Порфирій Батюк
Музичну освіту здобув у Петербурзі в музичній школі ім. Смоленського та в придворній спеціальній капелі (зі званням диригента, вчителя співу та теорії музики). Вивчав також гру на скрипці у П. Вілкомірского і постановку голосу у В. Власова в Москві.
У 1913 повернувся на Україну й розпочав музично-педагогічну працю. У 1913–1920 вчитель співу в гімназії в м. Зінькові. Видав «Музичну хрестоматію для шкіл» та збірку шкільних хорів «Червоні свята». У 1918 разом із П. Толстяковим у м. Зінькові заснували школу для диригентів сільських хорів.
У 1920–1926 викладач методики на Педагогичних курсах. У 1926–1933 викладач теорії музики та методики шкільного співу в Педагогичному технікумі в Охтирці Харківського округа. У 1933–1941 керівнмк хору в Архітектурному технікумі в Харкові.
У 1944–47 старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
У 1946–1948 керівнмк хору Київської парт. школи.
Записав і обробив багато сучасних укр. нар. пісень.
На Шевченкові тексти написав дитячі хори без супроводу «Заповіт», «Мені тринадцятий минало», «Річка» («Тече вода з-під явора») — усі 1922, романс для високого голосу з супроводом фортепіано «У гаю, гаю» (1962), мішані хори без супроводу «На могилі, на високій» і «Хай про тебе слава лине» (обидва на слова К. Яцика, 1961).