У п’ятницю першого тижня
На ранній
Троїчні. Після першої кафизми виголошуємо сідальні хресні Октоїха і богородичний.
Після 2-ої кафизми сідальний преподобного Йосифа, глас 2.
Стражданнями Твоїми Ти, Чоловіколюбче, дав усім безпристрасність; похоті плоті мої Ти умертвив хрестом Божественним; сподоби побачити і святе воскресіння Твоє.
Слава… той самий.
І нині…
Богородичний: Чесним хрестом Сина Твого ми охороняємося, Владичице чиста Богородице, всякі підступи диявола швидко перемагаємо; тому Тебе завжди достойно ублажаємо як Матір Божу і єдину надію душ наших.
Після 3-ої кафизми сідальний преподобного Федора, глас 2:
Будучи джерелом чистоти, постом збережи нас, Милостивий, зглянься на нас, що припадаємо до Тебе; прийми піднесення рук наших, бо Ти простягнув руки Твої, коли був розіп’ятий на древі за всіх земнородних, безплотних єдиний Господь.
Слава… той самий.
І нині…
Хрестобогородичний: Діва і Мати Твоя, Христе, побачивши на хресті Тебе мертвим, плакала гірко, Сину Мій, промовляючи, що за страшне це таїнство? Ти усім даруєш життя вічне і з волі Своєї на Хресті помираєш смертю ганебною.
Канон з Мінеї на 6. І трипіснеці за їх чином. Читаємо і п’яту пісню як звичайно, глас 2.
Пісня 5
Ірмос: Просвітлення тим, хто у темряві…
Бачачи в мені гріх, спокусник поспішає і співдіє гріху, і радіє істинно моїй погибелі; але Ти дай мені покаяння, Спасе, щоб знищити його, молюся.
Ти на хресті Своєму знищив темряву, визволи ж від її злочинства мене, що впав у глибину гріха і в безодню невиправданих гріхів; але уповаю на спасіння з Твоєї милости.
Ти, умертвлений на хресті розп’яттям, умертвлену гріхом душу мою оживи і сподоби досягти в мирі чесного Твого воскресіння, Христе, того, хто виконує старанно заповіді Твої.
Богородичний: Просвічення моєї немочі, спасіння затьмареної душі моєї, Чиста, спаси мене, спаси, бо гину, Пресвята Діво, і в одежу нетління зодягни мене, що впав у тління лютих гріхів.
Інший, глас той самий.
Ірмос: Ніч пройшла…
Ти на лобному місці плоттю з волі Своєї розіп’явся, єдиний Безсмертний, людський рід обезсмертивши, відновивши його образ, Господи.
Побачивши страждання Твої, усе творіння перемінилося, Господи, оплакуючи злочин юдеїв: але Ти терпів, щоб спасти все.
Слава…
Троїчний: О, Тройце всесвята, Ти наше служіння, Ти і пристановище і держава для тих, хто Тебе прославляє як Одноістотну; пошли ж нам очищення гріхів.
Богородичний: Багатоіменна Діво, радуйся, Богородице, ковчеже і стамно, трапезо, світлосяйний свічнику, вогненна купино, горо Божа, вкрита хмарою.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Ми, хто світу і того, що у світі зреклися, нині, розпинаючись з Христом, перетерпімо напасті, ганьбу і все, щоб з Ним прославитись.
Ірмос: Ніч минула, наблизився день, і світло світові засяяло; тому хвалять Тебе ангельські чини і славословлять Тебе усі творіння.
Пісня 8
Ірмос: У піч вогненну…
Смиривши Себе, Ти був піднесений з милосердя Свого на хрест, підносячи того, хто впав колись через споживу від дерева, тому Тебе, єдиний Преблагий, прославленого оспівуємо повіки.
Дрімота гріха і лінощі привели мене до важкого сну: але Ти, що заснув на хресті заради мене, Христе мій, пробуди мене, загиблого, щоб не облягла мене ніч смертна.
