Чин похорону дитини
Коли помре охрещена дитина віком до 7 років, священик, прийшовши в дім, вдягає єпитрахиль і фелонь, обкаджує тіло спочилої дитини і починає:
Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Читець: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші. Владико, прости беззаконня наші. Святий, зглянься і зціли немочі наші, імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі).
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
І одразу ж співають тропарі на глас 4.
З духами спочилих праведників душу дитини Твоєї (ім’я), Спасе, упокой і прийми її до блаженного життя біля Тебе, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу дитини Твоєї, бо Ти єдиний Чоловіколюбець.
Слава…
Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу дитини Твоєї упокой.
І нині…
Богородичний:
Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимося Тобі, вислухай і помилуй.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Ще молимося за вічний спокій блаженної дитини (ім’я), щоб Господь Бог за правдивою Своєю обітницею Небесного Царства її сподобив.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Милости Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Співці: Подай, Господи.
Священик: Господу помолимось.
Співці: Господи, помилуй.
Священик тихо читає молитву:
Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небесне тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожити, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Диякон: Премудрість.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Співці: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Співці: Слава: і нині.
Господи, помилуй (тричі).
Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу дитини (ім’я), що від нас преставилася, в оселях святих оселить, на лоні Авраама упокоїть, до праведних приєднає і нас помилує, бо Він Благий і Чоловіколюбець.
Співці: Амінь.
Священик: У блаженнім успінні подай, Господи, вічний спокій спочилій дитині (ім’я), і сотвори їй вічную пам’ять.
Співці: Вічная пам’ять (тричі).
Священик кропить свяченою водою тіло спочилої дитини і виходить при співі Святий Боже.
За ним несуть тіло дитини до церкви.
Тіло спочилої дитини кладуть посеред церкви лицем до вівтаря. Покадивши труну, починає священик:
Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Читець: Трисвяте. Слава: і нині. Пресвята Тройце. Слава: і нині. Отче наш. Прийдіть, поклонімось…
Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти Пристановище і Захист мій, Бог мій, і я уповаю на Нього». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».
Алилуя на глас 6.
Стих 1: Блаженний той, кого Ти обрав і прийняв, Господи.
Стих 2: Пам’ять його з роду в рід.
Стих 3: Душа його в блаженстві перебуватиме.
Тропар на глас 8.
Глибиною мудрости чоловіколюбно все будуючи і корисне всім подаючи, Єдиний Сотворителю, упокой, Господи, душу дитини Твоєї (ім’я), бо він (вона) надію покладав (покладала) на Тебе, Творця й Промислителя і Бога нашого.
Слава: і нині.
Богородичний:
Тебе — і стіну, і пристановище маємо, і молитвеницю благоприємну до Бога, що Його породила єси, Богородице Неневісна, вірних спасіння.
Читець читає псалом 50: Помилуй мене, Боже…
Після псалма канон на глас 8.
Ірмос: Воду пройшовши наче сушу і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: «Визволителю й Богові нашому співаймо».
Священик: Господи, упокой дитину.
Співці (повторюють за ним): Господи, упокой дитину.
Ти, Слово Боже, що тілом зубожів і дитиною стати зволив без зміни єства, осели, благаємо, на лоні Авраама дитину, що її прийняв Ти.
Священик: Господи, упокой дитину.
Співці (повторюють за ним): Господи, упокой дитину.
Ти, що перше всіх віків як дитя з’явився і, як Благий, Царство Твоє дітям обіцяв; до них і цю дитину приєднай.
Священик: Слава…
Христе Спасе, Ти взяв непорочну дитину перше, ніж вона зазнала спокус земних насолод, тому сподоби її благ вічних, як Чоловіколюбець.
Співці: І нині…
Богородичний:
Ти, що Премудрість і Слово Отчеє несказанно породила, зціли тяжку рану душі моєї і заспокой скорботу серця.
Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй, Ти Найвище Бажання, вірних Утвердження, єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Господи, упокой дитину.
Ти, від віку довершене Слово, що як дитя звершене явився, прийняв до Себе неповнолітню дитину; упокой її, єдиний Чоловіколюбче, з усіма праведними, що Тобі благоугодні.
Господи, упокой дитину.
Причасником небесних благ учини, Милосердний, благаємо, дитину невинну, що її з Твоєї Божественної волі прийняв єси; утіх земних не зазнавши, одійшла вона.
Слава…
Причасником небесних осель, світлого спокою і найсвященнішого собору святих учини, Господи, найчистішу дитину, що її, Спасе, прийняти зволив Ти.
І нині…
Богородичний:
Усього позбавившись, до Твого, Пречиста Владичице, єдиного покрову звертаюся, допоможи мені; многі бо зібрав я багатства гріховні, на чесноти ж був вельми убогий.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
Співці: Господи, помилуй.
Ще молимось за вічний спокій блаженної дитини (ім’я), щоб Господь Бог за правдивою Своєю обітницею Небесного Царства її сподобив.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Щоб Господь Бог оселив душу її там, де всі праведні спочивають.
Співці: Господи, помилуй (тричі).
Милости Божої, Царства Небесного і упокоєння її зі святими у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Співці: Подай, Господи.
Господу помолимось.
Співці: Господи, помилуй.
Священик під час єктенії кадить і тихо промовляє молитву:
Господи, Ісусе Христе Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небесне тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожити, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими Твоїми в небесних чертогах оселитися.
Виголос:
Бо Ти єси воскресіння, життя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і
Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
І співають сідальний на глас 6.
Воістину все суєта, а життя — тінь і сон, бо даремно турбується всякий земнородний, як каже писання: хоч би й світ увесь здобули, і тоді у гробі оселимося, де вкупі царі й убогі, старі й немовлята. Тому, Христе Боже, спочилу дитину (ім’я) упокой, як Чоловіколюбець.
Ірмос: Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Господи, упокой дитину.
Не плачмо за дітьми, а більше за собою, завжди грішними, ридаймо, щоб від пекла визволитися.
Господи, упокой дитину. Ти, Владико, дитину земних утіх позбавив, сподоби її, як Праведний Суддя, благ небесних.
Слава…
Блаженна ти воістину, дитино: Той, що взяв тебе від землі, жителем раю робить тебе і до собору святих приєднує.
I нині…
Богородичний:
Усі ми, просвітлені, знаємо Тебе, Всечистая Богородице, бо Ти, Приснодіво, породила Сонце правди.
Ірмос: Навіщо Ти відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила темрява ворожа мене окаянного; але наверни мене й до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.
Господи, упокой дитину.
Праведним судом Твоїм Ти, Господи, немов молоду стеблину, скосив дитину, взявши її, перш ніж дожила вона до зрілого віку; але Ти, Слово, перенісши її, посади на Божественній горі вічних благ.
Господи, упокой дитину.
Як молоду гілку, тебе, о блаженна, що не пізнала земних утіх, зрізав меч смерти; але ось Христос, як Милосердний, небесні двері тобі відчиняє і до обраних тебе приєднує, Слава…
«О рідні і друзі, за мною не ридайте! — кличе померла дитина. — Не треба плакати, а більше самих себе, що грішите, завжди оплакуйте, щоб ви через спокуси не зазнали мук».
І нині…
Богородичний:
Впадаю я у відчай, коли розглядаю безліч діл моїх, коли ж помислю про Тебе, Богомати, що незбагненно породила Господа, то заспокоюю себе надією, бо Тебе, єдину заступницю, маємо.
Ірмос: Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюсь, як Іона: «Від тління, Боже, мене визволи».
Господи, упокой дитину.
Як дитину, в яслах було покладено Тебе, і на руках старець носив Тебе. Ти твориш образ немовлят в утробі, і цю дитину, перше ніж досягти зрілого віку, привів до життя, тому з подякою Тебе славимо.
Господи, упокой дитину.
Ти, Слово, апостолам сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Тому дитину, що до Тебе преставилася, світла Твого сподоби.
