Олександр Вацек
Олександер Вацек — український та чеський хормейстер, диригент, вокальний педагог, хоровий консул від Чехії та України, обраний Міжнародним Олімпійським Хоровим Комітетом на період з 2004 до 2008 р. Член міжнародних організацій «Інтеркультур» та «IFSM», член журі 2-ї, 3-ї та 4-ї Всесвітніх Хорових Олімпіад, ведучий ательє на «Європа-кантат» (2006); член журі багатьох престижних міжнародних хорових конкурсів таких як Толоса (Іспанія), Марктобердорф (Німеччина), Ріва дель Гарда (Італія), конкурс ім. Йоганеса Брамса (Німеччина), Таллін, Естонія, Берген (Норвегія); ведучий майстер-класів в Канаді, Італії, Німеччині, Латвії, Чехії, Австрії, Угорщині, Молдові, Україні; засновник і керівник багаторазового лауреата міжнародних хорових конкурсів хорової капели «Орея» та найкращого студентського хору Чехії 2002 року «Гаудеамус» (м. Брно); володар 9-ти «Гран-прі» міжнародних хорових конкурсів у Німеччині, Швейцарії, Франції, Чехії, Словенії, Іспанії. Лауреат премії ім. І. Огієнка (1996), занесений до Британської Енциклопедії «Who is who» (2003), заслужений діяч мистецтв України.
Олександр Вацек народився 1955 року в українському місті Вінниця у родині лікарів.
Мати — Галина Олександрівна — акушер-гінекологог вищої категорії, кандидат наук, викладала в медінституті, грала на акордеоні, співала.
Батько — Олександр Іванович, хірург, лікар-терапевт. Помер у 1986 р. Мав приємний тенор, грав майже на всіх музичних інструментах, танцював в Ансамблі танцю медінституту.
1972–1976 О. Вацек навчався на музичному факультеті вінницького педагогічного університету.
1976–1977 — служба в армії.
1978–1982 — навчання на факультеті диригування в академії імені проф. А. Нежданової в Одесі. По закінченні отримав диплом диригента і викладача хорових дисциплін (сольфеджіо, вокалу, читання партитур, хорознавства).
1977–1980 — викладач диригування в педагогічному коледжі (Бердичів) та педінституті (Вінниця).
1980–1984 — працював спочатку хормейстером, а потім головним хормейстером і диригентом хору, оркестру Поліського ансамблю пісні й танцю «Льонок» при Житомирській обласній філармонії.
З 1984 р. — викладач і керівник студентського хору Житомирського музичного училища ім. В. Косенка.
1986 року в Житомирі на базі музичного училища та Місцевого Будинку Культури Олександр Вацек при підтримці Обласного Музичного Товариства створив міську хорову капелу «Орея», яка налічувала до 80 співаків (зараз це камерний хор — 32 артисти).
«Орея» під керівництвом Олександра Олександровича досягла неабияких творчих успіхів:
- 9 «Гран-прі» на міжнародних хорових конкурсах;
- більше 20-ти перших місць та спеціальних призів;
- взяла участь більше ніж у 30-ти міжнародних хорових конкурсах і фестивалях;
- практично на кожному з них капела перемагала чи отримувала спеціальний приз;
- більше 2000 концертів «Орея» з О. Вацеком дала в Україні, Польщі, Чехії, Угорщині, Болгарії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, Нідерландах, Франції, Англії та багатьох інших країнах світу (в самій Україні тільки у 2011 р. дано більше 50 концертів).
1990 року Олександр Вацек як переможець 1-го Всеукраїнського конкурсу ім. М. Леонтовича був запрошений до м. Талліна (Естонія) на фестиваль «Bridges of Songs», де між 25 диригентами з усього світу представляв Україну і керував хором у 15000 співаків зі США, Данії, Швейцарії та всіх країн колишнього СРСР.
Пізніше, у 1991, разом з 7-ма найкращими диригентами фестивалю, отримав особисте запрошення від Президента Асоціації американських хорів — Джона Вільямса на Національний Хоровий Симпозіум США (м. Фенікс, штат Арізона).
У березні 1993 року О. Вацек отримав запрошення до Едмонтону (Канада), де три тижні проводив майстер–класи з українськими, швейцарськими та канадськими хорами, розучив з ними спеціальну програму, яка була репрезентована на заключному «Гала-концерті» (за оцінками музичних критиків «такого концерту не доводилося чути 25 років!»), також проводив семінари, консультації, давав індивідуальні уроки з постановки голосу.
1990 року Олександру Вацеку надано звання заслуженого діяча культури України.
1994 року — отримав почесне звання заслуженого діяча мистецтв України.
1996 року — став лауреатом Державної премії ім. І. Огієнка.
З 1996 до 2003 Олександр Вацек разом з родиною переїхав до Чехії.
У вересні 1996 року О. Вацек виграв конкурс на місце диригента і викладача диригування в університеті ім. Г. Масарика м. Брно, Чехія.
