«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 

Прот. Петро Турчанинов

Турчанинов Петро Іванович (20.11.1779, Петербург — 04.03.1856, Санкт-Петербург). Протоієрей, церковний композитор.

Протоієрей Петро Турчанинов — один із найвидатнiших церковних композиторiв — народився у Петербурзі.

Батько митця був росiянином, а про матiр вiдомо лише, що вона походила з Вiльно (певнiш за все, була українкою чи бiлорускою). Малим хлопчиком Петро опинився в Києвi — колисцi нашої музичної культури — зростав серед безупинного в тi часи народного й церковного українського спiву. Та головним надбанням майбутнього митця-протоiєрея був музичний i духовний скарб, яким обдарував його генiальний український композитор Артем Ведель. Саме цю музичну й духовну розчи́ну, закладену й виплекану великим наставником, Турчанинов пронiс крiзь усе життя. Уся його творчiсть сповнена неповторної українсько-веделiвської мелодiйностi, одухотворена молитовним пiклуванням праведного вчителя, його батькiвським благословенням, отим неперервним зв’язком духовного отця з духовною дитиною, якому не може зашкодити навiть смерть. Саме тому найкращi гармонiзацiї Петра Турчанинова та його найвдалiшi власнi твори звучать нiби продовженням обiрваного творчого шляху подвижника-молитвоспiвця: вiдгомоном тiєї самої небесної чистоти Пасхальних iрмосiв, святоотцiвської глибини та щиростi духовних концертiв, укорiнених у молитовну культуру України. Тож, у цiлком українському, виплеканому й вiдшлiфованому Веделем стилi Турчанинов гармонiзував старовиннi iрмолойнi мелодiї, впроваджуючи по всiй Росiї київський спiв, — i саме цим зажив собi невмирущої слави. В «Автобiографiї» уславлений протоiєрей пiдкреслює, що всiма своїми здобутками вiн зобов’язаний своєму благодiйниковi й отцевi Артему Веделю.

Із серпня 1801 Трчанинов — диригент церковного хору в Севську, з 1803 — священик. З 1809 — у Петербурзі, диригент хорів при різних церквах, 1827–1841 вчитель співу у Придворній співацькій капелі. Його автобіографія («Протоиерей Петръ Ивановичъ Турчаниновъ», П. 1863) — цінне джерело біографії А. Веделя.

Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору