Місяць липень, 22-й день. Святої мироносиці і рівноапостольної Марії Магдалини, і повернення мощей святого священномученика Фоки
На вечірні
На Господи, взиваю… стихири святої, глас 8.
Миро зі сльозами несучи, Магдалина Марія досягла божественного гробу і побачила ангела у славі, який сповістив про Божественне воскресіння Життєдавця і визволення всіх. Тому вона поспішила сповістити одинадцятьох, радісно промовляючи: радійте, Христос воскрес.
Служачи Христу Богу, що був розіп’ятий заради нас, і постійним сяянням розпалюючи душу і думки, ти, всехвальна, була світлом. Його ж бачачи на хресті розіп’ятим, — дивне видіння, — промовляла ти, сльози проливаючи, — як Життя нині приймає добровільну смерть?
Святкуючи пам’ять твою, всеславна, ти бо навчалась у Христа і його повеління проповідуєш душам на спасіння, з вірою цілуємо мощей твоїх раку, Маріє, бо вони виточують невичерпну благодать і просвічення тим, хто з любов’ю до тебе прибігає, богоблаженна.
Інші стихири, святого, глас 4.
Весь віддався ти Тому, Хто заради тебе перетерпів спасительну страсть, сам себе поспішив видати на страждання кров’ю, щоб щиро благовгодити, і до Нього приліпився, отче преславний, звідси ти й прославився і збагатився чудотворінням, від Нього, премудрий, увінчаний.
Гордість беззаконних і демонське служіння ти, Фоко, сокрушив твердістю в стражданнях, Спаса всіх ясно проповідуючи, вірних помисли просвічуючи, богоблаженний, і морок ідольської суєти відганяючи чудесами твоїми і світлістю подвигів.
Як пристановище спасительне маючи тебе, Фоко преславний, ми, що бідуємо в житейських хвилях і безодні гріхів, охоплені бурею печалей, молимося до тебе з вірою: спасай твоїми молитвами від усякої недолі нас, що шануємо твою пам’ять, благаючи Чоловіколюбця Владику і Господа.
Слава… глас 6. Анатолієве (східне).
Першою побачивши Божественне воскресіння, Маріє Магдалино, першого благ Винуватця, що милосердно обожив наше єство, першою благовісницею стала ти, взиваючи до апостолів: відкиньте печаль і прийдіть побачити Христа воскреслого, Який подає світу велику милість.
І нині… богородичний або хрестобогородичний.
Коли побачила Агниця, чиста і непорочна Владичиця, Свого Агнця на древі хреснім, як Мати виголошувала і, дивуючись, взивала: Сину найсолодший, що це за видіння нове і преславне? Як зборище беззаконне віддало Тебе на суд Пилата і засудило на смерть Життя всіх? Але оспівую Твоє невимовне приниження, Слове.
На стиховні Октоїха.
Слава… глас 8.
Марія Магдалина вірно послужила Христу Богу, що волею Своєю зубожів до моєї убогости заради великого благосердя, як учениця бачила на древі розіп’ятого й у гробі закритого і, плачучи, взивала: що за дивне видіння? Той, Хто мертвих оживляє, як серед мертвих являється? Яке миро принесу Тому, Хто змінив мій демонський сморід? Які сльози проллю за Того, Хто визволив від сліз мою праматір Єву? Але, о, Царю всіх! Ти явився, як Садівник, і росою Твоїх слів зняв спеку, промовивши: іди до Моїх братів, і Благовіщення радість сповісти, бо Я йду до Отця і Бога Мого і Бога вашого, щоб подати мир і велику милість.
І нині… богородичний або хрестобогородичний.
Побачивши Тебе, Ісусе, розіп’ятого на хресті, що волею терпів страсті, Діва і Мати Твоя, Владико, взивала: горе Мені, Сину найсолодший! Як Ти неправедно терпиш рани, Лікарю, що зцілив людські немочі й від тління всіх визволив Твоїм милосердям?
Тропар святої, глас 1.
Христа, що заради нас від Діви народився, чесна Магдалина Марія наслідувала, Того оправдання і закони зберігаючи. Тому нині, святу пам’ять твою святкуючи, відпущення гріхів твоїми молитвами приймаємо.
І святого, глас 4.
І співучасником звичаїв, і спадкоємцем влади апостольської бувши, ти, богонатхненний, обрав собі діяльність на путі дослідження. Тому, правдиво навчаючи слова істини, ти й до крови трудився у вірі, священномученику Фоко; моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
На ранній
Після 1-ї і 2-ї кафизм — сідальні загальні преподобним жонам.