Засліплений пристрастями, ношу я душу затьмарену, і насміхається дивлячись на мене, облесливомудрий ворог; тому просвіти мене і визволи від його злоби, Христе, повіки.
Богородичний: У лінощах змарнував я життя і дрімотою гріха душу обтяжив, але на Твою неусипну молитву уповаю: не дай мені, Діво Пречиста, у смерті заснути.
Інший Ірмос: У купині Мойсеєві…
Терням увінчаний і в одежу пурпурову одягнутий, став Ти величним, Христе, сяючи красою і славою більше за всіх синів людських. Жовч і оцет п’ючи, Ти проливаєш два струмені – життя і нетління – з Божественних Твоїх ребер тим, хто з вірою Тебе оспівує і прославляє, Христе, по всі віки.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Троїчний: Божество Єдине, Тройце, нероздільне Єство, розділене в Особах, вічносуща Сило, Отче, Сину, і Душе, Тебе прославляємо по всі віки.
Богородичний: Богородице Чиста, небесні двері, спасенні врата, прийми благання всіх християн, що прославляють Тебе по всі віки.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Хресте, скіпетре Христів, сило Церкви, царів перемого, охоронителю християн, ти є просвітлення моє, ти і похвала моя по всі віки.
Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господу…
Ірмос: У купині Мойсеєві Діви чудо на Синайській горі стало прообразом – оспівуйте, благословляйте і величайте по всі віки.
Пісня 9
Ірмос: Той, що раніше Сонця…
Прокажену душу мою від порочних помислів очисти, Слово Боже, окропленням крови Твоєї й учини мене причасником слави Твоєї, бо заради мене, Христе, Ти перетерпів безславне розп’яття.
Увесь зігнувся я під тягарем порочних діянь, Христе, і, плачучи, взиваю до Тебе: Чоловіколюбче, душі моєї незагоєні рани зціли Твоєю чесною кров’ю, щоб я прославляв Твоє Божество.
Споживаючи злобу і за пиття недбальство маючи, в усьому нерозкаяний, я передчасно радію поживі ситній; але, – говорить Господь, – не таким повинен бути піст.
Богородичний: Тебе, Богородице, що визволила від давнього прокляття, праматері рід навернула до Бога і стала мостом до Творця, величаємо.
Інший Ірмос: Чисту і Пречисту Матір…
Коли на хресті Ти був розіп’ятий, усе творіння затремтіло, бо Бог як сущий постраждав плоттю з великого милосердя, щоб спасти нас.
Хреста Твого, Господи, сила велика: зображаючи його на собі, ми проганяємо демонів.
Слава…
Троїчний: Єдинице триіпостасна, Тройце єдина, державоначальна, Єство рівнославне, Отче, Сину, і Божественний Душе, спаси всіх нас.
Богородичний: Радуйся, Богородице, очищення світу, до якого вдаються всі грішні, бо в ньому ми завжди знаходимо примирення з Богом. Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.
Божественною силою хреста Твого, Господи, зміцни мене, щоб я приносив Тобі непорочний і чистий піст.
Ірмос: Чисту і Пречисту Матір і Діву піснями пісень, усі вірні, благочесно як Богородицю величаємо.
Світильний гласу.
На стиховні самогласний дня (двічі), глас 8:
З радістю приймімо заповіт посту: бо якби його зберіг праотець, не були б ми вигнані з раю. Красивим був плід на вигляд і добрим на смак, але умертвив мене; не спокушаймося ж очима, і нехай гортань наша не насолоджується солодкими їствами, бо приймаючи таку поживу, ми чинимо безчестя. Тікаймо від нестримання, і після насичення не віддаваймося пристрастям, але назнайменуймося кров’ю Того, Хто з волі Своєї віддав Себе на смерть, і не торкнеться нас душегубець; і споживімо Пасху Христову найсвященнішу на спасіння душ наших.
Мученичий: Як вас назвемо, святі? Чи херувимами, бо на вас спочив Христос; чи серафимами, бо безперестанно прославляєте Його; чи силами, бо дієте чудеса. Незліченні Ваші імена, а, ще більші – дари, тому благайте, щоб спаслися душі наші.