Слава…
Ти позбавив земних благ Твоє дитя, яке не порушило Божественного Твого повеління, щоб учинити його причасником небесних Твоїх благ. Прославляємо, Благий, безмежну глибину присудів Твоїх.
І нині…
Богородичний:
В Тобі, Діво, стіну захисту, звершене спасіння душ і в скорботах полегшення маємо, світлу Твоєму повсякчас ми радіємо; ним, Владичице, і нині від страждань та небезпек спасай нас.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
Співці: Господи, помилуй (див. с. 331).
Священик кадить спочилу дитину, вівтар, церкву і людей, а співці співають кондак:
Зі святими упокой, Христе, душу дитини Твоєї, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безконечне.
1. Ти єдиний Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж, земні, із землі створені і в ту саму землю повернемося, бо так звелів Той, Хто створив мене і сказав мені: «Земля єси і в землю повернешся». Туди ж і всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя.
2. Ніхто так не страждає і не жаліє, як матір і батько, бо серця їхні краються, коли вони звідси дітей проводжають. Великий жаль за дітей проймає серця їхні, особливо коли діти вже добре говорили; і згадують слова їхні з піснею: алилуя.
3. Не раз перед могилою б’ють вони себе в груди, голосячи: «О сину мій, о дитино моя найсолодша! Чи не чуєш голосу матері твоєї? Це ж утроба, що носила тебе; чому ж не промовиш, як промовляв до нас, але мовчиш і не виголошуєш з нами: алилуя?»
4. «Боже, Боже, що покликав мене! Нині будь втіхою для дому мого, горе бо велике сталося в ньому, всі бо дивилися на мене, одного мене маючи. Але Ти, з утроби Діви народжений, заспокой душу матері моєї і цим батькове серце втихомир». Алилуя.
І знову кондак: Зі святими упокой…
Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.
Приспів: Господи, упокой дитину.
Запиши до книг спасенних, як Милосердний і Чоловіколюбець, Твою дитину, що, радіючи, до могутности Твоєї слави взиває: благословен єси, Господи Боже, навіки.
Господи, упокой дитину.
Світлом лиця Твого, Слово, просвіти дитину Твою, що нині в незрілому віці з вірою відійшла до Тебе, співаючи Тобі: благословен єси, Господи Боже, навіки.
Слава…
Розлука з тобою стала нині причиною скорботи тих, що люблять тебе, дитино, просячи для тебе правдиву радість та втіху, бо ти успадкуєш життя вічне.
І нині…
Богородичний:
Поглянь, Діво, на скорботу мою, яку повела на мене безліч гріхів моїх, і, перше ніж відійду, подай мені заспокоєння Материнськими молитвами, щоб Бог змилувався наді мною.
Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних отроків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: «Отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки».
Приспів: Господи, упокой дитину.
На лоні Авраама, в оселях спокою, де завжди радість тих, що святкують, в місцях утішення, де вода жива, — нехай оселить тебе Христос, що заради нас дитиною був. Його безперестанно, отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Господи, упокой дитину.
Вічнопам’ятна розлука з тобою воістину стала для нас причиною горя та сліз, бо, перше ніж зазнати насолоди в цьому житті, покидаєш ти землю і батьківський дім. Зате прийняло тебе лоно Авраама, як дитину, непричетну до всякої скверни.
Слава…
«Чому плачете наді мною, дитиною, що відійшла? — невидимо кличе померла. — Не треба по мені плакати, бо дітям, що не чинили діл, достойних сліз, призначена радість усіх праведних, що співають Христу: «Отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки».
І нині…
Богородичний:
Стань на поміч мені, Богородице, вислухай молитву мою і визволи мене від суворого осуду й тяжкого випробування, темряви, вогню й скреготу зубів, загрози демонів і від усякої нужди, надіє безнадійних і життя зневірених.
Ірмос: Жахнулося тоді небо, і землі здивувалися кінці, коли Бог явився людям тілесно і утроба Твоя стала ширшою небес. Тому Тебе, Богородице, ангельські й людські собори величають.