Полієлей. Величання: Величаємо тебе, свята рівноапостольна Маріє Магдалино, і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.
Антифон 4-го гласу: Від юности моєї…
Прокимен, глас 4: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Євангеліє від Іоана, зачало 64 (20, 11-18).
Канон Октоїха один і святих — два.
Канон святої, творіння Феофанове, глас 8.
Пісня 1
Ірмос: Воду пройшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителю й Богу нашому співаймо.
Божественними чеснотами прикрашена і світлом божественним осяяна, Маріє, твоїми молитвами просвіти моє затьмарене серце.
Освятило тебе слово Отче, явно визволивши від духів злих, і ти, ставши ученицею Його, сподобилася дарів Святого Духа.
Напоєна животворними водами із невичерпного джерела, заради милосердя Владики, що на землі явився, ти висушила потоки каламутного гріха.
Богородичний: Прославляємо Тебе, Діво Мати Творця, бо Ти примирила з Богом грішну людську природу, Богородице всенепорочна Владичице.
Інший канон святого, глас той самий.
Ірмос: Того, Хто сокрушив воїнство силою Своєю і провів Ізраїля через Червоне море, оспівуємо як Визволителя і Бога нашого, бо Він прославився.
Стоячи перед Світлом неприступним, Фоко, просвіти мої помисли і серце, щоб оспівати нині твоє страждання.
Прикрасився ти з дитинства, Фоко, маючи божественний розум, і сподобився благодаті творити знамення і відганяти злих духів, премудрий.
Будучи сповненим благодаті і маючи розум Божий, ти сподобився сили Божественного Духа, богомудрий; заради неї ти засяяв, як сонце, просвічуючи вірних.
Богородичний: Безмужно нетісно вмістила Ти в утробі Твоїй Невмістимого Бога, Богородице; Його ж завжди моли за нас, Богорадувана.
Пісня 3
Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любови Твоїй; Ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.
Полюбивши найперше благих Подателя, що наше єство обожив милосердно, ти, Маріє, наслідувала Його старанно, підкорившись Його божественним повелінням.
Ридаючи, прийшла ти до гробу Визволителя і першою сподобилася побачити Божественне Воскресіння; тому стала ти благовісницею, взиваючи: Христос воскрес, заплещіть руками.
Богородичний: Спасає мене Слово, що воплотилося із Твоєї пречистої крови, визволяючи від осудження за перше падіння заради багатства благости; Його ж постійно благай спасти паству Твою.
Інший. Ірмос: Утвердилося серце моє у Господі, піднеслася сила моя у Бозі моїм, розкрилися уста мої на ворогів моїх, звеселився спасінням Твоїм.
Святий розум ти мав змолоду, і навіть до старости і перестаріння, богоносний, Богу ти догодив, і звідси одержав славу.
Твоєї великої сили, богоносний, не стерпів демон, який був на кораблі, і втік; Христос же прославився ділами твоїми, дивний Фоко.
Хто достойно прославить твою мужність у містах, подвиги і благодіяння, дивний Фоко, мучеників прикрасо і похвало?
Богородичний: Як вища за ангелів Ти, Пречиста, прийняла в лоно Владику ангелів і всього творіння, тому Тебе вірно шануємо.
Кондак святого, глас 6: Як святитель ти, отче, приносив жертви, в кінці приніс сам себе в жертву живу, засвідчивши законно Христа Бога, укріплений ангелами, прийняв смерть; будучи з тими, що взивають до тебе, прийди, Фоко, до нас, і ніхто не буде проти нас.
Ікос: Життя небесного бажаючи, їжу земну відкидаючи, очистьмо уста і язик також, пісні і спів достойно складаючи Фоці священику, бо, ввійшовши в небесні двері, він знайшов вхід усередину і дивиться на Того, Кого бажав, ангелами славленого. Звідси і за нас може благати єдиного Милостивого, душевних недуг Цілителя, бо він муки прийняв за Нього. Оспіваймо ж його і взиваймо до нього: зглянься на нас, прийди, Фоко, до нас, і ніхто не буде проти нас.
Сідальний святої, глас 8.
Зубожілому заради великого милосердя Слову ти, Маріє Магдалино, як учениця явно й істинно послужила; бачачи ж Його, на хресті розіп’ятого й у гробі покладеного, ти ридала зі сльозами. Тому тебе з вірою шануємо і твоє святкуємо торжество, мироносице славна; моли Христа Бога, щоб Він подав прощення гріхів тим, хто з любов’ю шанує святу пам’ять твою.
Слава… святого, глас 4.