Слава: і нині.
Хрестобогородичний, глас той самий.
Побачивши, як Тебе розпинали на лобному місці, Спасе, усе творіння тремтіло і здригалося навколо; Діва ж чиста і Мати Твоя, ридаючи, взивала до Тебе: горе мені, Сину мій найсолодший, що це за нове, преславне і дивне видіння?
Благо є… й уся послідовність служби. Час 1 без кафизми, так само і в інші п’ятниці святого Великого посту.
На шостому часі тропар, глас 5:
Гріховне наше життя і нерозкаяність нашу милостями попередь швидко, Господи, бо крім Тебе іншого не знаємо; Ти, Владико життя і смерти, спаси як Чоловіколюбець.
Прокимен, глас 7: Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя, Господь – твердиня моя (Пс. 17, 1-3).
Стих: Бог мій, поміч моя (Пс. 17, 3).
Пророцтва Ісаї читання (Іс. 3, 1-14).
Ось Господь Саваоф відніме в Єрусалима і в Іуди жезл і посох, і всяке підкріплення хлібом, і всяке підкріплення водою, хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, провидця і старця, п’ятдесятника і вельможу, і радника, і мудрого художника, і розумного в слові. І дам їм юнаків у начальники, і діти пануватимуть над ними. І в народі один одного будуть пригнічувати, і кожен – ближнім своїм; юнак буде зухвало підноситися над старцем, і простолюдин – над вельможею. Тоді візьме людина брата свого, чи домашню людину, батька свого, і скаже: ти маєш одежу, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю. А він з клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства, і в домі моєму нема ні хліба, ні одежі; не робіть мене вождем народу. І руйнувався Єрусалим і впав Іуда, тому що їхній язик і їхні діла – проти Господа, образливі для очей слави Його. Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! Бо вони самі на себе накликають лихо. Скажіть праведнику, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх; а беззаконнику – горе, бо буде йому покарання за діла рук його. Гнобителі народу Мого – діти, і жінки панують над ним. Народе мій! Вожді твої вводять тебе в оману, і стежки шляхів твоїх пошкоджені. Постав Господь на суд – і стоїть, щоб судити народи. Господь вступає в суд зі старійшинами народу Свого і з князями його.
Прокимен, глас 6: Господи, Твердине моя і Спасителю мій (Пс. 18, 15).
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь (Пс. 18, 1-2).
Нехай буде відомо, що служба святому з Мінеї, коли його день випадає на суботу чи на неділю, співається на повечір’ї, або коли хоче настоятель.
Ввечері
Після світильних та звичайної кафизми, на Господи, взиваю… ставимо стихів 10, і співаємо стихири самогласні дня (двічі), глас 5:
Прийдіть, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі, як вдень благочестиво будемо ходити, і всяку несправедливість від себе відкинемо, і не покладатимемо перешкод ближньому на спокусу. Залишимо похоті плоті, зростимо душевні дарування, дамо хліб тим, хто потребує, і приступимо до Христа, в покаянні взиваючи: Боже наш, помилуй нас.
Також співаємо і чотири мученичні з Октоїха відповідного гласу.
Також самогласні 4 святого Федора, глас 2:
Прийдіть, мучениколюбці всі, духовно звеселімося і торжествуймо, бо нині пропонує трапезу таємну мученик Федір, що приносить нам радість, щоб взивати до нього: радуйся, страстотерпче непереможний, який відкинув усякі погрози мучителів на землі. Радуйся, бо тлінне своє тіло ти віддав на муки заради Христа Бога. Радуйся, бо у всяких напастях ти став незборимим воїном небесного воїнства. Тому благаємо тебе, мучеників окрасо, молися за душі наші.
