14. Про себе самого і проти заздрісників
14. Про себе самого і проти заздрісників
Григорія ієрея і забава, і ридання. Звеселяйся, хто хоче, моїми нещастями.
У мене і дрібничка має свої прикраси, і з ямбів народиться нова міра. Прочитай акровірш 1, і ясно побачиш.
Хоча я старий і зазнав багато нещасть, тому що зморшки показують досвідченість у ділах, а досвідченість найчастіше робить благорозумним, однак і моя старість упродовж багатьох років не бачила такого нещастя, 5. яке бачить тепер. І це неважко довідатися з короткого слова.
Вожді народу незаконно повстали один проти одного. Ополчившись замість зброї гнівом і заздрістю і киплячи презирством, як лютим вогнем, 10. вони повстали і розділився весь всесвіт. А я — чоловік тонкий (тому що думав про себе немало), хоча ніяк не міг уражати злих жезлом (вам відомо, що і тепер я те ж віддав би перевагу всьому), однак робив, що міг, і дотримувався обох каменів, 15. наслідуючи наріжний камінь — Спасителя. Але як той, що приборкує левів, або розлючених кабанів, образ не припинив, а сам затоптаний, бо легше постраждати, ніж зробити добру справу. 20. Якби став я мучеником, то, піддаючись більшим і найжорстокішим стражданням, швидше за все звільнився б від двоякої небезпеки. Але немає можливості переносити благодушно образу, яка такий довгий час постійно перед очами. Хто не знає цього, навіть і неблизький до мене? 25. Якщо це тільки в них справа, то нехай їхня дводушність до мене зупиниться на одному. Якщо сам я зійшов з престолу, чого ж ще більше? А якщо скинуть проти волі, чого гідні ті, що відважилися на це? Нині зведений на престол, а вранці скидають мене з престолу. 30. Чи в стані хто знайти на це хоча неправильну причину? Насмілююся сказати, Христе мій, що в мене на серці. Вони заздрять моїм подвигам, тому камінню, яке в мене кидали. А можливо (скажу ясно), предметом їх нападів Дух, — Дух (вислухайте це), сповідуваний Богом. Ще кажу: 35. Ти мій Бог, і втретє вигукую: Дух є Бог. Кидайте, цільте в мене камінням; ось непохитно стою перед вами ціллю істини, нехтуючи свист і слів, і стріл.
У нас Отець корінь і джерело Доброт. 40. Від Нього народжені Світло й Слово — печатка Безначального; від Нього і Дух — позачасове єство. Бог — Бог мій і Бог троїчна Одиниця. Ніхто не заборонить мені говорити цього. Свідок тому — моя Тройця, що час не змінить цього слова. Нехай усе непостійне, 45. тільки б не змінювали у мене Бога! Однаково нечестиве чи щось одне, чи все зганьбити. У мене є голос, а в тебе — міста і блискучі престоли. Стримую язик; який прекрасний примус! О, якщо б мені світити, як світильнику, поставленому на свічнику! 50. О, якщо б мені опромінювати весь всесвіт!
Так тепер; а незабаром нові престоли, законний порядок і перших, і других престолів. Важкі були б тутешні невдачі, якби Бог згодом не обертав костей іншим боком. 55. Не хочу мати прихильності до тутешніх благ. Ти роби виливання цьому світу, а я приношу жертву Богові, щоб без зусиль переносити мені негаразди. Ніч усе покриває, а день усе освітлює. Багато потрудився я, однак мої труди ще не варті 60. тих нагород, які очікують друзів Божих.
Ісая був перепиляний пилкою, але переніс це з терпінням. Трьох юнаків у печі привітно прийняв вогонь. Даниїл кинутий до звірів, як до друзів. А Павло й Петро з’явилися переможцями в Римі. 65. І Предтеча чи не жертва своєї відваги? Вони знають, що я помер, але нехай знають, що я живий, хоча б Тобі, Отче, угодно було послати мені що-небудь ще гірше.
- Акровірш міститься у двох перших строфах, виділених курсивом:
Γρηγορίου ἱερῆος ἀστύρματά τε στοναχαί τε.
Τέρπεθ´ οἵσι φίλον πήμασιν ἡμετέροις. [↩]