Настало, христолюбці, світле торжество, пам’ять богомудрого святителя Фоки, що радує краї землі, сяючи зорями чудес у світі, приносячи людям невичерпну благодать; моли Господа спасти рід наш.
І нині… богородичний.
Ти, Пречиста, оновила Божественним Різдвом Твоїм зітліле у пристрастях омертвіле земнородних єство, і воздвигла все від смерти до нетлінного життя. Тому Тебе достойно всі ублажаємо, Діво препрославлена, як Ти й прорікла.
Хрестобогородичний: Діво всенепорочна, Мати Христа Бога, зброя пронизала Твою пресвяту душу, коли Ти побачила волею розіп’ятого Сина Твого і Бога; Його ж, Благословенна, благаючи, не переставай дарувати нам прощення гріхів.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Без смутку покинувши думки про житейські турботи, ти послужила Тому, Хто прийшов спасти весь світ від омани.
Умиваючись сльозами, ти, Маріє, прийшла до гробу живоносного і побачила ангела, який сповістив про Воскресіння Христове.
Серце твоє непорочне в оправданнях Христових було, і Його єдиного ти, достославна, жадала, прекрасного добротою.
Богородичний: Через дрімання лінивої моєї душі напав на мене сон, Пречиста Діво, а Ти неусипною Твоєю молитвою розбуди мене до покаяння.
Інший. Ірмос: Почув я, Господи, голос Твій і убоявся, як невимовною Радою Бог превічний від Діви прийшов воплотитися; слава сходженню Твоєму, Христе, слава силі Твоїй.
Знаємо тебе, славний, як світильник, що сяє правдою, ділами і муками, і завжди просвічує серця вірних світлопромінним сяянням, і морок недуг відганяє.
Ти, Фоко, явився прекрасним добротою в муках, бо голуб Божий сів на чесну главу твою і сказав, що ти, мудрий, будеш причасником страстей Христових.
Ті, що в морі, мають у тобі, богоносний, керманича; і молитвою твоєю завжди визволяються від страшної бурі, оспівуючи Того, хто подає їм визволення спасительне заради тебе.
Богородичний: Нескверна, Чиста, очисти моє серце, осквернене гріховними помислами і беззаконнями, укріпи Твоєю до преблагого Бога молитвою.
Пісня 5
Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.
Праматір наша Єва, бачачи того, хто спокусив її словом і вигнав із раю колись, потоптаного ногами чесних жінок, що придбали силу мужів, радується з ними вічно.
Померлому й у гробі похованому, Який усім життя дає, ти, чесна Магдалино Маріє, вражена Його любов’ю, приносиш миро і проливаєш пахощі сліз твоїх.
Після Божественних страстей, після величного Спасового вознесіння, ти, як славна учениця Слова, проходиш усюди і проповідуєш чесне слово й уловлюєш, багатьох, що через невідання знаходяться в омані.
Богородичний: Спасає мене, грішного, від усяких спокус Той, Хто з великого милосердя благозволив народитися від Тебе, Діво Пречиста. Моли ж Його, щоб спастися від усякої напасти тим, що з вірою оспівують Тебе.
Інший. Ірмос: Господи Боже наш, мир подай нам; Господи Боже наш, спаси нас; Господи, крім Тебе, іншого не знаємо, ім’я Твоє прославляємо.
Як коштовний камінь, ти, преподобний, обходячи, привів людей, що служили каменю, до віри Божої, твоїми словами і чудесами.
Преподобним серед преподобних, став ти, славний, і серед мучеників світлим, дивно постраждавши, і ворога переміг, Фоко славний.
Прославили тебе ангельські воїнства, побачивши твердим у стражданнях тебе, мученику, що переміг безплотних демонів тлінним твоїм тілом, блаженний.
Богородичний: Спаси мене, що хвилююся житейськими пристрастями, Пречиста, і направ до тихого пристановища безстрастя, Богоблагодатна, помічнице всіх християн.
Пісня 6
Ірмос: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся, до Тебе бо взивав я, і почуй мене, Боже спасіння мого.
Росою твого слова, чесна Маріє, була знята спека печалі з учеників, коли ти виголосила: Христос воскрес, Життя з’явилося, Сонце ясне засяяло.
Ось твоя світлосяйна пам’ять засяяла, просвічуючи вірних, що тебе оспівують; ти темряву спокуси злих духів розганяєш, преславна Маріє.
Богородичний: Як неприступна духовна святиня, як світильник світловидий, з’явилася Ти, і як міст, що до Бога приводить тих, що сповідують Тебе Богородицею, Пренепорочна.