Богодаровану благодать чудес твоїх, мученику Федоре, даруєш всім, хто з вірою до тебе приходить; хвалимо ж тебе, промовляючи: ти визволяєш ув’язнених, зцілюєш хворих, убогих збагачуєш і спасаєш тих, що плавають, і стримуєш суєтний плин життя людей, і марними робиш намагання злодіїв, страднику, і воїнам повеліваєш не грабувати, і милостиво виконуєш прохання немовлят, і подаєш тепле заступництво тим, хто шанує священну пам’ять твою. З ними ж і для нас, що оспівуємо твої муки, страднику святий, проси у Христа велику милість.
Ти став найвищим даром Божим, мученику Федоре, бо і після кончини, немов живий, виконуєш прохання тих, що приходять до тебе. Тому, коли у жінки був викрадений син, якого взяли колись у полон чужинці-воїни, і вдовиця з слізьми прийшла до твого храму, ти як милостивий на коні білому знайшов отрока і повернув їй невидимо; і після цього ти безперестанно чинив і чиниш чудеса. Благай Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Тебе шаную як тезоіменного Божественних дарів, всеблаженний Федоре, бо ти став незаходимим світилом світла Божественного, просвітив стражданнями своїми усе творіння і виявився сильнішим за вогонь, бо погасив полум’я і голову спокусника-змія знищив. У стражданнях же твоїх Христос схилився й увінчав божественну голову твою, великомученику страднику; тому як той, хто стоїть безбоязно перед Богом, щиро молися за душі наші.
Слава… глас 6:
Виконуючи наміри лихі, намагався ворог через відступника мучителя посудиною з нечистою їжею осквернити людей благочестивих, які постом очищалися від нечистих жертв; але ти викрив його підступи мудрим рішенням, бо у сні явився тодішньому архиєреєві, глибину розуму відкриваючи і злочинний задум виявляючи; тому, складаючи тобі подяку, Спаса уявляємо і святкуємо пам’ять про вчинене чудо: молимося, щоб від намірів лукавого нам неушкодженими спастися твоїми до Бога молитвами, мученику Федоре.
І нині…
Богородичний гласу. Вхід без Євангелія. Світло тихе…
Прокимен, глас 5: Вислухає тебе Господь в день скорботи (Пс. 19, 1).
Стих: Захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс. 19. 2).
Буття читання (Бут. 2, 20-25; 3, 1-20).
І нарік Адам імена всім тваринам і птахам небесним, і всім звірам польовим; але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. І навів Господь Бог на Адама міцний сон; і коли той заснув, Він узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог із ребра, взятого у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка. І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка свого. Тому покине чоловік батька свого і матір свою, і пристане до жінки своєї, – і стануть вони однією плоттю. І були вони нагі обоє, Адам і дружина його, і не осоромились. Змій був хитріший за всіх польових звірів, яких Господь Бог створив. І сказав змій жінці: чи дійсно Бог наказав не їсти ні з якого дерева у раю? І відповіла жінка змієві: плоди з дерев ми можемо їсти, тільки плодів дерева, що посередині раю, – Бог сказав: не їжте їх, і не доторкайтесь до них, щоб вам не померти. І сказав змій жінці: ні, не вмрете, але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються ваші очі, і ви станете, немов боги, що знають добро і зло. І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв. І розкрилися очі у них обох; і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання. І почули вони голос Господа Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня. І сховалися Адам і його жінка від Господа Бога між деревами раю. І покликав Господь Бог Адама і сказав йому: Адаме, де ти? Він сказав: почув я Твій голос у раю – і злякався, тому що я нагий, і сховався. І сказав Бог: хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я заборонив тобі їсти? Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені з того дерева, і я їв. І сказав Господь Бог жінці: що це ти зробила? Жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла. І сказав Господь Бог змію: за те, що ти зробив це, ти проклятий перед усіма тваринами і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоїм, і будеш їсти порох у всі дні свого життя; Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між сім’ям твоїм і між сім’ям її. Воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту. Жінці сказав: примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей, і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою. Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки своєї і їв від дерева, про яке я заповідав тобі, говорячи: не їж від нього, – проклята земля через тебе, у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя свого; тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову; у поті лиця твого будеш їсти хліб, поки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо ти порох – і до пороху повернешся. І нарік Адам ім’я жінці своїй: Єва, бо вона стала матір’ю всіх, хто живе.