Приспів: Господи, упокой дитину.
Ти, Христе, став дитям без зміни єства, з волі Своєї був на хресті і бачив муку Матері, що породила Тебе, полегши печаль і тяжку муку вірних батьків померлої дитини, щоб ми прославили силу Твою.
Господи, упокой дитину.
Блаженну дитину з висоти пославши, Владико, і, як чисту пташку, до гнізда небесного прийнявши, спас Ти, Царю всіх, душу її від усяких спокус; і до душ праведних приєднай, щоб насолоджувалася вона у Царстві Твоєму.
Слава…
Ти, Слово Боже, дав небесну оселю дітям, що нічого поганого не зробили, бо така, Благий, була Твоя воля.
Між ними ставиш Ти творіння Твоє, дитину, що нині прийшла до Тебе, скорботу батьків Сам полегши, як Милостивий і Чоловіколюбець.
І нині…
Богородичний:
Очі серця завжди зводжу до Тебе, Всенепорочна, що маєш молитву Материнську до Народженого Тобою; Тебе благаю, Всечистая, втихомир пристрасті душі моєї, пробуди мене рано до покаяння й світлом Твоїм осяй.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолимось… (Див. с. 331).
Священик: Я нині упокоївся і знайшов велике полегшення, бо преставився від тління і перейшов до життя.
Співці: Господи, слава Тобі.
Священик: Людина — як трава, дні її — як цвіт польовий, одцвітуть.
Співці: Господи, слава Тобі.
Священик: Бо вийде дух її, і не буде її, і не побачить уже місця свого.
Співці: Господи, слава Тобі.
Священик: А правда Господня перебуває повіки.
Співці: Господи, слава Тобі.
Слава: і нині.
Священик: Нині покладаю надію на Божу Матір Отроковицю, бо від Неї народився Христос, Визволитель усіх.
Співці: Господи, слава Тобі.
Священик: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і у святих перебуваєш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир усім.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Прокимен на глас 6: Блаженна путь, якою ти сьогодні йдеш, душе, бо приготоване тобі місце упокоєння.
Стих: Повернись, душе моя, у спокій твій.
Диякон: Премудрість.
Читець: До Коринф’ян Першого послання святого апостола Павла читання (зач. 162).
Диякон: Будьмо уважні.
Читець:
Браття, не всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. Є тіла небесні і є тіла земні; та інша слава небесних, інша земних. Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетлінні; сіється у безчесті, встає у славі; сіється в немочі, встає у силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне. Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий (1 Кор. 15, 39-45).
Священик: Мир тобі.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Алилуя, на глас 6.
Стих 1: Блаженний той, кого Ти обрав і прийняв, Господи.
Стих 2: Душа його в блаженстві перебуватиме.
Співці: Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон: Премудрість.
Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.
Священик: Мир усім.
Співці: І духові твоєму.
Священик: Від Іоана Святого Євангелія читання (зач. 21).
Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик:
Сказав Господь юдеям, які прийшли до Нього: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги. Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день (Ін. 6, 35-39).
Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
І після цього буває останнє прощання (цілування).
Співці співають стихи на глас 8.
1. О, хто не оплаче, дитино моя, твого сумного відходу від життя цього, бо ще дитятком малим ти нині з обіймів матері, наче пташка, скоро відлетіла і до Творця всіх полинула. О дитино, хто не заплаче, бачачи твоє ясне личко зів’ялим, що було як квіточка красна.
2. О, хто не застогне, дитино моя, і з плачем не заголосить за красою і чистотою життя твого, бо, як корабель, що сліду по собі не залишає, так скоро з очей моїх ти відійшла. Підійдіть же, мої рідні, друзі й ближні, всі разом з нею попрощаймося, до могили проводжаючи.
3. Смерть — дітям полегшення: вони не торкнулися житейського зла, досягли спокою, і радістю небесною на лоні Авраама втішаються, і з Божественним хором святих дітей разом веселяться, і з вірою торжествують, бо чистими відійшли від тління гріхолюбного.