Інший. Ірмос: Як пророка визволив Ти із глибини пекельної, Христе Боже, так і мене від гріхів моїх визволи як Чоловіколюбець і направ життя моє, молюся.
Посланий до тебе голуб з неба сповіщає людським голосом те, що має бути: що ти, преславний Фоко, будеш пити чашу спасительну.
Після великих страждань, після невимовних болістей тіла, ти схилив твою святу главу під меч і кров’ю землю освятив.
Мертвим капищам ти, славний, не послужив і смерть перетерпів, але живеш і після смерти, заради цього тебе, Фоко, ублажаємо.
Богородичний: Той, Хто живе у вишніх, оселився у святій Твоїй утробі, з’явившись світу у плоті, подібній до нашої; заради цього Тебе, Чиста, прославляємо.
Кондак святої, глас 3: Стоячи біля хреста Спасового з багатьма іншими, преславна Маріє, і Матері Господній співстраждаючи і сльози проливаючи, це у похвалу приносила, промовляючи: що це за дивне чудо? Той, Хто тримає все творіння, благозволив страждати; слава державі Твоїй.
Ікос: Владика Христос і Цар творіння, не залишаючи небеса, зійшов, як зволив, і плоть тлінну прийняв волею. Його ж побачивши, на хресті розіп’ятого, Мати Непорочна з дівами чесними і Магдалиною Марією, стоячи перед хрестом, плакали. Та, що була там і теплу віру показала, наслідувала Христа, і гріб бачила, чекала і взивала: Ти, що постраждати зволив, слава державі Твоїй.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки єврейські в печі подолали полум’я сміливо, і на росу вогонь перемінили, взиваючи: благословенний ти, Господи Боже, повіки.
Недуги всілякі ти відігнала за допомогою Слова, Якому ти предстоїш нині і взиваєш, мироносице: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Ти одна з перших побачила Життя наше, Христа воскреслого, думаючи, що то є садівник, і взивала: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Богородичний: Зупинила Ти течію смертну, зачавши і народивши Безсмертного Бога, Чиста; Йому ж співаємо: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Інший. Ірмос: Ангел юнаків від вогню спас, і полум’я, розпалене у печі, перетворив на росу; благословенний Ти, Боже отців наших.
Пройшовши крізь полум’я, як три юнаки, ти, мученику, не опалився силою Христа, що жив у тобі незбагненно.
Ти, Фоко, розпалений у душі вогнем божественної любови, з вогнем природним з’єднався і залишився неопаленим, мудрий.
Різноманітно уражений божественними добротами, ти прийшов до Бога, до твого Подвигоположника, і прийняв від Нього вінець перемоги.
Богородичний: Визволені від усякого осудження, Діво, дивним Твоїм Різдвом, оспівуємо Тебе радісними голосами, Присноблаженна.
Пісня 8
Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Світлим було життя твоє, зорями осяяне, Магдалино, чесними діяннями, божественною проповіддю, якою ти навертала до Бога, і промінням любови до Творця, Якому з ангелами співаєш: священики, співайте, люди, прославляйте Його повіки.
Біля хреста стояла ти, дивлячись на неправедне заколення, — на Того, Хто Сам Себе віддав на смерть з невимовної милости, і, обливаючись сльозами, ти, Маріє, взивала: о, страшне диво! Як умертвляється й умирає Той, Хто смерть умертвив, будучи за природою Життям?
Богородичний: Як Божу Матір єдинодушно прославляємо Тебе, вищу за все творіння, Чиста; бо через Тебе осудження, що від Адама, знищено, і повертається людям втрачена природа, яка співає: священики, співайте, люди прославляйте Його повіки.
Інший. Ірмос: Ти покриваєш водами піднебесну Свою, огороджуєш море піском і утримуєш все; Тебе оспівує сонце, Тебе прославляє місяць, Тобі приносить пісню все творіння як Сотворителю всього повіки.
Від пелен освятив тебе Сотворитель Бог, і, досягнувши віку і міри страждань Христових, ти постраждав, і переміг сили ворожі, і як вінценосець досягнув небесних осель.
Як особливого керманича, завжди закликають тебе, мученику, ті, що плавають, і визволяються від морських бід твоїми благоприємними молитвами, мудрий і славний Фоко, оспівуючи Царя всіх, Сотворителя і Бога повіки.
Тебе, як незлобивого агнця, умертвляють вороги Господні, Фоко славний; у глибокій і чесній старості ти умертвив сповіданням Христа і твоєю сміливістю ворога злоначальника, що мечем убиває, — повіки.
