Прощання з епохою
п. Євфросинія з о. Андрієм та Олексою (монахом Нестором)
Спочила у Бозі остання матір-засновниця парафії св. Архистратига Михаїла в Пирогові — Євфросинія Федотівна Троценко, наша рідна та люба баба Фрося. Щедра та мудра людина, що навчала нас, молодих неофітів УАПЦ, жити в любові до Бога і ближнього, до України і всього світу. Від неї, буцімто простої селянки, ми дізнавалися, що наше село і Київський музей просто неба називаються не Пирогово, а Пирогів, а слова «ґанок», «аґрус» і «ґраматка» цілком природно промовляти саме через сакраментальну п‘яту літеру алфавіту. Вона знала безліч українських пісень та приказок і вміла радити так переконливо, що негайно хотілося скористатися її порадою. І був у цієї жінки, що прожила важке селянське життя, свій неповторний стиль у всьому. І одягалася вона завжди яскраво і життєствердно, і розмовляла радісно і по-молодому дзвінко до останніх своїх днів. Тож коли переступала поріг храму — він ставав іще святковішим і «веснянішим».
Господь дарував пані Євфросинії, як називали її наші священики, 93 з половиною років життя. Голодомори, війна, рабська колгоспна праця, мізерна пенсія — все здолала і перетерпіла наша баба Фрося, здобуваючи і даруючи скарби духовні своїм духовним дітям, серед яких були священники і доктори наук, письменники і політики, і всі-всі, кого вона так любила і за кого ревно молилася завжди і повсякдень…
Вічна їй пам‘ять і вічний спокій!
«Ось, я вам перших полуничок принесла». Тепер, дорога і незабутня Євфросиніє Федотівно, приносьте свої дари безпосередньо на престіл Божий. Вони нам так потрібні…
