Проща у Черкаську область 03.10.2008 р.
Щоденник прощі від церкви Архистратига Михаїла 3 жовтня 2008 р.
| Час | Місце | Об’єкт | Примітки |
|---|---|---|---|
| 03.10.08 | |||
| 7:35 | м. Київ | від’їзд від музею | |
| 7:46 | Одеський міст | ||
| 8:32 | м. Гребінки | ||
| 8:44 | м. Біла Церква | ||
| 8:55 | р. Рось | ||
| Черкаська область | |||
| 9:38 | м. Жашків | ||
| 10:15 | м. Умань | ||
| 10:29 | Троїцький храм КП | 1750р., о. Олександр | |
| 11:37 | від’їзд | ||
| 11:39 | краєзнавчий музей | ікона „Спас у темниці» | |
| 12:40 | від’їзд | ||
| 12:45 | храм Успіня Богородиці МП | ||
| 13:01 | від’їзд | ||
| 13:12 | Миколаївський собор МП | 1812р. | |
| 13:30 | від’їзд | ||
| 13:36 | Національний дендро-логічний парк „Софіївка» | ||
| 16:30 | від’їзд | ||
| 16:52 | с. Пугачівка | Троїцька церква МП | |
| 17:10 | від’їзд | ||
| 17:25 | с. Дмитрушки | ||
| Київська область | |||
| 19:02 | м. Ставище | ||
| 19:10 | с. Антонівка | храм Різдва Богородиці КП | дерев’яна церква 1777р. |
| 19:26 | від’їзд | ||
| 21:20 | м. Київ | Одеський міст | |
Коротка анотація до ікони «Жених Церкви», що оновилася.
На іконі зображено Спасителя Господа Ісуса Христа у терновому вінку з тростю в руці. Як Бог, Він має сяючий німб навколо голови, а як чоловік зображається таким, що постраждав від мук. Має вигляд переможця, бо є переможцем смерті і диявола з його спокусами. Трость, на котрій Йому підносили губку, змочену в оцеті, є символом викуплення всіх гріхів людських, бо Господь спожив всю гіркоту мук, несправедливо покладених на Нього, як на Того, Хто взяв гріхи на Себе, щоб кожного, хто навертається до Нього, звільнити від прокляття первородного гріха і від рабства диявола, та зробити спадкоємцем вічного життя. Споживши оцету, Він промовив слова: «Звершилося», тобто все, що про Нього передрікалося, звершилося Ним , в тому числі і скасована Ним влада диявола над всякою людиною, що йде за Христом.
Цей образ Ісуса Христа також називається Женихом Церкви, бо кожна душа, яка хоче спастися, має взяти свій хрест, як сказав Господь, і піти за Ним, тим самим обручаючись Господові у вічному богоєднанні. А всі душі християнські є церквою Господньою, яка називається Невістою Христовою. Багряниця на Господі є символом страждань, а також символом царського достоїнства.
На відміну від інших образів Господніх, таких як Цар Слави, Вседержитель, Спас Нерукотворний, які відображають надприродну сторону Сина Божого, цей образ відображає Його промислительну місію щодо спасіння людського роду, підкреслюють Його людську природу, в яку Він втілився, хоча і залишають місце для Його Божественності, що відображається у Його німбі.
На іконі видно початок оновлення букв, якими означається єдиносутність Сина Божого Богові Отцеві. Це грецькі букви όώυ – Сущий. Можливо, з часом ці букви також проявляться настільки, що повністю стануть розбірливо розглядатися на іконі.
Ікона «Спас у темниці» або «Жених Церкви» із циклу «Страждання Ісуса Христа» написана невідомим художником на залізі в ХІХ ст. і є списком (копією) більш давньої ікони.
Сюжет ікони своєрідний, незвичайної інтерпретації, що ілюструє текст Євангелія:
Ікона зберігалася у запасниках Уманського краєзнавчого музею з листопада 1972 року, передана Уманським райвиконкомом серед інших предметів культу з недіючих церков Уманського району. Стан збереженості на час надходження в Уманський краєзнавчий музей у листопаді 1972 року був незадовільний: «залізо поіржавіло з обох боків, фарба в багатьох місцях подулась маленькими пухирцями, дуже потемніла».
Оновлення ікони було помічено працівниками музею 4 липня 2008 року в ході планової санітарної чистки експонатів. Процес оновлення ікони продовжується.
