Глас 8. Середа
У середу на ранній
Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 8
Розбійник, бачачи Начальника життя на хресті розп’ятим, промовив: якщо не Бог би був втілений, Який з нами розіп’явся, сонце не сховало б проміння свого і земля не тряслася б; але Ти, що все терпиш, пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Посеред двох розбійників знаходилося мірило праведне — хрест Твій: одного вело до пекла через хулу, іншого ж через визволення від гріхів до богопізнання; Христе Боже наш, слава Тобі.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Агнця, і Пастиря, і Визволителя побачивши на хресті неправедно розіп’ятого, Агниця плакала і гірко взивала: світ радіє, визволяючись Тобою; утроба ж моя горить, дивлячись на Твоє розп’яття, яке Ти терпиш заради милосердя милості Твоєї, Боже преблагий, безгрішний Господи; до неї ж з вірою взиваймо: покажи, Діво, благосердя і на нас і даруй прощення гріхів тим, хто поклоняється Його стражданням.
Після 2-ї кафизми сідальні. Глас 8
Посеред Едему древо виростило смерть, посеред же всієї землі древо виростило життя; споживши плід, ті, що були нетлінними, стали тлінними; прилучившись же до другого, нетлінням насолоджуємось; бо хрестом спасаєш як Бог рід людський.
Стих: Бог же, Цар наш раніше віку, сотворив спасіння посеред землі.
У раю дерево обнажило мене раніше, споживою ворог вніс смерть; хресне ж древо, що було встановлене на землі, принесло людям одяг вічного життя, і весь світ наповнився великою радістю; дивлячись на Його розп’яття, люди, з вірою одностайно взиваймо до Бога: наповни славою дім Твій.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Мученичий: Своєю вірою ви показалися пресвітлими світильниками вселенної, у муках поклавши всю надію на Бога; духовним єлеєм Духа Святого ви просвітили ваші душевні світильники; тому, страстотерпці всехвальні, ви явилися для Церкви чашею духовною, з якої виливаєте на людей зцілення, як воду; моліть Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, хто з любов’ю святкує вашу пам’ять.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Діво, коли Ти побачила втіленого із Тебе розп’ятим на хресті посеред двох розбійників, плакала і взивала: горе Мені, Сину найсолодший, як Ти з волі своєї був розп’ятий, узявши на Себе гріхи світу, як Благоутробний? Як Бог Ти благозволив, щоб люди приносили Тобі пісні хваління.
Після 3-ї кафизми сідальні. Глас 8
Побачивши Тебе на хресті розп’ятим, Христе, Сонце незаходиме, сонце враз затьмарилося зі страху, земля затряслася, каміння у тремтінні розкололося, і церковна завіса роздерлася, і мертві з гробів воскресли, прославляючи Твоє божественне пришестя, єдиного Бога нашого.
Древо в Едемі принесло раніше гіркоту, древо ж хресне виростило солодке життя; бо Адам, споживши, до тління зійшов; ми ж, споживаючи тіло Христове, оживаємо, і таємниче обожуємось, і входимо у споконвічне Царство Боже; тому з вірою взиваємо: слава, Слове, стражданням Твоїм.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Діво, хрестом Сина Твого і Бога охоронювані, перемагаємо бісівські підступи і лукавство, оспівуючи Тебе, воістину сущу Богородицю, і всі роди з любов’ю Тебе, Пречиста, ублажають, як Ти прорекла; тому молитвами Твоїми даруй прощення наших гріхів.
Творіння Йосифове. Глас 8
Ірмос: Колісниці гонителя фараона потопив, чудодійний Мойсеїв жезл хрестовидно вдарив і розділив море; Ізраїля ж утікача пішохідця спас, що співав пісню Богові.
Мене, що став мертвим, споживши солодкий плід, Ти, Слове, умертвившись на хресті, оживив і славою прикрасив; поклоняюся Твоїй державі, прославляю страждання і невичерпне благосердя.
Коли розіп’явся на древі виноград необроблений, виточив нам вино божественної благодаті, що серця веселить, і знищує оману пияцтва, і гріхи очищає.
Мученичий: Покриті безліччю ран, великомученики, прикрашені болістю страждань, ви стали перед Владикою добродійником прекрасними у славі, радіючи як боговидці.
Мученичий: Силою Божественною явно укріплені, святі мученики, ви мужньо подолали сильного згубною кріпкістю ворога, і увінчалися прекрасними вінцями перемоги, і в радості стали перед Богом.
Богородичний: Стоячи біля хреста Твого, Господи, Безневісна, дивлячись на Твоє розп’яття, Владико, уранена серцем, взивала: горе Мені, Сину, болістей не зазнала Я в Різдві Твоїм, нині ж розриваюся у болістях.
На тебе, Діво, покладаю надію мого спасіння: омий з мене всю гріховну скверну і сотвори чистим, щоб я благодогоджав Сину Твоєму і Його всесвятому імені.
Двері світла, Діво, просвіти очі мої, які затьмарив темний змій безліччю гріхів, і відкрий мені двері покаяння, приведи мене до життя і вирви із полум’я і пітьми.
Мати Божа, як маюча сміливість перед народженим із Тебе Єдинородним Сином, співбезначальним Отцем, моли, Всенепорочна, визволити душу мою від бісівського озлоблення, і вогню, і всякої муки.
Благословенний плід Твоєї утроби, Богоневісто, Яким усі земнородні визволилися від клятви; благословенна, Пречиста, невимовне чудо, незбагненне видіння, усіх вірних спасіння.
Ірмос: Ти, що утвердив на початку небеса словом і землю на водах оснував на камені заповідей Твоїх, Христе, утверди мене, бо нема святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Ти утвердив небеса, і землю заснував, і море зв’язав словом; Ти був зв’язаний заради мене і на хресті прицвяхований, щоб розірвати кайдани гріха мого, Чоловіколюбче.
До хресного древа ворог приступив і умертвився зі своїми бісами злочинними, а осуджений за споживу лукаву був помилуваний, і творіння утвердилося у благочесті.
Мученичий: Божественних і мужніх страстотерпців лукаві гонителі віддавали на різноманітні рани, мечі, звірам, оголяли тіла, але не привабили обіцянням земних благ.
Мученичий: Дивлячись помислами і тверезою думкою на майбутнє, славні мученики Христові до кінця знехтували тимчасове; тому перетерпіли нестерпні болісті, радіючи.
Богородичний: Всехвальна Агниця, бачачи Агнця, неправедно розіп’ятого на хресті, плакала, як Мати, проливаючи сльози, взивала і довготерпіння оспівувала, Його прославляючи.
Ірмос: Ти є утвердження тих, хто до Тебе звертається, Господи, Ти є світло затьмарених, і оспівує Тебе дух мій.
Усе моє бажання рухає до Тебе, Владичице чиста, незабаром переміни всі мої плотські бажання.
Засяй мені світлу зорю покаяння, Владичице, двері світла, і розжени темряву моїх гріхів.
Єдина Всенепорочна, визволи нас від усяких пороків і спокус, що надходять, і вічного вогню.
Незабаром відвідай мене хворого, Пречиста, і визволи мене від тяжкої рани і всякої скорботи.
Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моє радування; не залишивши лона Отчого, Ти нашу убогість відвідав; тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
Рід людський визволився від падіння, до якого привів його в давнині первозданний; бо Сотворитель усіх розп’ятий був на хресті, з пальцями скривавленими, в руки і ноги прицвяхований і в ребра списом проколений.
Став хрест, і вся омана упала; коли Тебе, Спасе, обнажали, оголився ворог; Адам був одягнений у божественну ризу нетління; творіння просвітилося, коли сонце затьмарилося, бо Ти був розіп’ятий на древі, Христе.
Мученичий: Нового заколення ягнята, мученики були принесені Слову, Який Сам приніс Себе в жертву; течею крові ви висушили море омани божественною благодаттю; потоками чудес ви, славні, завжди знищуєте пристрасті.
Мученичий: Святі мученики, вам відсікали члени тіла, виривали зуби і нігті, нещадно відрізали руки і ноги, язик і суглоби тілесні; тому ви сподобилися великої слави, стоячи перед Богом усіх.
Богородичний: Свого Агнця непорочна Агниця, бачачи на хресті розп’ятого, взивала і вигукувала: Сину, як зібрання беззаконників не пощадило Тебе, Який ущедрив їх? Але лукавим намірам віддали на смерть неправедну.
Ірмос: Почув, Господи, про таїну Твого провидіння, пізнав діла Твої і прославив Твоє Божество.
Душу мою, затьмарену гріхами, просвіти світлом, Приснодіво, бо Ти народила Сонце правди.
Визволи мене від спокус, і від душетлінної бурі житейського моря, і від вічного вогню, Богоневісто.
Дівства священний сосуд і оселе невмістимого єством, просвіти душу мою, затьмарену многими пристрастями.
Всесвята Богоневісто, Владичице світу, Ти спаси мене, визволяючи від бід, розганяючи лукавство пристрастей.
Ірмос: Навіщо Ти мене відкинув від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила мене, окаянного, чужорідна темрява; але наверни мене і до світла заповідей направ путі мої, молюся.
Щоб визволити мене від ласолюбної споживи, Ти, довготерпеливий, скуштував жовчі зі своєї волі; і щоб зняти з мене мертвість пристрастей, Ти, Ісусе, благозволив нагим прицвяхуватися на хресті; оспівую Твоє благосердя.
Зітлілу пристрастями душу мою, Слове, Ти твориш новою, віддавши душу Отцю, висячи на хресті; не терпить цього бездушна земля і зі страхом колихається, Тебе оспівуючи.
Мученичий: Мученики, ви прикрасилися божественними стражданнями, уподібнившися стражданням Єдинородного Слова, Отця безначального, Який подає всім безстрастя; заради цього з ним прославляєтесь.
Мученичий: Спасові непереможні мученики, ви відійшли від земного, успадкували невидиме, оселившись у небесних божественних оселях, і обожуєтесь духовною спільністю з божественним світлом.
Богородичний: Дивне видіння бачу, взивала Всехвальна: як Той, Хто зором усю землю колихає, заснув на древі розіп’ятий, бажаючи розбудити від віку сплячих? Поклоняюся, Сину, Твоєму довготерпінню.
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи: спаси нас, бо Ти є Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо.
Оспівуємо Тебе, Діво всехвальна, бо Ти вмістила Слово Боже в утробі Твоїй, Всенепорочна.
Вогню невгасимого і черви позбав мене, Мати Божа, бо Ти маєш цілющі ліки, щоб милувати.
Стіна Ти є вірним і держава, Всесвята, спасаючи від спокус тих, хто оспівує Тебе.
Недужу душу мою зціли, Пречиста Владичице, бо Ти народила спасіння всіх, Який взяв на Себе недуги.
Ірмос: Безодня гріхів і буря провин засмучує мене і тягне у глибину відчаю; але Ти простягни мені кріпку руку Твою, як Петрові, о Керманичу, і спаси мене.
Усі небесні сили оспівують і дивуються, бачачи Тебе, Слове, розп’ятим на хресті; Адам уранений спасається, зціляючись раною Твоєю, і клятву було знято.
Розрішається людство від нерушимих кайданів, коли Ти, Слове, був зв’язаний плоттю; і зв’язується мучитель, як птах, і всіма вірними ганьбиться; слава, Христе, благоутробію Твоєму.
Мученичий: Явилися ви, страстотерпці, боговидними, як вугілля, спалюючи благодаттю всякі злочестиві речі; на вогні вугілля були спалені, прийнявши божественну прохолоду.
Мученичий: Ягнятами істинного Пастиря явилися ви, страстотерпці, і посеред диких вовків залишилися неушкодженими; добре закінчивши божественний подвиг, оселилися в божественній огорожі.
Богородичний: Народивши Тебе, Господа життя, Діва, прекрасніша добротою за всіх синів людських, взивала: як Ти нині помираєш, Сину, не маючи доброти в розп’ятті, прикрасивший усе Своїм повелінням.
Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо многі беззаконня мої, і з глибини гріха виведи, молюся; до Тебе бо взиваю: почуй мене, Боже спасіння мого.
Маріє, чиста і всечесна оселе Сотворителя всіх, подай мені сльози, що очищають душу, і визволи мене від майбутнього суду і муки.
Двері Божі, покажи смиренній душі моїй божественні входи, в які ввійшовши сповідатися, прийму прощення гріхів, Богородице.
Безодня гріхів і хвилі відчаю хвилюють мій розум: змилосердься, Владичице, і подай мені руку, і спаси мене, бо Ти народила Спаса.
Тебе, всі вірні, маємо заступницею і стіною, бідуючи в глибині зла, скорбот і заколотів, Богородице, єдине вірних пристановище.
Ірмос: Божого сходження посоромився вогонь у Вавилоні колись, заради цього юнаки в печі веселими ногами, як у квітнику, ходили і, радіючи, співали: благословенний, Боже отців наших.
Уранений був Ти в руки, Христе, якими творив чудеса; і рани перетерпів Ти, щоб зцілити всі мої рани; оспівую Тебе, довготерпеливий, і взиваю: благословенний Бог отців наших.
Прицвяхований був Ти, Спасе, в руки і ноги цвяхами, розп’ятий на хресті, і в ребра був проколений, виточуючи краплі прощення гріхів усім тим, хто безперестанно взиває і промовляє: благословенний Бог отців наших.
Мученичий: Хор складемо, щоб оспівувати Божих мучеників, які приєднані до хорів ангельських і земнородних просвіщають, які завжди співають: благословенний Бог отців наших.
Мученичий: У святих світлостях освятившись, божественні мученики, ви веселитеся, посилаючи освячення і визволення всім, хто прославляє вас і оспівує Христа: отців наших Боже, благословенний Ти.
Богородичний: Незаходиме Сонце, як Ти зайшов розп’ятий на хрест, Діва взивала до Тебе, Слове; сонце, побачивши, перестало світити, коли Ти страждав, Владико; оспівую піснями Твою, Сину, незлобливість.
Ірмос: Юнаки єврейські погасили в печі полум’я сміливо і на росу перемінили вогонь, взиваючи: благословенний, Господи Боже, повіки.
Молю Тебе, Пречиста, умертви гріх, що живе в мені, і сподоби мене отримати життя, Діво; і позбави мене тамтешніх мук.
Пристрасті різні хвилюють мене, Чиста, народивша джерело безстрастя; визволи мене, Богородице, від них і вогню вічного Твоїми молитвами.
Вільним норовом грішу я і поневолююсь нечестивим звичаям; нині ж до звичайної Твоєї милості вдаюся: спаси мене, Всесвята Богородице, у відчаї сущого.
Погаси полум’я пристрастей моїх і втихомир бурю серця мого, Богомати чиста; і визволи мене, Пречиста, від бісівських мук і вогню вічного.
Ірмос: Семикратно розпалив піч халдейський мучитель побожним юнакам, побачивши їх спасенними силою великою, Творцю і Визволителю взивав: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Із кореня Єссеєвого народився Ти, Христе, у плоті, щоб викоренити терня, яке виросло з Адамового непослуху, прийнявши вінець терновий; на дереві ж прицвяхувався, щоб визволити від клятви, яка виросла із дерева непослуху, і спасти співаючих: священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Щоб зробити людину богом, Ти, Чоловіколюбче, став Людиною, і на хресті розіп’явся, і в ребра був проколений, і оцтом напоєний; спасшись Твоїми стражданнями, вдячно взиваємо: священики, оспівуйте, люди, прославляйте Христа по всі віки.
Мученичий: Вас, мученики, зв’язували, і, як ягнят, заколювали, і на вогні немилостиво палили, і до звірів кидали, і голови вам відсікали, ви ж раділи радістю невимовною, взиваючи: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Мученичий: Вінценосні мученики, спільники ангелів, ви подолали безплотних ворогів; сотворіть молитву за нас до Господа, щоб ми пожили в любові і однодумстві, взиваючи чистим серцем: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте Христа повіки.
Богородичний: Болісно стогнучи, як Мати вигукуючи, не терплячи сердечного смутку, дивлячись на розіп’ятого на хресті народженого із Твого лона, Діво, взивала: що це за видіння, Сину, як Ти страждаєш, будучи за єством безстрасним, бажаючи визволити від страждань рід людський?
Ірмос: Царя Небесного, Якого оспівують воїнства ангелів, хваліть і прославляйте по всі віки.
Богородице Діво, Ти очисти мої гріхи і полегши тягар гріховний, щоб я тебе величав.
Ти, Пречиста, народила Суддю і Бога, Твоїми молитвами благоперемінними покажи Його милостивим до мене, щоб Він спас мене від вогню вічного.
Гріхи многі перевершили мене, Богородице; подай мені руку помочі і визволи мене, непотребного, від полум’я невгасимого.
Просвіти, Пречиста, очі серця мого, молюся, чорнотою гріховною засліплені, і осяй їх божественним сяйвом, щоб я явився перед Сином Твоїм чистим.
Ірмос: Ужахнулося від цього небо, і здивувалися краї землі, бо Бог явився людям у плоті, і лоно Твоє стало просторішим за небеса; тому Тебе Богородицею ангелів і людей чиноначала величають.
Щоб зцілити мої рани, Владико, Ти уранив і скривавив Свої руки, і як благий направив мене ходити спасительними путями, уранивши ноги Свої на хресті, від яких родоначальник сховався, коли побачив Тебе, що ходив у раю.
Коли Ти висів на хресті, виправився первозданний, який упав великим падінням, сила ж ворожа вся упала, а земля вся освятилася кров’ю і водою, виточеною із ребер Твоїх; тому Тебе, Всещедрий, безперестанно величаємо.
Мученичий: Будучи зв’язаними, святі мученики, ви розірвали ланцюги лукавого, зв’язали його путами, які ви терпеливо перетерпіли, підкорили його під ноги, осоромили і сотворили посміховищем для тих, хто дивився, благодаттю божественною.
Мученичий: Покладенням мощей святих мучеників земля освятилася, бо придбала джерело божественне, яке виточує всякі зцілення, зціляючи безперестанно душевні і тілесні пристрасті, відганяючи бісівські пошкодження божественною благодаттю.
Богородичний: Не зазнавши материнських болістей при народженні, Довготерпеливий, коли ж Ти нині добровільно терпиш страждання і приймаєш болісті, Я розриваюся утробою, душа ж Моя наповнена болістю, взивала Пречиста; Її ж достойно величаємо.
Ірмос: Устрашилося все творіння, почувши про невимовне Боже сходження, бо Вишній волею зійшов аж до плоті, із дівочої утроби ставши людиною; тому Пречисту Богородицю, вірні, величаємо.
Ущедри, Пречиста, окаянну мою душу, і умертви згубні пристрасті, і віджени мучительну нерозумність, даруй же живильні струмки сліз якими визволю лютого осудження, що чекає мене.
Стіна християнам і міцне пристановище світ якому спасаємося,Ти єси, Діво Богоневісто. із Тебе Бог воплотився і дарував усім Тебе, спасительний покров; тому, Пречиста, спаси мене, недостойного.
Безначальний Слове Отчий, і Сину і Святому Духу співстольний,як Ти простягнув на хресті Свої пречисті руки? Чому нині таке Твоє приниження, Всеблагий? Стоячи перед Твоїм розп’яттям, взивала Всенепорочна.
Ти, Пречиста, народивши солодкість усіх, виточуєш божественну солодкість; усолоди мою душу, яка стала гіркою від отрути змія, і зроби її чужою для гіркого гріха заступництвом Твоїм, неосоромлена Заступнице вірних.
Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія, світильний та псалми звичайні.
Мойсеїв жезл прообразував чесний Твій хрест, Спасе наш, бо ним Ти спасаєш людей Твоїх, Чоловіколюбче, як із глибини морської
Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.
У давнині дерево, що в Едемі в райському саду, виростило плід; Церква ж Твоя, Христе, зацвіла хрест Твій, який подає всьому світові життя; але те древо умертвило Адама, що спожив його плід; це ж живим сотворило розбійника, який спасся вірою; Христе Боже, покажи і нас причасниками спасіння, бо Ти Своїми стражданнями знищив лукавство ворога проти нас; Господи, сподоби нас Царства Твого.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
Мученичий: Мученики Христові непереможні, перемігши оману силою хресною, ви прийняли благодать вічного життя, не убоявшись погроз мучителів, уранені муками, ви веселилися; і нині кров ваша є зціленням для душ наших; моліть спастися душам нашим.
Слава, і нині… хрестобогородичний: На хресті розіп’ятого побачивши, Господи, народивша Тебе Пречиста плакала і промовляла: Сину, чому Ти страждаєш плоттю і поспішаєш зробити Мене бездітною? Поспіши воскреснути, щоб Я звеличилася стражданнями Твоїми.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія, час 1-й і відпуст.
В середу блаженні. Глас 8
Пом’яни нас, Христе, Спасе світу, як Ти пом’янув розбійника на хресті, і сподоби всіх, єдиний Щедрий, Небесного Царства Твого.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Жезлом Мойсей, прообразувавши хрест, розділив море і перевів людей Ізраїля; ми ж, Його зображаючи, перемагаємо невидимих ворогів.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
У давнині Яків, благословляючи синів, своїх синів синів, руки хрестовидно перемінив, прообразуючи Твій хрест, Христе Спасе; ним же ми всі визволилися від клятви.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах.
Стражданням Христовим ревнуючи, страстотерпці, тяжкі муки перенесли мужньо і, увінчавшись нетлінними вінцями, живете на небесах.
Слава… Слава Отцю єдиному безсмертному, слава Сину, Який живе повіки, слава Всесвятому Духу, Який освячує все творіння.
І нині… Із дівочої Твоєї утроби, Пречиста, засяяв Творець сонця і місяця; Його ж бачачи розп’ятим на хресті, все творіння захиталося.
В середу на вечірні
На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 8
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Господи, Ти зорею Утішителя просвітив Твоїх апостолів і поставив їх світилами для утвердження у вірі, щоб духовно просвіщати божественним Твоїм пізнанням, Владико; заради цього поклоняємося невимовному Твоєму чоловіколюбству.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Господи, Ти Молитвами апостолів Твоїх огородив це стадо Твоє, охороняючи неушкодженим від спокус ворогів, бо Ти викупив його чесною Твоєю кров’ю від неволі чужого, як Щедрий і Чоловіколюбець.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Разом являєтесь ви основою церковною, як чесні камені, апостоли божественні, що стоїте перед Тройцею, просвічуючи вселенну світлою зорею богопізнання, і молитеся за душі наші.
Далі стихири святому з Мінеї, якщо є. Якщо немає в Мінеї, інші стихири святому і великому чудотворцю Миколаю), глас 8.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Господи, Ти прославив чесного Твого святителя Миколая в усіх краях землі, дав йому благодать чудес і явив його поборником для тих, хто в бідах лютих, і в скорботах, і в озлобленні припадає і благає завжди його заступництва.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Господи, Ти змилосердься божественними молитвами святителя Твого і визволи від усякої біди, і всякого озлоблення, і ворожих підступів рабів Твоїх, які з вірою поклоняються Твоїй непереможній державі.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Маючи тебе заступника перед Владикою і теплого захисника, Миколаю, до тебе звертаємося з вірою і взиваємо: не відверни нас нічим від покрову твого, але покажи твоє милосердя на рабах твоїх.
Слава, і нині… богородичний: Подивись, Богоневісто, на зітхання смиренного мого серця; прийми, Діво Маріє чиста, піднесення рук моїх, як чоловіколюбива, і не відкинь, Всенепорочна, щоб я оспівував і величав Тебе як звеличившу рід наш.
Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Сподоби, Господи, у вечір цей…
Господи, Тебе щиро полюбили апостоли на землі, усе вмінили за ніщо, щоб придбати Тебе, єдиного, і за Тебе віддали тіла свої на рани; заради цього були прославлені і нині моляться за душі наші.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Господи, Ти звеличив на землі пам’ять Твоїх апостолів, усі, зійшовшись разом на ній, славословимо Тебе, бо заради них Ти подаєш нам зцілення, і всьому світові примирення їхніми молитвами, і велику милість.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Мученичий: Які чесноти і яка похвала подобає святим: бо вони під меч схилили голови заради Тебе, що прихилив небеса і зійшов; пролили кров свою заради Тебе, що принизив Себе і прийняв образ раба; смирилися аж до смерті, уподібнившись Твоїй убогості; їхніми молитвами, за множеством щедрот Твоїх, Боже, помилуй нас.
Слава, і нині… богородичний: Я, Діво Свята Богородице, звертаюся до покрову Твого, бо знаю, що через Тебе знайду спасіння; Ти, Чиста, можеш допомогти мені.
Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія і відпуст.
В середу на повечір’ї
Ірмос: Колісниці гонителя фараона потопив, чудодійний Мойсеїв жезл хрестовидно вдарив і розділив море; Ізраїля ж утікача пішохідця спас, що співав пісню Богові.
Всенепорочна Богородице, Діво, Ти надприродно народила Слово Боже у плоті, Яке раніше було безплотне, богомужньо у світі поживши; тому Тебе всі славимо, нашу після Бога Заступницю.
Різноманітно прикрашена, Богоблагодатна, Ти незбагненно і невимовно народила Отче Слово, Яке заради невимовного милосердя стало плоттю, залишившись чистою Дівою, Благословенна.
Слава… Ти, Пречиста, будучи із царського кореня, народила незбагненно Царя Христа, Боже Слово у плоті з чистих кровей Твоїх, у двох природах і в єдиній Іпостасі.
І нині… Ті, хто проповідує Тебе Богородицею, перемагають усякі єресі, Пречиста, бо Ти народила плоттю Того, Хто залишається незмінним, Слово Боже споконвічне, тому Ти є вищою за все творіння.
Ірмос: Ти, що утвердив на початку небеса словом і землюна водах оснував на камені заповідей Твоїх, Христе, утверди мене, бо нема святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.
У Твоїй святій утробі оселився Бог, і воплотився як Сам знає, Богомати, і спас нас живописними стражданнями; тому Тебе, двері спасіння, славимо.
На землі воплотився і пожив з людьми Той, Хто вдихнув душу всім людям, вийшовши з утроби Твоєї безмужньо, Пребожественний; тому, всі вірні, піснями Тебе, Чиста, ублажаємо.
Слава… Від Отця, раніше віків народженого, Ти, Діво безневісна, зачала в утробі Твоїй і народила нам разом Бога і Людину, довершеного в обох природах і нероздільного.
І нині… Жезл, який виростив квітку нетління — Христа, і золоту кадильницю знаємо Тебе всі, Чиста, бо Ти носила на руках Божественну істоту, як вугілля, Діво богоблаженна.
Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моє радування; не залишивши лона Отчого, Ти нашу убогість відвідав; тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Кіот, що прийняв богописаний закон, здалеку прообразував Живоначальне Слово, в утробі зачате невимовно, Всенепорочна, Яке багато насичує душі тих, хто співає: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Ти, Богомати, істинна причина спасіння, бо єдина дала плоть Творцю і Сотворителю від Твоїх пречистих кровей; Тобою зруйновано двері смерті і дарувалося життя людям.
Слава… Щоб знайти багатством благості образ, загублений пристрастями, Ти оселився в утробу Діви, з якої Премудрість Божа сотворила храм, в якому Ти пожив, Щедрий, і спас краї світу.
І нині… Після Бога ми знайшли в Тобі заступницю, Всенепорочна, бо Ти стала Матір’ю Творця і Сотворителя, який прийняв образ раба, і спас Його від тління і бід, і прославив божественною славою.
Ірмос: Навіщо Ти мене відкинув від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила мене, окаянного, чужорідна темрява; але наверни мене і до світла заповідей направ путі мої, молюся.
Як зачавшу Бога, Творця, Сотворителя і Господа всі роди людей ублажають Тебе, Пречиста; і чиноначальники безплотних сил славлять Тебе, як Матір Бога.
Воїнства безплотних сил ублажають Тебе, Пречиста, бо тільки Тобою ті, що на землі з’єдналися з небесними, оспівуємо Різдво Твоє.
Слава… Невимовно Слово, Який раніше віків від Отця засяяв, оселився в Тобі, Діво, і став людиною, щоб визволити людей із тління і привести до життя нетлінного, як єдиний Благосердний.
І нині… Прикрасилася Ти, Пречиста Діво, чеснотами дівства і виправила злообразіє першої Єви, народивши Христа, Який дарує одежу безсмертя тим, хто оспівує Тебе.
Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо многі беззаконня мої, і з глибини гріха виведи, молюся; до Тебе бо взиваю: почуй мене, Боже спасіння мого.
Той, хто вседержавною силою носить усе, одягнувся із Тебе, Діво Всенепорочна, у плотську неміч, на благодіяння людям, як Чоловіколюбець.
Зійшов на Тебе, Всенепорочна, Всемогутній Дух, і Слово Боже в Тобі оселилося, і невимовно стало плоттю, перебуваючи незмінним.
Слава… Просвіти душі православно оспівуючих Тебе: пророки провістили Твоє пречисте зачаття і незбагненне Різдво Твоє, Богоневісто.
І нині… Воістину Божу оселю, божественну і пречисту, оспівуємо Марію Пречисту, бо Вона Бога вмістила, невмістимого і неосяжного.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Як всенепорочна Невіста Творця, як безневісна Мати Визволителя, як вмістилище Утішителя, Всехвальна, поспіши визволити мене, скверне житло беззаконня і свідоме ігрище бісів, від їхнього злодійства, і зробити мене світлою оселею чеснот; світлодійна і нетлінна Діво, розжени хмару пристрастей і сподоби вишнього причастя і світла невечірнього Твоїми молитвами.
Ірмос: Божим сходженням зганьблено колись вогонь у Вавилоні, заради цього юнаки в печі радісними ногами, як у квітнику, ходили і, радіючи, співали: благословенний, Боже отців наших.
Пречиста Владичице, Ти зачала Визволителя всіх; сподоби мене невимовного і божественного визволення, що голосно взиваю і співаю: благословенний Бог отців наших.
Нині все наповнилося Тобою, Пречиста, божественним світлом: бо Ти стала дверима, через які Бог розмовляє зі світом, просвіщаючи тих, хто з вірою взиває: благословенний Бог отців наших.
Слава… Ось нині сповнилося божественного Давида пророцтво: воістину моляться Лицю Твоєму, Богородице чиста, ті, хто придбав багатство благодаті, нині благословляючи Бога отців наших.
І нині… Зачала Ти, Пречиста, Бога і Господа над усім, Який благозволив спасти рід людський від смерті і тління; Його ж достойно оспівуючи, взиваємо: благословенний Бог отців наших.
Ірмос: Переможці мучителя і полум’я Твоєю благодаттю, ревно виконуючи Твої заповіді, юнаки взивали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Благословенна Пречиста, очисти духовні струпи і рани душі моєї, бо Ти, Діво Чиста, народила над усіма Бога із безневісної дівочої утроби; Його ж, юнаки, благословляйте і прославляйте повіки.
Ти, Пречиста, є вмістилищем незаходимого світла, сяючи добротою дівоцтва; і осяяла всіх, хто від душі сповідує Тебе істинною Богородицею і взиває: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Слава… Освятившись Духом Святим, Богородице Всенепорочна, Ти воістину прийняла в утробу безначального Сина, споконвічного з Отцем, який із Тебе воплотився на благодіяння тим, хто співає: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
І нині… Бога, Якого Ти народила невимовно і незбагненно, Пречиста Богомати, моли, щоб Він був милостивим до всіх нас, недостойних, у друге Його і страшне пришестя, коли благозволить судити людський рід, розкритий у всьому й у страсі.
Ірмос: Вжахнулося від цього небо і здивувалися краї землі, бо явився людям Бог у плоті, і лоно Твоє стало ширшим за небеса; тому Тебе, Богородицю, величають ангелів і людей чиноначала.
Відкинутих від вічного життя, упалих окаянно на смерть, Ти, Пречиста, знову нас закликала, ставши Матір’ю Визволителя, і сподобила прийти до попередньої вітчизни; тому Тебе, Богомати, безперестанно величаємо.
Подай мені, Богородице, легко подолати в житті хвилі напастей і підступи пристрастей, як блага, приборкуючи і настановляючи на небесну путь чеснот, щоб я як благодійницю Тебе завжди величав.
Слава… Чиста і преславна Божа Матір, спаси від напастей мене, що з любов’ю оспівую Тебе, милостиво знищуючи лукавство, бо Ти народила Бога: все, що хочеш, можеш сотворити безперешкодно, тому Тебе, Діво, всі величаємо.
І нині… Покажи чесну Церкву, що по-юнацьки перемагає єресі, яку Син Твій, Обрадувана, як благий придбав чесною Своєю кров’ю, і спас нас від бід і насильства ворожого, Владичице.
Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… Тропар і відпуст.
Глас 8. Вівторок | Зміст | Глас 8. Четвер
