«Наша Парафія»

Вернадський Володимир Іванович (12.03.1863, Петербург — †6.01.1945, Москва). Український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників і перший президент Української Академії наук (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім’ям). Ідеї Вернадського лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Організатор і директор Радієвого інституту, Біохімічної лабораторії (зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського Російської АН). Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).

Мико́ла Про́копович Василе́нко (14 лютого 1866, Есмань, тепер Глухівського району Сумської області, тоді Чернігівської губернії — †3 жовтня 1935) — український історик, громадський і політичний діяч. Член ТУП. В 1917 р. — член Української Центральної Ради, куратор Київського шкільного округу. За гетьманату 1918 р. — голова Ради міністрів, міністр освіти, голова Державного Сенату. Взяв участь у відкритті українських університетів в Києві та Кам’янці-Подільському. Від 1920 р. — співробітник ВУАН. В 1921—22 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

Барвінський Олександр Григорович (Псевдоніми: Австрієць, Олег Подолянин; 6 червня 1847, село Шляхтинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — †1926, м. Львів) — український історик, педагог, громадсько-політичний діяч.

У 1891—1907 роках — посол до австрійського парламенту. Заснував Християнсько-суспільну партію. У 1918 році був секретарем освіти й віровизнання в першому Державному секретаріаті ЗУНР. Син Григорія Барвінського, брат Воло­димира, Івана, Іполита й Осипа, чо­ловік Євгенії, батько Богдана, Василя та Олександра Барвінських, Ольги Бачинської.

Мирон Онуфрійович Зарицький (21 травня 1889 — † 19 серпня 1961) — український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.