«Наша Парафія»

Тропар, глас 8

Благодать уст твоїх, засяявши, як світло вогню, осві­тила увесь світ, не скарби сріблолюбства світові здобу­ла, а показала нам висоту смиренноудрости; отче Іоане Золотоустий, що навчаєш словами своїми, моли Сло­во, Христа Бога, спасти душі наші.

Кондак, глас 6

Іоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний! Ти Божу благодать з небес прийняв і своїми устами навчаєш усіх поклонятися Єдиному в Тройці Богові. Достойно величаємо тебе, ти-бо наставник, що Боже­ственне являє.

Акафіст

Кондак 1

Вибраний вождю Церкви Христової, золотослівний учителю Іоане! Від юності чеснотами ти прикрасився, добре потрудився, і за ім’я Христове гоніння перетер­пів, життя у вигнані закінчив: цього ради на небесах особливо прославлений, мудрий чину Церковного упо­ряднику. Тому і ми в умилінні вшановуємо тебе, взи­ваючи:

Радуйся, святителю великий Іоане Золотоустий.

Ікос 1

Ангельський образ маючи, у тілі як безтілесний ти жив, Іоане; бо на спасіння братії багато потрудився, ділами добрими Отця Небесного прославив. Тому до тебе взиваємо:

Радуйся, Церкви Православної прикрасо; радуйся, батьків вельможних дитина благословенна.

Радуйся, бо з дитинства від матері твоєї любов’ю до слова Божого ти напоєний; радуйся, бо від юності ро­зум ярму Христовому ти покорив.

Радуйся, що Богові старанно ти послужив; радуйся вселенський учителю.

Радуйся, християн усіх часів у молитвах наставни­ку; радуйся, життя чернечого в Царгороді обновите­лю.

Радуйся, готів і скіфів просвітителю; радуйся, Богом зміцнений правди ревнителю.

Радуйся, бо ввійшов ти у радість Господа твого; ра­дуйся, ревний за нас заступнику.

Радуйся, святителю великий Іоане Золотоустий.

Кондак 2

Бачив Христос чисте життя твоїх батьків, Секунда й Анфу­си, і зволив прославити їх, і на втіху дарував їм тебе, Іоане; щоби вірні, які чесноти твої поминають, ве­личали подружжя праведне, що виростило тебе, і його наслідуючи, співали Богові: Алилуя.

Ікос 2

Маючи розум, удосконалений навчанням, а серце — у благочесті з дитинства виховане, був ти, Іоане, радістю та втіхою матері твоїй, коли втратила чоловіка свого і дочку. Тому приносимо тобі такі похвали:

Радуйся, дітям зірко доброчесності; радуйся, Анге­ла-Охоронителя втіхо.

Радуйся, бо його ніколи ти не засмутив; радуйся, близьких улюбленцю.

Радуйся, бо успіхами в навчанні мудреців світу цьо­го ти здивував; радуйся, бо ще учнем ти Анфімія-бого­хульника посоромив і врозумив.

Радуйся, бо гіркі сльози пригнічених у судах по­бачив; радуйся, бо від тих, що чинили без­законня, ухилявся ти.

Радуйся, бо шлях спасенної незлобливості ти знайшов; радуйся, бо по кончині матері ти в пустині усамітнився.

Радуйся, бо ревно Богові ти молився там за спочилих батьків; радуйся, бо нині вони з Владичицею і святи­ми радіють, а люди на землі хвалять і величають їх.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 3

Ти сили надбав, Іоане, в пусині щоби словом і ділом, як однойменний тобі Предте­ча, трудитися задля Христа. Там бо пристрасті плотські посто́м умертвив, мо­литвою дух окрилив і, наче воїн, у повну Божу зброю вдягнувся проти влади піднебесного князя, з упованням співаючи Богові Кріпкому: Алилуя.

