Левко Лепкий
Левко Лепкий — композитор і письменник, талановитий журналіст і художник, командир кінноти Українських січових стрільців, один із засновників видавництва «Червона Калина», найбільш відомий як автор широкопопулярних стрілецьких пісень.
Народився 7 грудня 1888 року в с. Поручині Бережанського повіту на Тернопільщині в сім’ї священика Сильвестра Лепкого та Домни з Глібовицьких.
Після закінчення Бережанської гімназії вчився на теологічному факультеті Львівського університету, а потім перейшов на юридичний.
Із весни 1921 року був командиром української кавалерії. Усю війну прослужив у стрільцях і тільки після її закінчення повернувся до Львова, де брав активну участь у молодому літературно-мистецькому русі. Л. Лепкий був директором видавництва «Червона Калина», співпрацював у музичному видавництві «Сурма», редагував сатиричний журнал «Будяк», а пізніше «Зиз».
Вірші, оповідання, фейлетони, літературно-критичні статті, статті з історії січового стрілецтва, мемуари Л. Лепкого знаходимо в альманахах, журналах та газетах «Шляхи», «Нові шляхи», «Митуса», «Вісті з лугу», «Тризуб» та «Календарі «Червоної Калини».
У 1922 р. у Львові вийшла сценічна картина Л. Лепкого «Сон Івасика» з нотним додатком. Це п’єса для дітей про стрілецьке життя.
Найбільше славу здобув Левко Лепкий знаменитими «Журавлями». Коли б Л. Лепкий разом із братом Богданом не написали більше нічого, крім цієї пісні, то цього вистачило б, щоб їхні імена були навічно вписані золотими буквами в історію української музичної культури. Музику до вірша Л. Лепкий склав у 1914 році. Народилася ця пісня, як і пісні стрілецької теми, з великої любові до українського народу.
Помер Левко Лепкий у США в місті Трентон, недалеко від Нью-Йорка, 28 жовтня 1971 року.