Слава… глас 6:
Хворобою стало Адамові споживання від древа в Едемі в давнину, коли змій отруту із себе вилив. Через нього увійшла смерть, що губить рід людський, але Владика, прийшовши, поборов змія і дарував нам упокоєння. До Нього ж бо взиваємо: змилуйся, Спасе, і, кого прийняв, з обраними Твоїми упокой.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний:
Богородице Діво, Ти єси скорботних утіха, оздоровлення немічних, що спасаєш міста і людей, бо Ти єси мир воюючих, спокій схвильованих, єдина заступнице вірних.
Читець: Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава: і нині. Пресвята Тройце. Господи, помилуй (тричі). Слава: і нині. Отче наш.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Тропарі на глас 4.
З духами спочилих праведників душу дитини Твоєї, Спасе, упокой і прийми її до блаженного життя біля Тебе, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу дитини Твоєї, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу дитини Твоєї упокой.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний:
Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі її.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолимось.
(Див: єктенія, с. 331)
Після молитви і виголосу священика
Співці: Амінь.
Диякон: Премудрість.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Співці: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Співці: Слава: і нині. Господи помилуй (тричі). Благослови.
Священик:
Христос, що воскрес із мертвих, живими і мертвими володіє, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу дитини (ім’я), що від нас преставилася, в оселях праведних учинить, до праведних приєднає і нас помилує, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.
Співці: Амінь.
Диякон: У блаженному успінні вічний спокій подай, Господи, дитині (ім’я) і сотвори їй вічную пам’ять.
Співці: Вічная пам’ять (тричі).
Під час співу священик кропить свяченою водою тіло спочилої дитини і читає прощальну молитву:
Господи! Ти охороняєш дітей у цьому житті, а в будучому віці приготував для них, як оселі, ангельські світлосяйні місця і лоно Авраама, де перебувають душі праведних. Сам, Владико Христе, прийми з миром душу дитини Твоєї (ім’я), бо сказав Ти: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство
Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, з Отцем, і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Коли все готове до виносу спочилої дитини, беруть труну з тілом і йдуть, за звичайним порядком (див. с. 268, 318), на цвинтар, по дорозі співаючи Святий Боже…
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Співці: Амінь.
Читець: Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава: і нині. Пресвята Тройце. Господи, помилуй (тричі).
Слава: і нині. Отче наш.
Священик: Бо Твоє є Царство…
Співці: Амінь.
Тропарі: З духами спочилих…
Єктенія: Помилуй нас, Боже… (Див. с. 322 — до відпусту).
І відпуст.
Диякон: Премудрість.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Співці: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Співці: Слава: і нині. Господи, помилуй (тричі). Благослови.
Священик:
Христос, що воскрес із мертвих, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу спочилої дитини (ім’я) в оселях святих оселить, на лоні Авраама упокоїть, до праведних приєднає і нас помилує, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.
Співці: Амінь.
Диякон: У блаженному успінні вічний спокій подай, Господи, дитині (ім’я) і сотвори їй вічную пам’ять.
Співці: Вічная пам’ять (тричі).
Труну опускають у могилу. Священик, тричі обкадивши могилу, бере лопату і, роблячи нею хрест в головах, ногах і по боках могили, промовляє:
Печатається гріб цей до другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа.
Потім бере на лопату землю і, висипаючи її на труну навхрест, виголошує:
Господня земля, і все, що наповнює її, вселенна, і всі, що живуть у ній.
Після того виливає в могилу свячену воду, висипає попіл з кадильниці і виголошує:
Земля, і порох, і попіл ти, людино, і знов у землю повертаєшся за Божим велінням.
І співають на глас 8:
Земле, земле! Розступися і прийми створене Божою рукою тіло, яке до тебе, що його породила, знову повертається. Те, що було створене за образом Божим, прийняв Творець, а ти прийми це, як своє.
Всі відходять, славлячи Бога.
Чин похорону мирян | Зміст | Чин похорону на Великодньому тижні
