Як правильно постувати
У Православній Церкві піст є загальним правилом, тобто його встановлено не для окремих, особливо ревних християн, а ДЛЯ ВСІХ: і монахів, і мирян, і царів, і жебраків, і дорослих, і дітей. Він не є насильством, неприємним обов’язком чи покаранням — до нього треба ставитися як до рятувального засобу, необхідних ліків для кожної людської душі.
Преподобного Амвросія якось спитали: «Чи не все одно Богові, що ми їмо?». Він пояснив: «Не їжа важлива, а заповідь. Адама вигнано було з раю не за ненажерливість, а за те, що він лише скуштував заборонене». Гріх полягав у порушенні заповіді Божої заради власної волі, пожадання черева. І піст якраз помагає перемогти владу «черева» (тобто плоті).
«Розум посника, — говорить прп. Іоан Ліствичник, — молиться тверезо, а розум нестриманого сповнений нечистих марень».
«Тому що ми не постили, нас вигнано з раю. Чинімо отже піст, щоб до раю знову повернутися!» /свт. Василій Великий/.
«Встановлено, щоб дні постів були днями плачу й скорботи для умилостивлення Бога за гріхи кожної людини», щоб ми постували «усі — зі страхом і трепетом, приносячи щоденно моління за тих, що грішать» (з Апостольських Постанов про Великий Піст, кн. 5, гл. 1).
Перш за все постові дні всього року — це середа і п’ятниця кожного тижня. Їх встановлено в пам’ять віддання Спасителя на страждання і смерть (середа) і в пам’ять Його Хресної смерті (п’ятниця).
Ці дні для вірних Христу незабутні і святі. Дорослі й відносно здорові люди в середу й п’ятницю не споживають навіть риби та олії (не кажучи вже про скоромну їжу: м’ясо, яйця та молочні продукти). Крім цього у дні посту християни утримуються від подружніх стосунків, розваг, багатослів’я, святкувань та пісень, особливо ж від осуду, гніву та інших пристрастей. Більше, ніж звичайно, спонукають себе до молитви, читання Святого Письма та повчань святих Отців — тобто дають розраду та їжу нашому духові, душі.
Дні посту — це час рясного виявлення милосердя, примирення з усіма, прощення. У мирі серця, молитві й пості людина осягає найвищий сенс життя, торкається серцем Царства Божого… За словом Спасителя, тільки молитвою і постом ми можемо вигнати духа зла (Мф. 17:21; Мк. 9:29).
Тривалі пости, встановлені Церквою (дати подано за новим стилем)
- Великий піст, або Св. Чотиридесятниця. Починається за сім тижнів перед Пасхою: до шести тижнів суворого посту приєднано ще один — Страсний тиждень — на спомин страждань Христа Спасителя.
- Різдвяний піст, що підготовляє вірних до зустрічі великого свята Різдва Христового (7 січня). Триває з 28 листопада (дня св. апостола Пилипа, тому цей піст називають ще Пилипівкою) по 6 січня включно. Піст 40-денний.
- Успенський піст, або Спасівка, перед святом Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня). Триває два тижні, з 14 серпня по 27 серпня включно.
- Апостольський, або Петрівський піст (Петрівка), перед святом первоверховних апостолів Петра і Павла (12 липня), встановлений на честь їхнього апостольського подвигу. Починається через тиждень після дня Святої Тройці і триває по 11 липня включно. Тривалість посту залежить від того, коли (раніше чи пізніше) святкується Пасха.
Одноденні пости
- Святвечір, навечір’я Різдва Христового — день перед Різдвом Христовим, 6 січня. Звичай не їсти до першої зірки.
- У Навечір’я Богоявлення (Йорданський Святвечір) — день перед Хрещенням Господнім, 18 січня.
- У день Усікновення глави Іоана Предтечі, 11 вересня.
- У день Воздвиження Хреста Господнього, 27 вересня.
З благословення священика побожні християни постують також у дні народних лихоліть, за уздоровлення ближнього, у вирішальні моменти життя тощо.
Слід пам’ятати, що від найсуворішого посту не буде ніякої користі, якщо його супроводжуватиме гординя та осудження ближніх.
Загальницями названо тижні, коли посту немає:
- Святки — з 7 по 18 січня;
- Митаря і фарисея — за два тижні до Великого Посту;
- Сирний — тиждень перед Великим Постом (вживають усе, крім м’яса);
- Світлий — тиждень після Великодня;
- Троїцький — тиждень після Тройці.
«Піст — це відсічення того, що усолоджує смак, загашення тілесного розпалення, викорінення злих думок, звільнення від сонних марень, чистота молитви, світло душі, сторож розуму, визволення від сліпоти, двері покаяння, радісний жаль, здоров’я тіла, відпущення гріхів, райські двері й радість»
(прп. Іоан Ліствичник).«Якщо ми постимо, стримуючись тільки від поживи, то по сорока днях минає і піст. А якщо стримуємося від гріхів, то хоча піст мине, однак він ще далі триватиме, і з нього матимемо постійну користь. І ще перед Небесним Царством він принесе нам немало духовних благ»
(свт. Іоан Золотоустий).«Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися!.. Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і з’їдаємо братів?.. Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу»
(свт. Іоан Золотоустий).«Піст заносить молитву до неба, стає для неї крилами до лету вгору. Піст — матір здоров’я, вихователь молоді, окраса старців, добрий супутник, вірний друг дому для подружжя»
(свт. Василій Великий).«Сам Христос подвигом стриманості переміг ворога і дав нам у ньому зброю поборювати його»
(свт. Іоан Золотоустий).«У пості перебуває страх Божий, а плоди його — святість, непорочність, довіра до Бога, Небесне Царство, життя вічне»
(свт. Іоан Золотоустий).«Приймімо піст, як дорогоцінний дар, святий скарб, зображення істини, початок благочестя, основу духовної науки, умертвлення пристрастей, прогнання гріха, бич пороків, сподвижника непорочності, губителя демонів»
(свт. Іоан Золотоустий).