Цього ж 1996 року створив студентський хор «Gaudeamus», який 1999 року в конкурсі з 3-ма іншими хорами, виборов почесний статус «Університетського хору» з отриманням відповідної дотації.
2002 року «Гаудеамус» за рішенням художньої Ради та почесного Журі стає кращим студентським хором Чехії.
З 1999 р. Олександр Вацек — член журі багатьох міжнародних реномованих конкурсів таких як: Tolosa (Spain), Marktoberdorf (Germany), Wernigerode (Germany), Riva del Garda (Italy), Maribor (Slovenia), Svitavy, Brno (Czechia), Artek (Ukraine), etc.
З 2002 р. Вацека обирають членом IFCM (Міжнародна Федерація Хорової Музики).
Після багаторазових запрошень на міжнародні хорові конкурси як члена журі та ведучого майстер-класів, автоматично стає членом організації «Intercultur« (яка проводить хорові конкурси по цілому світі і є організатором Світової Хорової Олімпіади).
2002 — член журі 2-ї Всесвітньої Хорової Олімпіади (Bussan, South Korea).
2004 — 3-ї Всесвітньої Хорової Олімпіади (Bremen, Germany).
2006 — 4-ї Всесвітньої Хорової Олімпіади (Xiamеn, China).
2003 року ім’я Олександра Вацека занесено до Британської енциклопедії «Who is Who».
З 2006 року — міжнародними експертами обраний членом Музичної Комісії «Європа Кантат» як представник від Східної Європи.
2007 року запрошений членом журі до Словенії (м. Марібор).
Журі в Німеччині (Марктобердорф) — 2003, у Толсі — 2004, 2005.
Майстер-класи у Австрії, Чехії, Італії — 2006/7/8, Угорщині (з 3-ма найкращими хорами світу Cantemus, Pro musica, квітень 2011), Молдові (муз. академія), Одессі (муз. академія), Норвегії (конкурс Е. Ґріґа, 2011) та ще багато чого…
Далі дивіться на www.oreya.org.
2011 — Гран-прі в Толосі (Іспанія) та 3 перших місця. Уперше хор зайняв і Гран-прі від журі, і Приз публіки — 99% слухачів віддали перевагу українському хорові, плюс 2 перших місця в «Поліфонії» та «Фольклорі».
22.4.2012 «Орея» буде змагатися з 5-ма найкращими хорами світу за Гран-прі Європи.
Маестро Вацек — не з тих, хто, досягши успіху, відійде убік для короткочасного спочивання на лаврах. Нині — це розкіш, що її не можна собі дозволити. Он, каже, організатори Євро-Американського конкурсу в Толосі: хочеш виступати — вчи їхній матеріал. І «Орея» вчить, аби вчергове довести колегам з усього світу, що її музика божественна. Рік-два тому, зізнається Олександр Вацек, із ним поруч намагався оселитися страх того, що те, що він робить, нікому не потрібне. Не хапає, мовляв, за душу.
Олександр Вацек, заслужений діяч мистецтв України, керівник хорової капели «Орея»: «Дуже переживав, звісно… Гайки закручував, правда, якість робив краще. Обирав більш характерний матеріал, більш виразний. І таким чином, куди б ми не приїжджали, всюди нас розуміли. Іноді, буває, мало не в хліву виступали, холод страшний, мороз, люди одягнуті, а ми бистренько роздягаємось, вискакуємо, але співаємо. А потім голова колгоспу каже, що вперше у житті бачив, щоб публіка стояла мовчки. Мовчали навіть діти. Ось таким чином і знаходили контакт».
Голоси цієї капели дивним чином впливають на слухачів: вони змушують мурах бігати по тілу, ноги — підгинатися, голоси — тремтіти. Вони вимикають на відстані мобільні телефони і вмикають на «турбо» людські емоції. Глядач ловить себе на думці, що з нетерпінням чекатиме наступного березня, коли своїм теплом та оплесками зможе зігріти, можливо, стомлені, можливо, застуджені, але неодмінно з посмішками таланти «Ореї» — зіркової команди зірок, що її, лише йому відомими способами, вдається зберегти у сьогоднішній час видатному Маестро Олександру Вацеку.
Олександр Вацек, заслужений діяч мистецтв України, керівник хорової капели «Орея»: «Ось так воно якось і вийшло, що спочатку все трималося на цікавості репертуару, на ентузіазмі. Але потім прийшли до того, що потрібно їздити за кордон, бо тут було не прокормитися. От коли вже щось заробили, то тоді можна і за якість говорити. Головне, артисти бачать реакцію, що я не просто самодур, який вимагає для себе кайфу. А так… Попрацювали, приїхали, виступили, бачимо реакцію. Були у Луцьку, у Львові — фантастика! Десь 11-го числа плануємо поїхати до Кіровограду. Якщо буде гарна акустика, така, як у Бердичеві, то чому б і не поїхати. Реакція людей на нас хороша».
