Посланнє святого Апостола Павла до Филимона
Текст Нового Завіту перекладу Пилипа Морачевського розпізнано за виданням «Новий Завіт Господа нашого Іисуса Христа українською мовою. — Херсон. Видання кооперативного товариства «Українська Книгарня», — 1919».
Електронна форма тексту поширюється на умовах ліцензії «Attribution-ShareAlike 3.0 Unported». Посилання на електронне джерело (цю сторінку) обов’язкове.
© Наша Парафія
Глава 1
Павел, вьязник Іисуса Христа, та Тимоөей брат Филомонові, нашому любому і помічникові,
2. Та любій Апфіі, та Архинові товаришові воіну нашому і домашній твоій церкві:
3. Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Іиуса Христа.
4. Дякую Богові моєму всякого часу згадуючи тебе в молитвах моіх,
5. Чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Іисуса і до всіх святих,
6. Щоб спільність віри твоєі була дійсвенна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Іисуса.
7. Велику бо маємо радість і втіху з любови твоєі: бо серця святих дізнали одради через тебе, брате.
8. Тим, хоч велику сміливість маю в Христі наказувати тобі, що треба,
9. Та ради любови лучче благаю, бувши таким, як Павел старець, тепер же і вьязник Іисуса Христа.
10. Благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моіх, Онисима,
11. Колись топі непотрібного, тепер же тобі й мені вель ми потрібного, котрого я послав.
12. Ти ж його, чи то серце моє, прийми.
13. Хотів був я при собі держати його, щоб замість тебе служив мені в кайданах благовістя;
14. Та без твоєі волі не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волі.
15. Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його,
16. Вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше мені, скільки ж більше тобі, і по тілу, і в Господі.
17. Коли ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
18. Коли ж чим скривдив тебе, або (чим) винуватий, на мені те полічи.
19. Я Павел написав рукою моєю, я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе мені завинуватив.
20. Так, брате, нехай маю потіху з тебе в Господі; звесели серце моє в Господі.
21. Надіявшись на слухняність твого, написав я тобі, знаючи, що й більш, ніж кажу, зробиш.
22. Разом же наготов мені і Господу: надіюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
23. Вітають тебе Єпафрас товариш неволі моєі в Христі Іисусі, Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники моі.
24. Благодать Господа нашого Іисуса Христа з духом вашим. Амінь.
