Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа
Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Святодухівська церква, с. Потелич
Львівська область, Жовківський р-н, с. Потелич

Святодухівська церква (архаїчна група)
1502 рік (1560-ті рр.?) та дзвіниця ХVІІ ст.

Одна з найдавніших українських церков і точно найдавніша представниця галицької народної школи. Мабуть, тому вона проста і ясна, як дитяча душа.

Збудовано святиню на кошти сільських гончарів під давнім городищем, на місці спаленої татарами Борисоглібської церкви. (Ця назва, до речі, добре ілюструє тезу «схід і захід разом». Перших українських святих князів-страстотерпців від часів Київської Русі однаково шанували і шанують на усіх теренах розриваної ворогами України).

Характерна архаїчна ознака, присутня іще в кількох храмах «потелицького типу» — так звані «застріли» — маленькі кронштейни для укріплення заломів (див., напр., Михайлівську церкву у Волі-Висоцькій).
Своєму майже ідеальному станові церква завдячує дбайливим настоятелям і громаді. Ось дати лише найсуттєвіших ремонтів-реставрацій на її довгому віку: кін. ХVІІ ст., 1718, 1736, 1753, 1831, 1903, 1923, 1970 рр…. А остання високоякісна реставрація поч. ХХІ ст. повернула храмові усю його архаїчну красу. В такому вигляді несоромно заявитися і в ЮНЕСКО, що й сталося у червні 2013 р. Не менш цінною для світового спадку є і дзвіниця — майже ровесниця церкви. Чи багато в Україні давніших за неї? Навряд…

Та все ж найцікавіша Святодухівська церква усередині. Новий двоярусний іконостас встановлено у храмі на початку ХVІІ ст. Згодом наву розписали чудові народні майстри (три стіни протягом 1620 — 1640 рр. і четверту у ХVІІІ ст.). У 1683 році іконостас доповнився Деісусом роботи Івана Рутковича (ця ікона нині експонується у Національному музеї ім. Шептицького (Львів)).

І тут починаються прикрості… Грибок потроху нищить унікальні стінописи. Фахівці вважають, що їх треба переносити на нову основу. Однак це дуже коштовно не лише для парафіяльної церковці, а й, як стверджують деякі чиновники, для цілої України. Хоча при погляді на тисячі й тисячі сучасних неоковирних палаців, що як грибок повиростали на тілі Батьківщини, в останній тезі виникають сумніви…

«Царю Небесний, Утішителю… Прийди і вселися в нас…». І в «ощадливих» чиновників також.

Усі фото

Святодухівська церква, с. Потелич
Дзвіниця
Західні двері
Стінопис нави. Пророк Даниїл та Патріарх Яків
Стінопис нави. Успіння Богородиці
Стінопис нави. Зішестя в пекло
Стінопис нави. Фрагмент «Оплакування»
Стінопис нави. Святковий і апостольський ряди - верхня частина іконостасу. Деісус Рутковича, очевидно, з'явився пізніше.
Пройом Царських врат і намісні ікони
Намісна ікона Спасителя
Деісус Івана Рутковича. Нині в Національному музеї ім. А. Шептицького (Львів)