Ікос 3

Одягнувши волосяницю і поясом шкіряним підперезав­шись, Хрестителя Христового ревнителю, їв ти траву, Іоане, в пустині та вийшов із неї мужем, сповненим сили. Тому співаємо тобі:

Радуйся, бо стриманістю до Іллі пророка ти уподо­бився; радуйся, убогості Христової наслідувачу.

Радуйся, бо цнотливістю ти виснаження плоті зміцнив; радуйся, що богомисленням зневіру відігнав.

Радуйся, бо пам’яттю про всевідання Боже ти серце непорочним зберіг; радуйся, бо чуванням підступи бі­сівські посоромив.

Радуйся, бо ти сам спокуси переміг та інших пізні­ше того навчив; радуйся, тих, хто в духовному діянні подвизається, мудрий укріпителю.

Радуйся, бо друга твого Федора ти від падіння гріхов­ного стримав; радуйся, бо друга твого Василія ти утвердив у служінні.

Радуйся, до тихого пристановища вказівнику для вигнаних світом; радуйся, чернечого життя захиснику.
Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 4

Нову бурю спокус ти переміг, Іоане, поселившись один у печері, та через хворобу вийшов з пустині в Антиохію. Святий Мелетій висвятив тебе в диякони, і ревно віддав ти себе піклуванню про бідних. Бачачи це, вірні радісно заспівали Богові: Алилуя.

Ікос 4

Почувши, як вірні хвалили тебе, святий Флавіан належно удостоїв тебе, Іоане, благодаті священства. Тому антіохійці звеселилися, і труди твої праведно вшановуючи, так тебе величали:

Радуйся, бо всяку турботу про себе ти відкинув; ра­дуйся, убогим покрове.

Радуйся, убогим тепле пристановище; радуйся, скорбот утамування.

Радуйся, бо ти засмучуєшся невіглаством людським; радуйся, дівственного життя солодкоголосий прославителю.

Радуйся, бо багатьох юдеїв ти просвітив; радуйся, бо тим, хто шукав спасіння, ти праве вчення пояснив.

Радуйся, бо життям своїм цього вчення ти не посо­ромив; радуйся, благочестя світильнику.

Радуйся, бо жив, як апостоли; радуйся, бо по-правді дано було тобі пастирське піклування про душі.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 5

Божою кров’ю од вічної смерті викуплених обе­рігаючи, коли сан священичий прийняв ти, Іоане, діло благовісника, пильнуючи, добре ти зверши́в, викрива­ючи, забороняючи, благаючи з усяким довготерпін­ням і настановами, співаючи Богові: Алилуя.

Ікос 5

Бачачи безлад у місті й через це сумуючи, спокою не знав ти, Іоане, бо невірних благовістям просвічував ти, а вірних таїнствами церковними освячував і тайнам віри навчав, заслужено здобувши ім’я Золотоустого, і чув від усіх:

Радуйся, пастирю добрий; радуйся, бо святим Хре­щенням багатьох дітей Церкви Христової ти породив.

Радуйся, бо помазанням мира печать дару Духа Святого ти їм дарував; радуйся, найсвятішої Трапези розчулений предстоятелю.

Радуйся, бо їжею нетління дітей своїх ти годував; ра­дуйся, бо покаянням серця очищував.

Радуйся, бо подружжя ти поєднуєш у Господі; ра­дуйся, бо помазанням єлею зціляєш.

Радуйся, слова Божого правдивий тлумачу; радуй­ся, єресей могутній викривачу.

Радуйся, глибокий колодязю істинного богослів’я; бо здобував ти серця пастви, любові до тебе сповненої.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 6

Коли збурені антиохійці поскидали статуї імператора і з жахом очікували від нього страшної кари, став ти, Іоане, великим учителем покаяння, наставляючи городян молитвою, постом і виправленням життя привернути до себе милосердя Боже, щоб чистим серцем співати Богові: Алилуя.

Ікос 6

Засяяла Антиохія радістю, коли за словом твоїм беззаконня свої оплакавши, цареве прощення отри­мала. Проте скорботою затьмарилася невдовзі, з то­бою розлучаючись, Іоане, коли довелося тобі стати архієпископом Царгороду. Тому до тебе взиваємо:

Радуйся, бо, як Ісая, скорботами міста отчого ти болів; радуйся, бо, наче Єремія, лиху вдачу людську ти оплакав.

Радуйся, бо, як Єзекиїль, беззаконників до навер­нення ти призивав; радуйся, блискавко, що гординю скинула.

Радуйся, громе, бо тих, які беззаконно жили, ти устрашав; радуйся, користолюбства викривачу.

Радуйся, бо згубність марнославства ти показав; радуйся, ганебного еллінського багатобожжя посоромлювачу.

Радуйся, збентежених сердець умиротворювачу; ра­дуйся сподвижнику пра­ведного старця — єпископа Флавіана.

Радуйся, бо царських наглядачів ти з пустельниками на милість схилив; радуйся, бо ти рівний Йоні, що Ніневію спас.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 7

Бажаючи церкву Царгородську, як невісту Христо­ву, гідно прикрасити, ти все прекрасно впорядкував, Іо­ане. Бо всенічними бдіннями від зборищ аріанських вірних відвернув і чин Божественної літургії мудро ти склав, наче миро запашне, виточивши молитви; ними ж наставлені, за тебе співаємо Богові: Алилуя.

Ікос 7

Нове знамення милості Божої сталося заради тебе, свя­тителю: твоїми бо молитвами віряни всіх часів, що з Богом спілкуються, спасенну мудрість отримують. Прийми ж від нас такі похвали:

Радуйся, бо, як Давид, словами молитви Церкву Божу ти збагатив; радуйся, бо, наче брат Божий Яків, чин Божественної літургії ти написав.

Радуйся, бо в цьому Василія Великого ти наслідував; радуйся, Духа Святого вмістилище.

Радуйся, тобою бо Дух Святий написав спасенні слова; радуйся, бо молитва́ми твоїми, зі сну проки­нувшись, Отцеві подяку приносимо.

Радуйся, бо твоїми словами, йдучи до сну, від Духа Святого прощення гріхів просимо; радуйся, бо устами твоїми Сина Божого благаємо, щоб не в суд було нам причащення Божественних Таїн.

Радуйся, служителю Божий, що принижених на Вечерю Христову кличеш; радуйся, проповіднику Розіп’ятого на хресті за життя світу і спасіння.

Радуйся, бо, наче в ризи позолочені, у слова твої тайни віри зодягнулися; радуйся, піснетворче і красномовцю дивовижний.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 8

Мандрівник у юдолі земній, показав ти жит­тям у царському місті взірець сми­рення, стриманості й чистоти, Іоане, там бо чернечі обителі обновив і дав устави життя монастирського дівам непорочним; від них же, наче фіміам ароматний, вознеслася до Бога пісня велична: Алилуя.

Ікос 8

Усією душею для Христа працюючи, ти людям до­годжати не схотів, Іоане. Бо припинивши влаштування бенкетів для знаті, ти примножив трапези вбогим, і створивши для подорожніх пристановища та безплатні лікарні для недужих, навчив нас співати тобі:

Радуйся, Миколаєві, святителю Мирлікійському спів­ревнителю; радуйся, бо смиренням здобув високе.

Радуйся, бо придбав ти вбогістю багатство; радуйся, бо цими чеснотами був ти взірцем для ченців.

Радуйся, голодних годувальнику; радуйся, бо, як Авраам, подорожніх приймав.

Радуйся, безпритульних сиріт пристановище; ра­дуйся, безпомічних старців і стариць піклувальнику.

Радуйся, бо достатки свої бідним роздав; радуйся, бо кожному в горі, наче ангел-утішитель, ти був.

Радуйся, бо руки багатіїв на благодіяння ти відкри­вав; радуйся, бо глибина милосердя твого Матір Божу радувала.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 9

Усякий народ спасти бажаючи, проповідники Євангелія до скіфів, праотців наших, послали тебе, Іо­ане, із Костянтинового міста, в якому ти храм на честь апостола Павла́ збудував готам, щоб і вони, єресь арієву відкинувши, православними вустами співали Бо­гові: Алилуя.

Ікос 9

Красномовців православних до невірних пославши, ти сам, Іо­ане, пішов до Асійських церко́в і, відвідуючи їх, недбалих викривав, а старан­них схвалював, дбайливо все влаштуючи. Тому прославляємо тебе:

Радуйся, православ’я світило; радуйся, пастирю до­брий, що про заблудлих овець попіклувався.

Радуйся, бо в землі скіфській сьогодні ім’я твоє про­славляємо; радуйся, бо на честь твою Божі церкви тут будуємо.

Радуйся, служіння апостольського причаснику; ра­дуйся, що за словом апостола Петра отару Божу пас.

Радуйся, бо не з примусу, а добровільно заради Бога їх відвідував; радуйся, хабарництва твердий викорінювачу.

Радуйся, правил церковних справедливий охоронцю; радуйся, бо праведно вигнав лінивих рабів.

Радуйся, бо тих, що на благо трудилися, ти похвалив і зміцнив; радуйся, ви́пробуваний управителю Церкви.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 10

Спасінню пастви твоєї ти служити не перестав, Іо­ане, вернувшись з Асії в Царгород. Коли богобоязно по­чав викривати нечестиве життя цариці та знаті — скорботи численні перетерпів; бо коли ти викрив їх, не змогли відкрито загородити праведні уста твої й та­ємно підступи сплітали, щоб погубити тебе, ти ж до Бога чисто взивав: Алилуя.

Ікос 10

Стіною став ти для невинно гнаних ченців, Іоане: через це привселюдно виявилася злоба велика, яку вороги про­ти тебе мали. Бо підлесливий Феофіл із царицею нече­стиво на соборі обмовили тебе та позбавили влади, не згадавши трудів твоїх на благо вітчизни. А ми, вдячно згадуючи ці труди твої, промовляємо:

Радуйся, бо дивовижну любов до вітчизни ти по­казав; радуйся, Царгорода від варварського нашестя визволителю.

Радуйся, грізного вождя готського Гаїни усмирите­лю; радуйся, милостей древніх, що Церкві царі дарували, захиснику.

Радуйся, бо Євтропію владному притулок церков­ний ти відібрати не допустив; радуйся, бо в цьому ж притулкові того ж Євтропія гнаного спас.

Радуйся, бо кривду собору беззаконного заради захисту нітрійських ченців смиренно перетерпів; ра­дуйся, бо слово Писання «любов довготерпить» на тобі справдилося.

Радуйся, бо ангелам за тебе заступатися ти заборо­нив; радуйся, що меча проти ворогів не підняв.

Радуйся, бо владі покорився й тому добровіль­но в руки воїнів ти себе віддав; радуйся, бо з рідного краю за правду вигнаний.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 11

На радісний спів змінився невдовзі плач пастви твоєї, звитяжний страждальцю: бо як у вигнання тебе вели, раптово грім загримів, заблищала блискавка і з шумом вітру земля затряслася. Бачачи це, цариця розкаялася і з честю вернула тебе, що смиренно Бо­гові співав: Алилуя.

Ікос 11

Світильнику ясний православ’я, сильно зненавиді­ла тебе цариця невдовзі, коли ти викрив її, що статую свою біля храму поставила; через це вдруге засуджений, у Ку­кузі, селі глухому, ув’язнений був ти, Іоане. Прийми ж від нас такі похвали:

Радуйся, бо за словом Єремії від юності ти Боже ярмо підіймав; радуйся, бо за словом Христовим руку трудів на рало духовне поклав.

Радуйся, бо до кінця ти назад не озирався; радуй­ся, бо проти цариці нечестивої ти виступив.

Радуйся, бо вона зненавиділа тебе, як Іродіада Хрестителя; радуйся, бо від убивць невидимо тебе ангел урятував.

Радуйся, в оселі своїй любов’ю пастви твоєї бережений; радуйся, посіпаками неправедних суддів принижений.