Богородичний: Ти була очищенням упалого нашого тлінного єства, народивши Агнця Божого, що взяв гріхи людей заради крайнього милосердя; тому Тебе оспівуємо радісно, Діво Богородице.
Пісня 9
Ірмос: Жахнулося небо, і кінці землі здивувалися, як то — Бог явився людям тілесно, і утроба Твоя стала просторішою небес; тому Тебе, Богородице, ангелів і людей чиноначальства величають.
До божественної радості переселилася ти, в райські широкі простори, в духовні небесні оселі, де преподобних собори, де лунає чистий голос тих, що світло святкують, Маріє богоносна. Тому всі ми тебе величаємо.
Нічого ти не мала більшого на землі, ніж любов до Христа Бога, захоплена його добротою й осяяна безпосередньо від Нього посланим промінням; йдучи по Його слідах, взивала ти, всечесна: Тебе величаю, Многомилостивий.
Отримавши боготворне обоження, напоєна потоком благодаті, отримавши нагороду за болісті, і до апостольського собору приєднана, Магдалино Маріє, ученице Слова, збережи тих, хто з любов’ю шанує тебе, молитвами твоїми.
Богородичний: Як Мати Постраждалого за нас від душетлінних пристрастей визволи мене, як Милостива розірви кайдани моїх гріхів, як блага ублажи нині мою душу, озлоблену бісівськими спокусами, Діво Богородице, щоб я прославляв Тебе, всехвальна.
Інший. Ірмос: Благословенний Господь Бог Ізраїлів, що підніс ріг спасіння нашого в домі Давида — отрока Свого. Ним же відвідав нас Схід з висоти, і направив нас на путь миру.
Як небо зоряне, був ти, мученику Фоко, сяючи чудес добротами, завжди просвічуючи піднебесну і розганяючи темряву пристрастей усякого злочестя; заради цього з вірою тебе оспівуємо.
Ти йшов тісною дорогою на землі, надією на вічну красу, мученику Фоко, розширюючись у благочесті, ти всі ворожі люті підступи утіснив.
Настало нині священне торжество — чесне твоє свято, що приносить нам довершену радість. В ньому прославляються воістину твоя мужність і боріння; поминай же нас, страстотерпче і мученику.
Богородичний: Носиш Мою подобу, маючи образ Отця, Сину Мій, бо хочеш зцілити земнородних люту бридкість, — взивала Пречиста, носячи на руках Христа; Її ж прославляємо невмовкними гласами.
Світильний: Сонце незаходиме, що від Отця раніше віків засяяло, у гробі єврейське зборище запечатало, але ти, Маріє, першою побачила Воскреслого й учеників сповістила.
Слава… святого.
Святителів прикрасою, й убогих заступником був ти, богомудрий отче, і стовпом чеснот; тому поминай усіх нас, що прославляємо тебе, Фоко.
І нині…
Богородичний: Даниїл прообразував Тебе, як несічену гору, від якої відсікся камінь і зруйнував ідольські храми, Богородице Маріє.
На стиховні Октоїха.
Слава… глас 4.
З дитинства ти полюбив Господа, Фоко мудрий і всеблаженний, бо зброю хреста взяв на плечі і невпинно йшов дорогою істини, за що був улюбленцем ангелів, а бісів супротивником, і для світу став особливим молитвеником.
І нині… глас 8.
Марія Магдалина вірно послужила Христу Богу, що волею Своєю зубожів до моєї убогости заради великого благосердя, як учениця бачила на древі розіп’ятого й у гробі закритого і, плачучи, взивала: що за дивне видіння? Той, Хто мертвих оживляє, як серед мертвих являється? Яке миро принесу Тому, Хто змінив мій демонський сморід? Які сльози проллю за Того, Хто визволив від сліз мою праматір Єву? Але, о, Царю всіх! Ти явився, як Садівник, і росою Твоїх слів зняв спеку, промовивши: іди до Моїх братів, і Благовіщення радість сповісти, бо Я йду до Отця і Бога Мого і Бога вашого, щоб подати мир і велику милість.
Велике славослів’я, єктенії, і відпуст.
На літургії
Блаженні з Октоїха, і святої, пісня 3-я, на 4.
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Стих: В церквах благословляйте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Апостол до Коринф’ян, зачало 141 (1 Кор. 9, 1-12).
Алилуя, глас 1: Терплячи, потерпів перед Господом, і зважив на мене, і вислухав молитву мою.
Євангеліє від Луки, зачало 34, (8, 1-3).
Причасний: Радуйтеся, праведні…