Прокимен, глас 6: Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою (Пс. 20, 14).
Стих: Господи, силою Твоєю звеселиться цар (Пс. 20, 1).
Притч читання (Притч. 3, 19-34).
Господь премудрістю створив землю, небеса утвердив розумом; Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари проливають росу. Сину мій, не випускай їх з очей твоїх; бережи розсудливість і здоровий розум, вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї. Тоді у безпеці підеш дорогою твоєю, і нога твоя не спіткнеться. Коли ляжеш спати – не будеш боятися, і коли заснеш – сон твій буде приємним. Не будеш боятися несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде, тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ноги твої від тенет. Не відмовляй у благодіянні тому, хто потребує, коли рука твоя у силі допомагати. І не кажи другові твоєму іди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі; бо ти не знаєш, що принесе день грядущий. Не задумуй проти ближнього твого зла, коли він подорожній і надіється на тебе. Не ворогуй з людиною даремно, коли вона не вчинила тобі зла. Не уподібнюйся людині, яка чинить насильство, і не обирай жодного з шляхів її, тому що мерзотний перед Господом розбещений, а з праведними Він єднається. Прокляття Господнє на домі нечестивого, а оселі праведних Він благословляє. Господь гордим противиться, а смиренним дає благодать.
Далі: Нехай піднесеться молитва моя…
І весь порядок літургії Ранішосвячених дарів.
Після заамвонної молитви співаємо молебний канон святого Федора. Приготувавши коливо, промовляємо псалом 122: До Тебе, що перебуваєш на небі… Потім Бог Господь і явився нам…
І одразу тропар, глас 2:
Великої віри взірець, святий мученик Федір радувався, перебуваючи у вогненному полум’ї, немов на водах тихих: у вогні спалений, він був принесений Тройці, як хліб солодкий. Його молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
Слава… той самий.
І нині…
Богородичний: Всі незбагненні, всі преславні Твої, Богородице, таїнства, бо в чистоті запечатаною і в дівстві збереженою Ти стала нетлінною Матір’ю істинною, породивши Бога істинного: Його благай, щоб спаслися душі наші.
І одразу псалом 50. Далі канон, глас 8.
Творіння Іоана Дамаскина.
Пісня 1
Ірмос: Воду перейшовши…
Тебе знаючи як Божого спадкоємця, уражений щирою любов’ю твоєю, душу і тіло, і слова похвали тобі приношу.
Написане було повеління богопротивне, щоб приносити жертву ідолам, а не живому Богу; але, будучи приведеним, страстотерпче, ти не приніс жертву, бо мав бути приведеним Богу.
Слава…
За любов Божественну ти був розіп’ятий, Федоре мученику, і став воїном Сина Єдинородного Бога Всевишнього, не зрадивши воїнського звання.
Богородичний: Ангельські сили і людський рід Тебе, безмужна Мати, безперестанно прославляють піснями, бо Творця їх Ти носила немовлям на руках Своїх.
Пісня 3
Ірмос: Ти єси утвердження…
Пісню з уст моїх і з пригніченої душі благання приношу, змилосердься до неї, страстотерпче Федоре.
Плоть підкорив ти самодержцю розуму, славний мученику, і обома догоджаєш Творцеві.
Слава…
Став ти на суді мучителя, Христа Бога богословлячи; жертву ідолам приносити відмовився ти, Федоре.
Богородичний: Тебе всі завжди маємо за пристановище і стіну християн; Тебе славословимо безперестанно, Непорочна.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи…
Таїн Божественних споживши, мученику Федоре, розумом ти збагнув непостидну проповідь Божого народження.
Ті, що служили пристрастям, не сприйняли Бога, Який страждає, їх же ти викрив, мученику Федоре, бо був просвітлений.