Радуйся, бо в засла́ння зі смиренням без нарікань ішов; радуйся, вірними оплаканий.

Радуйся, за Господа розіп’ятого покритий ранами і зганьблений; радуйся, бо мученики з Предтечею на небесах терпінню твоєму раділи.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 12

Благодать Божа й у вигнанні берегла тебе, Іоане, там бо, як Павло святий в ув’язненні, фінікійцям і персам Євангеліє благовістив ти, посланнями вірних утішаючи. І так ти Церкву пас аж до дня, коли золоті уста твої промовили слова останні: «Слава Богу за все!» А душу твою на небеса перенесли святі ангели, що переможно викликували: Алилуя.

Ікос 12

Співаючи радісно, вірні перенесли чесні мощі твої, Іоане, у Царгород. Звідти слава твоя пройшла до кінців землі й обійшла вселенну, навчаючи всіх співати тобі:

Радуйся, мандрівнику, що у вітчизну небесну ввійшов; радуйся, молитвою усіх церков проваджений.

Радуйся, бо на шляху в дальній Піфіунт у Команах біг скінчив; радуйся, бо кончину тобі предрік священомученик Василіск.

Радуйся, бо від нього ти почув: «Брате, завтра будемо разом»; радуйся, бо тління не торкнулося кісток твоїх.

Радуйся, бо на них у храмі Жертва Безкровна нині возноситься; радуйся, мешканцю небесних висот, осяяний невечірнім світлом.

Радуйся, бо зі святими Василієм Великим і Григо­рієм Богословом ти з’явився і прославляти тебе разом з ними усіх навчив; радуйся, славо Церкви вселен­ської.

Радуйся, святителю великий, Іоане Золотоустий.

Кондак 13

О святителю великий Іоане Золотоустий! Зглянься з небесних висот на нас, додолу скинутих, і прийми наше хваління оце, що від любові приносимо. Ублагай Господа Бога, щоб вилив на нас благодать Свою, що немічних вилікує, православних укріпить, тих, що від церкви від­пали, знову в її лоно приведе, милосердям своїм нестачу доповнюючи, і всіх сподобить з тобою і всіма святими співати Йому навіки: Алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім ікос 1-й і кондак 1-й.

Молитва

О святителю великий Іоане Золотоустий! Багато різ­них дарів від Господа ти прийняв і, як добрий і вір­ний раб, усі дані тобі таланти значно примножив, тому воістину був ти вселенським учитилем, бо люди всякого звання́ та віку від тебе повчаються. Ти для дітей — послуху взірець, юним — цнотливості світило, мужам — працьовитості наставник, старцям — незлобливості вчи­тель, ченцям — стриманості правило, молільникам — провідник богонатхненний, тим, що шукають мудрості, — розуму просвітителю, красномовцям, що добро благовістять, — сло́ва живого невичерпне джерело, благодійникам — милосердя зірка, начальникам — правління мудрого зразок, ревнителям правди — сміливості натхненник, заради правди гнаних — терпеливості наставник: для всіх усім ти був, щоби спасти хоч деяких. А понад усе те здобув ти любов, яка є сукупністю довершеності, і нею, як силою Божественною, усі дарування в собі разом поєднав і ту саму любов, що розділених примиряє, усім вірним проповідував, пояснюючи слова апостольські. А ми грішні, маючи кожен окреме да­рування, єднання духа в мирі не маємо, мар­нославні буваємо, один одного дратуючи, один одному заздрячи; через це розділені дарування наші не на мир і не на спасіння, а на ворожнечу та в осуд нам. Тому до тебе, святителю Божий, припадаємо, розбратом охо­плені, і зі скрухою серця просимо: молитвами твоїми віджени від сердець наших усяку гордість і заздрість, що нас розділяють, нехай багато частин тіла церковного єдиним цілим буде, щоб за словом твоєї молитви полюбили один одного й одностайно сповідували Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нерозділь­ну, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.