостас П’ятницької церкви у Львові. Але тільки прототипом. Новаторство крехівського іконостаса полягає в розміщенні над Царськими вратами додаткової, «неканонічної» за місцем розташування композиції Благовіщення, через що образи Моління, знамення і Розп’яття опинилися значно вище свого традиційного місця, «вибившися» із своїх власних рядів-ярусів.
В селі збереглася зворушлива легенда про якихось безумних англійців, які наприкінці ХІХ ст. за шалені гроші хотіли купити іконостас, але селяни не погодилися. Важко сказати, котра частина легенди більш неправдоподібна. Мабуть, друга. Бо нинішні спадкоємці тих селян не бачать різниці навіть між гонтом і жахливою металочерепицею, не кажучи про бароко і софрінський кітч… А от якби продали — грошей на автентичний ремонт церкви точно б вистачило! Чи ми знову фантазуємо?…
Усі фото