Слава…
Оспівуючи тебе, блаженний Федоре, благаємо бути визволителем молитвою від усяких лихих обставин і пристрастей.
Богородичний: Ти, Богородице, неорана ниво, що зростила Колос животворчий, Який подає світові життя, спаси усіх, хто оспівує Тебе.
Пісня 5
Ірмос: Зранку молячись…
Любіть Господа, Який полюбив вас, – так виголошував ти, страднику Федоре, мученикам, що страждали разом з тобою.
Любов’ю палав ти, страстотерпче, сердечною, і спалив ти лжебогиню з требищем.
Слава…
Силою незборимою, Федоре страстотерпче, знищ варварську зухвалість і мої пристрасті.
Богородичний: Дівою після Різдва оспівуємо Тебе, Богородице, Бо Ти породила світові Бога Слово плоттю.
Пісня 6
Ірмос: Очисти мене, Спасе…
Яке слабке, яке немічне звеличування богів суєтних, яких перемогла мужність істинних мучеників, що проповідували істину, як свою винагороду.
Слава…
Зміцнений силою Божою, мучеників славо, Федоре блаженний, ти дивився на муки віл злочестивих, як на стріли немовлят, передбачаючи вічні блага у віці грядущому.
Богородичний: Із Тебе невимовно воплотився Син Божий, щоб визволити нас від лютих провин молитвами Твоїми, Богородице чиста, і щоб просвітилися ми Божественним сяйвом, Всечиста.
Кондак, глас 8: Віру Христову як щит прийняв ти у серце своє, багатостраждальний, ворожі сили знищив і вінцем небесним увінчався ти навічно, Федоре, як непереможний.
Пісня 7
Ірмос: Від Юдеї дійшовши…
Зранений був ти тілом за зраненого плоттю заради нас Бога-Слово, і до Нього з вдячністю, радіючи, взивав ти, страстотерпче Федоре: отців наших Боже, благословенний Ти.
Як Визволитель усіх був покладений у гробі і запечатаний з волі Своєї, так ти, страстотерпче Федоре, вселився у в’язницю запечатану, взиваючи: отців наших Боже, благословенний Ти.
Слава…
У в’язниці, страстотерпче, як колись юнаки в печі, бачив ти, як Єдиний із нетлінної Тройці зміцнює тебе, що взивав: отців наших Боже, благословенний Ти.
Богородичний: Коли забажав Ти наше спасіння звершити, Спасе, в утробу вселився Діви, Яку явив як заступницю світу; отців наших Боже, благословенний Ти.
Пісня 8
Ірмос: Семикратно піч…
Засліплений розумом беззаконних начальник тобі, побожному, нечестиво погрожував: чому, безумний, поклав ти надію на людину, яка померла насильственою смертю? Але ти воззвав: юнаки, благословляйте, священики, прославляйте, люди, величайте по всі віки.
Як розумний і премудрий будівничий благодаті, даною тобі від Бога благодаттю ти взивав, Федоре, до того, хто повелівав нечестиво: нехай цей сором буде мені і тим, що співають: юнаки, благословляйте, священики, прославляйте, люди, величайте по всі віки.
Слава…
Як юнак чинив ти подвиг і безбоязно викривав: чому безумствуєш, мучителю, – взивав ти, – повеліваючи облудним ідолам служити, залишивши Творця? Але я співаю: юнаки, благословляйте, священики, прославляйте, люди, величайте по всі віки.
Богородичний: Образами тілесними, і всякими загадками, і знаменнями, і пророчими прообразами провістили богонатхненні пророки Твоє, Діво, Різдво, надприродне і дивне, тому Тебе у радості побожно величаємо, Христа прославляючи по всі віки.
Пісня 9
Ірмос: Тебе, неневісну Матір…
Волею Божою, Федоре, були для тебе муки твої, тому і тіло своє віддав ти вогню: через нього з радістю перейшов ти до Божественного вогню, страстотерпче, угоднику Божий, Федоре.
Мученику всечесний, у вогні ти не згорів, бо ти оману спалив і стоїш живим перед Богом, і в Ньому радієш як мученик, страстотерпче й угоднику Федоре.
Слава…
Єдиного Тебе знаємо, Христа, Єдиного з Тройці, у двох довершених єствах; спаси людей Твоїх, яких придбав Ти чесною Твоєю кров’ю, Федора страстотерпця молитвами.
Богородичний: Величаємо Тебе, що на руках носила невидимого Бога, Якого на небесах прославляють усі сили, і через Тебе Він нам завжди дарує спасіння в напастях; Тебе за це ублажаємо.
Ірмос: Тебе, неневісну Матір Бога Вишнього, вищу від пречистих сил, що незбагненно породила воістину Бога Свого, невмовкним славослів’ям величаємо.
І відразу Трисвяте і тропар святого: Великої віри… Слава…
Кондак: Віру Христову як щит…
І нині…
Богородичний, глас той самий: Тебе всі грішні мають заступницею і могутньою захисницею, Всечиста; на Твою скору поміч, Діво Мати Маріє, християн спасіння, ми всі надію покладаємо; тому не переставай благати за нас Спаса, щоб дарував нам відпущення.
І буває благословення колива. Далі: Нехай буде благословенним ім’я Господнє… І Благословлю Господа… І дається священиком антидор; і відпуст. А коли нема літургії Ранішосвячених дарів, закінчуємо часи так: після Послаби, відпусти… і після заключних поклонів промовляємо Трисвяте. Після Отче наш… Господи, помилуй (12 разів). Потім молитва Всесвята Тройце… І починаємо вечірню… Прийдіть, поклонімось (тричі). Псалом 103. Кафизма. І співаємо на Господи, взиваю… стихири на 6, мученичні 3, в Октоїху рядового гласу. І святому Федорові 3, Слава… Федорові. І нині… Богородичний рядового гласу. Світло тихе… без входу. Читання. На стиховні Тріоді, самогласний дня (двічі), і мученичий, глас 5: Благословенне воїнство… Слава… Федорові, глас 3: Божественних дарів… написаний у стихирах. І нині… Богородичний: Всю надію… Нині відпускаєш… Трисвяте. Після Отче наш… тропар: Великої віри… Слава: і нині. Богородичний.
Також єктенія: Помилуй нас, Боже… І поклони 3. Священик облачається в багряну ризу і починає: Благословен Бог наш… І ми читаємо псалом 142: Господи, почуй молитву мою… І все інше як указано вище. Канон на 4. І після звершення канону, замість: Достойно є… співаємо ірмос пісні 9: Тебе, неневісну Матір… Також Трисвяте. Після Отче наш… тропар: Великої віри… Слава… Кондак: Віру Христову… І нині… Богородичний: Тебе всі грішні мають заступницею… Далі молитву над коливом, благословення колива, Після цього Нехай буде ім’я Господнє… і Благословлю Господа… і відпуст. І йдемо в трапезну, споживаємо вино і єлей, заради святого. Це ми прийняли у лаврі преподобного отця нашого Сави, і кіновії преподобного великого Євфимія, але не чинимо цього нині через важливість дня. Однак їмо варене із сливами, без олії: ті, що дозволяють собі, їдять сухом’яття, як і в середу.
Належить знати: У всі п’ятниці святого Великого посту на вечірні й повечір’ї поклонів не чинимо, а тільки зображальні і літургію Ранішосвячених дарів. Після Нехай піднесеться молитва моя… поклони 3. Пісня входу святих Дарів, поклони 3. І на Нехай буде ім’я Господнє… поклони 3.
Повечір’я ж співаємо велике, на них співаємо заупокійні канони даного гласу, у гробниці.
Канони ж з Мінеї даної суботи і неділі співаємо, коли зводить настоятель: один співаємо на повечір’ї п’ятниці, а другий канон – на повечір’ї неділі. Так чинимо у всі п’ятниці, у вечір святої і великої Чотиридесятниці.
